Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
У Голгофьера собирались все сливки российско – американского общества – ВИА «Сливки», Американско-Российское общество. Почти все были развращенцами. ...полностью>>
'Реферат'
Україна переживає надзвичайно складний період становлення своєї державності. З проголошенням та початком розбудови демократичної правової держави на ...полностью>>
'Автореферат'
Провідна установа: Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого, кафедра господарського права, Міністерство освіти і науки України (м.Х...полностью>>
'Лекция'
Под возрастающим прессом техногенной нагрузки, емкость природной среды и способности к самовосстановлению и самоочищению ее компонентов стремительно ...полностью>>

Главная > Автореферат

Сохрани ссылку в одной из сетей:

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИ

ЛЯХ-ПОРОДЬКО ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ

УДК: 796.41. 796.03: 94 (477)

СОКІЛЬСЬКИЙ ГІМНАСТИЧНИЙ РУХ

У РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ НАПРИКІНЦІ XIX –
ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ

(НА МАТЕРІАЛІ ТЕРИТОРІЇ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ)

24.00.02 – Фізична культура, фізичне виховання

різних груп населення

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання і спорту

Київ – 2011

Дисертацію є рукопис

Робота виконана у Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту

Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор Платонов Володимир Миколайович, Національний університет фізичного виховання і спорту України, ректор

Офіційні опоненти:

доктор наук з фізичного виховання і спорту, професор Москаленко Наталя Василівна, Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту, проректор з наукової роботи

кандидат історичних наук, доцент Канунніков Володимир Миколайович, Донецький державний інститут здоров’я, фізичного виховання і спорту, доцент кафедри соціально-гуманітарних наук

Захист відбудеться «15» лютого 2011 р. в 1230 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.829.02 Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, м. Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, м. Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

Автореферат розісланий «14» січня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г. В. Коробейніков

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. У XIX столітті ідеї провідних гуманістів та громадських діячів Мартіна Лютера (1483–1546), Яна Амоса Коменського (1582–1670), Джона Локка (1632–1704), Жан-Жака Руссо (1712–1788), Йоганна Генріха Песталоцци (1746–1827), Йоганна Гутса-Мутса (1759–1839) щодо значення фізичного виховання, його місця в системі освіти та способі життя людей були покладені в основу різних гімнастичних систем з яскраво вираженими національними особливостями. Пріоритет в цьому належить Англії, Швеції, Франції та Німеччині. Це період розвитку гімнастичних систем, дискусій щодо їх ефективності та соціального значення у сфері освіти та вихованні, постійної конкуренції між системами через різні погляди на роль фізичного виховання в суспільстві. Найефективніші форми та засоби фізичного виховання сприяли виникненню середовища, в якому фізичні вправи та атлетичні змагання сприймались як значуще та популярне явище (А. Бутовський, 1915). Саме це середовище створило передумови для зародження та розвитку сокільського руху, ініціатором якого був професор Празького університету Мирослав Тирш (Л. Кун, 1982).

Ідеологія новоствореного руху швидко популяризувалася серед народу, який потребував культурної автономії та незалежності від Австро-Угорської імперії Габсбургів, у складі якої знаходилась Чехія під назвою Богемія (В. Гавлічек, 1948; Д. Крадман, 1968, 1973; А. Полєхін, 1983). З цієї ж причини система сокільської гімнастики здобула популярність серед сербів, хорватів, словенців, поляків, українців, а сокільський рух поступово формувався у своєрідну систему фізичного виховання з притаманними їй панслов’янськими настроями (І. Дацюк, 1991; Б. Коверко, 1994; О. Вацеба, 1994, 1997; Б. Трофим’як, 1994, 1997; І. Попеску, 1997; Ю. Любіжанін, О. Улітін, Н. Нагорнюк, 2003). Саме таке сприйннятя сокільської гімнастики міцно укорінилося у громадську свідомість та було представлено в працях багатьох фахівців (Є. Зеліксон, 1940; К. Цуркан, 1965).

Однак значно менше уваги науковцями приділялось проблемі поширення сокільської гімнастики в Російській імперії, що наприкінці XIX століття здобула велику популярність (Л. Кривильов, 1996, 1999; В. Григоревич, 2008), а на початку XX століття отримала державну підтримку – все це радикально вплинуло на систему фізичного виховання молоді, її фізичний та духовний розвиток (Г. Костеллі, В. Фоменко, 1994; Ю. Грот, О. Черкасенко, 2002; М. Олійник, Ю. Грот, 2002; Р. Ахметов, 2003; Н. Качуліна, 2007).

Після розпаду СРСР в Україні постала необхідність у реформуванні системи фізичного виховання відповідно до реалій та потреб суспільства. Відповідно пожвавилась зацікавленість вченими історичним спадком, зокрема сокільським рухом. Тому актуальним є питання поширення та розвитку сокольської гімнастики на більшій частині території нинішньої України, яка до Першої світової війни входила до складу Російської імперії. Потреба у такому дослідженні зумовлена тим, що в 1920-х роках XX століття сокільська гімнастика була вилучена з радянської системи фізичного виховання як чужа й непотрібна в ідеологічному спрямуванні та піддана критиці (Ф. Самоуков, 1956; В. Столбов, 1977).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано згідно зі «Зведеним планом науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури та спорту на 2006–2010 рр.» Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту за темою 1.1.4 «Історичні та організаційні напрямки розвитку професійного спорту в Україні» (№ державної реєстрації 0106U010760). Роль автора у виконанні цієї теми полягала у вивченні й аналізі особливостей зародження та становлення сокільського гімнастичного руху в Російській імперії кінця XIX – початку XX століття, до складу якої входили території сучасної України.

Мета дослідження здійснити історичний аналіз та визначити особливості зародження та розвитку сокільського гімнастичного руху в Російській імперії (на матеріалі територій сучасної України) наприкінці XIX – початку XX століття як соціокультурного феномена.

Завдання дослідження:

  1. З’ясувати значення сокільського гімнастичного руху в розвитку фізичного виховання в Європі.

  2. Розкрити державницький досвід Російської імперії використання фізкультурно-спортивної, гімнастичної системи сокільства у сфері освіти та військовій галузі.

  3. Обґрунтувати роль сокільства в розвитку спортивного та олімпійського руху в Російській імперії.

  4. Виявити особливості розвитку сокільського гімнастичного руху на території сучасної Україні наприкінці XIX – початку XX століття.

Об’єктом дослідження є сокільський гімнастичний рух як міжнародне соціокультурне явище.

Предмет дослідження зародження та розвиток сокільського гімнастичного руху в Російській імперії та територій сучасної Україні, яка входила до її адміністративно-територіального складу наприкінці XIX – початку XX століття.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань було використано наступні методи дослідження: описовий; системний аналіз; компаративний; історико-логічний; хронологічний; аналіз спеціальної науково-методичної літератури; аналіз архівних фондів, за допомогою яких виявлялися особливості зародження та становлення сокільського гімнастичного руху на території сучасної Україні наприкінці XIX – початку XX століття.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що:

– внаслідок проведення порівняльного аналізу закономірностей розвитку сокільського гімнастичного руху в Європі з’ясовано фізкультурно-спортивне, педагогічне та громадське значення сокільської гімнастики у становленні системи фізичного виховання в Європі;

– визначено основні шляхи поширення сокільського гімнастичного руху та використання сокільської гімнастики як приклад державницької політики Російської імперії в системі патріотичного виховання в освітній, військовій та фізкультурно-спортивній сферах життєдіяльності суспільства;

– вперше визначені геополітичні, соціокультурні та військово-політичні фактори впливу на розвиток та поширення сокільського гімнастичного руху на теренах сучасної України в кінці XIX – початку XX століття, які входили до складу Російської імперії;

– вперше розкривається вплив соціально-політичних процесів, які відбулися наприкінці XIX – початку XX століття, на розвиток сокільського гімнастичного руху на території сучасної України.

Практична значущість отриманих результатів.

Отримані результати розширюють наші уявлення про роль сокільської гімнастики в розвитку фізичного виховання в Європі, зокрема на території Російської імперії. Зібрані й проаналізовані наукові дані доповнять зміст курсу з історії фізичної культури та олімпійського спорту спеціалізованих вищих закладів освіти фізкультурного профілю, а також факультетів фізичного виховання. Матеріали дисертації можуть бути використані при підготовці праць з історії фізичної культури і спорту та педагогіки.

Результати дослідження запроваджено до навчального процесу Національного університету фізичного виховання і спорту України (Київ), Донецького державного інституту здоров’я, фізичного виховання і спорту (Донецьк), Львівського державного університету фізичної культури (Львів), Донецького обласного відділення Олімпійської академії України (Донецьк). Отримані результати використовуються в процесі викладання дисципліни «Олімпійський спорт», що підтверджується відповідними актами впровадження.

Особистий внесок дисертанта полягає у формулюванні проблеми, мети та завдань дослідження, обґрунтовані актуальності дисертаційної роботи, здійснені пошуку та аналізу спеціальної науково-методичної літератури, архівних матеріалів та першоджерел, обробці результатів та формулюванні висновків дослідження.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень було представлено та обговорено на: III Міжнародній науково-практичній конференції «Основні напрямки розвитку фізичної культури, спорту та фізичної реабілітації» (Дніпропетровськ, 2007); Міжнародних наукових конференціях молодих вчених (Київ, 2008, 2009); XIII Міжнародній науковій конференції «Молода спортивна наука України» (Львів, 2009); Науково-практичній конференції «Здоровий спосіб життя, фізична культура і спорт: аналіз соціальних процесів» (Київ, 2009); щорічних науково-методичних конференціях кафедри теорії та методики спортивної підготовки та резервних можливостей спортсменів Національного університету фізичного виховання і спорту України (2008–2009).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлені у 12 наукових працях, з них 11 – у спеціалізованих виданнях затверджених Вищою атестаційною комісією України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, додатків, списку використаної літератури. Дисертаційна робота викладена на 157 сторінках основного тексту й вміщує 10 таблиць та 9 рисунків. У роботі використано 384 джерела.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження; визначено мету й завдання роботи; відтворено зв’язок дослідження з науковими програмами, планами і темами; сформульовано об’єкт, предмет, наукову новизну та практичне значення отриманих результатів; висвітлено особистий внесок автора; подано інформацію про апробацію отриманих результатів дослідження, зазначено кількість публікацій.

У першому розділі «Виникнення та розвиток національних гімнастичних систем у Європі упродовж XIX – початку XX століття» йдеться про тенденції розвитку сокільського гімнастичного руху в Європі. Розкривається процес становлення систем гімнастики як методу фізичного виховання в європейських країнах: Німеччини, Швеції, Франції, Данії, Чехії (Австро-Угорщина). У роботі зазначено, що в цей період бракувало єдиної європейської системи фізичного виховання, яка була зруйнована в епоху Середньовіччя. На довгий час, а ж до епохи Відродження, власне ідея фізичного удосконалення людини зазнала викривлення. А тому звернення до цінностей фізичної культури відбувалося відповідно до національно-культурних традицій кожної європейської країни окремо.

У дисертації звертається увага на соціально-історичні передумови поширення гімнастичного руху в Європі, а саме на політичні, військові
події, котрі мали безпосередній вплив на сприйняття суспільством й усвідомлення державами необхідності введення гімнастики у фізичну підготовку військовослужбовців та фізичне виховання молоді до навчальних закладів.

Підпорядкованість суспільно-політичним цілям відрізняло шведську та німецьку гімнастичні системи тим, що в Німеччині вона спиралась на військово-прикладний засіб підготовки, а у Швеції – на лікувально-оздоровчий. В Англії, наприклад, центральним у системі фізичного виховання був спортивно-ігровий метод. У роботі представлений вплив німецької та шведської гімнастичних систем на розвиток гімнастики у Франції, Данії та Чехії.

Оскільки в основу сокільської гімнастичної системи М. Тирша було покладено гуманістичну ідею, сокільський рух із часом перетворився в органічну складову життя багатьох людей та згодом отримує всенародне визнання спочатку серед чехів, а потім й інших поневолених слов’янських народів (сербів, болгар, поляків, хорватів, словенців). Сокільство виявилось не тільки як засіб фізичного розвитку населення або можливість відродження духовної, моральної, історичної спадщини у боротьбі за незалежність, а й як соціокультурний феномен.

На підтвердження цього положення у дисертації зазначено роль сокільського гімнастичного руху в глобальному геополітичному, культурному, економічному намаганні об’єднання слов’янських народів. Ідеї панславізму, які проникли у сокільське середовище, наповнили феномен сокільського руху новим соціокультурним змістом, що сприяло активному його поширенню не тільки у Європі, а й за її межами.

Одним із найефективніших пропагандистських заходів була організація гімнастично-спортивних Всесокільських (Всеслов’янських) зльотів, на яких були обговорені проблеми слов’янства та поставлено завдання демонстрації світовій громадськості національних, культурних, освітніх, соціально-економічних, фізкультурно-спортивних досягнень чехів, сербів, поляків, словенців, болгар, хорватів. Важливо, що на зльоти постійно приїздили гімнастичні делегації із інших країн: Франції, США, Нідерландів, Бельгії, Румунії, Італії, Алжиру, Англії, Російської імперії.

Сокільські гімнастичні товариства як громадські організації
активно реагували на зміну соціально-політичної атмосфери в європейських країнах у другій половині XIX – початку XX століття. З наближенням
Першої світової війни та посиленням національно-визвольного руху сокільство розширило свої масштаби діяльності, що підтверджується динамікою проведення Всесокільських зльотів і чисельністю
їх учасників. Наприклад з 1882 по 1912 роки було організовано шість загальносокільських зльотів за участю понад 85 тисяч учасників (1882 р. – 1572 учасника, 1891 р. – 5832, 1895 р. – 7533, 1901 р. – 11 095, 1907 р. – 15 000, 1912 р. – 39 857).

У другому розділі «Методи та організація дослідження» обґрунтовано систему взаємодоповнюючих методів дослідження, відповідних об’єкту, предмету, меті, завданням та описано організацію дослідження. Дослідження проводилося на базі Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (Київ), відділу образотворчих мистецтв та колекційних зібрань філіалу Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, наукової бібліотеки Національного університету фізичного виховання і спорту України (Київ), Російської державної бібліотеки (Москва), наукової бібліотеки Російського державного університет фізичної культури, спорту та туризму (Москва). Основні дослідження архівних фондів проведено на базі Центрального державного історичного архіву України (Київ).

Дисертаційне дослідження було проведене у три етапи.

На першому етапі (вересень 2006 – червень 2007 року) вивчалася науково-методична література згідно з темою дисертаційного дослідження. Здійснено аналіз сучасних джерел літератури. Проводився збір та пошук першоджерел, архівних фондів, літератури та періодичної преси з фізичного виховання і спорту наприкінці XIX – початку XX століття за тематикою дослідження.

На другому етапі (липень 2007 – жовтень 2008 року) опрацьовані та проаналізовані першоджерела і архівні фонди, систематизовані отримані дані та здійснено написання наукових статей.

На третьому етапі (листопад 2008 – жовтень 2009 року) узагальнено результати дослідження та сформульовано основні висновки за матеріалами проведеного дослідження.

У третьому розділі «Державницький досвід Російської імперії використання сокільського гімнастичного руху в різних сферах життєдіяльності суспільства наприкінці XIX – початку XX століття» мова йде про те, що, на відміну від інших держав, сокільство в Російській імперії, до складу якої входили українські землі сучасної України, було офіційно визнане та отримало значну підтримку влади, а також набуло популярності серед громадськості. Сокільський гімнастичний рух став соціокультурним феноменом, органічно проникнувши в систему освіти та військову сферу.

Встановлено, що на поширення сокільства вплинула низка факторів. По-перше, активному розвитку сокільського руху сприяла державна підтримка, а в особі імператора Миколи II сокільські ідеї знайшли прихильника та захисника. Однак слід звернути увагу на те, що за визнанням сокільського гімнастичного руху Російська імперія намагалася розширити свої панславістські, геополітичні інтереси у Європі. По-друге, сокільство набуло популярності серед населення, що сприяло швидкому поширенню сокільської ідеології у суспільстві. Тобто, започатково сокільський гімнастичний рух перетворився на громадську організацію, до якої долучалися різні за віком, статтю, соціальним положенням верстви населення.

Впровадженню сокільської системи фізичного виховання, зокрема гімнастики, до навчальних програм середніх навчальних закладів Міністерства освіти і Міністерства торгівлі та промисловості сприяли наступні історично-соціальні умови:

– запрошення чеських-соколів на роботу викладачами гімнастики, які, порівняно з іншими, мали найбільше переваг (професійне ставлення до своїх обов’язків, бажання плідно працювати, науково-методична підготовка, знання анатомо-фізіологічних особливостей розвитку людини);

– визнання сокільської гімнастики педагогами і директорами навчальних закладів.

Такі заходи держави були спрямовані, в першу чергу, на поліпшення здоров’я молоді, удосконалення системи фізичного виховання у школі. Водночас простежується намагання влади країни інтегрувати нові методи національно-патріотичного виховання зростаючого покоління як критерій стабільності держави в майбутньому.

Відповідно розкриваються основні державницькі наміри удосконалення фізичного розвитку у військових. Сокільська система гімнастики була визнана керівним складом військового відомства й офіційно введена до програми фізичної підготовки військовослужбовців у 1910 році. У провідних військових навчальних закладах, таких, як Головна гімнастично-фехтувальна школа (Санкт-Петербург), Севастопольська військова фехтувально-гімнастична школа (Севастополь), Гімнастично-фехтувальна школа (Тифліс) викладання доручено було чехам-соколам.

Таким чином, влада Російської імперії намагалася провадити ідею військово-патріотичного виховання використовуючи елемент слов’янського руху – сокільську гімнастику.

У дисертаційній роботі висвітлено суперечливі взаємовідносини сокільства зі спортивними організаціями та Російським олімпійським комітетом. На основі проведеного аналізу першоджерел й архівних фондів було виявлено, що попередні знання у вітчизняній історії фізичної культури і спорту про категоричне негативне ставлення сокільських товариств до спорту – помилкове і не відтворює дійсного стану цієї проблеми.

Тому в роботі підкреслюється, що на початку XX століття «соколи» активно розвивали, а в деяких випадках ставали ініціаторами зародження різних видів спорту в Російській імперії. Завдяки діяльності сокільських товариств виникають футбол у Києві та гандбол у Харкові. Окрім цього, «соколами» культивуються такі види спорту, як: теніс, легка атлетика, фехтування, боротьба, важка атлетика, вітрильний та велосипедний спорт. На півночі країни, а саме у Москві та Санкт-Петербурзі широко були представленні зимові види спорту, зокрема ковзанярський та лижний спорт, хокей, фігурне катання на ковзанах.

У четвертому розділі «Особливості становлення сокільського гімнастичного руху на території сучасної України наприкінці XIX – початку XX століття» відтворено розвиток сокільського гімнастичного руху на Західній Україні, яка знаходилася під владою Австро-Угорської імперії, українських землях, що входили до складу Російської імперії та Українській РСР у 20–30-х роках XX століття.

В розділі представлено суперечливий процес поширення сокільського руху на території сучасної України, яка у зазначений історичний період неодноразово кроїлася і перебувала у складі різних країн (Російська та Австро-Угорська імперії, СРСР). Така скрутна геополітична ситуація українських земель по різному впливала на становлення сокільського гімнастичного руху на її теренах.

З огляду на це було визначено передумови появи сокільства на Західній Україні, які переважно збігалися, а в деяких випадках були тотожними умовам становлення сокільського руху в Чехії, складової частини Австро-Угорської імперії. Насамперед, їх об’єднувала ідея національного відродження. Поширюючись серед різних верств населення сокільські організації проводили не лише спортивно-оздоровчу, а й патріотично-виховну діяльність із яскраво вираженим національно-визвольним рухом. На основі аналізу невідомих або маловідомих джерел та архівних фондів було виявлено, що під впливом історичних та соціально-політичних чинників (рис. 1) сокільські гімнастичні товариства на українських землях Російської імперії з’явилися наприкінці XIX століття, а саме у 1870-х роках на Волині. Це свідчить про те, що початки сокільської ідеї йдуть саме з української території держави як одного із центрів розвитку сокільського гімнастичного руху.

Міграційний рух чехів із поневоленої Австро-Угорщиною Чехії та ідеї всеслов’янського об’єднання сприяли проникненню сокільської ідеї на терени Російської імперії, зокрема на українські землі, що входили до її складу. Захоплення сокільською гімнастикою поступово набуває все більшого масштабу, порівняно з іншими діючими гімнастичними організаціями в Російській імперії.

Геополітичний Соціокультурний Військово-політичний

фактор* фактор** фактор***






Скачать документ

Похожие документы:

  1. Педагогічна бібліографія (3)

    Документ
    У45 Українська педагогічна бібліографія. 2004 рік: Покажчик літератури / Уклад. Н. І. Тарасова, Г.І.Шаленко.– К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2008. – Вип.
  2. Верховної Ради України на пленарних засіданнях 21 лютого цього року. Ми вчора з вами розглянули 23 питання порядку денного, за результатами їх розглядів: прийнято 2 закон

    Закон
    Дозвольте поінформувати про результати роботи Верховної Ради України на пленарних засіданнях 21 лютого цього року. Ми вчора з вами розглянули 23 питання порядку денного, за результатами їх розглядів: прийнято 2 закони, 15 законопроектів

Другие похожие документы..