Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Внеклассное мероприятие'
Оборудование: карточки с надписями (названия, понятийный аппарат), карточки с положениями из мировых религий (для работы в парах), конверты для работ...полностью>>
'Закон'
Возвышение Москвы в XIV в.: от Ивана Калиты к Дмитрию Донскому. Эпоха и деятельность Ивана III. «Хождение за три моря»: деятельность Афанасия Никитин...полностью>>
'Регламент'
Приказ Министерства здравоохранения и социального развития РФ от 29 сентября 2011 г. N 1091н "Об утверждении Административного регламента Федера...полностью>>
'Документ'
В последние годы произошли существенные изменения в благосостоянии населения России. В этой связи возникает необходимость разработки механизма подобн...полностью>>

Моніторинг Інтернет-ресурсів щодо новин Європейського Союзу та подій/заходів з питань європейської інтеграції

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

1

Смотреть полностью

Моніторинг Інтернет-ресурсів щодо новин Європейського Союзу та подій/заходів з питань європейської інтеграції

14 грудня 2009 року, 11.00

(за 11-13 грудня)

НОВИНИ ЄС

  1. ЄС зробив амбіційні кліматичні ставки. Чи підуть слідом решта держав планети?

Радіо Свобода 2009.12.11 19:46

Сьогодні закінчився останній у цьому році саміт Європейського Союзу.

  1. Лідери ЄС просять підготувати стратегію виходу із кризи

УНІАН 2009.12.11 19:53

Лідери Європейського Союзу просять Раду міністрів ЄС підготувати до червня 2010 року проект стратегії виходу із кризи.

  1. ЄС допомагатиме реформам в країнах "Східного партнерства"

УНІАН 2009.12.11 21:49

Брюссель. 11 грудня. УНІАН. ЄС готовий сприяти реформам в країнах "Східного партнерства", щоб полегшити їх наближення до Євросоюзу.

  1. ЄС затвердив 5-річну програму в сфері юстиції, свободи та безпеки

УНІАН 2009.12.11 21:49

Брюссель. 11 грудня. УНІАН. Лідери ЄС затвердили 5-річну програму дій в області юстиції, свободи та безпеки, так звану Стокгольмську програму.

  1. Туреччина: 10 років на шляху до ЄС чого досягли?

Deutsche Welle 2009.12.12 09:38

10 грудня 2009 минуло десять років відтоді, як Туреччина отримала статус кандидата на вступ до Європейського союзу. Чотири роки тому Брюссель почав з Анкарою переговори, але до чого вони приведуть?

  1. Цивільні службовці євроінституцій у понеділок проведуть страйк з вимогою про підвищення зарплати

УКРІНФОРМ 2009.12.12 15:22

Цивільні службовці євроінституцій проведуть у понеділок попреджувальний страйк з вимогою про підвищення заробітної плати.

УКРАЇНА – ЄС

  1. Ющенко стурбований неготовністю ЄС визначити перспективи членства України

Радіо Свобода 2009.12.11 11:16

Президент Віктор Ющенко висловлює стурбованість неготовністю Європейського Союзу "вирішувати найпринциповіше питання - визначення перспективи членства України в ЄС".

  1. ЄС надасть Україні трирічну допомогу в моніторингу і оцінці держуправління

Газета "Хрещатик" 2009.12.11 14:16

Євросоюз продовжить співпраця з Україною в оцінці результативності і моніторингу державного управління. Про це повідомила журналістам керівник програм зовнішньої допомоги представництва Європейського Союзу в Україні Лаура Гараняна

  1. Експерт: У ЄС спостерігають за галасливою позицією Ющенка і догідливою - Тимошенко

УНІАН 2009.12.11 14:23

У листопаді керівник енергетичних програм Центру "НОМОС" Михайло Гончар очолив робочу групу неурядових експертів у форматі Східного партнерства ЄС, що займається питаннями енергетичної безпеки.

  1. ЄС - Україна: Співробітництво в інноваційній сфері

Державне агентство України з інвестицій та інновацій 2009.12.11 14:58

Під таким гаслом 10 грудня 2009 року у Києві відбулася презентація чотирьох проектів Європейського Союзу для фінансової допомоги інноваційному сектору України.

  1. Німеччина як перша скрипка в європейській політиці: Мелодія для України

Дзеркало тижня 2009.12.12 00:57

Завершення ратифікації Лісабонської угоди та призначення нового керівництва ЄС засвідчили: інституційна криза в Євросоюзі тривала надто довго.

ГУМАНІТАРНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНА - ЄС

  1. В Ужгороді запрацює контактний інформаційний пункт Єврокомісії

2009.12.11 11:51

Українські наукові здобутки втілювати у виробництво. Допомогти обіцяє Євросоюз. Представництво Єврокомісії розпочало чотири цікавих проекти для розвитку інноваційних технологій в Україні.

  1. Сумський центр європейської інформації підводить підсумки своєї роботи та презентує плани

Сумська міська рада 2009.12.13 17:04

8 грудня Центр європейської інформації в місті Суми провів прес- конференцію, на якій були презентовані підсумки інформаційної діяльності у 2009 році та представлений план роботи на наступний 2010 рік.

НОВИНИ ЄС

  1. ЄС зробив амбіційні кліматичні ставки. Чи підуть слідом решта держав планети?

Радіо Свобода 2009.12.11 19:46

Віталій Єреміца

Брюссель Сьогодні закінчився останній у цьому році саміт Європейського Союзу. У той час, коли у Копенгагені точаться дискусії щодо боротьби із глобальним потеплінням, європейські лідери у Брюсселі намагалися визначити спільну потужну лінію, з якою Європа виступить на вирішальних зустрічах доленосної кліматичної конференції. Насамперед, скільки грошей країни ЄС готові надати бідним державам, аби ті адаптувалися до кліматичних змін. Але не лише клімат був на столі переговорів лідерів обєднаної Європи.

Двадцять сім країн європейської співдружності пішли далі раніше взятих на себе кліматичних зобов'язань. До 2020 року держави обіцяли скоротити викиди парникових газів на 30 відсотків. Нинішній новий виклик - не 20, як раніше, а 30 відсотків порівняно із показниками 1999 року, - буде здійснено за умови, якщо подібні обіцянки дадуть й інші держави світу.

"Європейський Союз зобов'язався зменшити свої викиди до 30 відсотків до 2020 року, - заявив у Брюсселі прем'єр-міністр Великобританії. Ґордон Браун. - Ми зійшлися на тому, що між 2010-м та 2012 роками Європа надасть 10 мільярдів доларів (бідним країнам Африки, Азії та іншим для боротьби із потеплінням). Ми також домовилися, що у копенгагенській угоді має бути зазначене фінансування на порятунок лісів, а їх вирубування у цілому світі до 2015 року мають бути скорочені на 25 відсотків".

"Висока планка кліматичної допомоги"

Ці гроші збиратимуть на добровільній основі, тобто кожна європейська держава сама визначатиме суму свого внеску.

Європа, так би мовити, високо підняла планку у справі боротьби із кліматичними змінами, аби інші розвинені держави, а також країни, що набирають економічні темпи, взяли з неї приклад. "Боротися самотужки із кліматом неможливо", - зауважив французький президент Ніколя Саркозі.

"Ми несемо відповідальність за клімат, але її повинні розділити з нами й інші держави, такі, наприклад, як Китай та Сполучені Штати", - додає прем'єр-міністр Швеції Фредрік Райнфельдт.

Швеція, яка закінчує своє головування у Євросоюзі та стала останьою країною, що керувала переговорами 27-ми європейських лідерів, наразі, так би мовити, "почиває на лаврах".

Інавгурація нового обличчя Європи

Серед досягнень Швеції не лише кліматичні зобов'язання, а й початок реформування європейських установ. Як висловився голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, шведи провели "інавґурацію нового обличча Європейського Союзу". Мається на увазі і переобрання нової Єврокомісії та її лідера, і ухвалення Лісабонської угоди, і, нарешті, вибори президента Європейської ради ЄС та Верховного представника Євросоюзу із зовнішньої та безпекової політики.

Чимало уваги на цьому саміті приділили й фінансовій кризі та новій стратегії Євросоюзу в умовах виходу економіки з кризового коловороту. Попри погодження способів захисту від можливих майбутніх криз, лідери підтримали ідею нової післякризової стратегії розвитку співдружності, - повідомив голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу.

"Всі європейські лідери підтримали мою ідею створення нової стратегії (сталого розвитку під назвою) "Європейський Союз-2020", - зауважив пан Баррозу. - Ми й надалі будемо її обговорювати на позачерговому саміті у лютому. В будь-якому разі, нова стратегія, що замінить попередню програму, має надати Європі більшої конкурентноздатності у світі".

Поміж іншими питаннями лідери ЄС висловили задоволення роботою, що ведеться в рамках програми "Східного партнерства". "Рада Євросоюзу задоволена всіма кроками та ініціативами, здійсненими останнім часом для поглиблення стосунків між ЄС та країнами-партнерами", - сказано в підсумковому документі саміту. У започаткованій цього року схемі "Східне парнерство" беруть участь Україна, Білорусь, Молдова, а також три країни Південного Кавказу.

ДО РОЗДІЛУ

  1. Лідери ЄС просять підготувати стратегію виходу із кризи

УНІАН 2009.12.11 19:53

Лідери Європейського Союзу просять Раду міністрів ЄС підготувати до червня 2010 року проект стратегії виходу із кризи.

Як передає власний кореспондент УНІАН к Брюсселі, про це йдеться у висновках, схвалених сьогодні на засіданні Європейської ради (саміт голів держав та урядів країн-членів ЄС - УНІАН).

"Європейська рада закликає Раду (міністрів) продовжувати роботу над стратегією виходу і представити її до червня 2010 року як в галузі фіскальної політики, так і фінансового сектора", йдеться у висновках.

Лідери ЄС вважають, що стратегію виходу із кризи потрібно буде застосовувати починаючи з 2011 року, коли очікується прискорення зростання економіки.

При цьому в документі зазначається, що у деяких країнах застосування цієї стратегії може розпочатися раніше, а в деяких пізніше, залежно від конкретних обставин.

ДО РОЗДІЛУ

  1. ЄС допомагатиме реформам в країнах "Східного партнерства"

УНІАН 2009.12.11 21:49

Брюссель. 11 грудня. УНІАН. ЄС готовий сприяти реформам в країнах "Східного партнерства", щоб полегшити їх наближення до Євросоюзу.

Як передає власний кореспондент УНІАН в Брюсселі, про це йдеться у висновках, схвалених сьогодні на засіданні Європейської Ради (саміті голів держав та урядів країн-членів ЄС - УНІАН).

"Європейська Рада підкреслює зобов'язання ЄС щодо подальшої реалізації "Східного партнерства" та сприяння політичним і соціально-економічним реформам в країнах-партнерах, полегшуючи наближення до Європейського Союзу", - написано в документі.

Як повідомляв УНІАН, ініціатива "Східне партнерство" була започаткована 7 травня цього року на саміті у Празі.

Ініціатива спрямована на посилення відносин з країнами-східними сусідами ЄС. В рамках "Східного партнерства" ЄС співпрацює з Азербайджаном, Білоруссю, Вірменією, Грузією, Молдовою та Україною.

ДО РОЗДІЛУ

  1. ЄС затвердив 5-річну програму в сфері юстиції, свободи та безпеки

УНІАН 2009.12.11 21:49

Брюссель. 11 грудня. УНІАН. Лідери ЄС затвердили 5-річну програму дій в області юстиції, свободи та безпеки, так звану Стокгольмську програму.

Як передає власний кореспондент УНІАН в Брюсселі, відповідне рішення було схвалено сьогодні на засіданні Європейської Ради (саміті голів держав та урядів країн-членів ЄС - УНІАН).

Стокгольмська програма діятиме протягом 2010-2014 років. Вона зосереджена навколо п'яти основних пріоритетів. В рамках пріоритету створення Європи закону та справедливості передбачається робота над консолідацією європейського законодавчого поля з тим, щоб люди могли відстоювати свої права за однаковими, або схожими принципами в усій Європі, а бар'єри відносно визнання однією країною-членом ЄС рішень, ухвалених судами інших країн-членів ЄС мають бути прибрані.

В рамках пріоритету Європейського захисту передбачається розробка стратегія внутрішньої безпеки, яка має сприяти посиленню захисту громадян, зокрема, від організованої злочинності, тероризму та інших загроз. Ця стратегія має бути спрямована також на посилення співпраці органів правопорядку, прикордонників, представників цивільного захисту країн-членів ЄС.

В рамках пріоритету захисту фундаментальних прав передбачається забезпечувати повагу до фундаментальних прав громадян ЄС, надавати допомогу особливо вразливим категоріям людей. Крім того, лідери ЄС підтримали подальше розширення Шенгенської зони.

В рамках пріоритету відповідальності, солідарності та партнерства в питаннях міграції та притулку передбачається проведення спільної Європейської міграційної політики, створення до 2012 року спільної системи надання притулку, сприяння легальній міграції та посилення боротьби з нелегальною міграцією, включаючи посилення охорони південних кордонів ЄС.

В рамках пріоритету зовнішнього виміру Європейської політики в області юстиції, свободи та безпеки передбачається забезпечити співзвучність цієї політики всій зовнішній політиці ЄС.

Лідери ЄС також закликали Єврокомісію запропонувати План дій в рамках реалізації Стокгольмської програми з метою його затвердження у червні 2010 року.

ДО РОЗДІЛУ

  1. Туреччина: 10 років на шляху до ЄС чого досягли?

Deutsche Welle 2009.12.12 09:38

10 грудня 2009 минуло десять років відтоді, як Туреччина отримала статус кандидата на вступ до Європейського союзу. Чотири роки тому Брюссель почав з Анкарою переговори, але до чого вони приведуть?

Відколи Туреччина стала кандидатом на вступ до ЄС, в країні багато змінилося, кажуть одні. Так, кажуть інші, але цього не достатньо. І все ж таки деякі речі радикально змінили країну. Було скасовано смертну кару, проведена реформу карного законодавства, боротьба з корупцією почала приносити результати. Загалом політичний клімат у Туреччині змінився, каже політолог Доган Тілич: У Туреччині віднедавна сталося те, що раніше вважалося неможливим. Ведеться інтенсивна дискусія про роль військових у політиці. Учасники невдалих путчів відповідають перед судом. Прокурори допитують генералів. Словом, в процесі демократизації Туреччина пройшла добрий шлях.

Турки розчаровані

Зазнала змін і турецька Рада з питань національної безпеки, що десятки років визначала турецьку політику. Повноваження цього органу були відчутно обмежені. Здається, що турки готові навіть говорити про темні сторінки власної історії. Так, країна робить кроки назустріч Вірменії. Обидві держави понад дедсятиліття не мали дипломатичних відносин, але незабаром кордони мають відкритися. На тлі цих змін чимало турків не розуміють, чому вступ до ЄС досі перебуває в туманному майбутньому.

Коли ми вступимо до ЄС, Європа нас краще зрозуміє. Сьогодні поширене упереджене ставлення до турків, але наше суспільство здатне пристосовуватися, - каже один перехожий на вулицях Стамбула. Інший додає: Мас-медіа тривалий час змальовували ситуацію так, що вступ до ЄС нібито відбудеться вже завтра. Але цього досі не сталося. Люди розчаровані. Виглядає так, що ми взагалі не вступимо.

Невирішене курдське питання

Але існує чимало питань, в яких Туреччина дуже мало або зовсім не наблизилася до Євросоюзу. Роками Анкара відмовляється відкрити свої морські порти для кораблів з грецької частини Кіпру, що вже пять років є членом ЄС. Стати ж членом ЄС може лише та країна, яка визнає інших його членів. Комісар Євросоюзі з питань розширення Оллі Рен цього року знову наголосив, що Конституція Туреччини потребує реформ. Це стосується гарантування свободи висловлювання та скасування обмежень на реєстрацію політичних партій. Недавно почався процес заборони найважливішої курдської партії ДТП. Говорить Доган Тілич:

На першому місці серед невідкладних питань у Туреччині стоїть курдське питання. Якщо глянути на кадри вуличних заворушень на південному сході або в деяких районах Стамбула, треба визнати, що в курдському питанні було досягнуто дуже мало прогресу.

І це при тому, що вже кілька місяців триває так звана ініціатива з вирішення курдського питання. Вона передбачає, що понад 10 мільйонів курдів у Туреччині отримають більше прав. Деякі з цих намірів уже реалізовані. Зявилися дороговкази курдською мовою, курдські мовні школи, державний телеканал TRT розпочав мовлення курдською. Але в останній доповіді ЄС Туреччину все одно закликають до подальших реформ. В Анкарі кажуть, що так і робитимуть.

Автор: Кіліан Пфеффер / Роман Гончаренко

ДО РОЗДІЛУ

  1. Цивільні службовці євроінституцій у понеділок проведуть страйк з вимогою про підвищення зарплати

УКРІНФОРМ 2009.12.12 15:22

БРЮССЕЛЬ, 12 грудня. (Дмитро Шкурко - УКРІНФОРМ). Цивільні службовці євроінституцій проведуть у понеділок попреджувальний страйк з вимогою про підвищення заробітної плати. За інформацією європейського бюлетеня "Відкрита Європа", у страйку можуть взяти участь близько 38 тисяч людей, які працюють у Брюсселі, повідомляє кореспондент УКРІНФОРМу.

До таких дій службовців підштовхнуло рішення щодо замороження запланованого підвищення заробітної плати в розмірі 3,7 відсотка, яке працівники інституцій мали б отримати в якості індексації, виходячи із среднього рівня доходів у Бельгії та інфляційного тиску. 15 впливових держав Євросоюзу, включаючи Великобританію, Францію, Німеччину, Італію та Нідерланди, заблокували такі пропозиції, посилаючись на загальні проблеми "економічного спаду".

Як очікується, цивільні службовці страйкуватимуть у понеділок, 14 грудня, з 9 ранку і до полудня. Якщо ця акція не матиме результатів, страйк буде повторено наступної п'ятниці. При цьому рішення щодо розміру зарплати цивільних службовців євроінституцій належать, преважно, до прерогативи країн, які делегували власних фахівців до Брюсселя.

Середня заробітна плата цивільних службовців євроінституцій знаходиться у коридорі від 2 тис. 556 до 17 тис. 697 євро на місяць. До цього додаються різні привілеї, на зразок компенсацій за проживання, надання грошової допомоги на кожну дитину в розмірі 350 євро на місяць та на їхню освіту в 240 євро, можливість пільгово навчати дітей у престижних та дорогих "європейських" школах Брюсселя, а також щорічні субсидії на організацію відпочинку під час відпустки. Крім того, з урахуванням особливого статусу службовців ЄС, магазини, банки та автодилери надають їм послуги зі знижками до 30 відсотків.

ДО РОЗДІЛУ

УКРАЇНА – ЄС

  1. Ющенко стурбований неготовністю ЄС визначити перспективи членства України

Радіо Свобода 2009.12.11 11:16

Президент Віктор Ющенко висловлює стурбованість неготовністю Європейського Союзу "вирішувати найпринциповіше питання - визначення перспективи членства України в ЄС".

Як повідомляє прес-служби Президента, Ющенко уповноважив голову свого Секретаріату Віру Ульянченко повідомити про це європейським партнерам під час її участі 9 грудня в саміті Європейської народної партії, що відбувався у німецькому Бонні.

Під час зустрічей з лідерами ЄНП і делегаціями партій із країн Європи, які входять у це політичне об'єднання, Ульянченко акцентувала увагу на питаннях співпраці між Україною та ЄС, вирішення яких становить особливий інтерес для Києва - завершення переговорів над Угодою про асоціацію, зокрема, у частині, що стосується створення зони вільної торгівлі.

4 грудня під час саміту Україна-ЄС у Києві Президент Ющенко відзначав прогрес у переговорах щодо підписання угоди про асоціацію. За словами глави держави, Україна і ЄС підтвердили готовність прискорити процес створення зони вільної торгівлі.

ДО РОЗДІЛУ

  1. ЄС надасть Україні трирічну допомогу в моніторингу і оцінці держуправління

Газета "Хрещатик" 2009.12.11 14:16

Євросоюз продовжить співпраця з Україною в оцінці результативності і моніторингу державного управління. Про це повідомила журналістам керівник програм зовнішньої допомоги представництва Європейського Союзу в Україні Лаура Гараняна, передає РБК-Україна.

"Нова програма співпраці розрахований на 3 роки, сума технічної допомоги поки не визначена, основна допомога буде надана в рамках консультування представників уряду і інших органів влади", - відзначила представник ЄС.

За її словами, взаємодія відбувається в рамках проекту ЄС "Підтримка у виконанні угоди про партнерство і співпрацю", в рамках якої Євросоюз надає технічну допомогу в оцінці і моніторингу управління.

"Моніторинг управління дозволить нам ефективніше координувати роботу з імплементації законів, прийнятих для створення зони вільної торгівлі з ЄС і підготовці до підписання угоди про асоціацію з Євросоюзом", - відзначила начальник управління моніторингу відносин Україна - ЄС Координаційного бюро європейської і євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету міністрів України Світлана Куликова.

ДО РОЗДІЛУ

  1. Експерт: У ЄС спостерігають за галасливою позицією Ющенка і догідливою - Тимошенко

УНІАН 2009.12.11 14:23

У листопаді керівник енергетичних програм Центру "НОМОС" Михайло Гончар очолив робочу групу неурядових експертів у форматі Східного партнерства ЄС, що займається питаннями енергетичної безпеки. Практикою Єврокомісії передбачається, що окремими напрямами займаються не тільки офіційно призначені чиновники, але й робочі групи з неурядового сектора. Днями в Брюсселі на зустрічі міністрів закордонних справ Східного партнерства у форматі 27+6 пройшла презентація пакету пропозицій, розроблених робочими групами, координатором однієї з яких є Михайло Гончар.

Після його повернення до Києва ми поставили йому декілька запитань.

НЕ МОЖЕ БУТИ СИЛИ У КОЛОСА, ЯКИЙ СТОЇТЬ НА ГАЗОВИХ НОГАХ ПО КОЛІНО В ЗАЛИШКАХ НАФТИ

Михайле Михайловичу, чим займається ваша група?

У Брюсселі на зустрічі міністрів закордонних справ країн Східного партнерства ми представили своєрідний стартовий пакет рекомендацій. Основні позиції в частині, що стосується енергетики та енергетичної безпеки, зводяться до наступного. Політика енергетичної безпеки й законодавча база країн-учасниць Східного партнерства мають бути адаптовані до норм ЄС, законодавча база у сфері електроенергетики й газу, повинна розвиватися відповідно до плану приєднання до Договору енергетичної співдружності (Energy Community Treaty), який Україна підписує 18 грудня. Неефективні технології, заборонені в ЄС, не повинні експортуватися в країни-учасниці Східного партнерства. Програму розумної енергетичної Європи (The Intelligent Energy Europe Programme) мають роширити на країни Східного партнерства. Енергоефективність, передача найкращих доступних технологій і використання поновлюваних енергоджерел мають бути підтримані як одні з провідних ініціатив (Flagship Initiatives) Східного партнерства.

Європейська ініціатива прозорості газової галузі (відстежування фізичних газових потоків у реальному часі) мають просунути як пілотний проект Східного партнерства, відкритий для третіх країн, як реальний механізм попередження газових конфліктів.

Що конкретно ховається за термінами: "ініціатива прозорості", "механізми попередження газових криз"?

Ми є безпосередніми свідками двох газових криз 2006-го і 2009-го років. Їх наслідки мають загальноєвропейський характер. Така ситуація вимагає проведення додаткових заходів щодо забезпечення енергетичної безпеки на Європейському континенті. При цьому відповідні заходи повинні бути проведені на загальноєвропейському рівні, оскільки, за нашими оцінками, двосторонній формат "Росія - Україна" врегулювання проблем у сфері постачання газом Європи не відповідає тристоронньому формату функціонування технологічного ланцюга "видобуток - транспортування - споживання" (РФ - Україна - ЄС).

Ця ініціатива повинна базуватися на фундаментальному праві - знати. Споживачі в усіх державах (Росії, Україні, країнах ЄС) мають право знати параметри руху енергоносіїв, оскільки саме вони їх оплачують. Прозорість ланцюга "видобуток - транспортування - споживання" створить режим довіри. Така система прозорості могла би стати механізмом діагностики і завчасного попередження про потенційні проблеми. Повинна бути інстальована відповідна онлайн-система комп`ютерного моніторингу. Вона би фіксувала в щодобовому режимі параметри, які стосуються кількісних показників фізичного переміщення газових потоків з місць видобутку до місць споживання. У переліку не фігурують комерційні й фінансові показники. Вказані параметри мають бути доступними для всіх сторін технологічного ланцюга. Зіставлення параметрів надаватиме можливість виявлення проблемних зон на всьому шляху переміщення газових потоків - від свердловини до споживача.

Ця ініціатива може стати тестом на готовність усіх учасників технологічного ланцюга працювати за правилами прозорості. Ми сподіваємося, що розроблена нами пропозиція зможе посприяти у виробленні ефективного механізму підвищення енергетичної безпеки в усій Європі і відновленню режиму взаємної довіри в енергетичній сфері, підірваної газовими кризами.

Чи не вийде так, що європейська консолідована позиція щодо енергобезпеки потьмяніє перед потужністю Росії? Росія через голову єврочиновників домовлятиметься з лідерами ЄС про свої газові справи, пробиватиме свої газопроводи, всупереч рекомендаціям ЄС. Адже Росія вже сьогодні добилася дозволу від Швеції і Фінляндії на будівництво "Північного потоку".

Яка там потужність Росії? Намалювали собі страшилку і боїмося. Не може бути сили у колоса, який стоїть на "газових" ногах і по коліно в залишках нафти. Так, Росію не варто недооцінювати. Але просто слід враховувати, що її агресивна енергетична політика - це скоріше прояв страху виявитися неспроможною на тлі всіх тих колосальних запасів вуглеводнів, на які багаті сибірські (поки що російські) надра, по-хижацьки розбазарені, з яких усе важче і дорожче витягувати ресурси.

ЕФЕКТ ШРЕДЕРА: КОМПАНІЇ ЗАРЕЄСТРОВАНО В ШВЕЙЦАРІЇ, І ВСІ В ПЕРЕДЧУТТІ ТІНЬОВИХ ПРИБУТКІВ

...Що стосується ЄС, то нам з Києва не видно багатьох процесів, які там відбуваються на глибинних рівнях. Газові кризи 2006-го і особливо 2009 року провели і продовжують проводити тектонічні зрушення в європейській енергетиці. Розрахунок росіян був простим і навіть примітивним. Мовляв, європейці звикли до комфорту, злякаються і рано чи пізно погодяться на всі пропозиції Росії щодо вирішення газових проблем. І будуть при цьому згодні платити високі ціни лише б завжди в теплі та комфорті зустрічати Різдво. "Ефект Шредера" працює, всі компанії з розвитку проектів потоків зареєстровані в кантоні Цуг у Швейцарії, всі в передчутті майбутніх прибутків. Неофіційних, певна річ. Рука контролюючих органів Брюсселя до них не дотягнеться. Єдина енергетична політика ЄС, народившись на папері, відійшла в історію. Домінують двосторонні формати переговорних процесів з країнами ЄС, де Росія завжди - у сильнішій позиції. Робочий механізм у вигляді неформального альянсу монополістів з обох кінців труби тихо робить свою справу, корумпуючи потрібних чиновників, політиків, партійних функціонерів.

Треба відзначити, що це в значній мірі спрацювало. Але збій відбувся там, де його не чекали. Відсутність єдиного голосу ЄС в енергетичній політиці, проте, не стала перешкодою для жорсткого мессиджа на адресу Москви з приводу її ексклюзивної та одноосібної відповідальності за надійність і безперервність поставок газу, які завжди оплачуються європейськими клієнтами. Причина - європейський дух і традиції: європейці хочуть зустрічати Різдво, і не тільки цього року, в теплі і комфорті. І це стрижень не артикульованої консолідації, яка не вимагає офіційного затвердження. Росіяни потрапили в капкан, який самі й поставили.

Так, Швеція дала добро на "Норд Стрім", але при цьому, як країна, що головує в ЄС, дуже чітко нагадала Росії про її відповідальність, зафіксовану у відповідних контрактах на поставки газу. Скарги російського прем`єра відносно України було "кинуто в піч".

ГАЗОВА КРИЗА СФОРМУВАЛА ЗАЦІКАВЛЕНІСТЬ ГРАВЦІВ У ЇЇ ПОВТОРЕННІ

Чи можливе повторення газових криз?

Так, можливе. І не тільки тому, що Україна раптом не заплатить. Це лише один з можливих сценаріїв. Росія всіх на ньому зосередила, і всі дивляться в однин бік. А разом з тим сама Росія зацікавлена "дотиснути Європу" в плані згоди на обхідні проекти, а це означає, що необхідно ще лякати європейців. А списати все можна на Україну. Хоча Газпром зазнає певних збитків, але афіновані з ним і просто партнерські компанії зароблять на кризі доходи, які підуть не до корпоративного бюджету, а в приватні кишені через швейцарські кантони. Відмінна риса газової кризи-2009 від попередньої - 2006 року - в тому, що вона сформувала фінансовий інтерес гравців газового сектора в її повторенні. Адже втрат зазнали передусім промислові компанії, а багато трейдерів, навпаки, одержали додаткові доходи за дуже короткий проміжок часу. І вони не проти, якщо така нагода трапиться ще.

У ЄС СПОСТЕРІГАЮТЬ ЗА ГАЛАСЛИВОЮ ПОЗИЦІЄЮ ПРЕЗИДЕНТА І ПІДЛАБУЗЛИВО- ДОГІДЛИВОЮ - ПРЕМ`ЄРА

Чи означає посилення позиції ЄС щодо Росії напередодні зими те, що Україна виправдалася перед лицем ЄС?

Однозначно, ні. І відповідальність з України не знято. Інша справа, що в ЄС усвідомлюють ось що: Україна не може нести юридичну відповідальність за збій поставок, оскільки не існує контрактів на транзит між європейськими енергоконцернами і НАК "Нафтогаз України", з відповідними юридично зафіксованими зобов`язаннями української сторони. До того ж, у запалі міжусобних битв українські лідери не надто вдавалися до виконання Брюссельських домовленостей 23 березня. Це не залишилося непоміченим у ЄС. Як, втім, і галаслива позиція президентської сторони і підлабузливо- догідлива - прем`єрська. Кредит довіри до влади в Україні - в мінусовій зоні.

Наші коливання в різні боки - то ми туди, то ми сюди, то ми модернізуємо ГТС із ЄС, то з Росією домовляємося про якісь кредити, то намагаємося розкрутити Європу на гроші ніби для Нафтогазу, а по суті для Газпрому, - можуть привести до того, що ми виявимося "зайвою деталлю" в посткризовій системі енергопостачань, що стрімко трансформується, на континенті. Наше приєднання до Європейського енергетичного співтовариства відбувається, але непростимо запізнилося. Відразу виникає питання, чому нас не було видно в 2006 році, після першої газової кризи і де ми були в попередні роки? Весь цей час європейське співтовариство вживало заходів, щоб захистити себе і убезпечитися. Можна скільки завгодно розповідати на світових газових конгресах про те, що ми маємо найбільші в Європі ПСГ, розташовані біля кордонів ЄС, це не сприйматиметься на тлі того, що вся країна є зоною ризику. На європейських презентаціях, як правило, країни, що не входять до ЄС, зафарбовують у різні відтінки сірого кольору. Так от Україну все частіше відтіняють сірим на межі чорного. Тобто, на думку європейців, ми еволюціонуємо з "сірої зони" в "чорну діру". І з цим важко сперечатися, коли бачиш зсередини все те, що відбувається і не відбувається в енергосекторі.

ЄВРОПА РОЗУМІЄ, ЩО "ПІВНІЧНИЙ ПОТІК" Є АБО БЛЕФОМ, АБО ПЕРЕСЛІДУЄ ВУЗЬКОКОРИСЛИВІ ЦІЛІ

І все-таки Швеція дала добро на "Північний потік". Усі питання, що стосуються енергополітики, вирішуватимуть великі національні держави (Німеччина і Франція), а не армія єврочиновників, яких ці великі держави утримують...

Швеція не могла, кінець кінцем, не дати добро. Адже газопровід буде прокладатися не в її територіальних водах, а у винятковій економічній зоні, де згідно з міжнародним морським правом країна не має права забороняти господарську діяльність інших держав, а може тільки вимагати дотримання відповідних умов, що гарантують безпеку і незавдання екологічної шкоди. Що й було виконано з боку компанії "Норд Стрім", яка переглянула плани будівництва морської платформи в безпосередній близькості від шведських територіальних вод.

До того ж, як мені здається, у вищих політичних колах ЄС існує розуміння того, що реалізація таких масштабних газопровідних проектів є або блефом, або переслідує вузькокорисливі цілі. Росія своєю агресивною політикою викликає тривогу у Європі, тому ці неспівставні з російськими можливостями проекти розглядаються як своєрідний спосіб підірвати економічні позиції Росії. Адже десятки мільярдів євро на два витратні проекти - це завелика розкіш для РФ. Тому в Європі можуть підтримати і "Норд Стрім", і "Саут Стрім", і "Дрім Стрім", особливо на тлі бездіяльності України. Тим більше що йдеться про можливі багатомільярдні замовлення для європейських компаній, тому що Газпром не володіє відповідними технологіями. Та і коштами теж. Але гроші доведеться повертати саме для Росії - хоч газом, хоч кешем. Ось на цей "сокровенний" процес і сподівається Росія, передчуваючи плоди тотальної корупції Європи. Але тут не все так однозначно.

Звичайно, європейські енергоконцерни не проти мінімізувати роль Єврокомісії, звести її функції до суто статистичного моніторингу і працювати переважно з національними урядами, проштовхуючи через них ті або інші проекти. Але все-таки ЄС живе не за поняттями. Хоча з урахуванням ротації Єврокомісії і тих змін, які відбуваються в ЄС після ратифікації Лісабонського договору, раунд можуть виграти компанії, і вони зможуть пролобіювати потрібних людей на ключові позиції в ЄК, - проте, навряд чи це дасть бажаний ефект. Досить подивитися, як працюють антимонопольні, антикорупційні і контрольні органи ЄС і пригадати свіжі приклади - і "Майкрософт", і "Інтел", і "Дженерал Електрик".

РФ НАМАГАЄТЬСЯ ІЗОЛЮВАТИ УКРАЇНУ ВІД СПІВПРАЦІ З ЄС І США В АТОМНІЙ ЕНЕРГЕТИЦІ

Михайле Михайловичу, ви по духу єврооптиміст і СНД-скептик і, напевно, тому дуже несхвально висловилися про перспективи українсько-російської співпраці в ядерній сфері. Але ваші опоненти кажуть, що нам більше немає з ким, окрім Росії, співпрацювати в ядерній сфері, і наступні двадцять років ніде, окрім Росії, ніде брати паливні збірки. До того ж, навіщо дратувати Росію і запрошувати когось на ринок, якщо можна "дружити атомними" галузями?

Ніякою дружбою між атомними галузями й не пахне. Йдеться про інше. Росія болісно реагує на українсько-американську співпрацю в цій сфері, вбачаючи політичні підтексти, хоча Україна демонструє цим, перш за все, комерційні підходи, покликані забезпечити створення конкурентного середовища і поліпшення цінової політики партнерів з постачань ядерного палива на довгостроковий період. Якщо сторонам вдасться підписати довгострокову угоду щодо поставок палива, засновану на взаємному врахуванні інтересів, а не спробі зберегти монопольне становище постачальника, то це буде реальний прогрес. Але навряд чи на це доводиться розраховувати, враховуючи передісторію відносин.

Як відомо, Україна зацікавлена в створенні власного неповного циклу виробництва ядерного палива. Пропозиції російської сторони в цій сфері направлені на збереження існуючого стану справ - монополізму компанії "ТВЕЛ". Перевага американських пропозицій у тому, що вони орієнтовані, кінець кінцем, на самозабезпечення України ядерним паливом для потреб власних АЕС. Причому американські пропозиції не направлені на повне витіснення кооперації з Росією - тоді як у російських - чітко бачимо прагнення ізолювати Україну від співпраці зі США і ЄС у цій сфері. Росія також не має намірів створювати і розвивати ядерне виробництво в Україні. Адже в середині 90-х вони вже мали таку можливість, вигравши тендер. І де цей завод? І зараз у Росії немає конкретного проекту, є те, що можна віддалено назвати передпроектним баченням.

Росія веде кампанію з дискредитації західного конкурента, демонструючи на прикладі Чеської Республіки нібито провал "Вестінгауза" на Темелінській АЕС, де переможцями тендеру в 2006 році став російський ТВЕЛ. Але при цьому замовчується одна істотна деталь. Нове російське ядерне паливо не ліцензовано в Чехії, оскільки все ще не завершено його випробування в Росії. А там виникли проблеми доволі серйозного характеру. Нагадую, тендер був у 2006-му, в квітні. Майже чотири роки тому. Росіяни чинять за принципом - "смажте рибу, риба буде". Але Чехія і ЄС за таким принципом не працюють. І 2010 настає. Чехи зазнають серйозних втрат - близько 150 мільйонів євро. І в Празі, і Брюсселі все частіше задаються питанням: на яких таких умовах компанія CEZ визначила переможцем російського постачальника, що загрожує обернутися тепер фінансовим збитком?

Що стосується України, то Росія вже одержала чергову колосальну преференцію, оскільки два нові енергоблоки споруджуватиме російський підрядчик. Може, варто цим і обмежитися?

Розмовляла Лана Самохвалова

ДО РОЗДІЛУ

  1. ЄС - Україна: Співробітництво в інноваційній сфері

Державне агентство України з інвестицій та інновацій 2009.12.11 14:58

Під таким гаслом 10 грудня 2009 року у Києві відбулася презентація чотирьох проектів Європейського Союзу для фінансової допомоги інноваційному сектору України. Метою проектів є стимулювання місцевого винахідництва і досліджень для створення інновацій, а також їх впровадження в українське виробництво і передача місцевому бізнесу.

За словами посла і голови представництва ЄС в Україні Жозе Мануела Пінту Тейшера, однією з найважливіших цілей ЄС є стимулювання досліджень та інноваційної активності задля економічного розвитку в Україні. Нові проекти ЄС спрямовані на вдосконалення інноваційної політики на державному та регіональному рівнях. Вони також сприятимуть підвищенню міжнародної конкурентоздатності української економіки на європейському та глобальному ринках і розвитку інфраструктури та інструментів інновацій.

Метою проекту "Вдосконалення стратегій, політики та регулювання інновацій в Україні" (бенефіціар - Мінекономіки) є вдосконалення інноваційної політики на державному та регіональному рівнях з ціллю приведення української політики у сфері досліджень та інновацій у відповідність до передової європейської практики.

Проект "Розвиток фінансових схем та інфраструктури для підтримки інновацій в Україні" (бенефіціар - Держінвестицій) спрямований на покращення фінансового клімату для дослідницького та інноваційного сектору в Україні шляхом створення необхідних фінансових інструментів - інноваційного венчурного фонду та двох фондів гарантування кредитів у двох визначених областях України.

Проект "Підтримка наукомістких та інноваційних підприємств і процесу передачі технологій для бізнесу в Україні" (бенефіціар - Держкомпідприємництва) надаватиме практичну допомогу і сприяння розвиткові бізнесу для забезпечення поєднання за допомогою ефективних проміжних установ (інкубатори передачі технологій, наукові центри, технопарки) і допоміжної інфраструктури інноваційного потенціалу з реальними ринковими можливостями, створюючи нові підприємства, робочі місця і забезпечуючи економічне зростання.

Основною метою проекту "Офіс спільної підтримки для сприяння інтеграції України до дослідницького простору ЄС" (бенефіціар - Міністерство освіти та науки) є створення стабільної операційної структури, що підсилить здатність Національного інформаційного центру наукової і технологічної співпраці "ЄС - Україна" при МОН. Завданням Офісу буде надавати допомогу українським науковим і технологічним колам, інноваційним підприємствам у передачі конкурентоздатних пропозицій до фінансованої ЄС 7-ої рамкової національної програми щодо дослідницького і технологічного розвитку з метою інтенсифікації участі у ній України.

На прес-конференції виступив посол і голова представництва ЄС в Україні Жозе Мануел Пінту Тейшера, Перший заступник Голови Держінвестицій Сергій Власенко, представники інших бенефіціарів.

У заході взяли участь понад 150 винахідників і інноваторів, представників центральних органів влади, української промисловості і бізнесу, науково- дослідних установ, дипломатичних представництв та засобів масової інформації.

Довідка

Нові проекти ЄС будуть впроваджуватися протягом найближчих двох років у тісній співпраці з українськими науковими й винахідницькими колами та місцевими бізнесменами й промисловцями. Серед цільових отримувачів і розпорядників 12 мільйонів євро - Міністерство економіки, Міністерство освіти та науки, Державне агентство України з інвестицій та інновацій, Держкомпідприємництва, а також середній і малий бізнес України.

ДО РОЗДІЛУ

  1. Німеччина як перша скрипка в європейській політиці: Мелодія для України

Дзеркало тижня 2009.12.12 00:57

Автор: Галина ЯВОРСЬКА

Завершення ратифікації Лісабонської угоди та призначення нового керівництва ЄС засвідчили: інституційна криза в Євросоюзі тривала надто довго. Нові провідні посади - президента Ради ЄС та Високого представника (керівника зовнішньополітичного відомства) - отримали маловідомі постаті, які не мають надмірних претензій: бельгієць Герман ван Ромпей і британка Кетрін Ештон. Ці призначення відсувають у туманне майбутнє амбіції ЄС мати спільну зовнішню та безпекову політику і говорити на світовій арені "одним голосом". Щоправда, звучання "одного голосу", точніше, дуету, що грає в унісон, за цими подіями почути можна - очевидно, що після призначення нового керівництва в ЄС посилюється роль Німеччини і Франції. І партію першої скрипки в цьому дуеті, принаймні в тому, що стосується Східної Європи, дедалі впевненіше веде Німеччина.

Після виборів до німецького Бундестагу та формування нового уряду в жовтні 2009 р. тенденція до посилення міжнародної ролі Німеччини та її лідера отримала додатковий поштовх для розвитку. Очолюваний Меркель блок ХДС/ХСС здобув переконливу перемогу і, об'єднавшись з ліберальною ВДП (Вільною демократичною партією), сформував новий уряд. Позиція Меркель зміцнилася - відтепер їй не потрібно шукати ні внутрішньо- ні зовнішньополітичних компромісів зі своїми ідеологічними суперниками соціал-демократами в рамках "широкої" коаліції, як це було в попередній період. Меркель, за оцінками американської преси, на сьогодні є найвпливовішим європейським лідером, випереджаючи таких політичних важковаговиків, як Саркозі, Браун та Берлусконі.

Найбільш значущою зміною в новому складі уряду стало отримання поста міністра закордонних справ лідером ВДП Гідо Вестервелле. Це призначення вважається позитивним для України та її євроінтеграційних перспектив, оскільки ВДП є єдиною німецькою партією, у програмних документах якої міститься пункт про можливість у майбутньому запросити Україну до членства в ЄС. Усе залежатиме від того, чи зможе Гідо Вестервелле вплинути на позицію Ангели Меркель у цьому питанні, оскільки вважати, що міністр закордонних справ зможе проводити політику всупереч канцлерові, підстав немає.

Загалом у Німеччині існує майже цілковитий політичний консенсус щодо зовнішньої політики на східноєвропейському напрямку. Фактично ця політика підпорядкована пріоритетності взаємин Німеччини з РФ. Відносини з Україною будуються як похідні від відносин з РФ, і годі сподіватися на те, що нині позиція Німеччини щодо Росії стане жорсткішою навіть у риториці, не кажучи вже про реальне наповнення.

"Запізніла" реакція Меркель на події в Грузії у серпні 2008 р. - це вияв загального тренда в німецькій зовнішній політиці щодо Росії після Другої світової війни: всередині Німеччини сьогодні серед представників різних політичних сил панує майже цілковита згода у ставленні до РФ. Політика пріоритетності відносин з Росією (Russia first), яку в попередні роки проводив Герхард Шредер, продовжувалася його політичним опонентом Ангелою Меркель. Зміна кабінету в листопаді 2009 р. може лише посилити цей тренд.

Показовою демонстрацією подальшого посилення ваги Ангели Меркель на міжнародній арені став її виступ 3 листопада 2009 р. перед Конгресом США (такої честі з німецьких канцлерів був удостоєний тільки Конрад Аденауер) та зустріч із президентом Обамою, на якій обговорювалися глобальні проблеми - Афганістан, ядерна програма Ірану, кліматичні зміни.

У центрі уваги світових ЗМІ Ангела Меркель була і на святкуванні 20-річчя падіння Берлінського муру 9 листопада ц.р., де були присутні лідери країн ЄС, РФ, держсекретар США Гілларі Клінтон та інші впливові особи. Під час конференції "Падіння мурів" (Falling Walls) у межах святкування цієї дати, Меркель проголосила: слід працювати для створення "нового глобального порядку" і закликала Америку делегувати більше повноважень таким "багатостороннім" організаціям, як ООН. Усе це свідчить про зростання глобальних зовнішньополітичних амбіцій Німеччини.

У Берліні канцлер Меркель продемонструвала активність і у вирішенні справ Європейського Союзу: на обіді в рамках цього заходу вона, за підтримки Ніколя Саркозі, провела обговорення кандидатури на посаду президента Ради ЄС. Результатом стала підтримка бельгійця Германа ван Ромпея. Тоні Блер, найімовірніший кандидат, був "виведений з боротьби" шляхом звуження кола обов'язків майбутнього президента до ролі головуючого на зібраннях лідерів ЄС, а не обличчя Євросоюзу на світовій арені. Запобігши призначенню Тоні Блера або іншого політика високого рангу на цю посаду, Німеччина і Франція домоглися того, щоб нове керівництво ЄС не змогло "відтіснити їх на другий план". Закритий та непрозорий характер згаданого обговорення недарма викликав спротив серед деяких представників країн - членів ЄС, які побачили за цим небажання допускати країни "нової Європи" до вирішення справ усередині ЄС.

Святкування в Берліні і Парижі 9 листопада 2009 р. ще раз підтвердили - Німеччина, разом з багатьма іншими країнами ЄС, вважає, що завдання об'єднання Європи вже завершене (вперше це засвідчив Берлінський меморандум, прийнятий 2007 р. у зв'язку із 50-річчям ЄС). Факт незапрошення представників "пострадянських країн", таких як Україна, Молдова і Грузія на заходи в Берліні у листопаді 2009 р., свідчить, що ці країни не розглядаються в контексті процесів об'єднання Європи після закінчення холодної війни. Це означає, що в Німеччині та деяких інших країнах ЄС сформувалося принципово негативне тло для реалізації євроінтеграційних намірів України.

Традиційна увага Німеччини до східноєвропейського напрямку зовнішньої політики ЄС призвела, як відомо, не до надання Україні "європейської перспективи", а до закріплення невизначеного статусу нашої держави в рамках "Східного партнерства", що є складовою Європейської політики сусідства. Представники німецької сторони вже кілька років наполягають на тому, що питання членства України в ЄС слід зняти з порядку денного, пропонуючи нашій державі "наближатися" до ЄС шляхом секторальної економічної та енергетичної інтеграції - без будь-яких зустрічних політичних зобов'язань з боку ЄС.

Негативні тенденції стрімко наростають - якщо при введенні в дію політики "Східне партнерство", запропонованої Швецією та Польщею, ЄС розглядав Україну як своєрідний зразок для інших країн-партнерів, такий собі "пілотний проект", то нині ситуація змінилася - на роль зразка тепер претендує Молдова. Саме в Молдові, яка підтвердила свою демократичність у процесах передачі влади, ЄС вважає за можливе зреалізувати та продемонструвати ефективність "Східного партнерства". Майже суцільне "розчарування в Україні" з боку представників ЄС підкріплює відповідну позицію Німеччини.

По суті, за останні півтора року Німеччина показала себе як країна, що цілеспрямовано стоїть на заваді реалізації намірів України в напрямку європейської та євроатлантичної інтеграції. Звичайно, вагомі аргументи на користь такої позиції їй надала сама Україна зі своєю політичною нестабільністю та зовнішньополітичною невизначеністю, однак жорстка послідовність нинішнього ставлення до України з боку Німеччини не підлягає сумніву.

Нагадаємо, що саме позиція Німеччини щодо України виявилася вирішальною на Бухарестському саміті 2008 р. - Німеччина чітко висловилася проти надання Україні ПДЧ, підтвердивши фактичне право РФ ветувати рішення альянсу щодо розширення на Схід. У вересні 2008 р. напередодні саміту Україна-ЄС тісні зв'язки між Німеччиною і РФ стали головною перешкодою на шляху переговорів про нову угоду між Україною і ЄС. Негативна позиція Німеччини щодо надання Україні "європейської перспективи" зрештою не дозволила ввести цей пункт до тексту преамбули майбутньої Угоди про асоціацію. За цим фактом проглядає намір Німеччини подати чіткий сигнал щодо наявності у РФ права вето не тільки на політику НАТО, а й на політику ЄС на пострадянському просторі. Сьогодні саме Німеччина (разом з Австрією, Бельгією та Нідерландами) виступає проти довгострокової перспективи скасування віз між Україною та ЄС. Парадоксально, але країна, травмована багаторічним існуванням Берлінського муру, сприяє відтворенню поділу Європи, який цього разу проходить по кордону ЄС з Україною.

Останнім часом Німеччина не приховує свого прагматизму у відносинах з РФ, продиктованого, крім історичної вдячності за об'єднання Німеччини, економічними та енергетичними інтересами. При цьому, залишаючись на словах відданою принципам ЄС та вірним союзником США по НАТО, Німеччина робить вибір на користь РФ.

За свідченням Weekly Standard (лютий 2009 р.), Берлін розпочав "нову еру спільних інтересів з Москвою і віддалення від Вашингтона". На думку ж Збігнєва Бжезинського, роман Берліна з Москвою, у разі якщо він зайде надто далеко, ризикує завдати удару по інтеграції ЄС.

Як зазначає колишній американський посол у Німеччині Джон Корнблум, починаючи з того часу, як канцлером став Шредер, і донині "Німеччина діє згідно із власними інстинктами, мало переймаючись європейською, не кажучи вже про атлантичну єдність". Це може здатися дивним на тлі постійної проєвропейської риторики Меркель, однак після того, як у перші дні фінансової кризи Німеччина відмовилася взяти участь у спільних європейських відновлювальних заходах під приводом того, що її внесок може бути "неправильно використаний", у ЄС були шоковані. Участь Німеччини у двосторонньому проекті "Північний потік" з РФ "підриває єдність ЄС", про це сказав фінський міністр закордонних справ А.Стубб. А голова шведської соціал-демократичної опозиційної партії вважає, що російсько-німецька домовленість дає РФ "нові можливості енергетичного тиску на ЄС".

Передбачуваним є опір зростанню німецьких амбіцій з боку країн ЦСЄ та Балтії. Зокрема екс-президент Латвії Вайра Віке-Фрайберга заявила, що непрозорий процес висування кандидатів на посади майбутнього президента та голови зовнішньополітичного відомства ЄС не був публічним і проводився в "совєтському стилі". Це незадоволення змусило розширити коло кандидатів, однак на позачерговому саміті ЄС 19 листопада на пост президента ЄС було призначено саме Германа ван Ромпея. І хоча пост голови зовнішньополітичного відомства було віддано представниці Великої Британії Кетрін Ештон, очікувати від цього політика, яка не має досвіду в зовнішньополітичних та безпекових справах, виразної самостійної позиції поки що не доводиться, тим більше що сама вона вже встигла повідомити, що її політика буде "лагідною". Те, що Кетрін Ештон проігнорувала саміт Україна-ЄС 4 грудня, на якому за посадою мала бути присутня, також не додає оптимізму.

Оцінюючи загальний стан відносин між РФ та ФРН, німецький аналітик з фонду Маршалла Констанц Штельценмюллер стверджує, що на сьогодні тісні зв'язки з Німеччиною є найбільшим стратегічним активом РФ у її намаганнях отримати важелі впливу на Європу.

Таким чином, посилення міжнародної ролі Німеччини та її вибір на користь російського вектора зовнішньої політики містить у собі небезпеку загострення суперечностей усередині ЄС, а відтак виникнення опору німецькій політиці з боку країн-членів. Крім того, балансування між РФ і США, на яке очевидно дедалі більше націлена Німеччина в умовах, коли європейські справи перебувають на периферії уваги Вашингтона, також спричиняє потенційні ризики. З одного боку, Вашингтон був би зацікавлений у тому, щоб справи в Європі "регулювала" Німеччина, а американська адміністрація могла б зосередитися на більш нагальних глобальних справах. З другого - поведінка Німеччини, відмова підтримати започатковане США збільшення військового контингенту в Афганістані, викликає занепокоєння США так само, як не можуть їх тішити і глобальні амбіції Німеччини.

Проте найбільшим викликом для німецько-американських відносин є Росія. Деякі експерти вважають, що американці і німці, попри істотні відмінності у ставленні до РФ, мають виробити щодо неї спільну стратегію. Для Вашингтона "шлях до Москви пролягає через Берлін" (The Washington Quaterly, October 2009). Якщо адміністрації Обами не вдасться довести ефективність своєї політики щодо РФ - а поки що Росія розуміє "перезавантаження" відносин з Америкою виключно як поступку з боку США, - це може призвести до чергового загострення російсько-американських відносин. Зважаючи на чіткий курс Німеччини на співпрацю з РФ, потенційне загострення російсько-американських відносин піддасть жорсткому випробуванню німецько-американські відносини. У цьому випадку, на думку цитованого видання, роль найбільшої загрози можуть відіграти дві країни - Україна і Грузія. Коментарі, як мовиться, зайві... У результаті маємо кілька висновків.

1. Вибори в німецький бундестаг, формування нового уряду та зміцнення внутрішньополітичних позицій канцлера Ангели Меркель підтвердили продовження попередньої зовнішньополітичної лінії, спрямованої на посилення ролі Німеччини в Європі та світі. Попри зміну кабінету та прихід на пост керівника зовнішньополітичного відомства Гідо Вестервелле, немає прямих підстав говорити про можливі позитивні для України зміни в німецькому зовнішньополітичному курсі.

2. На східноєвропейському напрямку пріоритетом для Німеччини залишаються відносини з РФ. Ця тенденція за останні місяці помітно увиразнилася, зокрема завдяки двостороннім енергетичним домовленостям. Визнаючи право вето РФ на розширення НАТО на схід і на політику розширення ЄС на східноєвропейському напрямку, Німеччина фактично сприяє реалізації претензій РФ на власну зону впливу на пострадянському просторі, до якої потрапляє Україна.

3. Несприятливі тенденції у відносинах Німеччини з Україною справляють негативний вплив на відносини України з ЄС, зокрема ускладнюючи процес укладання Угоди про асоціацію. Незгода Німеччини внести до тексту Угоди положення про наявність "європейської перспективи" по суті працює на зміцнення позиції РФ в регіоні і стоїть на заваді євроінтеграційним намірам України. Крім того, виникає небезпека звести нанівець конкретні інтеграційні можливості, закладені в політиці ЄС "Східне партнерство". Переведення уваги ЄС з України на Молдову як на "зразкового східного партнера" підтверджує цю швидко наростаючу тенденцію.

4. Попри послаблення уваги США до проблем Європи взагалі і Східної Європи зокрема, а також обґрунтовані сумніви щодо можливості надання американських гарантій безпеки Україні, право Росії на власну "зону впливу" на пострадянському просторі навряд чи буде визнане США, оскільки це не відповідає американським інтересам. Відтак залишається питанням, чи зможе Німеччина ефективно виконати роль європейського провідника спільної - євроатлантичної - політики Заходу щодо РФ.

5. Потенційні суперечності між США і Німеччиною в позиції щодо РФ, очевидно, загострюватимуться, що може вийти на поверхню в найближчі два-три роки, до завершення першого терміну президентства Обами. Таким чином, в інтересах України залишається обов'язкове збереження партнерства зі США, яке слід продовжувати підтримувати за будь-яких умов. Водночас, як показує досвід Польщі та інших країн ЦСЄ, необхідно категорично відмовитися від антиросійської риторики, довівши, що Україна налаштована у відносинах з РФ виключно на конструктивний лад. Відносини України з РФ мають за будь-яку ціну утримуватися в мирних цивілізованих рамках - в умовах падіння міжнародного іміджу України як надійного і передбачуваного партнера та перетворення її на "проблемну країну" ні ЄС, ні США не запропонують Україні гарантій безпеки.

6. Зважаючи на геополітичні зміни в нашому оточенні та різке збільшення рівня зовнішніх загроз, глобальних і регіональних, Україна повинна гранично інтенсифікувати рух у євроінтеграційному напрямку, використовуючи всі наявні можливості, зокрема щодо ЗВТ та переговорів про скасування візового режиму з ЄС. Водночас у нових умовах слід приділяти набагато більше уваги розбудові двосторонніх відносин з країнами - членами ЄС. Відновити довіру у відносинах України з Німеччиною буде складно, але конче необхідно. Ознаки пожвавлення дипломатичного діалогу, що спостерігаються зараз на рівні міністрів закордонних справ, обнадіюють.

7. Головне в нинішніх умовах - зберегти спадкоємність зовнішньополітичного курсу, а також провести президентські вибори згідно з демократичними стандартами. Для ЄС і США питання вільних та прозорих виборів залишається ключовим при оцінці країни як міжнародного партнера. На сьогодні демократичний характер проведення виборів є життєво важливим для збереження суверенітету України.

ДО РОЗДІЛУ

ГУМАНІТАРНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНА - ЄС

  1. В Ужгороді запрацює контактний інформаційний пункт Єврокомісії

2009.12.11 11:51

Українські наукові здобутки втілювати у виробництво. Допомогти обіцяє Євросоюз. Представництво Єврокомісії розпочало чотири цікавих проекти для розвитку інноваційних технологій в Україні.

Зокрема один з них має на меті допомогти вітчизняним науковцям виборювати участь у міжнародних наукових проектах. У восьми містах Києві, Івано- Франківську, Львові, Харкові, Одесі, Сімферополі, Ужгороді та Запоріжжі - працюватимуть контактні інформаційні пункти, де вчені, викладачі та студенти дізнаватимуться все про міжнародні наукові проекти та способи долучитися до них.

Михайло Яворський, директор Львівського центру науково-технічної та економічної інформації: З впровадженням цього проекту ми будемо трошки підсилені організаційно, фінансово для того, щоб і веб-сайт робити, буклети, мати конкретні зустрічі.

Другий проект передбачає, що наступного року в Україні створять венчурний фонд за європейським взірцем. Після наукового та ринкового аналізу проекту винахідник або підприємство зможуть отримати там гроші і втілити свої інноваційні розробки. В український фонд європейці сподіваються залучити протягом 10 років майже 100 мільйонів євро від міжнародних фінансових структур та приватних компаній.

Матіас Хальдер, керівник проекту: Інвестиції відкриті для кожного сектору. Важливо, щоб кожен учасник мав інноваційний характер та потенціал до зростання.

Сергій Власенко, перший заступник голови Державного агентства з інвестицій та інновацій: Задача этого фонда оценить, насколько эта идея может быть интересна для рынка, превратиться в конкретное производство. От идеи до опытно-промышленного образца.

Третій проект сприятиме створенню наукових центрів, технопарків, інкубаторів передачі технологій. А в рамках четвертого проекту європейці допоможуть нашим чиновникам розвивати інноваційну політику. Ці програми фактично включать ініціативних українських учених до програми з науки і досліджень, на яку ЄС до 2013 року витратить 50 мільярдів євро. Олена Астахова, Дмитро Двойченков, Факти, ICTV

ДО РОЗДІЛУ

  1. Сумський центр європейської інформації підводить підсумки своєї роботи та презентує плани

Сумська міська рада 2009.12.13 17:04

8 грудня Центр європейської інформації в місті Суми провів прес- конференцію, на якій були презентовані підсумки інформаційної діяльності у 2009 році та представлений план роботи на наступний 2010 рік.

У прес-конференції взяли участь партнери Центру європейської інформації: представники обласного управління освіти, Мережі євроклубів Сумщини, Сумського державного університету, обласної універсальної наукової бібліотеки та громадської організації "Центр європейських ініціатив".

Центр європейської інформації в місті Суми було засновано в жовтні 2005 року за ініціативи та підтримки Міжнародного Фонду "Відродження". Проект "Центр європейської інформації" в м. Суми реалізується у співпраці громадської організації "Центр європейських ініціатив" та Сумської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Н. К. Крупської.

Метою діяльності Центру є надання широкого доступу до інформаційних ресурсів з питань європейської інтеграції та поширення знань про Європейський Союз, відносини між Україною та ЄС, політику європейської інтеграції України та європейські цінності.

В Центрі європейської інформації працює консультант, який допомагає у пошуку відповідей на запитання відвідувачів. Бібліотека ЦЄІ налічує більше 700 найменувань спеціалізованої літератури та інформаційних матеріалів з питань європейської інтеграції. Будь-який користувач може завітати до Центру європейської інформації, звернутися по телефону або через Інтернет для того щоб скористатися його послугами.

Для поширення знань про європейські цінності та євроінтеграційні процеси Центр європейської інформації проводить різноманітні освітні та інформаційно-просвітницькі заходи для різних груп населення. У 2009 році Центр провів більше 50 таких заходів, з яких необхідно відмітити організацію святкування Днів Європи, тренінги, семінари та рольові ігри з європейської тематики, он-лайн конференції, міжнародні обміни.

У 2009 році були створені 12 куточків європейської інформації в районних бібліотеках області, подальша підтримка та розвиток яких запланована на 2010 рік.

В січні 2009 року було проведено соціологічне дослідження "Ставлення жителів Сумської області до європейської та євроатлантичної інтеграції України", з результатами якого можна ознайомитись на сайті my.ua.

Центр європейської інформації з 2007 року продовжує координувати на надавати всебічну підтримку у розвитку та реалізації нових проектів Мережі євроклубів Сумщини.

В рамках нового проекту у 2010 році, Центр європейської інформації планує розширення співпраці з місцевими органами влади, журналістами, НУО через проведення круглих столів, семінарів, навчальних візитів, прес-конференцій тощо. Крім того, буде продовжуватись інформаційно-просвітницька діяльність для молоді та бібліотечних працівників. На травень запланована чергова серія заходів до святкування Днів Європи-2010.

Сумський ЦЄІ є складовою Всеукраїнської мережі центрів європейської інформації. Детальніше про мережу: http://eu.prostir.ua/in/39896.html

ДО РОЗДІЛУ

1

Смотреть полностью


Скачать документ

Похожие документы:

  1. Державної цільової програми інформування громадськості з питань європейської інтеграції України на 2008-2011 роки у Іпівріччі 2010 року

    Документ
    1. Підвищення рівня поінформованості громадськості про пріоритети, стан виконання поточних завдань, перспективи реалізації державної політики європейської інтеграції та співпраці з ЄС і Радою Європи у різних сферах
  2. Державної цільової програми інформування громадськості з питань європейської інтеграції України на 2008-2011 роки у 2010 році

    Документ
    1. Підвищення рівня поінформованості громадськості про пріоритети, стан виконання поточних завдань, перспективи реалізації державної політики європейської інтеграції та співпраці з ЄС і Радою Європи у різних сферах
  3. Європейський демократичний доробок у галузі виборчого права

    Документ
    До матеріалів увійшли доповіді, висновки, резолюції, рекомендації авторитетних міжнародних організацій Ради Європи, у тому числі: Європейської Комісії за демократію через право (Венеціанська Комісія), Парламентської Асамблеї Ради
  4. Заходи програми Головний виконавець та строк виконання заходу Планові річні обсяги фінансування, тис грн

    Документ
    У поточному році, згідно проектно-кошторисної документації, підприємство передбачає залучити державні кошти у сумі 1,5 млн. грн на проектні роботи з розширення виробництва торфополів та 3,5 млн.
  5. Програма реформ та інфраструктура їх реалізації. Соціальна політика. Державні фінанси

    Документ
    Традиційно консорціум незалежних аналітичних центрів здійснює моніторинг діяльності нової влади та оцінює результати її роботи. Такий моніторинг є комплексним аналізом кроків різних гілок влади та їх оцінкою з точки зору відповідності

Другие похожие документы..