Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
дисциплин, профессиональных модулей, МДК, практик Формы промежуточной аттестации Учебная нагрузка обучающихся (час.) Распределение обязательной нагру...полностью>>
'Календарно-тематический план'
Острая ревматическая лихорадка. Этиология, патогенез, классификация. Клиническая симптоматология. Клиническая картина основных проявления ОРЛ: полиар...полностью>>
'Документ'
6. Распространение сердечных гликозидов в растительном мире, локализация в растениях. Влияние условий обитания на накопление сердечных гликозидов в р...полностью>>
'Документ'
Аннотация выступления представителя ЦНИИмаш – члена экстренной рабочей группы В.А. Емельянова по вопросу выработки предложений в концепцию ФЦП и прое...полностью>>

Главная > Документ

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Моніторинг перебігу трирічного проекту «Лідери освітніх ініціатив», фінансованого в рамках Польської закордонної допомоги за посередництвом МЗС РП у 2009-2011 рр.

Звіт про проведене дослідження щодо запровадження змін в освіті.

Дане дослідження, спрямоване на вивчення питань проведення семінару в рамках Проекту «Лідери освітніх ініціатив». Анкетування проводилось на початку проведення ІІ модуля навчань Шкільних лідерів змін он-лайн у 12 областях України, котрі беруть участь у проекті: Черкаській, Закарпатській, Волинській, Київській, Полтавській, Чернігівській Луганській, Львівській Харківській, Івано-Франківській, Одеській, Донецькій областях.

Метою анкетування є ідентифікація проблем щодо необхідності змін з точки зору респондентів.

Портрет респондента:

Участь у дослідженні взяли 266 учасників Проекту з різних областей України з яких 14% були чоловіки, а 86% - жінки.

В основному це були:

керівники (32%),

заступники керівників (28%),

методисти (22%),

вчителі (10%)

та інші (8%).

У третини респондентів стаж роботи на займані посаді займає

до 3-ох років стажу - 29% учасників і

6 – 10 років - так вказали 29% опитаних,

4-5 років - 20% респондентів,

а тих, в кого понад 16 років стажу було 7% учасників.

10 – 9%,

9 – 15%

7 – 8 – 45%

5 – 14%

3 – 4% респондентів

Більшість опитаних оцінюють свій рівень користування комп’ютером за 10-бальною шкалою

Найбільш популярна мова з іноземних, якою володіють учасники, виявилась:

російська, на це вказали 93% респондентів,

англійську мову знають 16% учасників,

а німецьку – 9%

та польську - 9% опитаних,

французьку – 5% респондентів.

Більшість опитаних взяли участь у Проекті тому, що їм було цікаво та інтересно здобути нові знання, так вказало більшість респондентів - 66%. Великий відсоток тих, хто прагне впливати на процес розвитку освіти (50%), а 24% учасників взяли участь у семінарі тільки тому, що запросили організатори та скерувало керівництво (17%).

Більшість із учасників очікували від Проекту навчитись опановувати сучасні підходи та методи оцінювання навчальних закладів, установ, організацій освіти (59%), посилити лідерські компетентності (50%), навчитись давати раду зі зміною в освіті (40%), деякі учасники приїхали для того, щоб поспілкуватись з розумними людьми (34%), а були і такі які приїхали тільки для того, щоб відволіктися від повсякденних справ (9%).

Учасники Проекту вважають, що з 1991-1999 роки у розвитку освіти переважали позитивні тенденції на це вказали 53% опитаних, а 47% респондентів вважає, що переважали негативні.

З 1999-2001 років думки розподілились порівну. 50% учасників вважає, що переважали негативні тенденції у розвитку освіти в Україні, а 50% опитаних вважає, що переважали позитивні тенденції.

А от з 2005-2007 років більшість вважає, що розвиток освіти покращився - 75% респондентів, а 25% опитаних відповіли, що нічого кращого не відбулося. Хоча на сьогоднішній день 53% учасника вважає, що в освіті відбуваються скоріше позитивні зміни ніж негативні (див. діаграму 1)

Діаграма 1

Найбільш важливі зміни які відбулися в системі загальної середньої освіти в Україні це:

  • впровадження інноваційних технологій;

  • перехід до 12-ти бальної системи оцінювання;

  • комп’ютеризація навчальних закладів;

  • впровадження профільних шкіл, класів;

  • запровадження ЗНО;

  • перехід на одинадцятирічну освіту;

  • впровадження експериментальних проектів;

  • увага до проблеми забезпечення рівного доступу до якісної освіти;

  • створення закладів нового типу;

  • вивчення іноземних мов у початковій ланці;

  • участь у вітчизняних та міжнародних освітніх проектах;

  • впровадження інклюзивної освіти;

  • запровадження освітніх округів;

  • запровадження обов’язкової дошкільної освіти з 5 років;

  • створення у навчальних закладах психологічних служб;

  • прагнення зміцнити матеріально-технічну базу школи;

  • запровадження компетентнісного підходу;

  • престиж природничо-математичної освіти;

  • демократизація навчально-виховного процесу;

  • особистісно-зорієнтоване навчання;

  • впровадження в шкільну програму курсів, які діти можуть застосовувати на практиці ("Економіка в дії", "Мої права", "Екодемія")

  • боротьба з корупцією;

  • впровадження Болонської системи;

  • прийняття державних стандартів;

  • створення програми "Обдарована дитина";

  • проведення моніторингових досліджень;

  • прийняття нового Типового положення про атестацію педагогічних працівників;

  • надання можливості обирати варіанти навчальних планів;

  • зміна системи вступу до вищих навчальних закладів;

  • створення НВК;

  • можливість обміну учнями для навчання;

  • поява великої кількості творчих конкурсів.

Найбільш негативні зміни, що відбулися в системі загальної середньої освіти в Україні це:

  • впровадження раптових змін;

  • введення контрольних підсумкових робіт;

  • ведення вивчення іноземної мови з початкової ланки в усіх ЗНЗ;

  • запровадження тестової форми здачі екзаменів;

  • введення12-бальної шкали оцінювання;

  • невчасне поступлення підручників;

  • неодноразова зміна термінів навчання;

  • слабке навчально-методичне забезпечення;

  • закриття шкіл;

  • нестабільність освітянського правового поля;

  • низька оплата праці;

  • малий відсоток державних місць у ВНЗ;

  • часта зміна міністрів;

  • недоречність підсумкових контрольних робіт в 5-8 класах;

  • постійні експерименти над освітою;

  • втрата престижності професії вчителя;

  • недостатня кількість ДНЗ;

  • запровадження нового Положення про атестацію;

  • запровадження оптимізації навчальних закладів;

  • ускладнення навчальних програм;

  • незахищеність вчителя від ЗМІ;

  • залежність посади психолога від чисельності дітей і учнів закладу;

  • низький рівень фахової освіти молодих спеціалістів;

З даних результатів дослідження можемо виділити основні проблеми в системі загальної середньої освіти, які вимагають нагального вирішення:

- недостатня кількість шкільних автобусів;

- низька наповнюваність класів (малокомплектні школи);

- невідповідне застосування нового Положення про атестацію;

- поверхове запровадження профільного навчання;

- неналежне забезпечення підручниками;

- низький соціальний статусу вчителя;

- недостатня кількість ДНЗ;

- відсутність коштів на належне фінансування галузі;

- недостатній рівень застосування ІКТ (комп’ютеризація, інтернет, мультимедія);

- виконання освітянами та ЗНЗ невластивих функцій;

- неналежне функціонування психологічної служби;

- перенасиченість НЗ педагогами пенсійного віку;

- відсутність сучасної навчально-матеріальної бази;

- повільне запровадження інклюзивної освіти;

- велика кількість малокомплектних шкіл;

- слабке здоров’я учнів;

- низький рівень медичного обслуговування у навчальних закладах;

- неналежне забезпечення наступності дошкільної та шкільної освіти;

- декларативність державно-громадського управління;

- відсутність рівного доступу до якісної освіти;

- неналежне забезпечення роботи з обдарованими дітьми;

- низька вмотивованість педагогічних працівників до впровадження інновацій;

- низька заробітна плата працівників освіти;

- заформалізованість у веденні документів (дуже багато паперової роботи);

- відсутність кабінетів психологічного розвантаження;

- перевантаження учнів школи навчальними предметами;

- складність змісту підручників, невідповідність підручників навчальним програмам та віковим особливостям;

- відсутність фінансування міжнародних проектів;

- неналежний доступ всіх навчальних закладів до мережі Інтернет;

- некваліфікована методична допомога з боку методичних служб;

- низький рівень фахової освіти молодих спеціалістів;

- зменшення кількості дітей;

- велика кількість конкурсів;

- відсутність стимулу та мотивації до навчання в дітей;

- поширення індивідуального навчання (репетиторство).

Ми бачимо, що учасники семінару запропонували б такі основні проблеми для вирішення у наступному навчальному році у їхній області:

- закупити обладнання згідно вимог до кабінетів;

- покращити матеріально-технічного забезпечення школи;

- проводити роботу з дітьми за пробою Руф’є (спецмедгрупа);

- поглиблювати духовно-моральне виховання учнівської молоді;

- проводити превентивну роботу зі школярами;

- впроваджувати ІКТ у навчально-виховний процес;

- стимулювати мотивацію навчальної діяльності;

- впроваджувати здоров’язберігаючі технології в навчально-виховний процес;

- провести заміну старих комп'ютерів на сучасні, модернізація;

- надати автономію ЗНЗ;

- організувати роботу з обдарованими дітьми;

- запровадити рейтингову систему оцінювання;

- поновлювати педагогічний колектив;

- проводити ремонт школи не за батьківські кошти;

- забезпечити можливості вибору факультативів;

- забезпечити розвиток творчого потенціалу учителя та учня в умовах інноваційної діяльності навчального закладу;

- приведення до стандартів санітарних кімнат;

- проводити профілактику професійного вигорання педагогів;

- забезпечити фінансове стимулювання, грошова мотивація праці;

- покращити навчально-матеріальної базу;

- спрямувати вчителів, батьків та адміністрацію для активної спільної роботи на благо дітей;

- забезпечити школу засобами мультимедійного супроводу;

- організація навчання для дітей, які потребують навчання за спеціальними програмами;

- створення громадсько-активної школи;

- підвищення рівня викладання дисциплін художньо-естетичного циклу;

- реалізувати інформаційно-комунікаційні технології;

- удосконалити виховну роботу;

- збільшити години варіативної складової;

- розробити програму розвитку РМК.

На початку жовтня 2011 року було проведено підсумкове он-лайн анкетування педагогічних рад, котрі брали участь у навчання Шкільними лідерами підтримки 12 областей.

Метою анкетування є ідентифікація ефектів навчання.

З основних принципів які об’єднані парами, освітньої політики, які відображають дійсний стан навчального закладу, це перш за все:

Забезпечення рівного доступу до якісної освіти / Ефективне використання наявних ресурсів

640

27%

Надання учням можливості вибору / Прагнення найвищих навчальних досягнень школярів

519

22%

Ефективне використання наявних ресурсів / Прагнення найвищих навчальних досягнень школярів

745

32%

Забезпечення рівного доступу до якісної освіти / Надання учням можливості вибору

440

19%

Основні принципи, об’єднані парами, освітньої політики, які відображають бажаний стан навчального закладу:


Перешкоди які не дозволяють досягнути бажаного результату це:

Забезпечення рівного доступу до якісної освіти / Ефективне використання наявних ресурсів

303

13%

Надання учням можливості вибору / Прагнення найвищих навчальних досягнень школярів

604

26%

Ефективне використання наявних ресурсів / Прагнення найвищих навчальних досягнень школярів

664

28%

Забезпечення рівного доступу до якісної освіти / Надання учням можливості вибору

773

33%

Перешкоди, котрі не дозволяють досягнути бажаного рнзультату:

  • недостатнє фінансування освітньої галузі;

  • перевантаженість класних колективів;

  • обмежений нормативний супровід;

  • недостатнє фінансування місцевого самоврядування;

  • велика завантаженість паперами;

  • постійні недоцільні нововведення;

  • недостатнє матеріально-технічне забезпечення;

  • неналежні соціально-економічні умови;

  • низька мотивація до навчання;

  • неефективний розподіл педагогічного навантаження;

  • відсутність вільного доступу дітей сільської місцевості до навчання в міській школі;

  • поширення корупції в освіті.

З даних анкет ми можемо побачити, що може зробити кожний з учасників Проекту, щоб досягнути бажаного стану, це перш за все:

  • знайти методи для поштовху здобуття знань;

  • надати фахову методичну допомогу;

  • порушити клопотання перед управліннями різних рівнів про фінансову підтримку;

  • створити систему морального та матеріального стимулювання;

  • запропонувати іншу модель розвитку навчального закладу;

  • вчасно реагувати на зміни в освіті;

  • зайнятись пошуком спонсорів;

  • згуртувати навколо себе команду однодумців і активно впроваджувати нові технології у навчальних процес;

  • висвітлювати в ЗМІ проблеми, які виникають в зв'язку з низьким фінансуванням освітньої галузі;

  • працювати в сфері тренера чи тьютера для "інформатизації" педагогічних колективів щодо змін в освіті;

  • внести пропозиції щодо підготовки випускників педагогічних вузів для роботи у сільській школі;

  • підвищити рівень підготовки педкадрів шляхом удосконалення рівня післядипломної освіти;

  • вивчити запит дітей щодо бажаних предметів;

  • створення філій МАН;

  • зайнятися розвитком творчої обдарованості у дітей;

  • створити систему морального та матеріального стимулювання;

  • розпочати зміни у власному закладі;

  • запропонувати іншу модель розвитку навчального закладу.

Також у зміні освітньої політики повинні взяти участь і інші зацікавлені сторони, щоб досягнути бажаного стану, а саме вони повинні:

  • провести активізацію ресурсів всіма гілками виконавчої влади;

  • змінити законодавство щодо сільських шкіл;

  • переглянути доступність викладу матеріалу у підручниках відповідно віку;

  • повинна бути тісна співпраця всіх навчальних інституцій;

  • забезпечити належне фінансування;

  • адекватно оцінювати роль, місце і потреби освіти;

  • позбавлятись стереотипів і консерватизму;

  • стати активними учасниками тренінгів;

  • розробити тісну співпрацю всіх навчальних інституцій;

  • впорядкувати законодавчу базу;

  • Міністерству видати відповідні програми;

  • батьки повинні стати активними учасниками навчально-виховного процесу;

  • підтримувати і не заважати працювати;

  • дати можливість аргументовано експериментувати.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Укази президента україни зміст

    Документ
    Про забезпечення виконання Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом) і вдосконалення механізму співробітництва з Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом),
  2. Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі» 2010

    Документ
    Матеріали VІ (XVIII) Всеукр. наук.-практ. конф., Київ, 11-12 березня 2010 р.: тези доповідей / [редкол.: В.Г. Герасимчук (відпов. ред) та ін.].–К.: НТУУ «КПІ», 2010.

Другие похожие документы..