Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Автореферат диссертации'
Защита состоится 18 декабря 2008 года в 11 часов на заседании диссертационного совета Д 212.216.03 в ГОУ ВПО «Самарский государственный педагогически...полностью>>
'Урок'
Здравствуйте, ребята. Сегодня мы с вами совершим путешествие в царство камня, вы познакомитесь с оболочками земли, научитесь характеризовать горные ...полностью>>
'Документ'
Меня зовут Кириллов Дмитрий Михайлович (фото №1), я один из двух продолжателей железнодорожной династии. Родился я в 1990 году, получил полное средне...полностью>>
'Закон'
Порядок взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюдже...полностью>>

Маруженко Олексій Петрович удк 34: 002 (477) інформаційне забезпечення закон (1)

Главная > Закон
Сохрани ссылку в одной из сетей:

ВИСНОВКИ

Дослідження питань інформаційного забезпечення законотворчого процесу дозволяє зробити такі висновки:

1. Інформаційне забезпечення законотворчого процесу являє собою комплекс складових, які включають інформаційно-аналітичну, інформаційно-технічну та інформаційно-комунікативну компоненти.

Аналіз кола завдань інформаційного забезпечення законотворчого процесу на кожному етапі його розвитку, з’ясування сутності окремих його складових, функцій суб’єктів, що беруть участь у цьому процесі, дозволив запропонувати авторське визначення інформаційного забезпечення законотворчого процесу в його широкому розумінні як процес одержання, оцінки, зберігання, обробки та систематизації інформації, що включає комплекс інформаційно-аналітичних, інформаційно-технічних та інформаційно-комунікативних заходів, та забезпечує ефективне використання суб’єктами законотворчого процесу інформаційних ресурсів та інформаційно-комунікаційних технологій на різних етапах і стадіях законотворчої діяльності.

2. На основі з’ясування ролі інформації у законотворчому процесі зроблено висновок про те, що окрім правової інформації, яка є змістом і інструментом, за допомогою якого забезпечується прийняття рішень всіма учасниками законотворчого процесу на різних етапах його розгортання і протікання, важливу роль відіграють й інші її види та галузі, зокрема: статистична, соціологічна, політична, економічна, соціальна, екологічна тощо. Це зумовлюється спроможністю законотворчого процесу перетворювати зазначену первинну інформацію на нормативно-правову. В свою чергу, враховуючи замкнений цикл законотворчого процесу, його послідовно зорієнтований і цілеорієнтований характер, новостворена нормативно-правова інформація дає поштовх для подальшого вивчення правових потреб суспільства і держави, країни в цілому.

3. З метою вдосконалення нормативно-правового регулювання інформаційного забезпечення законотворчого процесу доведено необхідність:

- регулювання питань інформаційного забезпечення окремим Положенням про інформаційне забезпечення законотворчого процесу у Верховній Раді України, зважаючи на ту обставину, що воно набуло вагомого значення у законотворчості, стало її невід’ємною складовою. Це Положення могло б бути затверджене Розпорядженням Голови Верховної Ради України. Аналогічними Положеннями, затвердженими уповноваженими органами державної влади, могли б бути забезпечені й інші учасники законотворчого процесу в Україні;

- розробки Концепції впровадження інформаційних технологій в діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, реалізація завдань якої дозволить піднести рівень та вдосконалити механізм державного управління, послугує підґрунтям переходу до моделі електронного управління державою (e-Government).

4. Аналіз зарубіжного досвіду інформаційно-аналітичної та інформаційно-комунікативної діяльності парламентських аналітичних служб, які супроводжують й забезпечують етапність законотворчого процесу - від прогнозування розвитку законодавства до моніторингу, оцінки ефективності дії чинних законодавчих актів, безпосередньо пов’язується з підвищенням ефективності роботи законодавчого органу. Такі служби спроможні запропонувати законотворцям альтернативні варіанти рішень загального плану, надати вихідний теоретико-інформаційний та емпіричний матеріал щодо аналізу основних політичних і економічних наслідків прийняття / неприйняття тих чи інших законопроектів, запропонувати парламенту власні бази даних з ключових проблем державотворення, комп’ютерних моделей їх розв’язання, а також здійснити довгострокове інформаційне прогнозування, тобто задовольнити інформаційні потреби парламенту як вищого законодавчого органу країни.

Сприяти підвищенню ефективності інформаційно-аналітичної діяльності апарату Верховної Ради України може цілепідпорядкування зусиль, розмежування інформаційно-аналітичних, інформаційно-технічних та інформаційно-комунікативних функцій відповідних служб парламенту, посилення їхньої взаємодії з впорядкуванням засад такої взаємодії, належне фінансування інформаційно-аналітичної діяльності, підбір висококваліфікованих кадрів, впровадження ІКТ у науково-дослідницьку діяльність.

5. Вдосконалення інформаційно-технічного та інформаційно-комунікативного забезпечення законотворчого процесу неможливе поза наділенням органу законодавчої влади новими характеристиками, властивими відкритому електронному парламенту (e-Parliament), - прозорістю, доступністю, відповідальністю, широким використанням ІКТ. Як свідчить зарубіжний досвід інформаційного забезпечення законотворчого процесу, який характеризується різним рівнем демократизації та розвитку, реалізація ідей електронного парламенту можлива завдяки впровадженню відкритих стандартів функціонування парламентських інформаційних систем, виконання стандартизованих вимог до інформації та документів, розміщених на офіційних веб-сайтах законодавчих органів: точності (виключати помилки, забезпечувати автентичність текстових документів); своєчасності (оперативно розміщувати дані або оновлення); повноти та завершеності; ясності та доступності; контекстуальності виміру (надаватися з підґрунтям та супутніми даними).

6. Забезпечення принципу гласності законотворчої діяльності, який передбачає відкрите, вільне та цільове обговорення проектів законодавчих актів, інформування про них населення тощо потребує прозорості в діяльності органів державної влади – суб’єктів законотворчості.

Аналіз практики розвинених демократичних країн свідчить, що питання відкритості інформації щодо законотворчого процесу віднесено до пріоритетних напрямів державної політики, що забезпечуються різними інструментами: нормативно-правовою регламентацією доступу громадян до публічної інформації; створенням спеціальних інституцій, відповідальних за реалізацію права на доступ до інформації; піднесенням ролі парламентських комітетів та їх відкритих інформаційних ресурсів; забезпеченням функції зворотного зв’язку з громадянами (у тому числі з використанням ІКТ); створенням у структурі парламенту окремого відділу по зв’язках з громадянами; вимогою відсутності у парламентів власних ЗМІ, що зумовлено демократичним принципом існування вільної преси; підготовкою інформаційних видань парламентськими прес-службами, запровадженням річного звіту з оприлюдненням результатів роботи законодавчого органу; трансляцією засідань парламенту, у тому числі з використанням мережі Інтернет тощо. У зв’язку з цим обґрунтовано необхідність прийняття Закону України “Про доступ до публічної інформації”.

7. Шляхи вдосконалення інформаційного забезпечення законотворчого процесу неможливо розглядати поза глобальними вимірами, дією світових тенденцій, які пов’язані з розвитком інформаційного суспільства, впровадженням в життя нових інформаційних технологій, що стали істотним компонентом соціальної реальності, засобом і ресурсом процесу соціальних змін.

Інформаційне забезпечення діяльності суб’єктів законотворчого процесу має розглядатися в контексті переходу до інформаційного суспільства, розвитку, що вимагає: підтримки науково-дослідницької галузі, створення спеціального парламентського комітету з питань розвитку інформаційного суспільства (з метою активізації законотворчої роботи у цьому напрямку), забезпечення ефективної роботи Міжгалузевої ради з питань розвитку інформаційного суспільства (у тому числі включення до її складу представників інституцій НАН України, вищих навчальних закладів, незалежних науково-дослідницьких установ тощо), прискорення темпів впровадження моделі електронного управління державою e-Government.

Впровадження цих заходів сприятиме піднесенню рейтингу України на міжнародній арені, її іміджу як, передусім, відкритої демократичної держави.

8. Верховна Рада України має посилити свій вплив на процеси розвитку інформаційного суспільства, у тому числі шляхом запровадження заходів, що створюють необхідні умови для становлення електронного парламенту в Україні “e-Parliament” як складової “e-Government”. Остання включає всю систему державної влади та місцевого самоврядування, без яких реалізація ідей “електронного управління державою” неможлива. До таких заходів, зокрема, слід віднести:

  • впровадження в електронний документообіг Верховної Ради України системи електронного цифрового підпису;

  • запровадження обов’язкової логіко-лінгвістичної експертизи нормативно-правових актів Верховної Ради України із використанням відповідних програмних продуктів (на виконання Рекомендацій парламентських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства, затверджених Постановою Верховної Ради України від 1 грудня 2005 р. №3175-IV);

  • запровадження переведення бібліотечного фонду Верховної Ради України у електронний вигляд з подальшою можливістю on-line доступу до електронних текстів;

  • активізація роботи зі створення системи порівняння законодавства України та законодавства Європейського Союзу;

  • вивчення можливості створення “Системи моделювання наслідків законотворчих рішень”;

  • розширення можливостей інформаційно-пошукової системи “Законодавство”;

  • здійснення заходів з вдосконалення інформаційно-технічного забезпечення Апарату Верховної Ради України;

  • докорінна технічна зміна веб-сайту Верховної Ради України з вдосконаленням його змістовної частини:

  • відповідні on-line механізми комунікації з громадськістю з подальшою інтеграцією їх до автоматизованої системи “Листи та звернення громадян”;

  • систему розширеного пошуку по веб-сайту;

  • форум для обговорення законопроектів та діючого законодавства у межах Єдиного законотворчого порталу;

  • інструменти для проведення опитувань відвідувачів веб-сайту з найбільш важливих питань;

  • створення Інтернет-представництв парламентських комітетів у структурі веб-сайту Верховної Ради України, які б передбачали представницьку, корпоративну, інформативну, комунікаційну та довідкову функції відповідного комітету (у Законі України “Про Комітети Верховної Ради України” замість встановленої можливості Комітетів створювати свої веб-сторінки, передбачити обов’язковість їх створення та необхідний перелік розміщуваної інформації);

  • ведення on-line трансляції засідань парламенту;

  • віртуальний тур по українському парламенту.

9. Підвищення ефективності реалізації Верховною Радою України своєї законодавчої функції, вдосконалення якості законотворчості інших органів державної влади можливе шляхом відповідної професійної підготовки суб’єктів законотворчості, підвищенню рівня їхньої правової та інформаційної культури, у тому числі з використанням сучасних методів дистанційного навчання. Професійними здібностями та практичними навичками законотворця обумовлюється можливість ефективного використання наявних в його розпорядженні інформаційних технологій і ресурсів.

10. Ефективність законотворчості значною мірою визначається інформаційними потоками та їх відповідною обробкою, прийняттям оптимального рішення у законотворчому процесі.

11. Основними смислоутворюючими компонентами поняття “інформаційний фактор” є інформаційні системи, інформаційні процеси, інформаційні технології, інформаційні стосунки, інформаційне середовище та інформаційна діяльність суб’єктів законотворчого процесу.

Вплив зазначеного фактору на законотворчий процес дає підстави для виділення окремого принципу законотворчості, який можна визначити як інформаційний. Його сутність полягає у забезпеченні законотворчого процесу достовірною, повною та актуальною інформацією, здійсненні її обробки на всіх етапах законотворчої діяльності з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Практичною доцільністю запровадження інформаційного принципу є: зменшення витрат часу на законотворчі процедури (прискорення циклу законотворчого процесу, забезпечення своєчасності прийнятих рішень), зменшення кількості юридичних помилок, сприяння процесу адаптації національного законодавства до норм міжнародного та європейського права, забезпечення участі громадян у законотворчому процесі, прозорості у діяльності парламенту, доступу громадян до законотворчого процесу, підвищення якості законодавства в цілому.

12. Системне забезпечення ефективності роботи парламенту на кожному етапі законотворчого процесу з урахуванням інформаційної компоненти передбачає:

  • створення в межах Єдиного законотворчого порталу повнотекстової мережевої бази даних з розширеними пошуковими можливостями, яка б об’єднала в собі всі інформаційні ресурси суб’єктів законотворчого процесу;

  • забезпечення взаємодії парламенту та органів судової влади щодо налагодження оперативного інформування парламенту про виявлені недоліки та протиріччя у законодавстві в процесі правозасточовчої практики. Це питання уявляється доцільним розглядати в комплексі із заходами щодо запровадження системи електронного судочинства (e-Court);

  • створення повної бази рішень Європейського Суду з прав людини, перекладених українською мовою;

  • впровадження пошукової системи матеріалів стенограм пленарних засідань;

  • введення додаткового контролю за результатами голосувань з наданням народним депутатам можливості перевіряти правильність даних;

  • забезпечення повноти бази законодавства, що розміщена у вільному доступі на веб-сайті парламенту;

  • розгляду можливості надання офіційного статусу джерела оприлюднення законів та інших нормативно-правових актів України веб-сайту Верховної Ради України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Абдеев Р.Ф. Философия информационной цивилизации / Рифгат Фаизович Абдеев; ред.: Е. С. Ивашкина, В. Г. Деткова. - М.: ВЛАДОС, 1994. - 336 с.

  2. Абрамова А. И. Совершенствование процедуры законодательной деятельности / А. И. Абрамова // Труды Института законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве Российской Федерации. Вып.53. - М.: Ин-т законодательства и сравнительного правоведения, 1993. - С. .61 - 73.

  3. Академічна юридична думка / Укладачі: І. Б. Усенко, Т. І. Бондарук; за заг. ред. Ю. С. Шемшученка. - К.: Ін Юре, 1998. - 503 с.

  4. Алексеева И. Ю. Социальная роль научного знания в контексте постиндустриальной идеологии [Электронный ресурс] / И. Ю. Алексеева // Вестник РФФИ: наука и информационное общество (специальный выпуск). – 1999. - № 3 (сентябрь). - С. 84 – 97. - Режим доступа /old/pub/vestnik/V3_99/1_4.htm

  5. Антологія української юридичної думки: В 10 т. / Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова) та ін. – Том 3: Історія держави і права України: козацько-гетьманська доба / Упоряд.: І. Б. Усенко, Т. І. Бондарук, О. О. Самойленко; відп. ред. І. Б. Усенко. – К.: Юридична книга, 2003. - 584 с.

  6. Антологія української юридичної думки: В 10 т. / Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова) та ін. – Том 4: Конституційне (державне) право / Упоряд.: В. Ф. Погорілко, О. В. Батанов, В. Л. Федоренко; відп. ред. В. Ф. Погорілко. - К.: Юридична книга, 2003. - 600 с.

  7. Антологія української юридичної думки: В 10 т. / Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова) та ін. – Том 8: Міжнародне право / Упоряд.: В. Н. Денисов, К. О. Савчук; відп. ред. В. Н. Денисов. - К.: Юридична книга, 2004. - 568 с.

  8. Антологія української юридичної думки: В 10 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова) та ін. - Том 9: Юридична наука радянської доби / Упоряд.: Б.В. Авер’янов, О.М. Костенко, В.П. Нагребельний, В.Ф. Погорілко, К.О. Савчук, І.Б. Усенко, Г.П. Тимченко; відп. ред. В.П. Нагребельний. - К.: Юридична книга, 2004. - 848 с.

  9. Антологія української юридичної думки: В 10 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова) та ін. - Том 10: Юридична наука незалежної України / Упрояд.: В.Ф. Погорілко, І.Б. Усенко, Н.М. Пархоменко; відп. ред.: Ю.С. Шемшученко, В.Ф. Погорілко. - К.: Юридична книга, 2005. - 944 с.

  10. Антонова С. Г. Информационная культура личности: Вопросы формирования / С. Г. Антонова // Высшее образование в России. - 1994. - № 1. - С. 82 - 89.

  11. Антощук Л. Д. Законотворчість: Організація апарату парламентів. Світовий досвід / Л. Д. Антощук; Програма сприяння парламенту України. - К.: “Заповіт”, 2007. - 98 с.

  12. Аппарат зарубежных парламентов: законодательное обеспечение его структуры и основных направлений деятельности // Аналитический вестник Информационно-аналитического управления Аппарата Совета Федерации. - 1999. - № 20 (108). - 72 с. - (Серия: Основные проблемы социального развития России).

  13. Арістова І.В. Державна інформаційна політика: організаційно-правові аспекти: Монографія / І. В. Арістова; за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. О.М. Бандурки. – Харків: Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2000. - 407 с.

  14. Афанасьев В. С. Информационный фактор деятельности местной исполнительной власти столичного мегаполиса (социально-философский анализ): автореф. дис... на соискание ученой степени канд. философ. наук: спец. 09.00.11 “Социальная философия” / В. С. Афанасьев. - М.: 2007, - 20 с.

  15. Бакуменко В. Д Аналітичне забезпечення формування державно-управлінських рішень / В. Д. Бакуменко // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. - 2000. - №4. - С. 356 - 359.

  16. Бачило И. Л. Информационное право: Учебник / Бачило И. Л., Лопатин В. Н., Федотов М. А.; под ред. акад. РАН Б. Н. Топорнина. - СПб: Издательство Р. Асланова “Юридический центр Пресс”, 2001. - 789 с.

  17. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования / Даниел Белл. - М.: Academia, 1999. - 786 с.

  18. Бернхем В. Вступ до права та правової системи США / В. Бернхем. - К.: Україна, 1999. - 554 с.

  19. Бехруз Х. Введение в сравнительное правоведение: Учебное пособие / Х. Бехруз. - Одесса: Юридична література, 2002. - 328 с.

  20. Бєляков К. І. Інформація в праві: теорія і практика / К. І. Бєляков. - К.: КВІЦ, 2006. - 118 с.

  21. Биков В. Ю. Сучасні чинники розвитку системи освіти України / В. Ю. Биков // Інформаційні технології і засоби навчання: електронне наукове фахове видання [Електронний ресурс] / Гол. ред.: В. Ю. Биков; Ін-т інформ. технологій і засобів навчання АПН України, Ун-т менеджменту освіти АПН України. - 2008. - № 3 (7). - 16 с. - Режим доступу http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/ITZN/em7/emg.html.

  22. Богачова О. Удосконалення законодавства - основна мета законотворчого процесу / О. Богачова // Юридична Україна. - 2006. - № 5 (41). - С. 10 - 15.

  23. Богачова О. В. Вдосконалення професійної підготовки учасників законотворчого процесу – нагальна потреба часу / О. В. Богачова // Вісник господарського судочинства. – 2006. - № 1. - С. 163 - 168.

  24. Богачова О. В. Законотворчий процес в Україні / Богачова О. В., Зайчук О. В., Копиленко О. Л.; за ред. академіка АПН України В. О. Зайчука - К.: Реферат, 2006. - 424 с. - (Енциклопедія законотворчості).

  25. Богачова О. В. Законотворчий процес в Україні: проблеми вдосконалення: дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Богачова Олена Вікторівна. - К., 2006. - 208 с.

  26. Бойко Ю. Законотворчість: поняття та структура / Ю. Бойко // Право України. - 2002. - №5. - С. 17 - 21.

  27. Болюбаш Я. Я. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти: Навч. пос. для слухачів закладів підвищення кваліфікації системи вищої освіти / Я. Я. Болюбаш. - К.: ВВП ”Компас”, 1997. - 64 с.

  28. Борисов А. Ю. Государственная политика в области информационной безопасности на современном этапе: автореф. дис... на соискание ученой степени канд. политических наук: спец. 23.00.02 “Политические институты, этнополитическая конфликтология, национальные и политические процессы и технологии” / Александр Юрьевич Борисов. - М., 2006. - 24 c.

  29. Борисов Н. В. Интернет и развитие социальных технологий информационного общества в России / Н. В. Борисов, А. В. Чугунов // Развитие информационного общества в России. Т. 1: Теория и практика: Сб. статей / Под ред.: Н. В. Борисова, Ю. Е. Хохлова. - СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2001. - С. 109 - 124.

  30. Брижко В. М. Е-боротьба в інформаційних війнах та інформаційне право: Монографія / Брижко В. М., Швець М. Я., Цимбалюк В.С.; за ред. члена-кореспондента АПрН України, д.е.н., проф., М. Швеця. - К.: НДЦПІ АПрН України, 2007. - 234 с.

  31. Василенко В. И. Интернет в системе государственной службы / В. И. Василенко, Л. А. Василенко. - М.: Изд-во РАГС, 1998. - 252 с.

  32. Введение в правовую информатику. Справочные правовые системы Консультант Плюс: Учебник / Под ред.: Д. Б Новикова, В. Л. Камнина. - М.: НПО “Вычислительная математика и информатика”, 1999. - 318 с.

  33. Введение в теорию государственно-правовой организации социальных систем / Под общ. ред. Е. Б. Кубко. - К.: Юринком, 1997. - 192 с.

  34. Верховна Рада України: Інформаційний довідник / Авт. – упор.: В. О. Зайчук (відп. ред.), Ю. В. Ясенчук, А. В. Пивовар та ін. - Вип. 3. - К.: Парламентське вид-во, 2006. - 254 с.

  35. Вершинин М. С. Политическая коммуникация в информационном обществе: перспективные направления исследований / М. С. Вершинин // Актуальные проблемы теории коммуникации: Сборник научных трудов. - СПб.: Изд-во СПбГПУ, 2004. - C. 98 - 107.

  36. Вершинская, О. Н. Существующие модели построения информационного общества [Электронный ресурс] / О. Н. Вершинская // Развитие информационного общества в России. Том1: Теория и практика. -СПб.: Изд-во Санкт-Петербургского университета, 2001. - С. 97 – 108. - Режим доступа /arc/infosoc/emag.nsf/BPA/ 1f41ce7df933b2dfc32568c50027cde3

  37. Внутрішня структура Парламенту: шляхи підвищення ефективності функціонування [Електронний ресурс] // Матеріали дослідження Лабораторії законодавчих ініціатив. - Березень, 2006. - Режим доступу .ua/index.php?action=publication&id=8&ar_id=1418&as=2

  38. Воронова Л. К. Фінансове право України: Підручник / Л. К. Воронова. - К.: Прецедент; Моя книга, 2006. - 448 с.

  39. ВСІС - Всесвітній самміт з питань інформаційного суспільства (Женева 2003 - Туніс 2005): Підсумкові документи / перекл., уклад., складання словника термінів Ю. Пероганич. - К.: ТОВ “Фірма “ЕСЕ”, 2006. - 87 с.

  40. Вступ до інформаційної культури та інформаційного права: Монографія / Брижко В.М., Гавловський В.Д., Калюжний Р.А. та ін.; за ред.: М.Я. Швеця, Р.А.Калюжного. – Ужгород: ІВА, 2003. – 240 с.

  41. Вступ до теорії правових систем: Монографія / За заг. ред.: О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. - К.: Юридична думка, 2006. - 432 с.

  42. Гавриленко І. М. Соціальний розвиток: Навчальний посібник / Гавриленко І. М., Мельник П. В., Недюха М. П. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. - 484 с.

  43. Гаврилов О. А. Курс правовой информатики: Учебник для вузов / О. А. Гаврилов. - М.: НОРМА - ИНФРА, 2000. - 432 с.

  44. Ганжа Н. В. Теоретичні проблеми регламенту Верховної Ради України: автореф. дис... на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.02 “Конституційне право” / Н. В. Ганжа. - К., 2004. - 17с.

  45. Глобализация и развитие законодательства: Очерки / Отв. ред.: Ю. А. Тихомиров, А. С. Пиголкин. - М.: Городец, 2004. - 464 с.

  46. Голосніченко І. П. Адміністративне право України: основні поняття: Навчальний посібник / Голосніченко І. П., Стахурський М. Ф. Золотарьова Н. І.; за заг. ред. доктора юридичних наук, професора І. П. Голосніченка. - К.: ГАН, 2005. - 232 с.

  47. Горизонти прикладної лінгвистики та лінгвістичних технологій: MegaLing’2006. Доповіді міжнародної конференції, (Крим, Партеніт, 20 - 27 вересня 2006 р.) / Ред.: В. А. Широков, С. С. Дікарєва; Мовно-інформаційний фонд України, Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського. - Сімферополь: ДиАйПи, 2006. - 268 с.

  48. Горьовий Л. Парламент України: проблеми управління / Л. Горьовий, О. Ющик // Віче. - 1997. - №4. - С. 33 - 44.

  49. Гражданское общество: истоки и современность / Научн. ред.: проф. И. И. Кальной, доц. И. Н. Лопушанский. - 2-е изд., доп. - СПб.: Юридический центр Пресс, 2002. - 296 с.

  50. Гречихин А. А. Информационная культура (Опыт определения и типологического моделирования) / А. А. Гречихин // Проблемы информационной культуры: Сб. статей / Под. ред. Ю. С. Зубова, И. М. Андреевой. - М.: Изд-во Моск. гос. ун-та культуры, 1994. - С. 12 - 39.

  51. Гузнов А. Г. Современный законодательный процесс: основные институты и понятия / Гузнов А. Г., Кененов А. А., Рождественская Т. Э.; Смолен. гуманитар. ун-т. - Смоленск: ТРАСТ-ИМАКОМ, 1995. - 93 с.

  52. Гуринович А. Г. Зарубежный опыт аналитического обеспечения деятельности парламентов / А. Г. Гуринович // Информационно-аналитическое обеспечение деятельности законодательных органов государственной власти: По материалам семинара-совещания руководителей информационно-аналитических служб аппаратов парламентов государств-участников Содружества Независимых Государств, (Москва, 6 - 7 апреля 2004 г.) / Под ред. С. И. Гайдаржи и др. - М.: Изд-во Государственной Думы, 2004. - 110 с.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Маруженко Олексій Петрович удк 34: 002 (477) інформаційне забезпечення закон (2)

    Закон
    Захист відбудеться “26” березня 2009 р. об 11.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.867.01 в Інституті законодавства Верховної Ради України за адресою: 04053 м.

Другие похожие документы..