Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Доклад'
МОУ «Школа для детей с ОВЗ» - это образовательное учреждение полного общего образования, создано в 1993 году, имеющего в своем составе структурное по...полностью>>
'Документ'
Water pollution has effects on people and animals, and it also causes more and more serious concern for the industries, which find themselves in the p...полностью>>
'Автореферат'
Защита состоится «17» декабря 2009 г. в 16 часов на заседании диссертационного совета Д.212.236.04 при Санкт-Петербургском государственном университе...полностью>>
'Автореферат'
Защита состоится « 24 » марта 2011 г. В 14-30 часов на заседании диссертационного совета Д.223.011.01 Московского государственного технического униве...полностью>>

Гсвоу -04 (1)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

ГСВОУ_________-04

ГАЛУЗЕВИЙ СТАНДАРТ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНА ПРОГРАМА ПІДГОТОВКИ

БАКАЛАВРА

НАПРЯМУ ПІДГОТОВКИ

6.0704 "БІОЛОГІЯ"

КВАЛІФІКАЦІЇ

2149.2 "ІНЖЕНЕР-ЛАБОРАНТ В ГАЛУЗІ БІОЛОГІЇ

Чинний від ___________________

(рік місяць число)

1 Галузь використання

Цей стандарт поширюється на систему вищої освіти: органи, які здійснюють управління у галузі вищої освіти; інші юридичні особи, що надають освітні послуги у галузі вищої освіти; вищі навчальні заклади всіх форм власності, де готують фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр напряму підготовки 6.0704 "біологія", освітнього рівня: базова вища освіта, кваліфікації 2149.2 "інженер-лаборант в галузі біології", з узагальненим об'єктом діяльності "дослідження та розробки в галузі біологічних наук", з нормативним терміном навчання (денна форма) 4 роки.

Фахівець підготовлений до роботи в галузі науково-технічної діяльності за ДК 015-97 "Науково-технічна діяльність", код І.1 03.00 "біологічні науки", що є складовою розділу 73 секції 10 КВЕД "Дослідження та розробки в галузі природничих та технічних наук".

Фахівець здатний виконувати зазначену професійну роботу: І.1 03 "дослідження та розробки в галузі біологічних наук" (ДК 015-97) і може займати первинну посаду 2149.2 "інженер-лаборант в галузі біології".

Цей стандарт установлює:

  • нормативну частину змісту навчання у навчальних об’єктах, засвоєння яких забезпечує формування системи умінь відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики;

  • рекомендований перелік навчальних дисциплін і практик;

  • нормативний термін навчання за очною формою навчання;

  • нормативні форми державної атестації.

Стандарт є обов’язковим для вищих навчальних закладів, що готують фахівців даного профілю. Підприємства, установи, організації повинні забезпечити необхідні умови для використання фахівців відповідно до здобутих ними у вищому навчальному закладі кваліфікації та спеціальності згідно з чинним законодавством.

Стандарт придатний для цілей ліцензування та акредитації вищих навчальних закладів, атестації осіб, які закінчили навчання у вищих навчальних закладах, та сертифікації фахівців.

2 Нормативні посилання

У цьому стандарті використано посилання на такі нормативні документи:

– НДУ 01-2002 Нормативний документ України. Система стандартів вищої освіти. Порядок розроблення стандартів вищої освіти, внесення змін до них та здійснення контролю за їх дотриманням. Основні положення;

– ГСВОУ_____-04 Галузевий стандарт вищої освіти України. Освітньо-кваліфікаційна характеристика;

– ГСВОУ_____-04 Галузевий стандарт вищої освіти України. Засоби діагностики якості вищої освіти

– ДК 009-96 Державний класифікатор України: Класифікація видів економічної діяльності;

– ДК 015-97 Державний класифікатор України: Класифікація видів науково-технічної діяльності;

– ДК 003-95 Державний класифікатор України: Класифікатор професій;

– Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск .... Видавництво центру продуктивності. Краматорськ – ..... р.

3 Визначення

У цьому стандарті використано терміни та відповідні визначення, що подані у НДУ 01-2002 та відповідні визначення, наведені нижче:

Атестація (державна атестація) осіб, які закінчують вищі навчальні заклади – встановлення відповідності рівня якості отриманої ними вищої освіти вимогам стандартів вищої освіти по закінченню навчання за напрямом, спеціальністю.

Вид діяльності (людини) – характеристика діяльності залежно від способів і форм її здійснення.

Вид діяльності визначається станом взаємодії фахівця з узагальненим об'єктом діяльності протягом усього циклу існування об’єкта.

Виробнича функція (трудова, службова) – сукупність обов’язків, що виконує фахівець відповідно до займаної посади і які визначаються посадовою інструкцією або кваліфікаційною характеристикою.

Галузь (в економіці) – сукупність усіх виробничих одиниць, які беруть участь переважно в однакових або подібних видах виробничої діяльності.

Дипломний проект – кваліфікаційна робота, що призначена для об’єктивного контролю ступеня сформованості умінь вирішувати типові задачі діяльності, які, в основному, віднесені в ОКХ до проектувальної (проектно-конструкторської) та виконавської (технологічної, операторської) виробничих функцій.

Дипломна робота – кваліфікаційна робота, що призначена для об’єктивного контролю ступеня сформованості умінь вирішувати типові задачі діяльності, які, в основному, віднесені в ОКХ до організаційної, управлінської та виконавської (технологічної, операторської) виробничих функцій.

Діяльність (діяльність людини) – динамічна система взаємодій людини із навколишнім світом, в яких вона досягає свідомо поставлених цілей, що з'являються внаслідок виникнення у неї певних потреб.

У процесі діяльності людина виступає як суб'єкт діяльності, а її дії спрямовані на зміни об'єкту діяльності.

Задача діяльності – потреба, що виникає в певних умовах і може бути задоволена в результаті визначеної структури діяльності, до якої належить:

  • предмет діяльності (праці) – елементи навколишнього середовища, що суб’єкт має до початку своєї діяльності і які підлягають трансформації у продукт;

  • засіб діяльності (праці) – об’єкт, що опосередковує вплив суб’єкта на предмет діяльності, або те, що, звичайно, називають “знаряддям праці”, і стимули, що використовуються, наприклад, у діяльності управління;

  • процедура діяльності (праці) – технологія (спосіб, метод) одержання бажаного продукту. Інформація про спосіб діяльності фіксується у вигляді програми або алгоритму на певних матеріальних носіях;

  • умови діяльності (праці) – характеристика оточення суб’єкта в процесі діяльності (температура, склад повітря, рівень акустичних шумів, пристосованість приміщення до праці, меблі, а також соціальні умови, просторові та часові чинники);

  • продукт діяльності (праці) – те, що одержано в результаті трансформації предмета в процесі діяльності.

Здатність – психічний та фізичний стан індивіда, в якому він спроможний виконувати певний вид продуктивної діяльності.

Зміст вищої освіти – обумовлена цілями та потребами суспільства система знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних і громадянських якостей особи, що має бути сформована в процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку суспільства, науки, техніки, технології, культури та мистецтва.

Зміст навчання – структура, зміст і обсяг навчальної інформації, засвоєння якої забезпечує особі можливість здобуття вищої освіти і певної кваліфікації. Зміст навчання поділяється на:

  • нормативну частину змісту навчання – обов’язковий для засвоєння зміст навчання, сформований відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики як змістові модулі із зазначенням їх обсягу й рівня засвоєння, а також форм державної атестації;

  • вибіркову частину змісту навчання – рекомендований для засвоєння зміст навчання, сформований як змістові модулі із зазначенням їх обсягу та форм атестації, призначений для задоволення потреб і можливостей особистості, регіональних потреб у фахівцях певної спеціалізації спеціальності, з урахуванням досягнень наукових шкіл і вищих навчальних закладів.

Змістовий модуль – система навчальних елементів, що поєднані за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові.

Знання – результат процесу діяльності пізнання, перевірене суспільною практикою і логічно упорядковане відображення її у свідомості людини.

Знання – категорія, яка віддзеркалює зв’язок між пізнавальною й практичною діяльністю людини. Знання виявляються в системі понять, суджень, уявлень та образів, орієнтовних основ дій тощо, яка має певний обсяг і якість. Знання можливо ідентифікувати тільки за умови їх проявлення у вигляді вмінь виконувати відповідні розумові або фізичні дії.

Кваліфікація** – здатність працівника виконувати конкретні завдання та обов’язки в межах певного виду діяльності.

Кваліфікація має два параметри:

– рівень професійної діяльності, що визначається складністю та обсягом завдань та обов’язків робіт;

– освітньо-кваліфікаційний рівень, що має відповідати рівню професійної діяльності.

У документах про освіту, чи інших документах про професійну підготовку, кваліфікація визначається через професійну назву роботи за класифікацією професії.

Клас задачі діяльності – ознака рівня складності задач діяльності, що вирішуються фахівцем. Усі задачі діяльності розподіляються на три класи:

  • стереотипні задачі діяльності – передбачають діяльність відповідно до заданого алгоритму, що характеризується однозначним набором добре відомих, раніше відібраних складних операцій і потребує використання значних масивів оперативної та раніше засвоєної інформації;

  • діагностичні задачі діяльності – передбачають діяльність відповідно до заданого алгоритму, що містить процедуру часткового конструювання рішення із застосування раніше відібраних складних операцій і потребує використання значних масивів оперативної та раніше засвоєної інформації;

  • евристичні задачі діяльності – передбачають діяльність за складним алгоритмом, що містить процедуру конструювання раніше не відомих рішень і потребує використання великих масивів оперативної та раніше засвоєної інформації.

Контроль якості вищої освіти – система заходів, які здійснює третя сторона з метою перевірки характеристик якостей особистості випускника вищого навчального закладу, та їх порівняння з установленими вимогами й визначення відповідності кінцевим цілям вищої освіти.

Кредит (у вищій освіті) – обсяг навчального матеріалу, який з урахуванням терміну засвоєння студентами окремих навчальних елементів (відповідно до психофізіологічних норм засвоєння при використанні оптимальних форм, методів і засобів навчання та контролю) можуть бути засвоєний за 54 години навчального часу (сума годин аудиторної й самостійної роботи студента за тиждень).

Як наведено у додатку 1 Конвенції Ради Європи і ЮНЕСКО про визнання кваліфікацій з вищої освіти у європейському регіоні, кредит – оцінена й кваліфікована мінімальна умовна одиниця виміру “вартості” якоїсь частини програми вищої освіти, виконаної студентом під час навчання.

Ліцензування – процедура визнання спроможності вищого навчального закладу певного типу розпочати освітню діяльність, пов’язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації, відповідно до вимог стандартів вищої освіти, а також до державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення.

Навичка – уміння, що внаслідок численних повторень стають автоматичними і виконуються без свідомого контролю.

Навчальна дисципліна (у вищому навчальному закладі) – педагогічно адаптована система понять про явища, закономірності, закони, теорії, методи тощо будь-якої галузі діяльності (або сукупності різних галузей діяльності) із визначенням потрібного рівня сформованості у тих, хто навчається, певної сукупності умінь і навичок.

Напрям підготовки за професійним спрямуванням у вищій освіті – група спеціальностей зі спорідненим змістом вищої освіти та професійної підготовки.

Норматив – розрахункова величина витрат освітянських ресурсів, що характеризує оптимальний стан освітянського процесу.

Нормативний термін навчання – термін навчання за денною (очною) формою, необхідний для засвоєння особою нормативної та вибіркової частин змісту навчання і встановлений стандартом вищої освіти.

Об’єкт діяльності – процеси, або(та) явища, або(та) матеріальні об’єкти, на які спрямована діяльність суб’єкта діяльності (наприклад, двигун внутрішнього згоряння, організаційно-економічна система, технологія галузі тощо). Узагальнений об’єкт діяльності фахівця з вищою освітою – загальна назва природних чи штучних систем, на зміну властивостей яких спрямована діяльність суб’єкта. Певні етапи циклу існування систем (об’єктів діяльності) визначають типи діяльності фахівців.

Освітній рівень вищої освіти – характеристика вищої освіти за ознаками ступеня сформованості інтелектуальних якостей особи, достатніх для здобуття кваліфікації, яка відповідає певному освітньо-кваліфікаційному рівню.

Освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти – характеристика вищої освіти за ознаками ступеня сформованості знань, умінь та навичок особи, що забезпечують її здатність виконувати завдання та обов'язки (роботи) певного рівня професійної діяльності.

Освітня діяльність – діяльність, пов’язана з наданням послуг для здобуття вищої освіти, з видачею відповідного документа.

Первинна посада – посада, що не потребує від випускників навчального закладу попереднього досвіду професійної практичної діяльності.

Показник якості вищої освіти – кількісна характеристика якості особистості випускника вищого навчального закладу, що розглядається стосовно до певних умов його навчання та сфери майбутньої соціальної діяльності.

Професійна підготовка – здобуття кваліфікації за відповідним напрямом підготовки або спеціальністю.

Рівень професійної діяльності – характеристика професійної діяльності за ознаками певної сукупності професійних завдань та обов’язків (робіт), що виконує працівник. У сфері праці розрізняють такі рівні професійної діяльності:

  • стереотипний рівень (рівень використання) – уміння використовувати налагоджену систему (об'єкт діяльності) під час виконання конкретних задач діяльності, та знання призначення об'єкта і його основних (характерних) властивостей;

  • операторський рівень – уміння готувати (налагоджувати) систему і керувати нею під час виконання конкретних задач діяльності та знання принципу (основних особливостей) побудови й принципу дії системи на структурно-функціональному рівні;

  • експлуатаційний рівень – уміння під час виконання конкретних задач діяльності тестувати та аналізувати роботу системи з метою виявлення та усунення пошкоджень і знання методів аналізу функціонування системи та методів аналізу, пошуку та усунення пошкоджень;

  • технологічний рівень – уміння під час виконання конкретних задач діяльності здійснювати розробку систем, що відповідають заданим характеристикам (властивостям), і знання методів синтезу та технологій розробки систем та способів їх моделювання;

  • дослідницький рівень – уміння проводити дослідження систем із метою перевірки їх відповідності заданим властивостям, уміння вибирати з множини систему, що дозволяє найбільш ефективно вирішувати задачі діяльності, знання методики дослідження систем та методів оцінки ефективності їх застосування під час вирішення конкретних задач діяльності.

Рівень якості вищої освіти – відносна характеристика якості вищої освіти, що ґрунтується на порівнянні значень показників якості, отриманих на підставі діагностичних іспитів випускників вищого навчального закладу, із критеріально-орієнтованим еталоном, що репрезентується стандартом вищої освіти.

Сертифікація фахівця – процедура визначення відповідності професійно важливих властивостей фахівця, його компетенції тощо вимогам, що надані у нормативних документах, в яких відображені вимоги до його кваліфікації.

Спеціальність – категорія, що характеризує:

- у сфері праці – особливості спрямованості й специфіку роботи в межах професії (зміст задач професійної діяльності, що відповідають кваліфікації).

- у сфері освіти – спрямованість і зміст навчання при підготовці фахівця (визначається через узагальнений об’єкт діяльності або виробничу функцію та предмет діяльності фахівця і відображає, насамперед, вид його діяльності й сферу застосування його праці).

Спеціальність у сфері освіти є адекватним відображенням наявної у сфері праці спеціальності (кваліфікації).

Навчання за спеціальністю освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра, або спеціаліста, або магістра передбачає вивчення узагальненого об’єкта діяльності фахівця, виробничих функцій та типових складових структури професійної діяльності таких, що задовольняють вимоги сфери праці до спеціальності.

Навчання за спеціальністю освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста передбачає вивчення виробничих функцій та типових складових структури професійної діяльності.

Спеціалізація за спеціальністю – категорія, що характеризує відмінності окремих задач діяльності фахівця за ознаками різниці засобів, або(та) продуктів, або(та) умов діяльності в межах спеціальності. Ці окремі задачі характерні для відносно невеликих груп фахівців у межах спеціальності.

Тип діяльності – характеристика професійної діяльності залежно від способів і форм її здійснення. Визначається станом взаємодії фахівця з об’єктом діяльності – системою, що характеризується однаковою узагальненою метою (продуктом) діяльності.

Типова задача діяльності – узагальнена задача діяльності, що є характерною для більшості виробничих або соціальних ситуацій і не містить конкретних даних, а отже, не має конкретного вирішення (можуть бути визначені тільки шляхи вирішення).

Уміння – здатність людини виконувати певні дії на основі відповідних знань. Уміння поділяються за видами:

  • Предметно-практичні – уміння виконувати дії щодо переміщення об'єктів у просторі, зміни їх форми тощо. Головну роль у регулюванні предметно-практичних дій виконують перцептивні образи, що відображають просторові, фізичні та інші властивості предметів і забезпечують керування робочими рухами відповідно до властивостей об'єкта та завдань діяльності.

  • Предметно-розумові – уміння щодо виконання операцій з розумовими образами предметів. Ці дії вимагають наявності розвиненої системи уявлень і здатність до розумових дій (наприклад, аналіз, класифікація, узагальнення, порівняння тощо).

  • Знаково-практичні – уміння щодо виконання операцій зі знаками та знаковими системами. Прикладами цих дій є письмо, прокладання курсу по карті, одержання інформації від пристроїв тощо.

  • Знаково-розумові – уміння щодо розумового виконання операцій зі знаками та знаковими системами. Наприклад, дії, що є необхідні для виконання логічних та розрахункових операцій. Ці дії дозволяють вирішувати широке коло задач в узагальненому вигляді.

Цикл підготовки – сукупність складових змісту освітньої або професійної підготовки (змістових модулів, блоків змістових модулів), що поєднані за ознаками приналежності їх змісту до спільного освітнього або професійного напряму.

Якість вищої освіти – сукупність якостей особи з вищою освітою, що відображає її професійну компетентність, ціннісну орієнтацію, соціальну спрямованість і обумовлює здатність задовольняти як особисті духовні і матеріальні потреби, так і потреби суспільства.

Якість вищої освіти випускників вищого навчального закладу також відображає здатність:

– задовольняти відповідно до соціальних норм суспільні вимоги до виконання майбутніх соціально-професійних ролей;

– відповідати за свої соціально важливі рішення;

– задовольняти прагнення соціального статусу та престижу.

Якість освітньої діяльності – сукупність характеристик системи вищої освіти та її складових, яка визначає її здатність задовольняти встановлені і передбачені потреби окремої особи або(та) суспільства.

4 Позначення і скорочення

У даному стандарті застосовуються такі скорочення назв:

а) видів типових задач діяльності:

ПФ – професійна,

СВ – соціально-виробнича,

СП – соціально-побутова;

б) класів задач діяльності:

С – стереотипна,

Д – діагностична,

Е – евристична;

в) видів уміння:

ПП – предметно-практичне,

ПР – предметно-розумове,

ЗП – знаково-практичне,

ЗР – знаково-розумове;

г) рівнів сформованості даного уміння:

О – уміння виконувати дію, спираючись на матеріальні носії інформації щодо неї,

Р – уміння виконувати дію, спираючись на постійний розумовий контроль без допомоги матеріальних носіїв інформації,

Н – уміння виконувати дію автоматично, на рівні навички;

д) здатностей:

З – здатність.

5 Нормативна частина змісту освітньо-професійної програми

Система знань у вигляді системи змістових модулів щодо складових узагальнених структур діяльності, поданих у ГСВОУ_____-04 “Галузевий стандарт вищої освіти України. Освітньо-кваліфікаційна характеристика" у змісті умінь, наведені у таблиці Додатка А.

6 Рекомендований перелік навчальних дисциплін і практик

6.1 У таблиці Додатка Б подано рекомендований перелік навчальних дисциплін і практик, визначено блоки змістових модулів, що входять до кожної з них, та визначені змістові модулі, що входять до кожного з блоків змістових модулів.

6.2 Навчальний заклад має право змінювати назви навчальних дисциплін і практик та розподіл блоків змістових модулів у них.

Примітка. У таблиці Додатка А та у таблиці Додатка Б шифри змістових модулів указані за структурами:

а) шифр змістового модуля, що відповідає умінню, зазначеному у таблиці Додатка А ГСВОУ_____-04 “Галузевий стандарт вищої освіти України. Освітньо-кваліфікаційна характеристика":

Х.ХХ.ХХ.ХХ

| |______ номер змістового модуля, наскрізний для даного уміння

|___________ шифр уміння

б) шифр змістового модуля, що відповідає умінню, зазначеному у таблиці Додатка Б ГСВОУ_____-04 “Галузевий стандарт вищої освіти України. Освітньо-кваліфікаційна характеристика":

З.ХХ.ХХ.ХХ

| |________ номер змістового модуля, наскрізний для даної здатності

|____________ шифр уміння

в) у таблиці Додатка Б шифри блоків змістових модулів указані за структурою:

XX.XX

| |_____ номер блоку змістових мщдулів, наскрізний для даного циклу підготовки

|_________ цикл підготовки

7 Розподіл змісту освітньо-професійної програми підготовки, навчальний час за циклами підготовки, рекомендованими навчальними дисциплінами й практиками

7.1 Освітньо-професійна програма передбачає такі цикли підготовки:

– цикл гуманітарної та соціально-економічної підготовки і цикл природничо-наукової підготовки, що забезпечують певний освітній рівень;

– цикл професійної (професійно-орієнтованої) та практичної підготовки, що разом із попередніми циклами забезпечує певний освітньо-кваліфікаційний рівень.

7.2 Розподіл змісту освітньо-професійної програми підготовки фахівця та навчальний час за нормативною та варіативною частинами програми підготовки, навчальний час за циклами підготовки, кількість навчальних годин/кредитів вивчення кожної з рекомендованих навчальних дисциплін і практик нормативної частини програми підготовки подано у таблиці Додатка В.

8 Державна атестація осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах

8.1 На державну атестацію виносяться система умінь, що визначена в ГСВОУ_____-04 “Галузевий стандарт вищої освіти України. Освітньо-кваліфікаційна характеристика", та система відповідних змістових модулів, що зазначена у таблиці Додатка А.

8.2 Вид кваліфікаційної роботи (дипломний проект або дипломна робота) встановлюється на основі аналізу змісту виробничих функцій та типових задач діяльності, що визначені в ГСВОУ_____-04 “Галузевий стандарт вищої освіти України. Освітньо-кваліфікаційна характеристика".

8.3 У Додатку Г наведено нормативні форми державної атестації і подано розподіл змістових модулів між ними.

8.4 Вимоги до засобів об’єктивного контролю ступеня досягнення кінцевих цілей освітньо-професійної підготовки встановлюються в ГСВОУ_____-04 “Галузевий стандарт вищої освіти України. Засоби діагностики якості вищої освіти”.

9 Вимоги до системи освіти та професійної підготовки

Викладання рекомендованих навчальних дисциплін з циклів гуманітарної та соціально-економічної, природничо-наукової, професійної та практичної підготовки здійснюють викладачі, які мають спеціальність за дипломом про вищу освіту відповідного напряму підготовки або диплом про отримання наукової ступені за відповідною науковою спеціальністю та сертифікат (диплом, свідоцтво) про професійну підготовку до педагогічної діяльності у галузі вищої освіти або диплом про вчене звання за відповідною кафедрою.

Додаток А

(обов’язковий)

Таблиця – Система змістових модулів

Шифри умінь та змістових модулів

Зміст умінь, що забезпечуються, назви змістових модулів

В умовах об’єктового рівня:

2.01.01

- застосовуючи методи спостереження та контролю визначати потенційно небезпечні ділянки виробництва, види виробничих процесів та елементи природного середовища, що можуть створювати загрозу виникнення надзвичайних ситуацій;

2.01.01.01

Моделювання сценаріїв виникнення надзвичайних ситуацій.

2.01.01.02

Методи спостереження та контролю.

2.01.01.03

Методи визначення джерел небезпеки.

2.01.02

- на підставі відомостей щодо потенційно небезпечних ділянок виробництва, видів виробничих процесів та елементів природного середовища за допомогою типових інструкцій планувати запобіжні заходи;

2.01.02.01

Порядок розробки декларації про безпеку.

2.01.02.02

Класифікація надзвичайних ситуацій.

2.01.02.03

Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру.

2.01.02.04

Фінансові та матеріальні резерви для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

2.01.02.05

Практична підготовка та відпрацювання дій за планами реагування на надзвичайні ситуації.

2.01.03

- при загрозі виникнення надзвичайної ситуації за допомогою штатних та індивідуальних джерел інформації забезпечувати оперативне приймання сигналів про виникнення небезпеки та їх розпізнавання персоналом об’єкту;

2.01.03.01

Системи централізованого та локального оповіщення населення.

2.01.03.02

Порядок надання інформації у сфері захисту населення та територій..

2.01.04

В умовах надзвичайної ситуації з врахуванням плануючих документів цивільного захисту об’єкту господарювання, використовуючи табельні прилади, інструкції та (за необхідності) транспортні засоби організовувати встановлення виду і ступеня зараження об'єкта радіоактивними, біологічними та небезпечними хімічними речовинами.

2.01.04.01

Моніторинг радіаційної, хімічної та біологічної небезпек.

2.01.04.02

Прилади для визначення виду і ступеню зараження об'єкта радіоактивними, біологічними та небезпечними хімічними речовинами.

2.01.04.03

Організація позначення межі зон зараження відповідно до їх типів та рівня.

2.01.04.04

Положення, інструкції про порядок ведення документації при радіаційному, біологічному та хімічному контролі.

В умовах виробничої діяльності:

2.02.01

- на підставі технологічної документації, використовуючи чинну нормативно-правову базу з питань охорони праці організовувати дотримання вимог безпеки праці учасниками трудового процесу;

2.02.01.01

Управління охороною праці, інструктажі з питань охорони праці.

2.02.01.02

Вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів.

2.02.01.03

Електробезпека та пожежна безпека.

2.02.01.04

Аналіз стану безпеки праці в галузі.

2.02.01.05

Основи фізіології праці.

2.02.02

- на підставі технологічної документації, використовуючи чинну нормативно-правову базу організовувати дотримання санітарно-гігієнічних вимог учасниками трудового процесу.

2.02.02.01

Санітарно-гігієнічні вимоги та їх реалізація в технологічному процесі.

2.02.02.02

Вплив шкідливих речовин на здоров’я працюючих.

2.02.02.03

Аналіз та профілактика професійних захворювань в галузі.

2.02.02.04

Основи фізіології праці.

В умовах надзвичайної ситуації, орієнтуючись на сигнал про виникнення небезпеки, за планом цивільного захисту об’єкту господарювання та з врахуванням:

4.01.01

- місця знаходження персоналу об’єкту та часу на оперативне реагування організовувати індивідуальний захист з використанням табельних та підручних засобів;

4.01.01.01

Основні заходи захисту населення та територій у надзвичайних ситуаціях.

4.01.01.02

Засоби індивідуального захисту.

4.01.02

- організовувати евакуацію підлеглого персоналу з небезпечної зони;

4.01.02.01

Критерії та основні принципи проведення евакуаційних заходів.

4.01.02.02

Евакуаційні органи, їх функції та завдання.

4.01.03

- користуючись наданою інформацією про захисні споруди організовувати укриття підлеглого персоналу.

4.01.03.01

Захисні споруди цивільної оборони (сховища, протирадіаційні укриття), їх обладнання та типові вимоги по експлуатації.

4.01.03.02

Використання підземного простору міст і населених пунктів.

В умовах надзвичайної ситуації, на основі результатів обстеження об’єкта господарювання:

4.01.04

- за допомогою табельних та підручних засобів проводити рятувальні та інші невідкладні роботи;

4.01.04.01

Рятувальні та інші невідкладні роботи при ліквідації наслідків НС.

4.01.04.02

Аварійно-відновлювані роботи на комунальних та виробничих комунікаціях.

4.01.04.03

Особливості проведення рятувальних та інших невідкладних робіт при ліквідації епідемічних осередків. Зміст та організація режимно-обмежувальних заходів.

4.01.05

- застосовуючи засоби індивідуального та колективного радіаційного, хімічного і біологічного захисту проводити спеціальне оброблення об’єкту та його персоналу.

4.01.05.01

Організація проведення спеціальної обробки в стаціонарних та польових умовах.

4.01.05.02

Технічні засоби спеціальної обробки.

4.01.05.03

Вимоги безпеки при проведенні спеціальної обробки.

4.01.05.04

Повна та часткова обробка людей.

В умовах виробничої діяльності:

4.02.01

- на підставі технологічної документації, використовуючи чинну нормативно-правову базу контролювати дотримання безпеки праці учасниками трудового процесу;

4.02.01.01

Контроль за дотриманням безпеки праці.

4.02.01.02

Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці.

4.02.01.03

Засоби колективного та індивідуального захисту працівників.

4.02.01.04

Профілактичні заходи щодо запобігання травматизму.

4.02.01.05

Профілактичні заходи щодо запобігання аварій.

4.02.02

- на підставі технологічної документації, використовуючи чинну нормативно-правову базу контролювати дотримання санітарно-гігієнічних вимог учасниками трудового процесу.

4.02.02.01

Контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог.

4.02.02.02

Класифікація умов праці за шкідливими факторами та оцінка їх відповідності санітарно-гігієнічним вимогам.

4.02.02.03

Державний нагляд і громадський контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних норм.

4.02.02.04

Профілактичні заходи щодо запобігання професійних захворювань та отруєнь.

В умовах виробничої діяльності:

4.03.01

- на основі аналізу результатів власних спостережень за наслідками нещасного випадку або аварії, користуючись чинними положеннями визначати факт випадку чи аварії;

4.03.01.01

Розслідування нещасних випадків та аварій.

4.03.01.02

Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на підприємствах, в установах і організаціях.

4.03.02

- у складі комісії з розслідування нещасного випадку, користуючись чинними положеннями складати акт про нещасний випадок на виробництві.

4.03.02.01

Розслідування нещасних випадків та аварій.

4.03.02.02

Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на підприємствах, в установах і організаціях.

В умовах виробничої або побутової діяльності за результатами аналізу продуктів власної діяльності та самоспостережень за емоціями, почуттями, станом і характером перебігу пізнавальних процесів, що супроводжують діяльність:

З.01.01

- оцінювати із застосуванням відповідних методичних засобів та встановлених критеріїв рівень розвитку власних пізнавальних процесів (відчуття, сприймання, уява, пам’ять, мислення, увага);

З.01.01.01

Когнітивна підструктура особистості. Пізнавальні процеси.

З.01.01.02

Методи діагностики рівня розвитку пізнавальних процесів.

З.01.02

- оцінювати відповідність якісних та кількісних показників рівня розвитку власних пізнавальних процесів за встановленими виробничих нормами та вимогами;

З.01.02.01

Пізнавальні процеси і професійна діяльність.

З.01.02.02

Характеристика пізнавальних процесів.

З.01.02.03

Індивідуальні особливості пізнавальних процесів, форми їх виявлення.

З.01.03

- визначати характер впливу рівня розвитку власних пізнавальних процесів на ефективність виконання професійних та соціально-виробничих завдань різного рівня складності;

З.01.03.01

Пізнавальні процеси і професійна діяльність.

З.01.03.02

Характеристика пізнавальних процесів.

З.01.03.03

Індивідуальні особливості пізнавальних процесів, форми їх виявлення.

З.01.03.04

Модель “людина-техніка-середовище”.

З.01.04

- застосовувати спеціальні прийоми підвищення ефективності пізнавальних процесів, що супроводжують діяльність;

З.01.04.01

Методи підвищення ефективності пізнавальних процесів.

З.01.04.02

Сенсорно-перцептивний рівень пізнання.

З.01.04.03

Індивідуальні розбіжності. Структурні компоненти пам’яті, режими запам’ятовування; мнемонічні прийоми.

З.01.04.04

Професійний інтелект.

З.01.05

- оцінювати за характеристиками власних психологічних станів та почуттів рівень задоволення умовами, характером та результатами професійної та побутової діяльності;

З.01.05.01

Компоненти поняття “психологічний комфорт” у застосуванні до характеристики саморегуляції особистості.

З.01.05.02

Афективна сфера особистості. Емоції, почуття, стани.

З.01.05.03

Регулююча функція емоцій.

З.01.06

- із застосуванням відповідних методичних засобів визначати фактори, що порушують відчуття психологічного комфорту в процесі життєдіяльності, та зменшувати рівень їх впливу;

З.01.06.01

Компоненти поняття “психологічний комфорт” у застосуванні до характеристики саморегуляції особистості.

З.01.06.02

Афективна сфера особистості. Емоції, почуття, стани.

З.01.06.03

Регулююча функція емоцій.

З.01.07

- встановлювати рівень відповідності власних індивідуально-типологічних особливостей, рис характеру, інтересів, здібностей, переконань та цінностей наявним умовам професійної і побутової діяльності;

З.01.07.01

Методи психологічних досліджень.

З.01.07.02

Індивід. Особистість. Індивідуальність. Я – концепція.

З.01.07.03

Темперамент. Характер. Здібності.

З.01.07.04

Спрямованість особистості.

З.01.07.05

Емоційні стани, механізми їх виникнення.

З.01.08

- за допомогою спеціальних методичних прийомів здійснювати корекцію власних індивідуально-типологічних особливостей, рис характеру, інтересів, здібностей, переконань та цінностей при виникненні ознак фрустрації, депресії, психоемоційної напруги та інших негативних переживань.

З.01.08.01

Методи психологічних досліджень.

З.01.08.02

Індивід. Особистість. Індивідуальність. Я – концепція.

З.01.08.03

Темперамент. Характер. Здібності.

З.01.08.04

Спрямованість особистості.

З.01.08.05

Емоційні стани, механізми їх виникнення.

В умовах виробничої або побутової діяльності на основі результатів аналізу особистих потреб і усвідомлення мотивів діяльності, спираючись на принципи суб’єктно-діяльнісного підходу:

З.02.01

- формулювати цілі власної діяльності з урахуванням суспільних, державних і виробничих інтересів;

З.02.01.01

Мета й мотиви діяльності.

З.02.01.02

Діяльність та її структура.

З.02.01.03

Вплив мотивації на безпеку життєдіяльності

З.02.02

- визначати структуру власної діяльності;

З.02.02.01

Діяльність та її структура.

З.02.03

- приймати рішення щодо здійснення діяльності.

З.02.03.01

Мета і мотиви діяльності.

З.02.03.02

Активність особистості та її джерела.

В умовах виробничої або побутової діяльності, з урахуванням мети спільної діяльності на основі усвідомлених цілей власної діяльності та її структури за допомогою спостережень за ознаками міжособистісних відносин:

З.03.01

- діагностувати власний стан та стан і настрої інших людей, рівень психологічної напруги, вирішуючи завдання діяльності різної складності;

З.03.01.01

Міжособистісні стосунки в групі.

З.03.01.02

Психологічна сумісність і конфлікти у міжособистісних стосунках.

З.03.02

- визначати чинники, що призводять до виникнення конфліктів у міжособистісному спілкуванні, та зменшувати рівень їх впливу;

З.03.02.01

Міжособистісні стосунки в групі.

З.03.02.02

Психологічна сумісність і конфлікти у міжособистісних стосунках.

З.03.03

- організувати та контролювати власну поведінку з метою забезпечення гармонійних стосунків з учасниками спільної діяльності, враховуючи психологічні особливості її членів, зумовлені віком, статтю, політичними та релігійними уподобаннями, рівнем розвитку психічних функцій, можливими життєвими кризами тощо.

З.03.03.01

Міжособистісні стосунки в групі.

З.03.03.02

Різновиди спілкування, його функції.

З.03.03.03

Соціальна функція спілкування.

В умовах виробничої або побутової діяльності на основі усвідомленої мети діяльності та її структури, спираючись на принципи суб’єктно-діяльнісного підходу:

З.04.01

- формувати орієнтовну основу власних дій;

З.04.01.01

Діяльність та її структура.

З.04.01.02

Мета і мотиви діяльності.

З.04.01.03

Активність особистості та її джерела.

З.04.02

- оцінювати результати власної діяльності стосовно досягнення часткових та загальних цілей діяльності;

З.04.02.01

Діяльність та її структура.

З.04.02.02

Мета і мотиви діяльності.

З.04.02.03

Мотиви трудової діяльності.

З.04.02.04

Активність особистості та її джерела.

З.04.03

- коригувати цілі діяльності та її структуру з метою підвищення безпеки та ефективності діяльності.

З.04.03.01

Принципи суб’єктно-діяльнісного підходу в психологічної практиці.

З.04.03.02

Різновиди діяльності.

З.04.03.03

Особистість як суб’єкт діяльності.

З.04.03.04

Вимоги до людини з точки зору безпечного та ефективного виконання процедур трудового процесу.

На основі відомостей та власних уявлень щодо етапів розвитку особистості, засобів уникнення життєвих криз, особливостей фахової й соціально-виробничої та побутової діяльності:

З.05.01

- застосовувати спеціальні методики корекції власного психічного стану залежно від психофізичних навантажень;

З.05.01.01

Методи корекції психічного та психофізичного стану людини.

З.05.01.02

Засоби регуляції емоційних станів.

З.05.01.03

Фізіологічне підґрунтя емоцій і почуттів.

З.05.01.04

Вираження емоцій і почуттів.

З.05.01.05

Форми переживання емоцій і почуттів.

З.05.02

- користуватися прийомами саморегулювання та самоконтролю, розвитку вольових властивостей особистості;

З.05.02.01

Методи корекції психічного та психофізичного стану людини.

З.05.02.02

Поняття про волю.

З.05.02.03

Основні якості волі.

З.05.02.04

Безвілля, його причини і боротьба з ним.

З.05.03

- підтримувати сприятливий психологічний клімат у родині, враховуючи психологічні особливості її членів, зумовлені віком, статтю, політичними та релігійними уподобаннями, рівнем розвитку психічних функцій, можливими життєвими кризами тощо.

З.05.03.01

Психологічний клімат у родині.

З.05.03.02

Конфлікти в родині, їх чинники та шляхи подолання.

З.05.03.03

Диференційно-психологічні розбіжності.

З.05.03.04

Вікові етапи розвитку особистості, поняття вікової кризи.

З.05.03.05

Життєві кризи особистості.

В умовах виробничої або побутової діяльності:

З.06.01

- використовувати фізичні вправи з метою збереження та зміцнення власного здоров’я і забезпечення фахової дієздатності;

З.06.01.01

Фізичне самовдосконалення.

З.06.01.02

Методики побудови індивідуальних програм забезпечення фахової дієздатності (професійної діяльності).

З.06.01.03

Методики побудови індивідуальних оздоровчо-профілактичних програм.

З.06.01.04

Методи контролю власного стану в процесі виконання індивідуальних програм.

З.06.01.05

Різновиди фізичних вправ та принципи їх використання.

З.06.02

- використовувати відповідні види фізичних вправ та психофізичний тренінг для профілактики захворювань, зміцнення здоров'я та підвищення розумової і фізичної працездатності;

З.06.02.01

Фізичне самовдосконалення.

З.06.02.02

Принципи підбору фізичних вправ, їх компонування та послідовність використання за визначеними цілями.

З.06.02.03

Авторські, новітні фізкультурно-оздоровчі системи та технології, їх використання у індивідуальних оздоровчо-профілактичних програмах.

З.06.02.04

Методики психофізичного тренінгу.

З.06.03

- використовувати засоби фізичної культури і спорту з метою покращення здоров’я та рухової підготовленості, як складових ефективної професійної діяльності;

З.06.03.01

Фізичне самовдосконалення.

З.06.03.02

Фізіологічна характеристика засобів рухової активності.

З.06.03.03

Засоби та методики розвитку рухових якостей: сили, витривалості, швидкості, спритності, гнучкості, координації тощо.

З.06.03.04

Засоби та методики розвитку професійно значущих психофізичних якостей: вестибулярної стійкості, стійкості до гіпоксії та вібрації, оперативного мислення, уваги тощо.

З.06.04

- дотримуватись гігієнічних вимог в процесі оздоровлення і тренувань;

З.06.04.01

Особиста гігієна.

З.06.04.02

Гігієнічні засади розумової праці.

З.06.04.03

Гігієна харчування.

З.06.04.04

Гігієнічні вимоги до місць занять фізичною культурою.

З.06.05

- використовувати природні чинники з метою зміцнення здоров’я, підвищення працездатності та стійкості до захворювань;

З.06.05.01

Фізичне самовдосконалення.

З.06.05.02

Використання природних чинників власного загартування з метою протидії несприятливим факторам навколишнього середовища.

З.06.06

- володіти простішими прийомами масажу і самомасажу з метою відновлення організму після психофізичних навантажень та запобігання передчасної втоми при інтенсивній розумовій і фізичній діяльності;

З.06.06.01

Прийоми масажу й самомасажу.

З.06.06.02

Фізіологічні механізми впливу прийомів масажу й самомасажу на організм.

З.06.07

- використовувати засоби фізичної культури з метою нівелювання впливу шкідливих чинників професійної діяльності, профілактики захворювань та протистояння хибним звичкам;

З.06.07.01

Фізичне самовдосконалення.

З.06.07.02

Правила запобігання фізичній перевтомі, перетренуванню, перенапрузі, іншим кризовим проявам.

З.06.08

- застосовувати методи самоконтролю за станом здоров’я, фізичного розвитку та діяльності функціональних систем організму;

З.06.08.01

Характеристика суб’єктивних і об’єктивних показників самоконтролю та їх відображення у спеціальному щоденнику.

З.06.08.02

Функціональні проби для визначення резервних можливостей систем організму.

З.06.08.03

Тести і контрольні нормативи рівня рухової підготовленості.

З.06.08.04

Комплексні методики оцінювання стану соматичного (тілесного) здоров’я за методикою Г.Л. Апанасенко КОНТРЕК-1, КОНТРЕК-2 та ін.

З.06.08.05

Державні тести й нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України та контрольні нормативи професійно-прикладної фізичної підготовленості.

З.06.09

- за допомогою засобів фізичної культури і спорту та дотримання засад здорового способу життя формувати і підтримувати оптимальний рівень власної психофізичної стійкості для забезпечення дієздатності.

З.06.09.01

Фізичне самовдосконалення.

З.06.09.02

Фактори, які впливають на якість і тривалість індивідуального життя.

З.06.09.03

Методики психофізичного тренінгу.

В умовах виробничої діяльності:

З.07.01

- на основі аналізу виробничого завдання визначати мету емпіричного соціологічного дослідження;

З.07.01.01

Програма соціологічних досліджень.

З.07.01.02

Мета, об’єкт та предмет соціологічного дослідження.

З.07.01.03

Гіпотеза та завдання соціологічного дослідження.

З.07.02

- залежно від визначеної мети обрати адекватну їй технологію соціологічного дослідження;

З.07.02.01

Методи соціологічних досліджень.

З.07.02.02

Програма соціологічних досліджень.

З.07.02.03

Методи збору соціологічної інформації.

З.07.03

- провести емпіричне соціологічне дослідження за обраною технологією;

З.07.03.01

Методи соціологічних досліджень.

З.07.04

- за відповідними методиками провести аналіз результатів емпіричного соціологічного дослідження.

З.07.04.01

Методи соціологічних досліджень.

З.07.04.02

Аналіз результатів емпіричного соціологічного дослідження.

З.08.01

У процесі роботи в певній соціальній групі, застосовуючи типові методи емпіричного соціологічного дослідження, визначити характеристики суспільної реальності.

З.08.01.01

Методи соціологічних досліджень.

З.08.01.02

Соціологічний аналіз.

З.08.01.03

Соціальна структура суспільства.

В умовах виробничої або побутової діяльності:

З.08.02

- на основі аналізу результатів соціологічного дослідження, використовуючи базові ознаки і типологію суспільства, визначати тип суспільства у конкретній державі, його мобільність та маргінальність;

З.08.02.01

Соціологічний аналіз.

З.08.02.02

Соціальна структура суспільства.

З.08.03

- на основі аналізу результатів соціологічного дослідження, літератури про стратифікацію суспільства визначати його структуру та класифікувати характеристики розвитку суспільної системи конкретної держави;

З.08.03.01

Соціологічний аналіз.

З.08.03.02

Соціальна стратифікація.

З.08.03.03

Динаміка соціальної структури суспільства.

З.08.04

- на основі аналізу результатів соціологічного дослідження, використовуючи критерії класифікації та ознаки соціальних інститутів та спільностей, визначати їх функції в конкретній державі;

З.08.04.01

Соціологічний аналіз.

З.08.04.02

Соціальна структура суспільства.

З.08.04.03

Базисні компоненти соціального життя.

З.08.05

- на основі аналізу державних нормативно-правових документів про суспільні об’єднання, програмних документів суспільних об’єднань, використовуючи критерії класифікації суспільних об’єднань і рухів, визначати тип конкретного суспільного об’єднання та його місце в соціальній структурі держави;

З.08.05.01

Соціологічний аналіз.

З.08.05.02

Соціальна структура суспільства.

З.08.05.03

Соціально-політичні процеси у суспільстві.

З.08.06

- на основі аналізу результатів самоспостережень, використовуючи процедури соціологічного аналізу, встановлювати власний соціальний статус;

З.08.06.01

Соціологічний аналіз.

З.08.06.02

Людина й суспільство.

З.08.06.03

Соціологія особистості.

З.08.06.04

Соціальна діяльність та поведінка особи.

З.08.07

- на основі аналізу результатів власних спостережень, використовуючи процедури соціологічного аналізу, встановлювати соціальний статус учасників спільної діяльності;

З.08.07.01

Соціологічний аналіз.

З.08.07.02

Соціологія особистості.

З.08.07.03

Соціологія праці, сім’ї та вільного часу.

З.08.08

- визначати стан і дієздатність трудового колективу.

З.08.08.01

Методи і форми соціального регулювання.

З.08.08.02

Зміст, структура та функції трудової поведінки.

З.08.08.03

Мотивація трудової поведінки.

З.08.08.04

Трудові конфлікти: моделі, аналіз, вирішення.

В умовах виробничої або побутової діяльності:

З.09.01

- на основі аналізу державних нормативно-правових документів, довідників, сучасної політичної літератури та періодичних видань, використовуючи ознаки та критерії класифікації політичної влади, визначати форми та типи влади в конкретній державі;

З.09.01.01

Влада в Україні.

З.09.01.02

Види та форми влади.

З.09.01.03

Політична та державна влада.

З.09.01.04

Поділ влади. Способи досягнення й здійснення.

З.09.02

- на основі аналізу програмних документів політичних партій, результатів соціологічних опитувань населення щодо довіри владі та конкретним політичним лідерам, за допомогою критеріїв легітимності і ефективності політичної влади та її ресурсів визначати наявність легітимності влади, її ефективність, а також тип легітимності влади в конкретній державі;

З.09.02.01

Джерела та ресурси влади.

З.09.02.02

Легітимність влади.

З.09.02.03

Типи легітимності.

З.09.03

- на основі аналізу державних нормативно-правових документів, сучасної політичної літератури та періодичних видань, використовуючи критерії і типології політичних режимів, визначати тип політичного режиму конкретної держави;

З.09.03.01

Політичний режим в Україні на сучасному етапі.

З.09.03.02

Сутність і типологія.

З.09.03.03

Основні риси демократичного режиму.

З.09.03.04

Тоталітаризм та тоталітарний режим. Поняття. Основні риси.

З.09.03.05

Авторитаризм та авторитарний режим. Поняття. Основні риси.

З.09.04

- згідно з Конституцією держави, нормативно-правовими документами щодо формування та функціонування інститутів влади, політичних партій і суспільних об’єднань, використовуючи критерії класифікації політичних систем, визначити тип політичної системи конкретної держави;

З.09.04.01

Політична система України.

З.09.04.02

Поняття, структура та функції.

З.09.04.03

Сутність і типи сучасних політичних систем.

З.09.05

- на основі аналізу державних нормативно-правових документів, використовуючи критерії класифікації і типологію держави, визначати тип конкретної держави, форму державно-територіального устрою та форму правління;

З.09.05.01

Формування української державності.

З.09.05.02

Ознаки та функції держави.

З.09.05.03

Механізм державної влади.

З.09.05.04

Форма державного устрою.

З.09.05.05

Форма правління.

З.09.06

- на основі аналізу державних нормативно-правових документів, програмних документів політичних партій, використовуючи ознаки їх класифікації, а також ознаки конкретної ідеології, визначати тип політичної партії та її ідеологічну орієнтацію;

З.09.06.01

Класифікація, функції політичних партій.

З.09.06.02

Основні політичні течії та їх доктрини.

З.09.06.03

Основні ознаки.

З.09.07

- на основі аналізу державних нормативно-правових документів, літератури про розстановку політичних сил у парламенті, використовуючи критерії класифікації партійних систем та їх ознаки, визначати тип партійної системи;

З.09.07.01

Проблеми розвитку багатопартійності в Україні та її партійної системи.

З.09.07.02

Партійні системи.

З.09.07.03

Типологія сучасних партійних систем.

З.09.08

- на основі аналізу державних нормативно-правових документів, використовуючи критерії класифікації та ознаки виборчих систем, визначати виборчу систему конкретної держави;

З.09.08.01

Сутність виборчої системи.

З.09.08.02

Типи виборчих систем.

З.09.08.03

Технологія виборчого процесу.

З.09.09

- за результатами аналізу державних нормативно-правових документів про суспільні об’єднання, програмних документів суспільних об’єднань, використовуючи критерії класифікації суспільних об’єднань і рухів, визначати тип конкретного суспільного об’єднання та його місце в політичному житті держави;

З.09.09.01

Громадські організації у політичній системі суспільства. Поняття.

З.09.09.02

Мета, головні риси, структура, функції. Типологія.

З.09.09.03

Громадські об’єднання в сучасній Україні.

З.09.10

- на основі аналізу результатів самоспостережень, використовуючи ознаки конкретної ідеології, встановлювати власні політичні переконання;

З.09.10.01

Методи психологічних досліджень.

З.09.10.02

Основні політичні течії та їх доктрини.

З.09.11

- на основі аналізу результатів власних спостережень, використовуючи ознаки конкретної ідеології, встановлювати політичні переконання учасників спільної діяльності.

З.09.11.01

Методи психологічних досліджень.

З.09.11.02

Основні політичні течії та їх доктрини.

У виробничих або побутових умовах за допомогою відповідних методів вербального спілкування:

З.10.01

- здійснювати регламентування спілкування;

З.10.01.01

Спілкування і його складові.

З.10.02

- здійснювати ефективне слухання;

З.10.02.01

Спілкування і його складові.

З.10.03

- доречно використовувати мовні моделі звертання, ввічливості, вибачення, погодження тощо;

З.10.03.01

Мовленнєвий етикет спілкування: мовні моделі звертання, ввічливості, вибачення, погодження тощо.

З.10.03.02

Особливості професійного спілкування.

З.10.04

- структурувати тексти;

З.10.04.01

Специфіка мовлення фахівця.

З.10.04.02

Нормативність і правильність мовлення: орфоепічні норми, норми слововживання, граматичні норми.

З.10.04.03

Вимоги до професійних текстів: об’єктивність викладу, логіка, послідовність, повнота інформації, точність, лаконічність, стандартність.

З.10.04.04

Стиль і типи мовлення. Використання прийомів новизни, персоніфікації, проблемної ситуації у публічному виступі.

З.10.05

- готуватися до публічного виступу;

З.10.05.01

Види підготовки до виступу.

З.10.05.02

Композиція мовлення.

З.10.06

- користуватися правилами спілкування мовця і слухача;

З.10.06.01

Прийоми активізації уваги слухачів.

З.10.07

- застосовувати певні форми проведення дискусії;

З.10.07.01

Форми проведення дискусії.

З.10.07.02

Культура мовлення під час дискусії.

З.10.08

- використовувати у виступі супралінгвістичні одиниці.

З.10.08.01

Мовлення та його особливості.

З.10.09

В умовах усних ділових контактів з використанням прийомів і методів усного спілкування і відповідних комунікативних методів застосовувати прагматичну компетенцію з метою ефективного виконання професійних завдань.

З.10.09.01

Управління мовленням та його структурування за допомогою тематичної організації, зв’язності та злитості.

З.10.09.02

Вибір форми комунікації (співбесіда, нарада, засідання, семінар тощо) та визначення об’єкта, мети, виду іншомовного спілкування.

З.10.09.03

Визначення стратегії іншомовного спілкування.

З.10.09.04

Набір відповідних тактичних та мовних засобів в межах конкретного виду усного вербального спілкування.

З.10.09.05

Елементи функціональної компетенції та компетенції інтерактивних схем.

У виробничих умовах, використовуючи ключові слова у певній галузі на базі професійно-орієнтованих (друкованих та електронних) джерел, за допомогою відповідних методів проводити:

З.11.01

- пошук нової текстової інформації (робота з джерелами навчальної, наукової та довідкової інформації);

З.11.01.01

Методика пошуку нової інформації в іншомовних джерелах.

З.11.01.02

Ключові слова певної професійно-орієнтованої галузі.

З.11.01.03

Аналітичне оброблення текстової інформації.

З.11.02

- пошук нової графічної, звукової та відеоінформації.

З.11.02.01

Лексичний матеріал для опису професійно-орієнтованої галузі графічної, звукової та відеоінформації.

З.12.01

На основі виробничих завдань, використовуючи методику складання фахової документації, термінологічні словники тощо, дотримуючись норм сучасної української літературної мови, складати професійні тексти та документи.

З.12.01.01

Правила складання професійних документів.

З.12.01.02

Лексичні норми сучасної української літературної мови в професійному спілкуванні.

З.12.01.03

Орфографічні норми сучасної української літературної мови.

З.12.01.04

Морфологічні норми сучасної української літературної мови в професійному спілкуванні.

З.12.01.05

Синтаксичні норми сучасної української літературної мови в професійному спілкуванні.

З.12.02

Використовуючи принципи професійного спілкування на рівні сучасної української літературної мови здійснювати спілкування з учасниками трудового процесу.

З.12.02.01

Усне професійне мовлення.

З.12.02.02

Нормативність і правильність мовлення: орфоепічні норми, норми слововживання, граматичні норми.

З.12.02.03

Лексичні норми сучасної української літературної мови в професійному спілкуванні.

З.12.03

У виробничих умовах, працюючи з джерелами фахової інформації, здійснювати аналіз і коригувати тексти відповідно до норм української літературної мови.

З.12.03.01

Лексичні норми сучасної української літературної мови в професійному спілкуванні.

З.12.03.02

Орфографічні норми сучасної української літературної мови.

З.12.03.03

Морфологічні норми сучасної української літературної мови в професійному спілкуванні.

З.12.03.04

Синтаксичні норми сучасної української літературної мови в професійному спілкуванні.

З.12.04

Складаючи тексти фахової документації, використовувати слова іншомовного походження, на основі певних критеріїв добирати українські відповідники.

З.12.04.01

Терміни, професіоналізми та фразеологізми.

З.12.04.02

Номенклатурні назви в професійній мові.

З.12.04.03

Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення.

З.12.04.04

Географічні назви з номенклатурними словами та без них.

З.12.05

Працюючи з іншомовними фаховими текстами, використовуючи термінологічні двомовні словники, електронні словники, перекладати тексти українською мовою.

З.12.05.01

Техніка перекладу. Комп’ютерний переклад текстів.

З.12.05.02

Складні випадки слововживання.

З.12.05.03

Синонімічний вибір слова.

З.12.05.04

Багатозначні слова і контекст.

З.12.05.05

Пароніми та омоніми.

З.12.06

Складаючи професійні тексти та спілкуючись на професійному рівні, використовувати українські виробничо-професійні фразеологізми та номенклатурні назви.

З.12.06.01

Терміни, професіоналізми та фразеологізми.

З.12.06.02

Номенклатурні назви в професійній мові.

З.12.06.03

Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення.

З.12.06.04

Географічні назви з номенклатурними словами та без них.

У виробничих умовах, опрацьовуючи професійно-орієнтовані іншомовні (друковані та електронні) джерела за допомогою відповідних методів:

З.13.01

- пристосовуватися до нових умов (нових людей, нових мовних засобів, нових способів дії), мобілізувати інші власні компетенції (шляхом спостереження, інтерпретації результатів спостереження, індукції, запам’ятовування тощо) та поповнювати лексичний і граматичний матеріал;

З.13.01.01

Дослідження іншомовної оригінальної літератури та розширення лексико-граматичних навичок.

З.13.01.02

Структура складнопідрядного речення. Формальні ознаки: побудовчі слова – сполучники, сполучні слова, відносні займенники.

З.13.02

- використовуючи інформаційні технології (інформативні бази даних, гіпертексти, системи навігації, пошуку інформації тощо) та іншомовну інформацію (текст, звук, відео) на електронних носіях (включаючи CD-ROM носії та мережу Internet), розширювати лексичний та граматичний мінімум.

З.13.02.01

Електронні іншомовні джерела.

З.13.02.02

Лексичний мінімум комп'ютерних (інформаційних) технологій.

З.13.02.03

Рецептивні й продуктивні навички словотворення.

Застосовуючи лексико-граматичний мінімум у певній галузі, під час усних ділових контактів, із використанням прийомів і методів усного спілкування і відповідних комунікативних методів:

З.14.01

- проводити обговорення проблем загальнонаукового та професійно-орієнтованого характеру, що має на меті досягнення порозуміння;

З.14.01.01

Структура діалогу загальнонаукового характеру.

З.14.01.02

Особливості діалогу професійно-орієнтованого характеру.

З.14.02

- проводити усний обмін інформацією в процесі повсякденних і ділових контактів (ділових зустрічей, нарад тощо) з метою отримання інформації, необхідної для вирішення певних завдань діяльності;

З.14.02.01

Лексичний мінімум ділових контактів, ділових зустрічей, нарад.

З.14.02.02

Мовленнєвий етикет спілкування: мовні моделі звертання, ввічливості, вибачення, погодження тощо.

З.14.02.03

Граматичні форми й конструкції, що означають суб’єкт дії, дію, об’єкт дії, характеристику дії, необхідність, бажаність, можливість дії, умовні дії, логіко-смислові зв’язки.

З.14.03

- готувати доповідь-презентацію у певній професійно-орієнтованій галузі;

З.14.03.01

Методика та порядок презентації.

З.14.03.02

Лексико-граматичний мінімум забезпечення презентацій.

З.14.03.03

Мовно-комунікативний рівень проведення презентацій.

З.14.04

- розуміти монологічне повідомлення в рамках визначеної сфери й ситуації спілкування;

З.14.04.01

Професійно-орієнтований лексико-граматичний мінімум.

З.14.04.02

Аудіювання та говоріння.

З.14.04.03

Монологічне повідомлення професійного характеру з визначеним терміном мовлення.

З.14.05

- будувати діалог за змістом тексту.

З.14.05.01

Професійно-орієнтований лексико-граматичний мінімум.

З.14.05.02

Аудіювання та говоріння.

З.14.05.03

Елементи усного перекладу інформації іноземною мовою в процесі ділових контактів, ділових зустрічей, нарад.

З.14.05.04

Граматика для усного мовлення та письмового викладу інформації.

З.14.05.05

Вивчення і використання форм і конструкцій, що характерні для мови ділового професійного спілкування у конкретній галузі.

Використовуючи лексико-граматичний мінімум у певній галузі та іншомовні (друковані та електронні) джерела, в умовах письмових ділових контактів із використанням прийомів і методів письмового спілкування та відповідних методів оформлення ділової документації:

З.15.01

- робити записи, виписки, складання плану тексту, письмове повідомлення, що відображає певний комунікативний намір;

З.15.01.01

Лексико-граматичні засоби релевантного відтворення комунікативних намірів на письмі.

З.15.02

- вести ділове листування, використовуючи фонові культурологічні та країнознавчі знання;

З.15.02.01

Мовні особливості ділового листування: лексика, граматика, синтаксис, діловий етикет, культурологічний аспект.

З.15.03

- заповнювати анкети;

З.15.03.01

Правила та методика складання анкет.

З.15.03.02

Правила та методика заповнення анкет.

З.15.04

- проводити анотування;

З.15.04.01

Методи анотування та реферування іншомовних джерел.

З.15.04.02

Лінгвістичні особливості анотування та реферування іншомовних джерел.

З.15.05

- фіксувати інформацію, отриману під час читання тексту;

З.15.05.01

Абревіатури фахових термінів у певній професійно-орієнтованій галузі.

З.15.06

- реалізувати комунікативні наміри на письмі.

З.15.06.01

Методи реалізації на письмі комунікативних намірів (установлення ділових контактів, нагадування, вираження прохання, згоди / незгоди, відмови, вибачення, подяки).

З.16.01

У виробничих умовах, на основі лексико-граматичного мінімуму, користуючись професійно-орієнтованими іншомовними (друкованими та електронними) джерелами, за допомогою відповідних методів здійснювати ознайомче, пошукове та вивчаюче читання.

З.16.01.01

Ознайомче читання з визначеною швидкістю без словника.

З.16.01.02

Пошукове читання з визначеною швидкістю без словника.

З.16.01.03

Вивчаюче читання з визначеною кількістю невідомих слів (з використанням словника).

У виробничих умовах, користуючись лексико-граматичним мінімумом та професійно-орієнтованими іншомовними (друкованими та електронними) джерелами, за допомогою відповідних методів проводити:

З.16.02

- аналітичне опрацювання іншомовних джерел з метою отримання інформації, що необхідна для вирішення певних завдань професійно-виробничої діяльності;

З.16.02.01

Лексико-граматичні особливості оглядів наукової літератури.

З.16.02.02

Лінгвістичні методи аналітичного опрацювання іншомовних джерел.

З.16.02.03

Робота з іншомовними джерелами наукового характеру (статті, монографії, реферати, трактати, дисертації тощо).

З.16.03

- працювати з контрактами, релізами про партнерство, результатами патентного пошуку, рекламою з метою врегулювання виробничих питань.

З.16.03.01

Робота з іншомовними джерелами професійно-виробничого характеру.

З.17.01

Під час виконання професійних обов'язків, використовуючи комп'ютерні системи автоматизованого перекладу та електронні словники, робити переклад іншомовної інформації.

З.17.01.01

Основи перекладу професійно-орієнтованих іншомовних джерел.

З.17.01.02

Комп’ютерний переклад іншомовної інформації.

З.17.01.03

Посткомп’ютерне редагування перекладу.

З.18.01

У виробничих умовах під час усного та письмового спілкування за допомогою відповідних методів застосовувати компоненти соціолінгвістичної компетенції для досягнення взаємного порозуміння.

З.18.01.01

Лексичний мінімум найменувань установ, організацій, назв керівних посадових осіб, назв предметів, процесів та операцій, фактів тощо у різних сферах життя.

З.18.01.02

Лексичний мінімум (категорії буття, їх властивості та відносини; географічні, демографічні, економічні та політичні дані) конкретної країни світу, мова якої вивчається.

З.18.01.03

Лексичний мінімум основ міжкультурної свідомості з визначенням взаємостосунків і взаємовідносин.

З.18.01.04

Лексичний мінімум регіональних та соціальних відмінностей між Україною та країною, мову якої вивчають.

В умовах виробничої діяльності за результатами аналізу економічних показників діяльності підприємства, використовуючи моделі поведінки виробника:

З.19.01

- прогнозувати оптимальні витрати на виробництві та максимальні прибутки за короткотерміновий та довготерміновий періоди;

З.19.01.01

Попит та пропозиція.

З.19.01.02

Раціональний споживчий вибір та формування ринкового попиту.

З.19.01.03

Витрати виробництва і ціна товару.

З.19.01.04

Прибуток і його норма.

З.19.01.05

Фактори, що впливають на норму прибутку.

З.19.02

- визначати ціну та обсяг виробництва в умовах конкуренції.

З.19.02.01

Сутність, види і функції цін.

З.19.02.02

Зміст, види і форми конкуренції.

В умовах виробничої та побутової діяльності:

З.19.03

- на основі аналізу потреб та сімейного бюджету господарств, використовуючи моделі поведінки споживача, здійснювати прогноз максимізаціі загальної корисності та платоспроможності домашнього господарства за фактичних бюджетних обмежень;

З.19.03.01

Домогосподарства як постачальники ресурсів виробництва.

З.19.03.02

Сімейний бюджет: доходи - видатки.

З.19.03.03

Домогосподарства як сфера споживання.

З.19.04

- на основі аналізу наявних споживчих благ, використовуючи класифікаційні ознаки, класифікувати та визначати потреби суспільства;

З.19.04.01

Економічні потреби, їх сутність і класифікація.

З.19.04.02

Закон зростання потреб.

З.19.04.03

Взаємозв’язок потреб і споживання.

З.19.04.04

Гранична корисність продукту.

З.19.04.05

Основи економіки природокористування.

З.19.05

- на основі аналізу наявних економічних та природних ресурсів, використовуючи моделі альтернативних витрат, за допомогою співставлення та порівняння визначати альтернативні варіанти використання економічних ресурсів;

З.19.05.01

Фактори, процес і результати виробництва.

З.19.05.02

Економічний розвиток: рушійні сили та фактори.

З.19.05.03

Ринок факторів виробництва і розподіл доходів.

З.19.05.04

Зайнятість, безробіття й інфляція.

З.19.05.05

Закони обмеження природних ресурсів, зниження енергетичної ефективності природокористування, падіння природно-ресурсного потенціалу.

З.19.06

- за результатами аналізу законодавчих та нормативних актів України, використовуючи макроекономічні моделі, за допомогою співставлення та порівняння приймати професійні рішення, адекватні державній економічній політиці;

З.19.06.01

Власність та її роль в економічному розвитку суспільства.

З.19.06.02

Економічний розвиток: рушійні сили та ступені.

З.19.06.03

Мікроекономіка суспільного сектору.

З.19.06.04

Особливості переходу від директивно-планової до ринкової економіки.

З.19.06.05

Формування економічної системи України.

З.19.07

- на основі співвідношення механізмів державного та ринкового регулювання, державної та приватної власності, використовуючи класифікаційні ознаки, класифікувати та визначати типи економічних систем;

З.19.07.01

Теорія ринкових структур.

З.19.07.02

Сукупний попит та його регулювання. Фіскальна політика.

З.19.07.03

Сукупна пропозиція та її динаміка.

З.19.07.04

Бюджетний дефіцит і державний борг.

З.19.07.05

Економічне зростання та його чинники.

З.19.08

- на основі аналізу макроекономічних показників, використовуючи моделі загальної економічної рівноваги, здійснювати прогноз можливих наслідків порушення макроекономічної рівноваги та їх впливу на поведінку економічних суб’єктів;

З.19.08.01

Теорія фірми та ринкова пропозиція.

З.19.08.02

Сукупний попит та його регулювання. Фіскальна політика.

З.19.08.03

Сукупна пропозиція та її динаміка.

З.19.08.04

Зайнятість, безробіття й інфляція.

З.19.09

- на основі аналізу показники світових ринків зовнішньоекономічної діяльності, використовуючи моделі абсолютних, відносин та конкурентних переваг, визначити систему можливих конкурентних переваг і пріоритетів розвитку національної економіки України.

З.19.09.01

Зовнішньоекономічні зв’язки.

З.19.09.02

Закономірності переходу від директивно-планової до ринкової економіки.

З.19.09.03

Формування економічної системи України.

При здійсненні виробничої або соціальної діяльності:

З.20.01

- враховувати права, свободи та обов’язки людини і громадянина, що закріплені Конституцією України;

З.20.01.01

Права, свободи та обов’язки людини і громадянина.

З.20.01.02

Конституція України – Основний закон держави.

З.20.02

- враховувати правовий статус і повноваження державних органів законодавчої влади та органів виконавчої влади різних рівнів, що закріплені Конституцією України;

З.20.02.01

Правовий статус і повноваження Верховної Ради України.

З.20.02.02

Президент України, його повноваження.

З.20.02.03

Кабінет Міністрів України, його повноваження.

З.20.02.04

Органи виконавчої влади різних рівнів, їх повноваження.

З.20.03

- враховувати правовий статус і повноваження органів місцевого самоврядування, з якими виникають юридичні стосунки;

З.20.03.01

Поняття про самоврядування.

З.20.03.02

Органи місцевого самоврядування в Україні, їх повноваження.

З.20.04

- використовуючи нормативно-правові та інші документи галузі та конкретного підприємства (установи), проводити їх аналіз щодо відповідності положенням цивільного права;

З.20.04.01

Громадяни та юридичні особи як суб’єкти цивільного права.

З.20.04.02

Відносини, які регулюються цивільним правом.

З.20.04.03

Поняття і загальна характеристика цивільної правоздатності і цивільної дієздатності.

З.20.05

- використовувати положення цивільного права при підготовці нормативних та інших документів конкретного підприємства (установи);

З.20.05.01

Громадяни та юридичні особи як суб’єкти цивільного права.

З.20.05.02

Відносини, які регулюються цивільним правом.

З.20.05.03

Поняття і загальна характеристика цивільної правоздатності і цивільної дієздатності.

З.20.06

- використовувати положення цивільного права при регулюванні майнових стосунків;

З.20.06.01

Право власності та його конституційний захист.

З.20.06.02

Форми та види власності.

З.20.06.03

Поняття цивільної угоди і цивільного договору.

З.20.06.04

Поняття цивільної угоди і цивільного договору купівлі-продажу.

З.20.06.05

Поняття цивільної угоди і цивільного договору майнового найму (оренди).

З.20.06.06

Договір позики.

З.20.07

- використовувати положення цивільного права при регулюванні сімейних стосунків;

З.20.07.01

Поняття спадщини. Спадкування за законом і за заповітом. Перша та друга черга спадкоємців за законом.

З.20.07.02

Поняття шлюбу, умови і порядок його укладення.

З.20.07.03

Підстави і порядок розірвання шлюбу. Визнання шлюбу недійсним.

З.20.07.04

Майнові права подружжя.

З.20.07.05

Опіка й піклування.

З.20.08

- використовувати положення цивільного права при регулюванні (здійсненні) трудових відносин на виробництві;

З.20.08.01

Поняття, сторони та зміст трудового договору.

З.20.08.02

Порядок припинення трудового договору з ініціативи працівника, власника або уповноваженого ним органу.

З.20.08.03

Робочий час і час відпочинку неповнолітніх.

З.20.09

- використовувати основні положення законодавства з охорони праці, цивільного захисту населення та територій від надзвичайних ситуацій та екологічного права;

З.20.09.01

Законодавчо-нормативна база України з питань цивільної оборони та захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

З.20.09.02

Законодавчо-нормативна база України з питань охорони праці.

З.20.09.03

Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням його здоров’я.

З.20.09.04

Права й обов’язки роботодавця та працівника з питань охорони праці.

З.20.09.05

Природоресурсне та природоохоронне право.

З.20.10

- використовувати основні положення законодавства України з інтелектуальної власності;

З.20.10.01

Набуття та здійснення прав інтелектуальної власності.

З.20.10.02

Система інтелектуальної власності.

З.20.10.03

Авторське право і суміжні права.

З.20.10.04

Право промислової власності.

З.20.10.05

Право на нетрадиційні об’єкти інтелектуальної власності.

З.20.11

- використовувати основні положення міжнародних конвенцій, угод тощо, до яких приєдналась Україна;

З.20.11.01

Міжнародні конвенції та угоди, до яких приєдналась Україна.

З.20.12

- використовувати основні положення кримінального права.

З.20.12.01

Загальна характеристика Кримінального кодексу України.

З.20.12.02

Поняття та ознаки злочину.

З.20.12.03

Види кримінальних покарань.

З.20.12.04

Поняття неосудності.

З.20.12.05

Кримінальна відповідальність неповнолітніх.

При здійсненні виробничої або соціальної діяльності:

З.21.01

- за результатами аналізу історичних джерел та історіографічної літератури, використовуючи ознаки соціально-історичних епох та критерії причинно-наслідкових зв’язків історичних процесів, визначати періоди, закономірності формування та розвитку етнополітичних процесів в Україні;

З.21.01.01

Історіософські концепції щодо формування та розвитку українського етносу.

З.21.01.02

Основні закономірності, суть і наслідки етапів і процесів українського державотворення.

З.21.01.03

Історичні особливості пошуку оптимальних моделей будівництва незалежної України.

З.21.02

- аналізуючи сучасні документи та історичні матеріали, що відтворюють закономірності попереднього життя українського народу, визначати особливості сучасного соціально-політичного розвитку українського суспільства та його перспективу;

З.21.02.01

Історичні аспекти появи чисельних етносів в Україні, найбільш характерні риси їх спілкування між собою, в рамках держави.

З.21.02.02

Зародження історично української соціальної системи, наявність в ній ознак міжнародного впливу, поєднання історичного і сучасного.

З.21.02.03

Об'єктивні умови і суб'єктивні фактори в процесах гуманітарного, політичного життя народу.

З.21.03

- узагальнюючи наукову інформацію історичного, політичного, гуманітарного характеру, використовуючи методи соціальних досліджень, визначати належність себе та учасників спільної діяльності до певного етносу;

З.21.03.01

Формування і розвиток історико-етнографічних регіонів України.

З.21.03.02

Історичні процеси в міграційних та еміграційних явищах українців.

З.21.03.03

Історія та історіографія в еволюції, їх місце і роль в гуманізації діяльності людини, громадянина.

З.21.03.04

Етнополітика та її особливості в різних періодах життя народу.

З.21.03.05

Історія формування соціальних груп та їх роль в створенні оригінальної форми державності.

З.21.04

- з врахуванням визначеної належності себе та оточуючих до певного етносу підтримувати сприятливий психологічний клімат при здійсненні спільної діяльності.

З.21.04.01

Основні закономірності розвитку державності, етносів в Україні.

З.21.04.02

Визначальні тенденції розвитку освіти, науки, техніки як фундаментальних основ рівня життя українського етносу.

З.21.04.03

Історія формування та діяльності громадських, культурологічних, освітніх, політичних організацій українського народу.

З.21.04.04

Еволюція, закономірність, ефективність розвитку (за періодами) державності України.

При здійсненні виробничої або соціальної діяльності:

З.22.01

- на основі власних спостережень за реальними процесами, використовуючи категоріальний апарат та рефлексивні навички, типологізувати результати спостережень;

З.22.01.01

Людське усвідомлення об’єктивної й суб’єктивної реальності.

З.22.01.02

Основний зміст пізнавальної діяльності.

З.22.02

- використовуючи типологізовані результати спостережень за допомогою методологічних принципів формалізації подавати результати спостережень у визначеній знаковій системі;

З.22.02.01

Практичний спосіб людського буття.

З.22.02.02

Основний зміст пізнавальної діяльності.

З.22.02.03

Форми й методи наукового пізнання.

З.22.03

- використовуючи формалізовані результати спостережень за допомогою наданих критеріїв оцінювання, накопичувати необхідний для структурування обсяг розрізненого інформаційного матеріалу;

З.22.03.01

Форми й методи наукового пізнання.

З.22.03.02

Основний зміст пізнавальної діяльності.

З.22.04

- на основі аналізу розрізненого інформаційного матеріалу за допомогою методологічних принципів розподілу та класифікації структурувати інформацію.

З.22.04.01

Форми й методи наукового пізнання.

З.22.04.02

Основний зміст пізнавальної діяльності.

При здійсненні виробничої або соціальної діяльності:

З.23.01

- у процесі роботи зі структурованою інформацією, відповідно до визначеної мети діяльності, виявляти зв’язки між елементами інформаційного матеріалу;

З.23.01.01

Людське усвідомлення об’єктивної й суб’єктивної реальності.

З.23.01.02

Основний зміст пізнавальної діяльності.

З.23.02

- у процесі роботи зі структурованою інформацією на основі відомостей про зв’язки між елементами інформаційного матеріалу визначати наявність системи;

З.23.02.01

Система філософських категорій.

З.23.02.02

Форми й методи наукового пізнання.

З.23.03

- на основі результатів порівняльного аналізу визначеної системи з існуючими моделями систем установлювати її тип та характеристики;

З.23.03.01

Моделювання філософських проблем.

З.23.03.02

Типологія філософських систем.

З.23.04

- на підставі відомостей про тип та характеристики визначеної системи встановлювати їх відповідність (невідповідність) меті діяльності;

З.23.04.01

Моделювання філософських проблем.

З.23.04.02

Основний зміст пізнавальної діяльності.

З.23.05

- з урахуванням мети діяльності та визначених критеріїв ефективності синтезувати схему функціонування оптимальної системи;

З.23.05.01

Моделювання філософських проблем.

З.23.05.02

Філософське вчення про розвиток.

З.23.06

- відповідно до мети діяльності та визначених критеріїв ефективності, використовуючи правила генетичної логіки, встановлювати зв’язки між елементами оптимальної системи;

З.23.06.01

Моделювання філософських проблем.

З.23.06.02

Філософське вчення про розвиток.

З.23.07

- використовуючи методи діалектики здійснювати переведення ієрархічно структурованої інформації до вигляду синтетичної системної цілісності з теоретично визначеними правилами функціонування.

З.23.07.01

Філософське вчення про розвиток.

З.23.07.02

Закони діалектики.

При здійсненні виробничої або соціальної діяльності:

З.24.01

- використовуючи теоретично визначені правила функціонування системи, за певними методиками розробляти практичні рекомендації щодо здійснення безпечної та ефективної діяльності;

З.24.01.01

Практичний спосіб людського буття в природному та соціальному культурному просторі.

З.24.01.02

Мета і цінність людської життєдіяльності.

З.24.02

- виконуючи практичні рекомендації щодо здійснення безпечної та ефективної діяльності, здійснювати діяльність;

З.24.02.01

Мета і цінність людської життєдіяльності.

З.24.02.02

Глобальні проблеми сучасності.

З.24.02.03

Соціально-екологічні наслідки глобалізації.

З.24.03

- на основі аналізу результатів виконання практичних рекомендацій щодо здійснення безпечної та ефективної діяльності встановлювати ступінь істинності теоретично визначених правил.

З.24.03.01

Форми й методи наукового пізнання.

З.24.03.02

Практичний спосіб людського буття в природному та соціальному культурному просторі.

В умовах виробничої або побутової діяльності:

З.25.01

- за результатами аналізу релігійної літератури та інших джерел інформації, використовуючи критерії і типології релігійних доктрин, визначати тип конкретної релігійної доктрини;

З.25.01.01

Еволюція і типи релігій.

З.25.01.02

Локальні релігії. Світові релігії.

З.25.02

- на основі аналізу релігійної літератури, державних нормативно-правових документів про релігійні конфесії (суспільні об’єднання), програмних документів релігійної конфесії, використовуючи критерії класифікації релігійних конфесій, а також ознаки конкретної релігійної доктрини, визначати тип конкретної релігійної конфесії, її релігійну орієнтацію та місце в державному устрої та суспільному житті держави;

З.25.02.01

Релігійні конфесії та напрямки.

З.25.02.02

Локальні релігії. Світові релігії.

З.25.02.03

Соціальні інститути та спільності.

З.25.03

- на основі аналізу джерел інформації, нормативно-правових документів релігійних конфесій (суспільних об’єднань), довідників, релігійної літератури тощо, використовуючи ознаки та критерії класифікації релігійних доктрин та течій, визначати форми та типи релігії в конкретній державі;

З.25.03.01

Релігійні конфесії та напрямки в Україні.

З.25.04

- згідно з Конституцією держави, державними нормативно-правовими документами щодо формування та функціонування суспільних об’єднань, використовуючи критерії і типологію держави, визначати місце релігії в державному устрої конкретної держави;

З.25.04.01

Релігійні конфесії та напрямки.

З.25.04.02

Соціальні інститути та спільності.

З.25.05

- на основі аналізу джерел інформації, результатів соціологічних опитувань населення щодо релігійних уподобань, довіри до конкретних релігійних лідерів тощо, за допомогою відповідних критеріїв визначити наявність та характер впливу релігійної ідеології на владу та суспільне життя в конкретній державі;

З.25.05.01

Соціальні інститути та спільності.

З.25.06

- на основі аналізу результатів самоспостережень, використовуючи ознаки конкретної релігійної доктрини, визначати власні релігійні переконання;

З.25.06.01

Спрямованість особистості.

З.25.06.02

Релігійні конфесії та напрямки в Україні.

З.25.07

- на основі аналізу результатів власних спостережень, використовуючи ознаки конкретної релігійної доктрини, визначати релігійні переконання учасників спільної діяльності.

З.25.07.01

Спрямованість особистості.

З.25.07.02

Релігійні конфесії та напрямки в Україні.

В умовах виробничої або побутової діяльності:

З.26.01

- на основі аналізу джерел інформації, використовуючи ознаки моральних переконань та смакових уподобань, визначати тип етико-естетичної теорії;

З.26.01.01

Етико-естетичні теорії.

З.26.01.02

Категорії етики.

З.26.01.03

Категорії естетики.

З.26.01.04

Етико-естетичні імперативи в природному та соціально-культурному просторах.

З.26.02

- на основі аналізу результатів самоспостережень, використовуючи етико-естетичну теорію, встановлювати власні моральні переконання та смакові уподобання;

З.26.02.01

Етико-естетичні теорії.

З.26.02.02

Етико-естетичні імперативи в природному та соціально-культурному просторах.

З.26.03

- на основі аналізу результатів власних спостережень, використовуючи етико-естетичну теорію, встановлювати моральні переконання та смакові уподобання учасників спільної діяльності;

З.26.03.01

Етико-естетичні теорії.

З.26.03.02

Етико-естетичні імперативи.

З.26.04

- з урахуванням визначених моральних переконань та смакових уподобань знаходити компромісні рішення при здійсненні спільної діяльності.

З.26.04.01

Реалізація оцінкових форм свідомості.

В умовах виробничої або побутової діяльності:

З.27.01

- за допомогою формальних логічних процедур проводити аналіз наявної інформації на її відповідність умовам необхідності та достатності для забезпечення ефективної діяльності;

З.27.01.01

Основні закони правильного мислення.

З.27.01.02

Поняття, судження, умовиводи.

З.27.01.03

Доведення і спростування.

З.27.01.04

Гіпотеза.

З.27.02

- за допомогою формальних логічних процедур проводити аналіз наявної інформації на її відповідність вимогам внутрішньої несуперечності;

З.27.02.01

Основні закони правильного мислення.

З.27.02.02

Поняття, судження, умовиводи.

З.27.02.03

Доведення й спростування.

З.27.02.04

Гіпотеза.

З.27.03

- за допомогою формальних логічних процедур проводити структурування інформації;

З.27.03.01

Основні закони правильного мислення.

З.27.03.02

Поняття, судження, умовиводи.

З.27.03.03

Доведення й спростування.

З.27.03.04

Гіпотеза.

З.27.04

- за результатами структурно-логічної обробки інформації робити висновок щодо її придатності для здійснення заданих функцій;

З.27.04.01

Дедуктивні умовиводи.

З.27.04.02

Індуктивні умовиводи.

З.27.04.03

Аналогія.

З.27.04.04

Доведення й спростування.

З.27.05

- на основі результатів здійсненої діяльності за допомогою певних критеріїв встановлювати якість попередньо виконаних логічних операцій;

З.27.05.01

Індуктивні міркування.

З.27.05.02

Доведення й спростування.

З.27.06

- за умов негативного результату діяльності знаходити помилки в структурі логічних операцій.

З.27.06.01

Індуктивні міркування.

З.27.06.02

Доведення й спростування.

В умовах виробничої або побутової діяльності:

З.28.01

- за певними методиками проводити спостереження за діяльністю людини;

З.28.01.01

Діяльнісний підхід у культурології.

З.28.01.02

Культура та природа.

З.28.01.03

Культура та цивілізація.

З.28.02

- використовуючи ознаки синхронічних та діахронічних зв’язків в природному та соціально-культурному просторах, за певними методиками класифікувати результати спостережень за діяльністю;

З.28.02.01

Компаративний аналіз культур.

З.28.02.02

Еволюція культури.

З.28.03

- з урахуванням правил поведінки за певними методиками проводити нормування та систематизацію результатів спостереження за діяльністю;

З.28.03.01

Еволюція культури.

З.28.03.02

Культурний простір та зв’язки.

З.28.04

- на основі аналізу результатів спостережень за діяльністю за допомогою критеріїв нормування та систематизації визначати культурний контекст;

З.28.04.01

Еволюція культури.

З.28.04.02

Культурний простір та зв’язки.

З.28.04.03

Ідея “прогресу”.

З.28.05

- з урахуванням визначеного місця окремих соціо-культурних елементів у культурному контексті інтегрувати власну діяльність у культурне оточення.

З.28.05.01

Контекстуалізація.

З.28.05.02

Діяльнісний підхід у культурології.

З.28.05.03

Етнічні культури в умовах глобалізації.

В умовах виробничої або побутової діяльності із застосуванням довідників та нормативної літератури:

З.29.01

- за результатами аналізу інформації, що характеризує екологічну ситуацію, на підставі відомостей щодо структури об’єкту діяльності та його призначення, функцій тощо, використовуючи ознаки системи класифікувати проблему та систему;

З.29.01.01

Прикладні аспекти екології.

З.29.01.02

Екологічні проблеми України та її регіонів.

З.29.01.03

Стратегія і тактика збереження та стабільного розвитку життя на Землі.

З.29.02

- з врахуванням особливостей визначеної системи, використовуючи загально прийняті схеми взаємодії та взаємозв’язків всіх компонентів у природничій, соціальній і технологічних сферах визначати стратегію і тактику діяльності, яка б забезпечувала стабільний розвиток життя на Землі.

З.29.02.01

Прикладні аспекти екології.

З.29.02.02

Основи теоретичної екології.

З.29.02.03

Екологічні проблеми України та її регіонів.

З.29.02.04

Стратегія і тактика збереження та стабільного розвитку життя на Землі.

В умовах виробничої або побутової діяльності підставі відомостей щодо змісту заходів (або інновацій) у галузі діяльності використовуючи фахову нормативну, методичну, наукову інформацію за відповідними методиками екологічного аналізу:

З.30.01

- визначити та класифікувати мету заходів (або інновацій);

З.30.01.01

Прикладні аспекти екології.

З.30.01.02

Основи теоретичної екології.

З.30.01.03

Екологічні проблеми України та її регіонів.

З.30.01.04

Стратегія і тактика збереження та стабільного розвитку життя на Землі.

З.30.02

- визначити адекватність застосованих технологій, обраних методів, форм, засобів тощо досягнення мети;

З.30.02.01

Прикладні аспекти екології.

З.30.02.02

Основи теоретичної екології.

З.30.02.03

Екологічні проблеми України та її регіонів.

З.30.02.04

Стратегія і тактика збереження та стабільного розвитку життя на Землі.

З.30.03

- визначити зовнішні та внутрішні чинники, що сприяють або не сприяють досягненню мети заходів;

З.30.03.01

Прикладні аспекти екології.

З.30.03.02

Основи теоретичної екології.

З.30.03.03

Екологічні проблеми України та її регіонів.

З.30.03.04

Стратегія і тактика збереження та стабільного розвитку життя на Землі.

З.30.04

- прогнозувати ступінь досягнення мети заходів (інновацій);

З.30.04.01

Прикладні аспекти екології.

З.30.04.02

Основи теоретичної екології.

З.30.04.03

Екологічні проблеми України та її регіонів.

З.30.04.04

Стратегія і тактика збереження та стабільного розвитку життя на Землі.

З.30.05

- визначити заходи, що можуть забезпечити досягнення визначених цілей, або покращити результати діяльності.

З.30.05.01

Прикладні аспекти екології.

З.30.05.02

Основи теоретичної екології.

З.30.05.03

Екологічні проблеми України та її регіонів.

З.30.05.04

Стратегія і тактика збереження та стабільного розвитку життя на Землі.

В умовах виробничої або побутової діяльності:

З.31.01

- на основі аналізу результатів власних спостережень за навколишнім середовищем, використовуючи типові ознаки виникнення небезпек, ідентифікувати джерела і типи небезпек, шкідливі та небезпечні чинники;

З.31.01.01

Безпека в системі “людина – техніка середовище”.

З.31.01.02

Поняття про людській чинник та його роль у виникненні небезпек.

З.31.01.03

Шкідливі і небезпечні чинники життєвого середовища.

З.31.01.04

Безпосередні причини події, випадку, інциденту.

З.31.01.05

Загальні поняття аналізу та оцінки ризиків.

З.31.02

- на основі результатів аналізу характеру діяльності людини та моделей типових небезпечних ситуацій прогнозувати можливість виникнення небезпек, шкідливих та небезпечних чинників;

З.31.02.01

Узагальнена модель забезпечення безпеки життєдіяльності людини.

З.31.02.02

Методологічні основи визначення небезпечних об’єктів та процесів.

З.31.02.03

Засоби та заходи забезпечення безпеки.

З.31.02.04

Логічна побудова дерева подій.

З.31.02.05

Якість – категорія безпеки.

З.31.03

- на основі інформації про наявність або можливість виникнення шкідливих і небезпечних чинників та про їх кількісні характеристики за допомогою моделей типових небезпечних ситуацій визначати рівень індивідуального ризику;

З.31.03.01

Узагальнена модель забезпечення безпеки життєдіяльності людини.

З.31.03.02

Якісний і кількісний аналіз рівня ризиків.

З.31.03.03

Прийнятний рівень ризику.

З.31.03.04

Якість – категорія безпеки.

З.31.04

- використовуючи інформацію про допустимий рівень індивідуального ризику та типові рекомендації щодо адекватних дій у разі виникнення ознак небезпечної ситуації, зменшувати ризик до допустимих значень;

З.31.04.01

Управління безпекою життєдіяльності.

З.31.04.02

Якісний і кількісний аналіз рівня ризиків.

З.31.04.03

Бар’єри для попередження і захисту.

З.31.04.04

Класифікація та характеристика типових видів небезпечних ситуацій.

З.31.04.05

Поняття про причинно-наслідкові зв’язки виникнення випадків та інцидентів з урахуванням кореневих та безпосередніх причин.

З.31.05

- на основі аналізу результатів власних спостережень за навколишнім середовищем та використовуючи типові ознаки шкідливих і небезпечних чинників, своєчасно визначати наявність небезпечної ситуації, її вид та резерв часу;

З.31.05.01

Управління безпекою життєдіяльності.

З.31.05.02

Бар’єри для попередження і захисту.

З.31.05.03

Класифікація та характеристика типових видів небезпечних ситуацій.

З.31.06

- за результатами прогнозу можливості виникнення небезпек, шкідливих та небезпечних чинників, або на основі інформації про наявність і вид небезпечної ситуації, резерву часу, а також типових рекомендацій щодо адекватних дій визначати план індивідуальних дій з метою попередження або зменшення рівня вірогідного пошкодження;

З.31.06.01

Управління безпекою життєдіяльності.

З.31.06.02

Шкідливі і небезпечні чинники життєвого середовища.

З.31.06.03

Класифікація та характеристика типових видів надзвичайних ситуацій.

З.31.06.04

Логічна побудова дерева подій.

З.31.07

- використовуючи штатні та допоміжні засоби, реалізовувати попередньо розроблений план дій щодо попередження або зменшення можливого пошкодження;

З.31.07.01

Управління безпекою життєдіяльності.

З.31.07.02

Шкідливі і небезпечні чинники життєвого середовища.

З.31.07.03

Засоби та заходи забезпечення безпеки.

З.31.08

- на основі положень нормативно-правових актів та індикаторів сталого розвитку розробляти і оформляти вимоги до відповідних органів виконавчої влади та об’єктів господарювання щодо визначення фактичного та забезпечення допустимого рівня небезпеки та створення нешкідливих умов для життєдіяльності;

З.31.08.01

Державне управління та нагляд за безпекою життєдіяльності.

З.31.08.02

Положення про розслідування та облік випадків та інцидентів невиробничого характеру.

З.31.08.03

Поняття про індикатори сталого розвитку. Індекс людського розвитку.

З.31.08.04

Безпека – базовий чинник сталого людського розвитку.

З.31.08.05

Культура безпеки. Декларація про безпеку.

З.31.09

- на основі аналізу результатів спостережень за навколишнім середовищем, використовуючи адекватні методи та методики давати оцінку екологічних та соціальних наслідків випадків та інцидентів.

З.31.09.01

Методи та методики кількісної оцінки екологічних та соціальних наслідків випадків та інцидентів.

З.31.09.02

Аналіз видів, наслідків та критичності відмов елементів системи.

З.31.09.03

Прямі та непрямі оцінки шкоди для людей та довкілля..

З.31.09.04

Оцінка екологічних та соціальних ризиків виникнення несприятливого впливу.

З.31.09.05

Паспорт безпеки речовин, матеріалів. Паспорт ризику об’єкту.

З.32.01

У декартовій системі координат на основі розрахунків скалярного та векторного добутку двох заданих векторів визначити кут між ними.

З.32.01.01

Визначення кута між векторами.

З.32.01.02

Характеристики векторів.

З.32.01.03

Одиниці вимірювання кутів.

З.32.01.04

Скалярний та векторний добуток векторів та його обчислення.

З.32.01.05

Поняття про декартову систему координат.

З.32.02

У декартовій системі координат, використовуючи рівняння двох заданих прямих, визначити кут між ними.

З.32.02.01

Визначення кута між прямими.

З.32.02.02

Типи рівнянь прямих.

З.32.03

У декартовій системі координат, використовуючи рівняння двох заданих площин, визначити кут між ними.

З.32.03.01

Визначення кута між площинами.

З.32.03.02

Загальне рівняння площини.

З.32.04

У декартовій системі координат на основі канонічних рівнянь еліпса та гіперболи визначити їх півосі, координати фокусів та ексцентриситет за умови, що вони проходять через дві задані точки.

З.32.04.01

Визначення півосей, координат фокусів та ексцентриситету еліпса та гіперболи.

З.32.04.02

Канонічні рівняння еліпса (циліндра, еліпсоїда) та гіперболи.

З.32.05

В умовах виробничої діяльності, використовуючи формулу добутку двох матриць, обчислити добуток двох заданих квадратних матриць.

З.32.05.01

Обчислення добутку двох квадратних матриць.

З.32.05.02

Поняття матриці. Типи матриць та їх властивості.

З.32.05.03

Формула добутку двох матриць.

З.32.06

В умовах виробничої діяльності, використовуючи правило розкриття визначника другого порядку, обчислити мішаний добуток трьох заданих векторів.

З.32.06.01

Обчислення мішаного добутку трьох векторів (розкриття визначника третього порядку).

З.32.06.02

Правило розкриття визначника другого порядку. Властивості визначників.

З.32.07

В умовах виробничої діяльності на основі методу Крамера дослідити задану систему лінійних алгебраїчних рівнянь.

З.32.07.01

Аналіз систем лінійних алгебраїчних рівнянь.

З.32.07.02

Метод Крамера.

З.32.08

В умовах виробничої діяльності, використовуючи визначні границі, знайти границю заданої функції.

З.32.08.01

Обчислення границі функції.

З.32.08.02

Функція однієї змінної, способи задання функції, класифікація функцій та неперервність функції.

З.32.08.03

Дві визначні границі.

З.32.09

В умовах виробничої діяльності, використовуючи правила диференціювання функцій та Лопіталя, обчислити похідну заданої функції, її диференціал та границю.

З.32.09.01

Обчислення похідної функції, її диференціалу та границі.

З.32.09.02

Геометричний та фізичний зміст похідної. Таблиця похідних основних елементарних функцій. Означення диференціалу функції.

З.32.09.03

Правила диференціювання функцій та правило Лопіталя для обчислення границі функції, яка містить невизначеність.

З.32.10

В умовах виробничої діяльності на основі формули Тейлора розкласти задану функцію в ряд Тейлора в околі заданої точки.

З.32.10.01

Розклад функції в ряд Тейлора в околі заданої точки.

З.32.10.02

Формула Тейлора. Обчислення похідних вищих порядків.

З.32.11

В умовах виробничої діяльності на основі методики дослідження заданої функції на екстремум та знаходження асимптот графіка цієї функції побудувати її схематичний графік.

З.32.11.01

Побудова схематичного графіка функції.

З.32.11.02

Дослідження функції на екстремум (метод інтервалів) та знаходження асимптот графіка функції.

З.32.11.03

Види асимптот графіка функції.

З.32.12

В умовах виробничої діяльності, використовуючи метод найменших квадратів, дослідити на екстремум задану функцію двох змінних та розв’язати задачу інтерполяції.

З.32.12.01

Дослідження на екстремум функції двох змінних та розв’язання задачі інтерполяції.

З.32.12.02

Поняття про функцію багатьох змінних, частинні похідні, градієнт функції. Задача інтерполяції.

З.32.12.03

Метод найменших квадратів.

З.32.13

В умовах виробничої діяльності, використовуючи методи заміни змінної та інтегрування за частинами, обчислити задані інтеграли.

З.32.13.01

Обчислення інтегралів.

З.32.13.02

Поняття про інтегрування. Невизначений та визначений інтеграли. Таблиця основних інтегралів. Формула Ньютона-Лейбніца. Геометричний зміст інтеграла. Невласний інтеграл першого роду. Ряд Фур’є.

З.32.13.03

Методи заміни змінної та інтегрування за частинами.

З.32.14

В умовах виробничої діяльності, використовуючи метод варіації змінної, розв’язати задачу Коші для заданого лінійного неоднорідного диференціального рівняння першого порядку.

З.32.14.01

Розв’язання задачі Коші для лінійного неоднорідного диференціального рівняння першого порядку.

З.32.14.02

Лінійні неоднорідні та однорідні диференціальні рівняння першого порядку. Рівняння з відокремлюваними змінними.

З.32.14.03

Метод варіації змінної.

З.32.15

В умовах виробничої діяльності розв’язати задачу Коші для заданого лінійного однорідного диференціального рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами, побудувавши для нього характеристичне рівняння.

З.32.15.01

Розв’язання задачі Коші для лінійного однорідного диференціального рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами.

З.32.15.02

Лінійні неоднорідні та однорідні диференціальні рівняння другого порядку. Метод пониження порядку.

З.32.15.03

Характеристичне рівняння для лінійного однорідного диференціального рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами. Поняття про комплексні числа, формула Ейлера.

З.32.16

В умовах виробничої діяльності на основі заданих неоднорідностей розв’язати задачу Коші для лінійного неоднорідного диференціального рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами.

З.32.16.01

Розв’язання задачі Коші для лінійного неоднорідного диференціального рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами.

З.32.16.02

Типи неоднорідностей.

З.33.01

В умовах виробничої діяльності, використовуючи рівняння зв’язку, визначати похідні одиниці фізичних величин системи інтернаціональної (СІ) через основні одиниці.

З.33.01.01

Визначення зв’язку між похідними та основними одиницями фізичних величин в СІ.

З.33.01.02

Фізичні величини. Основні та допоміжні одиниці фізичних величин в СІ.

З.33.01.03

Похідні одиниці фізичних величин в СІ.

З.33.01.04

Рівняння зв’язку.

З.33.02

В лабораторній системі відліку, використовуючи формули кінематики, визначити шлях (кут), що проходить матеріальна точка при рівномірному русі по колу.

З.33.02.01

Визначення шляху (кута) при рівномірному русі по колу.

З.33.02.02

Векторна, координатна та параметрична форми опису руху матеріальної точки.

З.33.02.03

Класифікація механічного руху залежно від тангенціальних та нормальних складових прискорення, формули шляху криволінійного та рівнозмінного криволінійного руху.

З.33.02.04

Поняття про системи відліку.

З.33.03

В умовах виробничої діяльності, використовуючи другий закон Ньютона, визначити вагу тіла, що рухається разом з підставкою (підвісом) з прискоренням.

З.33.03.01

Визначення ваги тіл.

З.33.03.02

Закони Ньютона. Класифікація сил в механіці. Гравітаційні сили. Сили пружності, сили тертя. Сила тяжіння та вага тіла. Невагомість та перевантаження.

З.33.03.03

Прояв законів Ньютона в живій природі.

З.33.04

В неінерціальній системі відліку, пов’язаній з Землею, використовуючи формули кінематики та сили Коріоліса, визначити відхилення тіла, що вільно падає з висоти h, від вертикалі.

З.33.04.01

Визначення відхилення під дією сили Коріоліса від вертикалі тіл, що вільно падають на Землю.

З.33.04.02

Неінерціальні системи відліку.

З.33.04.03

Сили інерції: поступальна сила інерції, відцентрова сила та сила Коріоліса.

З.33.05

В умовах відкритої системи, використовуючи закон збереження (зміни) імпульсу, визначити імпульс замкненої системи тіл та його зміну.

З.33.05.01

Визначення імпульсу та зміни імпульсу.

З.33.05.02

Поняття про замкнену та відкриту систему.

З.33.05.03

Імпульс системи; закон збереження імпульсу в замкненій системі, записаний у векторній формі та інші форми закону збереження кількості руху.

З.33.06

В умовах виробничої діяльності, використовуючи закон збереження енергії, визначити роботу зовнішніх сторонніх та внутрішніх неконсервативних сил над системою, що знаходиться в полі консервативних сил.

З.33.06.01

Визначення роботи сил.

З.33.06.02

Консервативні, неконсервативні (дисипативні), внутрішні, зовнішні, сторонні сили. Кінетична та потенціальна енергія.

З.33.06.03

Закон збереження енергії в механіці для системи, що знаходиться в полі консервативних сил.

З.33.07

В умовах виробничої діяльності, використовуючи рівняння моментів, обчислювати лінійне (кутове) прискорення циліндра (кільця), що скочується без ковзання вздовж похилої площини, яка утворює кут α з горизонтом.

З.33.07.01

Обчислення лінійного (кутового) прискорення твердих тіл, що приймають участь в обертальному русі.

З.33.07.02

Момент сили, момент імпульсу відносно точки та осі. Миттєва вісь обертання. Момент інерції. Теорема Штейнера. Рівняння моментів матеріальної точки у векторній та скалярній формах.

З.33.07.03

Основне рівняння динаміки обертового руху твердого тіла.

З.33.08

За умови відсутності ковзання, використовуючи рівняння кінетичної енергії, визначити кінетичну енергію циліндра, кільця, що котиться горизонтальною поверхнею.

З.33.08.01

Визначення кінетичної енергії тіла, що приймає участь у плоскому русі.

З.33.08.02

Кінетична енергія поступального та обертального руху твердого тіла.

З.33.09

Для стаціонарної течії ідеальної нестисливої рідини, використовуючи рівняння Бернулі, визначити статичний, динамічний тиск.

З.33.09.01

Визначення статичного, динамічного тисків (трубка Піто, Прандтля).

З.33.09.02

Стаціонарна течія. Ідеальні та реальні рідини. Внутрішнє тертя. Ламінарний та турбулентний потоки.

З.33.09.03

Рівняння Бернулі та його наслідки.

З.33.10

В стоячій звуковій хвилі, використовуючи рівняння стоячої хвилі, визначити положення вузлів та пучностей.

З.33.10.01

Визначення положення вузлів та пучностей в стоячій хвилі.

З.33.10.02

Рівняння біжучої та стоячої звукової хвилі.

З.33.10.03

Зв’язок між частотою, довжиною хвилі та її фазовою швидкістю поширення. Повздовжні, поперечні хвилі. Хвильова поверхня.

З.33.11

Для суміші ідеальних газів, викорситовуючи закон Дальтона та основне рівняння кінетичної теорії ідеального газу, визначати парціальний, повний тиск та середнє значення кінетичної енергії поступального руху молекул.

З.33.11.01

Визначення парціального, повного тиску та середнього значення кінетичної енергії поступального руху молекул.

З.33.11.02

Ідеальний газ. Рівняння стану ідеального газу. Закон Дальтона. Рівняння Менделєєва-Клапейрона для суміші ідеальних газів.

З.33.11.03

Основне рівняння кінетичної теорії ідеального газу.

З.33.12

В умовах виробничої діяльності, використовуючи розподіл Максвелла, визначити відсоток газових молекул швидкості яких відрізняються від найбільш імовірної, середньоарифметичної, середньоквадратичної не більше ніж на 1%.

З.33.12.01

Визначення відсотка молекул, швидкості яких знаходяться поблизу найбільш імовірної, середньої та середньоквадратичної швидкості.

З.33.12.02

Функція розподілу молекул за модулем швидкості (розподіл Максвелла). Знаходження з розподілу Максквелла найбільш імовірної, середньої та середньоквадратичної швидкостей.

З.33.12.03

Розподіл Больцмана. Барометрична формула.

З.33.13

В умовах виробничої діяльності визначити молярну теплоємність ідеального газу при постійному об’ємі CV і постійному тискові Ср через число ступенів вільності молекул.

З.33.13.01

Визначення молярної теплоємності CV i CP

З.33.13.02

Перший закон термодинаміки. Рівняння Р. Маєра. Поступальні, обертальні та коливальні ступені вільності молекул.

З.33.13.03

Закон рівномірного розподілу енергії за ступенями вільності.

З.33.14

В умовах виробничої діяльності, використовуючи формулу обчислення коефіцієнту корисної дії циклу Карно, визначити максимальний коефіцієнт корисної дії теплових машин.

З.33.14.01

Визначення коефіцієнта корисної дії теплових машин.

З.33.14.02

Робота ідеального газу в ізопроцесах. Оборотні та необоротні процеси.

З.33.14.03

Коефіцієнт корисної дії циклу Карно.

З.33.14.04

Другий закон термодинаміки. Поняття про ентропію відкритих систем.

З.33.15

З теоретичних ізотерм Ван-дер-Ваальса, використовуючи правило Максвелла, при температурах нижчих від критичної визначати тиск насичених парів.

З.33.15.01

Визначення тиску насичених парів.

З.33.15.02

Рівняння Ван-дер-Ваальса. Теоретичні та експериментальні ізотерми Ван-дер-Ваальса.

З.33.15.03

Правило Максвелла. Критичний стан.

З.33.16

При нормальних умовах, використовуючи рівняння явищ переносу, визначити коефіцієнт дифузії D, в’язкість ŋ, теплопровідність χ конкретного газу.

З.33.16.01

Визначення коефіцієнта дифузії, в’язкості, теплопровідності газів.

З.33.16.02

Поняття про коефіцієнт дифузії, в’язкість та теплопровідність газів та одиниці їх виміру.

З.33.16.03

Емпіричні рівняння явищ переносу.

З.33.16.04

Молекулярно-кінетична теорія явищ переносу. Поняття про нормальні умови.

З.33.17

Для заданої змочуваної або не змочуваної рідини, використовуючи формулу Лапласа, розраховувати висоту піднімання або глибину опускання рідини в капілярних трубках.

З.33.17.01

Розрахунок висоти піднімання змочуваної рідини в капілярних трубках.

З.33.17.02

Поверхневий натяг. Додатковий тиск над викривленою поверхнею рідини.

З.33.17.03

Формула Лапласа.

З.33.17.04

Капілярні явища та їх роль в природі. Осмос.

З.33.18

Для рівномірно зарядженої нескінченної пластинки, використовуючи формулу Остроградського-Гаусса, визначати напруженість створеного нею електростатичного поля.

З.33.18.01

Визначення напруженості електростатичного поля.

З.33.18.02

Електростатичне поле та його характеристики.

З.33.18.03

Взаємодія електричних зарядів. Напруженість і потенціал.

З.33.18.04

Теорема Остроградського-Гаусса та її застосування.

З.33.19

Для клітинної мембрани, за умови розгляду її як плоского конденсатору, використовуючи формули розрахунків параметрів електростатичного поля, розрахувати ємність та густину енергії електростатичного поля всередині цієї мембрани.

З.33.19.01

Розрахунок ємності конденсаторів, їх енергії та густини енергії.

З.33.19.02

Електроємність. Енергія електростатичного поля.

З.33.19.03

Ємність та діелектрична проникливість тканин організму.

З.33.20

В умовах виробничої діяльності, використовуючи правила Кірхгофа, розрахувати розгалужені електричні кола.

З.33.20.01

Розрахунок розгалужених електричних кіл.

З.33.20.02

Постійний електричний струм. Сила та густина струму. Електрорушійна сила. Електроопір. Закон Ома для однорідної, неоднорідної ділянки кола та для повного кола.

З.33.20.03

Правила Кірхгофа.

З.33.20.04

Провідність біологічних систем.

З.33.21

В умовах виробничої діяльності за температурними залежностями напівпровідників визначати ширину забороненої зони напівпровідників.

З.33.21.01

Визначення ширини забороненої зони напівпровідників.

З.33.21.02

Класична електронна теорія провідності металів. Елементи зонної теорії.

З.33.21.03

Власна та домішкова провідність напівпровідників.

З.33.22

В умовах виробничої діяльності, використовуючи формулу для сили Лоренца, розрахувати радіус кола, по якому буде рухатись заряджена частинка, що влітає в однорідне магнітне поле зі швидкістю перпендикулярною до індукції .

З.33.22.01

Розрахунок радіуса траекторії руху заряджених частинок в однорідних магнітних полях.

З.33.22.02

Індукція і напруженість магнітного поля.

З.33.22.03

Закон Біо-Савара-Лапласа. Поле прямого та колового струмів.

З.33.22.04

Сила Лоренца. Закон Ампера.

З.33.23

В умовах виробничої діяльності за значеннями магнітної спийнятливості та магнітної проникності, використовуючи систему класифікації магнетиків, визначати тип та характеристики конкретних магнетиків.

З.33.23.01

Визначення типів магнетиків.

З.33.23.02

Природа магнетиків та принципи їх поділу на діа-, пара- та феромагнетики.

З.33.23.03

Магнітне поле в речовині. Вектор намагніченості. Зв’язок магнітної сприйнятливості та магнітної проникності речовин. Гіромагнітні відношення.

З.33.23.04

Магнітні моменти атомів. Індукований (наведений) магнітний момент атома.

З.33.23.05

Вплив магнітного поля на живі організми.

З.33.24

В умовах виробничої діяльності, використовуючи формули для індуктивності та енергії соленоїда, визначати індуктивність та енергію магнітного поля соленоїда.

З.33.24.01

Визначення індуктивності та магнітного поля соленоїда.

З.33.24.02

Поняття про соленоїд.

З.33.24.03

Закон Фарадея для явища електромагнітної індукції. Правило Ленца. Явище самоіндукції.

З.33.24.04

Індуктивність соленоїда. Енергія магнітного поля.

З.33.25

В умовах виробничої діяльності, використовуючи формули розрахунку роздільної здатності, визначити роздільну здатність оптичного приладу, зокрема телескопа та мікроскопа.

З.33.25.01

Розрахунок роздільної здатності оптичних приладів.

З.33.25.02

Дифракція світла. Принцип Гюйгенса-Френеля. Зони Френеля. Дифракція Френеля від круглого отвору та диску. Дифракція Фраунгофера від щілини. Дифракційна решітка. Дисперсія та розподільна здатність оптичних приладів

З.33.25.03

Формули розрахунку роздільної здатності оптичних приладів.

З.33.25.04

Основні поняття світлової мікроскопії.

З.33.26

Для оптично активних речовин, використовуючи закон Біо, визначити кут повороту площини поляризації плоско-поляризованого світла, що проходить через ці речовини.

З.33.26.01

Визначення кута повороту площини поляризації оптично активними речовинами.

З.33.26.02

Поляризоване світло. Закони Малюса та Брюстера. Поляризація при подвійному променезаломленні. Побудова Гюйгенса для одноосних кристалів. Обертання площини поляризації оптично активними речовинами.

З.33.26.03

Закон Біо.

З.33.26.04

Цукрометри.

З.33.27

В умовах виробничої діяльності, використовуючи закон Бугера, розраховувати зменшення інтенсивності світла при його проходженні через речовину.

З.33.27.01

Розрахунок зменшення інтенсивності світла при поглинанні та розсіянні.

З.33.27.02

Світло та його основні характеристики.

З.33.27.03

Взаємодія світла з речовиною. Поглинання світла. Закон Бугера. Розсіяння світла неоднорідним середовищем. Закон Релея.

З.33.27.04

Елементи електронної теорії дисперсії та поглинання.

З.33.28

Для абсолютно чорного тіла, використовуючи закон Стефана-Больцмана та закон зміщення Віна, визначати його енергетичну світність R та довжину хвиль , що відповідають максимальній випромінювальній здатності при певній температурі.

З.33.28.01

Визначення енергетичної світності та довжини хвиль, що відповідають максимальній випромінювальній здатності максимально чорного тіла.

З.33.28.02

Поняття про абсолютно чорне тіло.

З.33.28.03

Теплове рівноважне випромінювання.

З.33.28.04

Закони Кірхгофа та Стефана-Больцмана; закон зміщення Віна; формула Планка.

З.33.29

Використовуючи рівняння Ейнштейна для фотоефекту, методом затримуючого потенціалу визначити значення сталої Планка h.

З.33.29.01

Визначення значення сталої Планка h методом затримуючого потенціалу.

З.33.29.02

Фотони.

З.33.29.03

Закони фотоефекту. Рівняння Ейнштейна для фотоефекту.

З.33.29.04

Метод затримуючого потенціалу.

З.33.30

В умовах виробничої діяльності, використовуючи закон збереження енергії, визначити короткохвильову межу гальмівного рентгенівського випромінювання.

З.33.30.01

Визначення короткохвильової межі гальмівного рентгенівського випромінювання.

З.33.30.02

Рентгенівські промені.

З.33.30.03

Суцільний (гальмівний) та характеристичний спектри. Явище Комптона.

З.33.30.04

Застосування дифракції рентгенівських променів для дослідження біологічних об’єктів.

З.33.31

В рамках теорії Бора для атома водню визначити дозволені значення внутрішньої енергії атома.

З.33.31.01

Визначення змін внутрішньої енергії атома водню та розрахунок сталої Рідберга.

З.33.31.02

Будова атома та спектри. Модель атома за Резерфордом.

З.33.31.03

Постулати Бора. Теорія атому водню за Бором.

З.33.31.04

Закономірності в атомних спектрах.

З.33.32

Використовуючи принцип невизначеності Гейзенберга, розрахувати невизначеність координати електрона в електронно-променевій трубці.

З.33.32.01

Розрахунок невизначеності координат, імпульсів частинок.

З.33.32.02

Корпускулярно-хвильові властивості частинок. Формула де Бройля. Принцип невизначеності Гейзенберга. Рівняння Шредінгера. Сучасні уявлення про будову атома.

З.33.32.03

Будова електронно-променевої трубки.

З.33.33

Користуючись залежністю питомої енергії зв’язку ядра від масового числа визначити енергію, що виділяється при злитті (синтезі) легких ядер та при діленні важких ядер на легкі.

З.33.33.01

Розрахунок енергії синтезу та ділення ядер із залежності питомої енергії зв’язку ядра від масового числа.

З.33.33.02

Атомне ядро. Склад ядра. Заряд і маса атомних ядер.

З.33.33.03

Спін та магнітний момент ядра. Енергія зв’язку ядра. Дефект маси. Ядерні сили.

З.33.34

За значеннями активності ізотопу в деревині різного віку, використовуючи методики радіоізотопного аналізу, визначити вік деревини.

З.33.34.01

Визначення віку деревини за радіокарбонним методом.

З.33.34.02

Природна та штучна радіоактивність. Закон радіоактивного розпаду. α і β розпад, γ – промені.

З.33.34.03

Радіоізотопний аналіз.

З.33.34.04

Дія іонізуючого випромінювання на біологічні об’єкти.

З.34.01

В операційних системах (ОС) Windows та Linux для персонального комп’ютера (ПК) виконувати операції з файлами та папками.

З.34.01.01

Робота з файлами та папками.

З.34.01.02

Основні операції з файлами та папками.

З.34.01.03

ПК, його основні структурні блоки та їх функціональні характеристики.

З.34.01.04

ОС Windows та Linux для ПК.

З.34.02

В умовах виробничої діяльності, використовуючи програми Internet Explorer та Outlook Express, здійснювати пошук інформації заданого типу та користуватися електронною поштою.

З.34.02.01

Інформаційний пошук та обмін інформацією за допомогою програм Internet Explorer та Outlook Express.

З.34.02.02

Поняття про інформацію. Одиниці вимірювання та зберігання даних.

З.34.02.03

Структура пошукової інформації.

З.34.02.04

Програми Internet Explorer та Outlook Express, її можливості, функції, основні операції.

З.34.03

В умовах виробничої діяльності, використовуючи наявні антивірусні програми, здійснювати перевірку файлів на наявність можливих вірусів.

З.34.03.01

Перевірка файлів на наявність вірусів.

З.34.03.02

Комп'ютерні віруси та основні принципи функціонування комп’ютерних вірусних програм.

З.34.03.03

Правила та засоби захисту від комп'ютерних вірусів.

З.34.04

В текстовому редакторі Word для ПК виконувати операції щодо оформлення заданих текстових документів та діаграм.

З.34.04.01

Оформлення текстового документу та діаграм. Робота з текстовим редакторм Word.

З.34.04.02

Основні операції з оформлення текстового документу та діаграм.

З.34.04.03

Програма Microsoft Word, її можливості, функції, основні операції.

З.34.05

В умовах виробничої діяльності, використовуючи загальнодоступні програми архівувати (розархівувати) файли.

З.34.05.01

Архівування (розархівування) файлів.

З.34.05.02

Стандартні програми архівування файлів.

З.34.06

В пакетах програм Excel і Access для ПК виконувати операції з електронними таблицями та базами даних.

З.34.06.01

Робота з електронними таблицями та базами даних.

З.34.06.02

Основні операції з електронними таблицями та базами даних.

З.34.06.03

Програми Excel і Access, її можливості, функції, основні операції.

З.34.07

У графічних редакторах Adobe Photoshop та Corel Draw для ПК створювати графічні об’єкти.

З.34.07.01

Створення та обробка графічних об’єктів за допомогою ПК.

З.34.07.02

Принципи створення растрової та векторної графіки.

З.34.07.03

Програми Adobe Photoshop та Corel Draw, її можливості, функції, основні операції.

З.34.08

В пакеті програми Мathematica для ПК виконувати базові математичні операції.

З.34.08.01

Виконання базових математичних операцій за допомогою ПК.

З.34.08.02

Програма Мathematica.

З.34.09

Для заданих масисів даних використовуючи пакет математичної графіки Origin для ПК будувати графіки та діаграми.

З.34.09.01

Побудова графіків та діаграм.

З.34.09.02

Програма Origin.

З.35.01

В умовах виробничої діяльності, використовуючи формули додавання ймовірностей, добутку подій, повної ймовірності, Байєса та комбінаторики, розрахувати ймовірність події.

З.35.01.01

Розрахунок ймовірності події.

З.35.01.02

Типи елементарних подій. Алгебра випадкових подій. Означення ймовірності події. Закон великих чисел.

З.35.01.03

Формули додавання ймовірностей, добутку подій, повної ймовірності, Байєса та комбінаторики.

З.35.02

В умовах виробничої діяльності розраховувати ймовірність появи дискретної випадкової величини, яка розподілена біноміально та за законом Пуассона.

З.35.02.01

Розрахунок ймовірності появи дискретної випадкової величини.

З.35.02.02

Випадкові величини та їх розподіл (функція розподілу).

З.35.02.03

Формула Бернуллі та закон Пуассона.

З.35.03

За відомої функції густини неперервної випадкової величини, використовуючи формулу для функції розподілу, розраховувати функцію розподілу цієї випадкової величини.

З.35.03.01

Розрахунок функції розподілу неперервної випадкової величини.

З.35.03.02

Формула для визначення функції розподілу.

З.35.03.03

Функція густини неперервної випадкової величини та її основні властивості.

З.35.04

В умовах виробничої діяльності, використовуючи закони розподілу випадкової величини, обчислювати її числові характеристики.

З.35.04.01

Обчислення числових характеристик випадкової величини.

З.35.04.02

Математичне сподівання, дисперсія та середньоквадратичне відхилення випадкової величини. Іх фізичний зміст.

З.35.04.03

Закони розподілу випадкової величини: біноміальний закон, закон Пуассона, рівномірний розподіл на заданому інтервалі та нормальний розподіл.

З.35.05

В умовах виробничої діяльності за розподілом неперервної випадкової величини розраховувати ймовірність випадкової події, використовуючи математичний апарат теорії випадкових чисел.

З.35.05.01

Розрахунок ймовірності події.

З.35.05.02

Закони розподілу випадкової величини: Гаусса, Стьюдента, Пірсона та Фішера. Правило трьох сигм.

З.35.05.03

Математичний апарат теорії випадкових чисел.

З.35.06

В умовах виробничої діяльності обчислювати числові характеристики двовимірної випадкової величини, розподіленої за заданими законами, використовуючи математичний апарат теорії випадкових чисел.

З.35.06.01

Обчислення числових характеристик двовимірної випадкової величини.

З.35.06.02

Функція розподілу двовимірної випадкової величини та її властивості.

З.35.06.03

Математичне сподівання, дисперсія, середньоквадратичне відхилення та коефіцієнт кореляції.

З.35.07

В умовах виробничої діяльності розрахувати числові характеристики для заданої вибіркової сукупності, використовуючи математичний апарат теорії випадкових чисел.

З.35.07.01

Розрахунок числових характеристик для вибіркової сукупності.

З.35.07.02

Генеральна сукупність, об’єм вибірки.

З.35.07.03

Вибіркове середнє, вибіркова дисперсія, вибіркове середньоквадратичне відхилення та вибірковий коефіцієнт кореляції.

З.35.08

Для вибірки з нормального розподілу визначити довірчий інтервал генеральної середньої з заданою довірчою ймовірністю, використовуючи математичний апарат теорії випадкових чисел.

З.35.08.01

Визначення довірчого інтервалу генеральної середньої.

З.35.08.02

Довірча ймовірність. Точність оцінки.

З.35.09

В умовах виробничої діяльності, використовуючи метод найменших квадратів, розв’язувати задачі регресійного та дисперсійного аналізу.

З.35.09.01

Розв’язання задач регресійного (побудова лінії регресії) та дисперсійного аналізу.

З.35.09.02

Аналіз статистичних зв’язків. Регресійний та дисперсійний аналіз. t- та F-критерії перевірки нульової гіпотези. Рівень значущості.

З.35.10

В умовах виробничої діяльності проводити статистичну обробку результатів вимірювань з використанням пакетів програм Excel і Statistica.

З.35.10.01

Проведення статистичної обробки результатів вимірювань.

З.35.10.02

Середнє значення шуканої величини, середньоквадратична похибка методу, середньоквадратична похибка результату, довірчий інтервал вимірювання та їх розрахунок.

З.35.10.03

Програма Statistica.

З.36.01

В умовах виробничої діяльності за формулою речовини використовуючи положення про електронну будову атомів встановлювати тип хімічного зв'язку.

З.36.01.01

Визначення типів хімічних зв'язків за формулами хімічних сполук.

З.36.01.02

Поняття про хімічні сполуки, їх формули та назву за номенклатурою.

З.36.01.03

Основні положення електронної будови атомів; електронні структури атомів; правило Гунда та принцип Паулі.

З.36.01.04

Поняття про хімічний зв'язок; типи хімічних зв'язків: ковалентний, іонний, металічний; донорно-акцепторний механізм зв'язування.

З.36.02

В умовах виробничої діяльності за формулою хімічної сполуки, використовуючи таблицю Мендєлєєва, розраховувати молекулярні маси сполук.

З.36.02.01

Розрахунок молекулярної маси сполуки за хімічною формулою.

З.36.02.02

Поняття про хімічні сполуки, їх формули та назву за номенклатурою.

З.36.02.03

Періодичний закон та таблиця Мендєлєєва.

З.36.02.04

Поняття про молекулярну масу та одиниці її виміру, відносна атомна та відносна молекулярна масси.

З.36.03

В умовах виробничої діяльності для певного газу, використовуючи основні газові закони та закони парціальних тисків, розраховувати його молекулярну масу.

З.36.03.01

Розрахунок молекулярної маси газу методом витиснення.

З.36.03.02

Поняття про гази та їх властивості.

З.36.03.03

Основні газові закони та закон парціальних тисків.

З.36.04

В умовах виробничої діяльності за формулою хімічної сплуки, використовуючи класифікацію хімічних сполук, визначати тип сполуки.

З.36.04.01

Визначення типу сплуки за її формулою.

З.36.04.02

Класифікація неорганічних сполук, поняття про координаційні сплуки.

З.36.04.03

Хімічні властивості оксидів, гідроксидів, амфотерних гідроксидів, кислот, солей; умови утворення та основні ознаки комплексних сполук.

З.36.05

В умовах виробничої діяльності для розчину певного об'єму з відомою масою хімічної речовини, розраховувати його концентрацію.

З.36.05.01

Розрахунок концентрації розчинів.

З.36.05.02

Поняття про розчини, розчинність.

З.36.05.03

Поняття про концентрацію, способи її визначення та одиниці виміру (молярність, нормальність, процентна концентрація, моляльність, масова частка, мольна частка, титр).

З.36.06

В умовах виробничої діяльності, використовуючи різні способи виразу концентрацій переводити концентрацію з однієї одиниці вимирур в іншу.

З.36.06.01

Розрахунки концентрацій в різних одиницях виміру.

З.36.06.02

Поняття про концентрацію, способи її визначення та одиниці виміру (молярність, нормальність, процентна концентрація, моляльність, масова частка, мольна частка, титр).

З.36.07

В умовах виробничої діяльності, за наданими реактивами, готувати розчини певної концентрації, використовуючи правило змішування.

З.36.07.01

Приготування розчину певної концентрації.

З.36.07.02

Правило змішування розчинів речовини з різними концентраціями.

З.36.08

В умовах виробничої діяльності, використовуючи поняття про нормальність, еквівалент та точку еквівалентності, застосовувати метод титриметричного аналізу для визначення концентрації кислот.

З.36.08.01

Визначення нормальності кислоти методом титриметричного аналізу.

З.36.08.02

Поняття про нормальність, еквівалент та точку еквівалентності.

З.36.08.03

Принципи та техніка титриметричного аналізу.

З.36.09

В умовах виробничої діяльності, використовуючи положення теорії електролітичної дисоціації та закон розбавляння Оствальда, розраховувати ступінь та константу електролітичної дисоціації заданого розчину.

З.36.09.01

Визначення ступеня та константи дисоціації.

З.36.09.02

Поняття про розчини, розчинність.

З.36.09.03

Теорія електролітичної дисоціації та закон розбавляння Освальда.

З.36.10

В умовах виробничої діяльності, використовуючи положення теорії електролітичної дисоціації, для заданих розчинів відомої концентрації розраховувати рН середовища.

З.36.10.01

Розрахунок рН середовища для розчинів заданих концентрацій.

З.36.10.02

Поняття про розчини, розчинність.

З.36.10.03

Теорія електролітичної дисоціації та закон розбавляння Освальда.

З.36.10.04

Поняття про іониий добуток води та рН.

З.36.11

В умовах виробничої діяльності, розраховувати розчинність поганорозчинної сполуки, використовуючи добуток розчинності.

З.36.11.01

Визначення розчинності поганорозчинних сполук.

З.36.11.02

Поняття про добуток розчинності; таблиці добутків розчинності.

З.36.12

В умовах виробничої діяльності, за допомогою рівнять гідролізу, визначати рН, ступінь та константу гідролізу водних розчинів солей.

З.36.12.01

Оцінка показників гідролізу солей у водних розчинах.

З.36.12.02

Іонні рівняння та їх використання для визначення показників гідролізу.

З.36.12.03

Поняття про ступінь та константу гідролізу.

З.36.13

В умовах виробничої діяльності для наданих сполук складати рівняння окисно-відновних реакцій використовуючи метод електронного балансу.

З.36.13.01

Складання рівнянь окисно-відновних реакцій.

З.36.13.02

Поняття про ступень окиснення елеменів (електронегативність, спорідненість до електрону, енергії йонізації) та її зв'язок з розташуванням в таблиці Менделєєва. Поняття про окисник та відновник.

З.36.13.03

Метод електронного балансу при написанні окисно-відновних реакцій.

З.36.14

В умовах виробничої діяльності, використовуючи таблицю Менделєева, прогнозувати властивості та характер взаємодії з різними сполуками елементів VII-ї групи.

З.36.14.01

Аналіз взаємодії сполук елементів VII-ї групи з іншими сполуками.

З.36.14.02

Хімія елементів VII-ї групи.

З.36.14.03

Поняття про галогени, основні ступені окислення, зміна хімічних властивостей в межах підгрупи.

З.36.15

В умовах виробничої діяльності, використовуючи таблицю Менделєева, прогнозувати властивості та характер взаємодії з різними сполуками елементів VI-ї групи.

З.36.15.01

Аналіз взаємодії сполук елементів VI-ї групи з іншими сполуками.

З.36.15.02

Хімія елементів VI-ї групи.

З.36.15.03

Поняття про халькогени, основні ступені окиснення, зміна хімічних властивостей в межах підгрупи.

З.36.16

В умовах виробничої діяльності, використовуючи таблицю Менделєева, прогнозувати властивості та характер взаємодії з різними сполуками елементів V-ї групи.

З.36.16.01

Аналіз взаємодії сполук елементів V-ї групи з іншими сполуками.

З.36.16.02

Хімія елементів V-ї групи.

З.36.16.03

Поняття про пніктогени, основні ступені окиснення, зміна хімічних властивостей в межах підгрупи.

З.36.17

В умовах виробничої діяльності, використовуючи таблицю Менделєева, прогнозувати властивості та характер взаємодії з різними сполуками елементів ІV-ї групи.

З.36.17.01

Аналіз взаємодії сполук елементів ІV-ї групи з іншими сполуками.

З.36.17.02

Хімія елементів IV-ї групи.

З.36.17.03

Основні ступені окислення, зміна хімічних властивостіей в межах підгрупи.

З.36.18

В умовах виробничої діяльності, використовуючи таблицю Менделєева, прогнозувати властивості та характер взаємодії металів з різними сполуками.

З.36.18.01

Аналіз взаємодії металів з іншими сполуками.

З.36.18.02

Хімія елементів І,ІІ,ІІІ та VIII груп. Хімія металів родин заліза та платини.

З.36.18.03

Зміна властивостей металів в межах груп.

З.37.01

В лабораторних умовах у наданому розчині визначити аналітичну групу катіонів та аніонів, використовуючи групові реагенти.

З.37.01.01

Визначення аналітичної групи катіонів та аніонів.

З.37.01.02

Поняття про аналітичну групу. Класифікація катіонів та аніонів за аналітичними групами.

З.37.01.03

Групові реагенти для визначення аналітичної групи катіонів та аніонів.

З.37.02

В лабораторних умовах у визначеній аналітичній групі ідентифікувати конкретні катіони у суміші, використовуючи дробно-систематичний безсірководневий метод аналізу.

З.37.02.01

Визначення конкретних катіонів у суміші.

З.37.02.02

Кислотно-основна та сірководнева класифікація катіонів; дробно-систематичний безсірководневий метод аналізу.

З.37.02.03

Основні характерні реакції катіонів І аналітичної групи (калію, натрію та амонію), ІІ аналітичної групи (аргентуму, плюмбуму та меркурію (І)), ІІІ аналітичної групи (кальцію, стронцію), ІV аналітичної групи (цинку, алюмінію, хрому), V аналітичної групи (магнію, мангану, феруму (ІІ), (ІІІ)), VІ аналітичної групи (купруму, меркурію (ІІ), кадмію, кобальту та ніколу).

З.37.03

В лабораторних умовах у визначеній аналітичній групі ідентифікувати конкретні аніони у суміші, використовуючи дробно-систематичний кислотно-основний метод аналізу.

З.37.03.01

Визначення конкретних аніонів.

З.37.03.02

Дробно-систематичний кислотно-основний метод аналізу.

З.37.03.03

Основні характерні реакції аніонів І аналітичної групи (сульфат-, сульфіт-, карбонат-, силікат-, фосфат-, борат-аніон), ІІ аналітичної групи (хлорид-, бромід-, йодид-, сульфід-аніон), ІІІ аналітичної групи (нітрит-, нітрат-, ацетат-аніон).

З.37.04

В лабораторних умовах у наданій неорганічній сполуці визначити спектр ймовірних компонентів (елементів та хімічних складових), використовуючи методи попереднього випробування зразку.

З.37.04.01

Визначення ймовірних елементів, катіонів, аніонів у неорганічній сполуці на основі попереднього випробування зразку.

З.37.04.02

Алгоритм попереднього випробування неорганічної сполуки з метою її подальшої ідентифікації.

З.37.05

В лабораторних умовах для наданої неорганічної сполуки з відомими результатами попереднього випробування, використовуючи дробно-систематичний метод аналізу, встановити хімічну формулу неорганічної сполуки.

З.37.05.01

Визначення хімічної сполуки та встановлення її хімічної формули дробно-систематичним методом аналізу.

З.37.05.02

Алгоритм дробно-систематичного методу аналізу.

З.37.06

В умовах виробничої діяльності переводити концентрацію розчинів у заданих одиницях виміру в інші одиниці виміру, використовуючи формули перерахунку концентрації.

З.37.06.01

Розрахунки концентрацій в різних одиницях виміру.

З.37.06.02

Поняття про концентрацію.

З.37.06.03

Способи вираження концентрацій розчинів: молярна концентрація, масова частка, нормальність, титр. Еквівалент.

З.37.06.04

Формули перехунків концентрацій.

З.37.07

В лабораторних умовах для заданої речовини в процесі титрування визначати кількість титранту в точці еквівалентності з використанням хаданого індикатору.

З.37.07.01

Визначення кількості титранту в точці еквівалентності при титруванні.

З.37.07.02

Поняття про титрант, точку еквівалентності, точку кінця титрування, індикатор, його характеристики та вимоги до нього.

З.37.07.03

Одиниці виміру титранту.

З.37.07.04

Техніка титрування.

З.37.08

Для відомого класу хімічної сполуки обрати конкретний метод титриметрчного аналізу, керуючись узагальненою інформацією щодо різноманітності та галузей застосування титриметрії.

З.37.08.01

Вибір методу титриметрії для певних хімічних сполук.

З.37.08.02

Класифікація хімічних сполук.

З.37.08.03

Класифікація методів титриметричного аналізу.

З.37.09

В лабораторних умовах у наданому розчині проводити кількісне визначення вмісту карбонат-іонів, використовуючи метод ацидиметричного титрування.

З.37.09.01

Визначення вмісту карбонату натрію методом ацидиметричного титрування.

З.37.09.02

Методи визначення карбонат-іонів у розчині.

З.37.09.03

Ацидиметричне титрування та індикатори при кислотно-основному титруванні.

З.37.10

В лабораторних умовах проводити кількісне визначення вмісту кислоти методом алкаліметричного титрування.

З.37.10.01

Визначення вмісту оцтової кислоти методом алкаліметричного титрування.

З.37.10.02

Методи визначення концентрації кислот у розчині.

З.37.10.03

Алкаліметричне титрування та типові індикатори.

З.37.11

В лабораторних умовах проводити кількісне визначення вмісту відновників, використовуючи метод перманганатометричного титрування.

З.37.11.01

Перманганатометричне визначення вмісту феруму (ІІ).

З.37.11.02

Методи кількісного визначення відновників.

З.37.11.03

Перманганатометричне титрування та особливості індикатору.

З.37.12

В лабораторних умовах проводити кількісне визначення вмісту кисню у розчині, використовуючи метод йодометричного титрування.

З.37.12.01

Йодометричне визначення вмісту кисню у розчині.

З.37.12.02

Йодометричного титрування та його застосування для визначення концентрацій різних сполук (зокрема кисню, купруму, аскорбінової кислоти).

З.37.12.03

Крохмаль як специфічний індикатор при йодометрії.

З.37.13

В лабораторних умовах визначати жорсткість води, використовуючи метод комплексонометричного титрування.

З.37.13.01

Комплексонометричне визначення сумарного вмісту солей кальцію та магнію.

З.37.13.02

Комплексонометричне титрування та його застосування при визначенні вмісту біогенних елементів та важких металів.

З.37.13.03

Металохромні індикатори.

З.37.14

В лабораторних умовах, керуючись відповідними формулами розрахунку за допомогою аналітичних терез та мірного посуду, готувати розчини хімічних сполук заданої концентрації.

З.37.14.01

Приготування розчинів хімічних сполук заданої концентрації.

З.37.14.02

Типове лабораторне обладнання та прилади для базових хімічних процедур.

З.37.14.03

Методики та формули розрахунку концентрацій.

З.37.15

В умовах виробничої діяльності, використовуючи стандарт-титри (фіксанали) та керуючись відповідними формулами розрахунку, за допомогою типового лабораторного обладнання готувати буферні розчини з заданним рН.

З.37.15.01

Приготування буферного розчину з заданим рН.

З.37.15.02

Буферні системи, їх характеристики, поняття про буферну ємність.

З.37.15.03

Протолітичні рівноваги в буферних системах.

З.37.16

В умовах виробничої необхідності за класом хімічних сполук, розраховувати кислотність (рН) водних розчинів кислот, основ та солей, використовуючи відповідні формули.

З.37.16.01

Розрахунок кислотності (рН) водних розчинів кислот, основ та солей.

З.37.16.02

Кислотно-основні рівноваги.

З.37.16.03

Розрахунок величин рН розчинів сильних, слабких кислот та основ, солей.

З.37.16.04

Гідроліз солей. Ступінь та константа гідролізу.

З.37.17

В лабораторних умовах, використовуючи розчини різних концентрацій, будувати калібрувальний графік для фотометричного визначення вмісту заданої речовини.

З.37.17.01

Побудова калібрувального графіку для фотометричного визначення вмісту заданої речовини.

З.37.17.02

Оптичне поглинання. Молярний коефіцієнт світлопоглинання та його фізичний зміст. Закон Бугера-Ламберта-Бера та причини відхилення від закону.

З.37.17.03

Принципи фотометричного аналізу.

З.37.18

В лабораторних умовах проводити кількісне визначення вмісту речовин у розчині фотометричним методом.

З.37.18.01

Фотометричне визначення вмісту іонів феруму (ІІІ) з роданід-іоном.

З.37.18.02

Умови фотометричного визначення іонів феруму (ІІІ) у вигляді роданідного комплексу.

З.37.18.03

Області використання фотометричного аналізу.

З.37.19

В лабораторних умовах проводити кількісне визначення вмісту кислот, основ та солей, використовуючи потенціометричний метод аналізу.

З.37.19.01

Потенціометричне визначення вмісту кислот, основ та солей у розчині.

З.37.19.02

Потенціометричний аналіз, потенціометричне титрування, типи кривих потенціометричного титрування.

З.37.19.03

Потенціометр, електроди порівняння та індикаторні електроди.

З.37.20

В умовах виробничої діяльності за рівнянням реакції осадження визначити концентрації іонів у насиченому розчині, що перебувають у рівновазі з відповідним осадом, використовуючи добуток розчинності.

З.37.20.01

Визначення концентрації іонів у насиченому розчині над осадом.

З.37.20.02

Поняття про гетерогенні рівноваги у розчині.

З.37.20.03

Добуток розчинності як характеристика ступеню розчинності сполуки.

З.37.20.04

Типи осадів ти умови їх утворення. Вплив різних факторів на розчинність осаду (сторонні електроліти, рН, комплексоутворюючі реагенти).

З.37.21

В лабораторних умовах проводити кількісне визначення вмісту сполук у розчині, використовуючи гравіметричний метод аналізу.

З.37.21.01

Гравіметричне визначення фосфатів.

З.37.21.02

Принципи гравіметричног аналізу.

З.37.21.03

Алгоритм визначення вмісту речовин гравіметричним методом.

З.37.22

В умовах виробничої необхідності за класом хімічних сполук, розраховувати кислотність (рН) водних розчинів кислот, основ та солей, використовуючи відповідні формули.

З.37.22.01

Розрахунок кислотності (рН) водних розчинів кислот, основ та солей.

З.37.22.02

Кислотно-основні рівноваги.

З.37.22.03

Розрахунок величин рН розчинів сильних, слабких кислот та основ, солей.

З.37.22.04

Гідроліз солей. Ступінь та константа гідролізу.

З.37.23

В умовах виробничої необхідності за величинами коефіцієнтів розподілу речовини в системі вода-органічний розчинник, використовуючи відповідні формули розрахунку розрахувати ступені вилучення речовини в органічну фазу та коефіцієнт їх абсолютного концентрування.

З.37.23.01

Визначення коефіцієнту розподілу речовини між водною та органічною фазами.

З.37.23.02

Закони розподілу. Константа екстракції. Коефіцієнт розподілу. Коефіцієнт абсолютного концентрування. Ступінь вилучення.

З.37.23.03

Класифікація екстракційних процесів.

З.37.23.04

Умови екстракції органічних та неорганічних сполук.

З.38.01

В умовах виробничої діяльності за структурною формулою використовуючи класифікацію органічних сполук визначити клас органічної сполуки.

З.38.01.01

Визначення класів органічних сполук за структурними формулами.

З.38.01.02

Різноманітність органічних сполук та їх класифікація.

З.38.01.03

Поняття структурної формули.

З.38.01.04

Поняття про функціональну групу органічної сполуки та функціональні групи, що входять до складу біологічних об'єктів.

З.38.02

В умовах виробничої діяльності за назвою органічної сполуки (розчинник, реагент), використовуючи правила систематичної (IUPAC), раціональної номенклатури, визначити структурну формулу органічної молекули.

З.38.02.01

Визначення структурної формули сполуки за назвою.

З.38.02.02

Поняття структурної формули.

З.38.02.03

Правила раціональної номенклатури та номенклатури IUPAC.

З.38.02.04

Встановлення назви сполуки за систематичною та раціональною номенклатурою.

З.38.03

В умовах виробничої діяльності за структурною формулою органічної речовини спираючись на класифікацію хімічних зв'язків визначати тип певного хімічного зв’язку у молекулі.

З.38.03.01

Визначення типів хімічних зв'язків за структурною формулою.

З.38.03.02

Поняття про хімічний зв’язок.

З.38.03.03

Типи хімічних зв’язкі; делокалізований зв’язок; основні характеристики ковалентного зв’язку; поняття про sp3, sp2 та sp-гібридізацію, - та -зв’язок.

З.38.04

В умовах виробничої діяльності за структурною формулою органічної речовини, використовуючи поняття про водневий та донорно-акцепторний зв'язок, оцінювати здатність молекули вступати до нековалентних взаємодій.

З.38.04.01

Оцінка здатності органічної сполуки вступати до нековалентних взаємодій.

З.38.04.02

Поняття про нековалентні взаємодії.

З.38.04.03

Поняття про про водневий та донорно-акцепторний зв'язок, взаємний вплив атомів у молекулі, індуктивний, мезомерний ефект та ефект надсупряження.

З.38.04.04

Типи органічних основ; кислотність та основність органічних сполук, кислоти та основи Льюїса.

З.38.05

В умовах виробничої діяльності за формулою органічної речовини, використовуючи поняття ізомерії, положення теорії Бутлерова з її сучасними доповненнями щодо типів ізромерії, визначати можливість існування ізомерів.

З.38.05.01

Прогнозування можливих ізомерів за структурною формулою органічної молекули.

З.38.05.02

Просторова будова органічних молекул; конфігурація та конформація.

З.38.05.03

Поняття про ізомерію; структурні та просторові ізомери.

З.38.05.04

Теорія Бутлерова та типи ізомерії.

З.38.06

В умовах лабораторії, використовуючи якісні реакції на основні функціональні групи органічних речовин методом виключення визначати ймовірність наявності алканів у зразку органічної сполуки.

З.38.06.01

Визначення алканів методом виключення за якісними реакціями на основні функціональні групи органічних речовин.

З.38.06.02

Алкани, їх фізичні та хімічні властивості, електронна будова; класифікація вуглеводнів.

З.38.06.03

Якісні реакції на основні функціональні групи органічних речовин.

З.38.07

В умовах лабораторії, використовуючи використовуючи якісні реакції, визначати наявність подвійних зв'язків в органічних сполуках (зокрема, в алкенах та дієнах).

З.38.07.01

Визначення алкенів та дієнів за допомогою якісних реакцій.

З.38.07.02

Алкени та дієни, їх фізичні та хімічні властивості, електронна будова, цис- транс-ізомерія; хімічні властивості дієнів із супряженими та ізольованими подвійними зв’язками.

З.38.07.03

Якісні реакції на на подвійний зв'язок.

З.38.08

В умовах лабораторії, використовуючи якісні реакції, визначати наявність потрійних зв'язків у зразку органічної сполуки.

З.38.08.01

Визначення алкінів за допомогою якісних реакцій.

З.38.08.02

Алкіни, особливості їх електронної будови, фізичні та хімічні властивості.

З.38.08.03

Якісні реакції на на потрійний зв'язок.

З.38.09

В умовах лабораторії, використовуючи якісні реакції, визначати наявність аренів у зразку органічної сполуки.

З.38.09.01

Визначення аренів за допомогою якісних реакцій.

З.38.09.02

Хімічні властивості аренів; уявлення про ароматичність.

З.38.09.03

Якісні реакції на арени.

З.38.10

В умовах лабораторії, використовуючи якісні реакції, визначати багатоатомні насичені спирти у зразку органічної сполуки.

З.38.10.01

Визначення багатоатомних насичених спиртів за допомогою якісних реакцій.

З.38.10.02

Спирти, їх класифікація, фізичні та хімічні властивості одноатомних та багатоатомних спиртів.

З.38.10.03

Якісні реакції на багатоатомні насичені спирти.

З.38.11

В умовах лабораторії, використовуючи якісні реакції, визначати наявність фенолів у наданому зразку органічної сполуки.

З.38.11.01

Визначення фенолів за допомогою якісних реакцій.

З.38.11.02

Феноли, особливості будови та властивостей їх гідроксильної; фізичні та хімічні властивості фенолів.

З.38.11.03

Якісні реакції на феноли.

З.38.12

В умовах лабораторії, використовуючи якісні реакції у наданому зразку спирту (фенолу, насиченого одно- або багатоатомного спирту) визначати його клас.

З.38.12.01

Визначення класу спирту за допомогою якісних реакцій на багатоатомні насичені спирти та феноли.

З.38.12.02

Алгоритм визначення класу спирту за допомогою якісних реакції на багатоатомні насичені спирти та феноли.

З.38.13

В умовах лабораторії, використовуючи якісні реакції, визначати наявність аліфатичних альдегідів у наданому зразку органічної сполуки.

З.38.13.01

Визначення аліфатичних альдегідів за допомогою якісних реакцій.

З.38.13.02

Фізичні та хімічні властивості аліфатичних альдегідів; класифікація альдегідів.

З.38.13.03

Якісні реакції на аліфатичні альдегіди.

З.38.14

В умовах лабораторії, використовуючи якісні реакції, визначати наявність ароматичних альдегідів у наданому зразку органічної сполуки.

З.38.14.01

Визначення ароматичних альдегідів за допомогою якісних реакцій.

З.38.14.02

Фізичні та хімічні властивості ароматичних альдегідів; особливості електронної будови карбонільної групи ароматичних альдегідів.

З.38.14.03

Якісні реакції на ароматичні альдегіди.

З.38.15

В умовах лабораторії, використовуючи якісні реакції, визначати наявність у кетонів у наданому зразку органічної сполуки.

З.38.15.01

Визначення кетонів на прикладі метилкетонів за допомогою якісних реакцій.

З.38.15.02

Кетони, їх класифікація, фізичні та хімічні властивості.

З.38.15.03

Якісні реакції на метилкетони та методики визначення кетонів.

З.38.16

В умовах лабораторії, використовуючи якісні реакції, визначати карбонові кислоти у зразку органічної сполуки.

З.38.16.01

Визначення карбоксильної функціональної групи за допомогою якісних реакцій.

З.38.16.02

Карбонові кислоти, їх класифікація (монокарбонові, дикарбонові, насичені та ненасичені карбонові кислоти), фізичні та хімічні властивості.

З.38.16.03

Якісні реакції на карбоксильну групу.

З.38.17

В умовах лабораторії, використовуючи поняття функціональних груп похідних карбонових кислот, оцінювати здатність до гідролізу в залежності від середовища.

З.38.17.01

Прогнозування здатності до гідролізу похідних карбонових кислот.

З.38.17.02

Хімічні властивості ангідридів, галогенангідридів, складних ефірів та амідів, механізм гідролізу.

З.38.17.03

Поняття галогенкарбонільної, ацилоксікарбонільної, алкоксикарбонільної та карбоксамідної функціональних груп.

З.38.18

В умовах лабораторії, використовуючи якісні реакції, визначати наявність аліфатичних амінів у зразку органічної сполуки.

З.38.18.01

Визначення аліфатичних амінів за допомогою якісних реакцій.

З.38.18.02

Аміни, їх класифікація, фізичні та хімічні властивості.

З.38.18.03

Якісні реакції на аліфатичні аміни.

З.38.19

В умовах лабораторії, використовуючи якісні реакції, визначати наявність ароматичних амінів у зразку органічної сполуки.

З.38.19.01

Визначення ароматичних амінів за допомогою якісних реакцій.

З.38.19.02

Ароматичні аміни, особливості електронної будови аміногрупи, фізичні та хімічні властивості.

З.38.19.03

Якісні реакції на ароматичні аміни.

З.38.20

В умовах лабораторії, використовуючи положення теорії кольору Кіпріанова, для азобарвника з відомим при заданому рН максимумом поглинання та відомою хімічною структурою прогнозувати зміну кольору барвника (зокрема, за його глибиною) при зміні рН.

З.38.20.01

Прогнозування кольору азобарвників залежно від рН середовища.

З.38.20.02

Поняття про органічні барвники та їх класифікацію.

З.38.20.03

Азобарвники, їх будова та властивості.

З.38.20.04

Теорія кольору органічних барвників Кіпріанова; поняття про ланцюг супряження; вплив рН середовища та донорних і акцепторних замісників на їх кольор.

З.39.01

У виробничих умовах, використовуючи класифікацію гетероциклічних сполук, за структурною формулою визначити клас гетероциклічної органічної сполуки.

З.39.01.01

Класифікація гетероциклічних органічних сполук.

З.39.01.02

Ароматичні гетероциклічні сполуки, найважливіші гетероцикли, що входять до складу природних фізіологічноактивних речовин.

З.39.01.03

Поняття гетероциклічної сполуки, класифікація.

З.39.02

У виробничих умовах, використовуючи поняття про п’ятичленний гетероцикл з одним гетероатомом, за структурною формулою гетероциклічної сполуки прогнозувати можливі зміни структури у присутності мінеральних основ або кислот та оцінювати здатність до нековалентних взаємодій.

З.39.02.01

Прогнозування змін структури п’ятичленного гетероциклу у присутності мінеральних основ або кислот та оцінка здатності до нековалентних взаємодій.

З.39.02.02

Ароматичність гетероциклічних сполук, взаємний вплив гетероатомів та атомів вуглецю, кислотно-основні властивості, здатність до утворення водневих та донорно-акцепторних зв’язків.

З.39.02.03

П’ятичленні гетероцикли з кількома гетероатомами, гістидин, бензімідазол.

З.39.02.04

Поняття п’ятичленної гетероциклічної сполуки з одним гетероатомом, класифікація та номенклатура, фуран, тіофен, пірол; тетрапірольні сподуки, порфіріни, їх комплекси з металами; індол, метаболізм триптофану.

З.39.03

У виробничих умовах, використовуючи поняття про шестичленний гетероцикл з одним та кількома гетероатомами, за структурною формулою гетероциклічної сполуки прогнозувати можливі зміни структури у присутності мінеральних основ або кислот та оцінювати здатність до нековалентних взаємодій.

З.39.03.01

Прогнозування змін структури шестичленного гетероциклу у присутності мінеральних основ або кислот та оцінка здатності до нековалентних взаємодій.

З.39.03.02

Ароматичність гетероциклічних сполук, взаємний вплив гетероатомів та атомів вуглецю, кислотно-основні властивості, здатність до утворення водневих та донорно-акцепторних зв’язків.

З.39.03.03

Урацил, тімін, цитозин, лактім-лактамна та кето-єнольна таутомерія.

З.39.03.04

Поняття шестичленної гетероциклічної сполуки з одним гетероатомом (група піридину) та кількома гетероатомами (група піримідину), класифікація та номенклатура.

З.39.04

У виробничих умовах, використовуючи якісну (мурексидну) реакцію, встановити наявність пуринового фрагменту у наданому зразку органічної речовини.

З.39.04.01

Визначення пуринового фрагменту у наданому зразку органічної речовини.

З.39.04.02

Пурин, гідрокси- (гіпоксантин, ксантин, сечова кислота) та амінопурини (аденін, гуанін).

З.39.04.03

Поняття про біциклічні гетероцикли, класифікація.

З.39.05

В умовах виробничої діяльності, використовуючи якісні реакції, оцінювати амінокислотний склад наданого зразку білкової сполуки.

З.39.05.01

Оцінка амінокислотного складу білка.

З.39.05.02

Поліпептиди та білки, первинна структура білків, поняття про пептидний синтез, якісні реакції на пептидний зв’язок.

З.39.05.03

Амінокислоти, класифікація, фізичні та хімічні властивості амінокислот, якісні реакції.

З.39.06

В умовах лабораторії, використовуючи методику визначення гідроксикислот, ідентифікувати їх у наданому зразку органічної сполуки.

З.39.06.01

Ідентифікація гідроксикислот за допомогою якісних реакцій.

З.39.06.02

Гідроксикислоти, їх класифікація, особливості взаємного впливу функціональних груп, фізичні та хімічні властивості гідроксикислот.

З.39.06.03

Методика ідентифікації гідроксикислот.

З.39.07

В умовах виробничої діяльності за структурною формулою гідроксикислоти, використовуючи поняття про асиметричний атом та проекційні формули Фішера, визначати можливість існування та кількість оптичних ізомерів.

З.39.07.01

Визначення можливої кількості оптичних ізомерів за структурною формулою.

З.39.07.02

Проекційні формули Фішера.

З.39.07.03

Асиметричний (хіральний) атом вуглецю.

З.39.07.04

Стереоізомерія гідроксикислот.

З.39.08

В умовах лабораторії, використовуючи якісні реакції, визначати альдози.

З.39.08.01

Визначення альдоз та кетоз за допомогою якісних реакцій.

З.39.08.02

Хімічні властивості альдоз та кетоз.

З.39.08.03

Класифікація вуглеводів, моносахариди.

З.39.09

В умовах виробничої діяльності за структурною формулою елементарної ланки, використовуючи класифікацію високомолекулярних сполук, визначати вихідні мономерні сполуки та тип даного полімеру.

З.39.09.01

Визначення мономерів високомолекулярних сполук різних типів.

З.39.09.02

Поняття про високомолекулярні сполуки, мономери, полімери.

З.39.09.03

Типи полімерів відповідно до методів їх синтезу, класифікація високомолекулярних сполук.

З.39.09.04

Вплив будови мономеру на здатність до реакції полімеризації.

З.39.10

В умовах лабораторії, використовуючи поняття первинної, вторинної, третинної, четвертинної структури білка, прогнозувати поведінку білкового розчину при зміні рН середовища, нагріванні, наявності концентрованих мінеральних кислот або лугів, солей важких металів.

З.39.10.01

Прогнозування поведінки білкового розчину при зміні рН середовища, нагріванні, наявності концентрованих мінеральних кислот або лугів, солей важких металів.

З.39.10.02

Методи осадження білків, денатурація.

З.39.10.03

-спіраль, -складчата структура, спіраль колагену; стабілізація вторинної та третинної структур за рахунок водневих зв’язків, електростатичних та гідрофобних взаємодій, дисульфід них зв‘язків.

З.39.10.04

Вторинна, третинна, четвертинна структура білків.

З.39.11

В умовах виробничої діяльності за структурною формулою нуклеозида, використовуючи поняття іміно-ефірного зв’язку, оцінити здатність нуклеозида до гідролізу в залежності від рН середовища та температури.

З.39.11.01

Оцінка здатності нуклеозида до гідролізу.

З.39.11.02

Нуклеозиди, будова та номенклатура.

З.39.11.03

Іміно-ефірний зв’язок, вплив природи гетероциклічної основи (пуринові та піримідинові основи) на стійкість іміно-ефірного зв’язку.

З.39.12

В умовах лабораторії, використовуючи поняття нуклеотида, визначати шляхи проведедення гідролітичних розщеплень для визначення складу нуклеїнової кислоти.

З.39.12.01

Проведедення гідролітичних розщеплень нуклеїнової кислоти.

З.39.12.02

Хімічний та ферментатавний гідроліз ДНК та РНК.

З.39.12.03

Нуклеотид, будова та номенклатура, полінуклеотиди, ДНК та РНК.

З.39.13

В умовах виробничої діяльності, використовуючи поняття вторинної структури ДНК та правило Чаргоффа, реконструювати модель дволанцюгової молекули ДНК за даною структурною формулою одноланцюгового полінуклеотидного ланцюгу.

З.39.13.01

Моделювання будови молекули ДНК за структурними формулами одноланцюгових полінуклеотидних ланцюгів.

З.39.13.02

Комплементарність як хімічна основа репликації ДНК.

З.39.13.03

Вторинна структура ДНК, стабілізація за рахунок водневих зв’язків, компліментарність основ ДНК, правило Чаргоффа, Ван-дер-вааальсові сили стабілізації вторинної структури.

З.39.14

В умовах лабораторії, використовуючи якісні реакції, розпізнавати відновлюючі та невідновлюючі сахариди.

З.39.14.01

Визначення відновлюючих та невідновлюючих сахаридів.

З.39.14.02

Глікозидний зв’язок, глікозиди.

З.39.14.03

Кільчато-ланцюгова таутомерія, глікозидний гідроксил.

З.39.14.04

Моносахариди, дисахариди, полісахариди.

З.39.15

В умовах виробничої діяльності, використовуючи інформацію щодо будови та властивостей ліпіду, за наданою структурною формулою оцінювати його здатність до гідролізу.

З.39.15.01

Оцінка здатності ліпіда до гідролізу.

З.39.15.02

Ліпіди, не здатні до омилення; терпени та стероїди.

З.39.15.03

Ліпіди, здатні до омилення, прості (віск, жир, олія) та складні ліпіди.

З.39.15.04

Будова ліпідів, здатних до омилення (фосфоліпіди, сфінголіпіди, гліколіпіди) та їх хімічні властивості.

З.39.16

В умовах виробничої діяльності, використовуючи поняття гідрофобність/гідрофільність органічних сполук, підібрати умови екстракції сполуки ліпідної природи.

З.39.16.01

Підбір умов екстракції сполук ліпідної природи.

З.39.16.02

Низькомолекулярні біорегулятори ліпідної природи, вітаміни, водо- та жиророзчинні вітаміни.

З.39.16.03

Поняття про гідрофбність та гідрофільність.

З.39.17

В умовах виробничої діяльності, використовуючи ліпідну модель клітинної мембрани, прогнозувати можливі зміни будови клітинної мембрани під впливом хімічних або фізичних (радіація, УФ-опрмінення) чинників.

З.39.17.01

Прогнозування можливих зміни будови клітинної мембрани.

З.39.17.02

Цис-транс ізомеризація ненасичених ЖК, реакції окиснення та приєднання (йодне число); пероксидне окиснення ліпідів.

З.39.17.03

Жирні кислоти як структурні компоненти ліпідів, насичені та ненасичені ЖК

З.39.17.04

Ліпідна модель будови клітинної мембрани.

4.04.01

У природних умовах, враховуючи систематичне положення, екологічні та біоморфологічні особливості об'єкту, за усталеними методиками проводити збір альгологічного матеріалу.

4.04.01.01

Збір та концентрування альгологічних проб у водних та позаводних біотопах.

4.04.01.02

Обладнання для відбору альгологічних проб планктону, бентосу, перифітону, нейстону.

4.04.01.03

Особливості відбору проб водних водоростей-макрофітів та водоростей позаводних місцезростань.

4.04.02

У природних умовах, враховуючи систематичне положення, екологічні та біоморфологічні особливості об'єкту, за усталеними методиками проводити збір мікологічного матеріалу.

4.04.02.01

Збір мікологічного матеріалу у природі.

4.04.02.02

Особливості відбору проб паразитичних та сапротрофних мікроміцетів, макроміцетів із загниваючими та незагниваючими плодовими тілами, лишайників.

4.04.02.03

Обладнання, реактиви та інструменти для збору мікологічного матеріалу.

4.04.02.04

Техніка безпеки при відборі мікологічного матеріалу.

4.04.03

У природних умовах, враховуючи систематичне положення, екологічні та біоморфологічні особливості об'єкту, за усталеними методиками проводити збір вищих рослин та їх органів.

4.04.03.01

Збір рослин у природі для подальшої гербаризації.

4.04.03.02

Методики збору рослин для подальшої гербаризації та фіксації.

4.04.03.03

Інструменти та обладнання для збору рослин.

4.04.04

У природних умовах, враховуючи систематичне положення, екологічні та біоморфологічні особливості об'єкту, за усталеними методиками проводити фіксацію ботанічного матеріалу.

4.04.04.01

Фіксація ботанічного матеріалу та організація його збереження.

4.04.04.02

Хімічні фіксатори та методи їх застосування.

4.04.04.03

Особливості фіксації альгологічних та мікологічних проб та рослин і їх органів.

4.04.05

В умовах виробничої діяльності, використовуючи обладнання для гербаризації, устаткування для об'ємної сушки, необхідні матеріали та реактиви, виготовляти гербарій водоростей та вищих рослин.

4.04.05.01

Пресування та сушіння рослин, монтаж та етикетування гербарію.

4.04.05.02

Матеріали та обладнання для гербаризації.

4.04.05.03

Препаративна підготовка рослинного матеріалу до гербаризації.

4.04.05.04

Особливості гербаризації деревних рослин, водоростей-макроміцетів, спорових вищих рослин.

4.04.06

У природних умовах, враховуючи систематичне положення, екологічні та біоморфологічні особливості об'єкту, за усталеними методиками проводити гербаризацію макроміцетів із загниваючими плодовими тілами.

4.04.06.01

Виготовлення та монтування гербарію макроміцетів.

4.04.06.02

Реактиви, обладнання та інструменти для гербаризації грибів.

4.04.06.03

Препаративна підготовка матеріалу до сушки.

4.04.07

В умовах виробничої діяльності, керуючись правилами документування зібраного ботанічного матеріалу, складати наукові етикетки гербарних зразків та фіксованих проб.

4.04.07.01

Етикетування ботанічного матеріалу.

4.04.07.02

Структура та зміст гербарних етикеток та фіксованих проб.

4.04.07.03

Ведення документації під час збору ботанічного матеріалу.

4.04.07.04

Вимоги до польового щоденника.

4.04.08

В ході мікроскопіювання, використовуючи найбільш поширені барвники та реактиви (розчин Люголю, флороглюцину, хлор-цинк-йод, метиленовий синій, розчин туші, луги, кислоти), проводити цитохімічне забарвлення тимчасових водних мікропрепаратів та їх відмивку від барвників та фіксаторів.

4.04.08.01

Техніка цитохімічних забарвлень тимчасових мікропрепаратів з неперевним мікроскопічним контролем.

4.04.08.02

Відмивка препаратів від солей, фіксаторів та барвників.

4.04.09

Під час мікроскопіювання у відповідності з вимогами до штрихового рисунку виготовляти від руки або за допомогою рисувального апарату технічний рисунок мікрооб'єкту.

4.04.09.01

Техніка виготовлення та вимоги до штрихового рисунку мікроскопічного об'єкту.

4.04.09.02

Рисувальний апарат.

4.04.10

В умовах польового стаціонару за допомогою найпростішого обладнання виготовляти тонкі зрізи певних органів рослин та плодових тіл грибів для анатомічного аналізу на малих та середніх збільшеннях мікроскопу.

4.04.10.01

Виготовлення тонких зрізів ботанічного та мікологічного матеріалу у напівстаціонарних умовах.

4.04.10.02

Основні методичні прийоми при виготовленні зрізів рослин та грибів без використання мікротому.

4.05.01

В умовах виробничої діяльності на підставі вимог Міжнародного кодексу ботанічної номенклатури (МКБН) за латинською назвою визначити таксономічну категорію, до якої належить даний таксон.

4.05.01.01

Правила написання назв таксонів згідно з вимогами МКБН.

4.05.01.02

Таксони та основні ботанічні таксономічні категорії.

4.05.01.03

Міжнародний кодекс ботанічної номенклатури: його принципи та основні положення.

4.05.02

В умовах виробничої діяльності на підставі вимог Міжнародного кодексу ботанічної номенклатури за результатами визначення таксону на рівні відділу, класу, порядку, родини, роду та виду записувати його точну та повну наукову назву.

4.05.02.01

Структура точної та повної наукової назви ботанічного таксону.

4.05.02.02

Номенклатура таксонів за їх рангом.

4.05.02.03

Цитування прізвищ авторів таксону.

4.05.03

В умовах виробничої діяльності на підставі вимог Міжнародного кодексу ботанічної номенклатури, використовуючи визначники та флори, для місцевих, застарілих, синонімічних або неповних назв таксонів обирати правильну наукову назву.

4.05.03.01

Аналіз таксономічних посилань при виборі правильної наукової назви.

4.05.03.02

Зміст визначення "правильна назва таксону".

4.05.03.03

Критерії правильних назв таксонів. Номенклатурні фільтри. Пріоритет та типіфікація.

4.05.03.04

Особливості номенклатури анаморф грибів.

4.05.03.05

Структура таксономічного посилання у визначниках та флорах.

4.06.01

Для рослинного об'єкту за даними про склад його пігментів, використовуючи інформацію про систему діагностичних біохімічних ознак рослин, виявляти пігменти, значимі для ідентифікації на рівні відділу.

4.06.01.01

Поділ фотоавтотрофів на пігментні групи.

4.06.01.02

Основні типи пігментів, їх функції та властивості.

4.06.01.03

Різноманітність хлорофілів, фікобілінів та каротиноїдів.

4.06.02

У рослинного об'єкту в умовах лабораторії, використовуючи методики цитохімічного забарвлення, встановити основний продукт асиміляції.

4.06.02.01

Цитохімічні реакції на основні запасні поживні речовини у рослин та грибів.

4.06.02.02

Різноманітність продуктів асиміляції у представників різних відділів.

4.06.02.03

Локалізація асимілятів у клітині.

4.06.03

У рослинного або грибного об'єкту в умовах лабораторії, використовуючи методики цитохімічного забарвлення основних компонентів клітинних покривів, встановити основні хімічні компоненти клітинної оболонки.

4.06.03.01

Визначення складу клітинних оболонок за допомогою цитохімічних реакцій.

4.06.03.02

Класифікація клітинних покривів за їх хімічним складом.

4.06.03.03

Основні речовини клітинних оболонок водоростей, вищих рослин та грибів: целюлоза, лігнін, хітин, пектинові речовини, муреїн, альгінати, фікоколоїди.

4.06.04

Для рослинного або грибного об'єкту в умовах лабораторії, використовуючи оптичний мікроскоп, виявляти ознаки, значимі для ідентифікації цього об'єкту на рівні надцарства.

4.06.04.01

Ідентифікація прокаріот та еукаріот за допомогою оптичного мікроскопу.

4.06.04.02

Прокаріотичний та еукаріотичний плани будови клітини.

4.06.04.03

Система органічного світу на рівні надцарств та її філогенетичне обгрунтування.

4.06.05

За електронограмою рослинного або грибного об'єкту, використовуючи систематизовану інформацію про різноманітність мітохондріального апарату, виявляти ознаки, значимі для ідентифікації на рівні відділу.

4.06.05.01

Морфологічна різноманітність мітохондрій евкаріотичних рослин та грибів.

4.06.06

За електронограмою рослинного об'єкту, використовуючи класифікації фотосинтетичного та мітохондріального апаратів, проводити визначення типу пластид та мітохондрій.

4.06.06.01

Ідентифікація пластид та мітохондрій за електронограмами.

4.06.06.02

Теорії походження мітохондрій та пластид.

4.06.06.03

Морфологічна різноманітність та філогенетична класифікація фотосинтетичного та мітохондріального апаратів.

4.06.07

За електронограмою вегетативної клітини ботанічного об'єкту, використовуючи систематизовану інформацію про різноманітність клітинних покривів рослин та грибів, виявляти ознаки, значимі для ідентифікації цього об'єкту на рівні відділу.

4.06.07.01

Діагностичні ознаки різних типів клітинних покривів.

4.06.07.02

Класифікація клітинних покривів у рослин та грибів.

4.06.08

За електронограмами монадної клітини, використовуючи систематизовану інформацію про різноманітність джгутикового апарату у рослин та грибів, визначати тип джутикового апарату.

4.06.08.01

Класифікація монадних стадій рослин та грибів за джгутиковим апаратом.

4.06.08.02

Основні елементи джгутикового апарату: мастигонеми, перехідна зона, коренева система.

4.06.08.03

Тип джгутикового апарату як діагностична ознака на рівні макротаксонів.

4.06.09

За електронограмою клітини ботанічного об'єкту, використовуючи систематизовану інформацію про різноманітність організації ядерного апарату у рослин та грибів, виявляти ознаки, значимі для ідентифікації цього об'єкту на рівні відділу.

4.06.09.01

Аналіз морфологічної різноманітность ядерного апарату у рослин та грибів.

4.06.09.02

Специфічні елементи ядерного апарату: нетипові полярні структури, хлоропластна ендоплазматична сітка, перинуклеарний ретикулюм.

4.06.09.03

Тип ядра, мітозу та веретена поділу як діагностичні ознаки відділів рослин та грибів.

4.06.10

В умовах лабораторії, використовуючи стандартне обладнання та реактиви, проводити ідентифікацію типу морфологічної структури тіла водорості та вищої рослини.

4.06.10.01

Типи морфологічної структури тіла водоростей та вищих рослин.

4.06.10.02

Морфологічний паралелізм. Гомологічні та аналогічні структури та органи рослин.

4.06.10.03

Напрямки морфологічної еволюції водоростей.

4.06.10.04

Макро- та мікрофільна лінії еволюції вищих спорових рослин.

4.06.11

В умовах виробничої діяльності у водорості або вищої рослини, що перебуває у репродуктивному стані, використовуючи візуальне спостереження та мікроскопію, визначати тип репродуктивної стадії.

4.06.11.01

Визначення репродуткивних стадій у рослин.

4.06.11.02

Класифікація способів розмноження рослин.

4.06.11.03

Методи отримання репродуктивних стадій.

4.06.12

В умовах лабораторії, використовуючи стандартне обладнання та реактиви, проводити ідентифікацію типу вегетативного тіла гриба.

4.06.12.01

Визначення типу вегетативного тіла у грибів та грибоподібних організмів.

4.06.12.02

Класифікація типів вегетативного тіла грибів.

4.06.12.03

Міцелій та його видозміни.

4.06.13

На основі зображення органів спороношення у гриба, використовуючи систематизовану інформацію щодо різноманітності способів розмноження грибів, визначати тип спороношення.

4.06.13.01

Класифікація типів спороношення у грибів.

4.06.13.02

Різноманітність органів статевого та нестатевого спороношення у грибів.

4.06.13.03

Способи утворення асків та базидій.

4.06.14

За природним та гербарним матеріалом у вищої рослини на основі візуального спостереження та мікроскопії визначати морфологічний тип пагону, бруньки, форму листкорозміщення, тип стебла, листка, ступінь розчленованості листкової пластинки, тип жилкування.

4.06.14.01

Визначення морфологічного типу вегетативного органу вищої рослини (включаючи видозмінені органи).

4.06.14.02

Класифікація органів вищих рослин; теломна теорія походження органів вищих рослин; морфологічна різноманітність вегетативних органів вищих рослин.

4.06.14.03

Метаморфози пагонів, листків та коренів.

4.06.15

За природним та гербарним матеріалом у вищої рослини, використовуючи техніку препарування рослинних об'єктів, визначати типи генеративних органів.

4.06.15.01

Визначення типу генеративного органу вищої рослини та його елементів.

4.06.15.02

Різноманітність генеративних органів вищих рослин.

4.06.15.03

Напрямки еволюції органів розмноження у рослин.

4.06.15.04

Гіпотези походження генеративних органів у вищих рослин різних відділів.

4.06.16

На основі природного матеріалу або зображення репродуктивних органів голонасінної або покритонасінної рослини, керуючись усталеною термінологією, ідентифікувати основні структурні елементи репродуктивних органів об'єкту.

4.06.16.01

Ідентифікація основних струкутрних елементів репродуктивних органів насінних рослин.

4.06.16.02

Загальний план будови репродуктивних органів голонасінних та покритонасінних рослин.

4.06.16.03

Різноманітність будови стробілів, спорофілів, спорангіїв, мікро- та мегаспор, оцвітини, андроцею та гінецею.

4.06.17

На основі порівняльно-морфологічного аналізу у відповідності з поглядами на походження та еволюцію квітки визначити ступінь еволюційної продвинутості квітки у невизначеного представника покритонасінних.

4.06.17.01

Алгоритм оцінки ступеню еволюційної продвинутості квітки.

4.06.17.02

Теорії походження квітки та напрямки її еволюції.

4.06.17.03

Система ознак еволюційної продвинутості квітки.

4.06.18

За природним матеріалом для покритонасінної рослини в генеративному стані, використовуючи техніку препарування та мікроскопію, складати формулу квітки.

4.06.18.01

Складання формули квітки.

4.06.18.02

Умовні позначення структурних елементів у формулі квітки.

4.06.18.03

Загальний план будови квітки; типи квіток за симетрією, розташуванням зав'язі, статтю; типи оцвітини, андроцею та гінецію.

4.06.19

За природним матеріалом для покритонасінної рослини в генеративному стані, використовуючи методику морфологічного розбору, складати діаграму квітки.

4.06.19.01

Алгоритм складання діаграми квітки.

4.06.19.02

Умовні позначення структурних елементів квітки на діаграмі.

4.06.19.03

Техніка морфологічного розбору квітки.

4.06.20

В умовах виробничої діяльності, використовуючи техніку препарування, встановити тип плода наданої рослини за морфологічною, морфогенетичною та онтогенетичною класифікаціями.

4.06.20.01

Визначення типів плодів за різними класифікаційними ознаками.

4.06.20.02

Загальний план будови плоду, збірні плоди та супліддя, несправжні плоди.

4.06.20.03

Морфогенетична, морфологічна та онтогенетична класифікації плодів.

4.06.20.04

Методики препарування плодів.

4.06.21

У природних та лабораторних умовах користуючись класифікаціями життєвих форм шляхом візуальних спостережень встановлювати життєву форму наданої рослини.

4.06.21.01

Ідентифікація життєвих форм рослин за морфологічними та анатомічними ознаками.

4.06.21.02

Зміст поняття "життєва форма рослини".

4.06.21.03

Класифікація життєвих форм за К. Раункієром та еколого-морфологічні класифікації життєвих форм на основі класифікації І.Г.Серебрякова.

4.06.22

В умовах професійної діяльності серед множини габітуально схожих ботанічних об'єктів, використовуючи мікроскопію та візуальне спостереження, розпізнавати лишайники.

4.06.22.01

Ідентифікація лишайників за анатомічними критеріями.

4.06.22.02

Лишайник як інтегрована двокомпонентна екосистема. Місце лишайників у сучасних системах грибів.

4.06.22.03

Морфологічна різноманітність лишайників як наслідок взаємодії мікобіонту та фікобіонту; класифікація лишайників за морфологічною будовою.

4.06.23

В умовах професійної діяльності діяльності використовуючи мікроскопію визначати систематичне положення фікобіонту лишайника.

4.06.23.01

Основні фікобіонти лишайників та їх місце у системі водоростей.

4.06.23.02

Місця локалізації фікобіонтів у лишайниках.

4.06.24

Використовуючи визначники та атласи, ідентифікувати масові еврирегіональні листуваті та кущисті лишайники флори України на рівні роду.

4.06.24.01

Ідентифікація еврирегіональних лишайників.

4.06.24.02

Діагностичні ознаки лишайників на рівні відділів та класів.

4.06.24.03

Характерні лишайники регіональних флор України.

4.06.24.04

Інформаційно-довідкова література для визначення лишайників.

4.06.25

За інформацією про способи розмноження ботанічного об'єкту (водорості, вищої рослини або гриба) та тип редукційного поділу у нього складати схему життєвого циклу даного представника.

4.06.25.01

Методика складання схеми життєвого циклу.

4.06.25.02

Типи редукційного поділу. Зиготична, гаметична, спорична, соматична редукція.

4.06.25.03

Уявлення про основні стадії життєвого циклу рослин та грибів та функції, що виконуються на цих стадіях.

4.06.26

За описом онтогенезу ботанічного об'єкту (водорості, вищої рослини або гриба) використовуючи алгоритми складання схеми життєвого циклу та розрахунку плоїдності поколінь і генеративних стадій встановлювати тип життєвого циклу представника.

4.06.26.01

Типи життєвих циклів у рослин та грибів.

4.06.26.02

Зміна ядерних фаз в онтогенезі.

4.06.26.03

Алгоритм розрахунку плоїдності поколінь.

4.06.26.04

Типи чергування поколінь.

4.06.27

За морфологічним описом гаметофіту вищої спорової рослини використовуючи систематизовану інформацію щодо різноманітності життєвих циклів, чергування поколінь та морфології вегетативних поколінь представників різних відділів встановлювати систематичне положення рослини на рівні відділу.

4.06.27.01

Напрямки еволюції життєвих циклів у вищих рослин.

4.06.27.02

Особливості будови та розвитку гаметофітів у представників різних відділів вищих спорових рослин.

4.06.27.03

Біологічні особливості гаметофітів вищих спорових рослин.

4.06.28

У покритонасінної рослини, використовуючи техніку препарування рослинних об'єктів, в лабораторних умовах описувати анатомічну будову гінецею з позначенням всіх основних структурних елементів насінного зачатку.

4.06.28.01

Ідентифікація структурних елементів насінного зачатку.

4.06.28.02

Морфологічна будова гінецею та анатомічна будова насінного зачатку.

4.06.28.03

Класифікація основних елементів насінних зачатків різних типів.

4.06.29

У насінної рослини, використовуючи техніку препарування рослинних об'єктів, в лабораторних умовах визначати тип насіння.

4.06.29.01

Визначення типів насіння.

4.06.29.02

Класифікація насіння.

4.06.29.03

Зовнішня та внутрішня будова насіння; розвиток насіння з насінневого зачатку.

4.06.30

У природних умовах, використовуючи категоризацію грибів за типами живлення та субстратною причетністю, встановити екологічну групу до якої належить даний гриб.

4.06.30.01

Визначення екологічних груп грибів та лишайників.

4.06.30.02

Типи живлення грибів та класифікація грибів за екологічними групами.

4.06.30.03

Екологічні групи лишайників.

4.06.30.04

Поняття про мікоризу. Типи мікориз.

4.06.31

У природі, для явищ, обумовлених масовим розвитком водоростей, користуючись системою екологічних груп віднести збудника явища до певної екологічної групи водоростей.

4.06.31.01

Класифікація екологічних груп водоростей.

4.06.31.02

Природні явища, обумовлені масовим розвитком водоростей.

4.06.31.03

Характерні збудники "цвітіння" води та аерофітних субстратів.

4.06.31.04

Ценозоутворюючі водорості-макрофіти морських та прісноводних екосистем.

4.06.32

В лабораторних умовах, використовуючи методи мікроскопії та техніку препарування ботанічних об'єктів, на основі аналізу зразка складати морфологічний опис вищої рослини, достатній для її визначення професіоналом.

4.06.32.01

Документування та опис діагностично значимих комплексів ознак вищої рослини.

4.06.32.02

Різноманітність вищих рослин у природі.

4.06.32.03

Алгоритми ідентифікації вищих рослин.

4.06.33

В лабораторних умовах, використовуючи методи мікроскопії та техніку препарування ботанічних об'єктів, на основі аналізу зразка складати опис водорості, достатній для її визначення на рівні родини та роду професіоналом.

4.06.33.01

Документування та опис діагностично значимих комплексів ознак водорості.

4.06.33.02

Різноманітність водоростей у природі.

4.06.33.03

Мікроскопія та ідентифікація мікроводоростей та водоростей-макрофітів.

4.06.34

В лабораторних умовах, використовуючи методи мікроскопії та техніку препарування ботанічних об'єктів, на основі аналізу зразка складати опис гриба, достатній для його визначення на рівні родини та роду професіоналом.

4.06.34.01

Документування та опис діагностично значимих комплексів ознак гриба.

4.06.34.02

Різноманітність грибів у природі.

4.06.34.03

Мікроскопія та ідентифікація слизовиків, сапротрофних мікроміцетів, фітотрофних мікроміцетів, макроміцетів із незагниваючими та загниваючими плодовими тілами.

4.06.35

В умовах виробничої діяльності, використовуючи повний діагноз рослини або гриба, за допомогою визначника ідентифікувати даний таксон до заданого рівня.

4.06.35.01

Алгоритм ідентифікації таксонів за визначниками.

4.06.35.02

Структура діагностичних ключів, діагностичних таблиць, визначників.

4.06.35.03

Стуктура діагнозу та опису таксону.

4.06.35.04

Основні визначники та атласи для ідентифікації рослин та грибів флори України.

4.06.36

У природних та лабораторних умовах, за гербарним зразком або живим матеріалом, на основі візуальних спостережень та методів мікроскопії, використовуючи впорядковану інформацію щодо напрямків еволюції органічного світу, визначати систематичне положення рослинного об'єкту на рівні від надцарства до відділу включно.

4.06.36.01

Ідентифікація рослин та грибів на рівні відділів.

4.06.36.02

Системи діагностичних ознак відділів водоростей, вищих рослин та грибів.

4.06.36.03

Місце різних відділів водоростей, вищих рослин та грибів у системі органічного світу.

4.06.37

У природних та лабораторних умовах, за гербарним зразком або живим матеріалом, на основі візуальних спостережень та методів мікроскопії, за допомогою визначників, діагностичних ключів та атласів визначати систематичне положення характерних та масових нижчих та вищих рослин місцевої регіональної флори на рівні, не нижчому від родового.

4.06.37.01

Визначення родів та видів рослин та грибів флори України за природним та гербарним матеріалом.

4.06.37.02

Характерні представники рослин та грибів основних типів рослинних угрупувань (на прикладі місцевої регіональної флори).

4.06.37.03

Основні визначники та атласи для ідентифікації рослин та грибів флори України.

4.07.01

За складом домінантів визначати тип зональної або поясної рослинності в межах території України, згідно з фізико-географічним та геоботанічним районуваннями.

4.07.01.01

Ідентифікація типів рослинності за домінантним підходом на рівні найвищих син таксонів.

4.07.01.02

Принципи фізико-географічне та геоботанічне районування України.

4.07.01.03

Домінанти зональних та поясних угрупувань різних зон та висотних поясів території України.

4.07.02

У природних умовах використовуючи методики обліку домінантів, чисельності рослин, проективного покриття, ярусності та мозаїчності та методи гербаризації складати описи наземної рослинності пробної ділянки.

4.07.02.01

Опис пробної геоботанічної ділянки.

4.07.02.02

Морфологічна структура фітоценозу. Методики оцінки відносної чисельності та проективного покриття.

4.07.02.03

Принципи класифікації рослинних угрупувань за домінантним підходом.

4.07.02.04

Методика опису пробних геоботанічних ділянок.

4.08.01

В умовах виробничої діяльності, на основі камеральної обробки відібраного ботанічного матеріалу та його польових описів, виявляти негативні процеси, обумовлені масовим розвитком водоростей та грибів.

4.08.01.01

Симптоматичні картини процесів, обумовлених масовим розвитком небезпечних водоростей та грибів.

4.08.01.02

Класифікація явищ, обумовлених масовим розвитком водоростей та грибів.

4.08.01.03

Причини та наслідки масового розвитку найбільш небезпечних та шкодочинних видів водоростей та грибів.

4.08.02

В умовах виробничої та побутової діяльності, керуючись інформацією про ступінь загрози здоров'ю людини грибів-макроміцетів, приймати обгрунтовані рішення щодо запобігання отруєнь грибами та продуктами їх життєдіяльності.

4.08.02.01

Заходи профілактики отруєнь грибами та перша допомога при грибних отруєннях.

4.08.02.02

Отруйні гриби, мікотоксини та механізм їх дії на організм людини.

4.08.02.03

Систематичний спектр та провідні діагностичні ознаки отруйних грибів флори України.

4.08.03

В умовах виробничої та побутової діяльності, керуючись інформацією про ступінь загрози здоров'ю людини вищих рослин, приймати обгрунтовані рішення щодо запобігання отруєнь вищими рослинами.

4.08.03.01

Отруйні вищі рослини флори України.

4.08.03.02

Перша допомога при отруєнні найбільш небезпечними видами вищими рослинами.

4.08.04

В умовах виробничої діяльності на основі камеральної обробки відібраного мікологічного матеріалу та його польових описів виявляти хвороби, спричинені фітопатогенними грибами.

4.08.04.01

Ідентифікація типів хвороб рослин грибної етіології за симптоматичною картиною ураження та систематичним положенням збудника.

4.08.04.02

Класифікація хвороб рослин.

4.08.04.03

Систематичний спектр фітопатогенних грибів та їх провідні діагностичні ознаки.

4.08.04.04

Гриби-збудники епіфітотій на території України.

4.09.01

У природних умовах, враховуючи систематичне положення, екологічні та біоморфологічні особливості об'єкту за усталеними методиками проводити збір мікроскопічного зоологічного матеріалу у водному середовищі.

4.09.01.01

Збір та концентрування представників мікрофауни у водному середовищі.

4.09.01.02

Методики відбору та концентрування зоологічних проб у водних біотопах.

4.09.01.03

Обладнання для відбору проб планктону, бентосу, перифітону, нейстону.

4.09.01.04

Характерні групи мікрофауни водойм різних типів.

4.09.02

У природних умовах враховуючи систематичне положення, екологічні та біоморфологічні особливості об'єкту за усталеними методиками у наземних біотопах проводити збір безхребетних тварин на різних стадіях їх розвитку.

4.09.02.01

Збір безхребетних тварин у наземних біотопах.

4.09.02.02

Методики відбору зоологічного матеріалу у наземних екосистемах; типове обладнання, реактиви та інструменти для збору зоологічного матеріалу.

4.09.02.03

Особливості відбору проб вільноживучих та паразитичних організмів наземних біотопів.

4.09.02.04

Техніка безпеки при відборі матеріалу.

4.09.03

У природних умовах враховуючи систематичне положення, екологічні та біоморфологічні особливості об'єкту за усталеними методиками проводити збір хордових тварин на різних стадіях їх онтогенезу.

4.09.03.01

Збір та відлов хордових тварин.

4.09.03.02

Методики збору хордових тварин для подальшого їх утримання, прижиттєвого дослідження, коллекціонування, фіксації та збереження.

4.09.03.03

Інструменти та обладнання для збору, утримання і збереження тварин і колекційного матеріалу.

4.09.04

У природних умовах за усталеними методиками проводити реєстрацію слідів діяльності і перебування хордових тварин різних систематичних груп.

4.09.04.01

Реєстрація хордових тварин за слідами їх перебування та діяльності.

4.09.04.02

Методики розпізнавання слідів діяльності та перебування хордових тварин.

4.09.04.03

Характерні сліди найбільш поширених представників фауни наземних хордових.

4.09.05

У природних умовах враховуючи систематичне положення, екологічні та біоморфологічні особливості об'єкту за усталеними методиками проводити фіксацію зоологічного матеріалу.

4.09.05.01

Фіксація зоологічного матеріалу та організація його збереження.

4.09.05.02

Хімічні фіксатори та методи їх застосування.

4.09.05.03

Особливості фіксації зоологічних проб мікро- та макрооб’єктів.

4.09.06

В умовах виробничої діяльності використовуючи обладнання, необхідні матеріали та реактиви виготовляти об’єкти зоологічних колекцій безхребетних тварин.

4.09.06.01

Виготовлення зоологічних колекційних одиниць безхребетних тварин.

4.09.06.02

Методи фіксація, збереження, розправляння та монтажу коллекційних одиниць.

4.09.06.03

Препаративна підготовка зоологічного матеріалу до обробки, матеріали та обладнання.

4.09.06.04

Особливості збору, фіксації, збереження та монтажу безхребетних тварин.

4.09.07

В умовах виробничої діяльності використовуючи обладнання, необхідні матеріали та реактиви виготовляти об’єкти зоологічних колекцій хордових тварин.

4.09.07.01

Виготовлення та монтування коллекційного матеріалу хордових та слідів їх діяльності та/чи перебування.

4.09.07.02

Методи відлову, обробки, збереження, транспортування, препарування та монтування коллекційного матеріалу хордових та слідів їх діяльності та/чи перебування.

4.09.07.03

Препаративна підготовка матеріалу до подальшої обробки; реактиви, обладнання та інструменти.

4.09.08

В умовах виробничої діяльності, керуючись правилами документування зібраного зоологічного матеріалу, складати наукові етикетки фіксованих проб, зразків та коллекційних одиниць.

4.09.08.01

Етикетування зоологічного матеріалу.

4.09.08.02

Структура та зміст зоологічних етикеток та фіксованих проб.

4.09.08.03

Ведення документації під час збору зоологічного матеріалу.

4.09.08.04

Вимоги до польового щоденника.

4.09.09

В польових умовах, за загальноприйнятою в зоології методикою, проводити виявлення та спостереження зоологічних об'єктів за допомогою оптичних приладів, зокрема біноклю та телескопу.

4.09.09.01

Спостереження зоологічних об'єктів за допомогою оптичних приладів.

4.09.09.02

Бінокль та телескоп, та правила їх застосування при зоологічних спостереженнях.

4.09.09.03

Методика пошуку зоологічних об'єктів за допомогою оптичних приладів.

4.09.10

В польових умовах, використовуючи сучасну фотографічну техніку, документувати зоологічні об'єкти, елементи їх структури та сліди діяльності.

4.09.10.01

Документування зоолгічних об'єктів методами фотозйомки.

4.09.10.02

Типове фотообладнання при польових зоологічних дослідженнях.

4.09.11

В умовах виробничої діяльності, використовуючи мікроскоп, бінокуляр та підрахункові камери різних типів, визначати кількість тварин різних розмірних груп у пробах.

4.09.11.01

Кількісна обробка зоологічних проб.

4.09.11.02

Підрахункові камери та принципи їх використання.

4.09.11.03

Класифікація тварин за розмірами.

4.09.12

В умовах польового стаціонару, за допомогою найпростішого обладнання, препарувати зоологічні об’єкти для подальшого їх вивчення у живому стані чи фіксованому стані.

4.09.12.01

Препарування різних груп організмів у напівстаціонарних умовах.

4.09.12.02

Основні методичні прийоми при вскриванні та виготовленні препаратів різних груп організмів.

4.09.12.03

Типовий інструментарій та препарувальне обладнання.

4.09.13

В умовах лабораторії, за допомогою скальпеля та інших необхідних інструментів, виготовляти препарати зрізів тварин та їх органів методами зоотомії.

4.09.13.01

Зоотомія в лабораторних умовах.

4.09.14

В умовах виробничої діяльності, використовуючи методи остеологічних досліджень, виготовляти препарати кісток та скелетів різних груп тварин.

4.09.14.01

Виготовлення препаратів кісток та скелетів тварин.

4.09.14.02

Методи остеологічних досліджень.

4.09.15

В умовах польового стаціонару, за допомогою найпростішого обладнання, виготовляти тонкі зрізи певних органів та тканин тварин для анатомічного аналізу на малих та середніх збільшеннях мікроскопу.

4.09.15.01

Виготовлення тонких зрізів з зоологічного матеріалу у напівстаціонарних умовах.

4.09.15.02

Основні методичні прийоми при виготовленні зрізів органів та тканин тварин без використання мікротому.

4.10.01

В умовах виробничої діяльності, на підставі вимог Міжнародного кодексу зоологічної номенклатури (МКЗН), за латинською назвою визначати таксономічну категорію, до якої належить даний таксон.

4.10.01.01

Правила написання назв таксонів згідно з вимогами МКЗН.

4.10.01.02

Таксони та основні зоологічні таксономічні категорії.

4.10.01.03

Міжнародний кодекс зоологічної номенклатури: його принципи та основні положення.

4.10.02

В умовах виробничої діяльності, на підставі вимог Міжнародного кодексу зоологічної номенклатури, за результатами визначення таксону на рівні типу, класу, ряду, родини, роду та виду записувати його точну та повну наукову назву.

4.10.02.01

Структура точної та повної наукової назви зоологічного таксону.

4.10.02.02

Номенклатура таксонів за їх рангом.

4.10.02.03

Цитування прізвищ авторів таксону.

4.11.01

Для невизначеної хордової тварини за узагальненими даними про її екологічні, біотопічні та анатомо-морфологічні особливості використовуючи систему тварин та класифікацію екоморф виявляти характеристики, значимі для ідентифікації на рівні класу.

4.11.01.01

Визначення хордових тварин на рівні класів за екоморфами.

4.11.01.02

Основи екоморфології тварин та основні типи пристосувань тварин до різних середовищ.

4.11.01.03

Різноманітність екоморфологічних груп організмів.

4.11.01.04

Система тварин на рівні типів та класів.

4.11.02

У невизначеного зоологічного об'єкту, в умовах лабораторії, використовуючи методики порівняльної анатомії та морфології визначити його належність до певного макротаксону.

4.11.02.01

Визначення тварин на рівні типів та класів за анатомо-морфологічними ознаками.

4.11.02.02

Основні анатомо-морфологчні особливості будови тварин різних макротаксонів та різноманітність анатомо-морфологічних особливостей представників різних таксонів.

4.11.02.03

Основи порівняльної анатомії хребетних та безхребетних тварин.

4.11.02.04

Система тварин на рівні типів та класів.

4.11.03

Для невизначеного зоологічного об'єкту, в умовах лабораторії, використовуючи оптичні прилади виявляти ознаки, значимі для ідентифікації цього об'єкту на рівні типу.

4.11.03.01

Ідентифікація представників різних таксонів за допомогою методів мікроскопії.

4.11.03.02

Основні типи будови тварин різних таксонів.

4.11.03.03

Місце тварин у системі органічного світу та його філогенетичне обґрунтування.

4.11.04

В умовах лабораторії використовуючи стандартне обладнання та реактиви проводити ідентифікацію представників різних типів тварин.

4.11.04.01

Діагностичні ознаки тварин різних типів та їх різноманіття.

4.11.04.02

Морфологічний паралелізм. Гомологічні та аналогічні структури та органи тварин.

4.11.04.03

Напрямки морфологічної еволюції різних типів тварин.

4.11.05

В умовах виробничої діяльності, у невизначеної тварини, що перебуває у репродуктивному стані, використовуючи візуальне спостереження та/чи мікроскопію визначати стадію репродуктивного процесу (циклу).

4.11.05.01

Ідентифікація стадії життєвого циклу тварини.

4.11.05.02

Класифікація способів розмноження тварин.

4.11.05.03

Методи дослідження репродуктивних стадій.

4.11.06

В умовах виробничої діяльності, у певних груп тварин, що перебувають у репродуктивному стані, використовуючи візуальне спостереження та/чи мікроскопію і певні інструментальні методи визначати репродуктивні можливості досліджуваного об’єкту.

4.11.06.01

Визначення стадій статевої зрілості та плодовитості окремих тварин.

4.11.06.02

Особливості розмноження представників різних систематичних груп.

4.11.06.03

Методи визначення репродуктивних стадій та плодовитості.

4.11.07

В умовах лабораторії, використовуючи візуальне спостереження та мікроскопію поводити ідентифікацію типу симетрії тварини.

4.11.07.01

Визначення типу симетрії у тварин різних макротаксонів.

4.11.07.02

Класифікація типів симетрії.

4.11.07.03

Різноманітність будови тіла представників різних груп тварин.

4.11.08

За зразком метаморфозу, в умовах лабораторії, використовуючи візуальне спостереження встановити тип метаморфозу представників різних таксономічних груп тварин.

4.11.08.01

Ідентифікація типу метаморфозу у тварин.

4.11.08.02

Алгоритми ідентифікації видозмінених органів тварин.

4.11.08.03

Типи та/чи стадії метаморфозу у представників різних таксономічних груп тварин.

4.11.09

За зразком метаморфозу, в умовах лабораторії, використовуючи візуальне спостереження встановити стадію метаморфозу представників різних таксономічних груп тварин.

4.11.09.01

Ідентифікація стадії метаморфозу у тварин.

4.11.09.02

Алгоритми ідентифікації видозмінених органів тварин.

4.11.09.03

Типи та/чи стадії метаморфозу у представників різних таксономічних груп тварин.

4.11.10

За природним та/чи колекційним матеріалом, у невизначеної тварини визначати її еко-морфологічний тип та пристосування до життя у різних середовищах.

4.11.10.01

Ідентифікація типу екоморфи тварини.

4.11.10.02

Плани будови представників різних систематичних груп тварин та різноманітність пристосуваннь до життя у різних середовищах.

4.11.10.03

Напрямки еволюції пристосуваннь до життя в різних умовах навколишнього середовища.

4.11.10.04

Гіпотези походження певних систем органів у представників різних таксономічних груп тварин.

4.11.11

В лабораторних умовах, за усталеними методиками, враховуючи морфофізіологічні особливості будови об’єкту визначати стадії постнатального розвитку різних видів хордових тварин.

4.11.11.01

Визначення стадій постнатального розвитку хордових тварин.

4.11.11.02

Основні стадії розвитку тварин.

4.11.11.03

Різноманітність стадій емріонального та постнатального розвитку тварин.

4.11.12

В лабораторних умовах за усталеними методиками враховуючи морфофізіологічні особливості будови об’єкту складати календарний щоденник етапів ембріонального розвитку риб, амфібій, птахів та ссавців.

4.11.12.01

Складання щоденнику етапів ембріонального розвитку.

4.11.12.02

Особливості прижиттєвого спостереження за основними процесами ембріогенезу риб, амфібій, птахів та ссавців (дроблення, гаструляція, нейруляція, органогенез).

4.11.12.03

Підбір температурних умов інкубації та часових інтервалів спостереження.

4.11.12.04

Обладнання, реактиви та інструменти.

4.11.13

В природних умовах, на основі візуальних спостережень та характеристик онтогенетичних перетворень організмів представників різних таксономічних груп тварин, для невизначеного тваринного об’єкту визначати тип статевого циклу.

4.11.13.01

Визначення типу статевого циклу.

4.11.13.02

Типіфікація статевих циклів.

4.11.13.03

Особливості статевого циклу, пов’язані з умовами існування тварин. Однократний, сезонний та безперервний статеві цикли.

4.11.13.04

Особливості регуляції статевого циклу у організмів різних таксономічних груп тварин.

4.11.14

Користуючись системою ознак різних вікових станів, на основі візуального спостереження та діагностичних ознак, визначати віковий стан наданої тварини.

4.11.14.01

Ідентифікація вікових станів тварин за морфологічними параметрами.

4.11.14.02

Поняття про біологічний вік тварини та її вікові стани.

4.11.14.03

Класифікація вікових станів тварин та ознаки певних вікових станів у тварин різних систематичних груп.

4.11.15

У природних умовах, користуючись класифікацією вікових станів тварин, шляхом візуальних спостережень визначати вікову структуру локальної популяції тварин.

4.11.15.01

Визначення вікової структури локальної популяції тварин.

4.11.15.02

Методика визначення вікових груп тварин.

4.11.15.03

Основні різновидності вікових структур популяції.

4.11.16

В умовах професійної діяльності, використовуючи мікроскопію та візуальне спостереження, визначати основні типи ураження рослин та їх продуктів тваринними об’єктами.

4.11.16.01

Визначення типу ураження рослин шкідниками.

4.11.16.02

Основні шкідники рослин та об’єктів рослинного походження.

4.11.16.03

Місця локалізації шкідників рослин та діагностичні ознаки пошкоджень.

4.11.17

За інформацією про способи розмноження зоологічного об'єкту та типи метаморфозу (при наявності такого) складати схему життєвого циклу даного представника.

4.11.17.01

Методика складання схеми життєвого циклу.

4.11.17.02

Типи метаморфозу у представників різних систематичних груп.

4.11.17.03

Основні стадії життєвого циклу тварин та функції, що виконуються на цих стадіях.

4.11.18

В умовах професійної діяльності, використовуючи інформацію про періоди життя тварин та про їх еколого-етологічні характеристики, протягом циклу життя досліджувати фенологію життя тварин протягом річного циклу.

4.11.18.01

Методика фенологічних досліджень.

4.11.18.02

Фенологічні особливості життя тварин різних систематичних груп.

4.11.19

В лабораторних умовах, використовуючи узагальнену інформацію щодо планів будови тіла та покривів тварин, визначати типи та класи тварин.

4.11.19.01

Ідентифікація тварин різних класів за планами будови тіла та покривами.

4.11.19.02

Основні плани будови тіла та типи покривів у тварин.

4.11.19.03

Різноманітність планів будови тіла та покривів в тваринному світі.

4.11.20

В лабораторних умовах, використовуючи узагальнену інформацію щодо різноманітності планів будови травної системи, визначати типи тварин.

4.11.20.01

Ідентифікація тварин різних типів за будовою травної системи.

4.11.20.02

Діагностичні ознаки елементів травної системи у представників різних типів тварин.

4.11.21

В лабораторних умовах, використовуючи узагальнену інформацію щодо різноманітності планів будови дихальної та кровоносної систем, визначати типи тварин.

4.11.21.01

Ідентифікація тварин різних типів за будовою дихальної та кровоносної систем.

4.11.21.02

Діагностичні ознаки елементів дихальної та кровоносної систем у представників різних типів тварин.

4.11.22

В лабораторних умовах, використовуючи узагальнену інформацію щодо різноманітності планів будови видільної та репродуктивної систем, визначати типи та класи тварин.

4.11.22.01

Ідентифікація тварин різних класів за будовою видільної та репродуктивної систем.

4.11.22.02

Діагностичні ознаки елементів видільної та репродуктивної систем у представників різних класів тварин.

4.11.23

В лабораторних умовах, використовуючи узагальнену інформацію щодо різноманітності планів будови нервової системи та системи органів чуттів, визначати типи та класи тварин.

4.11.23.01

Ідентифікація тварин різних типів та класів за будовою нервової системи та системи органів чуттів.

4.11.23.02

Діагностичні ознаки елементів нервової системи та системи органів чуттів у представників різних типів та класів тварин.

4.11.24

В лабораторних умовах, використовуючи методи мікроскопії та техніку препарування зоологічних об'єктів, на основі аналізу зразка складати морфологічний опис безхребетних тварин, достатній для їх визначення професіоналом.

4.11.24.01

Опис діагностично значимих комплексів ознак безхребетних тварин.

4.11.24.02

Різноманітність представників різних таксономічних груп безхребетних тварин.

4.11.24.03

Ідентифікація представників безхребетних тварин.

4.11.25

В лабораторних умовах, використовуючи методи мікроскопії та техніку препарування зоологічних об'єктів, на основі аналізу зразка складати опис хордових тварин, достатній для їх визначення професіоналом.

4.11.25.01

Опис діагностично значимих комплексів ознак хордових тварин.

4.11.25.02

Різноманітність представників різних систематичних груп хордових тварин.

4.11.25.03

Ідентифікація представників хордових тварин.

4.11.26

В умовах виробничої діяльності, використовуючи повний діагноз тварини, за допомогою визначника тварин ідентифікувати таксон до заданого рівня.

4.11.26.01

Алгоритм ідентифікації таксонів за визначниками.

4.11.26.02

Структура діагностичних ключів, діагностичних таблиць, визначників.

4.11.26.03

Стуктура діагнозу та опису таксону.

4.11.26.04

Основні визначники тварин фауни України та Палеарктики.

4.11.27

В польових умовах визначити вид хордової тварини користуючись відповдними польовими визначниками.

4.11.27.01

Визначення хордових тварин у польових умовах.

4.11.27.02

Методи визначення різних таксономічних груп хордових.

4.11.27.03

Загальна характеристика різних таксономічних груп хордових.

4.11.27.04

Визначники та діагностичні таблиці для різних таксономічних груп Хордових.

4.11.28

В польових умовах визначити вид (рід чи родину) представника безхребетних тварини користуючись відповдними польовими визначниками.

4.11.28.01

Визначення безхребетних тварин у польових умовах.

4.11.28.02

Методи визначення різних таксономічних груп безхребетних.

4.11.28.03

Загальна характеристика різних таксономічних груп безхребетних.

4.11.28.04

Визначники та діагностичні таблиці для різних таксономічних груп безхребетних.

4.11.29

За даними обліку тварин на пробній площі, використовуючи класифікації екологічних груп тварин за відношенням до основних параметрів зовнішнього середовища (вологості, світла, трофності, реакції середовища, засолення), визначати основні параметри біотопу.

4.11.29.01

Оцінка параметрів біотопу методами біоіндикації за зоологічними об'єктами.

4.11.29.02

Принципи біоіндикації.

4.11.29.03

Поділ тварин на екологічні групи на основі їх морфо-фізіологічних характеристик.

4.11.29.04

Основні абіотичні фактори, що визначають мозаїчність розподілу тварин у природі.

4.11.30

В умовах виробничої діяльності, за наявності фауністичних списків та використовуючи інформаційно-довідкову літературу з фауни України, складати визначники щодо певних групи видів тварин, які мешкають в заданій місцевості.

4.11.30.01

Складання польового визначника тварин заданої групи місцевої фауни.

4.11.30.02

Вибір діагностичних та систематичних ознак тварин для визначника.

4.11.30.03

Алгоритм складання визначника та діагностичного ключа.

4.12.01

В умовах виробничої діяльності, на основі камеральної обробки відібраного матеріалу та його польових описів, виявляти негативні впливи тварин, обумовлені їх масовим розмноженням.

4.12.01.01

Симптоматичні картини процесів, обумовлених масовим розмноженням певних видів тварин.

4.12.01.02

Класифікація явищ, обумовлених масовим розмноженням певних видів тварин.

4.12.01.03

Причини та наслідки масового розмноження окремих видів тварин.

4.12.02

В умовах виробничої та побутової діяльності, керуючись інформацією про ступінь загрози здоров'ю людини певних видів тварин (в тому числі і паразитів), приймати обгрунтовані рішення щодо запобігання нещасних випадків, в тому числі зараження паразитами та ураження їхніми метаболітами.

4.12.02.01

Санітарно-гігієнічні заходи, профілактичні прийоми та правила поводження з тваринами.

4.12.02.02

Тварини-паразити, отруйні тварини та інші види тварин, які становлять загрозу життю людини.

4.12.02.03

Систематичний спектр та провідні діагностичні ознаки тварин-паразитів та отруйних тварин.

4.12.03

В умовах виробничої та побутової діяльності, керуючись інформацією про ступінь загрози здоров'ю людини певних видів тварин та заходи першої допомоги при нещасних випадках, пов'язаних з отруйними тваринами, надавати першу допомогу потерпілому.

4.12.03.01

Перша допомога при покусах отруйними тваринами.

4.12.03.02

Отруйні тварини та їх токсини.

4.12.03.03

Методи першої допомоги при покусах отруйними тваринами.

4.12.04

В умовах виробничої діяльності, на основі камеральної обробки відібраного матеріалу та його польових описів, виявляти хвороби, спричинені тваринами-паразитами.

4.12.04.01

Ідентифікація типів патогенного впливу паразитів на тварин та людину.

4.12.04.02

Класифікація хвороб тварин та людини.

4.12.04.03

Систематичний спектр паразитів тварин та людини і їх провідні діагностичні ознаки.

4.12.05

В умовах виробничої діяльності, для конкретних видів тварин, на основі оцінки їх чисельності у конкретних біотопах та біологічних особливостей, керуючись узагальненою інформацією щодо значення цих видів у господарській діяльності людини, прогнозувати їх можливу роль у цих біотопах.

4.12.05.01

Прогнозування корисних та шкідливих наслідків розвитку господарсько важливих видів тварин у конкретних біотопах.

4.12.05.02

Критерії оцінки характеру впливу окремих таксонів тварин на господарську діяльність людини.

4.12.05.03

Найважливіші корисні та шкілдиві види фауни України.

4.12.05.04

Основні види біопошкоджень та їх значення для людини.

4.12.06

В умовах виробничої діяльності, на основі синтезу інформації щодо проявів життєдіяльності, еколого-фізіологічних та еколого-етологічних особливостей окремих видів тварин виявляти можливу загрозу певних видів тварин здоров'ю людини.

4.12.06.01

Оцінка ступеня небезпечності окремих видів тварин здоров'ю людини.

4.12.06.02

Система ознак небезпечності тварин здоров'ю людини.

4.12.06.03

Основні небезпечні види тварин фауни України та їх діагностичні ознаки.

4.13.01

В лабораторних умовах за усталеними методиками проводити фіксацію та заливку у тверде середовище гістологічного матеріалу для виготовлення тонких зрізів.

4.13.01.01

Фіксація та заливка гістологічного матеріалу у парафін, паропласт, целоїдин та желатину.

4.13.01.02

Основні процедури при фіксації та заливці у тверді середовища гістологічного матеріалу для виговлення постійних препаратів тонких зрізів тканин; артефакти фіксації.

4.13.01.03

Фіксатори, зневоднюючи речовини та тверді середовища, їх різноманітність та правила підбору.

4.13.01.04

Методика виготовлення блоків для приготування тонких гістологічних зрізів.

4.13.02

В лабораторних умовах за усталеними методиками проводити заливку у тверде середовище гістологічного матеріалу для виготовлення ультратонких зрізів.

4.13.02.01

Заливка гістологічного матеріалу у смолу Спурра для виготовлення ультратонких зрізів.

4.13.02.02

Основні процедури при виговленні блоків для ультрамікроскопічних досліджень.

4.13.02.03

Фіксатори та типи смол для виговлення блоків для ультрамікротомії.

4.13.02.04

Методика заливки матеріалу у середовище Спурра.

4.13.03

В лабораторних умовах, використовуючи мікротом, проводити виготовлення зрізів гістологічного та ембріологічного матеріалу.

4.13.03.01

Виготовлення зрізів гістологічного та ембріологічного матеріалу на мікротомах різних систем.

4.13.03.02

Методика виготовлення тонких препаратів за допомогою мікротому.

4.13.03.03

Техніка безпеки при роботі з мікротомною технікою.

4.13.04

В лабораторних умовах, за рекомендаціями збірників Методичних вказівок з патогістологічної техніки та практичної гістохімії проводити диференційне забарвлення тонких зрізів.

4.13.04.01

Диференційне забарвлення тонких зрізів.

4.13.04.02

Особливості будови та хімічної організації тканин.

4.13.04.03

Загальні принципи проведення цитологічного, гістологічного, гематологічного та гістохімічного забарвлення тканин; типи гістологічних барвників та особливості їх зв’язування з елементами тканини.

4.13.04.04

Методики та реагенти для проведення за