Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Учебно-методическое пособие'
Учебно-методическое пособие предназначено для организации практических и семинарских занятий по курсу «История зарубежной литературы 17в.» для студент...полностью>>
'Документ'
М. Пришвин «Кладовая солнца» В.П. Астафьев «Конь с розовой гривой» В.Г. Распутин «Уроки французского» Ф....полностью>>
'Документ'
остался единственным свидетелем противоборства спецслужб и зигзагов во внутренней и внешней политике Кремля в период 1930 1950 годов....полностью>>
'Документ'
1. Составить глоссарий: социальный страховой риск; социальное страхование; социальная защита; социальные услуги; социальное обслуживание; страховой с...полностью>>

75 років на карті держави

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Дніпропетровська

обласна

універсальна

наукова

бібліотека

75 років на карті держави

Дніпропетровська область:

історія та сучасність

Науково-допоміжний

бібліографічний

покажчик

Дніпропетровськ

2007

75 років на карті держави. Дніпропетровська область: історія та сучасність. Наук.-допоміжн. бібліограф. покажчик / Упоряд. І.Голуб.– Д.: ДОУНБ, 2007.– 94 с.

Упорядник І.Голуб

Редактор О. Плотнікова

Відповідальна за випуск Т.Абраїмова

Підписано до друку 2. 04. 2007р.

Формат 60х90/16

Тираж 200 прим. Зам. № 7

Видавничий центр ДОУНБ

м. Дніпропетровськ, вул. Ю.Савченка, 10.

Від упорядника

Підготовка до святкування ювілею Дніпропетровської області – 75-річчя від часу її створення – спровокувала підвищення інтересу широких кіл населення до цієї теми. Подібні бібліографічні видання, присвячені області в цілому, останнім часом не видавались, тому виникла необхідність підготувати універсальний науково-допоміжний покажчик, який би задовольнив численні запити користувачів. Оскільки ювілейна дата є одним із етапів життя області, яка розвивалась і формувалась і в попередні часи, то для створення повнішого уявлення про її розвиток подано джерела й про більш ранні періоди її історії.

Матеріали у виданні згруповані за основними розділами, які відображають різноманітні аспекти життя області. Частина розділів розбита на підрозділи за більш вузькою тематикою. В межах кожного розділу та підрозділу література подається за таким принципом: наукові та популярні видання, довідкова, ілюстративна, навчальна література, бібліографічні видання. У першому розділі представлено урядові матеріали. В межах кожного масиву джерела розташовані в алфавітному порядку.

Значна кількість запропонованих джерел має різнобічний зміст і стосується кількох тем, тому в покажчику застосована система відсилок, наприкінці розділів чи підрозділів позначено: „Див також...”. Для більш ефективної роботи з виданням наприкінці подано іменний та географічний покажчики.

Даний бібліографічний покажчик не претендує на абсолютну вичерпність у подачі матеріалу, оскільки інформаційна база, що стосується Дніпропетровщини, її різноманітних відтінків життя, складає, без перебільшення, сотні тисяч джерел. Не увійшли до покажчика численні періодичні публікації, які переважно надають вторинну інформацію. До нього включено урядові постанови, книжкові видання, а також рекламні буклети, географічні карти та бібліографічні видання. У розділі “Дітям про рідний край” маленьким жителям Дніпропетровщини пропонуються і художні твори.

Науково-допоміжний бібліографічний покажчик „75 років на карті держави. Дніпропетровська область: історія та сучасність” розрахований на істориків, краєзнавців, музейних співробітників, журналістів, бібліотекарів, вчителів шкіл та викладачів ВНЗ, адміністративних працівників, а також усіх, хто цікавиться історією та сьогоденням рідного краю.

Дніпропетровська область: історія та сучасність

Дніпропетровська область знаходиться у південно-східній частині України, в басейні середньої і нижньої течії Дніпра. На сході вона межує з Донецькою, на півдні – із Запорізькою та Херсонською, на заході – з Миколаївською та Кіровоградською, на півночі – з Полтавською та Харківською областями України.

Територія області – 31900 кв. км, що складає 5,3% території країни. Жителів – 3678000 чол., тобто 7,46 % від загальної кількості населення України. З них 83,6% – міські жителі. Середня щільність населення – 117 чол. на 1 км². У господарській сфері зайнято 1,5 мільйона чоловік.

Адміністративний центр області – місто Дніпропетровськ, розташоване на обох берегах Дніпра та його притоки Самари.

Чисельність міського населення області – 83,6%, сільського – 16,4%. Переважають жінки – 53,6%, чоловічого населення – 46,4%. На території області проживають представники понад 30 національностей, з них українці становлять 72,2%, росіяни – 24,5%, білоруси – 1,2%, євреї – 0,6%.

Дніпропетровщина має багату флору і фауну: рослинний світ налічує більше 1700 видів, тваринний – більше 7500.

Сьогодні Дніпропетровська область має 105 природно-заповідних територій і об'єктів, у тому числі 15 заказників державного значення; 3 пам'ятки природи, 24 заказники місцевого значення; 51 пам'ятку природи, 7 парків – пам'яток садово-паркового мистецтва; 3 заповідні урочища.

Клімат Дніпропетровщини помірно-континентальний, літо тепле, зима не дуже холодна. Середня температура: зимова –5-7°С, літня +22-23°С. Середньорічна кількість опадів – 400-490 мм, максимум – восени у вигляді дощу.

М'який клімат, мінеральні джерела, лікувальні грязі Дніпропетровщини – все це створює умови для лікування та відпочинку. Тут відкрито 21 санаторій і пансіонат з лікуванням, 10 будинків і пансіонатів відпочинку, бази відпочинку і дитячі табори відпочинку. Природно-рекреаційний потенціал: Солоний лиман – рівнинний грязьовий і бальнеологічний курорт степової зони, розташований за 20 км від Дніпропетровська. Лікувальні природні ресурси – грязь і ропа лиману, а також питна вода, що після промислового розливу використовується як столова та лікувальна під назвою "Знаменська".

Дніпропетровщина – перлина України. Вона має багату і славну історію, яка сягає у сиву давнину століть і тисячоліть. Перші сліди пралюдини, знайдені тут, відносяться ще до епохи раннього кам’яного віку, вже понад 100 тисяч років тому наш край був заселений.

Учені вважають, що саме на Подніпров’ї ще 6 тисяч років тому вперше були приручені коні. В курганах на території Новомосковського району знайдені чотириколісні вози, одні з найстаріших у Східній Європі. Знахідки археологів, серед них всесвітньо відомі золоті пектораль з Товстої Могили та гребінь з кургану Солоха, свідчать не тільки про високий рівень матеріальної культури племен, які населяли Придніпров’я, а й про їх високу духовну культуру.

За часів Київської Русі Придніпров’я межувало з кочівниками і мало з ними активні торговельні контакти. Дніпром пролягав знаменитий торговельний шлях світового значення „Із варяг у греки”, Дніпром вели на Візантію свої дружини київські князі. 955 року на Монастирському острові зупинялась Велика Київська княгиня Ольга, а 972 року її син князь Святослав загинув на порогах у бою з печенігами.

Дніпропетровщина відома також як край козацьких Січей – п’ять із них виявлено на території сучасного Нікопольського району. Велику роль відіграло козацтво у національно-визвольній війні українського народу проти Польщі. Наприкінці грудня 1647 року на острові Томаківка перебував Богдан Хмельницький, який на початку наступного року в Микитинській Січі був обраний гетьманом Війська Запорозького. А битва на Жовтих Водах зіграла вирішальну роль у війні.

У 1774 р. частина Південної України, яка вже тоді знаходилась під контролем Росії, була поділена на дві губернії: Новоросійську та Азовську.

Зі зміною кордонів та зростанням населення змінювався й адміністративний поділ краю. У 1783 р. дві губернії об’єднали й утворили на їх базі Катеринославське намісництво. У 1796-1802 рр. тут існувала Новоросійська губернія, яка простягалася від Дністра до Кубані, включаючи Кримський півострів та Передній Кавказ. Столицею губернії був Новоросійськ – таку назву кілька років мав Катеринослав (сучасний Дніпропетровськ).

8(20) жовтня 1802 р. російський імператор Олександр I видав указ про поділ Новоросійської губернії на Катеринославську, Миколаївську (потім Херсонську) і Таврійську. До складу нашої губернії увійшло 6 повітів: Катеринославський, Новомосковський, Павлоградський, Бахмутський, Маріупольський, Ростовський-на-Дону. У 1806-1817 рр. були утворені ще три повіти – Олександрівський, Верхньодніпровський та Слов’яносербський. З того часу адміністративний поділ краю залишався незмінним аж до 1917 р. Тільки у 1887 р. Ростовський повіт перейшов до складу області Війська Донського.

Протягом першої половини XIX ст. губернія являла собою провінцію як в економічному, так і в культурному відношенні. Губернська столиця Катеринослав знаходилась довгі роки в запустінні. Лише у середині століття поступово стали наявні ознаки культурного і розвиненого міста – виникли бібліотека, театр, друкарня, музей, клуб, інтенсивно проходила забудова. Проте повітові міста мали сільський вигляд, не було бруківки, вуличного освітлення, водогонів.

Всією губернією управляли цивільний губернатор та його канцелярія у складі кількох десятків чоловік. Військовий губернатор – один на три південні губернії – мав у своїй компетенції нагляд за громадським порядком.

Губернія отримала свій герб (5 липня 1878 року), який повторював у загальних рисах герб Катеринослава 1811 р.: у блакитному полі вензель імператриці Катерини II з датою 1787 р. Вензель оточували дев’ять золотих зірок. Щит був увінчаний імператорською короною та оточений золотим дубовим листям, з’єднаним андріївською стрічкою.

Великі зрушення в житті краю пов’язані з відкриттям наприкінці ХІХ століття значних родовищ корисних копалин – вугілля, залізної та марганцевої руд тощо. У цей же період виникла й швидко розвинулась промислова розробка корисних копалин Криворізького і Донецького басейнів. Протягом 1870-1880-х років економічне життя в губернії суттєво пожвавилося. Уздовж кордонів губернії були прокладені залізниці: Харківсько-Миколаївська та Курсько-Харківсько-Азовська. В центрі пролягла Лозово-Севастопольська (згодом Катерининська) залізниця. Завдяки збільшенню промислових підприємств, активізації економічного життя населення губернії швидко збільшилося й досягло 2112651 чоловік у 1897 р. Однак основним заняттям мешканців залишалося землеробство.

У цей час Катеринославська губернія швидко перетворюється на центр промисловості Півдня Російської імперії. Введена в експлуатацію 1884 року Катерининська залізниця об’єднала Донецький кам’яновугільний та Криворізький гірничорудний басейни. 1887 року пуском першої домни Брянського заводу покладено початок металургійної промисловості.

Після жовтневого перевороту 1917 р. та громадянської війни губернський устрій не відповідав більше вимогам нової влади. Протягом 1923-25 рр. поділ на губернії був поступово скасований. На території колишньої Катеринославської губернії утворилися 7 округів. 27 лютого 1932 р. внаслідок чергового адміністративно-територіального поділу на основі п’яти округів Катеринославської губернії була утворена Дніпропетровська область. У 1938-39 роках частина її території відійшла до новоутворених Запорізької, Миколаївської та Кіровоградської областей. З тих пір межі області не змінювались.

Перед Великою Вітчизняною війною у Дніпропетровській області налічувалося 7 міст обласного підпорядкування та 26 районів. На 1991 рік в області було вже 13 міст обласного підпорядкування та 20 районів. За останні десять років відновлено 2 райони – Петриківський та Юр’ївський. Сьогодні в області 22 адміністративних райони, 21 місто (у тому числі 13 обласного підпорядкування), 47 селищ міського типу і 1440 сільських населених пунктів.

З Дніпропетровщиною пов’язані імена багатьох видатних діячів науки, культури, мистецтва, громадських діячів. Золотими літерами вписав своє ім’я в історію краю Олександр Поль. Довгий час жив і працював видатний історик Дмитро Яворницький. Тут народилась всесвітньо відома письменниця-теософ Олена Блаватська. На берегах Дніпра побували Тарас Шевченко, Олександр Пушкін, Ілля Рєпін, Іван Карпенко-Карий. Оспівували наш край поет і фольклорист Іван Манжура та письменник Андріан Кащенко. З Дніпропетровщиною пов’язані також імена сучасних видатних українських письменників нашого краю Олеся Гончара і Павла Загребельного. Багато видатних вчених розвивали науку на теренах нашого краю – Ярослав Грдина, Іван Акинфієв, Лев Писаржевський, Олександр Чекмарьов, Олександр Терпигорєв, Антін Синявський.

Адміністративно-територіальний поділ

Офіційні документи та матеріали

  1. Нові адміністративні райони УРСР. Статистичний довідник.– Харків, 1930.– 291 с.

Дніпропетровський округ – С. 7, 20, 24.

Таблиці – С. 4, 18, 38, 58, 76, 94, 112, 129, 140, 158, 174, 186-187, 204-205, 220, 229, 240-241, 258, 268-287.

  1. Про ліквідацію Терпіннянського району та часткові зміни в адміністративно-територіальному поділі Дніпропетровської області. Постанова ВУЦВК від 20 травня 1933 р. // Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України.– 1933.– № 26.

  1. Постанова Президії Всеукраїнського Центрального виконавчого Комітету про склад нових адміністративних районів Дніпропетровської області // Вісті ВУЦВК.– 1935.– 21 лют.– С. 4.

  1. Постанова Президії Центрального Виконавчого Комітету УСРР. Про перейменування Царекостянтинівського району Дніпропетровської області та його районного центру // Вісті ВУЦВК.– 1935.– 6 квіт.– С. 2.

  1. Постанова Президії Центрального Виконавчого Комітету УСРР. Про часткові зміни районних меж Дніпропетровської області // Вісті ВУЦВК.– 1935.– 6 квіт.– С. 2.

  1. Про склад нових адміністративних районів Дніпропетровської області. Постанова ВУЦВК від 17 лютого 1935 р. // Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України.– 1935.– № 5.

  1. Про часткові зміни районних меж Дніпропетровської області. Постанова ВЦК УСРР від 3 квітня 1935 р. // Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України.– 1935.– № 11-12.

  1. Про часткові зміни районних меж Дніпропетровської області. Постанова ВЦК УСРР від 16 липня 1935 р. // Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України.– 1935.– № 23.

  1. Про найменування деяких районів і районних центрів УСРР. Постанова ВЦК УСРР від 31 серпня 1935 р. // Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України.– 1935.– № 24.

  1. Про зміни обласних меж Харківської та Дніпропетровської області. Постанова ВЦК від 14 листоп. 1935 р. // Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України.– 1935.– № 42.

  1. Указ Президії Верховної Ради УРСР [1945, 16 берез.] про зміни адміністративно-територіального поділу Апостолівського, Криворізького, Софіївського, Сталінського та Чкаловського районів Дніпропетровської області з с. Чкалове в місто Нікополь і перейменування Чкаловського району в Нікопольський район // Відомості Верховної Ради УРСР.– 1945.– № 10.– С. 33-34.

  1. Днепропетровская область // СССР. Административно-территориальное деление союзных республик на 1/V 1946 года.– М., 1946.– С. 184-186.

  1. Указ Президії Верховної Ради УРСР [1946, 25 берез.] про утворення в складі Дніпропетровської області Лихівського й Ново-Покровського районів і про перечислення з Павлоградського району Дніпропетровської області Ново-Московської сільської Ради та хутора Ново-Вербського // Відомості Верховної Ради УРСР.– 1947.– 30 черв.– № 5-6.– С. 49.

  1. Указ Президії Верховної Ради УРСР [1946, 7 берез.] про збереження історичних найменувань та уточнення й упорядкування існуючих назв сільських Рад і населених пунктів Дніпропетровської області // Відомості Верховної Ради УРСР.– 1947.– 30 черв.– № 5-6.– С. 35-41.

  1. Указ Президії Верховної Ради УРСР [1946, 25 берез.] про перенесення районного центру Чкаловського району Дніпропетровської області з с. Чкалове в місто Нікополь і перейменування Чкаловського району в Нікопольський район // Відомості Верховної Ради УРСР.– 1947.– 30 черв.– № 5-6.– С. 50.

  1. Указ Президії Верховної Ради УРСР [1946, 7 верес.] про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських Рад та населених пунктів Дніпропетровської, Одеської, Ровенської, Сумської, Тернопільської і Херсонської областей // Відомості Верховної Ради УРСР.– 1947.– № 11.– С. 8-11.

  1. Указ Президії Верховної Ради Української РСР про ліквідацію Ново-Вітебської сільської Ради і перенесення центру Ново-Ковенської сільської Ради Софіївського району Дніпропетровської області // Відомості Верховної Ради УРСР.– 1949.– 31 серп.

  1. Указ Президії Верховної Ради Української РСР про включення хутора Червоного в міську смугу міста Синельникове Синельниківського району Дніпропетровської області // Відомості Верховної Ради УРСР.– 1950.– 30 верес.– № 3.– С. 24.

  1. Указ Президії Верховної Ради Української РСР про перечислення Ново-Миколаївської сільської Ради Криничанського району до складу Верхньо-Дніпровського району Дніпропетровської області // Відомості Верховної Ради УРСР.– 1952.– 15 лип.– № 2.– С. 19.

  1. Указ Президії Верховної Ради УРСР [1953, 28 серп.] про перечислення деяких пунктів і зміну меж деяких районів Дніпропетровської області // Відомості Верховної Ради УРСР.– 1953.– № 2.– С. 27.

  1. Указ Президії Верховної Ради УРСР [1953, 31 серп.] про включення сіл Іванівка, Ново-Григорівка та Новий Кривий Ріг Криворізького району в смугу міста Кривий Ріг Дніпропетровської області // Відомості Верховної Ради УРСР.– 1953.– № 2.– С. 30.

  1. Про зміни в адміністративно-територіальному поділі. Найменування і перейменування населених пунктів. // Відомості Верховної Ради УРСР.– 1956.– 30 груд.– № 10.– С. 274-286.

  1. Про зміни в адміністративно-територіальному поділі. Перейменування населених пунктів // Відомості Верховної Ради УРСР.– 1957.– 30 берез.– № 2.– С. 76-78.

  1. Про зміни в адміністративно-територіальному поділі. Перенесення центрів і перейменування сільських та селищних Рад і окремих населених пунктів // Відомості Верховної Ради УРСР.– 1957.– 30 листоп.– № 8.– С. 161.

  1. Про зміни в адміністративно-територіальному поділі. Перейменування сільських Рад і населених пунктів // Відомості Верховної Ради УРСР.– 1958.– 31 січ.– № 1.– С. 34-37.

  1. Про зміни в адміністративно-територіальному поділі. Перейменування населених пунктів та сільських і селищних Рад // Відомості Верховної Ради УРСР.– 1958.– 30 квіт.– № 4.– С. 82-91.

  1. Указ Президії Верховної Ради Української РСР про районні центри деяких районів Дніпропетровської, Луганської і Сталінської областей // Відомості Верховної Ради УРСР.– 1958.– 31 лип.– № 7.– С. 158.

  1. Про зміни в адміністративно-територіальному поділі. Перенесення центрів і перейменування сільських Рад і населених пунктів // Відомості Верховної Ради УРСР.– 1958.– 30 верес.– № 9.– С. 218-236.

  1. Указ Президії Верховної Ради Української РСР про укрупнення Верхньодніпровського, Магдалинівського і Царичанського районів Дніпропетровської області // Відомості Верховної Ради УРСР.– 1958.– 30 верес.– № 9.– С. 215.

  1. Про зміни в адміністративно-територіальному поділі. Перенесення центрів і перейменування сільських Рад і населених пунктів // Відомості Верховної Ради УРСР.– 1958.– 30 жовт.– № 10.– С. 283-289.

  1. Довідник адміністративно-територіального поділу Дніпропетровської області на 1 липня 1959 року. 2-ге вид.– Д., 1959.– 72 с.

  1. Указ Президії Верховної Ради Української РСР [1959 р. 21 січ.] про ліквідацію Дніпропетровського, Сталінського і Юр’ївського районів Дніпропетровської області // Відомості Верховної Ради УРСР.– 1959.– 29 січ.– № 3.– С. 168.

  1. Про зміни в адміністративно-територіальному поділі. Перейменування населених пунктів і сільських Рад // Відомості Верховної Ради УРСР.– 1959.– 14 трав.– № 15.– С. 536-543.

  1. Про зміни в адміністративно-територіальному поділі. Перенесення центрів і перейменування сільських Рад і населених пунктів // Відомості Верховної Ради УРСР.– 1959.– 20 серп.– № 23.– С. 708-716.

  1. Указ Президії Верховної Ради Української РСР [1959 р. 20 листоп.] про ліквідацію Криворізького району Дніпропетровської області // Відомості Верховної Ради УРСР.– 1959.– 26 листоп.– № 32.– С. 971.

  1. Про зміни в адміністративно-територіальному поділі. Об’єднання населених пунктів // Відомості Верховної Ради УРСР.– 1959.– 31 груд.– № 35.– С. 1037-1039.

  1. Про зміни в адміністративно-територіальному поділі. Перейменування селищних рад та населених пунктів // Відомості Верховної Ради УРСР.– 1961.– 12 трав.– № 20.– С. 503.

  1. Про зміни в адміністративно-територіальному поділі. Перейменування населених пунктів і сільрад // Відомості Верховної Ради УРСР.– 1961.– 1 груд.– № 49.– С. 991-992.

  1. Про зміни в адміністративно-територіальному поділі. Об’єднання населених пунктів // Відомості Верховної Ради УРСР.– 1961.– 29 груд.– № 53.– С. 1104-1105.

  1. Дніпропетровська область // Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1962 року.– К.: Держполітвидав УРСР, 1962.– С. 28-37.

  1. Про зміни в адміністративно-територіальному поділі. Перенесення центрів і перейменування сільрад і окремих населених пунктів // Відомості Верховної Ради УРСР.– 1962.– 23 лют.– № 8.– С. 161.

  1. Про зміни в адміністративно-територіальному поділі. Об’єднання населених пунктів // Відомості Верховної Ради УРСР.– 1962.– 8 черв.– № 23.– С. 472.

  1. Днепропетровская область // СССР. Административно-территориальное деление союзных республик на 1 января 1962 года.– Изд. 11-е.– М.: Известия Советов Депутатов трудящихся СССР, 1963.– С. 271-275.

  1. Днепропетровская область // СССР. Административно-территориальное деление союзных республик на 1 апреля 1963 года.– Изд. 12-е.– М.: Известия Советов Депутатов трудящихся СССР, 1963.– С. 248-252.

  1. Довідник адміністративно-територіального поділу Дніпропетровської області на 1 листопада 1965 року. 2-ге вид.– Д., 1965.– 142 с.

  1. Про зміни в адміністративно-територіальному поділі: Указ Президії Верховної Ради Української РСР [від 26 груд. 1968 р.] // Відомості ВР УРСР.– 1969.– № 1.– С. 8.

  1. Про зміни в адміністративно-територіальному поділі. Зміна адміністративної підпорядкованості населених пунктів // Відомості ВР Української РСР.– 1969.– № 25.– С. 233-234.

  1. Про зміни в адміністративно-територіальному поділі // Відомості ВР УРСР.– 1970.– № 18.– С. 185.

  1. Про зміни в адміністративно-територіальному поділі. Виключення з облікових даних окремих населених пунктів // Відомості ВР Української РСР.– 1970.– № 27.– С. 275.

  1. Про віднесення селища міського типу Тернівка [Павлоградський район] до категорії міст районного підпорядкування: Указ Президії Верховної Ради Української РСР // Відомості ВР України.– 1976.– № 15.– Ст. 140.– С. 395.

  1. Про віднесення міст Української РСР до категорії міст обласного підпорядкування: Указ Президії Верховної Ради Української РСР // Відомості Верховної Ради УРСР.– 1979.– № 50.– С. 771.

  1. Про віднесення селища міського типу Підгородне Дніпропетровської області до категорії міст районного підпорядкування: Указ Президії Верховної Ради УРСР [від 21 квіт. 1981 р.] // Відомості Верховної Ради УРСР.– 1981.– № 18.– С. 307.

  1. Про зміни в адміністративно-територіальному устрої // Відомості ВР УРСР.– 1986.– № 32.– С. 602.

  1. Про зміни в адміністративно-територіальному устрої // Відомості ВР УРСР.– 1987.– № 6.– С. 76-78.

  1. Про зміни в адміністративно-територіальному устрої // Відомості ВР УРСР.– 1987.– № 28.– С. 416.

  1. Про зміни в адміністративно-територіальному устрої: Рішення обласної ради народних депутатів [від 18 квіт. 1991 р.] // Відомості ВР України.– 1991.– № 24.– С. 637.

  1. Про зміни в адміністративно-територіальному устрої: Рішення Дніпропетровської обласної Ради народних депутатів [від 12 лист. 1991 р.] // Відомості ВР України.– 1992.– № 14.– С. 404.

  1. Про зміни в адміністративно-територіальному устрої: Рішення Дніпропетровської обласної Ради народних депутатів [від 9 берез. 1992 р.] // Відомості ВР України.– 1992.– № 18.– С. 535.

  1. Про зміни в адміністративно-територіальному устрої: Рішення Дніпропетровської обласної Ради народних депутатів [від 9 липня 1992 р.] // Відомості ВР України.– 1992.– № 36.– С. 1211.

  1. Про зміни в адміністративно-територіальному устрої: Рішення Синельниківської міської Ради Дніпропетровської області [від 26 лют. 1992 р.] // Відомості ВР України.– 1992.– № 18.– С. 535.

  1. Про утворення Петриківського району Дніпропетровської області: постанова ВР України від [13 груд. 1991 р.] // Відомості ВР України.– 1992.– № 11.– Ст. 157.– С. 296.

  1. Про зміни в адміністративно-територіальному поділі // Відомості ВР України.– 1993.– № 5.– С. 116.

  1. Про віднесення селища міського типу Зеленодольськ Апостолівського району Дніпропетровської області до категорії міст обласного підпорядкування: Постанова ВР України [від 3 лист. 1993 р.] // Відомості ВР України.– 1993.– № 15.– Ст. 140.– С. 395.

  1. Про зміни в адміністративно-територіальному поділі // Відомості ВР України.– 1993.– № 16.– С. 430-432.

  1. Про зміни в адміністративно-територіальному поділі // Відомості ВР України.– 1993.– № 29.– С. 766-768.

  1. Про зміни в адміністративно-територіальному поділі // Відомості ВР України.– 1993.– № 51.– С. 1175-1176.

  1. Про зміну меж Дніпропетровської та Кіровоградської областей: Постанова ВР України [від 15 груд. 1994 р.] // Відомості ВР України.– 1994.– № 51.– Ст. 454.– С. 1320.

  1. Про зміни в адміністративно-територіальному поділі // Відомості ВР України.– 1995.– № 1.– С. 14.

  1. Про зміни в адміністративно-територіальному поділі // Відомості ВР України.– 1995.– № 25.– С. 594.

  1. Про зміни в адміністративно-територіальному поділі // Відомості ВР України.– 1995.– № 38.– С. 812.

  1. Про зміни в адміністративно-територіальному устрої // Відомості Верховної Ради України.– 1996.– № 40.– Ст. 553.

  1. Про зміни в адміністративно-територіальному устрої // Відомості Верховної Ради України.– 1996.– № 47.– Ст. 697.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Даний бібліографічний покажчик присвячено болючій І актуальній, І не лише сьогодні, темі Голодомору 1932-1933 років в Україні, зокрема на Дніпропетровщині

    Документ
    Даний бібліографічний покажчик присвячено болючій і актуальній, і не лише сьогодні, темі Голодомору 1932–1933 років в Україні, зокрема на Дніпропетровщині.
  2. Науково-допоміжний бібліографічний покажчик Книги І книжники. Літопис минулого І сьогодення Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки

    Документ
    Науково-допоміжний бібліографічний покажчик «Книги і книжники. Літопис минулого і сьогодення Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки.
  3. А. А. Парпара высказал обеспокоенность некорректными выпадами и клеветой в адрес библиотеки со стороны отдельных сми и интернетных борзописцев-недоброжелателей, которые сублимируют личные обиды и комплексы в распро

    Документ
    Он проявил заинтересованность состоянием дел в Библиотеке, которая, на его взгляд, занимает важное место в ознакомлении россиян с культурой, историей, изящной словесностью Украины и служит реальным, одним из немногих сегодня, каналом
  4. Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 50-річчю наукової бібліотеки Хмельницького національного університету 15 16 березня 2012 року Хмельницький 2012

    Документ
    Бібліотека та сучасні тенденції в інформаційному забезпеченні освітньої, науково-дослідної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів : матеріали наук.
  5. Широкорад Александр Борисович Россия Англия: неизвестная война, 1857-1907 Предисловие и в воинственном азарте Лорд британский Пальмерстон Поражает Русь на карте указатель

    Библиографический указатель
    Противостояние Англии и России в 1857–1907 годах во многом предопределило ход событий XX века. Да и сейчас изучение этого «белого пятна» мировой истории, можно сказать, первой «холодной войны», позволяет по-новому взглянуть на ситуацию,

Другие похожие документы..