Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Программа'
Прибытие в Лондон. Встреча в аэропорту с представителями принимающей компании. Трансфер на ж/д вокзал Kings Cross и переезд на скоростном поезде в сто...полностью>>
'Документ'
Калинівка, вул. Спортивна, 1, тел. 5-17- 5, 5137 Шанько Володимир Микитович Макарівська районна організація Української селянської демократичної парт...полностью>>
'Диссертация'
Защита состоится 27 апреля 2007 года в 15.00 часов на заседании диссертационного совета ДМ 212.241.04 при Саратовском государственном социально-эконо...полностью>>
'Документ'
Создать акт в системе КИС УЗ на сертификацию преподавателей по выбранным курсам (дисциплины должны быть выверены по плану МЭСИ, должны быть смежными (...полностью>>

Національна академія наук України Міністерство освіти та науки України бюлетень

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

1

Смотреть полностью

Національна академія наук України

Міністерство освіти та науки України

БЮЛЕТЕНЬ

Західного наукового центру

2005

Важливі питання вирішення народногосподарських проблем Львівської області при ефективній співпраці науковців, влади та ділових кіл

(Матеріали доповіді голови Західного наукового центру НАН України і МОН України академіка НАН України Долішнього М.І. на засіданні бюро Західного наукового центру 3 лютого 2005 року)

1. Промисловість та машинобудування.

На сьогодні важливим для регіону засобом сприяння його соціально-економічному розвитку є створення та функціонування кластерних систем, тобто територіально-виробничих об’єднань підприємницьких структур, які інтегрують свої зусилля з науково-дослідними установами та органами влади для вирішення виробничих проблем.

У Львівській області основними пріоритетними галузями визначено машинобудування, приладобудування, хімічна промисловість.

Машинобудування
  1. Область має добрі потенційні можливості розвивати такий напрямок, як автобусобудування. У цьому напрямку працюють ВАТ "Львівський автобусний завод", ВАТ "Укравтобуспром", ВАТ "Стрийавто" та ДП "Доброта авто" тощо.
    В системі кластеру транспортне машинобудування, яке може виробляти також дорожно-будівельну техніку, автобусів з низькими підлогами, шкільних автобусів, спецтехніку тощо необхідно більш активно використовувати науковий потенціал НУ "Львівська політехніка", Фізико-механічного інституту НАН України, Інститут прикладних проблем механіки і математики НАН України, Інституту регіональних досліджень НАН України тощо.

  2. Аграрному сектору особливо потрібні мінітрактори з відповідним комплектом пристосувань для фермерських та приватних господарств, реалізація яких повинна проходити за лізинговими схемами, з використанням мікрокредитування, іпотеки. Основна виробнича база – це ВАТ "Львівсільмаш", ВАТ "Агромашпроект", ВАТ "Конвеєр", ВАТ "Завод фрезерних верстатів " тощо. Бажано для цього напряму задіяти науковий потенціал Львівського державного аграрного університету, НУ "Львівська політехніка", Фізико-механічного інституту ім. Г. Карпенка НАН України, Інституту землеробства і тваринництва західного регіону тощо.

  3. Виробництво вантажопідіймальної техніки. Традиційно ним займалися ЗАТ "Львівський завод автонавантажувачів", ВАТ "Дрогобицький автокрановий завод", ВАТ "Автовантажмаш", ВАТ "Завод гідромеханічних передач" та інші підприємства. У цьому напрямку можуть пропонувати свої розробки Фізико-механічний інститут НАН України, НУ "Львівська політехніка" тощо.

  4. Виробництво нафтогазового обладнання. Працюють ВАТ "Дрогобицький долотний завод", ВАТ "Дрогобицький машинобудівний завод", ВАТ "Бориславський експериментальний ливарно-механічний завод" та інші. Перспективні у цьому аспекті підприємства розташовані в Стрию та у Львові, наприклад, такі як "Стрийський завод "Металіст", ВАТ Експериментальний механічний завод" тощо. Щодо виробництва нафтогазового обладнання то наукове забезпечення можуть здійснювати Фізико-механічний інститут НАН України, Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, НУ "Львівська політехніка" тощо.

Спільна проблема машинобудування в цілому – ефективність використання окремих виробничих циклів – виокремлюється в окремий пріоритет. Він полягає у створенні спеціалізованих для певної групи підприємств виробництв, таких як гальванічне забезпечення, ливарне виробництво, підготовка металів, інструментальне виробництво, пресове устаткування та інше.

Приладобудування
  • виробництво телевізійної техніки;

  • виробництво системи контролю та приладів обліку енергоносіїв та води;

  • виробництво телекомунікаційних технологій і засобів зв"язку;

  • виробництво продукції для ВПК.

  1. Виробництво телевізійної техніки. Займаються Концерн "Електрон", Державний концерн "ЛОРТА" на базі зовнішньої комплектації. Активізуються ділові контакти з китайськими виробниками. Серйозною проблемою є явище контрабанди комплектуючих для виробництва телевізорів, особливо кінескопів. Повномасштабне виробництво телевізорів Львівської торгової марки ускладнено тим, що ми втратили власну базу виробництва кінескопів на ВАТ "Кінескоп".

  2. Виробництво системи контролю та приладів обліку енергоносіїв та води. Традиційно цим займалися ДП "Львівприлад", ВАТ "Термоприлад", НДІ "Диполь", НДІ "Промприлад".

  3. Виробництво телекомунікаційних технологій та засобів зв"язку. Приватизація та наступне перепрофілювання ВАТ "Львівський завод телеграфної апаратури" значно послабило цей пріоритетний напрямок. Водночас розвивається виробництво автоматизованих систем стрілочних переводів на Укрзалізниці. Тут задіяні ТзОВ "ЛЗТА", ПП "Інтрон", ТзОВ "ІНТЕХ-Л".

  4. Виробництво продукції для ВПК. Міністерство оборони України фактично не замовляє продукцію, а за замовлену практично не розраховується. Підприємства Концерн "Електрон", ДК "ЛОРТА", ЛНДРТІ, НДІ "Еротрон" та інші стараються виживати за рахунок зовнішньоекономічної діяльності. Необхідно вести роботу з Міністерством оборони України щодо отримання корпоративних замовлень.

Хімічна промисловість
  • Виробництво складних мінеральних добрив та сполук на основі сірки.

Збереження Яворівського родовища та технології виробництва сірки шляхом підземної виплавки є дуже важливим відносно цінової політики імпортерів. Необхідна реструктуризація Яворівського ДГХП "Сірка", так як це відбулося на Новороздільському гірничо-хімічному комплексі. Водночас створення ВАТ "Завод складних мінеральних добрив" та розвиток його співпраці із ВАТ "Укрфосфати" можуть забезпечити цей напрямок.

  • Виробництво калійних добрив.

Різке зменшення протягом ряду років в Україні обсягів внесення у ґрунт добрив, у т.ч. калійних, спричиняє постійно зростаюче зниження врожайності сільськогосподарських культур, виснаження та деградацію ґрунтів. Водночас у Західному регіоні України зосереджені як значні розвідані запаси сульфатних калієвих руд, що останнім часом практично не експлуатуються, так і підприємства, технологічний цикл яких у свій час був повністю адаптований до руд місцевих родовищ (Калуський калійний комбінат в м. Калуш Івано-Франківської області та Державне гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал" в смт. Стебник Львівської області).

Науковцями на сьогодні створено нові технології комплексної та безвідходної переробки каїніто-лангбейнітових руд, використання яких в промислових масштабах може забезпечити Україну власними калійними добривами комплексної дії, а також звільнити нашу державу від імпортного постачання магнезіальних та калійних добрив для аграрного сектору економіки.

Західний науковий центр спільно із Львівською та Івано-Франківською облдержадміністраціями, ВАТ "Гірхімпром" та ВАТ " Оріана" протягом минулого року вели роботу щодо розроблення довгострокової Державної програми виробництва калійних добрив поліфункціонального призначення, які б відповідали світовим вимогам до продукції аналогічного типу.

  • Виробництво синтетичних матеріалів.

У сфері виробництва синтетичних матеріалів працює низка підприємств Львівщини – ВАТ "Львівський хімічний завод", НДІ "Синтез", ВАТ "Елегал", ВАТ "Пластмасфурнітура", ДП "Композит" та ін.

Функціональні пріоритети подальшого зростання промислового виробництва – це пріоритети, спрямовані на створення сприятливої регіональної інфраструктури: науково-інноваційної, управлінської, екологічної, фінансової тощо, направлені на сприяння розвиткові конкурентноспроможних виробництв.

Такими є енергозбереження та екопромислова діяльність

Одним із пріоритетів екопромислової діяльності є забезпечення надійності і безпечної експлуатації будівель і споруд, тобто виконання розробленої вченими Фізико-механічного інституту НАН України програми "Ресурс".

2. Паливно-енергетичний комплекс

Паливний комплекс

Основними напрямками нафтовидобування на Львівщині є:

  1. Створення гідродинамічної теорії і технології розробки та експлуатації нафтових та газових покладів на підземних газосховищах із застосуванням горизонтальних свердловин та практичної методики проектування інтенсифікації процесів видобування нафти і газу із родовищ Львівщини.

Мета – науково-технічне обґрунтування нового методу розробки та експлуатації нафтових і газових родовищ і підвищення нафто- і газовилучення та практичне його застосування шляхом використання горизонтальних свердловин в сукупності з традиційними вертикальними, а також зменшення енергетичних та фінансових витрат на експлуатацію підземних газосховищ.

Впровадження горизонтальних свердловин в практику нафтовидобування доцільне на Стинавському, Новосхідницькому, Заводівському родовищах Львівської області, а також на Угерському підземному газосховищі.

  1. Проведення додаткових досліджень нафтових родовищ Львівщини та фонду нафтових свердловин і виконання техніко-економічного обґрунтування шляхів збільшення поточного видобутку нафти і підвищення кінцевої нафтовіддачі.

Мета – дати техніко-економічне обґрунтування шляхів додаткового видобування нафти і газу із родовищ Львівської області.

Необхідно:

  • додатково-дослідити нафтові родовища і обґрунтувати застосування відомих і нових технологій розробки родовищ, а також технологій гідродинамічного, фізико-хімічного, теплового і газового способів підвищення нафтовилучення, з формулюванням границь ефективного їх застосування і вибором конкретних об’єктів першочергового застосування;

  • виконати інвентаризацію і аналіз фонду свердловин для збільшення поточних дебітів і оптимізації режимних параметрів.

  1. Створення наукових основ і технологій раціонального освоєння та розробки нафтових родовищ з малими запасами.

Мета – створення ефективної технології освоєння і розробки родовищ з малими запасами, що дасть змогу залучити до освоєння значну частину родовищ, які на нинішній день вважаються важкодоступними і нерентабельними.

Необхідно:

  • дослідити нові способи і системи раціонального розміщення свердловин для пошуків, розвідки, освоєння, розробки і дорозробки нафтових родовищ з малими запасами;

  • оптимізувати пластовий і свердловинний процеси, що мають місце при видобуванні нафти, шляхом створення більш ефективних технологічних процесів нафтовидобування, які б враховували специфіку малих родовищ;

  • створити методологію прийняття техніко-економічних рішень з питань промислового облаштування та транспортування нафти за умови територіальної віддаленості родовищ з малими запасами від існуючої бази.

Газовидобувна промисловість Львівщини

Загальні залишкові запаси газу у Львівській області складають біля 70 млрд. куб. м., газового конденсату біля 150 тис.т.

Перспектива розвитку газовидобування на Львівщині пов’язана з розширенням обсягу розвідувальних робіт, пошуком, розвідкою та освоєнням нових родовищ. Першочерговими напрямками газовидобування є такі:

  • прискорення введення в розробку нових родовищ газу – Вишнянського, Любешівського, Макунівського, Рубанівського, Верещицького, Орховицького, Східно-Довгівського газових родовищ та газових покладів Луквинського і Струтинівського газонафтових родовищ. Початкові запаси газу в цих родовищах складають 6,5 млрд.куб.м.

  • розробка технологій видобутку залишкових запасів газу з виснажених газових родовищ заміщенням газу водою, відходами нешкідливих хімічних виробництв і вуглеводневими газами.

  • Завершення пошуково-розвідувальних робіт на Велико-Мостівському, Городоцькому, Тинівському газових родовищах.

  • Розробка і впровадження технологій і технічних пристроїв для підвищення продуктивності обводнених газових і газоконденсатних свердловин шляхом інтенсифікації винесення рідини з вибою на поверхню.

Вугільна промисловість

Щодо сучасного стану і перспектив розвитку твердих і пов’язаних з ними газоподібних складових паливного комплексу Львівщини необхідно:

  • розробити програму розвитку вугільної промисловості Львівсько-Волинського басейну;

  • комплексне вивчення гумусового вугілля Львівсько-Волинського басейну з метою виявлення шляхів раціонального його використання;

  • розробка програми видобутку супутнього газу метану з вугільних родовищ Львівсько-Волинського басейну;

  • розробка методики пошуків і оцінки техногенних покладів метану у Львівсько-Волинському басейні.

Інформаційне забезпечення об’єктів паливного комплексу вимагає:
  • впровадження методики по систематизації геологічної інформації для утворення комп'ютеризованої бази даних усіх свердловин та родовищ нафтогазового комплексу регіону

  • формування баз знань по родовищах регіонального нафтогазового комплексу з метою впровадження на нафтогазовидобувних підприємствах ефективних експертних систем

Інші напрями енергозабезпечення

Основні напрями:

  • впровадження енергозберігаючих технологій в сфері виробництва та побуту;

  • Реконструкція Добротвірської ТЕС;

  • Будівництво вітроелектростанцій;

  • Відновлення і будівництво міні-, мікро-, малих ГЕС;

  • Розробка та виконання Державної програми "Біопаливний етанол".

Охорона навколишнього середовища, екологічна безпека та попередження надзвичайних ситуацій

Включає в себе:

  • оцінку впливів на навколишнє середовище розробки нафтових і газових родовищ;

  • оцінку впливів на навколишнє середовище вугільних шахт;

  • екологічний аудит, моніторинг стану навколишнього середовища та комп'ютерні системи екологічної безпеки;

  • прогноз та попередження надзвичайних ситуацій, природних катастроф і техногенних аварій;

  • ліквідація наслідків природно-техногенних катастроф, які вже відбулися.

4. Аграрне виробництво

Питома вага Львівської області у виробництві валової продукції сільського господарства України становить біля 4,5%. За період 1990-2004 рр. обсяг цієї продукції по області зменшився більше як на 30%. Скоротилось виробництво практично всіх, крім овочів, видів продукції, в т.ч. цукрових буряків – у 4 раза, зернових – вдвічі, м’яса – у 2,5 раза. Матеріально-технічна база сільсько­господарських підприємств є на 75-80%, зношена, морально і технічно застаріла. При цьому кардинально помінялась структура виробництв – 92% сільсько­господарської продукції сьогодні виробляється в господарствах населення. Така тенденція не може прогнозуватись на майбутнє, оскільки є економічно безперспективною. Зосередження виробництва продукції в господарствах населення деструктурує сировинну базу і створює об’єктивні труднощі у функціонуванні переробних підприємств. Крім того, це стримує розвиток науково-технічного прогресу в галузі в частині впровадження переробних технологій та забезпечення їх реалізації.

Вважаючи неприйнятною ситуацію, що склалася в АПК, базуючись на визнанні пріоритетності інтересів сільського господарства та сільськогосподарських товаровиробників, потрібно негайно, одночасно на всіх рівнях (державному, регіональному, локальному) приступити до відродження сільського господарства.

Виходячи із існуючої ситуації, концептуальними стратегічними напрямками розвитку АПК Львівської області слід вважати:

  • Економіка сільського господарства повинна розвиватись шляхом створення однакових умов для функціонування різних організаційних форм господарювання на основі забезпечення можливостей для вільного підприємництва, економічної свободи, повної реалізації економічних інтересів та виконання регулювальної функції держави. В основі такого розвитку повинно лежати розуміння і та усвідомлення реальності існування лише двох форм власності – державної і приватної, оскільки поняття власності передбачає наявність конкретного суб’єкта – власника. Тому існує об’єктивна необхідність приведення організаційно-правових форм господарювання по регіону у відповідність до реальних форм власності.

  • Розвиток аграрного сектору економіки повинен відбуватись з врахуванням об’єктивної необхідності концентрації виробництва на основі спільного використання земельних і майнових комплексів. Базою для такого розвитку повинна стати кооперація у всіх її формах, яка має охопити сферу постачання, виробництва, переробки, зберігання і збуту продукції та фінансово-кредитного забезпечення цього ланцюга, в тому числі господарства населення. Кооперативи слід створювати як нові, так і шляхом реформування існуючих переробних і агросервісних підприємств. Діючі великі переробні підприємств у своїй більшості мають стати власністю сільськогосподарських підприємств і з акціонерних товариств перетворитись в кооперативні об’єднання.

  • Важливим стратегічним напрямком розвитку АПК Львівської області повинна стати агропромислова інтеграція як вища форма кооперації.

Метою інтеграції є поєднання економічних інтересів сільсько­господарських товаровиробників та підприємств промислової переробки сільсько­господарської сировини, спрямованих на високий кінцевий результат. При цьому необхідно створити господарським структурам різних галузей рівні стартові умови для забезпечення рівня доходності інтегрованого виробництва. Перспективними формами агропромислової інтеграції на Львівщині є міжгосподарська і внутрігосподарська.

В умовах Львівської області найбільш економічно доцільними формами міжгосподарської інтеграції є:

  • Повна вертикальна виробнича інтеграція на базі великих сільсько­господарських підприємств шляхом насичення їх переробними виробництвами.

  • Кооперативна виробнича вертикальна інтеграція – створення фермерами кооперативу для виконання відповідних функцій з переробки сільсько­господарської сировини.

  • Контрактна виробнича вертикальна інтеграція – учасники її повністю зберігають самостійність та права юридичної особи і водночас підпорядковують свою діяльність інтересам досягнення високих кінцевих результатів всього технологічного ланцюга. Безперечними перевагами контрактної інтеграції є її висока гнучкість, мобільність та оперативність. Контрактну форму інтеграції можемо вважати універсальною, оскільки її учасниками можуть бути навіть господарства населення.

  • Горизонтальна виробнича інтеграція – шляхом співробітництва партнерів, розмежованих внутрішньогалузевим технологічним поділом праці та шляхом придбання й використання потужної сільськогосподарської техніки.

  • У межах фінансової горизонтальної інтеграції для сучасних умов особливо важливо налагодити кредитну та страхову.

Охарактеризовані напрями та організаційно-економічні форми інтеграції в реальній господарській практиці мають функціонувати не ізольовано, а в поєднанні, комплексно, системно. Маркетингова та виробнича вертикальна інтеграція органічно поєднуються між собою і доповнюються освітньо-консультативною допомогою виробникам сировини з боку інтегратора – переробного підприємства.

Перспективними організаційно-правовими формами розвитку різних напрямів інтеграції у Львівській області є: агрофірми, агрокомбінати, агроторгові доми, товарні агропромислові біржі, агропромислові об’єднання, виробничі та науково-виробничі системи, агроконсорціуми, і, як найвища форма організації інтеграції – агропромислово фінансова група.

Запорукою ефективності реалізації вказаних напрямів розвитку АПК повинна стати науково обґрунтована виважена система економічних взаємовідносин між усіма партнерами у цій сфері економіки. Справедливість розподілу кінцевого ефекту між усіма учасниками агропромислового виробництва може бути забезпечене на основі врахування пропозиції участі кожного з них у його одержанні.

Гранично важливим економічним ресурсом в АПК є земля і ступінь правильності її розподілу безпосередньо впливає на ефективність сільського господарства та виробництва сільськогосподарської продукції в цілому. Вищий рівень ефективності перерозподілу сільськогосподарських угідь означає виробництво більшої кількості сільськогосподарської продукції, вищий рівень доходів сільськогосподарських виробників, підвищення зайнятості населення завдяки збільшенню кількості робочих місць, покращення використання продуктивного потенціалу землі. Необхідними умовами останнього є максимальне збереження цілісності господарського використання приватними формуваннями землі.

З метою належного регулювання земельних відносин слід впроваджувати такі важелі економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель, як ціна, купівля-продаж землі, земельні аукціони тощо. Це потребує налагодження роботи органів інфраструктури ринку землі (податкова інспекція, земельні банки, біржі тощо) за участю кваліфікованих землевпорядних кадрів. Особлива увага повинна звертатись на створення земельних банків, які б фінансували вільний викуп земельних ділянок шляхом надання потрібних кредитів із застосуванням прийнятих кредитних ставок.

Умовами успішного функціонування ринку землі є:

  • Розробка методики та проведення реальної оцінки землі з врахуванням всіх можливих чинників.

  • Наявність відповідного законодавства щодо купівлі-продажу землі та реальної приватної власності на землю (з розширенням діапазону можливостей власників землі щодо права розпорядження власною землею).

  • Наявність значної кількості покупців і продавців.

  • Доступність до ринку землі всіх, хто бажає купувати або продавати землю.

  • Інформованість всіх учасників ринку щодо поточних умов його функціонування та можливих тенденцій їх змін у найближчій та віддаленій перспективі.

Реалізація вказаних напрямів розвитку АПК у Львівській області доцільно здійснювати у певній послідовності.

І етап: Робота з крупними підприємствами, які зберегли цілісність майнових і земельних комплексів. В цілому плані необхідно провести детальний аналіз забезпеченості їх ресурсами з тим, щоб використовуючи можливі фінансово-кредитні ресурси регіону, довести рівень їх енергоозброєності та фондозабезпеченості до необхідного нормативного, що відповідає наявним майновим і земельним комплексам. Кредити слід надавати на 2 роки безвідсотково. За умови досягнення договірної урожайності культур і продуктивності тварин продукція цих підприємств повинна мати гарантований збут.

ІІ етап: Провести детальний аналіз використання земельних паїв господарств що розпалися. Створити на їх основі кооперативи, звільнивши їх на 5 років від оподаткування і забезпечивши на 2 роки безвідсотковим кредитом.

З метою ефективного використання земельних паїв та концентрації доцільно передбачити додаткову орендну плату в розмірі 50% прибутку з 1 га.

Робота з особистими господарствами населення повинна здійснюватися в напрямку їх залучення до контрактної форми агропромислової інтеграції та розвитку обслуговуючої кооперації.

Як свідчить зарубіжний досвід, ключем до вирішення проблем перехідного періоду є удосконалення Системи Сільськогосподарських Знань та Інформації. Для покращення справ потрібно підвищити (і потім підтримувати) кваліфікаційний та освітній рівень сільськогосподарських працівників зокрема і сільських жителів загалом, надання їм послуг у вигляді консультацій.

Для забезпечення належного залучення наукового потенціалу до реалізації вказаних напрямків доцільно створювати науково-впроваджувальні інноваційні та дорадницькі центри на базі аграрних наукових та освітніх установ. Такий Новаційний центр вже створений і функціонує у Львівському державному аграрному університеті.

Виходячи із пріоритетних напрямів інноваційного розвитку аграрного сектору економіки Львівської області пропонується залучити науковців для наукових дослідженнях можливостей вирішення наступних проблем:

  • розробка технологій використання біодобрив і біозасобів захисту рослин і тварин в системах вирощування окремих сільськогосподарських культур та їх апробація на практиці;

  • розробка рекомендацій із запровадження органічної системи землеробства і виробництва екологічно чистої продукції у сільськогосподарських підприємствах;

  • розробка системи заходів із забезпечення універсалізації технологічних ліній переробних підприємств, адаптації технічних засобів до використання при змінних технологічних режимах, створення технологій виробництва харчових напівфабри­ка­тів (продуктів швидкого приготування, овочевих сумішей тощо) для використання в сучасних технологіях приготування їжі, розробка безвідходних технологій;

  • розробка засобів обліку технічної діагностики і контролю над виконанням технологічних процесів зберігання і глибокої переробки сільськогосподарської продукції з розробкою відповідних методів та технічних засобів, які повинні бути інтегровані у систему комп’ютеризованого обліку продукції;

  • розробка, виготовлення дослідних зразків, дослідження та просування на серійне виробництво сучасних технічних засобів, що відповідають новим умовам застосування;

  • створення комплексних, комбінованих агрегатів, в т.ч. автоматизованих, з високими експлуатаційними характеристиками, малим рівнем споживання енергії та впливом на персонал і оточуюче середовище, з мінімізацією втручання персоналу у технологічний процес тощо.

Пропонується організувати на базі аграрних науково-освітніх установ навчання виробників сільськогосподарської продукції основам органічного землеробства, використання біодобрив та біозасобів захисту рослин і тварин і виробництва екологічно чистої продукції у формі семінарів, курсів, тренінгів, Днів поля.

5. Екологія та природокористування

Першочерговими пріоритетами Львівщини по вирішенню проблем екології та природокористування є такі як:

  • Екологічна реабілітація та раціональне використання природних ресурсів в зоні діяльності гірничо-хімічних та гірничо-видобувних підприємств, перетворення депресивних територій в зони рекреації (Яворів, Розділ, Стебник, Подорожне, Червоноград, Борислав, Миколаїв)

  • Попередження забруднення та покращення екологічного стану транскордонних рік Дністер, Західний Буг та приток Сяну.

  • Впровадження сучасних способів збору, переробки, утилізації та захоронення твердих побутових та промислових відходів, в тому числі накопичених пестицидів та інших токсичних речовин.

  • Розвиток природно-заповідної, рекреаційної та туристичної мережі на території Львівщини.

  • Розробка та впровадження програми зменшення забруднення атмосферного повітря та накопичення відходів на Добротвірській ТЕЦ, НПК "Галичина", ВАТ "Жидачівський ЦПК", ВАТ "Миколаївцемент".

  • Охорона атмосферного повітря від забруднення транспортними засобами.

  • Екологічний моніторинг, екологічна безпека, міжнародне співробітництво, інформаційне забезпечення громадськості та екологічна освіта та виховання.

Екопромислова діяльність

До першочергових заходів необхідно віднести діяльність щодо утилізації гудронів та нафтошламів, пластикової тари, збору та утилізації шин.

На території Львівської області знаходиться 400-500 тонн гудронів: Грибовицьке хвостосховище – від 200 до 300 тис.тонн кислих гудронів, Дрогобицьке хвостосховище – понад 200 тис.тонн важких гудронів, Добротвір – близько 3 тис. тонн нейтралізованих кислих гудронів, завезених з Угорщини з метою спалювання, Новий Розділ – 17 тис.тонн нейтралізованих кислих гудронів завезених з Угорщини для отримання модифікаторів для будівельної промисловості.

Відповідно до Закону України "Про відходи" знешкодження та утилізація шкідливих відходів покладається на їх власників:

  • Грибовицьке хвостосховище. Необхідно визначити правонаступника на власність гудронів та розробити програму їх переробки.

  • Дрогобицьке хвостосховище. Відповідно до законодавства зобов"язати власника передбачити фінансування проекту з утилізації гудронів.

  • Завезені з Угорщини гудрони. Встановити їх власника та забезпечити їх використання за цільовим призначенням із дотриманням необхідних технологічних вимог.

Враховуючи технологічну специфіку переробки гудронів та нафтошламів і значні обсяги цих відходів, що зберігаються у Львівській області, залучити профільні науково-дослідні установи до розробки технологій утилізації гудронів та нафтошламів.

6. Євроінтеграційні процеси, транскордонне співробітництво та розвиток Єврорегіонів

У нашій державі та особливо в її регіонах давно виникла необхідність щодо наукового забезпечення широкого спектра напрямів транскордонного співробітництва, зокрема щодо опрацювання і впровадження відповідних організаційних методів, розробку інструментарію цільових програм, підготовки відповідних кадрів тощо. Новим імпульсом до розвитку міжнародного співробітництва у цьому напрямку мала б стати реалізація положень Карпатської конвенції, підписаної у 2003 році у Києві.

Актуальною у цьому напрямі залишається ініціатива Західного наукового центру щодо розробки Комплексної програми сталого розвитку Карпат. Діяльність Інституту транскордонного співробітництва у майбутньому буде напрямлена на науково-методичне забезпечення розвитку транскордонного співробітництва, аналіз та моніторинг проблем регіонального та транскордонної співпраці, створення системи транскордонної статистики, підготовці наукових кадрів та забезпечення системи впровадження наукових розробок, підготовку та перепідготовку кадрів у сфері транскордонного співробітництва. Інститут готовий взяти участь в розробці Концепції стратегії транскордонного співробітництва, розробці стратегій розвитку транскордонного співробітництва прикордонних регіонів України, розробці Комплексної програми транскордонного співробітництва, вдосконаленні інформаційно-статистичного забезпечення діяльності єврорегіонів.

Аналізуючи європейський досвід розвитку транскордонного співробітництва, слід зазначити, що найбільш ефективною його організаційною формою є співробітництво в рамках єврорегіонів – міжнародних організацій, метою яких є координація розвитку прикордонних територій та реалізація спільних проектів цих регіонів. Науковці установ Західного наукового центру беруть активну участь у розвитку транскордонного співробітництва в рамках єврорегіонів "Карпати" та "Буг", зокрема в роботі Українсько-польської міжурядової Координаційної ради з питань регіонального співробітництва, Міжвідомчої комісії з проблем транскордонного співробітництва при Міністерстві економіки та з питань європейської інтеграції, а також у засіданнях експертів Карпатського фонду.

"Карпатський єврорегіон" об’єднує прикордонні території п’яти держав: Угорщини, Польщі, Словаччини, Румунії і України і основними пріоритетами діяльності є – електронне і електротехнічне виробництво, лісопереробна, видобування і переробка корисних копалин, формування і розвиток рекреаційних зон. Проте території єврорегіонів в Європі набагато менші ніж ті, учасниками яких є українські області. Органи їх управління невеликі, мобільні та не забюрократизовані. У нас же поточну діяльність проводять в основному підрозділи органів влади, а не єврорегіональні. Тому важливо йти шляхом реструктуризації єврорегіонів з метою надання їм реальних можливостей у самоврядуванні.

Цього року в рамках 4 Міжнародного економічного форуму науковцями було представлено новий проект створення Міжнародного біосферного резервату "Розточчя". До української частини біосферного резервату передусім увійдуть природний заповідник "Розточчя" (2084 га) з охоронною зоною (2100 га), Яворівський національний природний парк (7079 га), Регіональний ландшафтний парк "Равське Розточчя (20464 га) і частина Янівської рекреаційної зони (7103 га). Загальна площа території становить 38830 га і належить до Яворівського і Жовківського районів Львівської області.

Завдяки сприятливим кліматичним умовам, мальовничим горбистим ландшафтам та озерним екосистемам Розточчя традиційно вирізняється багатим рекреаційно-туристичним потенціалом, раціональне використання якого матиме певне соціально-економічне значення для мешканців регіону.

7. Підготовка спеціалістів вищої та середньої кваліфікації для народного господарства

1. Вища освіта

У Львівській області є 39 навчальних закладів I-II рівня акредитації та 20 закладів III-IV рівня акредитації. Ми зосередимо увагу навколо закладів III-IV рівня акредитації.

Кількість студентів в 2002/2003 р.р. досягла 99,4 тисяч, що складає 38,4 особи на 1000 мешканців. Львівщина за показником на душу населення займає п’яте місце серед областей України, а середньоукраїнський показник становить 35,1.

Варто зазначити, що між 1995 та 2002 роками кількість студентів на душу населення зросла на 79%. В той самий період загальна кількість студентів зросла на 68%. Це свідчить про збільшення потреби у вищій освіті та підвищення розуміння її ролі в сучасній економіці та суспільстві.

Між 1995 та 2002 роками можемо спостерігати зростаючу роль приватної вищої освіти. Частка студентів недержавних закладів зросла від 7,3% до майже 10%. Однак, слід визнати, що ця статистика стосується загалом навчальних закладів усіх чотирьох рівнів акредитації, а не тільки вузів.

Статистичні дані по ринку праці показують, що дидактична пропозиція вузів області в минулому не відповідала зміні потреб місцевої економіки. Майже 10% безробітних були випускниками навчальних закладів (I-IV рівня акредитації), а в деяких районах, включаючи місто Львів, цей показник перевищував 30%. В то же час, безробіття у групі мешканців з початковою освітою було незначним.

Однак, нещодавно структура курсів, що викладаються у вузах Львова, почала швидко змінюватися. У 2002/2003 році найбільше заяв на вступ надійшло на факультет економіки, менеджменту та фінансів, інженерні та медичні спеціальності. Недавно були створені нові факультети, а саме: міжнародні відносини, управління бізнесом, аналіз фінансового ринку, туризм тощо. У 2002/2003 році найбільше випускників було на факультетах, пов’язаних з економікою, комерцією та управління бізнесом (38,3 тисячі – 28,9% загальної кількості випускників) та інженерними спеціальностями (31,1 тисяча – 23,4%). У 1990 році вони складали 12,1 тисяч (11,1%) та 39,1 тисяч (36,1%) відповідно. Отже, як по абсолютних, так і по відносних показниках, кількість заяв в економічні/бізнесові вузи підвищилася, а в технічні – зменшилася.

Протягом останніх семи років вступний конкурс на економічні факультети постійно зростав, а у вузах промислового спрямування – постійно зменшувався. Досить цікавим є той факт, що найвищий конкурс спостерігається не на економічному чи юридичному факультеті, а в педагогічних вузах. Надмірна потреба у педагогічній освіті не відображує очікуваної віддачі чи якості цих курсів, а швидше традиційно високий соціальний статус професії вчителя (особливо в малих сільських громадах) і нездатність студентів визначитися у своїх інтересах після закінчення середньої школи. Коротше кажучи, високий конкурс у педагогічних вузах зумовлюється більше низькою якістю середньої освіти, аніж високою якістю навчання у них.

Серед вузів найвищий вступний конкурс у 2002/2003 н.р. спостерігався у Львівському університеті ім. Івана Франка, де в середньому 2,13 особи подавали заяву на 1 місце. На другому місці – Львівський інститут внутрішніх справ (1,77) та Музична академія (1,52).

Як і інші категорії освіти України, вузи відчувають значний брак фінансування. Львівська область не є виключенням із цього правила. Для утримання навчальних закладів з деяких студентів береться оплата за відвідування лекцій. Розлядаючи навчальні заклади усіх рівнів акредитації загалом, у 1995/1996 н.р. тільки 14% студентів оплачували свою освіту, а в 2002/2003 – 53,7%. У вузах III-IV рівня акредитації 49,7% студентів оплачували лекції у 2002/2003 н.р.

Хоча юні мешканці Львівщини все більше усвідомлюють цінність освіти, все ще невелика частка студентів (4,1%), закінчуючи вузи III-IV рівня акредитації, здобуває степінь магістра. Розглядаючи всі рівні акредитації, частка магістрів серед випускників становить 3,1%, 36% студентів отримують ступінь старшого спеціаліста, а 29% – молодшого спеціаліста. Близько третини отримують степінь бакалавра.

Після закінчення повної середньої освіти студент завершує ще два роки навчання, щоб стати молодшим спеціалістом, 4 роки – щоб стати бакалавром, 5 років – старшим спеціалістом і 6 років – магістром. Дані по випускниках у Львівській області чітко вказують на те, що введення ступеня бакалавра співпало зі зміною потреби в орієнтованій на професію, технічній вищій освіті (молодший спеціаліст) на загальну вищу освіту (бакалавр, магістр).

Порівнюючи дані 1996 та 2003 років по вищій освіті, можна також зробити висновок, що сьогоднішні випускники присвячують більше часу освіті в порівняні з їх ровесниками в минулому. Цей процес, без сумніву, матиме бажаний позитивний вплив на регіон і повинен заохочуватися та підтримуватися владою.

Входження української вищої освіти в європейський освітній простір є важливою і багато в чому вирішальною складовою загального процесу європейської інтеграції України. Приєднання України до загальноєвропейської акції під назвою "Болонський процес", спрямованої на створення спільного європейського простору вищої освіти буде потужним поштовхом до позитивних системних змін у системі вищої освіти України, зокрема у таких сферах, як автономія університетів, прозорість систем вступу та оцінювання, моніторинг якості освіти, мобільність студентів, подолання корупції.

Перші кроки України на шляху до приєднання до Болонського процесу ще раз засвідчили, що ініціатором змін зазвичай виступають центральні керівні органи, а не самі вищі навчальні заклади. При цьому здебільшого консультації з регіонами безпосередньо на етапі підготовки важливих стратегічних документів не стали системою. Як наслідок, університети, які мають впроваджувати ці зміни, виявляються не готовими до цього і не відчувають себе повноправними учасниками процесу, що призводить до нівелювання ефекту життєво важливих для них ініціатив. Важливо, щоб ініціатором змін в українській системі вищої освіти виступали не тільки центральні керівні органи, а, насамперед, вищі навчальні заклади, академічні спільноти і студентські органи самоврядування.

2. Середня спеціальна освіта

Частина навчальних закладів професійно-технічної освіти співпрацюють з вищими навчальними закладами III—IV рівнів акредитації, виробничими підприємствами на підставі угод та договорів. Таку співпрацю можна упорядкувати за профілями підготовки фахівців, а саме: з художнього профілю співпрацюють ХПТУ №14 смт. Івано-Франкове, ХПТУ №12 м. Львова, ХПТУ №16 м. Стрия, ХПТУ №64 м. Львова – Львівська академія мистецтв та ХПТУ №16 м. Стрия – Косівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва; з товарознавства і комерційної діяльності ВПУ №27 м.Львова – Львівська комерційна академія; з переробки сільськогосподарської продукції ВПУ №36 м.Львова – Львівська державна академія ветеринарної медицини ім. Гжицького; з нафтогазової галузі ВПУ №35 м. Стрия – Івано-Франківський національний державний технічний університет нафти і газу; з інформаційних технологій ВПУ №48 м. Львова – Інститут комп’ютерних наук та інформаційних технологій Національного університету "Львівська політехніка"; з інженерної механіки ВПУ №29 м. Львова – Національний університет "Львівська політехніка"; із залізничного транспорту ВПУ №52 м. Львова – Дніпропетровський Національний технічний університет залізничного транспорту.

Напрями співпраці:

  • спільне користування бібліотечними фондами учасників комплексу;

  • координація роботи творчих колективів викладачів для підготовки методичних посібників та іншої навчально-методичної літератури;

  • розробка наскрізних навчальних планів за ступеневої формою навчання;

  • участь працівників вищих навчальних закладів І-IУ рівнів акредитації у роботі комісій з проведення випускних кваліфікаційних іспитів у професійно-технічних навчальних закладах;

  • пільговий вступ випускників училищ у ВНЗ за рішенням педагогічної ради та кваліфікаційної комісії згідно правил прийому;

  • проходження педагогічної та виробничої практики студентів ВНЗ в училищах.

500 випускників ПТНЗ продовжили навчання за обраним фахом на відповідних факультетах вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації. Навчатись у вузах їм набагато легше, ніж тим, що прийшли зі школи, адже вони мають вже певні знання за рахунок навчання в училищі та на підприємствах.

Проблемними питаннями в роботі комплексів є спільне використання бібліотечних фондів студентами вузів і учнями ПТНЗ, складність формування академічних груп у вузах за наскрізними навчальними планами з одного ПТНЗ, недосконалість механізму фінансування діяльності учасників комплексу.

Усі складні процеси трансформування, які нині переживає економіка регіону, прямо пропорційно віддзеркалюється на системі професійно-технічної освіти. Власне, стрімка динаміка диктує необхідність змін в системі підготовки робітничих кадрів. Так, впродовж останніх років в ПТНЗ області було відкрито ряд нових професій: комерсант-товарознавець, агент з організації туризму, розпочато підготовку спеціалістів для готельного бізнесу. Інакше кажучи, розвивається індустрія сфери послуг. Промисловість регіону потребує кардинальних інвестицій, причому як матеріальних, так і кадрових, інтелектуальних. Значна частина професійно-технічних навчальних закладів області нині готові розпочати за певної матеріальної підтримки, звісно, підготовку кваліфікованих робітників за професіями, в яких регіон відчуває потребу. Матеріально-технічна база збережена і за певних інвестицій, оновлення обладнання може відповідати сучасним вимогам підготовки робітника.

Нині ми готуємо фахівців за державним замовленням (близько 16 тис. щорічно), яке подається з Києва і, фактично, потреби регіону не враховуються, або враховуються з ініціативи самих навчальних закладів, які намагаються вижити в складних умовах. До тих пір, допоки залишиться старий принцип замовлення на підготовку кадрів, проблеми промислового комплексу області не вирішаться і усі наші розмови залишаться красномовними деклараціями. Тільки співпраця усіх зацікавлених сторін, моніторинг потреб за участю підприємств замовників-кадрів, органів місцевого самоврядування, навчальних закладів дасть змогу ефективно використати увесь наявний потенціал нашого регіону, а він, справді потужній.

3. Загальні висновки
  • Подібно до інших регіонів України, протягом останніх 30 років в області відбувалося різке пожвавлення діяльності в сфері освіти. Частка навчальних закладів III-IV рівня акредитації зросла з 5,4% до 14%, в той час як частка населення з початковою освітою зменшилася з 42% до 17%.

  • Протягом 90-х потреба в загальній вищій освіті, яка дозволяє вступати в вузи, зростала швидко, а кількість вступників до ПТУ різко зменшувалася. Цей процес більш помітний у Львівській області, аніж в Україні в цілому. З 2001 року співвідношення випускників старших класів і загальної кількості молодих людей випускного віку перевищує показники по Україні. Це раптове зменшення кількості вступників до ПТУ та зростання бажаючих здобувати повну середню освіту в школі слід вважати позитивною рисою області, що призведе до зростання потенціалу людського капіталу.

  • Зростання потреби в освіті спостерігається також на рівні вищої освіти. Між 1995 та 2002 роками кількість студетнів вузів III-IV рівня акредитації зросла на 79%. Структура курсів, які викладаються в вузах Львова, швидко змінюється. У 2002/2003 н.р. найбільша кількість заяв надійшла у факультети економіки, менеджменту та фінансів, інженерні спеціальності та медицину. Останніми роками зріс вступний конкурс на факультетах, пов’язаних з економікою, та зменшився на факультетах, спрямованих на промисловість. Спостерігається тенденція орієнтації на загальну середню освіту замість освіти в ПТУ та технікумах.

  • Внаслідок постійного скорочення фондів та зростання потреби в освіті, щороку зростає кількість студентів, для яких освіта є платною. У 2002/2003 н.р. понад 49% студентів оплачували своє навчання. Це може стати бар’єром для дітей з бідних сімей до вступу у вузи.

  • Хоча молодь Львівщини все більше починає усвідомлювати цінність освіти, все ще мала частка випускників вузів III-IV рівня акредитації (4,1%) отримують степінь магістра. Більш звичною є степінь спеціаліста, для якої потрібно навчатися на рік менше.

  • Міжнародне співробітництво вузів Львова налагоджене, в основному, з країнами колишнього східного блоку, з особливим наголосом на Польщі. Слід докласти більше зусиль для встановлення зв’язків із "західними" країнами, розширюючи діапазон курсів, що викладаються іноземними мовами для студентів з-за кордону.

4. Перспективи вирішення проблем
  • Знайти механізми запровадження системи обов’язкового відпрацювання на підприємствах осіб, що підготовлені за кошти держбюджету

  • Співпраця двох ланок: навчальний заклад – замовник кадрів

  • Протекція цільової ступеневої освіти: училище – ВНЗ – підприємство

  • Довготривале кредитування молодіжного житла

  • Створення умов для стажування інженерно – педагогічних працівників на виробництві

  • Здійснення оплати підприємствами проходження виробничої практики учнів

  • Забезпечення кращим випускникам вибору перспективного робочого місця праці

  • Болонський процес в Україні має перейти з рівня міністерських ініціатив та спонтанних дій на рівень усвідомленої, реалістичної та прийнятної для університетів стратегії.

Необхідно:

  • Трансформувати дії, спрямовані на бажання "відповідати вимогам" Болонської декларації у дії, спрямовані на здійснення реальних реформ у вищій освіті України – через організацію серії експертних заходів, громадських акцій та громадське лобіювання.

  • До реалізації завдань Болонської декларації треба залучити активну частину університетської громадськості, об’єднати її зусилля в систематичні дії.

  • Необхідно забезпечити незалежну зовнішню експертизу стану справ у вищій освіті під кутом зору її інтеграції в європейський освітній простір, сприяти налагодженню сталої співпраці українських і закордонних експертів.

  • Поруч з експертизою необхідне проведення ряду пілотних заходів з випробовування нових моделей організації вищої освіти (зокрема в галузі моніторингу якості освіти, мобільності студентів і викладачів, взаємного визнання кваліфікацій із західними університетами).

  • Нагальною потребою є налагодження рівноправного діалогу між державними чинниками, освітнім "третім сектором" та університетами в обговоренні проблем вищої освіти в контексті Болонського процесу.

  • Необхідно запровадити ряд змін в законодавстві – не лише освітньому, а й тих секторах, які стосуються оподаткування, фінансування, організації праці та навчання в університетах – з метою його узгодження із загальноєвропейськими нормами

  • Необхідно налагодити систему громадського моніторингу реалізації положень Болонської декларації у вищій освіті країни.

  • Необхідне проведення ряду взаємопов’язаних громадських акцій та інформаційної кампанії, спрямованої на ознайомлення громадськості з суттю Болонського процесу та місцем країни у ньому.

8. Розвиток інформаційної інфраструктури

На сьогодні вченими Львівщини проведено низку робіт, направлених на розвиток інформаційної сфери, таких як:

  • розроблення концепції та програми інформатизації регіону;

  • інформатизація суспільства та створення регіональної інформаційної інфраструктури;

  • інформатизація стратегічних напрямів розвитку регіону;

  • інформатизація процесів соціально-економічного розвитку регіону;

  • інформатизація пріоритетних галузей економіки регіону;

  • інформатизація регіонального фінансово-економічного контролю;

  • інформатизація соціальної сфери регіону;

  • інформатизація в галузі екології та використання природних ресурсів регіону;

  • інформатизація науки, освіти і культури регіону;

  • міжнародне співробітництво.

На вирішення вказаних вище проблем регіону в рамках науково-дослідних робіт було розроблено концепцію інформаційно-аналітичного забезпечення місцевих органів виконавчої влади. Вагома участь у цій роботі належить Національному університету "Львівська політехніка", Львівському національному університету ім. І.Франка, Інституту фізики конденсованих систем, Фізико – механічному інституту ім. Г.Карпенка НАН України, Державному НДІ інформаційної інфраструктури НАН України та Держкомзв’язку України тощо.

На сьогодні на базі отриманих результатів вже розв’язані ряд фундаментальних та прикладних наукових проблем.

В рамках програми співробітництва НАН України і Львівською облдержадміністрацією пропонується:

  • створення приладового комплексу для вивчення координат витоків нафтопроводів;

  • розробка елементів системи інформаційно-аналітичного забезпечення місцевих державних адміністрацій та органів самоврядування (для впровадження інформаційного забезпечення Львівської облдержадміністрації);

  • створення центру з надзвичайних ситуацій: аналіз, оцінка, прогнозування складних природних та фізичних процесів.

Головною метою інформатизації регіону є створення оптимальних умов для задоволення інформаційних потреб і реалізації прав громадян, органів регіональної влади і місцевого самоврядування, організацій, суспільних об’єднань на основі формування і використання інформаційних ресурсів і сучасних технологій.

Метою роботи є створення "Програми інформатизації Львівської області", результатом якої стане поглиблення та подальший розвиток інформатизації Львівської області в інтеграційному зв’язку з Національною програмою інформатизації України, і як наслідок – створення умов для прискорення ринкової трансформації економіки, ефективного управління суспільством, подальшого соціально-економічного розвитку регіону.

Реалізація проектів програми забезпечить якісно новий рівень управління, який оцінюватиметься не лише економічними критеріями, а й моральними, етичними та іншими категоріями, підвищення рівня життя людини.

Планується провести аналіз стану інформатизації Львівської області та розробити концепції програми. Провести аналіз стану телекомунікаційних і технічних засобів з розробкою пропозицій до програми. Планується здійснити розробку принципів формування програми та план-графіків реалізації програми.

Західним науковим центром для здійснення аналізу науково-технічного потенціалу регіону розроблена система паспортизації ("Інвентаризації") наукових організацій, наукових кадрів вищої кваліфікації та інноваційних пропозицій, тобто автоматизованого інформаційного аналізу наукового потенціалу регіону – "Pasport", що призначена для обліку наукових установ держави, для обліку наукових кадрів, для обліку інноваційних пропозицій та створення відповідних звітів.

Така інформація дає можливість об’єктивно оцінити ситуацію, що склалась на даний момент, а це є невід’ємною частиною управлінських рішень. Тобто користувачі (органи управління, потенційні інвестори, закордонні партнери), маючи об’єктивну інформацію про стан науково-технічного потенціалу, можуть вибрати напрям і шлях розвитку інноваційно-інвестиційної діяльності, а це дає можливість ефективно використовувати науковий потенціал для динамічного вирішення широкого кола завдань.

9. Соціогуманітарні проблеми людини

Людина була і залишається основним об’єктом і суб’єктом господарювання. Визнано, що 57% населення України має відхилення від норми по стану здоров’я, 38% працюючих незадоволені умовами праці, 18% випускників вузів прагне виїхати працювати за кордон. Такі процеси викликають певне занепокоєння і вимагають комплексних наукових досліджень. Створений недавно Інститут соціогуманітарних проблем людини Західного наукового центру всебічно та фахово вивчає проблеми особистості в нинішніх умовах, розробляє науково-методичні рекомендації для органів влади для зменшення негативного впливу небажаних чинників. Згідно угоди про співпрацю між Інститутом соціогуманітарних проблем людини, Львівською обласною державною адміністрацією та Львівською обласною радою, виконані наукові дослідження по трьох темах: фізичне та духовне здоров’я населення, політична активність мешканців регіону та релігійна карта Львівщини. Отримані внаслідок досліджень результати покладені в основу розробки науково-практичних рекомендацій для органів влади та самоврядування.

Вимагають найглибшого дослідження соціогуманітарні проблеми людини, на яких буде акцентовано подальшу діяльність Інституту соціогуманітарних проблем людини з метою розробки науково-практичних рекомендацій для органів місцевої державної влади та самоврядування. В планах роботи Інституту на майбутнє – розробка та виконання міжвідомчої програми розвитку соціогуманітарної сфери регіону та Львівщини. В рамках виконання цієї програми заплановано продовження наукових досліджень по темах "Фізичне та духовне здоров’я", "Політична карта Львівщини", "Релігійна ситуація на Львівщині", а також заплановане виконання науково-дослідних тем "Політична культура і політична відповідальність: регіональні виміри", "Здоров’я нації: соціально-психологічні та демографічні чинники", "Міжконфесійні взаємини на Львівщині: особливості та динаміка розвитку".

Необхідно на підставі наукових досліджень Інституту соціогуманітарних проблем людини із залученням науковців за певними галузями приступити до розробки комплексної програми "Здоров’я населення Львівщини".

10. Розвиток інноваційної політики та розбудова інноваційної інфраструктури

Необхідно:

  1. Доопрацювати та прийняти Програму науково-технічного та інноваційного розвитку Львівщини на 2005-2007рр.

  2. Провести моніторинг потреб підприємств у інноваціях та моніторинг наявних у наукових та конструкторських установах розробок, призначених для продажу.

  3. Вдосконалити та поповнити базу даних науково-технічних розробок інноваційного спрямування.

  4. Створити електронний та друкований каталог інноваційної продукції організацій Львівщини.

  5. Створити при наукових установах, які мають перспективні наукові розробки бізнес-інкубатори.

  6. Провести організаційну роботу по створенню промислового технопарку за участю провідних наукових установ, таких як Фізико-механічний інститут ім. Г.Карпенка НАН України, НУ "Львівська політехніка", Інститут проблем механіки і математики ім. Я.С.Підстригача НАН України, Інститут матеріалів, НВО "Термоприлад" тощо.

  7. Створити потужний Інформаційно – аналітичний центр за участю Державного НДІ інформаційної інфраструктури, Львівського центру науково-технічної та економічної інформації, Львівського національного університету ім. І.Франка, НУ "Львівська політехніка" та ін.

  8. Створення та розвиток Західноукраїнського інноваційного центру "Сільський господар" з перспективою формування в його структурі агротехнопарків.

  9. Створення Регіонального фонду підтримки інновацій.

Вісник соціогуманітарних проблем людини – погляд наукової громадськості

23 квітня у Західному науковому центрі НАН України і МОН України відбулася урочиста презентація першого числа Вісника соціогуманітарних проблем людини Інституту соціогуманітарних проблем людини Західного наукового центру за участі наукової громадськості та керівництва області.

Серед присутніх були: голова Західного наукового центру НАН України і МОН України академік НАН України Долішній М.І., академік-секретар відділення історії, філософії і права НАН України академік НАН України Онищенко О.С., заступник голови Львівської облдержадміністрації Батенко Т.І., заступник голови Львівської обласної ради Держко І.З., директор Західного наукового центру Дуцяк І.С., директор Інституту соціогуманітарних проблем людини професор Мельник В.П., члени бюро Західного наукового центру, керівники науково-дослідних установ.

Із вступним словом виступив голова Західного наукового центру академік НАН України Долішній М.І., який привітав присутніх із виходом у світ першого числа Вісника Інституту соціогуманітарних проблем людини, подякувавши авторам за творчу працю та наукові здобутки. Видання заплановано бути щоквартальним з висвітленням важливих проблем особистості в умовах ринкової економіки та становлення високорозвиненого суспільства.

Вивчення соціогуманітарних проблем людини дозволить попереджати ситуації, які носитимуть негативний для суспільства наслідок. Академік висловив подяку представникам влади за підтримку і розуміння необхідності використання досліджуваних на науковому рівні соціогуманітарних проблем людини для прийняття управлінських рішень. У структурі інституту працюють три підрозділи: відділ соціально-політичних досліджень, відділ релігієзнавства і міжконфесійних відносин, відділ етнічних і національних досліджень. І в цих дослідженнях об’єднано академічний і вузівський потенціал області.

Академік-секретар відділення історії, філософії і права НАН України академік НАН України Онищенко О.С. визнав, що видання Вісника соціогуманітарних проблем людини є важливим кроком до гуманізації суспільства. Він активно формуватиме громадську думку з акцентом на особистість та її місце в сучасних умовах цивілізації. Але Віснику потрібно зайняти свою нішу, не дублюючи багатьох інших тематик, в яких можна розчинитися. Журнал повинен стати відомим не тільки на теренах України, але й у світі. Основним об’єктом вивчення соціогуманітарних проблем людини повинна виступати внутрішня суть людини. І в цьому напрямку бажано було б розробити нову проблематику.

З вітальним словом до присутніх звернувся заступник голови Львівської облдержадміністрації Батенко Т.І., який наголосив, що результати досліджень інституту будуть корисними для роботи апарату обладміністрації. Інститут повинен об’єднати науковий потенціал регіону на вивчення соціальних, культурних, економічних потреб населення, розвивати соціальну і підприємницьку активність регіону згідно вимог часу. Керівник області побажав інституту розвитку, плідної праці та вагомих здобутків у вивченні і вирішенні проблем мешканців регіону та висловив бажання особисто публікуватися в даному журналі.

Привітав колектив Інституту соціогуманітарних проблем людини з виданням Вісника і заступник голови Львівської обласної ради народних депутатів Держко І.З., наголосивши на значенні вивчення проблем людини. Сьогодні ми маємо об’єднати зусилля непересічного наукового потенціалу Львівщини на вивченні проблеми людини в умовах сьогодення і забезпечити виняткову цінність результатів таких досліджень, щоб і депутатський корпус і владні структури зверталися щодня до таких матеріалів при прийнятті програм та державних управлінських рішень. Висловив сподівання, що Інститут прислужиться роботі всіх держаних і громадських інституцій. Цивілізація повинна прагнути створити гуманістичне суспільство.

Присутні заслухали директора Інституту соціогуманітарних проблем людини професора Мельника В.П. щодо завдань інституту, тематики та напрямків досліджень. Інститут створено з метою підвищення ролі науки в розробці і реалізації у західному регіоні України ефективної соціогуманітарної політики, орієнтованої на формування умов сталого розвитку регіону у поєднанні з гармонійним розвитком людини. Поки що Інститут працює на громадських засадах з ціллю принести реальну користь Львівщині. В першу чергу ми ставимо прагматичні інтереси по координації зусиль вчених різних галузей та владних структур на вирішення конкретних завдань в інтересах мешканців регіону. В час глобалізаційних процесів народжуються нові цінності, часом чужі нашій культурі. Змінюються виміри духовного і фізичного здоров’я нації, людина і далі залишається засобом вирішення політичних цілей. Релігія є і буде обов’язковим чинником і сутністю нашої культури. Потрібно вивчати фактори впливу на національну свідомість, формувати культуру нації. Через співпрацю з органами державної влади Інститут соціогуманітарних проблем людини повинен принести користь населенню Львівщини.

У виступі директор Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України академік НАН України Ісаєвич Я.Д. зупинився на важливих моментах інтеграції академічної і вузівської науки, владних структур громадянського суспільства. Маючи і досвід роботи у владних структурах і науковий доробок по даній тематиці, директор Інституту професор Мельник В.П. зумів організувати роботу інституту на конструктивне і продуктивне використання наукового потенціалу в інтересах регіону. Звернув увагу на лаконічне та конкретизоване викладення результатів роботи в анотаціях.

Директор Інституту екології Карпат НАН України академік НАН України Голубець М.А. наголосив на актуальних проблемах, вирішенню яких сприяв би Інститут, висловив сподівання, що діяльність Інституту відчутно вплине на усі сфери життя в нашому краю, висловив побажання, щоб до науково-дослідних робіт були залучені фахівці інших регіонів України. Академік був приємно вражений результатами досліджень науковців, відображеними у віснику.

В заключному слові голова Західного наукового центру академік Долішній М.І. ще раз подякував присутнім за участь у роботі Інституту та висловлену присутніми готовність до співпраці в соціогуманітарному напрямку як науково-дослідних і освітянських установ, так і владних структур.

Інститут транскордонного співробітництва та європейської інтеграції – вимога часу

Стратегічний курс України на євроінтеграцію, проголошений Президентом України, вимагає концентрації зусиль всього суспільства, в першу чергу інтелектуального потенціалу нашої держави, для забезпечення реалізації цієї мети. Особливої ваги набуває питання розвитку транскордонного співробітництва з новими членами ЄС – сусідніми країнами Центральної Європи. Транскордонне співробітництво стає одним із найважливіших напрямів співпраці з країнами ЄС і є своєрідною "школою євроінтеграції".

Враховуючи актуальність проблем наукового, організаційного та інформаційного забезпечення розвитку транскордонного співробітництва на сучасному етапі євроінтеграції, Західний науковий центр НАН та МОН України та Інститут регіональних досліджень НАН України виступили з ініціативою створення у м.Львові Інституту транскордонного співробітництва та європейської інтеграції.

Актуальність створення Інституту транскордонного співробітництва та європейської інтеграції зумовлена такими факторами:

  • проблемами розвитку прикордонних регіонів в умовах інтеграційних впливів з метою підвищення їх конкурентноздатності;

  • потребою системного і перспективного підходу до організації транскордонної співпраці на рівні органів виконавчої влади та місцевого самоврядування;

  • завданнями розбудови мережі транскордонних та міжнародних зв'язків підприємств, установ та організацій з метою залучення іноземних інвестицій та формування позитивного іміджу регіону;

  • необхідністю активізації співпраці у сфері науки, освіти та культури, зростаючими потребами в підготовці висококваліфікованих фахівців у сфері транскордонного співробітництва та євроінтеграційної діяльності;

  • необхідністю впровадження ідей євроінтеграції та поглиблення добросусідських відносин;

Розгортання діяльності Інституту буде здійснено за рахунок налагодження широкої мережі контактів із відповідними європейськими установами, зацікавленими підприємствами та організаціями, провідними науковцями та практиками з метою вивчення передового європейського досвіду з питань регіональної політики та регіонального розвитку, інвестиційної діяльності та транскордонного співробітництва для адаптації його до умов України. Згоду щодо участі в роботі цього інституту вже дали наукові заклади прикордонних регіонів сусідніх країн Європи – Польщі, Словаччини, Угорщини. Ведеться активна робота щодо залучення до співробітництва в рамках цієї структури партнерів із Німеччини, Австрії та інших країн Європи.

Важливим пріоритетом в діяльності Інституту стане формування позитивного іміджу прикордонних регіонів та сприяння в залученні в їх економіку іноземних інвестицій.

Напрями діяльності Інституту:

  • науково-методичне забезпечення розвитку транскордонного співробітництва для опрацювання і впровадження організаційних методів, інструментів, принципів і правового регулювання транскордонної співпраці, підготовка наукових кадрів. Забезпечення системного впровадження наукових розробок;

  • аналіз і моніторинг проблем регіонального розвитку та транскордонної співпраці;

  • наукова експертиза, рекомендації та консультації місцевим, регіональним та центральним органам влади, підприємствам та організаціям;

  • підготовка та реалізація транскордонних проектів та програм у співпраці з органами влади, єврорегіональними структурами, іншими організаціями та установами, зокрема в рамках програм ЄС;

  • сприяння розвитку міжнародних та транскордонних економічних зв'язків та залученню іноземних інвестицій, організація конференцій, семінарів, круглих столів, економічних місій;

  • забезпечення сфери транскордонного співробітництва професійними кадрами, підготовка та перепідготовка кадрів у сфері транскордонного співробітництва, інноваційного менеджменту та регіонального маркетингу;

  • підготовка інформаційно-довідкових матеріалів, представлення позитивного досвіду транскордонної співпраці, поширення європейської інформації правового та економічного характеру;

Кооперація:В науковому плані Інститут буде кооперованим із іншими науковими установами та вищими навчальними закладами, а в практичному – тісно співпрацювати із центральними та регіональними органами влади, підприємствами та відомствами, громадськими організаціями, єврорегіональними структурами.

Структура: В структурі Інституту планується утворити декілька відділів (регіональної політики; підприємництва, інвестицій та інновацій; соціогуманітарних досліджень; інформаційно-консультативного забезпечення та підготовки проектів), а також центр науково-методичного забезпечення та підготовки кадрів.

Хроніка засідань бюро Західного наукового центру НАН України та МОН України в 2004-2005 рр.

26 червня 2004 року – виїзне засідання бюро Західного наукового центру НАН України і МОН України від 26 червня 2004 року в смт.Івано-Франково (Львівська обл., Яворівський р-н), де обговорювався проект створення Міжнародного українсько-польського біосферного резервату "Розточчя".

Присутні заслухали наукову доповідь професора Стойко С.М. "Про розширення природного заповідного фонду Розточчя та оптимізацію територіальної структури Яворівського національного природного парку".

Питання організації спільного білатерального біосферного резервату (БР) на Розточчі є вельми актуальним як для України, так і для Польщі. Воно неодноразово піднімалося в українській і польській природоохоронній літературі, а також на міжнародних конференціях.

Горбисте пасмо Розточчя є частиною Головного європейського вододілу між Балтійським і Чорноморським басейнами, контактною зоною Східноєвропейської платформної і Карпатської геосинклінальної тектонічних структур, межею Середньоєвропейської і Північноєвропейської флористичних провінцій, історичним перехрестям слов’янських етносів, давніх і сучасних торгових шляхів.

Міжнародний біосферний резерват "Розточчя" створюється з метою збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, природної, культурно-історичної спадщини, забезпечення сталого розвитку регіону.

Білатеральний БР "Розточчя" планується створити на базі вже існуючих природоохоронних об’єктів, розташованих на прикордонній території України та Польщі. Однак українська сторона значно відстає від польської щодо територіальної структури природно-заповідного фонду (ПЗФ), яка б відповідала вимогам біосферних резерватів. Польське Розточчя охоплене об’єктами ПЗФ на 60%, а українське – лише на 20%.

Тому Регіональним агентством стійкого розвитку при Львівському національному університеті імені Івана Франка розроблено наукове обґрунтування територіальної структури БР, яким передбачена поетапна організація його української частини.

Професор Мельник А.В. у своїй співдоповіді відмітив, що до української частини біосферного резервату передусім увійдуть Природний заповідник "Розточчя" (2084 га) з охоронною зоною (2100 га), Яворівський національний природний парк (7079 га), Регіональний ландшафтний парк "Равське Розточчя" (20464 га) і частина Янівської рекреаційної зони (7103 га.). Загальна площа території становить 38830 га.

Територія знаходиться на північному та південно-східному схилах Розточчя з поширеним горбогірним рельєфом. На півночі включено терени Малого Полісся. Характерні височинні лісові та низовинні лучні ландшафти. Адміністративно територія належить до Яворівського і Жовківського районів Львівської області.

Попереднє функціональне зонування української частини БР "Розточчя" було проведене на основі екологічної, ландшафтної та соціально-економічної оцінки території, що дало виділити три зони:

1. У біосферному резерваті вичленована заповідна зона площею 2907,6 га. Вона включає територію Природного заповідника Розточчя, заповідну зону Яворівського НПП, державний гідрологічний заказник "Потелицький". Заповідна зона є державною власністтю.

2. Буферна зона біосферного резервату (3354,1 га) включатиме зону регульованої рекреації Яворівського НПП і охоронну зону ПЗ "Розточчя". Охоронна зона ПЗ "Розточчя" як буферна складова Розточанського біосферного резервату буде перехідною функціональною ланкою між територіями заповідного призначення та господарського використання. Поступово планується трансформувати їх у природні фітоценози.

3. До транзитної зони біосферного резервату ввійдуть зона стаціонарної рекреації, господарська зона Яворівського НПП, землі населених пунктів, які прилягають до охоронної зони ПЗ "Розточчя" і територія РЛП "Равське Розточчя". Населені пункти, що прилягають до охоронної зони ПЗ "Розточчя" утворюють єдиний комплекс – Янівську рекреаційну зону. Транзитна зона (32567,3 га) включає державні ліси, ліси селянських спілок, дрібні фермерські господарства, 39 населених пунктів. Основна функція цієї зони полягає у поступовій реконструкції лісів і чагарників, раціональному використанні лук та орних земель.

Присутні висловили одностайну думку щодо доцільності створення міжнародного українсько-польського біосферного резервату "Розточчя". БР відіграватиме велику роль у відтворенні корінних екологічно стабільних фітоценозів. Екологічними моделями для реконструкції похідних деревостанів є рештки природних лісів, які збереглися у природному заповіднику "Розточчя" і частково виявлені на території Яворівського НПП. На території БР збереглися на значній площі репрезентативні для Розточчя природні та мало окультурені ландшафти, цікаві у біогеографічному та важливі в соціальному (рекреаційному) плані.

Бюро Західного наукового центру НАН України і МОН України ухвалило:

1. Підтримати ідею створення українсько-польського біосферного резервату "Розточчя".

2. Відмітити науково-обґрунтовану колективом науковців доцільність створення міжнародного біосферного резервату "Розточчя" та схвалити запропонований проект.

3. Створити координаційну раду по створенню міжнародного українсько-польського біосферного резервату "Розточчя", доручити очолити координаційну раду ректору Українського державного лісотехнічного університету, члену-кореспонденту НАН України Туниці Ю.Ю. Голові координаційної ради запропонувати склад ради та представити на погодження до 10.07.2004р.

4. Координаційній раді по створенню українсько-польського біосферного резервату "Розточчя" за участю Державного управління екології та природних ресурсів у Львівській області:

  • підготувати за погодженням з відповідними органами державної влади і місцевого самоврядування науково-обгрунтовану пропозицію до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Національної комісії України у справах ЮНЕСКО про створення українсько-польського біосферного резервату "Розточчя";

  • підготувати клопотання:

  • перед Жовківською районною радою про створення регіонального ландшафтного парку "Равське Розточчя" та включення його до складу створюваного біосферного резервату;

  • перед Державним комітетом лісового господарства про включення частини території Рава-Руського держлісгоспу ДЛГО "Львівліс" до охоронної зони Державного заповідника "Розточчя";

  • перед Міністерством оборони України про включення частини території Страдчанського НВК до охоронної зони Державного заповідника "Розточчя".

5. Координаційній раді по створенню міжнародного українсько-польського біосферного резервату "Розточчя" за участю Державного управління екології та природних ресурсів у Львівській області разом з науковими установами та вищими навчальними закладами Західного наукового центру НАН України і МОН України:

  • підготувати доповідні записки місцевим та центральним органам державної влади щодо організаційної та матеріальної підтримки створення польсько-українського біосферного резервату "Розточчя";

  • забезпечити тісну координацію дій з польською стороною щодо практичної реалізації проекту.

  • підтримати пропозиції групи науковців С.Стойка, А.Мельника, О.Марискевич, В.Ванди та порушити клопотання перед відповідними відомствами, підприємствами лісо- та землекористувачами, Західним Оперативним командуванням щодо розширення території Яворівського національного природного парку за рахунок приєднання площ без вилучення у землекористувачів.

  • звернутись до Західного Оперативного командування про передачу вивільнених територій та рекреаційних об’єктів в результаті реорганізації військових відомств у постійне користування природно-заповідним установам Львівської області.

6. Контроль за виконанням ухвали покласти на заступника Голови Західного наукового центру професора Туницю Ю.Ю.

24 вересня 2004 року – засідання бюро Західного наукового центру НАН України і МОН України з розгляду питань:
1. Про розгляд кандидатур відомих та молодих учених на надання стипендій голови Львівської обласної державної адміністрації.
2. Обговорення звіту по науково-дослідній темі та затвердження тематики подальшої науково-дослідної роботи.

Директор Західного наукового центру І.С.Дуцяк доповів про кандидатури на одержання стипендій голови Львівської облдержадміністрації для відомих вчених та знаних фахівців, а також для талановитих молодих учених і спеціалістів. Згідно Положення про надання стипендій Західний науковий центр провів конкурс на визначення кандидатів для її отримання у 2004-2005рр.

На засіданні відбулося обговорення результатів досліджень по науково-дослідній темі "Дослідження проблем управління науковим комплексом регіону та його трансформація відповідно до потреб інноваційного розвитку економіки (на прикладі західного регіону України)", виконаних колективом Західного наукового центру. Бюро затвердило звіт про виконання науково-дослідної роботи за вказаною тематикою та перспективні питання наступних наукових досліджень.

27 жовтня 2004 року – засідання бюро Західного наукового центру НАН України і МОН України з розгляду питань:
І. Затвердження наукових тем Інституту соціогуманітарних проблем людини Західного наукового центру"
ІІ. Про хід виконання ухвали ЗНЦ НАН України і МОН України від 26.06. 2004 року "Про розширення природного заповідного фонду Розточчя та оптимізацію територіальної структури Яворівського національного природного парку".
ІІІ. Підвищення ролі наукових та освітянських установ в соціально-економічному розвитку західного регіону України та підготовка звіту про роботу Західного наукового центру на засідання Президії НАН України"

Присутні заслухали та обговорили інформацію директора Інституту соціогуманітарних проблем людини Західного наукового центру проф. Мельника В.П. про тематику робіт Інституту соціогуманітарних проблем людини Західного наукового центру. Бюро ухвалило:

  1. Інституту соціогуманітарних проблем людини протягом 2005 року розробити міжвідомчу програму розвитку соціогуманітарної сфери Львівщини.

  2. Протягом 2005 року продовжити наукові дослідження по темах "Фізичне та духовне здоров’я нації", "Політична активність населення Львівщини" та "Релігійна карта Львівщини".

  3. Затвердити перспективні науково-дослідні теми "Політична культура і політична відповідальність: регіональні виміри", "Здоров’я нації: соціально-психологічні та демографічні чинники", "Міжконфесійні взаємини на Львівщині: особливості та динаміка розвитку".

ІІ. Заступник голови Західного наукового центру, голова координаційної ради по створенню міжнародного українсько-польського біосферного резервату "Розточчя", член-кореспондент НАН України Туниця Ю.Ю. доповів про виконання ухвали ЗНЦ НАН України і МОН України від 26.06. 2004 року "Про розширення природного заповідного фонду Розточчя та оптимізацію територіальної структури Яворівського національного природного парку". На основі цього бюро ухвалило:

  1. Інформацію члена-кореспондента НАН України, голови координаційної ради по створенню міжнародного українсько-польського біосферного резервату "Розточчя" Туниці Ю.Ю. взяти до відома.

  2. Звернутися з клопотанням до Львівської обласної державної адміністрації та Львівської обласної ради щодо надання допомоги в погодженні з відповідними районними та сільськими радами питань, пов’язаних з передачею відповідних територій в склад міжнародного українсько-польського біосферного резервату "Розточчя".

  3. Вважати за доцільне провести спільне засідання колегії Міністерства екології та природних ресурсів України та бюро Західного наукового центру з обговорення пакету документів зі створення міжнародного українсько-польського біосферного резервату "Розточчя".

ІІІ. Заслухавши та обговоривши доповідь голови Західного наукового центру НАН України і МОН України академіка НАН України Долішнього М.І. "Про підвищення ролі наукових та освітянських установ в соціально-економічному розвитку західного регіону України та підготовка звіту про роботу Західного наукового центру на засідання Президії НАН України" бюро відзначає значну роботу наукового Центру щодо залучення наукових та освітянських установ регіону до вирішення актуальних проблем соціально-економічного, науково-технічного, технологічного та соціогуманітарного розвитку Західного регіону України, підтримки та розвитку інтелектуального потенціалу регіону, в т.ч. відомих наукових шкіл, посиленню співпраці наукових колективів з місцевими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Науковий Центр проводить роботу щодо розробки Стратегій та комплексно-цільових програм розвитку областей та окремих районів регіону, розвитку міжрегіонального наукового співробітництва, розвитку транскордонного співробітництва та сталого розвитку Українських Карпат, підтримки талановитої наукової молоді тощо.

Поряд з тим бюро відзначає, що ефективність діяльності Західного наукового центру була б вищою, якщо б існували дієві науково-обгрунтовані економічні механізми залучення інтелектуального потенціалу до вирішення соціально-економічних проблем регіону, зокрема, у місцевих бюджетах були б передбачені кошти на наукову та інноваційну діяльність, а забезпечення розвитку сучасної інфраструктури інноваційної діяльності в регіоні забезпечувалось би на основі науково-практичних рекомендацій наукових колективів профільних установ академічного, галузевого та освітянського секторів науки.

Бюро наукового Центру ухвалило:

  1. До 10.11.2004 року опрацювати пропозиції наукових та освітянських установ щодо підвищення їх ролі в соціально-економічному розвитку регіону та направити їх в Президію НАН України.

  2. Пріоритетними напрямами діяльності Західного наукового центру щодо наукового забезпечення вирішення регіональних проблем на ближню та середню перспективу і надалі вважати: системи управління та екологічного регулювання розвитку регіону, прикордонне співробітництво; ресурсозберігаюче, екологічно чисте високотехнологічне забезпечення наступних галузей господарчого комплексу регіону – енергетики, приладо- та машинобудування; технологічне забезпечення зміцнення конструкційних матеріалів та антикорозійного захисту трубопроводів; створення високоефективної системи інформатизації областей регіону; підвищення нафто-газовіддачі пластів на родовищах Прикарпаття; раціональне використання та охорона природних ресурсів Карпат і басейнів рік Дністер, Західний Буг, Тиса; збереження та відтворення народних промислів, ремесел, мистецьких пам"яток регіону.

  3. Західному науковому центру та його науковим та освітянським установам взяти активну участь в розробці Програм інноваційного розвитку областей регіону, створенні та функціонуванні інноваційної інфраструктури та формуванні інноваційної культури в науковому середовищі та серед населення.

  4. Установам Західного наукового центру взяти участь у розробці відповідних науково обгрунтованих пропозицій щодо запровадження на регіональному рівні належного економічного механізму взаємодії органів державної влади та науки при вирішенні актуальних проблем соціально-економічного та технологічного розвитку.

  5. Установам Західного наукового центру посилити роботу щодо підтримки наукової молоді, Західному науковому центру сприяти роботі Центру роботи з науковою молоддю Львівщини щодо залучення молодих науковців до виконання проектів та програм, направлених на здійснення соціально-економічних перетворень в регіоні.

20 грудня 2004 року – засідання бюро Західного наукового центру НАН України і МОН України, з розгляду питань:
І. Про виконання тематичних робіт Інститутом соціогуманітарних проблем людини Західного наукового центру.
ІІ. Про рекомендацію до друку Віснику "Соціогуманітарні проблеми людини".
ІІІ. Обговорення суспільно-політичної ситуації в Україні

І. Присутні заслухали звіт директора Інституту соціогуманітарних проблем людини професора Мельника В.П. "Про роботу інституту в 2004 році: тематика та напрями досліджень".

З метою підвищення ролі науки в розробці і реалізації у західному регіоні України ефективної соціогуманітарної політики, орієнтованої на формування умов сталого розвитку регіону у поєднанні з гармонійним розвитком людини при Західному науковому центрі створено Інститут соціогуманітарних проблем людини. Інститут створений я на громадських засадах з ціллю принести реальну користь Львівщині. В першу чергу ми ставимо прагматичні інтереси по координації зусиль вчених різних галузей та владних структур на вирішення конкретних завдань в інтересах мешканців регіону.

У структурі інституту працюють три підрозділи: відділ соціально-політичних досліджень, відділ релігієзнавства і міжконфесійних відносин, відділ етнічних і національних досліджень. Вищим керівним органом інституту є бюро Західного наукового центру НАН України та МОН України. Протягом 2004 року виконувались наукові дослідження по темах "Фізичне та духовне здоров’я нації", "Політична активність населення Львівщини" та "Релігійна карта Львівщини". Бюро затвердило звіти по цих науково-дослідних темах.

Виступ директора Інституту народознавства НАН України члена-кореспондента НАН України Павлюка С.П. ще раз переконав присутніх у правильності і доцільності створення Інституту соціогуманітарних проблем людини і висловив побажання, щоб до науково-дослідних робіт були залучені фахівці інших регіонів України. Оскільки проблеми схожі і необхідні для вирішення в інших регіонах України. Цим зможемо уникнути спекуляцій на протистоянні "схід-захід" в нашій державі. Висловив упевненість у спільній та плідній співпраці очолюваного ним інституту та Інституту соціогуманітарних проблем людини.

Директор Інституту соціогуманітарних проблем людини, професор, доктор філософських наук Мельник В.П. відзначив, що праця співробітників Інституту соціогуманітарних проблем людини Західного наукового центру знайшла своє відображення у першому номері наукового збірника – Вісника "Соціогуманітарні проблеми людини".

Відповідальний секретар редколегії Вісника доцент, канд. філос. наук Рижак Л.В. запропонувала увазі присутніх макет Вісника "Соціогуманітарні проблеми людини". Відмітила тематику цього періодичного друкованого видання: Філософські основи духовного буття людини і суспільства (філософські науки); Соціально-політичні проблеми людини (політологічні науки); Психологічні проблеми суспільства епохи трансформації (психологія); Релігійні та морально-естетичні виміри сучасної культури.

Члени бюро Західного наукового центру відмітили високий науковий рівень запропонованих до друку статей, актуальність поставлених проблем. Видання заплановано бути щоквартальним з висвітленням важливих проблем особистості в умовах перехідної економіки .

Бюро ухвалило:

рекомендувати до друку Вісник "Соціогуманітарні проблеми людини" та направити клопотання до Президії Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України виступити співзасновниками цього друкованого видання.

03 лютого 2005 року - засідання бюро Західного наукового центру НАН України і МОН України за участю ділових кіл Львівщини та керівництва Львівської обласної ради щодо участі науковців та ділових кіл Львівщини у вирішенні важливих народногосподарських проблем області

Присутні активно обговорювали можливі варіант співпраці науки, підприємництва та влади з метою інтенсифікації економіки та створення робочих місць. На основі обговорення створено робочу групу щодо участі науковців та ділових кіл Львівщини у вирішенні важливих народногосподарських проблем області. Головою обрано академіка НАН України, голову Західного наукового центру: Долішнього М.І.., а заступником Сороку Р.Ю., віце-президента Конфедерації ділових кіл Львівщини.

Бюро ухвалило у складі робочої групи створити такі напрямки роботи з відповідальними координаторами:

  1. Промисловість та машинобудування

Похмурський В.І. - член-кореспондент НАН України, заст.директора ФМІ ім.Г.Карпенка НАНУ,

Стоцько З.А. – д.т.н., директор Інституту інженерної механіки та транспорту НУ "Львівська політехніка",

Титикало М.Ф. – голова комісії обласної ради з питань промисловості, транспорту, зв'язку та будівництва;

Крошняк Б.В. – генеральний директор асоціації "ГалАвто";

Давидяк С.І. – директор ЗАТ "ЛАЗ";

Войтків С.В. – директор ЗАТ "Бориспільський автозавод".

  1. Паливно-енергетичний комплекс

Павлюк М.І. – доктор геолого-мінералогічних наук, директор Інституту геології і геохімії горючих копалин НАНУ

Вовк М.Ф. - голова комісії обласної ради з питань паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження.

  1. Аграрне виробництво

Снітинський В.В. – академік УААН, ректор Львівського державного аграрного університету

Гайдучок Р.М. - голова комісії обласної ради з питань агропромислового комплексу, торгівлі та побутового обслуговування.

  1. Екологія та природокористування

Зозуля І.І. – академік Академії гірничих наук, голова правління ВАТ "Гірхімпром"

Кравців В.С. – кандидат економічних наук, заст.директора Інституту регіональних досліджень НАНУ

Дейнека А.І. - голова комісії обласної ради з питань екології та природних ресурсів.

Гадзало І.І. – директор корпорації "Регіональний центр поводження з відходами.

  1. Євроінтеграційні процеси, транскордонне співробітництво та розвиток Єврорегіонів

Мокій А.І. – доктор економічних наук, проректор Львівської комерційної академії,

Мікула Н.А. – доктор економічних наук, пров.н.с. Інституту регіональних досліджень НАНУ

Комар П.П. - голова комісії обласної ради з питань туризму, рекреації, інвестиційної діяльності та прикордонного співробітництва

Когут Т.Р. – виконавчий директор Конфедерації ділових кіл Львівщини.

  1. Підготовка спеціалістів вищої та середньої кваліфікації для народного господарства

Вакарчук І.О. – професор, голова Ради ректорів,

Долішній М.І. - академік НАН України, голова Західного наукового центру;

Ковтало В.В. - голова комісії обласної ради з питань освіти та науки;

Срібний В.М. – перший віце-президент Конфедерації ділових кіл Львівщини.

  1. Розвиток інформаційної інфраструктури регіону

Грицик В.В. – член-кореспондент НАН України, директор ДНДІ інформаційної інфраструктури,

Яворський М.С. – кандидат технічних наук, директор Львівського центру науково-технічної і економічної інформації.

  1. Соціогуманітарних проблем людини

Мельник В.П. – професор, декан філософського факультету ЛНУ ім.І.Франка

Вовканич С.Й. – д.е.н., інститут регіональних досліджень НАНУ;

Христинич М.І. - голова комісії обласної ради з питань культури, духовного відродження, ЗМІ, молоді та спорту.

23 квітня 2005 року у Західному науковому центрі НАН України і МОН України відбулося розширене засідання бюро Центру, присвячене презентації першого числа Вісника соціогуманітарних проблем людини Інституту соціогуманітарних проблем людини Західного наукового центру за участі наукової громадськості та керівництва області.

Серед присутніх були: голова Західного наукового центру НАН України і МОН України академік НАН України М.І.Долішній, академік-секретар відділення історії, філософії і права НАН України Онищенко О.С., заступник голови Львівської облдержадміністрації Батенко Т.І., заступник голови Львівської обласної ради Держко І.З., директор Західного наукового центру І.С.Дуцяк, директор Інституту соціогуманітарних проблем людини професор Мельник В.П., члени бюро Західного наукового центру, керівники науково-дослідних установ.

Із вступним словом виступив голова Західного наукового центру академік НАН України Долішній М.І., який привітав присутніх із виходом у світ першого числа Вісника Інституту соціогуманітарних проблем людини, подякувавши авторам за творчу працю та наукові здобутки. Видання заплановано бути щоквартальним з висвітленням важливих проблем особистості в умовах ринкової економіки та становлення високорозвиненого суспільства.

Академік-секретар відділення історії, філософії і права НАН України Онищенко О.С. визнав, що видання Вісника соціогуманітарних проблем людини є важливим кроком до гуманізації суспільства. Він активно формуватиме громадську думку з акцентом на особистість та її місце в сучасних умовах цивілізації. Але Віснику потрібно зайняти свою нішу, не дублюючи багатьох інших тематик, в яких можна розчинитися. Журнал повинен стати відомим не тільки на теренах України, але й у світі. Основним об’єктом вивчення соціогуманітарних проблем людини повинна виступати внутрішня суть людини. І в цьому напрямку бажано було б розробити нову проблематику.

З вітальним словом до присутніх звернувся заступник голови Львівської облдержадміністрації Батенко Т.І., який наголосив, що результати досліджень інституту будуть корисними для роботи апарату обладміністрації. Інститут повинен об’єднати науковий потенціал регіону на вивчення соціальних, культурних, економічних потреб населення, розвивати соціальну і підприємницьку активність регіону згідно вимог часу. Керівник області побажав інститутові розвитку, плідної праці та вагомих здобутків у вивченні і вирішенні проблем мешканців регіону та висловив бажання особисто публікуватися в даному журналі.

Привітав колектив Інституту соціогуманітарних проблем людини з виданням Вісника і заступник голови Львівської обласної ради народних депутатів Держко І.З., наголосивши на значенні вивчення проблем людини. Сьогодні ми маємо об’єднати зусилля непересічного наукового потенціалу Львівщини на вивченні проблеми людини в умовах сьогодення і забезпечити виняткову цінність результатів таких досліджень, щоб і депутатський корпус і владні структури зверталися щодня до таких матеріалів при прийнятті програм та державних управлінських рішень. Висловив сподівання, що Інститут прислужиться роботі всіх держаних і громадських інституцій. Цивілізація повинна прагнути створити гуманістичне суспільство.

Присутні заслухали директора Інституту соціогуманітарних проблем людини професора Мельника В.П. щодо завдань інституту, тематики та напрямків досліджень. Інститут створено з метою підвищення ролі науки в розробці і реалізації у західному регіоні України ефективної соціогуманітарної політики, орієнтованої на формування умов сталого розвитку регіону у поєднанні з гармонійним розвитком людини. Поки що Інститут працює на громадських засадах з ціллю принести реальну користь Львівщині. В першу чергу ми ставимо прагматичні інтереси по координації зусиль вчених різних галузей та владних структур на вирішення конкретних завдань в інтересах мешканців регіону. В час глобалізаційних процесів народжуються нові цінності, часом чужі нашій культурі. Змінюються виміри духовного і фізичного здоров’я нації, людина і далі залишається засобом вирішення політичних цілей. Релігія є і буде обов’язковим чинником і сутністю нашої культури. Потрібно вивчати фактори впливу на національну свідомість, формувати культуру нації. Через співпрацю інституту з органами державної влади Інститут соціогуманітарних проблем людини повинен принести користь населенню Львівщини.

У виступі директор Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України академік НАН України Ісаєвич Я.Д. зупинився на важливих моментах інтеграції академічної і вузівської науки, владних структур громадянського суспільства. Маючи і досвід роботи у владних структурах і науковий доробок по даній тематиці, директор Інституту професор Мельник В.П. зумів організувати роботу інституту на конструктивне і продуктивне використання наукового потенціалу в інтересах регіону. Звернув увагу на лаконічне та конкретизоване викладення результатів роботи в анотаціях.

Директор Інституту екології Карпат НАН України академік НАН України Голубець М.А. наголосив на актуальних проблемах, вирішенню яких сприяв би інститут, висловив сподівання, що діяльність інституту відчутно вплине на усі сфери життя в нашому краю, висловив побажання, щоб до науково-дослідних робіт були залучені фахівці інших регіонів України. Академік був приємно вражений результатами досліджень науковців, відображеними у віснику.

В заключному слові голова Західного наукового центру академік Долішній М.І. ще раз подякував присутнім за участь у роботі Інституту та висловлену присутніми готовність до співпраці в соціогуманітарному напрямку як науково-дослідних і освітянських установ, так і владних структур.

Інформація про роботу відділень і наукових секцій
Західного наукового центру НАН України і МОН України у 2004 році

Відділення історії, філософії і філології

У складі відділення історії, філософії і філології працюють наукові секції:

  • історії і філософії (академік НАН України Ісаєвич Я.Д.)

  • літературознавства і мовознавства (проф. Ільницький М.М.)

У 2004 році Відділення історії, філософії та філології продовжило координування досліджень з історико-філософських та філологічних проблем установ гуманітарного профілю ЗНЦ НАН та МОН України, вузівських підрозділів, музеїв та недержавних установ. Співпраця відбувалася шляхом виконання спільних наукових проектів, проведення наукових конференцій та семінарів, публікації результатів науково-дослідної діяльності, підготовку кадрів та проведення стажувань.

Наукові осередки регіону розробляли науково-дослідну тематику з проблем культурології, політичної історії України, громадсько-політичного та національно-визвольного руху в Україні (західні землі) в контексті загальноукраїнських і європейських політичних процесів, питання розвитку філософської думки в Україні, історії української літератури, історичної та діалектної лексики української мови, дослідження матеріальної культури західноукраїнського регіону.

Реалізація цих наукових напрямів відбувалася шляхом комплексного вивчення історії української культури, формування української нації та національної самосвідомості українського народу на різних етапах історичного розвитку, зокрема основних політичних партій та інституцій національного руху на західноукраїнських землях, що дозволило показати єдність української культури як національної моделі загальноєвропейського культурного розвитку. З цих питань активізувалась співпраця установ ЗНЦ із зарубіжними науковими установами.

Археологи західного регіону продовжили дослідження пам’яток від доби палеоліту до пізнього середньовіччя з метою вивчення основних тенденцій розвитку матеріальної культури та етнічної історії давнього населення України та його інтеррегіональних контактів. Джерельна база дослідження поповнилася за рахунок багатьох археологічних експедицій, проведених у Львівській та Івано-Франківській областях. Працювала також спільна експедиція Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України та Торуньського університету (Польща) українсько-польська експедиція біля с. Биків Дрогобицького району Львівщини. На палеолітичних пам’ятках в Єзуполі та Галичі на Івано-Франківщині Інститутом українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України та Інститутом археології Жешівського університету проведено розкопки. Масштабні рятівні археологічні дослідження здійснено при будівництві другої і третьої черги нової концесійної автомобільної дороги Львів–Краковець. За результатами досліджень було опубліковано низку робіт: дві монографії, чотири брошури та близько 200 статей, в т.ч. 20 статей у закордонних виданнях.

Налагодженню координації наукової діяльності між археологами сприяла наукова конференція “Археологія заходу України: підсумки останнього десятиліття”, проведена у Львові 26–28 травня 2004 р. Учасниками конференції були дослідники з вузів та музейних установ західного регіону України (Чернівці, Ужгород, Івано-Франківськ, Рівне, Дрогобич та ін.) та навчальних установ і музеїв Львова. З 2005 р. конференції присвячені підсумкам археологічних досліджень проводитимуться щорічно.

Інститутом українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України та Львівським національним університетом ім. І.Франка видано монографію Л.Войтовича “Нащадки Чінгісхана: Вступ до генеалогії Чингізидів–Джучидів. Історики згаданого університету підготували і видали книгу спогадів Б.Христинича «На шляхах до волі. Підпільна організація «Об’єднання», 1956-59». Вийшли чергові випуски вісників Львівського, Прикарпатського, Ужгородського та Волинського університетів, Острозької академії та Львівської наукової бібліотеки ім.. В.Стефаника НАН України.

Результатом широкої співпраці наукових та освітніх установ - Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України, Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. І.Франка, багатьох освітніх закладів Брідщини та Івано-Франківщини стало видання збірника “Шашкевичіана”. Вип. 5-6. З цієї тематики з’явилася також праця Ф.Стеблія “Сподвижник Маркіяна Шашкевича: Яків Головацький – діяч українського національного відродження.

Інститут народознавства НАН України, Львівська обласна організація товариства “Просвіта” та Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України провели 21 жовтня наукову конференцію “Українські січові стрільці: 1914–2004”. Значного резонансу для громадськості набуло проведення круглого столу “Депортація українців і поляків у 1944–1946 роках”, який відбувся 22 квітня 2004 р. в стінах Львівського національного університету ім. І.Франка за сприяння Львівської облдержадміністрації та Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича. Наукова конференція “Перша світова війна в історії України і українців”, проведена в листопаді 2004 р. Львівським національним університетом ім. І.Франка та Інститутом українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України.

Важливими подіями для наукової громадськості стало видання збірника “Українська Повстанська Армія у боротьбі проти тоталітарних режимів” та праці М.Литвина і К.Науменка “Військова еліта Галичини”. Широкий відгомін у пресі мало друге видання книги “Поезія під судом КГБ: кримінальні справи Ірини та Ігоря Калинців” (Упоряд. Ю.Зайцев).

Науковці західного регіону взяли участь у підготовці та публікації видань загальноукраїнського масштабу. Львівське відділення Інституту археографії ім.. М.Грушевського НАН України бере участь в підготовці повного видання творів М.Грушевського. Львівський національний університет ім.. І.Франка, Дрогобицький державний педагогічний університет ім.. І.Франка, Львівське відділення Інституту літератури НАН України здійснюють видання спадщини Івана Франка. Надруковано низку довідкових матеріалів в “Енциклопедії історії України”, подано пропозиції до редколегії цього видання щодо удосконалення текстів.

Мовознавці продовжили роботу над темою: “Українська історична та діалектна лексика й лексикографія”, у межах якої розробляються дві основні підтеми: Словник української мови ХVI – першої половини ХVII ст. та Словник гуцульських говірок. У 2004 р. з питань діалектології надруковано збірники “Діалектологічні студії” (Вип. 3-4), 14–15 травня 2004 р. проведено черговий восьмий семінар з актуальних питань української діалектології “Фонетика, морфологія, словотвір”, за участю дослідників з вузів та академічних установ Києва, Дніпропетровська, Луганська, Чернівців, Тернополя, Івано-Франківська та інших міст, міжнародну гуманітарну школу “Українська й польська діалектології”. Опубліковано “Словник синонімів української мови” та “Словник антонімів української мови” Л.Полюги. Для сучасного функціонування української мови особливе значення має опублікований при співавторстві Д.Гринчишина “Словник-довідник з культури української мови.

Важливу роль у підготовці спеціалістів для наукових та освітніх закладів України відіграють спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських і докторських дисертацій. До їх роботи залучені провідні вчені НАН та вузів західного регіону України: М.Ільницький є головою спеціалізованої вченої ради філологічного факультету Львівського національного університету ім. І.Франка. Науковці інститутів ЗНЦ (Б.Криса, Л.Сеник, Ю.Сливка, Л.Полюга, Л.Войтович, Л.Коць-Григорчук) є членами спеціалізованих рад з історичних та філологічних наук Львівського національного університету ім. І.Франка, один – Ужгородського національного університету (Л.Полюга), один – Інституту літератури ім. Шевченка НАН України (М.Ільницький). Членами Вченої Ради Національного університету “Львівська політехніка” із спеціальності “Військова історія” є І.Патер, Л.Войтович. У Спеціалізовану вчену раду Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України входять доктори наук із Львівського національного університету (М.Крикун, К.Кондратюк, О.Франко, С.Макарчук), Інституту народознавства НАН України (С.Павлюк, Р.Кирчів, Ю.Гошко, О.Гринів), Волинського державного університету (В.Баран), Львівської комерційної академії (С.Гелей), Львівської аграрної академії (В.Плисюк), Львівської наукової бібліотеки ім. В.Стефаника НАН України (Л.Крушельницька). Впродовж 2004 р. на цій раді захищено 18 дисертацій, в т.ч. 6 докторських. Серед захищених науковці Львівського, Волинського, Ужгородського університетів, Інституту європейських досліджень (Київ), Національного університету “Львівська політехніка”, Академії внутрішніх справ (Дніпропетровськ) та ін.

Широко практикується залучення провідних вчених установ ЗНЦ до навчального процесу у вузах регіону. Читають лекції і проводять семінарські заняття 16 науковців інституту, один з яких очолює кафедру теорії української літератури Львівського національного університету (М.Ільницький). Науковці НАН України читають лекції переважно у Львівському національному університеті ім. І.Франка, Українському Католицькому університеті, Національному університеті “Львівська політехніка”.

Керівник відділення
історії, філософії й філології
ЗНЦ НАН України і МОН України,
академік НАН України Ісаєвич Я.Д.

Відділення фізико-математичних наук

У складі відділення фізико-математичних наук працюють наукові секції:

  • математики і математичного моделювання (член-кор. НАН України Кіт Г.С.)

  • інформатики (член-кор. НАН України Грицик В.В.)

  • фізики (член-кор. НАН України Стасюк І.В.)

Наукова секція математики і математичного моделювання

Базовою установою секції є Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С.Підстригача НАН України. Робота секції в основному проводилась шляхом організації та проведення разом з іншими установами Західного наукового центру наукових конференцій.

22-26 червня 2004 року в Фізико-механічному інституті ім. Г.В.Карпенка НАН України проводилась 3-я Міжнародна конференція "Механіка руйнування матеріалів і міцність конструкцій". Організаторами конференції були Європейське товариство з цілісності конструкцій, Українське товариство з механіки руйнування матеріалів, Українське інженерне товариство у Львові, ІЕ ім. Є.О.Патона НАНУ, ІППММ ім. Я.С.Підстригача НАНУ, ФМІ ім.Г.В.Карпенка НАНУ, ЛНУ ім. Івана Франка, НУ "Львівська політехніка". В конференції приймали участь вчені з України, Росії, Польщі, Німеччини, Франції, Англії, Угорщини, Словацької республіки. Було проведено 6 пленарних засідань, на яких виголошено 40 доповідей, а також представлено 80 стендових доповідей. Матеріали конференції опубліковані в книзі "Механіка руйнування матеріалів і міцність конструкцій" (Під заг. ред. В.В.Панасюка). – Львів: Фізико-механічний інститут ім. Г.В.Карпенка НАН України, 2004. – 912с.

З 23 по 26 червня 2004 року в м.Львові була проведена 4-а Українсько-Польська конференція "Механіка середовища, методи комп’ютерних наук та моделювання". В числі співорганізаторів конференції – Центр математичного моделювання ІППММ ім. Я.С.Підстригача НАН України, факультет прикладної математики та інформатики ЛНУ ім. Івана Франка, факультет комп’ютерних наук Академії гуманістичної та економічної (м.Лодзь), Інститут механіки середовища та прикладних кмп’ютерних наук Бидгощського університету ім. Казиміра Великого, Інститут проблем моделювання в енергетиці НАН України. Робота конференції велась по 2-х секціях – "Моделювання складних фізичних систем і охорона середовища" та "Інформатичні технології". В конференції взяло участь 59 учасників, з них 40 представляли Польщу, 19 – Україну. Видано матеріали конференції в 2-х томах на 280 стор. кожний.

13-16 вересня 2004р. у Національному університеті "Львівська політехніка" відбулася Міжнародна конференція "Проблеми чисельного аналізу і прикладної математики", присвячена 85-річчю академіка О.А.Самарського та 160-річчю НУ "Львівська політехніка" Співорганізатори конференції – Інститут математики НАН України, Наукова рада з обчислювальної математики при Відділенні математики НАН України, Міжнародний координаційний комітет з обчислювальної математики при Міжнародній асоціації академій наук, Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С.Підстригача НАН України, Національний авіаційний університет, НУ "Львівська політехніка". Проведено 2 пленарні сесії та 2 секційні сесії: "Числові методи" та "Математичне моделювання", на яких виголошено 49 доповідей вченими України (29), Росії (6), Білорусі (5), Польщі (4), Німеччини (2), Грузії (1), Латвії (1) і Литви (1). Опубліковані тези доповідей на 80 сторінках.

27 вересня – 1 жовтня 2004 року в м.Дрогобичі Інститутом прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача НАН України та Дрогобицьким державним педагогічним університетом ім. І.Франка проведена Міжнародна математична конференція ім. В.Я.Скоробогатька. Співорганізатори конференції – Інститут математики НАН України, Київський та Львівський національні університети, НУ "Львівська політехніка". На конференції відбулося 5 пленарних засідань, на яких зроблено 25 доповідей, і працювало 5 секцій: 1) звичайні диференціальні та інтегральні рівняння; 2) рівняння з частинними похідними; 3) чисельні методи; 4) функціональний аналіз, теорія функцій, теорія чисел та їх застосування; 5) методи теорії диференціальних рівнянь у задачах теоретичної фізики та механіки. Опубліковано тези 236 доповідей.

Конференція продовжила цикл шести попередніх конференцій, заснованих у 1987 році професором В.Я.Скоробогатьком під назвою "Нові підходи до розв’язання диференціальних рівнянь". Проф. Скоробогатько В.Я. був ученим із широким діапазоном математичної творчості. Йому належать фундаментальні дослідження в галузі якісної теорії рівнянь з частинними похідними та звичайних диференціальних рівнянь. Він створив теорію гіллястих ланцюгових дробів, розробив її застосування до теорії наближення функцій багатьох змінних, теорії чисел та обчислювальної математики. В.Я.Скоробогатько керував чотирма відомими далеко за межами Львова науковими семінарами з різних напрямів математики, які об’єднували їх учасників в єдиний творчий колектив. Серед його учнів 25 кандидатів наук і 8 докторів наук.

2 – 5 листопада 2004 року відбулася Всеукраїнська наукова конференція "Сучасні проблеми механіки", присвячена 80-річчю професора Д.В.Гриліцького. Організаторами конференції були ЛНУ ім. Івана Франка, ФМІ ім. В.Г.Карпенка НАНУ, ІППММ ім. Я.С.Підстригача НАНУ, Луцький державний технічний університет, Тернопільський державний технічний університет ім. І.Пулюя, Університет "Львівський Ставропігіон".

Завідувач кафедри механіки ЛНУ ім. Івана Франка проф. Г.Т.Сулим охарактеризував життєвий шлях, наукову, науково-організаційну та громадську діяльність Заслуженого працівника вищої школи України, дійсного члена Наукового Товариства ім. Т. Шевченка, доктора технічних наук, професора Дмитра Володимировича Гриліцького – видатного спеціаліста у галузі механіки деформівного твердого тіла, зокрема таких важливих її напрямів, як теорія пружності й термопружності, концентрація напружень біля тріщин і тонких неоднорідностей, контактні задачі пружності й термопружнопластичності, гідроакустика, трибологія. Двадцять п’ять років (1967-1992) проф. Д. В. Гриліцький завідував кафедрою теорії пружності і пластичності (у 1970 р. перейменована у кафедру механіки) Львівського державного університету імені Івана Франка. У 1976-1987 рр. був деканом факультету прикладної математики і механіки. Опублікував понад 200 наукових праць, у тому числі дві монографії та чотири монографії-посібники. Під керівництвом проф. Д. В. Гриліцького захистили кандидатські дисертації 26 аспірантів та здобувачів, а троє з них, згодом, і докторські.

На конференції було зроблено 70 доповідей, тези яких опубліковано.

2–14 липня 2004 року в м.Долина Івано-Франківської області проводилась на базі Долинського природничо-математичного ліцею ІІ літня школа з алгебри і топології. Організатори школи – механіко-математичний факультет ЛНУ ім. Івана Франка та Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С.Підстригача НАН України. З лекціями виступили професори В.І.Андрійчук, Т.О.Банах, М.М.Зарічний, М.Я.Комарницький, доценти І.Й.Гуран, Я.Г.Притула (ЛНУ ім. Івана Франка), проф. Р.І.Григорчук (Техаський університет, США), професори І.В.Протасов, В.І.Сущанський (КНУ ім. Т.Шевченка), проф. В.В.Шарко, наук. співробітник С.Максименко (Інститут математики НАН України), проф. А.М.Плічко (Кіровоградський педагогічний університет), проф. О.В.Лопушанський, ст. н. с. О.В.Гутік (ІППММ ім. Я.С.Підстригача НАН України). З доповідями на семінарах виступили 24 учасники школи. У роботі школи крім лекторів взяли участь 49 учасників зі Львова, Києва, Харкова, Донецька, Сімферополя та Івано-Франківська. Опубліковано збірник анотацій лекцій та тез доповідей на 38 стор.

З 24 по 26 травня 2004 р. в Інституті прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С.Підстригача НАН України проходила конференція молодих учених із сучасних проблем механіки і математики імені академіка Я. С. Підстригача, організована Радою молодих науковців і спеціалістів Інституту.

До участі в конференції зголосилось близько ста молодих науковців з вищих навчальних закладів і академічних установ Західного регіону України, в яких про­водяться дослідження в галузі математики і механіки. У конференції також взяли участь представники національних університетів Дніпропетровська й Донецька. За­галом, зі Львова було подано 70 заявок на участь в конференції, з Чернівців – 10, з Івано-Франківська – 4, з Рівного – 4, з Тернополя – 3, з Луцька – 1, з Дніпропетровська – 4, з Донецька – 2.

Подані учасниками доповіді стосувались наступних напрямків: актуальні зада­чі механіки суцільного середовища та термомеханіки; математичні моделі та методи механіки неоднорідних тіл; математичні методи механіки тіл з тріщинами та вклю­ченнями; проблеми контактної механіки та контактно-поверхневі явища; математи­чні методи динаміки неоднорідних середовищ; оптимізація технологічних процесів і оптимальне проектування елементів конструкцій; числові та аналітико-числові ме­тоди розв’язування прикладних задач; теорія функцій та функціональний аналіз; алгебра і топологія; диференціальні й інтегральні рівняння та їх застосування.

Загалом до програми конференції було включено 93 доповіді, які за тематикою були поділені на дві секції: "Прикладні проблеми математики" та "Актуальні задачі механіки". Опубліковано матеріали конференції.

При Інституті прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С.Підстригача НАН України функціонує спеціалізована вчена рада по захисту дисертацій за спеціальностями "Механіка деформівного твердого тіла" та "Математичне моделювання і обчислювальні методи". У 2004 році захищено 2 докторські та 4 кандидатські дисертації.

Інститутом в поточному році опубліковано 4 номери журналу "Математичні методи і фізико-механічні поля", а також другий випуск наукового збірника "Прикладні проблеми механіки і математики".

Керівник наукової секції
математики та математичного моделювання
ЗНЦ НАН і МОН України
член-кореспондент НАН України Г.С.Кіт

Наукова секція інформатики

За 2004 рік Секцією інформатики ЗНЦ проведено ряд робіт з вирішення регіональних проблем.

Фундаментальні та прикладні дослідження були в основному спрямовані на:

  • реалізацію і підготовку наукових Програм, Проектів які мають важливе значення для науки;

  • реалізацію важливих Міжнародних Проектів, які фінансувались урядами інших країн, Фондами, тощо.

I. Участь в реалізації і підготовці крупних Наукових Програм, Проектів здійснювалася з метою отримання принципово нових фундаментальних знань щодо вивчення складних процесів, отримання принципово нових надвисокопродуктивних засобів відбору, передачі, обробки та збереження інформації.

Ці розробки спрямовані на вирішення таких основних проблем Західного регіону:

  • розроблення концепції та програми інформатизації регіону;

  • інформатизація суспільства та створення регіональної інформаційної інфраструктури;

  • інформатизація стратегічних напрямків розвитку регіону;

  • інформатизація процесів соціально-економічного розвитку регіону;

  • інформатизація пріоритетних галузей економіки регіону;

  • інформатизація регіонального фінансово-економічного контролю;

  • інформатизація соціальної сфери регіону;

  • інформатизація в галузі екології та використання природних ресурсів регіону;

  • інформатизація науки, освіти і культури регіону;

  • міжнародне співробітництво.

Секція інформатики взяла активну участь у вирішенні цих питань керуючись відповідними Законами України і Розпорядженнями Президента України та Кабінету Міністрів, зокрема:

  • Закон України "Про Концепцію Національної Програми інформатизації";

  • Закон України "Про затвердження Завдань Національної Програми інформатизації на 1998-2000 рр.";

  • Закон України "Про науково-технічну інформацію";

  • Закон України "Про інформацію".

II. На вирішення вказаних вище проблем регіону Секцією інформатики в рамках науково-дослідних робіт було розроблено концепцію інформаційно-аналітичного забезпечення місцевих органів виконавчої влади.

Вагома участь у цій роботі належить наступним установам:

  • Державний науково-дослідний інституту інформаційної інфраструктури НАНУ та Держкомзв’язку України (головна організація з проведення фундаментальних і прикладних науково-дослідних робіт з питань інформатизації і створення регіональної інформаційної інфраструктури);

  • Національний університет "Львівська політехніка".

На сьогоднішній час на базі отриманих результатів вже розв’язані ряд фундаментальних наукових проблем, регіональних прикладних проблем, які традиційними підходами розв’язати було неможливо.

III. Співпраця з Львівською обласною держадміністрацією

В рамках Програми співробітництва між НАН України і Львівською обласною держадміністрацією проводилася науково-дослідна робота "Створення Програми інформатизації Львівської області та систем інформаційно-аналітичного забезпечення (СІАЗ)".

В основу розробки Програми та СІАЗ обласної адміністрації покладено сучасні методи і засоби розробки базової інформаційної інфраструктури, нові підходи інформаційних технологій і систем та досягнення вчених у цій галузі, з врахуванням світових досягнень у галузі інформацйних технологій та систем. Геоінформаційна особливість Західного регіону, а також специфіка народного господарства, екологічної ситуації, трудових і виробничих ресурсів тощо, накладають додаткові вимоги. Разом з тим, необхідно забезпечити певний універсалізм і стандартизацію щодо інформаційного спілкування з іншими регіонами України, надання інформації до Уряду, вихід на інформаційне спілкування із зарубіжними країнами.

Об’єктом інформатизації при формування СІАЗ є процеси підготовки та прийняття управлінських рішень місцевими органами виконавчої влади з використанням повної, достовірної та актуальної діяльності.

Предметна область СІАЗ охоплює всі сфери життєдіяльності регіону. Суб’єктами СІАЗ є структурні підрозділи органів виконавчої влади відповідного рівня із своїм штатом співробітником.

Головним завданням створення СІАЗ є формування умов для забезпечення прийняття керівництвом місцевих органів виконавчої влади раціональних управлінських рішень і підвищення ефективності діяльності органів влади та відомчих структур при вирішенні ними проблем, пов’язаних з життям регіону, на основі результатів комплексної автоматизованої обробки оперативних, статистичних, нормативно-довідкових, аналітичних та експертних даних, отриманих з різних джерел, як інформаційно-аналітичної бази нового знання.

Сформульовано основні вимоги до СІАЗ та проведено наступні роботи

  • Розробка часткових технічних завдань та розробка концепції;

  • Аналіз стану інформатизації Львівської області на всіх рівнях державної виконавчої влади (центр-область-місто-район-населений пункт) і розробка пропозицій до Програми;

  • Аналіз стану телекомунікаційних і технічних засобів на всіх рівнях державної виконавчої влади (центр-область-місто-район-населений пункт) і розробка пропозицій до Програми.

СІАЗ повинна будуватись за ієрархічним принципом як комплекс базових проектних рішень для відповідних рівнів місцевого управління, які повинні забезпечити інформаційну взаємодію різних структур влади. СІАЗ повинна будуватись за принципами модульності, відкритості та нарощуваності апаратних та програмних засобів.

СІАЗ повинна забезпечити:

  • збір інформації, попередню її оцінку, архівацію;

  • дослідження інформації на предмет виявлення суті, характеру, особливостей причинно-наслідкових зв’язків та джерел походжень визначеного кола фактів, процесів і явищ;

  • аналітичного визначення тенденцій і перспектив їх змінювання в часі, впливу на суміжні сфери, на національні інтереси в цілому;

  • бути елементом єдиного інформаційного простору країни та середовища загальної системи управління державою в цілому;

  • ефективне вирішення задач аналізу, моделювання, прогнозування, планування заходів різного характеру;

  • автоматизацію підготовки рішень, контролю за виконанням рішень та заходів;

  • інформаційну взаємодію місцевих органів виконавчої влади на основі сучасних формаційних технологій з урахуванням вимог інформаційної безпеки;

  • електронне документування;

  • поетапну та порівневу реалізацію концепції "Електронного Уряду" України. Визначено основні підсистеми СІАЗ:

  • Підсистема автоматизованого класифікатора адміністративно-територіального устрою Львівської області на основі картографічних даних.

  • Інформаційні інтерфейси обміну у СІАЗ районного і міського рівнів

  • Підсистема електронного документообігу

  • Підсистема захисту інформації

  • Підсистема алгоритмічного забезпечення підтримки прийняття рішень з питань управління адміністративно-територіальною одиницею

Визначено вимоги до основних компонентів СІАЗ, а саме, вимоги до рішень щодо підсистеми математичного забезпечення, до лінгвістичного забезпечення, до підсистеми аналітичного забезпечення, до інформаційного забезпечення, до системи класифікації і кодування (СКК), до апарати о-програм ного забезпечення. Вказано вимоги щодо рішень з технічних засобів СІАЗ, рішень з програмного забезпечення, рішень щодо телекомунікаційного середовища.

IV. У 2004 р. виконуються основні науково-дослідні роботи:

Контракт № ОК-2004-12/1-Центр^ДНДШ від 23 липня 2004 р., науково-дослідна робота за проектом "Розробка базових компонентів імунно-нейронних технологій обробки зображень" (Державна науково-технічна програма "Образний комп’ютер") (науковий керівник – чл.кор. НАН України, д.т.н., проф. Грицик В.В., к.т.н. Цмоць І.Г.)

Метою роботи є створення компонентів програмних засобів і синтез на їх основі інтелектуальної інформаційної технології класифікації та розпізнавання відеоінформації для Образного комп’ютера, орієнтованої на застосування у галузі клітинної біології. Розглянуто можливість застосування для реалізації задач класифікації та розпізнавання образів та зображень клітинних об’єктів апарату штучних імунних систем та штучних нейронних мереж.

Наукова новизна

  • в роботі розглянуто можливість застосування штучних імунних систем для вирішення завдань розпізнавання і класифікації об’єктів шляхом реалізації алгоритму клонального добору;

  • показано можливість застосування штучних імунних систем на складних задачах класифікації, включаючи задачі класифікації з високорозмірним простором ознак;

  • розроблено інтелектуальну інформаційну технологію високоточного розпізнавання та ідентифікації зображень у галузі клітинної біології на основі нейротехнологій;

  • обґрунтовано перспективність використання у задачах кластеризації та ідентифікації ШНМ із конкуренційним навчанням – карт із самоорганізацією Кохонена та мереж зустрічного поширення;

  • запропоновано інформаційні моделі та методики використання модифікованих варіантів карт із самоорганізацією Кохонена та мереж зустрічного поширення із введенням блоків попередньої обробки даних;

  • створено програмні компоненти інтелектуальної інформаційної технології розпізнавання та класифікації відеоінформації;

  • створено програмні компоненти штучних нейронних мереж для розроблюваної технології;

  • створено пакет програмних засобів інтелектуального комплексу, що базується на розроблюваній технології.

Розглянуто концепцію штучних імунних систем. Описано основні стратегії, використані штучною імунною системою при рішенні завдань розпізнавання й класифікації об’єктів. Введено поняття імунної інженерії, яка уможливлює використання імунних концепцій для створення інструментальних засобів рішення проблем машинного навчання по запиту при використанні інформації, отриманої із проблеми безпосередньо.

Запропоновано та продемонстровано можливості алгоритму клональної селекції для розпізнавання й класифікації біологічних об’єктів. Алгоритм клональної селекції, що моделює основні принципи теорії клонального добору імунної системи, відноситься до категорії систем обчислювального інтелекту, куди входять системи здатні до адаптації свого поводження, при досягненні цілей, тобто ті що володіють здатністю навчатися навіть за відсутності людини.

Розроблено архітектуру та методику використання інтелектуальної системи розпізнавання образів на основі штучних нейронних мереж (ШНМ) із конкуренційним навчанням. Запропоновано метод попередньої обробки даних ШНМ, що передбачає розширення вимірності простору реалізацій на основі геометричного підходу. Побудовано інформаційні моделі для модифікованих варіантів карт із самоорганізацією Кохонена та мереж зустрічного поширення (МЗП), створені їх програмні реалізації, які дозволяють у 2-2,5 рази покращити якість розпізнавання образів (для МЗП). Для візуалізації результатів розпізнавання запропоновано модель тривимірної карти особливостей. Результати роботи використані при розв’язанні задач діагностування в стоматології, розпізнавання та візуалізації мовних образів.

Розглянуто програмні реалізації систем обробки та класифікації зображень, розроблені з використанням розглянутих технології. Для реалізації задачі класифікації та розпізнавання зображень розроблено структуру нейронної мережі, що базується на новій парадигмі – функціонал на множині табличних функцій. Розроблено методику та реалізовано програмні засоби для розпізнавання та класифікації зображень. Продемонстровано ефективність застосування розробленої нейромережі для вирішення практичних задач.

Науково-дослідна робота "Фундаментальні основи синтезу багатовимірних нейромереж на базі універсальних нейронних елементів та нейроподібних систем" №01.07/00236 за договором №07/383-2001 від 01.07.2001.

Одним з потенційних ресурсів прискорення обробки інформації в будь-яких інформаційних системах, зокрема в нейронних мережах і системах нейроподібного типу є розпаралелювання процесу. Нейронним та нейроподібним системам в більшій мірі властивий так званий природний паралелізм. При цьому основна увага надається комплексному застосуванню техніки розпаралелювання. Це означає, що суміщення операцій здійснюється одночасно на всіх рівнях. В даному випадку таке суміщення має місце на внутрінейронному рівні, міжнейронному рівні, а також між різними шарами нейронної мережі, тобто на рівнях різних вхідних векторів.

Запропоновано комплексний підхід до проблеми паралельної організації обчислень в нейроподібних системах та традиційних нейронних мережах. Виявляються основні джерела паралелізму, дається класифікація паралельних та конвейєрних схем обробки. Наводяться методи розпаралелювання на міжнейронному рівні та способи їх реалізації в однорідних обчислювальних середовищах при відображеннях в них нейронних мереж. Приведений оптимальний за часом алгоритм обчислення порогових функцій для широкого класу функцій активації нейрона.

Удосконалено та орієнтовано алгоритми множення на побудову матричних НВІС-пристроїв з високою ефективністю використання обладнання для комп’ютерних систем реального часу. Розроблено та проведено оцінку основних параметрів матричних однотактних і конвеєрних надвеликих інтегральних структур множення з лінійними та нелінійними зв’язками.

Розроблено орієнтовані на надвеликих інтегральних схемах алгоритми та структури обчислення сум парних добутків, які реалізують обчислення у базисі елементарних операцій, враховують величину зміни значень операндів і налаштовуються на інтенсивність надходження даних. Проведено оцінку основних параметрів розроблених структур.

Створено програмні засоби емуляції (імітації) паралельно-конвеєрної роботи нейронного елемента, а також засоби вІзуалізації Інформаційних потоків та динаміки обчислювального процесу в нейронному елементі. Паралельно-конвеєрний алгоритм функціонування нейронного елемента при цьому представлено двійковим деревом (двійковою ярусно-паралєльною формою).

Запропоновано і розвинуто комплексний підхід до тотального розпаралелювання обробки інформації в нейронних мережах, нейроподібних структурах і системних середовищах, який базується на суміщенні міжрівневої, внутрірівневої та внутрінейронної обробки даних. Розроблено паралельно-послідовні, конвеєрні та асинхронні схеми тотального розпаралелювання алгоритмів. Підхід забезпечує оптимальні по часу характеристики розроблюваних алгоритмів і програм.

Дано необхідні уточнення в описах інформаційної моделі нейронного елемента. Запропоновано ефективне представлення нейронного елемента засобами мови Паскаль, яке відображає процес обчислення зваженої суми та вихідних значень елемента на основі значень кількох вхідних величин, значень порогу та вагових коефіцієнтів.

Для синхронної моделі нейронної мережі запропоновано алгоритми і програмно реалізовано ряд основних режимів роботи: з накопиченням, зі зміною порогу, зі зміною вагових коефіцієнтів, в двозначній та багатозначній логіках, навантаженого і ненавантаженого конвеєра.

Розроблено різні типи алгоритмів, орієнтовані на різні типи архітектур обчислювальних систем. Запропоновано спосіб тотального розпаралелювання обробки інформації в нейронних мережах, який базується на своєрідному "зануренні" класу нейронних мереж в клас схем потоків даних чи потокових схем.

Наукова новизна

  • Представлення алгоритмів множення у базисі елементарних арифметичних операцій дозволяє оптимізувати структуру ПМ і повною мірою використати можливості НВІС-технології.

  • Розробку високоефективних ПМ для комп’ютерних систем реального часу доцільно здійснювати на основі інтегрованого підходу, який охоплює методи і алгоритми множень, структури пристроїв, НВІС-технологію та враховує особливості конкретних застосувань.

  • Найменші апаратні затрати на реалізацію матричних ПМ досягаються при використанні алгоритмів множення на групу із двох розрядів (8-розрядні ПМ) та на групу із трьох розрядів (16-розрядні більше ПМ).

  • Основними шляхами підвищення ефективності використання обладнання в матричних ПМ є: зменшення кількості, часу формування та підсумовування часткових добутків; узгодження інтенсивності надходження вхідних даних із пропускною здатністю ПМ; врахування розрядності та величини зміни вхідних даних; збільшення кількості ітерацій алгоритму множення, які виконуються у ПЕ; суміщення у часі процесів формування та підсумовування часткових добутків у ПЕ.

  • Використання алгоритму множення чисел, які надходять послідовним кодом старшими розрядами вперед, дозволяє зменшити кількість ліній інтерфейсу та апаратні затрати на ПМ.

  • Представлення алгоритмів обчислення сум парних добутків у базисі елементарних операцій дозволяє повною мірою використати можливості НВІС-технології.

  • Підвищення швидкодії пристроїв обчислення сум парних добутків можна досягнути роздільним або комплексним використанням методів, які дозволять: зменшити час формування часткових добутків; зменшити кількість всіх часткових добутків; збільшити кількість часткових добутків, що формуються одночасно; враховувати величину зміни значень вхідних даних; зменшити час підсумовування часткових добутків.

  • Найефективнішими за використанням обладнання є пристрої, що реалізують алгоритми обчислення сум парних добутків з врахуванням величин зміни значень операндів та структура, яких налаштовується до інтенсивністі надходження даних.

V. Результати, отримані в рамках науково-технічних проектів та господарських договорів

Завершено виконання Проектнщї угоди з Науково-Технологічним Центром в Україні #1700 "Інформаційні технології інвентаризації парникових газів та оцінки вуглецевого балансу України"

Кіотський протокол до Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй зі зміни клімату визначає для країн-учасниць квоти щодо викидів парникових газів в атмосферу у порівнянні з базовим 1990 р. У відповідності зі ст. 5 Кіотського протоколу, в кожній країні-учасниці необхідно створити національну систему для оцінки антропогенних викидів і абсорбції поглиначами парникових газів. Механізми торгівлі квотами на емісію вимагають наявності засобів чіткого контролю та довготривалого прогнозування. Міжнародною групою експертів зі зміни клімату (Іпіег^оуегпгпепіаі Рапеї оп Сіітаїе Спап§е, далі – ІРСС) розроблено узагальнені методики національних інвентаризацій парникових газів, які мають використовуватися учасниками Кіотського протоколу при підготовці національних звітів про емісії парникових газів.

Позитивним аспектом розроблених експертами ІРСС методик обчислень емісій парникових газів є їх загальність (універсальність). Саме завдяки універсальності ці методики можуть використовуватися фахівцями багатьох країн, незважаючи на те, що країни розміщені в різних кліматичних зонах та мають істотні відмінності в рівнях економічного розвитку. Саме тому на етапі становлення механізмів Кіотського протоколу методики ІРСС відігравали та й відіграють зараз важливу роль.

Проте, надалі вказана позитивна характеристика методик може перетворитися в фактор, який буде дещо зменшувати ефективність інвентаризацій і тим самим стримувати використання на практиці механізмів Кіотського протоколу. Це пов’язане з тим, що, виходячи з своєї універсальності, методики ІРСС не пристосовані до повноцінного врахування регіональних особливостей, що призводить до збільшення величини похибки інвентаризації. Про це говорять самі автори методик і заохочують до розробки нових підходів, які були б узгоджені з ІРСС і відображали б особливості кожної країни.

Крім того, в більшості великих за площею країн джерела та поглиначі парникових газів розміщені нерівномірно. Наприклад, це в повній мірі відноситься до України (площа 603 тис.км2), яка адміністративно складається з 25 областей. Дані Держкомстату показують значно вищі емісії шкідливих речовин в атмосферу для східних областей України і в той же час ілюструють значний потенціал щодо поглинання парникових газів в західних областях. Методики інвентаризацій, розроблені експертами ІРСС, дають результати, які відносяться до країн в цілому. Але для владних структур вкрай корисною була б інтегрована інформація про реальний територіальний розподіл джерел/поглиначів парникових газів. Така інформація разом із засобами її отримання та аналізу були б ефективним інструментарієм для прийняття рішень, зважених, як в економічному, так і природоохоронному планах.

Розроблено інформаційну технологію так званої розподіленої інвентаризації парникових газів, яка базується на геоінформаційних системах та методиках ІРСС. Використання електронних карт та геоінформаційних підходів дає можливість здійснювати, насамперед, територіально розподілену інвентаризацію (фактично, віднесену до умовної одиниці площі), а застосування методик та програмного забезпечення ІРСС забезпечує сумісність та порівняння (співставлення) результатів інвентаризацій з традиційними підходами.

Пропонована інформаційна технологія передбачає чотири рівні інвентаризації:

  • загальнодержавна інвентаризація (це, фактично, традиційна інвентаризація, яка забезпечується методиками ІРСС);

  • інвентаризація на обласному рівні (кожна адміністративна область розглядається як окремий об’єкт інвентаризації);

  • інвентаризація на районному рівні (кожен адміністративний район представляється як окремий об’єкт інвентаризації);

  • розподілена інвентаризація (інвентаризація в перерахунку на одиницю площі). Вихідними даними в такій технології інвентаризації є питомі емісії/стоки парникових газів, віднесені до одиниці площі.

Подібно до того, як фізична карта відображає висоту кожної точки над рівнем моря, в пропонованому підході електронна карта відображає рівень емісії/стоку парникових газів, які припадають на кожну елементарну ділянку. Результати, подані в такому вигляді, інтегровано відображають реальну ситуацію щодо емісії/стоку парникових газів на регіональному рівні, наочно демонструють загрозливі тенденції в одних регіонах та невикористані резерви в інших. Власне, результати в такому вигляді є вкрай важливими для тих, хто приймає рішення щодо стратегічних напрямків розвитку економіки чи природоохоронної діяльності.

Позитивними аспектами запропонованих інформаційних технологій розподіленої інвентаризації є:

  • використання нейромережевих технологій для прогнозування окремих параметрів (фізико-географічних, біохімічних, економічних тощо) складних процесів емісії/поглинання парникових газів;

  • зручність використання для здійснення прогнозів у відповідності із прийнятими стратегіями розвитку;

  • можливість ефективного використання результатів дистанційного моніторингу, в тому числі результатів космічного зондування;

  • прозорість інвентаризаційного процесу та зручність документування;

  • оригінальність поєднання геоінформаційних технологій та методики ІРСС;

  • автоматизація процесів запису вхідних даних в таблиці методик ІРСС, накопичення результатів інвентаризації парникових газів в базі даних за вибраними (досліджуваними) моделями;

  • ефективність для великих за площею країн із значною нерівномірністю розміщення джерел/поглиначів парникових газів;

  • зручність для використання владними структурами для прийняття зважених рішень на регіональному рівні.

Проектна угода з Науково-Технологічним Центром в Україні #1702 "Інформаційний відеоскоп надвисокої роздільної здатності для дослідження запрограмованої смерті (апоптозу) клітин пухлин людини"

В рамках проведених робіт отримано наступні результати:

Проведено роботи на підготовчому етапі по розробці інформаційного відеоскопа для дослідження протікання процесів апоптозу пухлинних клітин під впливом протипухлинних агентів. Інформаційний відеоскоп – пристій вводу зображень з високою роздільною здатністю, чутливістю, високими метрологічними характеристиками та інтелектуальними засобами обробки та аналізу зображень, який забезпечує створення принципово нових методик мікрометрії об’єктів для застосування у різних галузях цитометрії та проведення більш ефективних досліджень у галузі онкології.

На підготовчому етапі проведено роботи по розробці структурної схеми лабораторного стенду. Виготовлено компоненти лабораторного стенду та здійснено монтаж стенду у приміщеннях інституту. Розроблено експериментальний пакет програмного забезпечення. Проведено роботи з постановки задачі для реалізації розробки алгоритмів моделювання апоптозу ракових клітин.

Проведено аналіз та обгрунтовано загальні підходи до створення інформаційного відеоскопа. Розглянуто інформаційну технологію програмно-керованих растрів, яка є основою для створення інформаційного відеоскопа. Описано структуру компонентів інформаційного відеоскопа. Описано принципи побудови, загальну архітектуру та взаємодію компонентів лабораторного стенду, вимоги до компонентів. Лабораторний стенд використовується для вводу та аналізу зображень клітинних об’єктів. На основі проведеного аналізу отриманих зображень вироблено рекомендації по розробці, модернізації та виготовленню компонентів лабораторного стенду. Лабораторний стенд складається з мікроскопа на якому встановлена модернізована телекамера та плати оцифровування відеосигналу і плати вводу-виводу аналогово-цифрових сигналів, встановлених у персональному комп’ютері. Сигнал з телекамери оцифровується за допомогою плати оцифровування. За допомогою плати вводу-виводу забезпечується керування растром телекамери для підвищення роздільної здатності оцифровуваних зображень.

Розроблено експериментальне програмне забезпечення для керування системою вводу зображень з використанням технології програмно-керованих растрів, для синтезу вихідного зображення з підвищеною роздільної здатністю. Відпрацьовано взаємодію програмних компонентів при застосуванні стандартних компонентів операційної системи \¥іпсіо\У8 для вводу відеопослідовності з використанням інтерфейсів \¥іпСар32 та ОігесіЗпош. Проведено роботи зі створення програмного забезпечення бази даних для збору інформації та дослідження апоптозу ракових клітин. Програмне забезпечення призначене для вводу і збереження зображень клітинних об’єктів та їх характеристик і атрибутів у базі даних та подальшого розпізнавання або класифікації.

Наведено результати попередніх досліджень індукції запрограмованої смерті клітин в аспекті введення зображення в комп’ютер звисокою роздільною здатністю в режимах світлової та люмінесцентної мікроскопії.

Проведені на підготовчому етапі роботи є основою для проведення наступних робіт по створенню інформаційного відеоскопа та дослідження за його допомогою апоптозу пухлинних клітин під впливом протипухлинних агентів.

Створений лабораторний стенд є основою для проведення подальших досліджень з розробки системи вводу зображень з високою роздільною здатністю в умовах низької інтенсивності сигналів (флуоресцентна мікроскопія). Проведені попередні дослідження та тестовий ввід зображень реальних клітинних об’єктів показали, що застосування методу програмно-керованих растрів та сучасних методик цифрової обробки сигналів та зображень дозволяє реалізувати потенціальні можливості, які притаманні електронно-вакуумним трубкам. Створена на їх основі в результаті виконання робіт наступних етапаів проекту сучасна система вводу зображень забезпечить створення інформаційного відеоскопа, як системи автоматизації експерименту у галізі клітинної біології з інтелектуальними засобами пошуку, класифікації інформації та засобами прогнозування. Застосування цієї системи дозволить більш інтенсивно та цілеспрямовано проводити дослідження протікання процесів апоптозу пухлинних клітин під впливом протипухлинних агентів. Це забезпечить можливість автоматизації обстеження й аналізу популяцій лейкоцитів крові іп уіїаі (в житті, прижиттєво; на сьогодні всі дослідження клітинних зразків проводяться на мертвих фіксованих мазках), Система забезпечить проведення досліджень у фазово-контрасти ому, світловому режимі (чорно-біле зображення, оцінка по ступенях яскравості) та із застосуванням люмінесцентних барвників – флюорохромів.

Проведено роботи з постановки задачі прогнозування моделей апоптозу ракових клітин. Виділення інформаційних ознак різних клітинних об’єктів поряд з використання нейромережевих (НМ) технологій і засобів обробки інформації, найважливішими властивостями яких є здатність до автоматичного формування алгоритму розв’язку поставленої задачі шляхом навчання на прикладах забезпечує створення інтелектуальних засобів інформаційного відеоскопа для розв’язання задач пошуку, класифікації і розпізнаванням зображень, прогнозування моделей індукування природньої смерті ракових клітин під впливом досліджуваних протипухлинних чинників. Результатом є можливість формування інформаційної бази та створення системи прогнозування в реальному часі розвитку живої біологічної культури.

VI. Підготовка кадрів високої кваліфікації у Західному регіоні.

Робота спеціалізованої вченої ради Д 35.813.01 по захисту докторських та кандидатських дисертацій

Наказом ВАК України від 15 червня 2004 року № 410 спеціалізованій вченій раді надано право на період до 09 червня 2007 року проводити захист дисертацій за спеціальностями:

  • 01.05.02 – "математичне моделювання та обчислювальні методи" (технічні науки);

  • 05.13.06 – "автоматизовані системи управління та прогресивні інформаційні технології" (технічні науки);

  • 05.13.23 – "системи та засоби штучного інтелекту"(технічні науки).

У 2004 р. проводилися роботи з підготовки кадрів через аспірантуру, докторантуру відповідних установ, а також за прикріпленням до установ на підготовку дисертаційних робіт. Це дозволило підготовити ряд кандидатів та докторів наук з даних спеціальностей у Західному регіоні і тим самим вперше заповнити цю прогалину у підготовці кадрів високої кваліфікації у Західному регіоні. Цьому сприяло і проведення відповідних семінарів, конференцій, тощо.

VII. Науково-організаційна робота

В 2004 р. вийшли з друку такі наукові праці співробітників Державного науково-дослідного інституту інформаційної інфраструктури:

  1. Цмоць І. Паралельні алгоритми та матричні НВІС-структури пристроїв множення для комп’ютерних систем реального часу. // Інформаційні технології і системи. Том 7, №1, 2004. Державний науково-дослідний інститут інформаційної інфраструктури, м. Львів.

  2. Кужій Л. Паралельний алгоритм обчислення набору функцій, необмежених сплайнами, зі спільною множиною вузлів. // Інформаційні технології і системи. Том 7, №1, 2004. Державний науково-дослідний інститут інформаційної інфраструктури, м. Львів.

  3. Грицик В., Сікора Л., Бондарук А. Формування алгоритмів розпізнавання, класифікації ситуацій та прийняття рішень і оцінки їх стійкості. // Інформаційні технології і системи. Том 7, №1, 2004. Державний науково-дослідний інститут інформаційної інфраструктури, м. Львів.

  4. Камінський Р. Роль моделей операторської діяльності в розробці тестів для оцінювання ефективності автоматизованих систем обробки та розпізнавання зображень. // Інформаційні технології і системи. Том 7, №2, 2004. Державний науково-дослідний інститут інформаційної інфраструктури, м. Львів.

  5. Хавалко В., Худий А. Алгоритми фрактального кодування для підвищення роздільної здатності зображення. // Інформаційні технології і системи. Том 7, №2, 2004. Державний науково-дослідний інститут інформаційної інфраструктури, м. Львів.

  6. Столярчук Р. Алгоритм симулювання динамічних систем з розривними параметрами. // Інформаційні технології і системи. Том 7, №2, 2004. Державний науково-дослідний інститут інформаційної інфраструктури, м. Львів.

  7. Олексів Б., Цибрівський Я. Геоінформаційна система "GHG" як інструмент проведення розподіленої інвентаризації парникових газів України. // Інформаційні технології і системи. Том 7, №2, 2004. Державний науково-дослідний інститут інформаційної інфраструктури, м. Львів.

  8. Густі М., Бунь Р., Дачук В., Шпаківська І. Математична модель вуглецевого балансу букового лісу. // Інформаційні технології і системи. Том 7, №2, 2004. Державний науково- дослідний інститут інформаційної інфраструктури, м. Львів.

  9. Кужій Л., Олексів Б. Розподілена інвентаризація парникових газів в енергетичній галузі України. // Інформаційні технології і системи. Том 7, №2, 2004. Державний науково- дослідний інститут інформаційної інфраструктури, м. Львів.

  10. Цмоць І., Бондарук А.Методи синтезу паралельної пам’яті спеціалізованих комп’ютерних систем реального часу. // Інформаційні технології і системи. Том 7, №2, 2004. Державний науково-дослідний інститут інформаційної інфраструктури, м. Львів.

  11. А. Батюк, А. Худий, І. Цмоць. Алгоритми та НВ 1С-структури для обчислення максимальних і мінімальних значень // Вісник НУ "Львівська політехніка", № 471.- Львів.-2003.-С.120-125.

  12. А. Батюк, А. Худий, І. Цмоць. Конвеєрний паралельно-потоковий пристрій сортування даних у реальному часі методом злиття // Вісник НУ "Львівська політехніка", № 541.- Львів.-2003.-С.34-39.

  13. Берегуляк О.Р., Воробель Р.А Покращання якості зображення методом нерізкого маскування з застосуванням засобів нечіткої логіки // Искусственный интеллект, 2003, №3,С. 195-199.

  14. Берегуляк О.Р., Воробель Р.А., Журавель І.М., Опир Н.В. Методи покращання цифрових рентгенографічних зображень// III Міжнародна конференція "Інформаційні технології в охороні здоров’я і практичній медицині", 21-23 травня 2003р., Київ, Наукові праці. – С 17-19.

  15. Berehulyak O.R., Vorobel R.A. Usage of unsharp masking in contrast enhancement by fuzzy logic means // "Интеллектуальные и многопроцессорные системы – ИМС2003", 22-27 сентября 2003, пос. Дивноморськое, Геленджик, Россия, Материалы Международной научно-технической конференции. Т.2 – С. 279-282.

  16. Білас О., Томашевський О. Інтелектуальне управління та нейромережеве розпізнавання станів системи керування // Вісник Національного університету "Львівська політехніка": Комп’ютерна інженерія та інформаційні технології.- № 481.- 2003.- С. 115-120.

  17. Білас О.Є., Томашевський О.М. Інтелектуальне управління засобами нейромереж // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції "Сучасні проблеми прикладної математики та інформатики", Львів.- 2003.- С. 23.

  18. Bun R., Gusti M., Dachuk V., Oleksiv В., Tsybrivskyy Ya. Geomformation system for greenhouse gas inventories as a practical tool for decision-makers / The Information Society and Enlagement of the European Union: 17th International Conference "Informatics for Environmental Protection", Cottbus, 2003.- Part 2.- P. 765-772.

  19. Бунь Р.А., Густі М.І., Дачук B.C., Олексів Б.Я., Цибрівський Я.Б. Спеціалізована комп’ютерна система багаторівневої інвентаризації парникових газів // Вісник Технологічного університету Поділля,- 2003.- № 3.- Т.1.- С 77-81.

  20. Вальковський В., Тютюнник М. До проблеми конструювання оптимальних упорядкованих дерев розв’язків.// Математичні проблеми механіки неоднорідних структур. Матеріали конференції. – Львів, – 2003, – с 455-457.

  21. Вальковський В., Терендій О. Вирішення проблеми збору інформації шляхом опитування. // Математичні проблеми механіки неоднорідних структур. Матеріали конференції. – Львів, – 2003, – с. 525-527.

  22. Вальковський В., Соловей І.А. До проблеми оптимальної синхронної реалізації обчислень на клітинних автоматах. // Волинський математичний вісник, – вип.10, – 2003, – с 34-39.

  23. Вальковський В.А., Яджак М.С. Построение параллельных алгоритмов решения задачи цифровой фильтрации. Труды Первой Всероссийской научной конференции "Методы и средства обработки информации", 1-3 октября 2003г., МГУ им. М.В. Ломоносова, Москва,-2003,-с. 336-342.

  24. Воробель Р.А., Берегуляк О.Р. "Оператор виділення країв на зображенні" // Відбір і обробка інформації, 2003, № 18 (94), С 101-105.

  25. Воробель Р.А., Берегуляк О.Р. Попередня обробка зображень отриманих при дистанційному зондуванні поверхні Землі // Третья Украинская конференция по перспективным космическим исследованиям, 15-19 сентября 2003, Кацивели, Крым, Сборник тезисов. – С. 235.

  26. Р.А. Воробель, Н.В. Опир, О. Р. Берегуляк, І.М. Журавель. Використання локального контрасту при виділенні ліній на багатоградаційному зображенні методом Хафа // Відбір і обробка інформації, 2003, № 19 (95), С. 103-106.

  27. Грицик В.В., Білас О.Є. Нейромережеві засоби інтелектуального управління у системах керування // Інформаційні технології і системи.- 2003.- Т.6.- №1-2,- С.

  28. Hrytsyk V., Stolyarchuk R. Simulation of discontinuous dynamic properties in constrained Mechanical System with friction and varying contact in I.Troch, F.Breitenecker (Eds.) Proceedings 4th MATHMOD Vienna, 2003, Volume2: Full Paper CD, pp.1036-1042. Argesim- Verlag, Vienna, 2003. ISBN 3-901608-24-9.

  29. Густі М.І., Цибрівський Я.Б., Токар О.Є., Дачук B.C., Бунь Р.А. Використання сучасних програмних засобів для оцінки та аналізу вуглецевого балансу лісових екосистем // Вісник Харківського національного аграрного університету ім. В.В.Докучаева.- 2003.- № 2.-С, 129-134.

  30. Gusti M., Bun R., Shpakivska I., Maryskevych O. Model of the carbon cycle in the beech forest of the Ukrainian Carpathians / Second Intern. Conf. "Emission and Sink of Greenhouse Gases on the Northern Eurasia Territory".- Pushchino, 2003.- P. 39.

  31. Густі М.І., Цибрівський Я.Б., Токар О.Є та ін. Використання сучасних програмних засобів для оцінки та аналізу вуглецевого балансу лісових екосистем // Вісник ХНАН.- 2003.-№2.-С.129-134.

  32. Драган Я.П., Медиковський М.О., Сікора Л.С. Системно-сигнальна концепція ритміки в біосоціотехнічних системах. / Фізичні методи та засоби контролю середовищ матеріалів та виробів (серія). Вип.8: Неруйнівний контроль та діагностика неоднорідних об’єктів. 36 наук, праць.- Львів: Фізико-механічний інститут імені Г.В. Карпенка НАН України, 2003. – С.250-254

  33. ЗЗ.Дуцяк І.С., Батюк І.Г., Батюк А.Є. Підсумки науково-виробничої діяльності наукових установ та вищих навчальних закладів західного регіону України. // Бюлетень Західного наукового центру. – 2003. – С 64-79.

  34. Кужій Л.І. Алгоритм паралельного обчислення функцій, наближених сплайнами. // Відбір і обробка інформації. – 2003. – Вип. 18(94). – С 119-123.

  35. Манишин І.Р., Опотяк Ю.В., Хавалко В.М. Нейромережеві технології обробки, розпізнавання та класифікації зображень // Інформаційні технології і системи.- 2003.- №1-2.-Т.6.-9с.

  36. Манишин І.Р. Ефективність застосування алгоритмів нелінійної фільтрації для покращення якості зображень // Международная научно-техническая конференция "Интеллектуальные и многопроцессорные системы – 2003": Материалы.- пос.Дивноморское, Геленджик, Россия, 2003,- Т.2.- С.265-268.

  37. Медиковський М.О. Моделі інформаційних перетворень параметрів даних про стан динамічних систем. / Вісник НУ "Львівська політехніка": Комп’ютерні системи проектування. Теорія і практика. №471. – Львів: 2003. – С.5-11.

  38. Богдан Олексів, Ярослав Цибрівський, Геоінформаційний підхід до реалізації задачі розподіленої інвентаризації парникових газів України // подано у збірник праць українсько-польського семінару від 15 листопада 2003.

  39. Opotiak Yu., Hrytsyk V., Bun R. Preservation of cultural possession in electronic form: Project for information Technology Creation / Polish-American Workshop "Road to Paperless Economy.- Bielsko-Biala: WSIZ, 2003.- P. 27-30.

  40. Rostyslav Stolyarchuk and Lubomyra Kujii. Greenhouse Gas Inventory Analysis in the Energy Sector of Ukraine. The Information Society and Enlargement of the European Nnion. 17 International Conference Informatics for Environmental Protection. Cottbus 2003. P. 297-304.

  41. R. Stolyarchuk Discontinuous simulation techniques for worm drive mechanical system dynamics// Conference SIMS 2003 September 18-19, 2003 at Malardalen University, Vasteras, Sweeden.

  42. Столярчук Р.В. Методика чисельного дослідження неусталеного руху механічних систем з розривними зв’язками силового контуру.//6-й Міжнародний симпозіум українських інженерів-механіків у Львові (МСУІМЛ-6). 21-23 травня 2003 р.

  43. Stolyarchuk R. "Simulation Techniques with Discontinuous effects in Mechanical Systems Dynamics" // Інформаційні технології і системи.- 2003.- Т.6.- №1-2.- С.

  44. Токар О.Є., Густі M.I. Математичні моделі інвентаризації парникових газів у лісовому господарстві // Інформаційні технології і системи.- 2003.- Т.6.- №1-2.

  45. Хавалко В.М. Система відображення інформації ландшафтного характеру // Міжнародна науково-технічна конференція "Інформаційна техніка та електромеханіка" (ІТЕМ-2003).- 22-24 квітня, Луганськ, Україна, 2003.

  46. Хавалко В.М. Методи та алгоритми відновлення зображень // Международная научно- техническая конференция "Интеллектуальные и много процессорные системы – 2003": Материалы.- пос.Дивноморское, Геленджик, Россия, 2003.- Т.2.- С.252-255.

  47. A.M. Худий. Реалізація на МКОС алгоритмів попередньої обробки зображень // Інформаційні технології і системи, № 6(1-2).- Львів.- 2003.- С.54-61.

У 2004р. вийшла у світ монографія "Інформаційні технології інвентаризації парникових газів та прогнозування вуглецевого балансу України" (авторський колектив: Р.А.Бунь, М.І.Густі, В.С.Дачук, Л.І.Кужій, Б.Я.Олексів, Г.В.Стрямець, С.П.Стрямець, О.Є.Токар, Я.Б.Цибрівський; За ред. д.т.н. Р.А.Буня).

У Монографії представлено результати аналізу природних умов та господарської діяльності в регіонах України з точки зору обчислення емісії і поглинання парникових газів, теоретичні та практичні аспекти створених інформаційних технологій інвентаризації парникових газів України, розроблені математичні моделі і програмні засоби для прогнозування та оцінки динаміки вуглецевого балансу України. Описано результати числових експериментів по імітаційному моделюванню і прогнозуванню емісії парникових газів в окремих регіонах та Україні в цілому, оцінці внеску України в загальносвітові процеси емісії/поглинання парникових газів.

VIII. Видавнича робота

В рамках Секції інформатики ЗНЦ в 2004 р. видавався науково-технічний журнал "Інформаційні технології і системи" У 2004р. вийшли у світ два чергові номери журналу. Ці журнали публікують результати досліджень і оглядові матеріали з таких питань:

  • проблеми інформаційної інфраструктури;

  • математичне і комп’ютерне моделювання та прогнозування фізичних процесів, природних явищ і складних систем;

  • теорія сигналів;

  • передача, обробка та зберігання інформації;

  • бази даних та експертні системи;

  • гео інформант ні системи;

  • високопаралельні методи та системи обробки даних, розпаралелювання

  • алгоритмів;

  • методи і системи відбору та обробки інформації;

  • комп’ютерна графіка;

  • космічні інформаційні технології і системи;

  • інформаційно-вимірювальні системи;

  • методи і системи захисту інформації;

  • інформаційні технології в медицині, біології і природних системах;

  • роботи і системи штучного інтелекту;

  • нейронні елементи і мережі;

  • інтелектуальні технології обробки, розпізнавання і класифікації складних процесів та образів, обробка зображень;

  • інформаційні системи виробничо-технологічного, економічного, медичного та

  • екологічного призначення;

  • системи інформаційного забезпечення суспільства.

Керівник наукової секції інформатики
член-кореспондент НАН України Грицик В.В.

Наукова секція фізики

Робота Секції фізики Західного наукового центру НАН України та Міністерства освіти і науки України здійснювалась згідно з її планом. Основними результатами діяльності установ, наукова робота яких координується Секцією, за звітний період в галузі фізичних наук є:

1. В установах ЗНЦ, видаються:

  • Науковий вісник Чернівецького університету. Фізика. Електроніка.

  • Збірник наукових праць "Теоретична електротехніка" (ЛНУ).

  • Вісник Львівського університету. Серія фізична.

  • Вісник УжНУ (серія "Фізика").

  • Вісник Національного університету "Львівська політехніка. Електроніка".

  • Вісник Національного університету "Львівська політехніка. Елементи теорії та прилади твердотільної електроніки".

  • Вісник Національного університету "Львівська політехніка. Фундаментальні науки".

  • Науковий вісник ВДУ.

  • Вісник Тернопільського державного технічного університету, секція: Математика. Фізика.

  • "Журнал фізичних досліджнь", Львівський національний університет імені Івана Франка.

  • Журнал "Condensed Matter Physics", Інститут фізики конденсованих систем НАН України.

  • Препринти ІФКС НАНУ

2. Проведено наукові конференції:

  • X Міжнародний семінар з фізики та хімії твердого тіла. Львів, 6-9 червня 2004 р.

  • II Українська наукова конференція з фізики напівпровідників (за участю зарубіжних науковців) УНКФН-2. Чернівці-Вижниця, Україна. 20-24 вересня 2004 р.

  • Робоча нарада НАТО "Іонна м’яка речовина: новітні тенденції в теорії і застосуваннях" (Львів, 14-17 квітня 2004 р, ІФКС НАНУ)

  • Робоча нарада НАТО "Ефекти розмірності і нелінійність у фероїках" (Львів, 19-22 жовтня 2004 р, ІФКС НАНУ)

  • Ізінгівські читання-2004 (Львів, березень, ІФКС НАНУ)

  • Робоча нарада – семінар молодих вчених з статистичної фізики і теорії конденсованої речовини (Львів, 27-29 травня 2004 р, ІФКС НАНУ)

  • Науково-технічна конференція професорсько-викладацького складу з проблем електроніки (8-10 квітня; Національний університет "Львівська політехніка").

  • 2-а відкрита наукова конференція професорсько-викладацького складу Інституту прикладної математики та фундаментальних наук (15-16 травня, Національний університет "Львівська політехніка").

  • Міжнародна конференція студентів і молодих науковців з теоретичної та експериментальної фізики ЕВРИКА – 2004.-19-21 травня 2004 року.

  • Ювілейна наукова конференція, присвячена 25-річчю кафедри нелінійної оптики.- Львів 23-24 вересня 2004 р.

  • Ювілейна наукова конференція, присвячена 40-річчю кафедри радіофізики. – Львів 7 8 жовтня 2004 р.

  • Звітна наукова конференція факультету ЛНУ, лютий 2004 р.

  • VIII науковий семінар "Різдвяні дискусії" 15-16 січня 2004 р.

  • II Літня школа "Квантова інформація" 17-21 червня 2004 р.

  • Форум "Наука, освіта, інновації в сталому розвитку Закарпаття".

  • Наукова конференція "Сучасні проблеми квантової теорії", присвячена 100-річчю від дня народження Зіновія Храпливого, 15-16 березня 2004 р.

  • VIII наукова конференція Тернопільського Державного Технічного університету (секція "Фізика") 11-12 травня 2004 р.

  • 8-th International Symposium "Microelectronic Technologies and Microsystems", Львів 14-16 жовтня 2004 p.

  • 62 студентська науково-технічна конференція Національного університету "Львівська
    політехніка".

3. Функціонують міжвідомчі наукові семінари:

  • Регіональний семінар Західно-українського фізичного товариства та Секції фізики ЗНЦ НАНУ і МОН України.

  • Науковий семінар з фізики оксидних кристалів (кафедра напівпровідникової електроніки. Національний університет "Львівська політехніка").

  • Львівсько-Варшавський семінар "Філософія науки" (м. Львів) в рамках угоди між
    Львівським та Варшавським університетами.

  • Регіональний семінар "Актуальні проблеми використання фізичних та біомедичних методів дослідження в сучасних біології та медицині" (ЛНУ).

  • Науковий семінар кафедр фізичного факультету УжНУ та відділів Інституту електронної фізики НАН України.

  • Науковий семінар Лабораторії космічних досліджень УжНУ та Головної астрономічної обсерваторії НАН України.

  • Щомісячні наукові семінари Інституту фізики і математики Дрогобицького державного педагогічного університету спільно з університетом "Львівська політехніка".

  • Регіональний семінар " Фізика конденсованих середовищ " (ІФКС НАН України).

4. Опубліковано монографії:

  1. Волошиновський А. С, Родний П. О. Випромінювальні остовно-валентні переходи в широко щілинних діелектричних кристалах.— Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2004.— 200с. (11.3 друк, арк.)

  2. Блецкан Д.И. Кристаллические и стеклообразные халькогениды и сплавы на их основе. Ужгород. ВАТ "Видавництво Закарпаття". 2004 p., 290 с.

  3. Кельман В.А., Опачко 1.1. (Ужгородський національний університет), Жменяк Ю.В., Шпеник Ю.О. – Фізика, техніка і практика застосувань газорозрядних лазерів на самообмежених переходах. – Київ. – Наук, думка. 2004. – 156 с.

  4. Розділ колективної монографії "Order, Disorder and Criticality. Advanced Problems of Phase Transition Theory". World Scientific, Singapore, 2004. – ІФКС НАНУ

  5. Розділ колективної монографії "Emulsions: Structure, Stability and Interactions", (Ed. by Petsev D.N.), Elsevier Ltd., pp. 259-311. – ІФКС НАНУ.

5. Наукові посібники, підручники:

  1. Вакарчук І. О. Квантова механіка: Підручник. 2-ге вид., доп.— Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2004.— 784 с.

  2. Довгий Я. О. Лазерний практикум. – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2004.— 210с.

  3. Колінько М. І., Пашук І. П., Стефанський І. В. Оптичний практикум (частина 2). – Львів: Вид. центр ЛНУ, 2004. – 70 с.

  4. Фрейн М. Копенгаген / Перекл. з англ. О. А. Ровенчак і А. А. Ровенчака; за ред. І. О. Вакарчука та М. О. Зубрицької.— Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2004.— 176 с, [1] л. схема. (6.25 друк, арк.)

  5. Крочук А. С, Підзирайло М. С, Хапко 3. А., Антоняк О. Т. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з молекулярної спектроскопії і люмінесценції (частина II).— Львів: СП "Євросвіт", 2004.— 37 с.

  6. Мельничук Б. Л., Караван Ю. В. Завдання з фізики для самостійної роботи студентів нефізичних спеціальностей та методичні вказівки щодо їхнього виконання. 4.2. Молекулярна фізика і термодинаміка.— Львів: ЛНУ, 2004.— 57 с.

  7. Мельничук Б. Л., Караван Ю. В. Завдання з фізики для самостійної роботи студентів нефізичних спеціальностей та методичні вказівки щодо їхнього виконання. Ч.З. Електрика і магнетизм.— Львів: ЛНУ, 2004.— 75 с.

  8. Свідзинський А. Математичні методи теоретичної фізики. Підручник. 3-тє вид., доп.- Луцьк: ВДУ ім. Лесі Українки, 2004 – ІТ.-309 с; II Т.-309 с.

  9. Бондар В. Д., Пастернак М. П. Методичні рекомендації із курсу фізики до виконання лабораторного завдання "Зняття вольтамперної характеристики напівпровідникового діода".— Луцьк: ЛДТУ, 2004.— 10 с.

  10. Бондар В. Д., Пастернак М. П. Методичні рекомендації із курсу фізики до виконання лабораторного заняття на тему: "Дослідження ручного секундоміра та статистичних закономірностей випадкових подій".— Луцьк: ЛДТУ, 2004.— 10 с.

  11. Федосов А. В., Бондар В. Д., Пастернак М. П., Філюк Т. В. Методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт із електромагнетизму призначені для допомоги студентам при вивченні даного розділу фізики. – Луцьк: ЛДТУ, 2004. 35 с.

  12. Бондар В. Д., Пастернак М. П. Методичні рекомендації із курсу фізики до виконання лабораторного заняття "Визначення коефіцієнта тертя ковзання. Похибки непрямих вимірювань".— Луцьк: ЛДТУ, 2004,— 11 с.

  13. Бондар В. Д., Пастернак М. П. Текст лекцій на тему "Електричний струм". Рекомендується для підготовки до практичних занять, колоквіумів та екзаменів із розділу "Електрика".— Луцьк: ЛДТУ, 2004.— 32 с.

  14. Фізичні основи електронної техніки /Готра З.Ю., Лопотинський І.Є., Лукіянець Б.А., Микитюк З.М., Петрович І.В.- Львів, Бескид Біт, 2004, 880 с.

  15. Вуйцік В., Готра З.Ю., Готра О.Ю., Григор’єв В.В., Каліта В., Мельник О.М., Потенцкі Є. Мікроелектронні сенсори фізичних величин: Науково-навчальне видання В 3-х томах. Том 2 /; За ред. Готри З.Ю. – Львів: Ліга-Прес, 2003. – 596 с.

  16. Жежнич І.Д. Середа В.М. Гончаров В.П. Хром’як Й.Д. Лопатинський І.Є 2004 р. ТзОВ Простір

Крім того, опубліковано 35 наукових посібників.

6. Патентно-ліцензійна діяльність:

  • Заявки на винахід (на корисну модель)

Миколайчук О. Г., Байцар Г. С, Доманцевич Н. І., Яцишин С. П., Яцишин Б. П. "Вимірювач швидкості корозії", Львівський національний університет імені Івана Франка. Новосад С.С, Новосад І.С, Войцеховська А.М., Матвіїшин І.М., Футей О.В. "Детектор іонізуючого випромінювання". Львівський національний університет імені Івана Франка.

  • Патенти на винаходи

Новосад С. С, Новосад І. С. "Фоточутливий матеріал", № 62417А, МПК G03C1/72, від 15.12.2003р., Львівський національний університет імені Івана Франка.

Новосад С. С, Новосад І. С, Морозов Л. М. "Сцинтилятор", № 64234А, МПК G01 ТІ/202, G01T1/10, G01T1/00, G01T7/00 від 16.02.2004р., Львівський національний університет імені Івана Франка.

Патент США. Graphic element for protecting banknotes, securities and documents and method for producing said graphic element // Шовгенюк М.В., Білорус В.Є., Козловський М.П., Крохмальський Т.Є., U.S. Application No. 10/779,812. Filing Date: 18 Feb. 2004. Projected Publication Date: 18 Aug. 2005. (ІФКС НАНУ)

Микитюк З.М., Даланбаяр Б. Рідкокристалічний розгалужувач оптичного випромінювання. Патент № 63243 А.

7. Установи ЗНЦ підтримують в галузі фізики широкі міжнародні наукові зв’язки, зокрема:

ЛНУ:

  • Варшавський університет (Польща)

  • Вільний університет м. Брюсселя (Бельгія).

  • Інститут теоретичної фізики Університету Йогана Кеплера (Лінц, Австрія).

  • II. Інститут експериментальної фізики Гамбурзького університету (DESY, HASYLAB)

  • Вроцлавський університет (Польща)

  • Массачусетський технологічний інститут

  • Іллінойський університет (США)

  • Інститут металургії та матеріалознавства, м. Краків (Польща)

  • Технічний університет м. Хемнітц (ФРН)

  • Університет м.Метц (Франція)

  • Технічний університет м. Відень (Австрія)

  • Уральський державний педагогічний університет М.Єкатеринбург (Росія)

  • Інститут фізики металів, Словацька Академія Наук, м. Братіслава (Словаччина)

  • Інститутом фундаментальної електроніки і радіотехніки Варшавської політехніки,
    Польща.

  • Інститутом електроніки Лодзької політехніки, Польща;

  • Університетом Огайо, США;

  • Вищою педагогічною школою, м.Ченстохов, Польща.

  • Познанським інститутом молекулярної фізики.

  • Політехнічним інститутом м. Кельце.

  • Політехнічним інститутом м. Ченстохова.

  • Інститутом експериментальної фізики Вроцлавського університету, Польща.

  • Факультетом хімічних технологій Мюнстер, Німеччина.

  • Інституту Фізики ПАН м.Варшава.

  • Технічним університетом м. Ополе, Польща.

  • Інститутом експериментальної фізики Гданського університету, Польща.

  • Інститутом матеріалів для електроніки Університету Ерланген-Нюрнберг, Німеччина.

  • Фізичним факультетом Московського державного університету.

  • Інститутом фізики АН Чехії.

  • Інститутом фізики Університету Гамбург, Німеччина.

  • Інститутом фізики Педагогічного університету в м. Ченстохова, Польща.

  • Бернським університетом, Швейцарія.

УжНУ з:

  • Співпраця з науковими центрами Німеччини, Швейцарії, Франції, Іспанії, Японії, Індії, Чехії, Угорщини, Литви та ін.

Чернівецький національний університет з:

  • науковими та освітніми установами Китаю, Мексики, Австрії, Польщі, Чехії, Росії, Іспанії, Італії, Румунії

ІЕФ НАН України з:

  • • Інститутом фізики твердого тіла (м. Софія) Болгарської АН

  • Фізичним інститутом університету м. Льєж (Бельгія)

  • Університетом м. Порто Алегре (Бразилія)

  • Відділом квантової динаміки фізичного факультету Манчестерського університету (Англія)

  • Інститутом метрології (Рим, Італія)

  • Фізико-технічним інститутом ім. А. Йоффе (м. Санкт-Петербург, Росія)

  • Інститутом космічного приладобудування (м. Санкт-Петербург, Росія)

  • Інститутом ядерних досліджень Московського держуніверситету (Росія)

  • Університетом м. Лінкольн (штат Небраска, США)

  • Університетом м. Дрейк (США)

  • Відділом атомної спектроскопії Інституту спектроскопії (м. Троїцьк, Росія)

  • Відділом теорії атома Інституту теоретичної фізики та астрономії Вільнюського університету (Литва)

  • Гданським політехнічним університет (Польща)

  • Інститутом фізики (м. Братислава) Словацької АН

  • Інститутом фізики ім. Руджера Бошковича (м. Загреб, Хорватія)

  • Дебреценський університет (Угорщина)

  • Інститутом ядерних досліджень (м. Дебрецен) Угорської АН

  • Відділом фізики напівпровідників Інституту фізики Хемніцького університету (Німеччина).

Тернопільський державний технічний університет імені Івана Пулюя з:

  • Інститутом фізики Ягелонського університету (Краків, Польща),

  • Інститутом дослідження матеріалів (Мехіко, Мексика),

  • Інститутом Фізики Металів РАН (Єкатеринбург, Росія),

  • університетом м.Шербрук (Канада).

Інститут фізики конденсованих систем НАН України виконував спільні проекти з:

  • Інститутом теоретичної фізики Лінцського університету (Австрія) за темою "Динаміка складних флюїдів";

  • Лабораторією структури і реактивності поверхневих систем Університету ім. П. і М. Кюрі (Париж, Франція) за темою "Статистична механіка заряджених і полярних поверхонь "; Інститутом молекулярної фізики ПАН (Познань, Польща) за темою "Фазові переходи у невпорядкованих системах. Роль короткодіючих взаємодій"

  • Відділом теоретичної фізики Інституту експериментальної фізики Словацької АН (Кошіце, Словаччина) за темою "Квантова теорія магнетиків"

  • Лабораторією теоретичної фізики Університету Париж XI (Франція) за темою "Фазові перетворення і критичні явища в іонних рідинах",

а також розвивав і підтримував міжнародні наукові контакти на рівні індивідуального співробітництва з:

  • Регенсбурзьким університетом (ФРН),

  • Вроцлавським університетом (Польща),

  • Університетом ім. П. і М.Кюрі (Париж, Франція),

  • Інститутом теоретичної фізики Технічного університету (Грац, Австрія),

  • Інститутом ядерної фізики ПАН (Краків, Польща),

  • Інститутом теоретичної фізики Лінцського університету (Австрія),

  • Нью-Йоркським університетом (Стоні Брук, США),

  • Вандербільським університетом (США),

  • Університетом Теннесі (США),

  • Люблянським університетом (Словенія),

  • Пуерто-Ріканським університетом (США),

  • Віденським технічним університетом (Австрія),

  • Інститутом хімії Національного університету Мехіко (Мексика),

  • Бріджмен-Юнгським університетом (Прово, США),

  • Іллінойським технологічним інститутом (Чикаго, США),

  • Ратгерським університетом (США),

  • Люблінським університетом (Польща),

  • Інститутом молекулярних наук (Оказакі, Японія),

  • Берлінським вільним університетом (ФРН),

  • Університетом Бордо (Франція),

  • Інститутом теоретичної фізики – II Університету Генріха Гейне (Дюссельдорф, ФРН),

  • Університетом Мартіна Лютера (Галле, ФРН),

  • Інститутом хімічної фізики твердого тіла ім. М.Планка (Дрезден, ФРН),

  • Університетом Дирема (Великобританія),

  • Фізичним факультетом Ессенського університету (ФРН),

  • Дортмундським університетом (ФРН),

  • Магдебурзьким університетом (ФРН),

  • Університетом Павіа (Італія),

  • Інститутом математики Опольського університету (Польща),

  • Техаським університетом (Остін, США),

  • Мексиканським інститутом нафти (Мексика),

  • Шведською космічною корпорацією (Стокгольм, Швеція).

Національний Університет "Львівська політехніка" з:

  • Жешувською політехнікою

  • Люблінська політехніка

  • Політехнічним університетом, Софія

  • Каліфорнійським Університетом (США);

  • Xsensor Technology Corporation;

  • Інститутом фізики Польської Академії Наук, Польща

  • Астраханським державним педагогічним університетом, Росія

  • Дослідним інститутом твердотільної фізики та оптики Угорської Академії Наук, Угорщина

  • Гамбурзьким Університетом, Німеччина

  • Технічним Університетом м. Брауншвайг, Німеччина

  • Оксфордським університетом, Великобританія

  • Міжнародним центром дифракційних даних ICDD, США

  • Синхротронною лабораторією HASYLAB, Німеччина

  • Міжнародною лабораторією сильних магнітних полів і низьких температур М.Вроцлав

8. Підготовка наукових кадрів:

  • Спеціалізована вчена рада при Національному університеті "Львівська політехніка": з захисту кандидатських і докторських дисертацій за спеціальностями:

  • 01.04.01 – Фізика приладів, елементів та систем.

  • 01.04.07 – Фізика твердого тіла.

  • 05.27.06 – Технологія, обладнання та виробництво електронної техніки.

  • Спеціалізована вчена рада Д 35.051.09 при Львівському національному університеті імені Івана Франка за спеціальностями:

  • 01.04.02 – теоретична фізика,

  • 01.04.10 – фізика напівпровідників і діелектриків,

  • 01.04.13 – фізика

  • Спеціалізована рада з захисту кандидатських та докторських дисертацій:

  • 01.04.10. Фізика напівпровідників і діелектриків.

  • Спеціалізована Вчена Рада по захисту докторських дисертацій Д76.051.01 за 4 спеціальностями при ЧНУ

  • Спеціалізована рада з захисту кандидатських дисертацій при УжНУ.

  • Спеціалізована вчена рада по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора фіз.-мат. наук Д04.18.01 при Інституті фізики конденсованих систем НАН України. Захищено докторських дисертацій: 1 на фізфаку ЛНУ, 1 на факультеті ЛНУ, 1 НУЛП, 2 в УжНУ, 1 в ІЕФ НАНУ, 1 в ІФКС НАН України, 2 в ЧНУ; кандидатських дисертацій: 5 в ЧНУ, З в ВДУ, 2 в НУЛП, 4 в УжНУ, 1 в ІЕФ НАНУ, 2 на фізфаку ЛНУ, 3 в ІФКС НАН України, 1 в Тернопільському ДТУ, 1 на факультеті ЛНУД НУЛП.

9. Міжнародні наукові гранти:

В НУЛП:

  • "Високостабільні радіаційностійкі напівпровідники", керівник проекту від НУЛП п.н.с. Большакова І.А. (проект УНТЦ);

  • Проект Р-113 "Система моніторингу просторового положення людини", керівник проекту від НУЛП п.н.с. Большакова І.А. (проект УНТЦ);

  • "Високороздільні синхротронні порошкові дифракційні дані перовскитів з псевдо-кубічними структурами". Керівник від НУЛП докторант Василечко Л.О.

В ІЕФ НАНУ завершене виконання 1 гранту УНТЦ, виконанується 1 грант INTAS та 1 проект ім.Яноша Ороня. В ТДТУ:

  • Грант NATO Science Foundation на проведення досліджень в університеті м. Шербрук (Канада) У ЛНУ:

  • Проект П-00-27 "Люмінесценція нанокристалів" (2004-2006) спільно з II. Інститутом експериментальної фізики Гамбурзького університету (DESY, HASYLAB, Гамбург) (без фінансування).

  • Міжнародна угода з Технічним університетом м. Дельфт (Нідерланди). Головний напрямок співробітництва: Дослідження сцинтиляторів для реєстрації високоенергетичних частинок (2003-2005)

  • Грант УНТЦ №2042 по проекту "Розробка комбінованих тонкоплівкових сцинтиляторів/ дозиметрів на основі легованих оксидних кристалів"

В УжНУ:

  • Виконуються дослідження згідно міжнародних наукових грантів: 1 українсько-індійський та 2 українсько-угорські.

В ЧНУ:

  • Грант НТЦУ "Ідентифікація азоту в твердих речовинах методом ядерного квадрупольного резонансу". Українсько-Китайський грант "Дослідження технології одержання і властивостей сполуки Hg3ln2Te6 – перспективного напівпровідникового матеріалу оптоелектроніки".

  • Грант в рамках Українсько-Російської міжвідомчої науково-технічної програми "Нанофізика і наноелектроніка".

  • Гранти Європейської комісії, фонд "Професія-фізик" для участі у 33 школі молодих вчених.

  • Грант Єврокомісії INTAS. Грант в рамках співробітництва між Італією і Україною в галузі культури, освіти, науки.

В ІФКС НАН України продовжувалося виконання проектів, які фінансуються міжнародними фондами: НТЦУ – 4, CRDF-1, НАТО (наукова програма "Безпека через науку") – 2, а також в рамках міжнародних угод з Міносвіти і науки України – 2 (з Францією та Словенією).

Керівник наукової секції фізики
ЗНЦ НАН і МОН України,
член-кореспондент НАН України Стасюк І.В.

Відділення технічних і хімічних наук

У складі відділення технічних і хімічних наук працюють наукові секції:

  • механіка і матеріалознавство (член.-кор. НАНУ В.І.Похмурський)

  • енергетики (проф.. Чабан О.Й.)

  • наук про Землю (доктор геол..-мін. наук Павлюк М.І.)

  • хімії і хімічної технології (проф. Яворський В.Т.)

Наукова секція механіки і матеріалознавства

У 2004 році було проведено два засідання секції, на яких розглядався хід виконання "Регіональної програми з визначення залишкового ресурсу конструкцій, споруд і машин тривалої екс­плуатації та розробки заходів щодо продовження терміну їх безаварійної роботи до 2010 р." та пропо­зиції щодо її уточнення і доповнення, а також питання пов’язані з проведенням у Львові міжнародних конференцій з проблем механіки руйнування, корозії і захисту металів тощо. Зокрема, проведено:

  • VIІ міжнародну конференцію-виставку "Проблеми корозії і протикорозійного захис­ту матеріалів" (Корозія-2004), яку організували Національна академія наук України, Міні­стерство освіти і науки та Міністерство промислової політики України, Українська асоціація корозіоністів і Фізико-механічний інститут ім. Г.В.Карпенка під патронатом Європейської корозійної федерації. На ній було розглянуто біля 180 пленарних і стендових доповідей учених з України, а також Англії, Білорусії, Італії, Казахстану, Литви, Лівії, Німеччини, Польщі, Росії, Угорщини та інших країн. Доповіді торкалися фунда­мен­та­ль­них аспектів корозії, нових корозійнотривких матеріалів і захисних покриттів, інгібітор­ного, біоцидного захисту та електрохімічного захисту, методів досліджень і корозійного контролю, екологіч­них проблем, пов’язаних з корозією, та підготовки спеціалістів-корозіоністів. Окрему секцію було присвячено протикорозійному захисту трубопроводів і резервуарів, участь у якій брала значна кількість фахівців нафтогазової промисловості. Одночасно з конференцією працю­вала виставка, на якій демонструвалися розробки 15 фірм і підприємств. Усього у конфе­ренції-виставці взяло участь біля 200 осіб. Конференцію завер­ши­ло спільне засідання Між­відомчої науково-технічної ради з проблем корозії та протикоро­зійного захисту та Української асоціації корозіоністів. Наступну VIII Міжнародну конферен­цію-виставку "КОРОЗІЯ-2006" вирішено провести у 2006 році у Львові на базі Української асоціації корозіоністів та ФМІ ім. Г.В.Карпенка НАН України.

  • ІІІ міжнародну конференцію "Механіка руйнування матеріалів і міцність конструк­цій", яку орга­ні­зували Національна академія наук України, Міністерство освіти і науки України, Європейське товарис­тво з цілісності конструкцій (ESIS), Українське това­риство з механіки руйнування матеріалів, Українське інженерне товариство у Львові, Інс­ти­тут електрозварювання ім.Є.О.Патона НАНУ, Інститут прикладних про­блем механіки і мате­матики ім.Я.С.Підстригача НАНУ, Львівський національний університет ім. І.Фран­ка, На­ціо­нальний університет "Львівська політехніка" та Фізико-механічний інститут ім.Г.В.Кар­­пенка НАНУ. У конференції взяли участь понад 170 науковців з України, Польщі, Франції, Росії, Німеччини, Великобританії, Словаччини, Угорщини, Швейцарії, США та Словенії. Під час конфе­рен­ції було заслухано та обговорено 30 пленарних і понад 80 стендових доповідей. Додатково до про­грами конференції відбулась паралельна сесія – "Український семінар RIMAP – поряд обстеження та обслу­го­вування промислових об’єктів на основі оцінки ризику руйнування". Учасники конференції підтримали ідею періодичного (що 4-5 років) проведення регіональних міжнародних конференцій з проблем механіки руйнування мате­ріалів і міцності конструкцій для обговорення та аналізу нових наукових і прикладних досягнень, а також формування пріоритетних напрямків подальших досліджень.

  • підготовчу роботу з організації VII міжнародного симпозіуму українських інженерів-механіків у Львові.

Було також розглянуто на Бюро ЗНЦ та на засіданні науково-технічної асоціації "Гал­Авто" хід виконання "Регіональної програми з визначення залишкового ресурсу конструкцій, споруд і машин три­ва­лої експлуатації та розробки заходів щодо продовження терміну їх безаварійної роботи до 2010 р." Ця програма була доповнена рядом нових проектів щодо перепідготовки фахівців в галузі контролю і захис­ту від корозії, а також розробки необхідної нормативної документації. Було підготовлено і подано до Львів­ської обласної ради обґрунту­вання щодо необхідності фінансування окремих проектів цієї програми з обласного бюджету.

В обласній держадміністрації було обговорено питання про стан ліфтового господар­ства у Львові і області, необхідність налагодження виробництва ліфтів і підіймальних механізмів та запасних частин до них на промислових підприємствах Львівщини, а також пошуку фінансування для виконання цієї роботи. Програма з діагностики та оновлення ліфтового господарства була включена як складова частина "Регіо­нальної програми з визначення залишкового ресурсу конструкцій, споруд і машин тривалої експлуатації та розробки заходів щодо продовження терміну їх безаварійної роботи до 2010 р."

Керівник наукової секції
механіки і матеріалознавства
ЗНЦ НАН України і МОН України
член-кореспондент НАНУ В.І.Похмурський

Наукова секція енергетики

1. Підсумки досліджень

Протягом 2000 – 2004 років секція енергетики Західного наукового центру НАН України спільно з Науково-технічною спілкою енергетиків України досліджували загальні закономірності розвитку енергетики та його особливостей на початку XXI століття. Дослідження продовжуються і в 2005р.

Метою є виявлення причин існуючих негараздів в енергетиці, розроблення способів їх подолання та визначення шляхів подальшого розвитку енергетики в державі та її регіонах.

Дослідження виконувались на ініціативних засадах, в особливих умовах, коли Національна енергетична програма України вже була схвалена Верховною Радою України, а починаючи від 2001 року інститути НАН України, у відповідності з Розпорядженням Президента України, розробляли Енергетичну стратегію України (процес її розроблень ще триває).

Було звернуто увагу на те, що згадана Програма і Стратегія орієнтовані, в основному, на паливно-енергетичний комплекс, а не на всю енергетику (на енергетику в цілому). Програма розроблена і Стратегія розробляється в умовах відсутності світоглядних та методичних основ керування розвитком всієї енергетики, без відповідного організаційного, кадрового, нормативного та термінологічного забезпечення.

Особливість та новизна досліджень виконаних Секцією спільно із Спілкою:

  1. Здійснено первинне дослідження закономірностей розвитку енергетики, що дозволило:

  • запропонувати періодизацію розвитку енергетики та встановити, що на початку XXI століття триває перехідний період між епохами розвитку енергетики;

  • встановити принципові відмінності енергетики ХХ-го та початку ХХІ-го століть;

  • доповнити розуміння суті і структури енергетики. У підсумку визначилась потреба забезпечення належного керування розвитком всієї енергетики, а не тільки паливно-енергетичного комплексу.

  1. Виявлено проблеми розвитку енергетики на-загальнодержавному та регіональному рівнях. Визначено основні енергетичні загрози національній безпеці.

  2. Створено елементи світоглядних і методичних основ та термінологічного забезпечення систем керування розвитком енергетики.

  3. Розроблено концепцію як форми і змісту енергетичної політики, так і процедури її визначення та реалізації.

  4. Визначено первинні умови відповідальності у сфері керування розвитком енергетики.

Роботи у сфері визначення засад і спрямувань розвитку енергетики виконувались службовими (центральними, державними) і громадськими структурами на істотно різних світоглядних основах. Вони є різними за обсягом, формою, змістом і висновками. Доцільним стало спеціально організоване їх порівняння, що сприяло б виявленню оптимальних рішень у сфері керування розвитком енергетики.

2. Енергетичні загрози національній безпеці

Загрози національній безпеці в сфері керування розвитком енергетики:

  • Невизначеність державної енергетичної політики.

  • Відплив кваліфікованих кадрів за межі України.

  • Наукове відставання від передових держав.

  • Зниження рівня підготовки наукових та інженерних кадрів.

Істотною загрозою є також надмірне та безконтрольне втручання іноземних структур у наші енергетичні справи.

Основним чинником виникнення загроз та тривалого і безкарного їх існування є відсутність кваліфікованого господаря енергетики, кваліфікованого керування її розвитком, належного усвідомлення відповідальності за захищеність національних інтересів.

3. Загальні проблеми керування розвитком енергетики

Термін "проблема" тут вживається у значенні "наявність труднощів, загроз чи інших негараздів, для подолання яких не достатньо наявних засобів".

Здійснений аналіз виявив наявність таких загальних проблем у сфері керування розвитком енергетики:

  • Недостатність нових знань про енергетику в цілому (всю енергетику).

  • Невизначеність загальноенергетичної політики.

  • Відсутність загальноенергетичного керування.

  • Неоперативність переорієнтування на нові умови діяльності.

  • Неузгодженості термінологічні.

  • Слабкість громадського впливу.

Проблеми недостатності чи відсутності потрібних знань, політики та кваліфікованого керування є взаємно обумовленими.

Творення нових знань та політики повинно забезпечувати влада. Вона, однак, без наявності цих знань не може стимулювати їх творення.

Виникнення та тривале існування вказаних проблем є істотною загрозою національній безпеці.

4. Регіональні проблеми керування розвитком енергетики

Регіоном тут називається частина держави, що охоплює, як правило, декілька областей, сукупності яких притаманна певна спільна самобутність – географічна, історична, економічна, екологічна, енергетична, тощо.

Регіон не є територіальною адміністративною одиницею держави, але його області можуть бути об’єднані регіональним керуванням певною сферою діяльності – науковою, економічною, транспортною, енергетичною, тощо.

Географічний регіон, наприклад Карпатський регіон, може охоплювати частину території декількох держав. В енергетичному відношенні у Західний регіон України можуть бути включені п’ять, сім чи навіть дев’ять областей (в залежності від особливостей умов єдності).

В регіонах України існують як загальнодержавні енергетичні проблеми з регіональними особливостями, так і специфічні регіональні проблеми. Одні з них характерні для всіх регіонів, інші притаманні тільки деяким з них.

Основні загальнорегіональні проблеми:

  • Відсутність наукової, освітньої та нормотворчої бази регіональної енергетики.

  • Невизначеність загальнодержавної енергетичної політики, у відповідності з якою повинна би розроблятись енергетична політика регіонів.

  • Відсутня система керування як діяльністю, так і розвитком всього енергетичного комплексу регіону.

  • Надмірний та безкарний монополізм централізованого електрозабезпечення та тепло забезпечення.

  • Недостатня скоординованість участі у розвитку енергетики керівних структур різних форм власності та різного відомчого підпорядкування.

  • Слабка система самозахисту регіонів від можливих надзвичайних ситуацій в енергетиці.

  • Недостатня захищеність прав енергоспоживачів.

  • Недостатній рівень енергетичної просвіти споживачів енергії.

Особливі проблеми керування енергетикою у Західному регіоні України:

  • Недостатня увага до розвитку енергетики Карпатського регіону.

  • Недостатня енергоживучість регіону, особливо міста Львова.

  • Однобокість у транскордонному енергоспівробітництві.

  • Не визначена енергетична самобутність регіону.

  • Відсутність ринку енергопостачання. Засилля на ринку зарубіжних енерготоварів.

Визначальною відмінністю загальнодержавного і регіонального керування розвитком енергетики є те, що у першому випадку об’єктом керуванням є, в основному, паливно-енергетичний комплекс централізованого електрозабезпечення, а в другому випадку – територіальний загальноенергетичний комплекс.

Узагальнення та висновки

На початку XXI століття у розвитку енергетики України триває
процес зміни пріоритетів – від централізованої електрифікації всієї країни
до гармонійного розвитку всієї енергетики.

Супроводжується це значними труднощами, для подолання яких необхідні нові знання про енергетику, а також нові організаційні заходи у сфері керування розвитком енергетики державними і громадськими засобами.

Першоджерелом виникнення та тривалого існування проблем у розвитку енергетики є недостатність нових знань про суть і структуру енергетики та закономірності її розвитку. Наслідком є недостатня підготовленість керівних органів влади та триваюча невизначеність енергетичної політики.

Потрібним є розроблення світоглядних і методичних основ розвитку енергетики, а також створення системи організаційного, кадрового, нормативного та термінологічного забезпечення процесів формування і реалізації енергетичної політики.

Першочерговим завданням є визначення доктрини розвитку всієї енергетики. У відповідності з нею повинна розроблятись система взаємо узгоджених стратегій – загальноенергетичні стратегії держави і регіонів, та стратегій галузей і сфер енергетичної діяльності.

Існуюча система керування розвитком енергетики не відповідає особливим умовам і потребам початку XXI століття. Доцільним є поступове переорієнтування Міністерства палива та енергетики на вирішування справ всієї енергетики, з відповідною зміною назви міністерства. Аналогічні зміни потрібні в обласних державних адміністраціях та органах місцевого самоврядування.

Актуальним стало утворення Громадської енергетичної ради України та аналогічних рад в регіонах та областях держави.

Діяльність вказаних рад повинна бути спрямована на забезпечення партнерської участі громадськості у формуванні та реалізації енергетичної політики, а також на удосконалення зв’язків між владою і громадянами.

Для зміцнення науково-дослідної бази загальноенергетичного розвитку в Західному регіоні доцільно сформувати у м.Львові відповідний Інститут розвитку енергетики (ІРЕ). Розгортання його діяльності могло б здійснюватись спочатку на громадських засадах, зосереджуючись на координаційних функціях.

Результати досліджень і наробок та набутий досвід співпраці Секції енергетики і Спілки енергетиків доцільно використати при удосконалюванні енергетики.

Актуальним стало спільне дискусійне обговорення спрямувань і результатів загальноенергетичних досліджень, виконаних на загальнодержавному та регіональному рівнях.

Керівник наукової секції енергетики
ЗНЦ НАН України і МОН України
професор Чабан О.Й.

Наукова секція наук про Землю

Одним з головних напрямків діяльності секції наук про Землю – "Вивчення проблем нафтогазоутворення з позицій новітніх геологічних концепцій та дослідження закономірностей формування і розміщення родовищ нафти і газу в земній корі". В плані цього створено принципово нову концепцію нафтогазоутворення, в основу якої покладено положення сучасної теорії плитової тектоніки. Згідно цієї концепції утворення вуглеводнів відбувається в астеносфері, що збуджується океанічною плитою, яка занурюється в зоні субдукції, а в рифтогенах – при досягненні астеносферним діапіром глибини біля 120 км. У цих умовах відбувається синтез нафтових вуглеводнів "первинна нафта", а в подальшому – їхня міграція по глибинних розломах у земну кору та акумуляція у пастках фундаменту і осадового чохла. Природні нафта і газ представляють собою продукт взаємодії мантійних водень-вуглець-вуглеводневих газів і легких нафт (конденсатів) та органічної речовини осадових порід. Онтогенез нафти і газу можна зформулювати наступним чином: "первинна нафта" – мінерал подібний до конденсату мігрує по розломах із астеносферних осередків їх утворення до пасток і збагачується на своєму шляху високомолекулярними сполуками, яких йому бракує. Ці сполуки виловлюються з органічної речовини осадового чохла нафтогазоносних регіонів субдукційного, рифтогенного і депресійного (перикратонного) типів та їх комбінацій. У процесі генерації вуглеводнів визначальною є все ж таки глибинна флюїдна складова, а органічна речовина, яка міститься в породах осадового чохла, лише додає нафтовому флюїду штрихи для остаточного формування зовнішньості нафти. Базуючись на даній концепції побудовано геодинамічні моделі українських нафтогазоносних провінцій: Карпатської, Дніпровсько-Донецької та Причорноморсько-Кримської.

З нагоди Дня науки відбулися урочисті збори наукової громадськості Львова за участі керівницттва Львівської облдержадміністрації та Львівської обласної ради народних депутатів (17 травня 2004р., м.Львів, Будинок вчених). Науковці взяли участь в розробці і обговоренні "Концепції стратегії розвитку Львівщини". На урочистостях виступив із доповіддю керівник наукової секції наук про Землю М.І.Павлюк, який обгрунтував наявність нових перспективних об’єктів нафтогазопошукових робіт Карпатської нафтогазоносної провінції. Першим з них є структури, що знаходяться під насувом Складчастих Карпат в так званому автохтоні; другим – неглибоко-залягаючі газові поклади, а також дорозвідка малих родовищ, експлуатація яких вважалась нерентабельною; третій резерв нафтовидобутку – це підвищення коефіцієнта нафтовіддачі пластів.

Участь на 32-му Міжнародному геологічному конгресі (Флоренція – Італія, серпень 20-28, 2004). Було представлено доктором геолого-мінералогічних наук М.І.Павлюком дві доповіді: "Геодинамічна еволюція Азово-Чорноморського шельфу Середземноморського поясу"; "Панкардія в пізньому палеозої та ранньому мезозої".

З участю наукової секції наук про Землю та Наукової Ради НАН України з проблеми "Геологія і геохімія горючих копалин" було проведено 4 засідання наукового семінару у 2004р., планується до кінця року провести ще 4 семінари наступної тематики: "Леткі компоненти верхньої мантії (за даними досліджень флюїдних включень у мінералах" Бекеша С.М.; "Хімічний склад вод океану в неогені" А.В.Побережський; "Флюїдний режим мінералогенезу в літосфері України (за даними вивчення включень у мінералах типових парагенезів)" І.М.Наумко; "Петрофізика карбонатних колекторів України" І.М.Куровець.

Наукова секція наук про Землю брала активну участь в обговоренні і підготовці до видання монографій:

  1. Ю.Сеньковський, К.Григорчук, В.Гнідець, Ю.Колтун "Геологічна палеоокеанографія океану Тетіс".- К.:Наук.думка, 2004.-171с.

  2. М.І.Павлюк, А.П.Медведєв "Панкардія: проблеми еволюції".– Львів.- Вид-во "Ліга-Прес".- 2004.- 93с.

  3. М.І.Галабуда, М.І.Павлюк, С.О.Варичев, Я.Г.Лазарук, Є.О.Скачедуб "Нафтогазоносність рифтогенів".– Львів.- Вид-во "ДК".- 2004.-111с.

Керівник наукової секції наук про Землю
ЗНЦ НАН України і МОН України
доктор геол..-мін. наук Павлюк М.І.

Наукова секція хімії і хімічної технології
  1. Проведена товариська зустріч з викладачами Жешувської політехніки та викладачами НУ "Львівська політехніка" кафедра ЕОНС з питань обміну досвідом по підготовці магістрів та спеціалістів спеціальності "Екологія та охорона навколишнього середовища" – квітень 2004р. (Організатори: кафедра ЕОНС НУ "Львівська політехніка" – проф. Мальований М.С., проф. Гумницький Я.М.).

  2. Проведена міжнародна конференція "Сучасні технологічні методи переробки пластичних мас" Організатори: кафедра ХТПП НУ "Львівська політехніка" – проф. Суберляк О.В.).

  3. Проведена товариська зустріч з зав. кафедри Екології Белгородського політехнічного інституту (Росія) та викладачами НУ "Львівська політехніка" кафедра ЕОНС з питань обміну досвідом по підготовці магістрів та спеціалістів спеціальності "Екологія та охорона навколишнього середовища" – січень 2004р. (Організатори: кафедра ЕОНС НУ "Львівська політехніка" – проф. Мальований М.С.).

  4. Проведена товариська зустріч з зав. кафедри ЕОНС НУ "Львівська політехніка" проф. Мальований М.С. та проф. Токійського університету з питань обміну досвідом відносно забезпечення сталого розвитку згідно програми ISSO 14000 – травень 2004р. (Організатори: кафедра ЕОНС НУ "Львівська політехніка" та – . Токійський університет)

Керівник секції хімії і хімічної технології
ЗНЦ НАН України і МОН України
професор Яворський В.Т.

Відділення біологічних, медичних та аграрних наук

У складі відділення біологічних, медичних та аграрних наук працюють наукові секції:

  • молекулярної біології та біотехнологій (проф. Сибірний А.А.);

  • екології, загальної біології та охорони природи (акад. НАН України Голубець М.А.);

  • медичних наук (проф. Зіменковський Б.С.);

  • сільськогосподарських наук (акад. УААН Снітинський В.В.)

Наукова секція молекулярної біології та біотехнології

Базовою установою секції молекулярної біології та біотехнології Західного наукового центру НАН України є Інститут біології клітини НАн України, який координує роботу з рядом науково-дослідних інститутів та вищих учбових закладів системи НАН України, АМН України, МОЗ України, МОН України та УААН.

У квітні 2004 року на базі Інституту біології клітини НАН України відбувся Установчий З’їзд Українського Товариства клітинної біології з міжнародним представництвом, на якому відбулися вибори Президента, Віце-президента, членів Президії, членів Центральної Ради. На Установчих зборах засновників були присутні 247 учасників. Діяльність товариства скерована в першу чергу на підтримання і розвиток найбільш перспективних в теоретичному і прикладному аспектах напрямків наукових досліджень в галузі клітинної і молекулярної біології, розвиток співпраці з провідними вченими Європи і США, входження в Міжнародну асоціацію товариств клітинної біології, стажування українських вчених в кращих лабораторіях світу, запрошення іноземних фахівців для викладацької і консультативної роботи в Україні. В засіданні брали участь представники Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, Інституту експериментальної патології, онкології та радіобіології ім. Р.Є Кавецького НАН України, Інституту екології Карпат НАН України, Львівського національного університету ім. І.Франка, Львівського державного медичного університету ім. Д. Галицького, Інститут біології тварин УААН. В засіданні взяв участь Генеральний секретар Міжнародної федерації клітинної біології професор Абердінського університету (Великобританія) Денис Уітлі.

На Установчому з’їзді було заслухано 87 наукових доповідей. Видано тези доповідей. Проведено конкурс молодих науковців. Кращі роботи були відзначені нагородами..

Члени секції молекулярної біології та біотехнології брали участь у роботі 29-го Конгресу федерації Європейських біохімічних товариств (FEBS – 2004), Польща; 2-го Міжнародного Конгресу по дріжджах, Бразилія; 10-го з’їзду Товариства мікробіологів України, Одеса; 2-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції "Біотехнологія. Освіта. Наука", Львів; Науково-практичної конференції "Гістологія на сучасному етапі розвитку науки", Тернопіль та ряду інших наукових форумів.

Члени секції молекулярної біології та біотехнології виконували 9 міжнародних грантів.

Виконується робота по відомчій програмі "Фізіолого-біохімічні та молекулярно-генетичні основи функціонування живих систем і розробка принципів керування ними" та комплексних програмах "Дослідження у галузі сенсорних систем та технологій" і "Новітні медико-біологічні проблеми та навколишнє середовище людини".

Керівник секції чл.-кор. НАН України Сибірний А.А. проводив зустрічі та наради з керівниками вузів, західними партнерами та керівниками Львівської ОДА.

При Інституті біології клітини НАН України працює вчена рада по захистах кандидатських дисертацій по спеціальностях 03.00.11 – цитологія, клітинна біологія, гістологія та 03.00.07 – мікробіологія.

Керівник наукової секції
молекулярної біології та біотехнології
ЗНЦ НАН України і МОН України
професор А.А.Сибірний

Наукова секція екології, біології та охорони природи

Інститут екології Карпат НАН України (Львів) – розробка концептуальних засад використання показників екологічного потенціалу в обґрунтуванні програми сталого розвитку гірського регіону; вивчення життєздатності ізольованих і континуальних популяцій рослин високогір’я Українських Карпат для їх подальшої охорони та раціональної експлуатації; розробка теоретичних і прикладних засад охорони природних територіальних комплексів, вивчення адаптивного потенціалу мохів і можливостей його використання для діагностики екологічного стану навколишнього середовища; встановлення ролі адаптаційного потенціалу природних екотипів рослин у формуванні біорізноманіття та стійкості фітосистем до несприятливих умов.

Інститут геології та геохімії горючих копалин НАН України (Львів) – створення наукових основ сучасних геотехнологій вилучення паливно-енергетичних ресурсів з надр землі з врахуванням питань охорони навколишнього природного середовища.

Науково-дослідний центр аерокосмічної інформації та екологічного моніторингу НАН України (Львів)- розробка систем і методів екологічного моніторингу та програмних засобів тематичної обробки даних дистанційного зондування Землі.

Львівський державний аграрний університет – розробка біологічної системи землеробства при високій продуктивності сільськогосподарських культур та охорони навколишнього природного середовища.

Львівський національний університет ім. І. Франка – теоретичні та практичні аспекти охорони навколишнього природного середовища; екологічно чистої енергетики та впровадження ресурсозберігаючих технологій.

Український державний лісотехнічний університет (Львів)- розробка заходів щодо підвищення продуктивності та біологічної стійкості лісових та урбанізованих екосистем.

Український НДІ гірського лісівництва (Івано-Франківськ)- факторний аналіз умов формування стійких популяцій основних видів мисливської фауни Українських Карпат; розробка проекту регіональної програми "Ялиця"; лісовий моніторинг; реалізація спільних проектів "Нова еколого-економічна стратегія лісокористування для Українських Карпат", "Посилення екосистемних та лісових досліджень як основа для збереження і сталого управління гірськими лісовими екосистемами в Українських Карпатах і Швейцарії", співпраця з IUFRO у рамках проблеми "Короїди", лісовий моніторинг.

Науково-дослідний інститут екологічної безпеки і природних ресурсів (Івано-Франківськ) оцінка впливу на навколишнє середовище об’єктів нафтогазового комплексу України (Борислав, Надвірна, Прилуки); еколого-технологічні розрахунки для екологічних паспортів підприємств, дозволів на спецводокористування, нормативів гранично-допустимих викидів шкідливих речовин в атмосферу та гранично-допустимих скидів у водне середовище; визначення екологічної ситуації на радіаційно-забруднених територіях Івано-Франківської та Чернівецької областей.

Ужгородський національний університет – дослідження біології та екології деяких груп тварин Українських Карпат в умовах посилення антропогенного навантаження на природні екосистеми; інвентаризація фауни кажанів Ужанського НПП; вивчення внутрішньовидової структури популяцій раритетних видів та репродуктивної біології зникаючих видів, формування екомережі.

Карпатський біосферний заповідник – розробка комп’ютерних програм "Гербарій" і "Екологічний паспорт"; наукове обґрунтування проекту розширення території заповідника, підготування матеріалів про рідкісні та зникаючі види хребетних тварин Українських Карпат для спільної бази даних у рамках проекту "Карпатська екорегіональна ініціатива", завершення інвентаризації орнітофауни заповідника.

Поліська філія інституту ґрунтознавства і агрохімії ім. О. Н. Соколовського та Луцький біотехнічний інститут – реалізація та вдосконалення агромедикоекологічного моніторингу у верхів’ї р. Прип’ять.

ПІДГОТОВКА МАТЕРІАЛІВ ДО ВЛАДНИХ СТРУКТУР

1. Розробка "Проекту регіональної екологічної програми робіт з відновлення ландшафту та господарського використання акваторії Яворівського озера і прилеглих територій" (ІЕК НАН України, Український державний лісотехнічний університет, Львівська аграрна академія, квітень, Львів);

2. Підготовка матеріалів до проекту Лісового кодексу України" на засідання Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та подолання наслідків Чорнобильської катастрофи (ІЕК НАН України, М.Голубець, червень).

УЧАСТЬ У КОНФЕРЕНЦІЯХ І СИМПОЗІУМАХ

1. Міжнародна наукова конференція "Біорізноманітність флори: Проблеми збереження і раціонального використання", Львів, 26-29 квітня;

2. Науково-практична конференція до 20-річчя парку "Шацький національний природний парк: наукові дослідження 1994-2004 рр.", смт. Світязь, 17-19 травня;

3. VIII Молодежная конференция ботаников в Санкт-Петербурге, 17–21 мая;

4. Науковий семінар "Інформаційні технології інвентаризації парникових газів та прогнозування вуглецевого балансу України", Львів – Івано-Франкове, 25 травня;

5. Міжнародна конференція "Екологічні проблеми культурно-історичних центрів Східної Європи", Львів, 04 – 08 червня;

6. Навчально-науковий семінар "Прибережні луки та амфібії в Естонії", Естонія, Мацалу, 7-13 червня;

7. Науково-практичний семінар "Шляхи інтеграції природоохоронної та освітньо-виховної діяльності", Полтавська обл., Кобеляцький р-н, с. Лучки, 1-3 липня;

8. Міжнародна конференція "Ландшафтознавство: традиції та тенденції", Львів, 08-12 вересня;

9. Міжнародний українсько-польський симпозіум "Заповідна справа в Галичині, на Поділлі та Волині", Львів, 8-10 вересня;

10. Дев’яті Погребняківські читання "Лісівницькі дослідження в Україні", Львів, 11-13 вересня;

11. Международная конференция "Интегрированное управление природными ресурсами трансграничного бассейна Днестра", Молдова, Кишинев, 16-17 сентября;)

12. Міжнародна наукова конференція "IV ботанічні читання пам’яті Й.К. Пачоського", Херсон, 22-24 вересня;

13. VIІ Всепольська герпетологічна конференція "Біологія земноводних і плазунів – охорона герпетофауни", Польща, (Краків, 28-29 вересня;

14. XIII Konferencja "Ochrona zasobow przyrodniczych Miedzynarodowego Rezerwatu Biosfery "Karpaty Wschodnie", Polska, Ustryki Dolne 27-29 вересня;

15. Міжнародна конференція "Ландшафтознавство: традиції та тенденції", Львів, 08-12 вересня;

16. Міжнародна наукова конференції "Лісова інженерія: техніка, технологія і довкілля", Львів, 5–10 жовтня;

17. Міжнародна конференція "Ekologia społeczna – psychologiczne i środowiskowe uwarunkowania podstaw", Польща, Краків, 20–22 жовтня;

18. VII Міжнародна конференція з проблем екологічної морфології рослин, присвяченої пам’яті І.Г. та Т.І Серебрякових, Росія, Москва, 12–14 листопада.

Керівник наукової секції
екології, біології та охорони природи
ЗНЦ НАН України і МОН України
академік НАН України М.А.Голубець

Наукова секція сільськогосподарських наук

Протягом 2004 року секція сільськогосподарських наук Західного наукового центру НАН і МОН України брала участь у організації та здійснені ряду наукових заходів:

  1. Звітна наукова конференція аспірантів та здобувачів ЛДАУ за результатами науково-дослідної роботи у 2003 р. – 25-26 лютого 2004 р. – Львівський державний аграрний університет.

  2. Звітна студентська наукова конференція за результатами досліджень у 2003 р. – 22-25 березня 2004 р. – ЛДАУ.

  3. Всеукраїнська науково-практична конференція "Розвиток дорадництва в аграрній сфері економіки" – ЛДАУ спільно з Тернопільською академією народного господарства – 26-27 березня 2004 р.

  4. Третя міжнародна науково-практична конференція "Біодинамічне рослинництво у світі та перспективи поширення в Україні" – ЛДАУ спільно із швейцарськими науковцями і сільськогосподарськими виробниками – 2 квітня 2004 р.

  5. Розширене засідання бюро Західного наукового центру НАН України і МОН України стосовно завершення "Концепції стратегії розвитку Львівщини на період до 2015 р." – 2 квітня 2004 р.

  6. Практичний семінар з американськими науковцями згідно проекту між ЛДАУ та Коледжем аграрних наук Державного університету штату Пенсільванія (США) – 23 травня 2004 р.

  7. Міжнародна науково-практична конференція "Біологічні основи продуктивності та здоров’я тварин" – 10-11 червня 2004 р., Інститут біології тварин УААН, м. Львів.

  8. Третя міжнародна науково-практична конференція "Розвиток науково-технологічних парків та інноваційних структур: Україна і світовий досвід" – 23-26 червня 2004 р., м. Львів.

  9. Практичний семінар "Сучасні технології вирощування сільсько­господарських культур" – 7 липня 2004 р. – ЛДАУ.

  10. Міжнародна науково-практична конференція "Агромех-2004" – 22-24 вересня 2004 р. – ЛДАУ.

  11. Четверта міжнародна студентська наукова конференція "Студентська молодь і науковий прогрес в АПК" – 28-30 вересня 2004 р. – ЛДАУ.

  12. Науково-практична конференція "Досягнення молодих науковців у вирішенні проблем тваринництва і ветеринарної медицини" – 10 грудня 2004р., Інститут біології тварин УААН, м. Львів.

Секція сільськогосподарських наук була учасником:

  • Виставка у зв’язку з проведенням звітно-виборної конференції Львівської обласної Асоціації фермерів та землевласників (27.01.2004 р., ЛДАУ).

  • ІV Національна спеціалізована виставка "Україна аграрна – 2004" (3-6.03.2004 р., м. Київ) (нагороджений дипломом за участь).

  • Обласна виставка "Сільський інформаційний ярмарок" (30.04.2004 р., м. Кам’янка-Бузька, Львівська обл.).

  • Міжнародна спеціалізована виставка АПОС: "Абітурієнт – 2004" (18 20.05.2004 р., м. Київ).

  • Обласна виставка "Ярмарок кар’єра для молоді – 2004" (19.05.2004 р., м. Львів) (День відкритих дверей для 60 навчальних закладів Львівщини – співорганізатори Львівський обласний центр зайнятості, НУ "Львівська політехніка" та AIESEC).

  • Міжнародна виставка-ярмарок "Технології майбутнього" (14-17.06.2004 р., м. Познань (Польща).

  • Міжнародна виставка спільних українсько-польських науково-технічних досягнень "Україна-Польща: стратегічне партнерство у сфері науки і технологій" (21 22.06.2004 р., м. Львів).

  • Міжнародна виставка спільних українсько-польських науково-технічних досягнень "Україна-Польща: стратегічне партнерство у сфері науки і технологій" (24 25.06.2004 р., м. Київ).

  • XVI Міжнародна агропромислова виставка-ярмарок "АГРО-2004" (24 29.06.2004 р., м. Київ) (нагороджений дипломом Мінагрополітики за участь і подякою).

  • Виставка, присвячена Міжнародній науково-практичній конференції "Агромех-2004" (22-24.09.2004 р., ЛДАУ).

  • Обласна виставка-ярмарок "Осінь – 2004" (25.09.2004 р., м. Львів).

  • Виставка, присвячена IV Міжнародній студентській науковій конференції "Студентська молодь і науковий прогрес в АПК" (28-30.09.2004 р., ЛДАУ).

  • Міжнародна виставка-ярмарок "ГалЕКСПО – Інвестиційний ярмарок – 2004" (5 9.10.2004 р., м. Львів).

Секцією сільськогосподарських наук одержано 20 патентів на винаходи. Одержано 15 позитивних рішень на видачу деклараційних патентів. Подано 10 заявок на винаходи.

Напрями наукових досліджень секції сільськогосподарських наук:

  • Обґрунтування енергоощадних систем землеробства, які забезпечать високу продуктивність польових, плодових і овочевих культур, підвищення родючості ґрунтів та охорону навколишнього природного середовища в умовах західного регіону України – ЛДАУ;

  • Розробка, впровадження енергозберігаючих механізованих процесів, технологій і систем аграрного виробництва та технічних засобів їх реалізації – ЛДАУ;

  • Обґрунтування аграрної політики, спрямованої на ринкову трансформацію економіки АПК – ЛДАУ;

  • Розробка теоретичних основ управління земельними ресурсами, землевпорядкування і земельного кадастру та методику організації екологічно-безпечного використання земель в ринкових умовах – ЛДАУ;

  • Розробка та впровадження ефективних будівельних конструкцій, ресурсоощадних технологій, архітектурних та проектних вирішень у сільському будівництві та архітектурі – ЛДАУ.

  • "Землеробство"; "Родючість і охорона грунтів"; "Виробництво продукції на меліорованих землях"; "Зернові і олійні культури";"Луб’яні культури"; "Кормовиробництво"; "Генетичні ресурси рослин"; "Агроекологічний моніторинг і моделювання сталих агроландшафтів та агроекосистем"; "Цукрові буряки"; "Картоплярство"; "Захист рослин"; "Годівля сільськогосподарських тварин"; "Розведення і генетика тварин"; "Технології в молочному і м’ясному скотарстві"; "Наукове забезпечення сталого розвитку галузей тваринництва"; "Агроекологічний моніторинг і моделювання сталих агроландшафтів та сталих агроекосистем" – Інститут землеробства і тваринництва західного регіону УААН.

  • "Фізіологія і біохімія тварин" – Інститут біології тварин УААН.

Результати науково-дослідної діяльності секції сільськогосподарських наук у 2004 р.

Наукові дослідження на агрономічному факультеті ЛДАУ здійснюються за наступною тематикою: "Обґрунтування енергоощадних систем землеробства, які забезпечать високу продуктивність польових, плодових і овочевих культур, підвищення родючості ґрунтів та охорону навколишнього природного середовища в умовах західного регіону України". Конкретизовані напрямки наукової діяльності вчених факультету та її результати наводяться нижче.

1. Розробка системи моніторингу навколишнього природного середовища в умовах сільськогосподарського виробництва (кафедра агроекології та біології).

За цією тематикою здійснено ряд заходів:

1) розглянуто вплив екологічних чинників на метаболічні процеси в організмі тварин та рослин завершується розробкою тестових систем для оцінки сільськогосподарської продукції. Робота велася з вивчення впливу умов високогір’я та тривалої дії малих доз іонізуючої радіації, а також деяких хімічних елементів (залізо, селен, цинк) на окремі біохімічні і фізіологічні показники в організмі тварин. Встановлено вплив важких металів на морфологічну будову та функціонально-біохімічні характеристики клітин системи гемопоезу щурів;

2) досліджено функціональний стан сірих і дерново-підзолистих грунтів і вод відкритих водойм у зонах техногенного навантаження з метою розробки тестових систем для їх екологічної рівноваги. Робота велась з вивчення екологічного стану територій прилеглих до підприємств з виробництва цементу і території, прилеглої до Луцького сміттєзвалища. Досліджували рівень забруднення ґрунту важкими металами, стан ґрунтової мікрофлори, хімічний склад води у відкритих водоймах. При цьому було встановлено залежність досліджуваних показників від наближення до звалища в селі Брище Луцького району та Миколаївського цементного заводу.

За результатами досліджень науковцями кафедри опубліковано 32 статті у міжнародних і фахових журналах.

2. Розробка енергоощадної технології обробітку ґрунту при вирощуванні сільськогосподарських культур (кафедра загального землеробства).

За цією тематикою вдосконалено беззмінність культур проміжними посівами на зелене добриво для господарств вузької спеціалізації підвищить урожайність основних культур на 8-15%; раціональне поєднання обробітку ґрунту і гербіцидів у сівозмінах короткої ротації забезпечить в умовах Західного Лісостепу України урожайність: озимої пшениці – 50 ц/га, картоплі – 300 ц/га, ярого ячменю – 45 ц/га, трав – 250-300 ц/га з економією затрат близько 30%.

3. Розробка енергоощадної, екологічно чистої технології вирощування основних сільськогосподарських культур; створення високопродуктивних, стійких проти фітофторозу і картопляної нематоди сортів картоплі (кафедра рослинництва і луківництва).

За цією тематикою розроблено енергоощадну технологію вирощування озимої пшениці, гарантує урожайність зерна 60-80 ц/га та умовно чистий прибуток з одного гектара біля 1500 грн.; технологію вирощування ярого ячменю з урожайність 40-50 ц/га та умовно чистий прибуток 350-450 грн./га; енергоощадну технологію вирощування кормових бобів та квасолі з урожайністю 30-35 ц/га і 10 ц/га сирого протеїну; інтенсивну технологію вирощування цукрового буряка з рівнем урожайності коренеплодів 650-1000 ц/га; технологію вирощування топінамбуру з урожайністю 50-60 т/га і картоплі 40-50 т/га; новий сорт картоплі з вищими показниками якості продукції та економічним ефектом 1500 грн./га.

4. Розробка альтернативної системи удобрення сільськогосподарських культур у сівозміні (кафедра агрохімії та ґрунтознавства).

За цією тематикою розроблено альтернативну систему удобрення культур, дасть можливість підвищити продуктивність плодозмінної сівозміни на 15-20% при зниженні на 10-15% енергетичних затрат і забезпеченні бездефіцитного балансу гумусу та поживних речовин у грунті.

5. Удосконалення інтегрованих заходів захисту овочевих культур від шкідників та хвороб; створення генетичними і біотехнологічними методами якісно нові сорти картоплі з урожайністю 45-50 т/га (кафедра генетики, селекції та захисту рослин).

За цією тематикою розроблено новостворений середньоранній сорт картоплі Мрія (гібрид 639-156) за більшістю показників перевищує стандарт на 20-30% і є придатним для вирощування за енергозберігаючою технологією. Потенціальна урожайність 40-45 т/га, вміст крохмалю 14,4 – 16,8%.

За даними результатів Держсортовипробування сорт картоплі Воля занесено до Реєстру сортів рослин України, а сорт Ліщина визнано перспективним.

Співробітниками кафедри опубліковано 12 статей у наукових виданнях, підготовлено і видано 2 навчальних посібники.

6. Розробка сучасної інтенсивної технології розмноження і вирощування елітного садивного матеріалу плодових і ягідних культур; розробка зональної технології вирощування овочевих культур (кафедра плодоовочівництва, зберігання і переробки сільськогосподарської продукції).

За цією тематикою розроблено технологію вирощування овочевих культур, дає можливість підвищити урожайність капусти на 10-20%, коренеплодів на 25-40% а товарність коренеплодів на 18-28%; комбіновану систему ведення насінництва підвищить урожайність часнику 1,5-2 рази.

В результаті селекційної роботи з створення сортів часнику виділено дві перспективні форми з урожайністю біля 40 ц/га.

За результатами досліджень видано 21 наукових статей, в тому числі 2 – у міжнародних журналах.

7. Розробка високоефективних і екологічно чистих кормових засобів з підвищеним вмістом протеїну та енергії у живленні сільськогосподарських тварин і птиці (кафедра тваринництва).

За цією тематикою розроблено технологію впровадження комбікормів з добавками продуктів переробки сої у раціоні живлення великої рогатої худоби, дає можливість підвищити на 15-17% молочну продуктивність корів, на 3-5% підвищити вміст білка і жиру в молоці і забезпечує чистий прибуток у межах 15-20 грн. із розрахунку на одну голову. Впровадження жирових добавок рослинного і тваринного походження дає можливість підвищити при відгодівлі середньодобові прирости тварин великої рогатої худоби на 5-9%, а економічну ефективність з розрахунку на одну голову на – 7-10 грн.

Науковцями кафедри опубліковано 25 наукових праць.

Вивчення вищенаведених наукових досліджень проводились методами польових і лабораторних досліджень. Польові досліди, спостереження, відбір зразків для агрофізичних та хімічних аналізів, визначення якості продукції, одержання нових сортів, розробок систем моніторингу ґрунтів і водних ресурсів, облік урожаю сільськогосподарських культур проводили у відповідності з існуючими методиками.

На основі одержаних результатів досліджень розроблені рекомендації щодо підвищення врожайності сільськогосподарських культур на 10-15% порівняно з існуючими в зоні технологіями і зниження енергозатрат на окремі технологічні операції (обробіток ґрунту, удобрення) в межах 15-35%. Вивчено нові сорти плодових і овочевих культур та розроблені рекомендації з технології їх вирощування. Розроблені тестові системи оцінки сільськогосподарської продукції залежно від впливу екологічних чинників на метаболічних процесів в організмі тварин та рослин. Підготовлені рекомендації для підвищення молочної продуктивності великої рогатої худоби на 15-17% та середньодобові прирости на 7 9%.

Науково-дослідна робота вчених факультету механізації сільського господарства ЛДАУ має наступне спрямування: "Розробка, впровадження енергозберігаючих механізованих процесів, технологій і систем аграрного виробництва та технічних засобів їх реалізації".

Окремі складові даного дослідження та їх результати наводяться нижче.

1. Удосконалення техніко-економічних показників мобільних енергетичних засобів (кафедра тракторів та автомобілів).

За цією тематикою розроблено схеми турбонаддуву газо-бензинового двигуна; конструкції і виготовлення дослідного зразка, а також розглянуто питання можливості регулювання тиску наддувного повітря та впливу турбонаддуву на міцність і напруженість деталей КШМ газо-бензинового двигуна.

Колективом кафедри прийнято участь в роботі міжнародної науково-практичної конференції "Агромех-2004" (м. Дубляни), наукові праці з розглядуваної проблематики систематично виходять у світ в збірниках Львівського державного аграрного університету (Серія "Агроінженерні дослідження"). Результати досліджень апробовувались на республіканському семінарі з проблем ресурсозбереження в Таврійській агротехнічній академії (м.Мелітополь).

2. Дослідження процесів механізованого збирання та внутрішньо­господарського транспортування плодів (кафедра сільськогосподарських машин).

За цією тематикою розроблено: математичну модель пневмо-гідроакумуляторів в гідроприводі тросового струшувача плодів; методику розрахунку втрат потужності в елементах гідроприводу тросового віброударного струшувача плодів. Проведено випробування тросового струшувача плодів на базі Львівської державної зональної машинно-випробувальної станції. Продуктивність плодозбирального засобу становила 38-46 дерев за годину змінного часу, а повнота знімання врожаю 94-96%.

Науково-педагогічні працівники кафедри приймали участь у міжнародних конференціях: "Агромех – 2004" (ЛДАУ, м. Львів), "Сучасні проблеми землеробської механіки" (ВДАУ, м. Вінниця), науково-методичній конференції (ЛДАУ, м. Львів).

3. Розробка методів оцінки надійності та довговічності спрацьованих поверхонь деталей енергетичного обладнання, яке відпрацьовує свій ресурс (кафедра технології металів, метрології та стандартизації).

За цією тематикою розроблено технології відновлення спрацьованих поверхонь деталей енергетичного обладнання та рекомендації щодо їх використання.

Вченими кафедра було опубліковано 23 наукові статті у фахових виданнях, в т. ч. 2 статті в працях міжнародних наукових конференцій, 5 статей у наукових конференціях, а також прийняли участь у 3-х виставках досягнень.

4. Розробка теоретичних підстав та напрямів реформування чинної ремонтно-обслуговувальної бази краю (кафедра технічного сервісу і надійності машин).

За цією тематикою розроблено технологічні схеми розбирання різьбових з’єднань з різним технічним станом; конструкції пристроїв для розбирання різьбових та зокрема шпилькових з’єднань; методику визначення зусилля для складання і розбирання пресових з’єднань залежно від їх технічного стану.

Науковий доробок кафедри викладено в 8 наукових статтях, з яких 6 опубліковані в наукових фахових виданнях, а 2 – у міжнародних виданнях.

Окремі наукові праці підсумували певні етапи досліджень:

Кулинич І.Я. Технологічно-адаптивне забезпечення складання різьбових з’єднань машин. Автореферат дисертації; Чухрай В.Є., Рис В.І. Аналіз обладнання для розбирання підшипників; Левчук О.В. Основні етапи і параметри технологічного процесу механізованого розселення подізуса.

Всі викладачі, аспіранти та магістранти кафедри взяли участь в роботі 10 наукових конференціях, семінарах, виставках, з яких 4 – міжнародні.

5. Розробка теоретичних основ механізації і автоматизації технологічних процесів у тваринництві та технічних засобів їх реалізації (кафедра механізації і автоматизації в тваринництві).

За цією тематикою розроблено зразок автоматизованого доїльного апарату для доїння у доїльне відро; вимірювач інтенсивності молоковіддачі мікропроцесорного типу; система прийому-передачі інформації; вакуумний насос принципово нової конструкції з мікропроцесорним управлінням; індивідуальний роздавач комбікормів з мікро­процесорним управлінням. Дані розробки пройшли лабораторні дослідження.

Вчені кафедра прийняли участь у 8 виставках, з них 2 міжнародних виставки, 1 республіканська і 5 регіональних виставки, а також взяли участь у 4 конференціях, з них міжнародних – 3. Загальна кількість доповідей співробітниками кафедри на наукових конференціях становить 20.

Вченими кафедри опубліковано 3 навчальних посібники з грифом Міністерства аграрної політики України та 9 наукових статей.

6. Розробка безвідходних технологій та засобів механізації переробних підприємств (кафедра механіки, механізації переробки і зберігання сільськогосподарської продукції).

За цією тематикою здійснено ряд заходів:

1) розроблено конструкцію пристрою для вимірювання температури рухомої поверхні;

2) вдосконалено конструкції подрібнювачів зерна та дробарок;

3) виготовлено, встановлено і запроваджено конструкцію вітросилової установки для автоматичного живлення електроенергією МПП;

4) обґрунтовано напрями оптимізації функціональних структур м'ясопереробних підприємств.

Вченими кафедри опубліковано 27 статей в науково-технічних журналах, акредитованих збірниках наукових праць ЛДАУ та інших навчальних та науково-дослідних закладах. Результати наукових досліджень демонструвались на 3-х міжнародних науково-практичних конференціях, на яких виголошено 6 доповідей.

7. Проектування типових ресурсоощадних технологічних систем рослинництва та ефективного використання в умовах Західного регіону України (кафедра експлуатації машинно-тракторного парку).

За цією тематикою обґрунтовані елементи конструкцій штангового робочих органів.

Результати досліджень кафедри були відображенні в журналі "Техніка АПК" та збірнику наукових праць ЛДАУ "Агроінженерні дослідження".

8. Обґрунтування проектів головних систем аграрного виробництва в умовах краю на підставі ефективного використання ресурсного потенціалу (кафедра управління проектами і безпеки виробництва).

За цією тематикою здійснено ряд заходів:

1) розкрито причинно-наслідкові зв’язки у процесі гасіння пожеж пожежними підрозділами у сільському районі;

2) розроблено науково-методичні рекомендації щодо обґрунтування параметрів функціональних структур протипожежного захисту сільського району;

3) обґрунтовано населені пункти для оптимального розміщення пожежних підрозділів на території Золочівського району Львівської області. Встановлено, що для умов району мінімум сумарних витрат на створення та функціонування пожежних підрозділів та втрат внаслідок пожеж досягається при наявності трьох пожежних підрозділів.

Вченими кафедри опубліковано 32 статті у наукових фахових виданнях; 13 статей в закордонних наукових виданнях; зроблено 10 доповідей на міжнародних наукових конференціях; експонати кафедри були представлені на 8 виставках.

9. Розробка, впровадження енергозберігаючих механізованих процесів, технологій і систем аграрного виробництва (кафедра енергетики сільськогосподарського виробництва).

За цією тематикою здійснено ряд заходів:

1) розроблено методику вибору оптимальних транспортно-технологічних засобів для заготівельно-транспортних процесів агропромислового комплексу для умов імовірнісного характеру обсягів перевезень та сезонності виробництва

2) запроектовано і виготовлено вітроелектричну установку потужністю 5 кВт з низьким рівнем акустичних шумів.

3) розроблено оптимальний компонентний склад сумішей, визначено температурно-часові режими реакційних і термодифузійних процесів та каталітичної активності складових компонентів при виробництві гранульованих добрив. Проведена апробація технологій та розроблена методика аналізу дослідних зразків.

4) розроблено загальні засади синтезу електро-механічних систем (ЕМС) методом узагальненого характеристичного полінома. Визначені структура і параметри регуляторів ЕМС з комбінованим керуванням за задавальною дією при яких реалізовуються стандартні форми перехідного процесу відпрацювання завдань. Знайдено передавальні функції регуляторів ЕМС.

Вченими кафедри опубліковано 1 монографію, 18 статей та прийнято участь у 8 конференціях та 4 виставках.

Тематика наукових досліджень землевпорядного факультету ЛДАУ "Розробка теоретичних основ управління земельними ресурсами, землевпорядкування і земельного кадастру та методику організації екологічно-безпечного використання земель в ринкових умовах".

Конкретизовані напрямки вирішення завдань даної тематики та результати їх реалізації наводяться нижче.

1. Розробка теоретичних основ і методик організації раціонального використання земель в різних формах господарств на ландшафтно-екологічній основі (кафедра землевпорядного проектування).

За цією тематикою розроблено науково-методичні основи територіального планування екологічно-безпечного і ефективного використання земель в системі різних форм господарювання та вдосконалено методику і способи організації раціонального землекористування з врахуванням необхідності формування екологічно збалансованих стійких сільськогосподарських ландшафтів.

Вченими кафедри видано 2 навчальні посібники за тематикою досліджень, опубліковано 10 статей в наукових збірниках, зроблено 17 доповідей на наукових конференціях, взято участь у 11 виставках, в т.ч. міжнародних – 2.

2. Розробка теоретичних основ державного земельного кадастру та методики застосування його даних з метою організації раціонального використання земель в умовах ринкової економіки (кафедра земельного кадастру).

За цією тематикою розроблено теоретичні основи державного земельного кадастру та методику застосування його даних з метою організації раціонального використання земель в умовах ринкової економіки, в процесі дослідження застосовувалися такі наукові методи: абстрактно-логічний, історичний, статистико-економічний, розрахунковий, балансовий, монографічний.

За результатами наукових досліджень захищено одну докторську дисертацію на тему: "Теоретичні основи організації використання і охорони земель населених пунктів в умовах реформування земельних відносин" – Ступень М.Г.

Опубліковано одну монографію, автори: Ступень М.Г., Лесечко М.Д. "Вдосконалення використання земель населених пунктів в умовах ринку", 26 наукових статей у фахових виданнях, в т.ч. 3 – у міжнародних виданнях.

Результати наукових досліджень апробовані на 11 виставках, з них 5 – міжнародних, на міжнародних конференціях доповідалась 21 доповідь викладачами кафедри.

3. Розвиток науково-методичних основ управління земельними ресурсами України (кафедра управління земельними ресурсами).

За цією тематикою розроблено методику та принципові позиції проведення робіт з таксономізації і систематики земель, їх районування; наукові рекомендації щодо створення ефективної системи землекористування та управління земельними ресурсами.

Основні результати наукових досліджень вченими кафедри викладені у 3 монографіях: Сохнич А.Я., Сохнич В.Я. Гармонізація наукових та духовних аспектів людського розвитку; Настасенко О.Г., Ступень М.Г., Микула О.Я., Петришин А.Г., Ковалишин О.Ф., Колодій П.П. Економічна ефективність використання земельних ресурсів у Львівській області; Сохнич А.Я., Колодій П.П. Еколого-економічне управління землекористуванням. Опубліковано 2 навчальні посібники, 44 наукові статті.

Співробітники кафедри приймали участь у 12 науково-практичних конференціях в т.ч. 7 – міжнародних, зроблено 22 доповіді. Результати наукових досліджень були представлені на 11 виставках.

4. Теоретичне обґрунтування геодезичного забезпечення землевпорядних і земельно-кадастрових робіт (кафедра геодезії і гідромеліорації).

За цією тематикою здійснено ряд заходів:

1) обґрунтовано доцільності згущення державної планово-висотної геодезичної мережі на території західних областей України для земельно-кадастрових робіт;

2) вивчено і проаналізовано існуючі методи топографо-геодезичного забезпечення ведення земельного кадастру;

3) використано засоби фотограмметрії для складання цифрових карт;

4) досліджено питання водної ерозії ґрунтів Львівської області за матеріалами аерофотознімання.

Співробітниками кафедри з досліджуваних питань було опубліковано 6 наукових публікацій в науково-технічних збірниках, результати досліджень доповідалися на 7 міжгалузевих та галузевих наукових конференціях, зроблено 12 доповідей.

Наукова тематика факультету сільськогосподарського будівництва ЛДАУ "Розробка та впровадження ефективних будівельних конструкцій, ресурсоощадних технологій, архітектурних та проектних вирішень у сільському будівництві та архітектурі". Конкретизовані напрямки наукової діяльності вчених факультету та її результати наводяться нижче.

1. Розробка і дослідження ефективних будівельних конструкцій з економіко-математичним обґрунтуванням та застосуванням в сільськогосподарському будівництві за ринкових умов (керівник: д.т.н., проф. Клименко Ф.Є.).

За цією тематикою теми, на підставі числового експерименту, отримано числові результати рівнів напружень та деформацій у зоні чистого згину сталебетонних балок, які знаходяться під дією навантаження, деформівних характеристик бетону та арматури; одержано оптимальні параметри багатопролітних балок і плит, в яких оптимізується огинаюча епюра перерозподілених згинальних моментів, запропоновані нові конструктивні рішення сталефібробетонних елементів з поліпшеними параметрами орієнтації фібрової арматури; розроблено методику оптимального планування відносин малих підприємств в ринкових умовах; розроблено конструктивні рішення та методика розрахунків окремих фундаментів неглибокого закладання на основах з контурною підготовкою з місцевих матеріалів.

Викладачами кафедри будівельних конструкцій опубліковано 16 статей, прийнято участь в 5 конференціях, в т.ч. – у 2 міжнародних.

2. Дослідження і застосування в проектуванні і будівництві сільських житлових, громадських і виробничих будинків та споруд агропромислового комплексу нових архітектурно-планувальних і конструктивних вирішень, екологічно чистих технологій і матеріалів та сучасних математичних методів їх розрахунку і організації будівництва з застосуванням ЕОМ (керівник: д.т.н., проф. Гнідець Б.Г.).

За цією тематикою створено варіанти проектів архітектурно-планувальних і конструктивних вирішень будівель і споруд, призначених для фермерських господарств, індивідуальних власників і загалом інфраструктури села.

Викладачами кафедрою інженерного забезпечення будівництва опубліковано 1 посібник, 15 статей в наукових збірниках і журналах.

3. Архітектурна, планувальна та композиційна організація сільських поселень в умовах дефіциту земельних ресурсів (керівник: д.арх., проф. Рудницький А.М.).

За цією тематикою досліджено традицій ведення сільського господарства в Україні та розвинутих країнах Європи в умовах ринкової економіки, розроблені проекти житлово-виробничого двора фермерського (селянського) господарства; розроблено проекти ряду церков на Прикарпатті і рекомендовано для використання в забудовах.

Викладачами кафедри архітектури і планування сільських поселень опубліковано 16 статей.

4. Математичне моделювання та дослідження виготовлення, випробування та експлуатації елементів конструкцій і технологічних процесів у сільськогосподарському виробництві (керівник: к.ф.-м.н, доц. Рабик В.М.).

За результатами наукових досліджень викладачами кафедри вищої математики опубліковано 6 статей в наукових журналах.

5. Сільськогосподарська кооперація: етапи її розвитку та вплив на структуру сільських поселень (керівник: д.і.н., проф. Плисюк В.П.).

За цією тематикою розроблено та здійснено аналіз реформування сільського господарства в минулому та сформульовані рекомендації теоретично-прикладного характеру щодо становлення механізму організації та управління аграрної реформи на селі сьогодні.

На основі зібраного і опрацьованого матеріалу науковцями кафедри українознавства підготовано монографію "Кооперація в західноукраїнському селі", в якій обгрунтовано, що сільськогосподарська кооперація у свій час виконувала роль саморегульованої організації, яка залучила дрібних виробників не тільки до ринкових відносин, а й забезпечила їх участь в агропромисловій інтеграції. Досвід діяльності кооперації на західноукраїнських землях стане складовою світової і вітчизняної практики реформування сільського господарства.

Викладачами кафедри українознавства видано монографію (доц. Чоповський М.Ю.), опубліковано 24 статті та прийняли участь в 11 конференціях, в т.ч. – у 4 міжнародних.

На основі результатів вищенаведених наукових досліджень розроблені рекомендації з вдосконалення технології виготовлення будівельних конструкцій та виробів на підприємствах будівельної індустрії, пропозиції і розробки щодо сталебетонних балок підвищеної ефективності, у яких зменшена матеріаломісткість на 5-15%, рекомендації щодо практичного використання аналітичного методу оптимізації епюри матеріалів, використання якого дозволить зменшити витрати арматури на 5-25%. Розроблені рекомендації по вдосконаленню внутрізаводських відносин, які будуть впроваджені на заводах збірного залізобетону, рекомендації по вдосконаленню конструкцій основ фундаментів сільськогосподарських будівель, що призведе до здешевлення вартості фундаментів на 10 відсотків. Рекомендації щодо використання моделей в проектуванні конструкцій будуть передані в проектні інститути. Кінцевим продуктом досліджень є також формування методичних рекомендацій з архітектурно-планувального укладу сільських садиб в умовах ринкового регулювання земельних відносин та впровадження їх у проектну практику регіону та навчальний процес кафедри архітектури.

Наукова тематика економічного факультету ЛДАУ "Обґрунтування аграрної політики, спрямованої на ринкову трансформацію економіки АПК". Конкретизовані напрямки наукової діяльності вчених факультету та її результати наводяться нижче.

1. Удосконалення економічних взаємовідносин в АПК (кафедра аграрної та міжнародної економіки).

За цією тематикою розроблено рекомендації з питань вдосконалення економічних взаємовідносин в АПК, екологічно збалансованого регіонального розвитку АПК, моделювання розвитку соціальної сфери села в умовах становлення ринкових відносин. Результати роботи кафедри викладені у розробці Концепції розвитку національного кооперативного руху. На філіалі кафедри (с. Стремільче Радехівського району) проведено семінар з приводу вдосконалення організації виробництва та вдосконалення економічних взаємовідносин. Для фермерського господарства "Стремільче" розроблено науково-обґрунтовану технологію вирощування сільськогосподарських культур у структурі стратегічного плану розвитку господарства.

2. Удосконалення фінансово-кредитних відносин в АПК (кафедра фінансів і кредиту).

За цією тематикою здійснено ряд заходів:

1) досліджено вплив фіскальної політики держави на економічну ефективність сільськогосподарського виробництва, встановлено ступінь зв’язку між ними в сучасних умовах, статистичне дослідження залежностей показників ефективності сільськогосподарського виробництва та фіскальної політики показало, що між сучасною фіскальною політикою та ефективністю сільськогосподарського виробництва зв’язок практично відсутній;

2) досліджено можливості вдосконалення кредитних відносин між сільськогосподарськими товаровиробниками та кредитними установами;

3) досліджено можливості вдосконалення організаційно-економічного механізму страхового захисту сільськогосподарських товаровиробників;

4) розроблено можливості вдосконалення методології фінансово-економічного аналізу.

3. Правове забезпечення взаємовідносин в аграрній сфері економіки (кафедра правознавства).

За цією тематикою здійснено ряд заходів:

1) розроблено способи залучення інвесторів до сприяння індивідуального житлового будівництва (особливо в сільській місцевості), а також залучення до цього банківської системи;

2) проведено дослідження з питань вдосконалення системи землевпорядної служби в містах. Запропоновано у великих містах створювати землевпорядні відділи, які безпосередньо підпорядковані міському голові, поряд з міськими управліннями земельних ресурсів Держкомзему України. Опрацьовано розподіл повноважень між запропонованими підрозділами землевпорядної служби. Опрацьовано також питання організації самоврядного контролю за використанням та охороною земель, яке сьогодні не регламентується законодавством, але передбачено Земельним Кодексом України;

3) досліджено договірні взаємовідносин між суб’єктами виробничо-господарської діяльності всіх форм власності. Особливу увагу було звернуто на факти невиконання договірних зобов’язань, застосовування судових санкцій до сторони, що порушила умови договору. Значне місце у дослідницькій роботі відведено нотаріальній службі, повноваженням нотаріуса, узгодженості окремих положень законодавства, реалізації прав власності на землю, зміни та доповнення до земельного законодавства;

4) досліджено правові інструменти охорони вод і водного господарства Європейського союзу та основних регуляторних документів водного господарювання органами місцевого самоврядування Західної України. На цій основі представлена доповідь на ІІІ Семінарі Coalіtіon Clean Baltіc (16-17 грудня 2004 р., м. Хаапсалу, Естонія). Проведено аналіз та порівняння нормативно-правової бази України та Міжнародного союзу з охорони природи щодо охорони рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення тварин.

4. Удосконалення документації, форм і методів бухгалтерського обліку і аудиту в різних типах сільськогосподарських підприємств при різних формах власності (кафедра бухгалтерського обліку і аудиту).

За цією тематикою розроблено та проведено роботу з удосконалення та поширення рекомендацій щодо вдосконалення методології обліку і аудиту в умовах ринкової трансформації, досліджувався вплив методології на рівень економічної ефективності виробництва в підприємствах АПК, здійснювалась робота з запровадження нових реєстрів журнально-ордерної форми обліку. Впровадження здійснено в навчально-науково-дослідному центрі ЛДАУ.

5. Удосконалення маркетингового обслуговування підприємств АПК (кафедра зовнішньоекономічної та маркетингової діяльності).

За цією тематикою розроблено план маркетингу для різних сільськогосподарських формувань Кам’янка-Бузького району Львівської області, підготовлені та запроваджені у практику Положення про службу (відділ) маркетингу, "Посадові інструкції спеціалістів з маркетингу, розроблені рекомендації щодо організаційної структури служби маркетингу".

6. Розробка системи підтримки прийняття рішень в АПК (кафедра інформаційних технологій).

За цією тематикою розроблено можливість створення конкретних формалізованих комп’ютерних програм з планово-економічних розрахунків проблем сільськогосподарського виробництва для вибору найбільш доцільної сукупності заходів з метою досягнення оптимального рішення.

7. Реформування управління сільськогосподарським виробництвом в умовах ринкової економіки (кафедра менеджменту).

За цією тематикою розглянуто та розроблено теоретичні засади трансформаційних процесів в організації виробництва і управління ним при здійсненні аграрної реформи в АПК Львівської області, здійснена економічна оцінка результатів господарювання, обґрунтовані основні пріоритетні напрями розвитку агропромислового виробництва.

8. Проблеми удосконалення організаційно-виробничих структур підприємств та економічних взаємовідносин в сільському господарстві (кафедра організації виробництва і агробізнесу ім. проф. Є.Храпливого).

За цією тематикою здійснено ряд заходів:

1) проаналізовано функціонування підприємств різних форм власності в динаміці за останні п’ятнадцять років; вивчення регіональних особливостей взаємовідносин і господарських механізмів при функціонуванні підприємств різних форм власності; дослідження та вивчення демографічних особливостей сільського населення західного регіону України, дослідження факторів впливу на формування ринку праці;

2) економічно обґрунтовано параметри організаційно-виробничих структур в сільському господарстві та визначено ефективність їх функціонування відповідно до ринкових умов розвитку народного господарства; розроблено рекомендації щодо формування сприятливого бізнес-середовища з використанням аналізу вигод і витрат; розроблено методичні рекомендації по розробці бізнес-плану для сільськогосподарських підприємств різних форм власності.

9. Аналіз та прогнозування тенденцій соціально-економічного розвитку в умовах багатоукладної аграрної економіки (кафедра статистики та аналізу).

За цією тематикою проведено аналіз цінової на ринку продукції скотарства в Карпатському регіоні; аналіз грошових доходів і видатків сільського населення та розроблено основні складові соціально-економічного механізму їх підвищення; розроблено перспективні параметри розвитку особистих селянських господарств у Львівській області на 2010 р.; розроблено пропозиції з покращання зайнятості сільського населення Львівської області; розроблено основні напрями комплексного розвитку сільських територій у передгірній та гірській зонах Львівської області.

10. Теоретичні основи становлення і розвитку ринкових відносин у сфері АПК (кафедра економічної теорії).

За цією тематикою опрацьовано ряд проблемних питань розвитку відносин власності в сільському господарстві, зроблено порівняльний аналіз реформування власності в Західній Україні за періоди 1947-1950 рр. і в 1990-2000 рр. Зокрема, визначено недоліки при реформуванні власності за період 1991-2004 рр. Так, при цьому не враховано уже досягнутий рівень розвитку продуктивних сил, форми реалізації приватної власності. Всі ці недоліки призвели до розвитку індивідуального виробництва, без наявної для цього матеріально-технічної бази, утворення нетрудової приватної власності. Приватизація сприйнята як привласнення частки національного майна окремими громадянами України.

11. Особливості функціонування субмови сільського господарства та впровадження результатів досліджень в навчальний процес (кафедра іноземних мов).

За цією тематикою здійснювали напрацювання у сфері термінознавства – науки про терміни, зміст якої складає систематизація спеціальної лексики, її правопис, нормування, переклад. У термінології одним з найактуальніших є питання укладання словників, і ця робота на кафедрі впродовж звітного періоду продовжувалась. Кафедра брала активну участь у лексикографічних розробках окремих галузей агропромислового комплексу та їх напрямів, співпрацюючи у цьому плані з фахівцями досліджуваних галузей та колегами з кафедр іноземних мов інших навчальних закладів.

Науковий доробок економічного факультету ЛДАУ представлений у 6 монографіях, 4 підручниках, 21 навчальних посібниках та 261 наукових статей, взяли участь у 14 виставках, в тому числі 8 – міжнародних.

НТП "Землеробство"

При реформуванні земельних відносин і створенні нових форм господарювання (фермерські, приватні господарства, асоціації, акціонерні товариства, селянські спілки) виникає потреба в удосконаленні існуючих і розробці нових дешевих і надійних методів охорони ґрунтів, відтворення їх родючості в системі ґрунтозахисного землеробства, актуальним було питання розробки нових систем землеробства (сівозмін, обробітку ґрунту, боротьби з бур’янами), які забезпечують покращення природної родючості, зменшення ерозійних та інших несприятливих процесів, підвищення врожайності с.-г. культур, а також формування ерозійно-стійких екологічно-збалансованих і високопродуктивних агроландшафтів західного регіону.

НТП "Виробництво продукції на меліорованих землях"

Вивчали вплив експериментально-перевірених у виробництві систем ґрунтозахисного меліоративного землеробства, ефективних (оптимальних норм) органічних, мінеральних добрив, основних агромеліоративних заходів на агрохімічні, водно-фізичні властивості ґрунту (баланс і трансформацію гумусу, біоту тощо).

НТП "Родючість і охорона ґрунтів"

Дослідження були спрямовані на виконання завдання щодо збереження, підвищення та охорони родючості ясно-сірих і сірих лісових ґрунтів на основі застосування різних видів добрив, меліорантів та максимального залучення до біологічного кругообігу місцевих сировинних ресурсів так як продуктивність земель з низьким вмістом гумусу можна підвищити лише шляхом раціонального поєднання вапнування, органічних і мінеральних добрив.

НТП "Зернові та олійні культури"

Актуальні дослідження були спрямовані на розробку ресурсозберігаючої технології вирощування сортів нового покоління озимих, ярих зернових і зернобобових культур, що включала комплекс заходів хімізації в поєднанні з елементами біологізації, застосування яких збільшує виробництво зерна зернових колосових, покращує його якість, дозволяє одержати екологічно чисту продукцію.

Крім того, виконували завдання, що стосувалося удосконалення ресурсозберігаючої технології вирощування високоякісного насіння сортів озимої пшениці різного еколого-географічного походження для умов західного регіону, оскільки це зв’язано з метою повного використання біологічного потенціалу новостворених сортів як вітчизняної, так і зарубіжної селекції.

Селекційну роботу також було спрямовано на отримання нового селекційного матеріалу для створення високопродуктивних сортів ярого ячменю пивоварного призначення, резистентних до захворювань, озимого ячменю кормового напряму з високою поживною цінністю зеленої маси, створення високопродуктивного, пластичного ранньостиглого сорту вівса, стійкого до карликової іржі, з високою поживною якістю зерна.

НТП "Луб’яні культури"

Завдання стосувалося розробки ресурсозберігаючої екологічно безпечної технології вирощування льону-довгунцю, яка забезпечує, у першу чергу, збільшення врожаю якості льонопродукції, зниження затрат праці, витрат матеріальних і енергетичних ресурсів, а при умові застосування стимуляторів росту та розвитку рослин – підвищення стійкості рослин до несприятливих факторів зовнішнього середовища: високих і низьких температур, нестачі вологи, фітоксичної дії пестицидів, ураження хворобами і шкідниками.

НТП "Генетичні ресурси рослин України"

Вивчались завдання щодо формування та ведення колекційних зразків сортів зернових, зернобобових і кормових культур на підставі вивчення їх господарсько-цінних та морфобіологічних ознак для подальшого використання в селекційному матеріалі.

НТП "Агроекологічний моніторинг і моделювання сталих агроландшафтів та агроекосистем"

Розробка теоретичних основ комплексної селекції рослин і мікроорганізмів за ознаками біологічної фіксації азоту та створення генетичних систем, здатних формувати високий вихід екологічно чистої рослинної продукції. Також розробляли моделі сталих ландшафтів та агроекосистем на лучних угіддях західного регіону і проводили комплексний агроекологічний моніторинг сталих грунтів за систематичного впливу різних заходів.

НТП "Кормовиробництво"

Одним з основних завдань була селекційна робота, спрямована на створення нових сортів однорічних і багаторічних бобово-злакових трав: конюшини лучної, повзучої, лядвенцю рогатого, грястиці збірної, тимофіївки лучної, костриці очеретяної, пажитниці однорічної, райграсу пасовищного. Новостворені сорти матимуть вищу насіннєву та вегетативну продуктивності порівняно до районованих стандартів. Деякі сорти перспективних кормових культур в сумішці з пайзою, бобами, люпином було використано при заготівлі силосованих кормів, які є необхідною складовою частиною раціонів сільськогосподарських тварин.

Розробляли нові елементи сучасних низько-енергозатратних технологій вирощування кормових трав, що призводять до здешевлення кормів, і зниження собівартості тваринницької продукції.

Дуже важливою проблемою програми "Кормовиробництво" були розробки енергоресурсозберігаючої технології створення і використання культурних пасовищ для ВРХ з метою зменшення енерговитрат, подовження продуктивного довголіття травостоїв та пасовищного періоду; енергозберігаючої технології створення і використання бобово-злакових травостоїв на осушених низинних луках; удосконалення технології створення і ефективного тривалого використання сіножатей і пасовищ на схилових землях.

НТП "Картоплярство"

Створення нових високоврожайних сортів картоплі, стійких до вірусних хвороб та фітофторозу. Розробляли нові та оптимізовано існуючі технологічні процеси удобрення, захисту від бур’янів і грунтових шкідників картоплі стосовно умов західного Лісостепу України.

НТП "Цукрові буряки"

Включала завдання, що стосувалося розробки і освоєння зональних технологій виробництва цукрових буряків з використанням високоврожайних, стійких до комплексу шкідливих організмів і гібридів, високоефективних енерго-і ресурсоощадних систем обробітку грунту, удобрення та захисту рослин.

НТП "Захист рослин"

Створення зональних систем інтегрованого захисту сільсько­господарських культур від бур’янів, хвороб, шкідників, оскільки проведення захисту посівів на основі біоценологічного принципу потребує високої культури застосування захисних заходів з врахуванням фітосанітарної ситуації. Захист рослин від шкідливих організмів грунтується на регулюванні їх чисельності в агробіоценозах на глибокій науковій основі, що забезпечить зниження втрат врожаю.

Науково-дослідна робота в галузі тваринництва була спрямована на удосконалення системи годівлі сільськогосподарських тварин та заготівлі кормів; удосконалення типів худоби молочного, комбінованого, м’ясного напрямів продуктивності та розробку технології виробництва молока і яловичини; розробку системи виробництва продукції свинарства; розробку системи ведення вівчарства; розробку системи інтенсифікації гусівництва; розробку способів виробництва екологічно чистої продукції у зонах техногенного забруднення.

Дослідження (фундаментальні та прикладні) наукових підрозділів проводили з 5 науково-технічних програм: "Годівля сільськогосподарських тварин"; "Розведення і генетика тварин"; "Технології в молочному і м’ясному скотарстві"; "Наукове забезпечення сталого розвитку галузей тваринництва"; "Агроекологічний моніторинг і моделювання сталих агроландшафтів та сталих агроекосистем".

НТП "Годівля с.-г. тварин"

Продовжено роботу по розробках рецептури комбікормів з максимальним насиченням місцевими кормовими ресурсами для сезонних систем годівлі тварин і птиці, що забезпечує підвищення їх продуктивності та одержання високоякісної тваринницької продукції.

НТП "Розведення і генетика тварин"

Актуальною проблемою залишається збереження та удосконалення племінних ресурсів існуючих планових і новостворених порід, типів ВРХ в західному регіоні. Важливим було формування генеалогічних структур генофонду з використанням власних племінних ресурсів при консолідації ліній, заводських типів і стад. У результаті збережено генофонд, консолідувано внутріпородні типи української чорно-рябої та симентальської порід, створено в їх структурі заводські типи, високопродуктивні батьківські лінії і стада з підвищеною молочною та м’ясною продуктивностями, природною резистентністю тварин у суспільному та індивідуальному секторах зони західного регіону. Розроблено тести племінної характеристики бугаїв, що дозволяє значно скоротити час і кошти на їх оцінку. Селекційний процес з породами і типами здійснювали за допомогою методів добору і підбору тварин, оцінки бугаїв за якістю нащадків.

Дослідження даної науково-технічної програми були також спрямовані на пошук раціональних шляхів підвищення рівня молочної продуктивності, зменшення кількості перегулів, збільшення народжуваності телят. Розробляли спосіб прогнозування відтворної здатності і молочної продуктивності та спосіб профілактики післяродового періоду. Розроблені способи рекомендовано для впровадження в індивідуальних, фермерських і колективних селянських господарствах західного регіону.

Продовжували роботу над створенням стад м’ясної худоби, адаптованих до умов західного регіону, з врахуванням нових технологій утримання. Проводили селектогенез на створення тварин бажаного типу згідно з цільовими стандартами з оцінкою чистопородного і помісного молодняка за енергією росту.

НТП "Наукове забезпечення сталого розвитку галузей тваринництва"

Включала завдання, що стосується удосконалення існуючих порід і ліній свиней з метою покращення репродуктивних, відгодівельних і м’ясних якостей для використання їх в регіональній системі розведення.

В результаті селекційно-племінної роботи одержано свині з високими репродуктивними, відгодівельними і м’ясними якостями, яких буде використано в товарних господарствах всіх форм власності у Львівській та інших областях західного регіону.

Дана програма вивчала також питання розвитку вівчарства. В галузі гірсько-карпатського вівчарства завдання включало порівняльний аналіз продуктивності тварин і встановлення корелятивних взаємозв’язків між молочною і вовновою, молочною і м’ясною, м’ясною і вовновою продуктивностями та виділення групи тварин з гармонійним поєднанням типів продуктивності з метою формування племінного ядра в середині популяції, яке може стати базою для створення в Карпатах овець комбінованого типу з високими показниками окупності затрат за умови комплексного використання продукції вівчарства.

В галузі рівнинного м’ясо-вовнового вівчарства було продовжено пошук ефективних моделей його ведення з використанням порід вітчизняної селекції.

Дуже важливою і актуальною проблемою була розробка системи інтенсифікації гусівництва в західному регіоні, яка полягала в покращенні популяції шляхом ввідного схрещування оброшинських сірих гусей з гусаками великої сірої, а трипородних помісей – з гусаками породи легарт. Одержані помісі вивчали як за продуктивними так за екстер’єрними і інтер’єрними показниками. Необхідність ввідного схрещування була продиктована негативною тенденцією щодо зниження показників птиці, яка розводилася "в чистоті" вже протягом тривалого часу.

НТП "Технологія в молочному скотарстві"

Завдання було спрямовано на розробку інформаційної системи оцінки ефективності ведення молочної ферми на основі моделювання технічних рішень. Було оцінено технологічні параметри молока залежно від рівня годівлі та системи доїння.

НТП "Агроекологічний моніторинг і моделювання сталих агроландшафтів та агроекосистем"

Включала завдання, яке полягало в пошуку методів ефективного використання забруднених внаслідок дії шкодочинних факторів сільськогосподарських угідь і одержання на них екологічно чистої продукції. У західному регіоні такими зонами є території, на яких проводили видобування сірки і проводять видобування вугілля, де спостерігаються численні патології як у сільськогосподарських тварин, так і в людей. Тому необхідно було з’ясувати механізми дії шкодочинних факторів у ланцюгу грунт-рослина-тварина-людина та розробити ефективні методи попередження їх негативної дії.

НТП "Фізіологія і біохімія тварин"

Підпрограма 1 "Підвищення використання поживних речовин корму та їх трансформації у продукти тваринництва"

01.01. ДР 0101U003434 "Дослідити механізми впливу деяких макро- і мікроелементів на метаболізм в організмі жуйних тварин, ріст популяції симбіотичних мікроорганізмів у передшлунках, продуктивність тварини-господаря та внести корективи в мінеральне живлення молодняку великої рогатої худоби". Виконавець – лабораторія обміну речовин.: Сологуб Л.I., д.б.н., проф., зав. лаб.

01.01.01. Дослідити вплив мінеральних елементів на метаболічні процеси в рубці молодняку ВРХ та обмінні процеси в організмі і вдосконалити норми мінерального живлення.

01.01.01.04. Дослідити прооксидантну і антиоксидантну дію мінеральних елементів на симбіотичні мікроорганізми в рубці, також в тканині печінки молодняку великої рогатої худоби.

01.01.02. Дослідити процеси метаногенезу у рубці великої рогатої худоби в залежності від функціональної активності метаногенних бактерій, факторів годівлі та розробити способи регуляції його інтенсивності.

01.01.02.04. Дослідити вплив структурних і неструктурних вуглеводів на інтенсивність метаноутворення в рубці великої рогатої худоби.

01.02. ДР0101U003427 "Удосконалити систему живлення високопродуктивних корів на основі вивчення субстратної регуляції секреції молока і метаболізму в рубці, м’язовій і жировій тканинах"

Виконавець – лабораторія живлення корів і регуляції молокоутворення: Кишко В.І., зав.лаб., к.с-г.н.

Науково-дослідна робота виконувалась по завданню:

01.02.01. Дослідити механізми субстратної і гормональної регуляції метаболізму в рубці, м’язовій і жировій тканинах та секреції молока у корів за різного співвідношення вуглеводних складників, форм протеїну і ліпідів в їх раціоні на різних стадіях репродуктивно-лактаційного циклу.

01.02.01.04. Вивчити вплив захищеного протеїну і ліпідів на ферментативні процеси в рубці, формування фонду метаболітів – попередників синтезу молока, молочну продуктивність та склад молока у початковий період лактації.

01.02.01.05. З’ясувати вплив різних співвідношень між фракціями легкорозщеплюваних протеїну і вуглеводів в раціонах корів на ферментативні процеси у рубці, склад молока і продуктивність у середині лактації.

НТП "Годівля сільськогосподарських тварин" виконувались завдання:

01.02.04. Вивчити вплив різного рівня і співвідношення фракцій структурних і неструктурних вуглеводів на процеси рубцевого метаболізму та молочну продуктивність корів.

01.02.04.04. Встановити співвідношення фракцій легко- і важкорозщеп-люваних вуглеводів, які посилюють інтенсивність ферментативних та синтетичних процесів у рубці в сухостійний період.

НТП "Фізіологія і біохімія тварин. Біологічні основи підвищення продуктивності тварин"

01.03. ДР 0101U003430 "Вивчити субстратні механізми регуляції біохімічних процесів, що лежать в основі росту тварин і птиці, розробити способи його стимуляції і підвищення харчової цінності одержуваної продукції."

Виконавець – лабораторія біології росту і розвитку тварин: Янович В.Г., д.б.н., зав. лаб.

Згідно науково-тематичного плану НДР в лабораторії проводилась по 7 завданнях 4 рівня.

01.03.01.04. "Вивчити вплив вітаміну А на синтез білків у скелетних м’язах і білковий профіль крові молодняку великої рогатої худоби і його ріст".

01.03.02.02. "Вивчити вплив вітаміну А на синтез окремих класів ліпідів у скелетних м’язах і ліпідний профіль крові молодняку великої рогатої худоби і його ріст".

01.03.02.03. "Вивчити вплив різного рівня вітаміну Е в раціоні гусей на обмін ліпідів в органах гусенят у ранньому віці".

01.03.03.02. "Вивчити вплив вітамінів А, Д, Е і селену на метаболічний профіль корів при парентеральному їх введенні".

01.03.03.03. "Вивчити вплив вітаміну Д на синтез білків і ліпідів у скелетних м’язах та білковий і ліпідний профіль крові молодняку великої рогатої худоби і його ріст".

01.03.04.03. "Вивчити вплив ентеросорбентів, виготовлених на основі цеоліту на вміст макро- і мікроелементів у тканинах курчат-бройлерів".

01.03.05.04. "Вивчити видові особливості метаболізму насичених, мононенасичених і поліненасичених жирних кислот у скелетних м’язах ставкових риб у літній та зимовий періоди".

01.04. ДР 0101U003437 "Вивчити роль субстратів у механізмі трансформації поживних речовин корму у птиці та розробити систему ефективного використання рослинної сировини в раціонах".

Виконавець – лабораторія фізіолого-біохімічних основ живлення птиці: Стояновська Г.М. к.б.н., зав. лаб.

01.04.01.04. "Дослідити ефективність засвоєння організмом курей поживних речовин із ізокалорійних і ізопротеїнових раціонів різного складу".

01.04.02.04. "Дослідити вплив додавання біомаси дріжджів Phaffіa rhodozyma до раціону курей на рівень засвоєння каротиноїдів їх організмом і продуктивність".

НТП "Наукове забезпечення сталого розвитку галузей тваринництва"

Підпрограма "Птахівництво"

01.04.04.04."Вивчити рівень використання організмом птиці поживних речовин з рослинних інгредієнтів раціону при використанні біологічно активних добавок".

01.05. ДР 0101U003436 "Селекція нових штамів мікроорганізмів – продуцентів біологічно активних речовин (БАР) та розроблення технології їх виробництва"

Виконавець – лабораторія мікробіологічного синтезу біологічно активних речовин: к.б.н. Колісник Г.В.

01.05.02. Розроблення технології отримання біомаси дріжджів, збагаченої БАР, та дослідження її біологічної і продуктивної ефективності у складі традиційних раціонів тварин і птиці.

01.05.02.02 Дослідити каротиногенез і якісні показники біомаси селекціонованого штаму дріжджів Phaffіa rhodozyma в ростовому процесі за різних умов культивування.

Підпрограма 2. Фізіолого – біохімічні та селекційно – генетичні основи підвищення резистентності та адаптаційної здатності тварин

02.01. ДР 0101U003438 "Вивчити механізми дії імунотропних засобів на імуногенез у тварин та розробити способи підвищення імунної функції організму".

Виконавець – лабораторія імунології Віщур О.І., к.вет.н., зав. лабораторією,

02.01.01.04.01. Вивчити вплив ліпосомальної форми препарату "Антоксан" на імунний і антиоксидантний статус у поросят при відлученні.

02.01.01.03.02. Дослідити вплив інтерферону, селеніту натрію і вітамінів А, D3, Е у формі ліпосомальних емульсій на імунний і антиоксидантний статус у телят.

02.01.01.04.03. Вивчити корелятивні зв’язки між імунним статусом (потенціалом) тварин та пoродними особливостями великої рогатої худоби.

02.02. № ДР 0101U003429 "Вивчити біологічні особливості формування резистентності, адаптації і репродуктивної функції у тварин та розробити способи їх корекції при дії радіаційного і техногенного навантаження".

Виконавець – лабораторія екологічної фізіології і біохімії: Федорук Р.С., к.б.н., завідуючий лабораторією.

02.02.01 "Розробити фізіолого-біохі­мічні способи активації імунобіологічної реактивності та репродуктивної функції організму тварин в умовах техногенного заб­руднення довкілля".

Виконувалися два завдання третього рівня, а саме 02.02.01.02 "Вивчити біологічну і продуктивну дію препарату "Сел-Плекс" у корів і телят, які утримуються в зоні техногенного забруднення" та 02.02.01.03 "Апробація мінерально-вітамінної добавки в годівлі корів у зоні техногенного навантаження".

Із завдання 02.02.01.02 було проведено дослід 1: "З’ясувати фізіолого-біохімічні механізми впливу селеновмісного препарату "Сел-Плекс" на організм корів в останні два місяці тільності та період роздою".

Дослід 2. "З’ясувати біологічну і продуктивну дію селеновмісного препарату "Сел-Плекс" у телят при застосуванні його в перші 2 місяці життя".

По завданню 02.02.01.03 проведено дослід 3. "Розробити рецепт мінерально-вітамінної добавки і апробувати її біологічну та продуктивну дію у корів, які утримуються в зоні підвищеного техногенного навантаження".

Дослід 4. "Вивчити біологічну і продуктивну дію препарату "І-Сак1026" із культури дріжджів у корів в період роздою".

02.02.02. "Розробити біологічні основи підвищення резистентності, адаптаційної і репродуктивної здатності організму жуйних та птиці в умовах радіаційного навантаження".

02.03. ДР 010U003433 "Вивчити ендокринні та субстратні механізми регуляції обміну речовин у свиней та розробити способи підвищення їх продуктивності".

Виконавець – лабораторія ендокринної регуляції: Снітинський В.В., академік УААН, д.б.н., професор.

У 2004 році робота ведеться по 3 завданнях 4-го рівня.

02.03.01.03. Виробнича перевірка рецептів комбікормів для підсисних та відлучених поросят.

02.03.02.04. "Вплив хрому на динаміку обміну речовин у поросят при їх відлученні від свиноматок".

02.06.03.04. Вплив біологічно-активних речовин на фізіологічний стан та обмін речовин у поросят.

02.04. № ДР 0101U003435 "Вивчити механізми вовноутворення і розробити генетико-біохімічні способи підвищення вовнової продуктивності овець та поліпшення якості вовни".

Виконавець – лабораторія фізіолого-біохімічних основ вовноутворення – Стапай П.В., д. с.-г. н., зав. лаб.

Згідно з науково-тематичним планом у 2004 р. дослідна робота проводилася за 2 завданнями 2-го рівня:

02.04.01 "Дослідження регуляторних механізмів формування високоякісної вовни різними генотипами овець" і 02.04.02 "Удосконалити племінні і біологічні якості овець дослідного господарства "Чишки" шляхом використання баранів м’ясних і м’ясо-вовнових порід".

По завданню 02.04.01. виконувалися два етапи (завдання третього рівня):

02.04.01.07 "Регуляторний вплив макро- і мікроелементів та тирозину на тирозиназну активність шкіри в контексті меланогенезу в овець з кольоровою вовною".

02.04.01.08 "З’ясування впливу екзогенного гормону росту на метаболічні показники крові і ріст вовни".

02.04.01.09 "Вивчити вплив біологічно активних речовин раціону овець на ріст вовни та її фізико-хімічні параметри".

НТП "Наукове забезпечення сталого розвитку галузей тваринництва"

Підпрограма "Вівчарство"

02.04.02.03 "Отримати помісі різної кровності від схрещування тонкорунних і напівтонкорунних м’ясо-вовнових маток з баранами породи суффолк і вивчити їх продуктивні та господарсько-корисні якості".

НТП "Фізіологія і біохімія тварин. Біологічні основи підвищення продуктивності тварин"

02.05. ДР. 0101U003421 "Дослідити фізіолого-біохімічні процеси фолікуло-, оо- і ембріогенезу та розробити способи підвищення відтворної здатності корів і свиноматок нових генотипів".

Виконавець – лабораторія біотехнології відтворення тварин: Шаран М.М., канд. біол. наук, завідувач лабораторії.

У звітному періоді дослідження проводилися за трьома етапами:

02.05.01.03. Розробити схеми введення та оптимальні дози комплексного препарату для підвищення приживлення ембріонів у телиць-реципієнтів.

02.05.01.04. Встановити ефективність гормонально-вітамінного препарату "Міметон" при лікуванні ендометритів у корів.

02.05.01.04. Встановити ефективність застосування комплексних препаратів для стимуляції охоти у свиноматок.

НТП "Наукове забезпечення сталого розвитку галузей тваринництва"

Підпрограма "Свинарство"

02.05.04.02. "Вивчити вплив біологічно-активних речовин у складі середовища для розбавлення сперми кнурів на підвищення запліднюючої здатності сперміїв при штучному осіменінні свиноматок".

НТП "Фізіологія і біохімія тварин. Біологічні основи підвищення продуктивності тварин"

Підпрограми "Фізіолого-біохімічні та селекційно-генетичні основи підвищення резистентності та адаптаційної здатності тварин"

02.06. ДР 0101U003431. "Розробити методи стимуляції розвитку ембріональних клітин ссавців із застосуванням клон-технологій"

Виконавець – лабораторія біотехнології і генетики: завідувач лабораторії к.б.н. А.В.Мадіч.

У звітному році науково-дослідну роботу проводили за завданнями

02.06.01.03 "Розробити технологію одержання і довготривалого зберігання культури фідерних клітин маткового походження" (2004-2005).

02.06.01.03.01 "Дослідити життєздатність та проліферативну активність розморожених фідерних клітин під дією гормональних препаратів та ростових факторів".

02.06.02.02 "Розробити спосіб введення гормональних препаратів у мікро дозах для стимуляції охоти у корів" (2003-2004рр.)

НТП "Технології в молочному і м’ясному скотарстві"

Підпрограма "Відтворення сільськогосподарських тварин"

02.06.04. (01.02.06.) Розробити і удосконалити методи одержання придатних для трансплантації ембріонів великої рогатої худоби, овець після культивування зародкових клітин поза організмом.(2002-2005рр.)

02.06.04.04. (01.02.06.02) Удосконалити метод іn vіtro запліднення овець.

НТП "Фізіологія і біохімія тварин. Біологічні основи підвищення продуктивності тварин"

Підпрограма "Фізіолого-біохімічні та селекційно-генетичні основи підвищення резистентності та адаптаційної здатності тварин"

02.07. ДРV003428 "Розробити ефективні методи використання молекулярних і генетичних тестів при оцінці фізіологічного стану організму тварин"

Виконавець – лабораторія біотехнології і генетики: пров.н.сп., к.б.н. М.С.Бердичевський.

У звітному році науково-дослідну роботу проводили за завданнями:

02.07.01. "Розробити фізіолого-біохімічні основи генетичного скринінгу і методи його використання в оцінці резистентності високопродуктивних тварин до захворювань".

02.07.02. "Фізіолого-біохімічна оцінка генотипу тварин з використанням вдосконалених методів моніторингу генетичної мінливості"

НТП" Розведення і генетика тварин"

Підпрограма "Генетика сільськогосподарських тварин і збереження генофонду"

02.07.03. (01.01.03.) "Розробити моніторингову систему та імуногенетичні тести інтегральної оцінки стану генетичної мінливості популяцій в різних агроекосистемах західного регіону України і провести у них ідентифікацію фенів та опис генофонду"

02.07.03.04. "Ідентифікація фенів масті та морфофізіологічних ознак і моніторинг рівня генетичної мінливості у популяціях західного типу української чорно-рябої молочної худоби"

02.07.04. (01.01.04.) "Оцінити потенційні можливості генотипу корів та бугаїв-плідників за якістю нащадків на основі методів ведення системи моніторингу генетичної мінливості порід".

02.07.04.04. "Оцінка потенційних можливостей тварин різних морфо-фізіологічних типів з використанням фено-, імуно- та генетико-біохімічних тестів".

НТП "Фізіологія і біохімія тварин. Біологічні основи підвищення продуктивності тварин"

02.08. Вивчення біологічних механізмів розвитку пріонних хвороб.

Виконавець – Науково-виробничий центр з вивчення пріонних інфекцій: Влізло В.В., док. вет. наук, професор, член-кор УААН, директор.

02.12. 01. (02.08.01.) "Освоєння сучасних методів діагностики пріонів"

02.12.01.01. (02.08.01.01.) "Освоєння гістоморфологічних та імуноферментних методів діагностики пріонів".

02.08.02. (02.12.02.) "Дослідити вікову динаміку вмісту білків, кисень-залежних процесів і гістоморфологічних показників тканин та біологічних рідин організму тварин".

02.08.02.01. (02.12.02.01.) "Встановити вікову динаміку вмісту білків, кисень-залежних процесів і гістоморфологічних показників селезінки та лімфатичного вузла".

02.08.03. (02.12.03.) "Дослідити наявність пріонів та розробити прижиттєві методи виявлення в організмі тварин".

02.08. 03. 01. (02.12.03.01) "Встановити наявність пріонів в біологічних рідинах організму тварин".

НТП " Ветеринарне благополуччя", "Моніторинг епізоотичної ситуації, дослідження етіологічних та патогенетичних механізмів розвитку пріонних інфекцій"

02.08.04. (02.12.04.) "Аналіз захворюваності тварин на прінні інфекції у світі".

02.08.05. (02.12.05.) "Вивчення етіологічних факторів, що сприяють розвитку пріонних інфекцій".

02.08.06. (02.12.06.) "Дослідження патогенетичних механізмів розвитку пріонних інфекцій тварин"

02.08.07. (02.12.07.) "Освоєння сучасних та розробка прижиттєвих методів діагностики пріонних інфекцій тварин".

02.08.08. (02.12.08.) "Розробка заходів профілактики пріонних інфекцій тварин".

Секцією сільськогосподарських наук у звітному році було випущено 9 періодичних видань:

  1. Вісник Львівського державного аграрного університету: Агрономія, №8.

  2. Вісник ЛДАУ: Архітектура і сільськогосподарське будівництво, №5.

  3. Вісник ЛДАУ: Агроінженерні дослідження, №8.

  4. Вісник ЛДАУ: Економіка АПК, №№11(1) і 11(2).

  5. Вісник ЛДАУ: Землевпорядкування і земельний кадастр, №7.

  6. Збірник "Вчені ЛДАУ – виробництву", випуск 4.

  7. Науковий журнал "Біологія тварин" т. 6, № 1-2 (Інститут біології тварин).

  8. "Науково-технічний бюлетень" (Інститут біології тварин).

  9. Міжвідомчий науково-тематичний збірник "Передгірне та гірське землеробство і тваринництво" (Інститут землеробства і тваринництва західного регіону УААН).

Видавнича діяльність секції сільськогосподарських наук у звітному році:

  1. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції "Агромех-2004".

  2. Матеріали Четвертої міжнародної студентської наукової конференції "Студентська молодь і науковий прогрес в АПК".

  3. Довідник "Фізіолого-біохімічні методи досліджень у біології, тваринництві та ветеринарній медицині".

Науково-технічні зв’язки із зарубіжними науковими центрами секції сільськогосподарських наук:

У звітному році секцією сільськогосподарських наук виконувалися спільні дослідження з науковими центрами та установами Польщі, Франції, Німеччини, Білорусії, США, Хорватії, Китаю тощо.

У 2004 р. підписано угоду про співробітництво ЛДАУ з Інститутом удобрювання та ґрунтознавства в Пулавах (Польща); Сільськогосподарською Академією у Щеціні (Польща); Великопольським осередком сільсько­господарського дорадництва в Познані (Польща); Сільськогосподарський факультет університету ім. Штросмаєра, м. Осієк (Хорватія); Управлінням з питань науки і техніки м. Чанчжоу (КНР), в рамках яких передбачається реалізація широкого спектру напрямків співпраці, головними з яких є обмін результатами наукових досліджень в галузях спорідненої тематики, обмін досвідом і методиками викладання навчальних дисциплін, обмін науковими кадрами тощо.

З Краківською аграрною академією виконувалися НДР з розробки нових методів запліднення іn vіtro і трансплантації ембріонів у овець і корів (угоди про співпрацю від 21.12.1998 р. та 2000 р.). Співробітниками інституту за кошти приймаючої сторони опрацьовано методичні підходи для розробки нових способів трансплантації ембріонів. Удосконалено методи стимуляції охоти у вівцематок та проведено лапароскопічне осіменіння їх спермою баранів породи саффолк. Проведено також стимуляцію статевої охоти у овець препаратом із зменшеною до 30% дозою ГСЖК.

Вченими Краківської академії проведене штучне осіменіння вівцематок д.г. "Чишки" з використанням методу лапароскопії. Отримано приплід помісних ягнят, які будуть використані для створення м’ясововнових стад овець у дослідному господарстві "Чишки", а також в інших базових господарствах Західного регіону.

З Краківською аграрною академією також виконувалися НДР, згідно яких були розроблені і запропоновані для використання нові методи досліджень щодо безпеки продуктів харчування в Україні, які будуть використані в роботі Інституту біології тварин УААН.

У Франції з Генеральною дирекцією продовольчої політики Міністерства с.г. та Регіональним інститутом аналізу та контролю за ГЕ ВРХ проводяться спільні наукові дослідження, згідно яких запропоновано нові методи діагностики, профілактики і боротьби з ГЕ ВРХ для Державного Департаменту ветеринарної медицини України, Центральної державної лабораторії ветеринарної медицини.

У Франції в Середземноморському інституту нейробіології м. Марселя науковцем ІБТ освоєно сучасні методи досліджень у електронній мікроскопії.

Для підвищення результативності наукового співробітництва, крім міждержавних, доцільно формувати і загальнодержавні програми співпраці, які б включали регіональні і галузеві проекти, що сприятиме налагодженню особистих наукових зв’язків провідних вчених з пріоритетних напрямів досліджень.

Результативність спільних досліджень секції сільськогосподарських наук з науковими установами НАН України, Мінагрополітики, інших міністерств та відомств України.

Науково-дослідна робота секції сільськогосподарських наук за звітний період була спрямована на дальше розширення і підвищення результативності наукових зв’язків з установами НАН України, Міністерства аграрної політики України з розробки питань живлення і відтворення тварин, вирощування молодняку, сільськогосподарської біотехнології.

У відповідності до спільного наказу УААН та Міністерства аграрної політики України №59-29 від 25.06.2001 року при секції аграрної політики створено науково – виробничний центр з вивчення пріонних інфекцій тварин. У звітному році Центром виконано робіт на 10 тис. грн. згідно з договором з МАП. Зокрема, розроблена "Інструкція з діагностики, заходів боротьби і профілактики губчастоподібної енцефалопатії ВРХ", а також методичні підходи з діагностики і фізіолого – біохімічних досліджень пріонних інфекцій сільськогосподарських тварин.

Згідно з Договором Мінагрополітики № 81/1 проведено моніторинг епізоотичної ситуації в неблагополучних країнах щодо проявів губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби. Виявлено, що однією з причин виникнення епізоотії є згодовування м’ясо-кісткового борошна, ураженого збудником овець скрейпі. Туші тварин, які гинули від скрейпі, переробляли на м’ясо-кісткове борошно. Проникаючи в організм великої рогатої худоби, збудник трансформується, долаючи видовий бар’єр, і викликає захворювання. Крім цього, досліджено можливість зараження спонгіоформною енцефалопатією аліментарним шляхом – випасання тварин на пасовищах, заражених збудником скрейпі, який виділяється з сечею.

Проводились фундаментальні дослідження з Інститутом біології клітини НАН України з питань селекції високопродуктивних штамів дріжджів Candіda utіlіs – продуцентів рибофлавіну, придатних для промислового отримання препаратів цього вітаміну. Отримані нові штами дріжджів, які за біосинтетичною продуктивністю наближаються до кращих світових зразків, продукують понад 1 г вітаміну В2/кг біомаси дріжджів, що вказує на конкурентну здатність даної розробки.

У 2004 році з МОН виконувалось завдання "Розробка теоретичних основ і еколого-економічне обґрунтування способів зменшення емісії метану в атмосферу жуйними тваринами, як фактора впливу на парниковий ефект в контексті регіональних особливостей і глобальних наслідків". Досліджено інтенсивність метаногенезу та деякі показники життєдіяльності мікроорганізмів вмісту рубця за умов впливу окремих хімічних елементів. З’ясовано фізіолого-біохімічні механізми впливу окремих мінеральних сполук, глутатіону, цистеїну, метіоніну на процеси метаногенезу в рубці жуйних. Встановлено, що сірковмісні амінокислоти посилюють ріст популяції бактерій і не змінюють інтенсивність метаногенезу. Додавання 6-ти валентного хрому інгібує метаногенез у вмісті рубця ВРХ, стимулює ріст мікроорганізмів і продукцію летких жирних кислот. Розроблено оптимальні дози додавання цих елементів до кормових добавок.

Слід відзначити, що розширення і зміцнення наукових зв’язків з академічними та відомчими науковими установами дає змогу раціонально і з максимальною віддачею використовувати інтелектуальний потенціал, нову апаратуру і методи досліджень, вони сприяють прискореному розвитку пріоритетних напрямків біологічної і сільськогосподарської науки з фундаментальних та прикладних проблем.

Для покращення інтеграції навчального процесу з проведенням НДР, ефективного використання наукових кадрів та дослідної бази в секції сільськогосподарських наук укладено договори про співпрацю з окремими кафедрами:

  • біохімії Львівського національного університету ім. І.Франка та лабораторією екологічної фізіології і біохімії;

  • дрібного тваринництва Львівської національної академії ветеринарної медицини та лабораторією фізіолого – біохімічних основ живлення птиці;

  • технології молока і молочних продуктів Львівської національної академії ветеринарної медицини та лабораторією живлення корів і регуляції молокоутворення;

  • годівлі тварин Львівської національної академії ветеринарної медицини та лабораторією живлення корів і регуляції молокоутворення;

  • фармакології Львівської національної академії ветеринарної медицини та лабораторією екологічної фізіології і біохімії;

  • мікробіології і вірусології Львівської національної академії ветеринарної медицини та лабораторією обміну речовин;

  • ветеринарно-санітарної експертизи Львівської національної академії ветеринарної медицини і лабораторією екологічної фізіології і біохімії.

  • кафедрою технології біологічно активних сполук, фармації та біотехнології НУ "Львівська політехніка" та лабораторією мікробіологічного синтезу БАР.

Укладено договори про співпрацю з Державним НДКІ ветпрепаратів і кормових добавок МАП, Подільським державним аграрно-технічним університетом.

Крім цього, Львівська національна академія ветеринарної медицини та Державний НДКІ ветпрепаратів і кормових добавок Мінагрополітики є співвиконавцями завдань НТП "Фізіологія і біохімія тварин". Отримані позитивні результати з використання кремнію, сірки і цинку у годівлі птиці, визначення впливу техногенних факторів на якість продукції тваринництва.

У 2005 році планується здійснити низку заходів по дальшому розвитку основних напрямів наукового забезпечення реалізації головних засад реформування агропромислового комплексу регіону з метою підвищення його ефективності. Зокрема, наукова секція сільськогосподарських наук Західного наукового центру НАН і МОН України у 2005 році планує провести:

  1. Звітна наукова конференція аспірантів та здобувачів за результатами науково-дослідної роботи у 2004 р. – 22-24.02.2005 р.

  2. Звітна студентська наукова конференція за результатами досліджень
    2004 р. – 14-17.03.2005 р.

  3. Семінар-навчання для власників особистих селянських і фермерських господарств "Організаційні заходи ведення агротуристичного господарства" – експерти ЄС доктор Я. Маєвський, К. Калуга (Польща) – 14-17.03.2005 р.

  4. Семінар-навчання "Сучасні методи комп’ютеризації навчального процесу" – Університет шт.Пенсільванія, США (доктор А. Тманов) – 14-16.03.2005 р.

  5. Семінар з агротуризму – 20-26.05.2005 р.

  6. Міжнародна науково-практична конференція "Сучасний стан і перспективи розвитку кооперації в АПК" – 15-16.09.2005 р.

  7. П’ята міжнародна студентська наукова конференція "Студентська молодь і науковий прогрес в АПК" – 28-30.09.2005 р.

Керівник наукової секції сільськогосподарських наук ЗНЦ НАН України і МОН України, академік УААН В.В.Снітинський

Відділення економіки і права

У складі відділення економіки і права працюють наукові секції:

  • економіки (професор Кузьмін О.Є.);

  • права (професор Косак В.М.);

  • промислової політики (Рибинок В.О.)

Наукова секція економіки

Робота наукової секції економіки протягом 2004 року проводилася за наступними напрямками:

  • Здійснення наукових досліджень у сфері реформування національної економіки, розвитку підприємництва, удосконалення менеджменту, розробки механізму залучення іноземних інвестицій тощо;

  • Публікація результатів наукових досліджень.

  • Обговорення проблем реформування економіки України на конференціях, форумах, круглих столах та семінарах.

  • Розробка методичної літератури.

  • Проведення щомісячних наукових семінарів.

  • Видання монографій, посібників та підручників.

  • Проведення студентських науково-практичних конференцій.

  • Проведення науково-методичних конференцій.

  • Організація та проведення всеукраїнських олімпіад з економічних спеціальностей.

Активну участь у роботі секції приймали Кузьмін О.Є., Фещур Р.В., Поплавська Ж.В., Бакушевич І.В., Бойко Є.І., Гуцайлюк З.В., Данилюк М.О., Домарадзька Г.С., Козоріз М.А., Кравців В.С., Лапко О.О., Ліпич Л.Г., Михасюк І.Р., Мікловда В.П., Московчак А.Т., Питюлич М.І., Побурко Я.І., Савєльєв Є.В., Скібінський С.В., Харів П.С., Хміль Ф.І., Школа І.М., Шутенко В.О., Яцура В.В., та інші.

Наукові діячі секції економіки приймали участь у таких конференціях, форумах та семінарах (табл. 1).

Таблиця

1

Участь у конференціях, семінарах, форумах протягом 2004 року

Місце і дата проведення

Назва

26 березня 2004 р., м. Київ

Міжнародна науково-практична конференція "Перспективи розвитку внутрішнього ринку промислових товарів в Україні"

25-28 травня 2004 р., м. Ялта

V Міжнародна науково-практична конференція "Маркетингові дослідження в Україні"

4-5червня 2004р., Луцьк

Міжнародна науково-практична конференція "Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання"

м. Львів

Всеукраїнська науково-методична конференція з проблем вищої освіти "Досвід впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу при підготовці фахівців за напрямками "Економіка і підприємництво" та "Менеджмент"

7-9 жовтня 2004 р. м. Львів

V Міжнародна науково-практична конференція "Маркетинг і логістика в системі менеджменту"

5-8 жовтня 2004 р., м. Одеса

Міжнародна науково-практична конференція "Економічні проблеми розвитку промислового виробництва"

22-23 квітня, 2004 р., м. Львів,

Міжнародна науково-практична конференція аспірантів, молодих вчених і студентів "Проблеми управління міжнародною економічною діяльністю"

7-9 жовтня 2004р., м. Львів

Міжнародна науково-практична конференція "Маркетинг та логістика в системі менеджменту"

2004р., м. Луцьк

Міжнародна наук.-практ. конфер. "Реформування фінансової кредитної системи і стимулювання економічного зростання"

2004р., Санкт-Петербург, Росія

Четверта міжнародна конференція "Моделювання та аналіз безпеки і ризику в складних системах

2004 р., м. Хмельницький

Всеукраїнська наукова конференція "Управління у XXI столітті: погляд молодих вчених"

2004 р., м. Донецьк

Всеукраїнська науково-практична конференція "Проблеми розвитку підприємств і нових економічних структур у сучасних умовах"

16.04. 2004 р., м. Львів

Науково-практична конференція ЛРІДУ НАНУ при президентові України "Менеджмент у ХХІ столітті: розвиток організацій та управління персоналом

26.10. 2004 р. м. Дніпропетровськ

V Всеукраїнська науково-практична конференція "Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України

Голова наукової секції економіки
ЗНЦ НАН України і МОН України
професор Кузьмін О.Є.

Наукова секція промислової політики

Згідно з прийнятим у 2004 році планом робіт секції промислової політики ЗНЦ НАН України та МОіН України проведені наступні заходи:

Проведено аналіз тематики з оцінкою залучення інвестицій підприємствами Західної України. В середньому по Україні структура інвестицій відсотково майже співпадає з регіональною структурою інвестицій в підприємства Західної України:

  • Машинобудування – 9%;

  • Транспорт і зв’язок – 7,9%;

  • Металообробка – 5,1%;

  • Хімічна та нафтохімічна промисловість – 4,8%;

  • Харчова промисловість та переробка сільгосппродукції – 14,8%;

  • Оптова торгівля та посередництво – 15%;

  • Нерухомість – 5,2%

  • Фінанси – 7,3%

  • Інше – 30,9%

Всього по Україні залучено за останні 11 років 6,65 млрд. USD іноземних інвестицій, з них підприємцями Західної України близько 0,7 млрд. USD, підприємцями Львівщини – 0,3 млрд. USD (4,6% від загальнодержавних об’ємів.

Об’єми залучених іноземних інвестицій добре узгоджуються з показниками бізнес-клімату окремих областей (інвестиційний рейтинг – 2004 та динамічний рейтинг – 2004).

Комплексний рейтинг областей Західної України стосовно бізнес-клімату дозволяє оцінити їх інвестиційну привабливість:

  • Львівська область - 6 місце в групі "Лідери";

  • Закарпатська область - 5 місце в групі "Переслідувачі";

  • Чернівецька область - 1 місце;

  • В

    в групі “Основна”

    олинська область - 2 місце;

  • Івано-Франківська область - 5 місце;

  • Тернопільська область - 9 місце;

  • Рівненська область - 1 місце в групі "Аутсайдери".

Вкладені інвестиції в підприємства вказаних областей добре корелюються з їх інвестиційною привабливістю.

Поки що біля 75% іноземних інвестицій, вкладених в підприємства України за останні 11 років, сконцентровані в 7 східних областях України та місті Києві (Київ – 31,9%, Київська область – 7,1%, Дніпропетровська область – 9%, Донецька область – 6,5%, Запорізька область – 6,6%, Одеська область – 5,4%, Харківська область – 4%, АР Крим – 3,7%). Лідером інвестицій в Західній Україні є Львівщина – 4,6%.

Як вже відзначалось у звіті за 2003 рік, наявні інвестиції вкрай недостатні (необхідний рівень повинен бути у 15-20 разів вищий), структура інвестицій (співвідношення виробництва, торгівлі, послуг) не оптимальна, майже відсутні інвестиції в наукоємні виробництва та високі технології.

На загальнодержавному рівні, з врахуванням глобалізації ринків, початку та розвитку діяльності міжнародних корпорацій на ринку України, українські підприємства відчувають величезний брак ресурсів для повноцінної конкуренції. Насамперед це відбувається через дискримінацію національних виробників, через невиправдано важкий податковий тиск, постійні зміни правил гри, через непрозору систему бізнесу тощо.

Так, на сьогодні податки в Україні відіграють лише фіскальну роль, при цьому ігнорується основна функція податків – стимулювання підприємницької діяльності, що породжує тіньові методи економічної діяльності та ухиляння від сплати податків. Кінцево підривається довіра експортерів до держави, а українські підприємства змушені відмовлятись від стратегічних завдань на зовнішніх ринках.

Таким чином, нині на порядку дня в загальнодержавному масштабі стоїть питання виведення України на рівень зовнішньої інвестиційної привабливості Угорщини, Чехії, Польщі.

Паралельно Україна має йти шляхом створення свого національного капіталу, своїх великих національних компаній. Національні компанії мають бути переконані, що держава завжди на їхньому боці. Як у цьому переконані американський "Форд" чи голландський "Філіпс".

Це особливо стосується Західного регіону України, де нема своїх "Південьмашу", "Мотор-Січі" чи "Запоріжтрансформатора".

Росія, яка є нашим головним конкурентом у Східній Європі з залучення інвестицій, має більш ліберальне законодавство. Цей чинник є одним з головних для залучення інвестицій. Тому українські підприємства втрачають власну привабливість на ринку інвестицій, а отже і власну номінальну та фактичну вартість.

Отже, загальнодержавний чинник в покращенні інвестиційного клімату держави є визначальним.

Одним з суттєвих моментів покращення інвестиційного клімату на регіональному рівні є налагодження ефективної комунікації іноземних інвесторів з місцевою владою. Як наприклад, не дивлячись на те, що інвестиційний проект "Leoni AG" для Львівщини (45 млн. євро, 5000 тисяч робочих місць) реалізовувався під патронатом Президента України, менеджери наштовхнулись на перешкоди саме на місцевому рівні, які створювали управління архітектури, санепідстанція, пожежні структури, екологи і т. д.

2. Участь у створенні Концепції Стратегії соціально-економічного розвитку Львівської області до 2015 року на інноваційній основі.

Концепція Стратегії є відкритою для обговорення та внесення пропозицій. Розробляється ЛОДА спільно з місцевими органами влади, громадськими організаціями, науковими та освітніми установами Львова та області, зокрема Інститутом регіональних досліджень та групою експертів, в тому числі іноземних, в рамках проекту розвитку Львівщини.

Наукова секція промислової політики Західного наукового центру НАН і МОіН України, після відповідних узагальнень і врахування конкретних особливостей областей Західного регіону України, пропонує аналогічні заходи для всіх 7 областей Західної України.

3. Роботи велись в межах Стратегії розвитку Львівщини до 2015 року (перший етап – найближчі 5 років).

Основними напрямками економічного розвитку Львівщини визначені:

  • Промисловість (машинобудування, целюлозно-паперова, поліграфічна, хімічна, нафтохімічна, харчова, легка);

  • Паливно-енергетичний комплекс (кам’яне вугілля, нафта, газ, відновлювальні джерела енергії);

  • Агропромисловий комплекс (овочівництво, тваринництво, харчова та переробна промисловості, мінеральні води, напої);

  • Інвестиційна та будівельна діяльність;

  • Туризм;

  • Торгівля;

  • Зовнішньоекономічна діяльність;

  • Вільні економічні зони Львівщини;

  • Міжнародні контакти Львівщини;

  • Інфраструктура підтримки підприємництва;

  • Наукові дослідження та інновації.

Секція промислової політики сприяла проведенню попереднього SWOT-аналізу для інших областей регіону, визначення пріоритетів економічного розвитку цих областей на науковій основі з врахуванням максимально можливої внутрішньорегіональної взаємодії.

4. Проводиться систематичне корегування відповідних переліків НДР і НДКР (у 2004 році два рази в рік).

До "Економічного форуму – 2004", який відбувся у Львові 7 – 9 жовтня 2004 р., сформовано перелік інноваційних проектів (більше 120) від учбових закладів регіону, академічних інститутів ЗНЦ НАН і МОіН України, підприємств та галузевої науки ("Інвестиційний ярмарок – 2004, Каталог"). До каталогу ввійшли стратегічні проекти регіонального масштабу, інвестиційні проекти. З основних напрямів економічного розвитку регіону (промисловість, енергетика, будівництво, туризм, агропромисловий комплекс, наука а інновації, фінансово-кредитна інфраструктура тощо).

Секція промислової політики ЗНЦ НАН і МОіН України має намір поширити на інші області Західної України досвід Львівської ОДА стосовно використання технологій пошуку потенційних інвесторів для високоефективних інвестиційних проектів підприємств області в рамках проекту розвитку Львівщини за участі групи іноземних експертів.

По вугільній промисловості (частка вугілля, видобутого на Львівщині у загальнодержавному видобутку становить близько 4%) Львівським державним дослідно-виробничим підприємством з енергозбереження започатковані роботи з одержання рідкого вуглеводневого палива з низькосортних відходів вугілля.

В роботі задіяні спеціалісти ряду академічних інститутів ЗНЦ.

По нафтовидобувній промисловості (балансові запаси нафти тільки на Львівщині складають 30,8 млн. тон; близько 800 діючих свердловин) акценти скеровані на впровадження сучасних технологій реабілітації старих свердловин і пошуки нових родовищ.

Газова промисловість і газотранспортна система являються знаковими для Західної України. Видобування газу, його транспортування, підземне зберігання та розподіл споживачам вимагають наукової підтримки відповідно до сучасних досягнень науки та техніки в цій галузі.

Електроенергетика належить до числа найбільш розвинених галузей регіону. В ній працюють енергогенеруючі та енерготранспортні компанії. Крім виробництва електроенергії для власного споживання частина електроенергії транспортується на зовнішні ринки. Основними виробниками електроенергії регіону є Добротвірська та Бурштинська ТЕС, які вимагають технічного переоснащення. Ведуться роботи щодо концептуальних засад модернізації галузі (паро-газовий цикл, когенерація, відповідність сучасним екологічним вимогам, капіталовкладення для заміни зношених та низько ефективних основних фондів, підвищення інвестиційної привабливості підприємств паливно-енергетичного комплексу, фінансове забезпечення науково-технічних розробок щодо розвитку паливно-енергетичного комплексу.

5. Нетрадиційні, поновлювані джерела енергії регіону: вітроенергетика, гідропотенціал малих річок, енергія біомаси, геотермальна енергетика.

Потужності вітроелектростанцій (ВЕС) в Україні становлять 16 млн. кВт/год, з них на Прикарпатську зону припадає 3 млн. кВт/год. На Львівщині діє Східницька ВЕС потужністю 750 кВт, яку можна вважати пілотною з поширенням досвіду на регіон. Науково-технічне забезпечення – вищі учбові установи, академічні інститути регіону.

Гідропотенціал регіону – значний. Тільки малі річки Львівщини забезпечують 2,5 млрд. кВт/год на рік. Науково-технічне забезпечення – Рівненський технічний університет водного господарства, вищі учбові установи регіону.

Започатковані роботи використання біоенергетики (відповідною програмою "Біогаз" Львівського державного дослідно-виробничого підприємства з енергозбереження та геотермальної енергетики в Закарпатській області).

В регіоні успішно працюють Інститут проблем надійності машин та споруд (виконує повний комплекс наукових, проектних та інженерно-технічних робіт з управління процесом старіння вантажопідйомних пристроїв, потягів, трубопроводів, посудин, що працюють під тиском, будівель, споруд тощо); Фізико-механічний інститут ім. Г. Карпенка (зміцнення конструкційних матеріалів, методи антикорозійного захисту трубопроводів тощо), досвід роботи яких поширюється на підприємства семи областей регіону.

Розроблено перелік НДКР, рекомендованих до запровадження на підприємствах регіону, включаючи НДКР з інформатизації.

6. За участі Львівської обласної державної адміністрації, Базової організації з питань енергетики ЗНЦ НАН України, Національного університету "Львівська політехніка", ВАТ "Львівобленерго" та інших обласних енергетичних структур та банків Західного регіону України проводились семінари, конференції з питань енергетики спільно з рядом наукових, науково-технічних та інших установ регіону та України (НПО "Енергоінформ", НТЦ "Біомаса", Інститут технічної теплофізики НАН України, Регіональна Місія Агентства США з міжнародного розвитку в Україні, Білорусі та Молдові тощо). Видавались відповідні звіти та інформаційні матеріали.

Розроблені рекомендації щодо узгодження обласних програм альтернативної енергетики та їх фінансування та запровадження.

Розроблено ряд інвестиційних проектів для Львівщини (ВАТ "ЛАЗ", "Львівський онкоцентр" тощо), введено в дію першу в регіоні когенераційну установку потужністю 1 МВт (Івано-Франківськ).

Розроблено рекомендації щодо концепції технічного переоснащення енергогенеруючих потужностей регіону та джерел його фінансування.

Вивчено досвід функціонування енергоостровів Східної України та паралельної роботи енергосистем України та Росії.

Розроблено концепцію взаємовигідної роботи енергосистеми Західного регіону України з єдиною європейською системою енергозабезпечення з врахуванням нарощування експортного потенціалу з електроенергії в звя’зку з введенням нових генеруючих потужностей на Рівненській АЕС.

7. Визначено, що охорона довкілля – пріоритет розвитку регіону. Концептуально важливі екологічні напрямки регіону:

  • Вдосконалення контролю за правильним використанням природних ресурсів, земельних угідь узгоджено з директивами ЄС;

  • Відновлення лісового фонду згідно досвіду Австрії, Швеції;

  • розв’язання проблем гірничо видобувного комплексу;

  • стимулювання застосування екологічно чистих, енергоощадних та альтернативних джерел енергії гармонізовано до директив ЄС;

  • розвиток альтернативних галузей економіки – туризму та рекреаційного комплексу.

Наукова секція промислової політики ЗНЦ рекомендує до першочергового запровадження:

  • створення центрів незалежної екологічної експертизи та моніторингу довкілля великих підприємств і міст регіону;

  • розробку та організацію сучасних систем поводження з відходами на основі ресурсо- та енерговикористання з утилізацією спалюванням тільки небезпечних відходів з використанням сучасних обладнання та технологій;

  • утилізацію відпрацьованих індустріальних олив та кислих гудронів як енергетичного палива та некондиційних пестицидів з використанням сучасних технологій та обладнання.

8. Участь у "Економічному форумі – 2004" 7 – 9 жовтня 2004 р.

Участь у розробці серії інвестиційних проектів для 5 національних парків Карпатського регіону (Ужанського, Сколівські Бескиди, Карпатського, Гуцульщина, Сине вір). Вперше для заповідних територій України розроблені комплексні схеми інвестування у інформаційно-екологічну, рекреаційну та відпочинкову інфраструктуру із залученням місцевих виробничих структур.

Основні виконавці робіт: Львівський національний університет ім.. Івана Франка, Інститут туризму (Варшава), Київський університет туризму, економіки та права. Обґрунтування бізнес-планів здійснено в рамках проекту ПАУСІ.

Розроблено рекомендації щодо співпраці промислових підприємств Західного регіону в євро регіонах "Буг", "Верхній Прут", "Карпатський" з врахуванням пріоритетів розвитку.

Керівник наукової секції
промислової політики
ЗНЦ НАН України і МОН України В.Рибинок

Аналітичні огляди, наукові повідомлення

Проблеми і перспективи нафтогазової галузі Західної України

© Мирослав Павлюк

Нафтогазова галузь західного регіону України, який зв’язана головним чином з Карпатською нафтогазоносною провінцію, найстарша в країні. Початком промислового видобутку нафти вважається 1771 рік, коли у с. Слобода Рунгурська на Коломийщині в колодязі, який копали на сіль, отримали приплив нафти. Перші спроби використання супутнього газу нафтових родовищ датуються кінцем XIX – початком XX століття, а 1924 рік (введення в експлуатацію Дашавського родовища) прийнято вважати початком розвитку газової промисловості України. З тих пір і до цього часу триває освоєння регіону, яке в силу історичних і політичних обставин проводилось спеціалістами різних держав – Австро-Угорщини, Польщі, Росії, України.

Карпатська нафтогазоносна провінція складається з трьох областей – Передкарпатської, Закарпатської, Волино-Подільської та області Складчастих Карпат. Основною нафтогазовидобувною серед них є Передкарпатська. За весь час освоєння заходу України відібрано 101,2 млн. т нафти; 2,4 млн. т конденсату; 234,7 млрд. м3 вільного і 42,3 млрд. м3 супутнього газу [1].

Головною проблемою нафтогазової галузі західного регіону, як і всієї України, є незабезпеченість власними енергоносіями – нафтою і газом. Це зумовлено передовсім вичерпаністю старих нафтогазоносних комплексів таких як: крейдово-палеогеновий фліш Внутрішньої зони Передкарпатського прогину, платформні юрські і крейдові відклади та неогенові моласи Зовнішньої зони. Дана проблема має низку похідних проблем, які потребують найшвидшого вирішення, а саме: недостатньо чітко визначені стратегічні напрямки пошуково-розвідувальних робіт, слабка вивченість нових перспективних об’єктів, неповноцінне використання новітніх методик буріння і випробування свердловин тощо.

Над вирішенням цих актуальних питань працюють спеціалісти ІГГГК НАН України, ІГН НАН України, УкрДГРІ, ІФНТУНГ, НАК "Нафтогаз України", НАК "Надра України" та інших організацій.

Зараз з утвердженням нових теоретичних концепцій в геології переосмислюється весь наявний фактичний матеріал і опрацьовуються нові уявлення про будову і корисні копалини Західної України, в тому числі, перспективи нафтогазоносності регіону. Згідно з проведеними підрахунками його прогнозні ресурси складають 553,6 млн. т нафти і 624,1 млрд. м3 газу, причому на глибини від 5 до 7 км припадає 77% нафти і 31,8% газу. Результати проведених досліджень дають підставу стверджувати, що перспективи нафтогазоносності Західної України значні. Для їх реалізації можна визначити такі напрямки (об’єкти) геолого-пошукових робіт:

  • піднасувні елементи Карпат (платформні мезозойські відклади);

  • глибоко залягаючі палеозойські і рифейські утворення Передкарпаття та Немирівської ділянки Західноєвропейської платформи (на глибинах 3–7 км);

  • неантиклінальні пастки нафти і газу;

  • рифейські відклади Волинсько-Оршанського авлакогену (на глибинах 4–6 км);

  • породи архейсько-протерозойського фундаменту;

  • крейдові, палеогенові і нижньоміоценові відклади зони Кросно Українських Карпат;

  • малі газові родовища Зовнішньої зони Передкарпатського прогину, які не експлуатуються, і зокрема поклади газу на відносно невеликих глибинах.

Важливу роль у розташуванні родовищ нафти і газу відіграють глобальні насувні пояси, які згідно теорії неомобілізму утворились в результаті субдукції і колізії континентальних плит. Із такими поясами пов’язані регіональні пояси нафтогазоносності. Так, найбільші мезозойсько-кайнозойські насувні пояси – Альпійський і Кордільєрський, на всій своїй протяжності супроводжуються нафтогазоносними провінціями. Характерно, що значні за запасами поклади вуглеводнів у насувних поясах знаходяться під алохтонними товщами в породах піднасуву. Лопушнянське нафтове родовище, відкрите в Покутсько-Буковинських Карпатах, відноситься саме до такого типу. Нафтові поклади зосереджені на глибині біля 4 км в породах палеогену, крейди і юри, на які насунутий карпатський фліш і нижні моласи. Відкриття цього принципово нового нафтогазоносного об’єкту в піднасуві Карпат значно підвищує перспективність регіону та водночас розширює можливості відкриття нових родовищ. В результаті виконаних геологічних і геофізичних досліджень у мезозойському автохтоні Покутсько-Буковинських Карпат виявлено смуги антиклінальних складок карпатського простягання – можливих пасток вуглеводнів, які знаходяться на значних глибинах, орієнтовно – 5 км. Найперспективніші з них, на нашу думку, розташовані в зоні високо амплітудних розломів і, особливо, на ділянках їх перетинів з поперечними розривними порушеннями [2].

Результати сейсмічних досліджень і буріння свердловин показали, що в основі Передкарпатської нафтогазоносної області, а також Немирівського клину Західноєвропейської платформи, лежить потужна товща осадових відкладів палеозою і рифею, для якої характерна насувна тектоніка і сильна дислокованість. У літологічному відношенні вона складена пісковиками, алевролітами, і аргілітами. В породах розвинуті колектори тріщинуватого і порово-тріщинуватого типу, що підтверджується численними нафтогазопроявами та значними припливами вод у свердловинах. На сусідній території Польщі у кембрійських відкладах відкрито родовище природного газу – Цетиня. Товща древніх відкладів характеризується наявністю різноманітних структурних і структурно-ерозійних форм, які можуть служити пастками нафти і газу. Все це разом дозволяє вважати рифейсько-палеозойський комплекс перспективним у нафтогазовому відношенні об’єктом [3 і ін.].

Враховуючи велику потужність (до 6–8 км) рифейсько-палеозойської товщі Передкарпаття і її складну тектоніку, зокрема широкий розвиток насувних структур, цілком логічно припустити наявність або неодноразове їхнє повторення під алохтонними елементами рифейських відкладів молодших перспективних у нафтогазоносному відношенні утворень.

Неантиклінальні пастки нафти і газу, як це встановлено попередніми дослідженями, присутні в силурійських і кембрійських відкладах Волино-Подільської плити. У силурійському комплексі неантиклінальні структури-пастки представлені органогенними побудовами (похований риф), який простягається в субмеридіальному напрямку від м. Володимир-Волинський до м. Хотин. У літологічному плані серед порід, з яких збудовані рифи, переважають вапняки з рештками брахіопод, губок, криноідей, цефалопод та органогенно-уламкові вапняки, а також доломіти і долерити, які їх оточують. Потужність органогенних споруд, пройдених свердловинами, досягає 60–70 м, глибина залягання до 2 км. Вони мають задовільні колекторські властивості і відзначаються численними нафтогазопроявами під час буріння свердловин (особливо на площі Локачі). У світовій практиці у похованих рифах зосереджені величезні промислові скупчення нафти і газу.

У результаті науково-дослідних робіт, які проводились в ІГГГК НАН України, в межах простягання силурійського рифу виявлено низку органогенних споруд (морфоструктур), а саме: Володимиро-Волинську, Горохівську, Заложецьку, Бучацьку, Верхняківську і Хотинську [4]. Ще декілька таких структур, за даними спеціалістів УкрДГРІ і ДП "Західукргеологія", передбачаються у районах населених пунктів: Локачі, Глиняни, Бережани, Пишківці, Колинківці [5 і ін.]. Найперспективнішими для геологорозвідувальних робіт на нафту і газ можна вважати Горохівську і Локачівську морфоструктури Перспективною є також органогенна споруда розташована в районі м. Бучач.

Кембрійські відклади південно-західної окраїни Східноєвропейської платформи – це регіональний нафтогазоносний об’єкт. У Волино-Подільській нафтогазоносній області на них припадає половина загальних прогнозних ресурсів вуглеводнів. Передбачувані поклади нафти і газу будуть знаходитись у пастках як антиклінального так і неантиклінального типу. На теренах Волино-Поділля у палеозойських відкладах виявлено декілька десятків брахіантиклінальних складок – можливих пасток вуглеводнів. Лише у західній частині Львівського прогину тектоніка кембрійських нашарувань, які лежать на великих глибинах (4–7 км), слабовивчена, що утруднює пошуково-розвідувальні роботи [6]. У кембрійському комплексі Волино-Подільської плити прогнозуються також пастки нафти і газу стратиграфічного та диз’юнктивно-екранованого типу.

Стратиграфічні пастки утворені приляганням піщаних пластів-колекторів кембрійського віку вздовж підняття до слабопроникних глинистих порід силуру. В процесі буріння свердловин доведено, що на підсилурійську, а місцями підордовицьку, поверхню виходять піщані горизонти у вигляді смуг, верхня частина яких і може служити резервуаром для вуглеводнів. Такі піщані горизонти знаходяться у верхній частині домінопольської, любомльської, свитязької і гутівської світ.

Розривні тектонічні порушення значною мірою контролюють розподіл літофацій палеозойських відкладів по латералі, а також посередньо впливають на їхню товщину. Існування диз’юнктивно-екранованих пасток найімовірніше у зонах розривних тектонічних порушень зі значною амплітудою вертикальних зміщень, коли пласт слабопроникних порід приведений у контакт з пластом-колектором по площині розриву. Такі пастки можуть бути, насамперед, у кембрійському і кам’яновугільно-девонському комплексах. До розломів, у зонах яких є сприятливі умови для виникнення диз’юнктивно-екранованих пасток, відносяться Володимиро-Волинський і Радехівський скиди, а також розривні тектонічні порушення інших типів.

Окремим об’єктом пошукових робіт на нафту і газ у Західному регіоні України можуть бути відклади поліської серії рифею, які виповнюють Волинсько-Оршанський авлакоген [7]. Цілий ряд факторів: геотектонічне положення цього району в зоні тривалої тектонічної активізації, наявність потужної товщі теригенних порід із задовільними колекторськими властивостями, присутність вуглеводневих родовищ вище по розрізу – підтверджують перспективність рифейських відкладів. У межах Волинсько-Оршанського авлакогену виділяється два райони де товщина поліської серії рифею досягає приблизно 1000 м. Перший з них розміщений на північ від м. Луцька, другий – між населеними пунктами Львів–Горохів–Нововолинськ. Рифейські відклади південно-західної окраїни Східноєвропейської платформи характеризуються застійним режимом підземних вод, який вважається сприятливим для утворення і збереження вуглеводневих покладів.

Отже, для проведення детальних досліджень з метою пошуків нових родовищ можна рекомендувати два вищезгадані райони. Передбачувані поклади вуглеводнів, у кембрійських, а також рифейських відкладах в межах Львівського прогину будуть знаходитись на великих глибинах.

Новим напрямком пошукових робіт на нафту і газ є також вулканічні і метаморфічні породи фундаменту нафтогазоносних провінцій. Згідно з підрахунками деяких дослідників запаси вуглеводнів у кристалічних породах є значними [8 та ін.]. В Дніпровсько-Донецькій западині відкрито два нафтогазоконденсатних родовища (Хухрянське і Юліївське), поклади яких містяться у корі вивітрювання докембрійського фундаменту (гранітах і гнейсах) [9]. У Західному нафтогазоносному регіоні кристалічні породи представлені на моноклінальному схилі Волино-Подільської плити, де вони складені гранітоїдами, різноманітними сланцями і занурені на порівняно невеликі глибини. Кора вивітрювання у цьому районі перекрита переважно відкладами поліської серії рифею і лише на південь від широти м. Тернополя – вендськими утвореннями. Поліські пісковики у такій ситуації можуть разом з породами кори вивітрювання утворювати резервуари вуглеводнів масивного типу, покришкою яких будуть служити базальти волинської серії венду. Перспективні ділянки, насамперед, можуть знаходитись в межах валоподібних піднять – Збаразького, Локачівського та Ковельського. Пастки нафти і газу, пов’язані з ділянками дроблення кристалічних.порід. передбачуються в зонах розломів, які густою сіткою покривають територію Волино-Поділля. Особливо пильної уваги в цьому плані заслуговують місця перетину розривних тектонічних порушень. До розломів, уздовж яких розвинуті смуги дроблення, треба віднести: Володимиро-Волинський, Локачівський, Радехівський, Луцький, Повчано-Устецький, Сущано-Пержанський тощо.

Істотним джерелом поповнення газових ресурсів Львівщини можуть бути малі газові родовища, які не експлуатуються, а також неглибоко залягаючі газоносні горизонти відомих родовищ, розробка котрих у свій час вважалась економічно недоцільною. Їх запаси оцінюються приблизно в декілька мільярдів метрів кубічних, а глибина залягання 1–1,5 км. Слід зазначити, що на Коломийщині успішно функціонує канадсько-українська нафтогазова компанія "Дельта", яка добуває газ якраз із подібних горизонтів родовищ на глибинах до 1 км.

Ще один резерв нафтовидобутку – це підвищення коефіцієнта нафтовіддачі пластів. Ми забираємо в кращому випадку лише – 30% нафти, а 70% залишається в надрах. Можна порахувати втрати, яких можемо позбутись, вклавши кошти на науково-дослідні та експериментальні роботи, що окупляться сторицею.

Реалізація запропонованих нами стратегічних напрямків геологорозвідувальних робіт і науково-практичних рекомендацій на Заході України приведе до відкриття нових вуглеводневих родовищ і тим самим сприятиме ліквідації залежності нашої держави від енергоносіїв інших держав.

Література

  1. Атлас родовищ нафти і газу України. – т. IV. Західний нафтогазоносний регіон. – В-во "Центр Європи", 1998. – 327 с.

  2. Шпак П. Ф., Ризун Б. П., Шеремета П. Н., Чиж Е. И., Бойчук М. В. Тектонические особенности автохтона Покутско-Буковинских Карпат в связи с нефтегазоносностью // Геол. журнал. – № 5. – 1989. – С. 3–9.

  3. М. І. Павлюк, Б. П. Різун, І. З. Побігун. Особливості морфоструктури домезозойських відкладів Передкарпаття у контексті перспектив нафтогазоносності / Геологія і геохімія горючих копалин. – 2001. – № 3. – С. 3 – 11.

  4. Геология и нефтегазоносность Волыно-Подольской плиты / Г. Н. Доленко, Б. П. Ризун, Ю. Н. Сеньковский и др. – К.: Наук. думка, 1980. – 106с.

  5. Крупський Ю. З. Геодинамічні умови формування і нафтогазоносність Карпатського та Волино-Подільського регіонів України. – Київ, 2001. – 144 с.

  6. Павлюк М. І., Різун Б. П., Чиж Є. І., Копач І. П. Нові уявлення про тектоніку і нафтогазоносність форланда Українських Карпат // Геологія і геохімія горючих копалин.– № 3.– 1998. – С. 154–162.

  7. Павлюк М. І. Побігун І. З., Різун Б. П. До питання про перспективи нафтогазоносності рифейських відкладів заходу України / "Нафта і газ України", матеріали 7-ої Міжнарод. наук.-практич. конф.– Київ, 31 жовтня–1 листопада 2002 р. – т. 1. – Київ, 2002. – С. 211–212.

  8. Краюшкин В. А. Мировой нефтегазоносный потенциал / Нафта і газ України. Збірник наукових праць – т. 1. – Полтава, 1998. – С. 68.

  9. Бланк М. И., Вишняков Ю. Н. Геологическое строение и проблемы нефтегазоносности кристаллического фундамента юго-восточной части северного борта ДДВ / Нафта і газ України. Збірник наукових праць. – т. 1. – Полтава, 1998. – С. 135–136.

Роль Західного наукового центру
у формуванні інноваційної інфраструктури регіону

Батюк І.Г., Батюк А.Є.

Різкий спад науково-технічної й інвестиційної активності в останнє десятиліття вже призвів до значного відставання України від багатьох розвинутих країн світу по якості життя й ефективності економіки. Блокування подальшого розвитку негативних процесів у науково-інноваційній і інвестиційній діяльності вимагає створення на системній основі цілісної моделі управління науково-інноваційними й інвестиційними процесами як у масштабах країни, так і в кожному із регіонів.

В зв’язку із цим, посиленої уваги вимагає питання розбудови інформаційної інфраструктури, оскільки дуже важливе місце в організаційно-координаційній, науково-технічній та інноваційній діяльності займає питання інформаційного забезпечення. У сучасному суспільстві інформація є важливим і цінним ресурсом, а рівень розвитку країни оцінюється рівнем її інформатизації.

Стан інформаційної діяльності в державі та її регіонах залежить від багатьох факторів: соціально-економічного розвитку, стану науково-технічного потенціалу та ефективності його використання, параметрів виробничої сфери та рівня її інтелектуалізації, інформаційно-комунікативного забезпечення інноваційної інфраструктури, інноваційного підприємництва та сприятливості інноваційного клімату, інноваційних ресурсів, трансферного ринку, рівня конкуренції, наявності ефективного організаційного механізму регулювання інноваційної діяльності, культури, рівня управління, соціальної відповідальності тощо.

Більшість з цих факторів має загальнодержавний характер. Суто регіональними є наявний в регіоні науковий та виробничий потенціал, відношення місцевих адміністрацій до проблем науково-технічної та інноваційної діяльності та інноваційна структура.

Так як, інноваційна інфраструктура відображає процес руху інновації від її розробки до виробника, то інноваційну інфраструктуру слід розуміти як частину ринкової інфраструктури та частину звичної вже нам науково-технічної інфраструктури, що забезпечує безперебійне функціонування взаємозв’язків учасників інноваційного процесу і просування товарів на ринку інновацій.

Серед функцій, що, на нашу думку, виконує інноваційна інфраструктура, відзначимо таку, як забезпечення менеджменту інноваційної діяльності. Адже, пошук інновацій повинен бути організованим окремо, поза поточним виробництвом. Не можна одночасно створювати нове і піклуватись про те, що вже маєш. Підтримання певного рівня та ефективності поточних операцій занадто велике завдання для людей, що тим займаються, для того щоб вони мали ще й час на створення нового, тобто бізнесу завтрашнього дня. Новаторські організації розуміють, що турбота про завтрашній день – також занадто велике і важке завдання, щоб, виконуючи його, піклуватись про сьогоднішнє. Обидва завдання потрібно виконувати. Але вони різні. Тому необхідно відокремити інноваційну діяльність в окремий організаційний підрозділ.

Тобто, реалізація конкретних інноваційних проектів передбачає формування колективу менеджерів, науковців, галузевих фахівців на комерційній основі з постановкою перед ними конкретної задачі, яка повинна бути вирішена в результаті виконання проекту. Цю функцію до виконання ми пропонуємо надати регіональним науковим центрам, як таким що являються основною організуючою і координуючою ланкою регіональної системи науково-технічної та інноваційної діяльності. Адже, інноваційний розвиток господарських комплексів нашої держави та її регіонів, розвиток міжрегіонального співробітництва як у самій державі, так і на міжнародному рівні неможливий без налагодженого наукового сприяння, що можуть забезпечувати наукові центри НАН України. Вони покликані здійснювати науковий супровід розвитку конкурентоспроможності національної економіки за найактивнішої ролі регіонів, науковий супровід менеджменту, впровадження інновацій.

Наступним кроком до реалізації інноваційного шляху розвитку повинна стати інвентаризація інтелектуальної власності, що включатиме в себе визначення власника, його правовий захист, експертну оцінку інтелектуальної власності, введення її до господарського обігу та отримання власником винагороди. Наголосимо на важливості запровадження механізму введення інтелектуальної власності до господарського обігу та розробки системи матеріальної винагороди, оскільки важливою проблемою залишається відсутність тісного зв’язку між наукою і виробництвом.

Звідси висновок - все більшої гостроти набуває питання залучення до інформаційного обліку наукового потенціалу країни. Формування інформаційної системи наукового потенціалу країни є об’єктивною закономірністю та настійною необхідністю. Відомо, що ефективність інноваційної діяльності перш за все залежить від того, яким чином взаємодіють поміж собою учасники єдиної колективної системи отримання і використання нових знань і технологій: науково-дослідні інститути, вищі навчальні заклади, підприємства та інші інноваційні структури, що націлені на виробництво конкурентоспроможної продукції. Тому необхідно запровадити систему постійного взаємного обміну інформацією між науковими закладами, управліннями-замовниками та промисловими підприємствами щодо перспективних наукових розробок та інноваційних проектів. І власне для створення передумов для швидкого та ефективного впровадження новинок в усіх сферах діяльності, забезпечення структурно-технічної перебудови як на рівні окремих галузей, так і науки в цілому, виникає потреба вивчати науковий потенціал України в цілому, регіону зокрема. У цьому аспекті ми бачимо створення при регіональному науковому центрі потужного інформаційного центру, який би забезпечував необхідною якісною інформацією регіональні органи державної влади та органи місцевого самоврядування про соціально-економічний стан та розвиток окремих територій, науково-технічної та соціогуманітарної сфери, стан наукового забезпечення виконання державних та регіональних програм, розвиток інтелектуального потенціалу та людського капіталу взагалі. З цією метою необхідно створити сучасну регіональну систему інформаційно-аналітичного забезпечення управління інноваційним та науково-технологічним розвитком. Перевагами такої системи є: ведення регіональних баз даних науково-технічної, патентної, економічної, організаційно-довідкової та іншої інформації; якісне інформаційне забезпечення регіонального управління на всіх рівнях; можливість залучати до вирішення соціальних та економічних проблем усі установи та організації регіону, усі верстви та групи населення; можливість оперативного доступу до національних баз даних.

Отже, однією із складових частин, що повинна включати система управління науково-інноваційними й інвестиційними процесами в регіоні згідно із нашими припущеннями, повинна бути Інформаційна база аналізу, моделювання і прийняття рішень, що включатиме: Моніторинг науково-інноваційного потенціалу регіону та Бази даних інноваційних пропозицій.

В Західному науковому центрі НАН і МОН України створена інформаційна експертна система управління інноваційно-інвестиційною діяльністю на основі моніторингу науково-інноваційного потенціалу, в якій можна виділити наступні рівні узагальнення інформації:

  • інформація про окремі завершені НДДКР, кінцеві результати, степінь впровадження;

  • дані (в т. ч. порівняльні) про діяльність розміщених на території регіону науково-дослідних, конструкторських організацій, вищих навчальних закладів, оцінки їх науково-технічного потенціалу, отриманих результатів;

  • інформація про чисельність і структуру наукових кадрів, в першу чергу наукових кадрів вищої кваліфікації – докторів і кандидатів наук, оцінка стану, рівня, характеру і закономірностей, інтенсивності досліджень.

З цією метою розроблена програма Pasport. Дана програма призначена, як для постійного спостереження за розвитком наукового потенціалу, так і для якісного пошуку потрібної інформації, що дає можливість ефективно використовувати науковий потенціал для динамічного вирішення широкого кола завдань.

З метою розвитку інноваційної моделі економічного зростання країни в цілому пропонується також розв’язання вищевказаних проблем шляхом організації інформаційних потоків в системі регіональних наукових центрів, тобто ми пропонуємо створити мережу регіональних наукових центрів, кожний із яких володів би своєю базою даних та інформаційно-пошуковою системою “Pasport”. Тобто, мова йде про створення певного механізму, що охоплює весь спектр проміжних форм обміну та розподілу ресурсів та має власну логіку. Можна ввести поняття “Інформаційна мережа регіональних наукових центрів”. При мережевому методі накопичення, розподіл та використання інформаційних ресурсів здійснюється не шляхом “разових” операцій обміну і не через адміністративні процедури, а на основі системи взаємозв’язків між членами мережі. Мережева структура формується також на основі неформальних домовленостей між окремими особами, незалежними дослідницькими та творчими групами, тобто на суборганізаційному (неформальному) рівні.

Мережа особливо ефективна в тих випадках, коли успіх кожного із учасників залежить від надійного, всестороннього обміну інформацією, її спільного інтегрування та накопичення. Адже ж, практика показує, що найбільш корисна не та інформація, що поступає по офіційним каналам ієрархічної організації, і не та, про яку можна дізнатись з точки зору ринкової кон’юктури. Набагато частіше джерелами хоча і неформальної, зате дуже корисної інформації є особи, з якими налагоджені довгострокові зв’язки, засновані на взаємному довір’ї.

Один із основних принципів, на яких будуються мережі, є взаємовигідний обмін інформаційними ресурсами між їхніми учасниками. Поступово із таких обмінів виростають більш складніші і ефективніші форми кооперації. В якості заохочувального мотиву для вступу організації, особи в мережу часто виступає бажання отримати доступ до ключових ресурсів, знань, технологій, прискорити процес введення інновацій, знизити степінь ризику.

Мережа із її горизонтальними зв’язками та системою взаємних зобов’язань дуже добре підходить для організації роботи спеціалістів, знання яких можна застосувати до широкого спектру видів діяльності. Таким чином, мережі вигідні в тих областях, де процес накопичення знань не піддається адміністративному контролю або ринковому регулюванню.

Отже, формування інформаційної мережі регіональних наукових центрів становить закономірний етап розвитку, еволюції науки та економіки, що обумовлений рядом об’єктивних тенденцій найважливіші серед яких – прискорення науково-технічного прогресу, поява нової техніки та технологій, що робить можливим зв’язок між окремими членами мережі, зріст інтегрованості економічного середовища, нездатність великих організаційних структур в багатьох випадках справитися із завданнями оптимального використання інформаційних ресурсів.

Ювілеї

10-річний Ювілей
Інституту регіональних досліджень НАН України

В жовтні 2004р. Інститутові регіональних досліджень НАН України виповнилося 10 років. Він був створений в 1994р. на базі Львівського відділення Інституту економіки АН України. Необхідність його створення була обумовлена потребами наукового забезпечення розбудови економічної системи Української держави, формування ефективної регіональної політики і розробки механізмів її реалізації.

Впродовж часу свого функціонування головна діяльність Інтитуту регіональних досліджень НАН України була спрямована на вирішення фундаментальних та практичних проблем соціально-економічного розвитку регіонів України та розробку теоретичних-методологічних основ регіональної політики в державі.

Вчені Інституту є авторами фундаментальних наукових праць з питань територіального управління, еколого-економічного регулювання розвитку регіонів; раціонального використання виробничого, трудового, природно-ресурсного та інтелектуального потенціалу регіонів, формування ринкової інфраструктури і розвитку підприємництва, а також розробок прикладного характеру зокрема у сфері організаційно-інституційного та програмного забезпечення розвитку Західного регіону України, транскордонного співробітництва, створення науково-виробничих структур в різних галузях народного господарства, регіональної статистики. Розширилась тематика прикладних досліджень на замовлення регіональних органів влади, інших зацікавлених установ та організацій. Розробки вчених Інституту лягли в основу концепцій соціально-економічного розвитку Львівської, Тернопільської, Закарпатської та Волинської областей.

.В Інституті регіональних досліджень НАН України створені відомі в державі наукові школи з проблем регіоналістики, розвитку підприємництва та промислового виробництва регіонів, транскордонного співробітництва та еколого-економічного розвитку суспільно-територіальних систем. Сформовано новий науковий напрям – дослідження проблем просторового розвитку та земельного планування. Враховуючи передовий європейський досвід, рік тому при Інституті регіональних досліджень створено Центр просторового розвитку та територіального планування.

Інститут широко відомий як центр підготовки наукових кадрів як вУкраїні, так і за-кордоном. Тут підготовлено понад 300 кандидатів економічних наук та 50 докторів економічних наук, серед яких науковці Польщі, Угорщини, Словаччини.

Розвинулася мережа контактів Інституту на міжрегіональному та міжнародному рівні. Інститут є ініціатором і безпосереднім організатором проведення багатьох міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференцій з актуальних питань розвитку національної економіки; розвитку регіонів України та активізації їх транскордонних зв’язків. У сфері міжнародного наукового співробітництва успішно розвивається співпраця із закордонними вченими з питань територіального планування та досліджень проблем розвитку транскордонного спіробітництва. Розпочалась робота із створення Міжнародного Інституту транскордонного спіробітництва із залученням наукових установ прикордонних регіонів Польщі, Угорщини та Словаччини.

Інститут координує також наукові дослідження з економічної тематики, які виконуються у вищих навчальних закладах і є базовою установою Відділення економіки і права Західного наукового центру НАН України та Міністерства освіти та науки України. Розвиваються нові форми кооперації академічної науки та вищої школи. Так з метою об’єднання зусиль в підготовці висококваліфікованих фахівців економічного профілю, кооперації в проведенні науково-дослідних робіт, організації конференцій, підготовки наукових кадрів, методичній та видавничій діяльності, розвитку міжнародного співробітництва, за ініціативою Інституту створено перший в Україні науково-навчальний комплекс економічного профілю "Економосвіта", в який, крім Інституту, ввійшли: Інститут економіки та менеджменту Національного університету "Львівська Політехніка", Львівський банківський інститут НБУ, Тернопільська академія народного господарства, Ярославська державна вища школа фахової освіти (Польща). Така форма кооперації вже принесла добрі результати.

Про високий авторитет львівської школи регіоналістики, її внесок у вирішення проблем соціально-економічного розвитку регіонів свідчить присудження групі науковців, в тому числі двом вченим Інституту, Державної премії України в галузі науки і техніки за 2003р.за цикл робіт з проблем регіональної соціально-економічної політики.

Кушнір Роман Михайлович
(до 50-ліття від дня народження)

1 листопада 2004 року виповнилося 50 років директору Інституту прикладних проблем механіки і математики (ІППММ) ім. Я.С. Підстригача НАН України, доктору фізико-математичних наук Кушніру Роману Михайловичу. Вся його науково-виробнича діяльність пов’язана з НАН України. Після закінчення з відзнакою у 1976 році Львівського політехнічного інституту за спеціальністю "прикладна математика" Р.М. Кушнір поступив до стаціонарної аспірантури Львівського філіалу математичної фізики Інституту математики АН України (у вересні 1978 року на його базі створено ІППММ АН України), після завершення якої захистив кандидатську дисертацію і працював у цьому Інституті на всіх наукових посадах, від молодшого наукового співробітника до завідувача відділу термомеханіки. Протягом 1996 – 1999 років перебував у докторантурі ІППММ ім. Я.С. Підстригача НАН України.

Р.М. Кушнір є відомим як в Україні, так і за її межами фахівцем з математичних проблем механіки і математичного моделювання. Він розробив метод узагальнених задач спряження для дослідження напружено-деформованого стану кусково-однорідних тіл з тепловими та залишковими деформаціями і дефектами. За допомогою цього методу проведено математичне моделювання та вивчення фізико-механічних процесів в елементах конструкцій кусково-однорідної структури із власними напруженням, а також із включеннями і тріщинами. Зокрема, досліджено температурні напруження в шаруватих тілах при неідеальному термомеханічному контакті на поверхнях поділу, перерозподіл залишкових напружень у складених оболонках обертання, спричинений наявністю тріщин, граничну рівновагу пружних і пружно-пластичних кусково-однорідних циліндричних оболонок, ослаблених наскрізними і поверхневими тріщинами. Результати цих досліджень склали основу його докторської дисертації за спеціальністю "механіка деформівного твердого тіла" (2000 рік) та представлені у 125 наукових публікаціях, зокрема, у монографії "Пружний та пружно-пластичний граничний стан оболонок з дефектами" (2003 р., у співавторстві з М.М. Николишиним і В.А. Осадчуком). Ним зроблені доповіді на ряді престижних міжнародних наукових конференцій, зокрема, на 8 і 9 Міжнародних конференціях з руйнування (м.Київ, 1993р. і м.Сідней, Австралія, 1997р.), 2, 3, і 5 Міжнародних симпозіумах з температурних напружень (м.Рочестер, США, 1997р.; м.Краків, Польща, 1999р.; м.Блексбург, США, 2003р.); 12 – 15 Європейських конференціях з руйнування (м.Шеффілд, Великобританія, 1998р.; м. Сан Себастьян, Іспанія, 2000р.; м.Краків, Польща, 2002р.; м.Стокгольм, Швеція, 2004р.) та інших. Частина досліджень прикладного спрямування виконувалася в інтересах проектно-конструкторських та виробничих організацій України. Підтримує тісні наукові контакти з вченими багатьох науково-дослідних установ і вузів України та за її межами.

Р.М. Кушнір уміло поєднує науково-виробничу діяльність з науково-педагогічною. Під його науковим керівництвом захищено 2 кандидатські та підготовлено до захисту докторську і 2 кандидатські дисертації. Постійно працює із студентами Львівського національного університету ім. Івана Франка, Національного університету "Львівська політехніка" і Львівського інституту МАУП. Неодноразово був головою Державної екзаменаційної комісії в Інституті прикладної математики і фундаментальних наук НУ "Львівська політехніка", з 2002 р. є членом Спеціалізованої вченої ради по захисту докторських дисертацій в ІППММ ім. Я.С. Підстригача НАН України.

У 1981 році академік Я.С. Підстригач залучив Р.М. Кушніра до науково-організаційної роботи і з цього часу він активно нею займався як вчений секретар Західного наукового центру АН України (1981-1988 роки), вчений секретар ІППММ АН України (1988-1990 роки), заступник директора з наукової роботи ІППММ ім. Я.С. Підстригача НАН України (1990-1996 роки). В кінці 2002 року Р.М. Кушнір на альтернативній основі обраний директором цього Інституту і за цей час провів значну роботу, спрямовану на подальший розвиток започаткованих академіком Я.С. Підстригачем пріоритетних напрямків досліджень; залучення Інституту до виконання, у співпраці з рядом установ НАН України (ІЕЗ ім. Є.О. Патона, ФМІ ім. Г.В. Карпенка, ІПМ ім. Г.С. Писаренка та іншими), низки цільових науково-технічних програм, зокрема, загальноакадемічної програми "Ресурс"; покращення координації у західному регіоні України досліджень у галузях математики, математичних проблем механіки і математичного моделювання, а також поповнення Інституту молодими спеціалістами.

Р.М. Кушнір обраний дійсним членом Наукового товариства ім. Т. Шевченка (1998р.), є членом Бюро Відділення математики НАН України, президії Українського товариства з механіки руйнування матеріалів, а також членом Німецького товариства з прикладної математики і механіки (GAMM) та Європейського товариства з цілісності конструкцій (ESIS). Він був членом оргкомітетів низки міжнародних наукових конференцій, зокрема, з математичних проблем механіки неоднорідних структур та з механіки руйнування матеріалів і міцності конструкцій, українсько-польських симпозіумів з актуальних проблем механіки неоднорідних середовищ та інших, а також є членом редколегій наукових журналів "Фізико-хімічна механіка матеріалів", "Математичні методи та фізико-механічні поля" і "Машинознавство". За плідну наукову та науково-організаційну діяльність відзначений Почесними грамотами Міносвіти і науки України (2001р.), Львівської облдержадміністрації (2003р.) та Президії НАН України і ЦК профспілки працівників НАН України (2003р., 2004р.).

Міщенко В.О.

Кіт Григорій Семенович
(до 75-ліття від дня народження)

Григорій Семенович Кіт народився 5 березня 1930 року в селі Миколаєві Пустомитівського району Львівської області. У 1953 році закінчив фізико-математичний факультет Львівського державного університету ім. їв. Франка, отримавши спеціальність механіка. В цьому ж році поступив до аспірантури при університеті.

Трудову діяльність Г. С. Кіт розпочав у 1956 році в Інституті машинознавства та автоматики АН України (з 1964 року – Фізико-механічний інститут АН України) молодшим науковим співробітником. З 1959 по 1964 рр. він – вчений секретар інституту, а пізніше до 1972 року – старший науковий співробітник. З 1973 по 1978 рр. – старший науковий співробітник Львівського філіалу математичної фізики Інституту математики АН України (з 1978 р. Інститут прикладних проблем механіки і математики АН України), заступник директора інституту з наукової роботи (1978 – 1990 рр.). З травня 1990 р. по січень 2003 р. він – директор інституту, а зараз – радник при дирекції і завідувач відділу математичних методів механіки руйнування і контактних явищ.

На формування наукового та життєвого світогляду Г. С. Кіта великий вплив справив його вчитель – видатний вчений-механік академік АН України Я. С. Підстригач. Завдяки йому Г. С. Кіт розпочинає з 1965 року дослідження, присвячені розробці основ теорії теплопровідності та термопружності плоских і просторових однорідних та кусково-однорідних тіл з тріщинами, яка базується на розвитку методу потенціалів і зведенні розглядуваних граничних задач до сингулярних інтегральних або інтегро-диференціальних рівнянь.

На основі розроблених методів проведено важливі дослідженняя впливу розмірів та конфігурації тріщин, їх теплофізичних характеристик, теплообміну пластин із зовнішнім середовищем, взаємодії тріщин між собою, з чужорідними включенняями, з границею тіла на його термопружний та гранично-рівноважний стан при дії силових і температурних факторів.

Проведені дослідження лягли в основу його дисертації на здобуття вченого ступеня доктора фізико-математичних наук "Основи теорії і методи розв’язування задач теплопровідності та термопружності для тіл з тріщинами", захищеної в 1979 році в Інституті механіки АН України.

Г. С. Кіт започаткував новий напрям контактної механіки дослідження термомеханічної поведінки кусково-однорідних структур, наділених геометричними недосконалостями границь, поверхневими неоднорідностями і міжфазними дефектами. Знайдено розв’язки ряду нових контактних задач теорії пружності та термопружності для півпросторів з виїмками з урахуванням зміни ділянок міжконтактних зазорів при навантаженні.

Отримані Г. С. Кітом та очолюваною ним науковою школою фундаментальні результати з математичного моделювання та дослідження напружено-деформованого стану тіл із тріщинами і тонкими включеннями, а також з математичних основ контактно-поверхневих явищ в структурах з геометричними недосконалостями границь, поверхневими неоднорідностями і міжфазними дефектами одержали широке визнання науковців як в Україні, так і за її межами. У 1988 році йому присвоєно вчене звання професора, а у 1990 році обрано членом-кореспондентом НАН України.

Г. С. Кіту присуджено дві премії Національної академії наук України: ім. О. М. Динника за цикл робіт "Задачі теорії пружності та термопружності для тіл з тріщинами та включеннями" (1987 рік) та ім. М. О. Лаврентьєва за цикл робіт "Створення математичних моделей і теоретичні дослідження динамічних процесів у механічних системах" (2003 рік). Він нагороджений орденом "Знак пошани" (1981 рік) та Почесною грамотою Верховної Ради України (2003 рік).

Науковий доробок Г. С. Кіта складає понад 210 публікацій, в тому числі 4 монографії.

Г. С. Кіт постійно бере участь у престижних наукових конференціях як в Україні, так і за її межами. Зокрема, на XIX Міжнародному конгресі з теоретичної та прикладної механіки (Японія, Кіото, 1996), ПІ Європейській конференції з механіки деформівного твердого тіла (Швеція, Стокгольм, 1997), V Міжнародному конгресі з температурних напружень (США, Блекбург, 2003), на якому він був членом міжнародного організаційного комітету від України.

Г. С. Кіт постійно піклується про підготовку наукових кадрів. Серед його учнів б докторів та 10 кандидатів наук. З 1990 року Григорій Семенович очолює спеціалізовану вчену раду при Інституті із захисту докторських і кандидатських дисертацій за спеціальностями "Механіка деформівного твердого тіла" та "Математичне моделювання і обчислювальні методи". Чимало сил він віддає педагогічній роботі, багато років читав лекції як професор спільної з Інститутом кафедри математичного моделювання Львівського національного університету ім. їв. Франка.

Г. С. Кіт надає великої уваги науково-видавничій роботі: продовж багатьох років є головним редактором журналу "Математичні методи та фізико-механічні поля", членом редколегій журналу "Фізико-хімічна механіка матеріалів" і науково-технічного збірника "Теоретическая и прикладная механика" (видання Донецького національного університету).

Міщенко В.О.

Пам’яті професора Г.М. Шавловського


1925-1996

Заслужений діяч науки УРСР, доктор біологічних наук, професор, завідувач відділу регуляції клітинного синтезу низькомолекулярних сполук Відділення регуляторних систем клітини Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна, керівник секції "Біохімія" Західного наукового центру НАН України, член центральної ради Всесоюзного і Українського мікробіологічних товариств, голова Львівського відділення мікробіологічного товариства, Член Ради Львівського відділення Українського біохімічного товариства, член Наукової Ради з проблем фізіології та біохімії мікроорганізмів при АН СРСР, член Дріжджової комісії Міжнародної Ради мікробіологічних товариств та Міжнародної асоціації генетики і молекулярної біології дріжджів, член редколегії журналів "Биополимеры и клетка" і "Мікробіологічний журнал". Цей перелік достатній, щоб зрозуміти, що Георгій Михайлович Шавловський був вченим із світовим ім’ям, який зробив вагомий внесок в науку. За 50 років наукової праці Г. М. Шавловським було опубліковано більше 250 праць у міжнародних і вітчизняних виданнях та отримано 7 авторських свідоцтв. Під його керівництвом виконано 2 докторських і 17 кандидатських дисертацій. Він брав участь у наукових конференціях у багатьох країнах світу – Голандії, Болгарії, Японії, Німеччині, Фінляндії, Австрії, Франції. Свої обов’язки на кожній посаді Г.М. Шавловський чесно виконував. Як керівник секції "Біохімія" намагався згуртувати вчених з різних вузів та інститутів. Систематично проводились засідання, на яких аналізувався стан розвитку біохімічних досліджень в установах західного регіону України та заслуховувались наукові доповіді. Праця Г.М.Шавловського була високо оцінена. Він нагороджений Грамотою Президії Верховної Ради УРСР, медаллю "За доблестный труд", Грамотою Президії АН УРСР.

Народився Георгій Михайлович у невеликому місті Ковелі, що на Волині. Після закінчення школи вступив до Львівського державного університету ім. І.Франка. Його перша наукова робота була виконана в студентські роки під керівництвом чл.-кор. АН СРСР М.М.Мейселя в Інституті мікробіології АН СРСР. Вона була присвячена ролі мітохондрій у диханні мікроорганізмів і опублікована в "ДАН СССР". В аспірантурі Г.М. Шавловський навчався під керівництвом проф. Л.С. Літвінова та М.М. Мейселя. Темою кандидатської дисертації було вивчення ролі грунтових мікроорганізмів у постачанні рослин фізіологічно активними речовинами. Подальша доля Г. Шавловського пов’язана з Львівським державним університетом ім. І.Франка, де він працює на кафедрі фізіології рослин, а потім мікробіології і започатковує роботи по дослідженню біосинтезу та регуляції вітаміну В2 мікроорганізмами. Було детально вивчено флавіногенну активність різних видів дріжджів, розроблено методи визначення флавінів, досліджено вплив різноманітних факторів на біосинтез вітаміну В2, виявлено участь заліза в регуляції цього процесу, сформульовано гіпотезу про важливу роль постачання попередниками для стимуляції біосинтезу рибофлавіну, досліджено біосинтез та регуляцію пуринів de novo, показано, що для здійснення надсинтезу флавінів дріжджі повинні активно синтезувати пурини. Результатом більш ніж десятирічної праці була докторська дисертація, яку Г. М. Шавловський успішно захистив у 1967 р. у Москві в Інституті мікробіології АН СРСР, а в 1968 році йому було присвоєно звання професора.

Проф. Шавловський був одним з організаторів створення Львівського відділення Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна АН УРСР, відділом якого він керував до кінця свого життя. Були продовжені дослідження, пов’язані з біосинтезом флавінів у мікроорганізмів. Особливо слід відзначити серію публікацій Г.М. Шавловського по встановленню хімізму та ензимології процесу біосинтезу РФ у дріжджів – піонерських на той час робіт, що принесли безсумнівний авторитет вітчизняній мікробіології та біохімії мікроорганізмів і постійно цитуються закордонними науковцями. Було започатковано роботи з генетики нетрадиційних дріжджів; проведено дослідження регуляції флавіногенезу у мікроорганізмів; досліджено закономірності біосинтезу флавінових коферментів; вивчено системи транспорту рибофлавіну; виявлено координовану регуляцію біосинтезу рибофлавіну і транспорту заліза у дріжджів; розпочато роботи в галузі генної інженерії, клоновано деякі структурні гени флавіногенезу. Працю у науково-дослідному інституті проф. Шавловський поєднував з педагогічною роботою. Відділ регуляції клітинного синтезу низькомолекулярних сполук став філіалом кафедри мікробіології Львівського державного університету ім. І. Франка. Співробітники відділу залучалися до педагогічної праці, а студенти мали змогу отримати належну фахову підготовку.

Г.М. Шавловський проводив широку співпрацю з багатьма установами колишнього СРСР (Свердловським політехнічним інститутом, Всесоюзним науково-дослідним інститутом генетики і селекції промислових мікроорганізмів, Всесоюзним науково-дослідним інститутом харчової біотехнології, Українським філіалом Всесоюзного науково-дослідного і контрольного інституту ветпрепаратів, Інститутом фізіології і біохімії тварин ААН України).

Проф. Г.М. Шавловський постійно намагався встановити та налагодити контакти, а при можливості також співпрацю із закордонними колегами (з кафедрою біохімії рослин Університету Галле-Віттенберг ім. М. Лютера, кафедрою генетики Університету ім. Е.-М. Арндта в м. Грейфсвальд (Німеччина).

Важливою рисою наукової роботи Г.М.Шавловського був постійний пошук нових підходів до вирішення поставлених завдань. Ще в 50-і роки він використав метод мічених атомів для з’ясування ролі мікроорганізмів у постачанні рослин вітамінами. Потім розвиток робіт з генетики дріжджів, селекція мутантів з пошкодженням різних ланок метаболізму, що дало можливість з’ясувати послідовність реакцій біосинтезу рибофлавіну і здійснити його синтез in vitro. Далі були ензимологічні дослідження процесу флавіногенезу, використання молекулярно-біологічних підходів для вияснення механізмів регуляції біосинтезу вітаміну В2.

Георгій Михайлович володів рисами, які дозволили йому успішно працювати в науці. Його ерудиція, наукова інтуїція, знання декількох іноземних мов (а він володів німецькою, англійською та польською мовами) дозволяли йому на належному рівні спілкуватись з вченими багатьох країн, друкувати спільні праці. Фундаментальні знання у різних галузях біології давали можливість йому відчувати, який напрямок досліджень може привести до успіху. Постійна праця над собою, здатність аналізувати, вміння поділитись своїми знаннями з іншими – все це, забезпечувало результат.

У вересні 1996 року професор Г.М. Шавловський залишив нас у розквіті творчих сил, сповнений нових задумів і планів. Він залишив у спадок сторінки наукових праць, перспективний напрямок досліджень, своїх учнів і послідовників, яких навчив працювати, постійно шукати і знаходити.

Андрій Сибірний .

Національному університету "Львівська політехніка" - 160

Історія Національного університету "Львівська політехніка" починається з 1844-го року від заснування технічної академії, яку 1877-го року реорганізовано у Вищу політехнічну школу, 1921-го року – у Львівську політехніку, 1939-го року у – Львівський політехнічний інcтитут, 13 серпня 1993 р. на базі Львівського політехнічного інституту створюється Державний університет "Львівська політехніка". 30 жовтня 2000-го року, враховуючи загальнодержавне і міжнародне визнання результатів діяльності та вагомий внесок у розвиток національної вищої освіти і науки, Указом Президента України "Про надання деяким вищим навчальним закладам статусу національних" № 1059/2000 від 11 вересня 2000 року, Державному університету "Львівська політехніка" надається статус національного вищого навчального закладу.

В усі часи за різних суспільно-політичних формацій та устроїв Львівська політехніка була генератором вагомих науково-технічних ідей та винаходів, успішно служила справі освіти і прогресу. В усі часи з її стін виходили висококваліфіковані, елітні інженери. Цьому сприяв високий рівень професорсько-викладацького складу навчального закладу, професіоналізм та самовіддача в праці професорів, викладачів, науковців, об’єднаних єдиною метою та спільними інтересами, відданих науці і своїй Аlma mater.

Львівська політехніка відома такими видатними вченими минулого, як Юліан Захарієвич, Юліан Медведський, Домінік Зброжек, Кароль Скібінський, Максиміліан Туллє, Євстахій Волощак, Каспер Вайґель, Стефан Банах, Андрій Моторний, Тихон Губенко, Юрій Величко, Тимофій Юрженко, Костянтин Карандєєв, Григорій Денисенко та іншими талановитими науковцями, котрі принесли університетові славу і міжнародне визнання.

Престиж Львівської політехніки здобувався працею багатьох поколінь викладачів, професорів, науковців і самих випускників, які ставали провідними спеціалістами в різних галузях, керівниками підприємств і організацій, відомими політиками та громадськими діячами. Варто нагадати, що у Львівській політехніці навчалися такі видатні політичні особистості, провідники й учасники національно-визвольних змагань, як Степан Бандера, Роман Шухевич, Олекса Гасин, Катерина Зарицька, Петро Франко та інші.

Високий дух служіння науці і народові, який завжди панував у стінах університету, а водночас реалістичний технічний прагматизм Львівська політехніка пронесла через усі роки її діяльності. За роки незалежності України Львівська політехніка отримала найвищий IV рівень акредитації та статус національного університету. Це дало змогу самостійно визначити зміст освіти, структуру і план прийому вступників, відкривати нові спеціальності, в тому числі гуманітарні. Політехніка може створювати у своїй структурі нові навчальні заклади, наукові установи різних типів, самостійно планувати і розвивати пошукові та фундаментальні дослідження, надавати вчені ступені, звання, розпоряджатися всіма видами асигнувань тощо.

Тішить той факт, що й сьогодні у Львівській політехніці плідно працюють яскраві наукові постаті в галузі хімічної технології, геодезії, електротехніки, електроніки, механіки, комп’ютерних наук, будівництва, економіки та фінансів. Вони успішно продовжують славні традиції університету, формують нові наукові школи у різних галузях інженерно-технічної думки. Дуже важливою для сучасної української освіти та науки є значна активність львівських політехніків у підготовці та виданні нових, актуальних науково-методичних праць – монографій, підручників і посібників, фахових галузевих словників тощо. Ці праці сприяють формуванню висококваліфікованих національних інженерних кадрів, розвиткові українськомовної технічної термінології, піднесенню вітчизняної вищої освіти.

Слід відзначити, що Львівська політехніка однією з перших в Україні успішно запровадила багатоступеневу систему підготовки інженерних кадрів. В університеті реалізуються нові концепції гуманітарної та фундаментальної підготовки майбутніх фахівців. Навчальні плани інтегрують систему довузівської підготовки – технікумів, ліцеїв, що входять до складу навчальних комплексів, – із системою навчання в університеті на рівнях бакалавра, спеціаліста, магістра.

Сьогодні Львівська політехніка – активний учасник всеукраїнського педагогічного експерименту із впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу. В університеті існує власна концепція нової технології навчання, розроблено нові навчальні плани за взірцями кращих світових університетів технічного спрямування, що дає змогу формувати індивідуальну траєкторію навчання кожного студента на основі впровадження сучасних інформаційних технологій. В університеті сьогодні навчається близько 25 тисяч студентів, курсантів, екстернів за 41 напрямом та 99 спеціальностями.

Варто наголосити, що Львівська політехніка – ініціатор запровадження нової концепції підготовки фахівців для потреб Збройних сил України, яка передбачає вивчення фундаментальних, гуманітарних та загальнотехнічних дисциплін за такими ж програмами, як і для цивільних студентів. Реалізація цієї концепції дає змогу особі, яка здобуває військовий фах, отримати цивільну спеціальність і таким чином забезпечує соціальний захист офіцерів, які звільняються з кадрової служби. Результатом стало створення структурного підрозділу університету – Військового інституту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, який виховує справжніх фахівців військової справи, патріотів і надійних захисників нашої Батьківщини.

Львівська політехніка віддавна є важливим осередком міжнародної співпраці в галузі вищої освіти. Серед випускників університету громадяни понад 70-ти країн світу, які успішно трудяться в багатьох галузях економіки, науки, соціальної сфери. Чимало з них є відомими інженерами, політиками, науковцями, бізнесменами у своїх країнах. Сьогодні політехніка налагодила науково-технічну співпрацю з провідними технічними університетами США, Канади, Німеччини, Великобританії, Франції, Австрії, Польщі, Росії та інших країн; науковці університету – активні учасники важливих міжнародних конференцій з найактуальніших проблем сучасної технічної науки та новітніх технологій. Слід підкреслити, що така співпраця органічно вписується в концепцію інтеграції України у світове співтовариство та сприяє міжнародному визнанню як Львівської політехніки, так і української науково-технічної думки загалом.

Завдяки високому науково-методичному потенціалу і практичному досвіду професорсько-викладацького колективу Львівська політехніка активно і творчо втілює нові концепції технічної освіти, вдосконалює і модернізує навчальні плани та програми, успішно реалізовуючи своєрідне державне замовлення – готувати для України висококваліфікованих фахівців, сучасну еліту, яка є опорою нашої держави, розбудовує її економіку, визначає політику, підносить культуру.

Львівські політехніки – викладачі та студенти – відзначаються високою громадянською свідомістю, активною позицією в суспільному житті, глибоким патріотизмом. Недавні події Помаранчевої революції засвідчили також їхню толерантність, інтелігентність, високий рівень культури та нездоланне прагнення до демократичних перетворень, до вільного й незалежного життя на засадах християнської моралі, любові і справедливості.

Нинішній час, реалії третього тисячоліття вимагають нових підходів у суспільному житті, в розвитку науки, техніки, культури. Є потреба глибокої гуманізації науково-технічної думки загалом і гуманітаризації всієї системи нашої освіти. Колектив університету усвідомлює, що Львівська політехніка має плекати високоінтелектуальних, фахових інженерів, що володіють сучасними інформаційними технологіями та економічними методами, а водночас – широким гуманітарним світобаченням, досконалим знанням державної мови та знанням іноземних мов, високим рівнем культури, духовності та моралі.

Сердечно вітаємо багатотисячний колектив працівників і студентів університету з нагоди 160-річчя, бажаємо щастя, міцного здоров’я, творчої активності, успіхів у навчанні та нових досягнень у праці на благо народу України.

Юрій Рудавський

Зміст

Важливі питання вирішення народногосподарських проблем Львівської області при ефективній співпраці науковців, влади та ділових кіл 2

(Матеріали доповіді голови Західного наукового центру НАН України і МОН України академіка НАН України Долішнього М.І. на засіданні бюро Західного наукового центру 3 лютого 2005 року) 2

Вісник соціогуманітарних проблем людини – погляд наукової громадськості 27

Інститут транскордонного співробітництва та європейської інтеграції – вимога часу 30

Хроніка засідань бюро Західного наукового центру НАН України та МОН України в 2004-2005 рр. 32

Інформація про роботу відділень і наукових секцій
Західного наукового центру НАН України і МОН України у 2004 році 46

Аналітичні огляди, наукові повідомлення 149

Проблеми і перспективи нафтогазової галузі Західної України 149

Роль Західного наукового центру
у формуванні інноваційної інфраструктури регіону 156

Ювілеї 161

10-річний Ювілей
Інституту регіональних досліджень НАН України 161

Кушнір Роман Михайлович
(до 50-ліття від дня народження) 164

Кіт Григорій Семенович
(до 75-ліття від дня народження) 166

Пам’яті професора Г.М. Шавловського 169

Національному університету "Львівська політехніка" - 160 172

Зміст 177

© Мирослав Павлюк – директор ІГГГК НАН України, доктор геол.-мін. наук професор

1

Смотреть полностью


Скачать документ

Похожие документы:

  1. Міністерство освіти та науки україни академії управління та інформаційних технологій “аріу” (2)

    Документ
    Матеріали доповідей учасників третьої науково-практичної конференції „Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційною економікою” (13-14 вересня 2007 року, Бердянськ) – Бердянськ: АУІТ “АРІУ”, 2007.
  2. Міністерство освіти та науки україни академії управління та інформаційних технологій “аріу” (1)

    Документ
    Матеріали доповідей учасників другої науково-практичної конференції „Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційною економікою” (15-16 вересня 2006 року, Бердянськ) – Бердянськ: АУІТ “АРІУ”, 2006.
  3. Національна академія педагогічних наук україни державний вищий навчальний заклад «університет менеджменту освіти» матеріали до засідання вченої ради університету

    Документ
    Присвоєння вченого звання «д о ц е н т» по кафедрі менеджменту освіти, економіки та маркетингу, доценту кафедри НАБОК Миколі Васильовичу, 1956 р. н., закінчив Черкаський державний педагогічний інститут імені 300-річчя возз’єднання
  4. Національна академія внутрішніх справ навчально-науковий інститут права та психології навчально-методичні матеріали з дисципліни «конституційне право україни»

    Документ
    Навчально-методичні матеріали з дисципліни “Конституційне право України” затверджено та ухвалено на засіданні кафедри загальноправових ННІПП НАВС від 30.
  5. Національна академія наук україни (8)

    Документ
    II-1. Дані про обсяги фінансування за тематикою фундаментальних, прикладних досліджень та за тематикою, що виконувалась за завданнями державних цільових програм загального фонду Державного бюджету України 15

Другие похожие документы..