Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
97-101 и 108 УПК РФ, ПОСТАНОВИЛ: 1. Ходатайствовать перед судом (наименование суда) об избрании меры пресечения в виде заключения под стражу в отноше...полностью>>
'Руководство'
1. Разработано НИИ медицины труда Российской академии медицинских наук и кафедрой медицины труда Московской медицинской академии им. И.М. Сеченова. (...полностью>>
'Кодекс'
Изготовление или распространение продукции незарегистрированного средства массовой информации, а равно продукции средства массовой информации, не про...полностью>>
'Автореферат'
Защита состоится 23 декабря в 14 часов на заседании Диссертационного совета Д 210.016.01 в Ростовской государственной консерватории (академии) им. С....полностью>>

Главная > Документ

Сохрани ссылку в одной из сетей:

ГУК Л.П.

GUK L.

Державна Установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України» м. Київ, Україна

Institute for Economics and Forecasting, Ukrainian National Academy of Sciences Kyiv, Ukraine

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ ТА НЕСТАНДАРТНИХ ФОРМ ЗАЙНЯТОСТІ

PROGRESS OF ENTERPRISES TRENDS AND NON-STANDARD FORMS OF EMPLOYMENT

Доповідь присвячена дослідженню проблеми впливу інформаційних технологій на трансформацію зайнятості. Розглянуто розвиток нових моделей підприємств, створення нових робочих місць. Визначені переваги нестандартних форм зайнятості і проблеми, які вони породжують у сфері соціально-трудових відносин.

The paper is devoted research of influence of information technologies on employment’s transformation. Considered here are development of new models of enterprises and creation of new workplaces. It is certain advantages of non-standard forms of employment and its problem generating in the field of socially labour relations.

Суспільство сьогодні переживає нову глобальну трансформацію – становлення постіндустріального суспільства. Багато його теоретиків малюють картину оновлення трудового світу: нас чекає більш кваліфікована цікава і творча робота. Проте критично настроєні футурологи попереджають, що сама праця поступово зникає із знайомого нам соціально-економічного простору.

Стрімкий розвиток комунікаційних технологій, разом з вимогами сучасного бізнесу і умовами життя, що змінюється, став причиною перенесення робочого процесу за межі традиційного офісу. Істотно змінюєтья і само підприємство як економічний інститут. Традиційні виробничі структури замінюються невеликими професійними групами, що працюють з новітніми комп'ютерними і телекомунікаційними технологіями.

Значну роль відіграє потреба в нових послугах, характерна для інформаційної економіки. Працедавці потребують працівників інформаційної сфери. Прагнення зменшити витрати на їх утримання приводить до думки про переміщення робочого процесу за межі офісу, працедавці у пошуках гнучкості все більше використовують стратегії дистанціювання. Стандартизоване і стабільне «суспільство праці» змінялося «індивідуалізованим суспільством» [1] (З. Бауман) і «суспільством ризиків» [2] (У. Бек).

Сьогодні відбувається дестандартизация зайнятості, тобто широке розповсюдження гнучких і мінливих форм зайнятості, які можуть бути названі нестандартними. В умовах швидкого і стабільного економічного зростання після Другої світової війни була зформована концепція повної (стандартної) зайнятості: у суспільне виробництво намагалися залучити практично все працездатне населення, а в промислово розвинених країнах безробіття складало лише 1–3%. Воно носило в основному циклічний характер, а кейнсианская політика державних інтервенцій вирішувала проблему, стимулюючи попит. У 1990-і роки кількість безробітних в розвинених країнах (членах ОЕСР) складала вже 6–8%, а в країнах Європейського Союзу – 8–11% економічно активного населення. В Іспанії рівень безробіття досягав в окремі роки 20–24%, в Ірландії і Фінляндії перевищував 15–16%. Безробіття на сучасному етапі розвитку має характер структурного. Навіть у періоди економічного зростання зайнятість не збільшується такими ж темпами.

Підвищується роль групи незалежних професіоналів – фрілансерів1, що самостійно реалізують свої послуги на ринку. Ринок фріланс-послуг насьогодні вже достатньо розвинений в Європі і Америці і стрімко розвивається в Україні і країнах СНД, залучаючи все нових учасників як з боку виконавців, що пропонують свої послуги, так і з боку приватних осіб і підприємств, готових до співпраці на віддаленій основі. Перспективи розширення нової категорії працівників – електронних фрілансерів пов'язані із зростанням об'єму робіт, по виробництву і переробці інформації, а також подальшим розвитком інформаційно-комунікаційних технологій і їх освоєнням широкими шарами сучасних працівників.

Розвиток фріланс-послуг базується, перш за все, на економічних чинниках, коли можна працювати відразу на декількох замовників, є більше можливостей для самореалізації. Одна з причин попиту підприємств на позаштатних працівників полягає в їх прагненні економити витрати, зокрема витрати на працю. Фрілансера не потрібно офіційно оформлювати на роботу, забезпечувати його соціальними гарантіями, які необхідно надавати для штатних працівників, виділяти йому робоче місце.

В Україні попит на послуги позаштатних працівників формується в основному за рахунок іноземних підприємств. За неофіційними даними, біля 90% розробок українських програмістів фінансуються європейськими і північноамериканськими компаніями. Інтерес іноземних компаній до українських програмістів легко пояснити: відносна дешевизна праці при високій якості роботи наших фахівців виглядає дуже цікавою для залучення їх до розробок програмного забезпечення. Наприклад, в сусідній Росії «розцінки» на надання аналогічних послуг в півтора-два рази вищі.

Вітчизняні підприємства вважають за краще використовувати замість залучення послуг фрілансерів альтернативні способи адаптації до коливань попиту, що склалися раніше в рамках української моделі ринку праці. Крім того, відсутність в українському трудовому законодавстві норм, що регулюють умови зайнятості фрілансерів, укладання з ними договорів і тому подібне з урахуванням особливостей даного виду зайнятості, також стримують попит українських підприємств на нестандартну зайнятість.

Література:

1. Бауман З. Индивидуализированное общество. М.: Логос, 2002. С. 29.

2. Beck U. The Brave New World of Work. Oxford: Polity Press, 2000. P.5.

1 Фрілансер (англ. freelancer — вільний списоносець, найманець; у переносному значенні — вольний художник) — людина, що виконує роботу без укладання довготривалого договору з працедавцем, наймана тільки для виконання певного переліку робіт (позаштатний працівник).



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Державна установа«інститут економіки та прогнозування нан україни»

    Документ
    Історія економічної науки тісно пов’язана з пошуком шляхів оптимального розвитку економічних систем. При цьому в числі визначальних факторів економічного розвитку, до яких найбільше прикута увага представників наукових економічних
  2. Державна установа “інститут економіки та прогнозування нан україни” вул. П. Мирного 26 Тел.: (044) 280-12-34

    Документ
    Формування іпотечних інститутів в Україні відбувається в нових нормативно-правових, економічних та політичних умовах, однак, потенціал іпотечного кредиту використовується недостатньо активно.
  3. „Інститут економіки та прогнозування нан України”

    Документ
    Однією з найважливіших і найсуперечливіших проблем, які стоять перед керівництвом нашої країни на сучасному етапі розвитку є проблема нерівномірності розподілу доходів між різними верствами населення.
  4. Антимонопольний комітет України Центр комплексних досліджень з питань антимонопольної політики Державна установа «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» Аналітичні матеріали щодо стану економічної конкуренції в Україні в 2007 році

    Документ
    Витяг з наукового звіту за темою: «Вдосконалення Методичних рекомендацій за критеріями, які характеризують стан конкуренції на окремих ринках для галузі,
  5. Інститут економіки та промисловості нан м (3)

    Диплом
    Н.В.Наливайко, д.филос.н, проф., Ведущий научный сотрудник Института философии и права СО РАН, директор УМЦ философии образования НГПУ, главный редактор журнала «Философии образования» (РФ)

Другие похожие документы..