Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Тарасенко Н.В. – кандидат педагогічних наук, доцент, завідуюча кафедри методик корекційного навчання Слов’янського державного педагогічного університе...полностью>>
'Конкурс'
22 мая 2012 года кафедра корееведения и японоведения совместно с Международным центром корееведения факультета востоковедения КазНУ им. аль-Фараби пр...полностью>>
'Документ'
Реалізація стратегічного євроінтеграційного курсу України, подальша розбудова демократичної правової держави із соціально орієнтованою ринковою еконо...полностью>>
'Документ'
Срок обучения – 3,5 года. Выпускникам направления «МЕНЕДЖМЕНТ» присваивается квалификация бакалавр менеджмента и выдается диплом государственного обр...полностью>>

Національна академія наук України Міністерство освіти та науки України бюлетень

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

5. Екологія та природокористування

Першочерговими пріоритетами Львівщини по вирішенню проблем екології та природокористування є такі як:

  • Екологічна реабілітація та раціональне використання природних ресурсів в зоні діяльності гірничо-хімічних та гірничо-видобувних підприємств, перетворення депресивних територій в зони рекреації (Яворів, Розділ, Стебник, Подорожне, Червоноград, Борислав, Миколаїв)

  • Попередження забруднення та покращення екологічного стану транскордонних рік Дністер, Західний Буг та приток Сяну.

  • Впровадження сучасних способів збору, переробки, утилізації та захоронення твердих побутових та промислових відходів, в тому числі накопичених пестицидів та інших токсичних речовин.

  • Розвиток природно-заповідної, рекреаційної та туристичної мережі на території Львівщини.

  • Розробка та впровадження програми зменшення забруднення атмосферного повітря та накопичення відходів на Добротвірській ТЕЦ, НПК "Галичина", ВАТ "Жидачівський ЦПК", ВАТ "Миколаївцемент".

  • Охорона атмосферного повітря від забруднення транспортними засобами.

  • Екологічний моніторинг, екологічна безпека, міжнародне співробітництво, інформаційне забезпечення громадськості та екологічна освіта та виховання.

Екопромислова діяльність

До першочергових заходів необхідно віднести діяльність щодо утилізації гудронів та нафтошламів, пластикової тари, збору та утилізації шин.

На території Львівської області знаходиться 400-500 тонн гудронів: Грибовицьке хвостосховище – від 200 до 300 тис.тонн кислих гудронів, Дрогобицьке хвостосховище – понад 200 тис.тонн важких гудронів, Добротвір – близько 3 тис. тонн нейтралізованих кислих гудронів, завезених з Угорщини з метою спалювання, Новий Розділ – 17 тис.тонн нейтралізованих кислих гудронів завезених з Угорщини для отримання модифікаторів для будівельної промисловості.

Відповідно до Закону України "Про відходи" знешкодження та утилізація шкідливих відходів покладається на їх власників:

  • Грибовицьке хвостосховище. Необхідно визначити правонаступника на власність гудронів та розробити програму їх переробки.

  • Дрогобицьке хвостосховище. Відповідно до законодавства зобов"язати власника передбачити фінансування проекту з утилізації гудронів.

  • Завезені з Угорщини гудрони. Встановити їх власника та забезпечити їх використання за цільовим призначенням із дотриманням необхідних технологічних вимог.

Враховуючи технологічну специфіку переробки гудронів та нафтошламів і значні обсяги цих відходів, що зберігаються у Львівській області, залучити профільні науково-дослідні установи до розробки технологій утилізації гудронів та нафтошламів.

6. Євроінтеграційні процеси, транскордонне співробітництво та розвиток Єврорегіонів

У нашій державі та особливо в її регіонах давно виникла необхідність щодо наукового забезпечення широкого спектра напрямів транскордонного співробітництва, зокрема щодо опрацювання і впровадження відповідних організаційних методів, розробку інструментарію цільових програм, підготовки відповідних кадрів тощо. Новим імпульсом до розвитку міжнародного співробітництва у цьому напрямку мала б стати реалізація положень Карпатської конвенції, підписаної у 2003 році у Києві.

Актуальною у цьому напрямі залишається ініціатива Західного наукового центру щодо розробки Комплексної програми сталого розвитку Карпат. Діяльність Інституту транскордонного співробітництва у майбутньому буде напрямлена на науково-методичне забезпечення розвитку транскордонного співробітництва, аналіз та моніторинг проблем регіонального та транскордонної співпраці, створення системи транскордонної статистики, підготовці наукових кадрів та забезпечення системи впровадження наукових розробок, підготовку та перепідготовку кадрів у сфері транскордонного співробітництва. Інститут готовий взяти участь в розробці Концепції стратегії транскордонного співробітництва, розробці стратегій розвитку транскордонного співробітництва прикордонних регіонів України, розробці Комплексної програми транскордонного співробітництва, вдосконаленні інформаційно-статистичного забезпечення діяльності єврорегіонів.

Аналізуючи європейський досвід розвитку транскордонного співробітництва, слід зазначити, що найбільш ефективною його організаційною формою є співробітництво в рамках єврорегіонів – міжнародних організацій, метою яких є координація розвитку прикордонних територій та реалізація спільних проектів цих регіонів. Науковці установ Західного наукового центру беруть активну участь у розвитку транскордонного співробітництва в рамках єврорегіонів "Карпати" та "Буг", зокрема в роботі Українсько-польської міжурядової Координаційної ради з питань регіонального співробітництва, Міжвідомчої комісії з проблем транскордонного співробітництва при Міністерстві економіки та з питань європейської інтеграції, а також у засіданнях експертів Карпатського фонду.

"Карпатський єврорегіон" об’єднує прикордонні території п’яти держав: Угорщини, Польщі, Словаччини, Румунії і України і основними пріоритетами діяльності є – електронне і електротехнічне виробництво, лісопереробна, видобування і переробка корисних копалин, формування і розвиток рекреаційних зон. Проте території єврорегіонів в Європі набагато менші ніж ті, учасниками яких є українські області. Органи їх управління невеликі, мобільні та не забюрократизовані. У нас же поточну діяльність проводять в основному підрозділи органів влади, а не єврорегіональні. Тому важливо йти шляхом реструктуризації єврорегіонів з метою надання їм реальних можливостей у самоврядуванні.

Цього року в рамках 4 Міжнародного економічного форуму науковцями було представлено новий проект створення Міжнародного біосферного резервату "Розточчя". До української частини біосферного резервату передусім увійдуть природний заповідник "Розточчя" (2084 га) з охоронною зоною (2100 га), Яворівський національний природний парк (7079 га), Регіональний ландшафтний парк "Равське Розточчя (20464 га) і частина Янівської рекреаційної зони (7103 га). Загальна площа території становить 38830 га і належить до Яворівського і Жовківського районів Львівської області.

Завдяки сприятливим кліматичним умовам, мальовничим горбистим ландшафтам та озерним екосистемам Розточчя традиційно вирізняється багатим рекреаційно-туристичним потенціалом, раціональне використання якого матиме певне соціально-економічне значення для мешканців регіону.

7. Підготовка спеціалістів вищої та середньої кваліфікації для народного господарства

1. Вища освіта

У Львівській області є 39 навчальних закладів I-II рівня акредитації та 20 закладів III-IV рівня акредитації. Ми зосередимо увагу навколо закладів III-IV рівня акредитації.

Кількість студентів в 2002/2003 р.р. досягла 99,4 тисяч, що складає 38,4 особи на 1000 мешканців. Львівщина за показником на душу населення займає п’яте місце серед областей України, а середньоукраїнський показник становить 35,1.

Варто зазначити, що між 1995 та 2002 роками кількість студентів на душу населення зросла на 79%. В той самий період загальна кількість студентів зросла на 68%. Це свідчить про збільшення потреби у вищій освіті та підвищення розуміння її ролі в сучасній економіці та суспільстві.

Між 1995 та 2002 роками можемо спостерігати зростаючу роль приватної вищої освіти. Частка студентів недержавних закладів зросла від 7,3% до майже 10%. Однак, слід визнати, що ця статистика стосується загалом навчальних закладів усіх чотирьох рівнів акредитації, а не тільки вузів.

Статистичні дані по ринку праці показують, що дидактична пропозиція вузів області в минулому не відповідала зміні потреб місцевої економіки. Майже 10% безробітних були випускниками навчальних закладів (I-IV рівня акредитації), а в деяких районах, включаючи місто Львів, цей показник перевищував 30%. В то же час, безробіття у групі мешканців з початковою освітою було незначним.

Однак, нещодавно структура курсів, що викладаються у вузах Львова, почала швидко змінюватися. У 2002/2003 році найбільше заяв на вступ надійшло на факультет економіки, менеджменту та фінансів, інженерні та медичні спеціальності. Недавно були створені нові факультети, а саме: міжнародні відносини, управління бізнесом, аналіз фінансового ринку, туризм тощо. У 2002/2003 році найбільше випускників було на факультетах, пов’язаних з економікою, комерцією та управління бізнесом (38,3 тисячі – 28,9% загальної кількості випускників) та інженерними спеціальностями (31,1 тисяча – 23,4%). У 1990 році вони складали 12,1 тисяч (11,1%) та 39,1 тисяч (36,1%) відповідно. Отже, як по абсолютних, так і по відносних показниках, кількість заяв в економічні/бізнесові вузи підвищилася, а в технічні – зменшилася.

Протягом останніх семи років вступний конкурс на економічні факультети постійно зростав, а у вузах промислового спрямування – постійно зменшувався. Досить цікавим є той факт, що найвищий конкурс спостерігається не на економічному чи юридичному факультеті, а в педагогічних вузах. Надмірна потреба у педагогічній освіті не відображує очікуваної віддачі чи якості цих курсів, а швидше традиційно високий соціальний статус професії вчителя (особливо в малих сільських громадах) і нездатність студентів визначитися у своїх інтересах після закінчення середньої школи. Коротше кажучи, високий конкурс у педагогічних вузах зумовлюється більше низькою якістю середньої освіти, аніж високою якістю навчання у них.

Серед вузів найвищий вступний конкурс у 2002/2003 н.р. спостерігався у Львівському університеті ім. Івана Франка, де в середньому 2,13 особи подавали заяву на 1 місце. На другому місці – Львівський інститут внутрішніх справ (1,77) та Музична академія (1,52).

Як і інші категорії освіти України, вузи відчувають значний брак фінансування. Львівська область не є виключенням із цього правила. Для утримання навчальних закладів з деяких студентів береться оплата за відвідування лекцій. Розлядаючи навчальні заклади усіх рівнів акредитації загалом, у 1995/1996 н.р. тільки 14% студентів оплачували свою освіту, а в 2002/2003 – 53,7%. У вузах III-IV рівня акредитації 49,7% студентів оплачували лекції у 2002/2003 н.р.

Хоча юні мешканці Львівщини все більше усвідомлюють цінність освіти, все ще невелика частка студентів (4,1%), закінчуючи вузи III-IV рівня акредитації, здобуває степінь магістра. Розглядаючи всі рівні акредитації, частка магістрів серед випускників становить 3,1%, 36% студентів отримують ступінь старшого спеціаліста, а 29% – молодшого спеціаліста. Близько третини отримують степінь бакалавра.

Після закінчення повної середньої освіти студент завершує ще два роки навчання, щоб стати молодшим спеціалістом, 4 роки – щоб стати бакалавром, 5 років – старшим спеціалістом і 6 років – магістром. Дані по випускниках у Львівській області чітко вказують на те, що введення ступеня бакалавра співпало зі зміною потреби в орієнтованій на професію, технічній вищій освіті (молодший спеціаліст) на загальну вищу освіту (бакалавр, магістр).

Порівнюючи дані 1996 та 2003 років по вищій освіті, можна також зробити висновок, що сьогоднішні випускники присвячують більше часу освіті в порівняні з їх ровесниками в минулому. Цей процес, без сумніву, матиме бажаний позитивний вплив на регіон і повинен заохочуватися та підтримуватися владою.

Входження української вищої освіти в європейський освітній простір є важливою і багато в чому вирішальною складовою загального процесу європейської інтеграції України. Приєднання України до загальноєвропейської акції під назвою "Болонський процес", спрямованої на створення спільного європейського простору вищої освіти буде потужним поштовхом до позитивних системних змін у системі вищої освіти України, зокрема у таких сферах, як автономія університетів, прозорість систем вступу та оцінювання, моніторинг якості освіти, мобільність студентів, подолання корупції.

Перші кроки України на шляху до приєднання до Болонського процесу ще раз засвідчили, що ініціатором змін зазвичай виступають центральні керівні органи, а не самі вищі навчальні заклади. При цьому здебільшого консультації з регіонами безпосередньо на етапі підготовки важливих стратегічних документів не стали системою. Як наслідок, університети, які мають впроваджувати ці зміни, виявляються не готовими до цього і не відчувають себе повноправними учасниками процесу, що призводить до нівелювання ефекту життєво важливих для них ініціатив. Важливо, щоб ініціатором змін в українській системі вищої освіти виступали не тільки центральні керівні органи, а, насамперед, вищі навчальні заклади, академічні спільноти і студентські органи самоврядування.

2. Середня спеціальна освіта

Частина навчальних закладів професійно-технічної освіти співпрацюють з вищими навчальними закладами III—IV рівнів акредитації, виробничими підприємствами на підставі угод та договорів. Таку співпрацю можна упорядкувати за профілями підготовки фахівців, а саме: з художнього профілю співпрацюють ХПТУ №14 смт. Івано-Франкове, ХПТУ №12 м. Львова, ХПТУ №16 м. Стрия, ХПТУ №64 м. Львова – Львівська академія мистецтв та ХПТУ №16 м. Стрия – Косівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва; з товарознавства і комерційної діяльності ВПУ №27 м.Львова – Львівська комерційна академія; з переробки сільськогосподарської продукції ВПУ №36 м.Львова – Львівська державна академія ветеринарної медицини ім. Гжицького; з нафтогазової галузі ВПУ №35 м. Стрия – Івано-Франківський національний державний технічний університет нафти і газу; з інформаційних технологій ВПУ №48 м. Львова – Інститут комп’ютерних наук та інформаційних технологій Національного університету "Львівська політехніка"; з інженерної механіки ВПУ №29 м. Львова – Національний університет "Львівська політехніка"; із залізничного транспорту ВПУ №52 м. Львова – Дніпропетровський Національний технічний університет залізничного транспорту.

Напрями співпраці:

  • спільне користування бібліотечними фондами учасників комплексу;

  • координація роботи творчих колективів викладачів для підготовки методичних посібників та іншої навчально-методичної літератури;

  • розробка наскрізних навчальних планів за ступеневої формою навчання;

  • участь працівників вищих навчальних закладів І-IУ рівнів акредитації у роботі комісій з проведення випускних кваліфікаційних іспитів у професійно-технічних навчальних закладах;

  • пільговий вступ випускників училищ у ВНЗ за рішенням педагогічної ради та кваліфікаційної комісії згідно правил прийому;

  • проходження педагогічної та виробничої практики студентів ВНЗ в училищах.

500 випускників ПТНЗ продовжили навчання за обраним фахом на відповідних факультетах вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації. Навчатись у вузах їм набагато легше, ніж тим, що прийшли зі школи, адже вони мають вже певні знання за рахунок навчання в училищі та на підприємствах.

Проблемними питаннями в роботі комплексів є спільне використання бібліотечних фондів студентами вузів і учнями ПТНЗ, складність формування академічних груп у вузах за наскрізними навчальними планами з одного ПТНЗ, недосконалість механізму фінансування діяльності учасників комплексу.

Усі складні процеси трансформування, які нині переживає економіка регіону, прямо пропорційно віддзеркалюється на системі професійно-технічної освіти. Власне, стрімка динаміка диктує необхідність змін в системі підготовки робітничих кадрів. Так, впродовж останніх років в ПТНЗ області було відкрито ряд нових професій: комерсант-товарознавець, агент з організації туризму, розпочато підготовку спеціалістів для готельного бізнесу. Інакше кажучи, розвивається індустрія сфери послуг. Промисловість регіону потребує кардинальних інвестицій, причому як матеріальних, так і кадрових, інтелектуальних. Значна частина професійно-технічних навчальних закладів області нині готові розпочати за певної матеріальної підтримки, звісно, підготовку кваліфікованих робітників за професіями, в яких регіон відчуває потребу. Матеріально-технічна база збережена і за певних інвестицій, оновлення обладнання може відповідати сучасним вимогам підготовки робітника.

Нині ми готуємо фахівців за державним замовленням (близько 16 тис. щорічно), яке подається з Києва і, фактично, потреби регіону не враховуються, або враховуються з ініціативи самих навчальних закладів, які намагаються вижити в складних умовах. До тих пір, допоки залишиться старий принцип замовлення на підготовку кадрів, проблеми промислового комплексу області не вирішаться і усі наші розмови залишаться красномовними деклараціями. Тільки співпраця усіх зацікавлених сторін, моніторинг потреб за участю підприємств замовників-кадрів, органів місцевого самоврядування, навчальних закладів дасть змогу ефективно використати увесь наявний потенціал нашого регіону, а він, справді потужній.

3. Загальні висновки
  • Подібно до інших регіонів України, протягом останніх 30 років в області відбувалося різке пожвавлення діяльності в сфері освіти. Частка навчальних закладів III-IV рівня акредитації зросла з 5,4% до 14%, в той час як частка населення з початковою освітою зменшилася з 42% до 17%.

  • Протягом 90-х потреба в загальній вищій освіті, яка дозволяє вступати в вузи, зростала швидко, а кількість вступників до ПТУ різко зменшувалася. Цей процес більш помітний у Львівській області, аніж в Україні в цілому. З 2001 року співвідношення випускників старших класів і загальної кількості молодих людей випускного віку перевищує показники по Україні. Це раптове зменшення кількості вступників до ПТУ та зростання бажаючих здобувати повну середню освіту в школі слід вважати позитивною рисою області, що призведе до зростання потенціалу людського капіталу.

  • Зростання потреби в освіті спостерігається також на рівні вищої освіти. Між 1995 та 2002 роками кількість студетнів вузів III-IV рівня акредитації зросла на 79%. Структура курсів, які викладаються в вузах Львова, швидко змінюється. У 2002/2003 н.р. найбільша кількість заяв надійшла у факультети економіки, менеджменту та фінансів, інженерні спеціальності та медицину. Останніми роками зріс вступний конкурс на факультетах, пов’язаних з економікою, та зменшився на факультетах, спрямованих на промисловість. Спостерігається тенденція орієнтації на загальну середню освіту замість освіти в ПТУ та технікумах.

  • Внаслідок постійного скорочення фондів та зростання потреби в освіті, щороку зростає кількість студентів, для яких освіта є платною. У 2002/2003 н.р. понад 49% студентів оплачували своє навчання. Це може стати бар’єром для дітей з бідних сімей до вступу у вузи.

  • Хоча молодь Львівщини все більше починає усвідомлювати цінність освіти, все ще мала частка випускників вузів III-IV рівня акредитації (4,1%) отримують степінь магістра. Більш звичною є степінь спеціаліста, для якої потрібно навчатися на рік менше.

  • Міжнародне співробітництво вузів Львова налагоджене, в основному, з країнами колишнього східного блоку, з особливим наголосом на Польщі. Слід докласти більше зусиль для встановлення зв’язків із "західними" країнами, розширюючи діапазон курсів, що викладаються іноземними мовами для студентів з-за кордону.

4. Перспективи вирішення проблем
  • Знайти механізми запровадження системи обов’язкового відпрацювання на підприємствах осіб, що підготовлені за кошти держбюджету

  • Співпраця двох ланок: навчальний заклад – замовник кадрів

  • Протекція цільової ступеневої освіти: училище – ВНЗ – підприємство

  • Довготривале кредитування молодіжного житла

  • Створення умов для стажування інженерно – педагогічних працівників на виробництві

  • Здійснення оплати підприємствами проходження виробничої практики учнів

  • Забезпечення кращим випускникам вибору перспективного робочого місця праці

  • Болонський процес в Україні має перейти з рівня міністерських ініціатив та спонтанних дій на рівень усвідомленої, реалістичної та прийнятної для університетів стратегії.

Необхідно:

  • Трансформувати дії, спрямовані на бажання "відповідати вимогам" Болонської декларації у дії, спрямовані на здійснення реальних реформ у вищій освіті України – через організацію серії експертних заходів, громадських акцій та громадське лобіювання.

  • До реалізації завдань Болонської декларації треба залучити активну частину університетської громадськості, об’єднати її зусилля в систематичні дії.

  • Необхідно забезпечити незалежну зовнішню експертизу стану справ у вищій освіті під кутом зору її інтеграції в європейський освітній простір, сприяти налагодженню сталої співпраці українських і закордонних експертів.

  • Поруч з експертизою необхідне проведення ряду пілотних заходів з випробовування нових моделей організації вищої освіти (зокрема в галузі моніторингу якості освіти, мобільності студентів і викладачів, взаємного визнання кваліфікацій із західними університетами).

  • Нагальною потребою є налагодження рівноправного діалогу між державними чинниками, освітнім "третім сектором" та університетами в обговоренні проблем вищої освіти в контексті Болонського процесу.

  • Необхідно запровадити ряд змін в законодавстві – не лише освітньому, а й тих секторах, які стосуються оподаткування, фінансування, організації праці та навчання в університетах – з метою його узгодження із загальноєвропейськими нормами

  • Необхідно налагодити систему громадського моніторингу реалізації положень Болонської декларації у вищій освіті країни.

  • Необхідне проведення ряду взаємопов’язаних громадських акцій та інформаційної кампанії, спрямованої на ознайомлення громадськості з суттю Болонського процесу та місцем країни у ньому.

8. Розвиток інформаційної інфраструктури

На сьогодні вченими Львівщини проведено низку робіт, направлених на розвиток інформаційної сфери, таких як:

  • розроблення концепції та програми інформатизації регіону;

  • інформатизація суспільства та створення регіональної інформаційної інфраструктури;

  • інформатизація стратегічних напрямів розвитку регіону;

  • інформатизація процесів соціально-економічного розвитку регіону;

  • інформатизація пріоритетних галузей економіки регіону;

  • інформатизація регіонального фінансово-економічного контролю;

  • інформатизація соціальної сфери регіону;

  • інформатизація в галузі екології та використання природних ресурсів регіону;

  • інформатизація науки, освіти і культури регіону;

  • міжнародне співробітництво.

На вирішення вказаних вище проблем регіону в рамках науково-дослідних робіт було розроблено концепцію інформаційно-аналітичного забезпечення місцевих органів виконавчої влади. Вагома участь у цій роботі належить Національному університету "Львівська політехніка", Львівському національному університету ім. І.Франка, Інституту фізики конденсованих систем, Фізико – механічному інституту ім. Г.Карпенка НАН України, Державному НДІ інформаційної інфраструктури НАН України та Держкомзв’язку України тощо.

На сьогодні на базі отриманих результатів вже розв’язані ряд фундаментальних та прикладних наукових проблем.

В рамках програми співробітництва НАН України і Львівською облдержадміністрацією пропонується:

  • створення приладового комплексу для вивчення координат витоків нафтопроводів;

  • розробка елементів системи інформаційно-аналітичного забезпечення місцевих державних адміністрацій та органів самоврядування (для впровадження інформаційного забезпечення Львівської облдержадміністрації);

  • створення центру з надзвичайних ситуацій: аналіз, оцінка, прогнозування складних природних та фізичних процесів.

Головною метою інформатизації регіону є створення оптимальних умов для задоволення інформаційних потреб і реалізації прав громадян, органів регіональної влади і місцевого самоврядування, організацій, суспільних об’єднань на основі формування і використання інформаційних ресурсів і сучасних технологій.

Метою роботи є створення "Програми інформатизації Львівської області", результатом якої стане поглиблення та подальший розвиток інформатизації Львівської області в інтеграційному зв’язку з Національною програмою інформатизації України, і як наслідок – створення умов для прискорення ринкової трансформації економіки, ефективного управління суспільством, подальшого соціально-економічного розвитку регіону.

Реалізація проектів програми забезпечить якісно новий рівень управління, який оцінюватиметься не лише економічними критеріями, а й моральними, етичними та іншими категоріями, підвищення рівня життя людини.

Планується провести аналіз стану інформатизації Львівської області та розробити концепції програми. Провести аналіз стану телекомунікаційних і технічних засобів з розробкою пропозицій до програми. Планується здійснити розробку принципів формування програми та план-графіків реалізації програми.

Західним науковим центром для здійснення аналізу науково-технічного потенціалу регіону розроблена система паспортизації ("Інвентаризації") наукових організацій, наукових кадрів вищої кваліфікації та інноваційних пропозицій, тобто автоматизованого інформаційного аналізу наукового потенціалу регіону – "Pasport", що призначена для обліку наукових установ держави, для обліку наукових кадрів, для обліку інноваційних пропозицій та створення відповідних звітів.

Така інформація дає можливість об’єктивно оцінити ситуацію, що склалась на даний момент, а це є невід’ємною частиною управлінських рішень. Тобто користувачі (органи управління, потенційні інвестори, закордонні партнери), маючи об’єктивну інформацію про стан науково-технічного потенціалу, можуть вибрати напрям і шлях розвитку інноваційно-інвестиційної діяльності, а це дає можливість ефективно використовувати науковий потенціал для динамічного вирішення широкого кола завдань.

9. Соціогуманітарні проблеми людини

Людина була і залишається основним об’єктом і суб’єктом господарювання. Визнано, що 57% населення України має відхилення від норми по стану здоров’я, 38% працюючих незадоволені умовами праці, 18% випускників вузів прагне виїхати працювати за кордон. Такі процеси викликають певне занепокоєння і вимагають комплексних наукових досліджень. Створений недавно Інститут соціогуманітарних проблем людини Західного наукового центру всебічно та фахово вивчає проблеми особистості в нинішніх умовах, розробляє науково-методичні рекомендації для органів влади для зменшення негативного впливу небажаних чинників. Згідно угоди про співпрацю між Інститутом соціогуманітарних проблем людини, Львівською обласною державною адміністрацією та Львівською обласною радою, виконані наукові дослідження по трьох темах: фізичне та духовне здоров’я населення, політична активність мешканців регіону та релігійна карта Львівщини. Отримані внаслідок досліджень результати покладені в основу розробки науково-практичних рекомендацій для органів влади та самоврядування.

Вимагають найглибшого дослідження соціогуманітарні проблеми людини, на яких буде акцентовано подальшу діяльність Інституту соціогуманітарних проблем людини з метою розробки науково-практичних рекомендацій для органів місцевої державної влади та самоврядування. В планах роботи Інституту на майбутнє – розробка та виконання міжвідомчої програми розвитку соціогуманітарної сфери регіону та Львівщини. В рамках виконання цієї програми заплановано продовження наукових досліджень по темах "Фізичне та духовне здоров’я", "Політична карта Львівщини", "Релігійна ситуація на Львівщині", а також заплановане виконання науково-дослідних тем "Політична культура і політична відповідальність: регіональні виміри", "Здоров’я нації: соціально-психологічні та демографічні чинники", "Міжконфесійні взаємини на Львівщині: особливості та динаміка розвитку".

Необхідно на підставі наукових досліджень Інституту соціогуманітарних проблем людини із залученням науковців за певними галузями приступити до розробки комплексної програми "Здоров’я населення Львівщини".

10. Розвиток інноваційної політики та розбудова інноваційної інфраструктури

Необхідно:

  1. Доопрацювати та прийняти Програму науково-технічного та інноваційного розвитку Львівщини на 2005-2007рр.

  2. Провести моніторинг потреб підприємств у інноваціях та моніторинг наявних у наукових та конструкторських установах розробок, призначених для продажу.

  3. Вдосконалити та поповнити базу даних науково-технічних розробок інноваційного спрямування.

  4. Створити електронний та друкований каталог інноваційної продукції організацій Львівщини.

  5. Створити при наукових установах, які мають перспективні наукові розробки бізнес-інкубатори.

  6. Провести організаційну роботу по створенню промислового технопарку за участю провідних наукових установ, таких як Фізико-механічний інститут ім. Г.Карпенка НАН України, НУ "Львівська політехніка", Інститут проблем механіки і математики ім. Я.С.Підстригача НАН України, Інститут матеріалів, НВО "Термоприлад" тощо.

  7. Створити потужний Інформаційно – аналітичний центр за участю Державного НДІ інформаційної інфраструктури, Львівського центру науково-технічної та економічної інформації, Львівського національного університету ім. І.Франка, НУ "Львівська політехніка" та ін.

  8. Створення та розвиток Західноукраїнського інноваційного центру "Сільський господар" з перспективою формування в його структурі агротехнопарків.

  9. Створення Регіонального фонду підтримки інновацій.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Міністерство освіти та науки україни академії управління та інформаційних технологій “аріу” (2)

    Документ
    Матеріали доповідей учасників третьої науково-практичної конференції „Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційною економікою” (13-14 вересня 2007 року, Бердянськ) – Бердянськ: АУІТ “АРІУ”, 2007.
  2. Міністерство освіти та науки україни академії управління та інформаційних технологій “аріу” (1)

    Документ
    Матеріали доповідей учасників другої науково-практичної конференції „Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційною економікою” (15-16 вересня 2006 року, Бердянськ) – Бердянськ: АУІТ “АРІУ”, 2006.
  3. Національна академія педагогічних наук україни державний вищий навчальний заклад «університет менеджменту освіти» матеріали до засідання вченої ради університету

    Документ
    Присвоєння вченого звання «д о ц е н т» по кафедрі менеджменту освіти, економіки та маркетингу, доценту кафедри НАБОК Миколі Васильовичу, 1956 р. н., закінчив Черкаський державний педагогічний інститут імені 300-річчя возз’єднання
  4. Національна академія внутрішніх справ навчально-науковий інститут права та психології навчально-методичні матеріали з дисципліни «конституційне право україни»

    Документ
    Навчально-методичні матеріали з дисципліни “Конституційне право України” затверджено та ухвалено на засіданні кафедри загальноправових ННІПП НАВС від 30.
  5. Національна академія наук україни (8)

    Документ
    II-1. Дані про обсяги фінансування за тематикою фундаментальних, прикладних досліджень та за тематикою, що виконувалась за завданнями державних цільових програм загального фонду Державного бюджету України 15

Другие похожие документы..