Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Геоконта. Развернутый угол. Имя развернутого угла. Развернутый угол и прямая линия. Острый, прямой и тупой углы с вершиной в любой точке на Геоконте....полностью>>
'Конкурс'
Документація конкурсних торгів розроблена на виконання вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 року № 2289-VI (далі...полностью>>
'Документ'
Open Air – корпоратив на открытом воздухе - солнце, река, сибирские просторы, хорошая кампания, вот о чем мечтает тот, кто трудится в душном офисе вс...полностью>>
'Тематика семинарских занятий'
Сделайте выписки о развивающих и воспитывающих возможностях учебного труда из работы В.А.Сухомлинского (Гл.2. Разд. «Учение-частица духовной жизни реб...полностью>>

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (2)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

ПРОГРАМА

для загальноосвітніх навчальних закладів

суспільно-гуманітарний напрям (історичний, правовий, філософський профілі); філологічний напрям (профілі – іноземна філологія, історико-філологічний); художньо-естетичний напрям

Українська мова

10-12 класів

Академічний рівень

Пояснювальна записка

Важливим чинником інноваційного розвитку держави є модернізація системи освіти у напрямі підготовки конкурентно спроможної особистості, здатної до сприйняття євроінтеграційних процесів, до функціонування у глобальних соціокультурних перетвореннях. Цією модернізацією передбачено реалізацію принципів гуманізації освіти, її демократизації, переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, формування його компетентностей.

Навчання української мови в системі профільної освіти посідає особливе місце з огляду на універсальну необхідність належного володіння нею всіма учнями і випускниками школи незалежно від їх майбутньої спеціалізації. Адже досконале володіння рідною мовою, яка водночас є державною, високий рівень мовленнєвої культури – невід’ємна характеристика людини освіченої і культурної незалежно від обраного нею фаху.

Основна мета навчання рідної мови в загальноосвітній школі полягає у формуванні національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка володіє вміннями й навичками вільно, комунікативно доцільно користуватися засобами рідної мови — її стилями, типами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо), тобто забезпечує належний рівень комунікативної компетенції. Зазначена мета передбачає здіснення навчальної, розвивальної і виховної функцій освітнього змісту навчального предмета.

Профільна диференціація навчання забезпечується за рахунок зміни в цілях, змісті, структурі й організації навчально-виховного процесу. Наукові засади профільного навчання української мови на академічному рівні ґрунтуються на основних положеннях Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті, Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа), Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, Концепції профільного навчання в старшій школі, Концепції мовної освіти 12-річної школи (українська мова), Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти, державних нормативних документів з питань шкільної мовної освіти.

Профільне навчання української мови на академічному рівні здійснюватиметься на основі поєднання особистісно зорієнтованого, комунікативно-діяльнісного, компетентнісного, соціокультурного та інших підходів, а також принципів єдності навчання, виховання і розвитку; взаємозв’язаного опанування мови й мовлення, усіх чотирьох видів мовленнєвої діяльності; диференціації; наступності й перспективності й перспективності між основною і старшою ланками загальноосвітньої школи та між профільною і професійною освітою і т. ін.

У старшій школі домінуючою має стати особистісна орієнтація навчання, яка передбачає забезпечення оптимальних умов для різнобічного мовленнєвого розвитку кожного учня, урахування його індивідуальних особливостей, пізнавальних потреб, інтересів, прагнень, заохочення до самостійності у вивченні мови, самопізнання і саморозвитку.

Комунікативно-діяльнісний підхід означає вивчення мови як засобу спілкування і здійснюється у процесі взаємопов'язаного і цілеспрямованого вдосконалення чотирьох видів мовленнєвої діяльності учнів – аудіювання (слухання-розуміння), читання, говоріння й письма.

Соціокультурний підхід передбачає вивчення мови крізь призму народознавства і створеної українцями оригінальної і яскравої культури, що збагачує загальнолюдську культуру, поєднання й переробка вивчених з інших предметів відомостей про світ в особистісний погляд на життя, своє місце в ньому, у переконання.

За компетентнісного підходу важливим стає не наявність в школяра певних знань, особистих якостей і здібностей, а здатність застосовувати компетентності в конкретних навчальних і життєвих ситуаціях.

Отже, профільне навчання української мови на академічному рівні передбачає надання учням більшої самостійності у розширенні й поглибленні здобутих в основній школі знань, удосконаленні вмінь і навичок користування мовою як важливим інструментом допрофесійної підготовки, подальшого інтелектуального, творчого і морального саморозвитку.

Програмою з української мови для старшої школи (академічний рівень) передбачено істотне поглиблення мовної і мовленнєвої компетенцій учнів 10-12 класів, зокрема систематизація, удосконалення знань і вмінь зі стилістики мови і мовлення, культури мовлення, риторики, удосконалення правописних умінь і навичок. Оскільки їх зміст становлять лінгвістичні дисципліни, предметом вивчення яких є мовлення, то ознайомлення з ними проводиться на основі об’єднання мовленнєвої і мовної змістових ліній. Стилістика розглядає різновиди мови, зумовлені сферою і метою спілкування, а також мовні засоби, що мають додаткове стилістичне забарвлення. У зв’язку з цим існують два основні напрями в сучасній методиці стилістики: стилістика мови (практична), яка вивчає стилістичне забарвлення мовних засобів, і стилістика мовлення (функціональна), що вивчає структуру стилю. Культуру ж мовлення цікавить те, як той, хто говорить або пише, користується мовленням для певної мети спілкування, тобто якісною оцінкою текстів (висловлювань).

У старшій школі передбачається дати учням системне уявлення про ці дисципліни хоча б у загальних рисах, бо навчального часу для цього обмаль. Спочатку передбачається, починаючи з 10-го класу, дещо поглибити і розширити знання школярів про виражальні засоби української мови. Учні ознайомляться зі стилістичними властивостями і синонімічними зв’язками слів, словосполучень, граматичних форм, синтаксичних конструкцій. Так, в 10-му класі розпочнеться послідовне ознайомлення зі стилістичними можливостями звукової системи мови, лексичними, фразеологічними, словотворчими засобами стилістики. В 11-му класі – морфологічними засобами стилістики, стилістикою простих і складних речень, з різними способами передачі чужого мовлення. Одержані на більш високому рівні уявлення про стилістичне забарвлення мови, зображувально-виражальні засоби, а також оволодіння учнями відповідними вміннями і навичками дадуть змогу на наступному етапі (11 клас) ефективніше засвоїти матеріал про окремі функціональні стилі мовлення, що має чітко виражене практичне спрямування. Тому уроки повинні будуватися передусім на аналізі мовного матеріалу, на навчанні старшокласників створювати висловлювання різних жанрів (див. ”Види робіт”), удосконалювати текст у стилістичному аспекті, сприяючи виразності мовлення.

У 10-11-х класах паралельно зі стилістикою мови і мовлення систематизуються знання і вміння з культури мовлення, зокрема старшокласники ознайомлюються з двома ступенями володіння літературною мовою – правильністю, яка передбачає дотримання тим, хто говорить або пише, норм літературної мови, і комунікативною доцільністю мовлення, що означає мотивоване використання засобів мови для певної мети спілкування.

У процесі роботи з учнями над цим матеріалом необхідно звернути увагу на те, що, оцінюючи комунікативну доцільність мовлення, ми спираємося на синонімічний ряд з урахуванням того, що для передачі певного значення в мові існує декілька нормативних засобів, тому завдання вчителя – навчити учнів вибрати найбільш вдалий із можливих. Під час оцінювання вибраного мовного засобу важливо визначити, наскільки він відповідає ситуації спілкування.

На цьому етапі також проводиться робота над удосконаленням умінь і навичок дотримуватися норм літературної мови у процесі створення усних і письмових висловлювань, будувати їх з урахуванням вимог до мовлення, додержувати правил українського мовленнєвого етикету.

У 12-му класі програмою передбачено ознайомлення старшокласників із матеріалом розділу „Риторика”, характерною особливістю якої є гармонійний зв’язок цієї науки із системою української мови, знання якої дає особистості дієвий інструмент для самовираження. Саме ця наука є керівництвом щодо побудови комунікативно доцільного, змістовного, виразного висловлювання, яке має бездоганне мовне оформлення.

З огляду на це основною метою риторики є формування в учнів загального уявлення про риторику як науку про побудову досконалого висловлювання, про форми і методи мовленнєвого впливу на аудиторію, допомога старшокласникам у оволодінні знаннями і вміннями красномовства, формування потреби постійного вдосконалення своєї мовленнєвої діяльності.

У широкому розумінні цього слова кожна особистість навчається риторики впродовж усього життя, бо немає межі вдосконалення нашого мовлення. Ще в початковій, а потім і в основній школі, опрацьовуючи мовленнєву і мовну змістові лінії, учні знайомляться в доступній для них формі з основними поняттями, найбільш значущими методами і прийомами, які допомагають їм ефективно висловити свою думку в словесній формі.

У 12-му класі передбачається ознайомити старшокласників з основами ораторського мистецтва, удосконалити їхні вміння говорити по суті, аргументовано і переконливо викладати свої думки, сперечатися, дискутувати, відстоювати свої погляди, використовуючи різні способи аргументації, вести діалог з різними співрозмовниками, дотримуючись правил мовленнєвого етикету. З цією метою в програмі подаються відомості про особливості публічного виступу, його різновиди; особливості усних виступів, побудови і мовного оформлення висловлювань різних типів, стилів, жанрів; матеріал про способи встановлення контакту із слухачами, культуру мовлення, правила спілкування в процесі публічного виступу тощо.

Цей розділ має практичне спрямування, тому учнів передусім необхідно навчити активно слухати і уважно ставитися до почутого або прочитаного, аналізувати публічне мовлення (зразки) з погляду його доцільності і ефективності, побудови і мовного оформлення; обговорювати різні моделі публічних висловлювань, визначати їх сильні сторони й недоліки; формувати в школярів культуру ведення дискусій, полеміки, диспутів тощо, дотримуватися правил спілкування і культури мовлення.

Поряд із засвоєнням старшокласниками матеріалу про стилістику мови і мовлення, культуру мовлення, риторику, передбачається розвиток і вдосконалення вмінь і навичок сприймати почуте і прочитане, відтворювати і створювати усні і письмові висловлювання різних типів, стилів і жанрів (див. в програмі „Види робіт”). На заняттях у 10-12-х класах доцільно застосовувати такі методи для роботи з учнями, як лекції (настановчі, оглядові), семінари, колоквіуми, дискусії, самостійне вивчення навчальної літератури (основної і додаткової), постановка проблемних завдань, моделювання ситуацій, рольові ігри, робота в групах, в парах, творчі роботи, організація самостійної роботи учнів над аналізом текстів, висловлювань для розвитку їхніх творчих здібностей, індивідуалізація та диференціація системи письмових робіт тощо.

Набуття і вдосконалення мовленнєвої компетенції старшокласників повинно здійснюватися у ході аналізу актуальних навчальних і життєвих проблем, у розв’язанні яких учні бачать особистісний сенс, унаслідок чого формуються їхні пізнавальні мотиви щодо вивчення мови.

Учитель може вносити зміни в орієнтовний розподіл навчального матеріалу з урахуванням умов роботи з класом, розв’язувати питання про обсяг тих чи інших відомостей.

10 клас

(70 год., 2 год. на тиждень)

(6 год. – резерв годин для використання на розсуд учителя)

Мовна і мовленнєва змістові лінії

п\п

Кіль-

кість

годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до

рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1

2

Вступ

Мовлення як предмет стилістики і культури мовлення. Стилістика та її підрозділи: стилістика мови (практична) і стилістика мовлення (функціональна), їх відмінність.

Два рівні володіння українською літературною мовою: мовлення правильне (норми літературної мови) і комунікативно доцільне (змістовність, логічність, багатство, точність, виразність, доречність). Синоніміка і варіативність як базові поняття стилістики і культури мовлення. Стилістична норма і стилістична помилка.

Учень (учениця):

розрізняє стилістику практичну і функціональну, стилістичні засоби фонетики, лексики і фразеології, словотвору; мовлення правильне і комунікативно доцільне, норми української літературної мови; значення вивчених термінів, їх зв’язок і роль в обґрунтуванні понять стилістика та культура мовлення;

визначає, які особливості мовлення вивчає стилістика, а які – культура мовлення; нормативне і ненормативне використання мовних засобів у текстах різних стилів мовлення;

знаходить стилістичні помилки і визначає їх вид.

2

14

Практична стилістика і культура мовлення

Стилістичні засоби фонетики. Загальна характеристика звукового складу української мови. Стилістична роль звуковідтворення в художніх текстах. Милозвучність української мови – характерна ознака всіх її стилів. Норми вимови. Вимова голосних і приголосних звуків.

Правопис. Позначення на письмі голосних та приголосних звуків: складні випадки правопису м’якого знака, апострофа, великої букви, слів з ненаголошеними голосними, подвоєнням та подовженням приголосних, спрощенням у групах приголосних, чергування голосних і приголосних звуків, слів іншомовного походження.

Культура мовлення. Орфоепічні норми – правильна вимова голосних і приголосних звуків, звукосполучень і наголосу в словах.

Учень (учениця):

додержує норм української літературної вимови;

визначає і виправляє допущені в усному мовленні орфоепічні помилки.

Учень (учениця):

правильно пише слова із зазначеними орфограмами;

знаходить і виправляє орфографічні помилки в своєму і чужому мовленні.

3

16

Стилістичні засоби лексикології і фразеології

Слово і його лексичне значення. Стилістично нейтральна лексика; емоційно й експресивно забарвлені засоби, що надають мовленню певного стильового відтінку (ласкаве, іронічне, урочисте та ін.). Специфічно побутова лексика; професійно виробнича лексика; наукова і ділова лексика; просторічні слова; діалектні, застарілі, запозичені слова, неологізми, їх стилістичні функції.

Лексико-стилістичні синоніми і їх види (контекстуальні синоніми, перифрази; переносне значення слів; тропи (порівняння, метафора, епітет, метонімія, синекдоха, персоніфікація, гіпербола, алегорія). Антоніми. Пароніми.

Основні групи фразеологізмів, багатозначність, синонімія та антонімія фразеологізмів.

Культура мовлення. Лексичні норми – використання слів у властивому їм значенні та правильне поєднання слів за змістом у реченні і словосполученні. Запобігання недоречному вживанню емоційно-забарвлених слів, невиправданому використанню просторічних, діалектних, запозичених слів та анахронізмів. Запобігання неправильному чи неточному використанню в мовленні паронімів.

Учень (учениця):

визначає роль і доречність використання в тексті стилістично забарвлених лексичних, фразеологічних засобів мови, їх стилістичну функцію;

розрізняє лексичні, фразеологічні синоніми;

правильно проводить синонімічну заміну з метою підсилення тієї чи іншої стилістичної ознаки;

розпізнає тропи і визначає їх роль та доречність використання у текстах різних стилів мовлення;

додержується лексичних норм української літературної мови.

4

7

Словотворчі засоби стилістики

Стилістичне забарвлення значущих частин слова: префіксів і суфіксів. Стилістична синоніміка морфем.

Правопис. Основні орфограми в коренях, префіксах і суфіксах.

Культура мовлення. Словотворчі норми – правильне творення слів.

Учень (учениця):

розрізняє стилістичне забарвлення словотворчих засобів мови, словотворчі синоніми;

визначає їх стилістичну функцію; додержується словотворчих норм української літературної мови у своєму і чужому мовленні;

використовує правильно і доречно різні варіанти фонетичних, лексичних, фразеологічних, словотворчих засобів у власному усному і писемному мовленні з урахуванням виконання ними стилістичної функції і емоційно-експресивного забарвлення; слова у властивому їм значенні; граматичні форми і синтаксичні конструкції;

дотримується в усному мовленні вимовних і акцентологічних норм;

правильно пише слова з орфограмами в коренях, префіксах і суфіксах;

знаходить і виправляє стилістичні помилки, пов’язані з неправильним уживанням фонетичних, лексичних, фразеологічних, словотворчих засобів у чужому і власному мовленні.

5

25

В и д и р о б і т

Сприймання чужого мовлення

Аудіювання (слухання-розуміння) текстів діалогічного і монологічного характеру різних стилів, типів і жанрів мовлення.

Різновиди аудіювання (ознайомлювальне, вивчальне, критичне).

Читання мовчки текстів діалогічного і монологічного характеру різних стилів, типів і жанрів мовлення.

Різновиди читання (ознайомлювальне, вивчальне, вибіркове).

Учень (учениця):

розуміє фактичний зміст почутого висловлювання (тривалість звучання художніх текстів 9-10 хв., інших стилів – 8-9 хв.), адекватно сприймаючи його основну думку, особливості побудови і мовного оформлення;

користується різними видами аудіювання;

визначає власне ставлення до змісту;

формулює висновки щодо сприйнятого;

читає мовчки відповідно до його віку незнайомі тексти різних типів, стилів і жанрів мовлення зі швидкістю 150-300 слів за хв.;

розуміє зміст, особливості структури і мовного оформлення тексту, довшого і складнішого, ніж у попередніх класах;

користується всіма різновидами читання (ознайомчим, вивчальним, вибірковим);

ставить самостійно запитання під час читання;

оцінює прочитане, висловлюючи власну думку.

6

Відтворення готового тексту

Перекази ( навчальні і контрольні).

Говоріння. Докладний переказ тексту художнього стилю, із творчим завданням (висловленням власного ставлення до подій, героїв та ін.).

Письмо. Докладний переказ тексту публіцистичного стилю, із творчим завданням (висловленням власного ставлення до подій, героїв, їхніх вчинків та ін.).

Конспект як різновид стислого переказу висловлювань, що сприймаються на слух.

Конспект прочитаного (художнього твору, публіцистичної та науково-популярної статей).

Тематичні виписки, план (складний), тези.

Учень (учениця):

переказує докладно прослуханий або прочитаний текст художнього, наукового чи публіцистичного стилів мовлення обсягом 350-400 слів, за самостійно складеним складним планом (усно і письмово), підпорядковуючи висловлювання темі та основній думці, ураховуючи комунікативне завдання, дотримуючись композиції, мовних, стильових особливостей та авторського задуму;

складає конспект, тези почутого і прочитаного, тематичні виписки;

оцінює текст з погляду його змісту, форми, задуму і мовного оформлення;

редагує написане з урахуванням вимог до мовлення.

7

Створення власних висловлювань

Діалогічне мовлення

Бесіда (діалог) як форма спілкування двох або більшої кількості людей відповідно до запропонованої ситуації, самостійне визначення теми і змісту бесіди.

Монологічне мовлення

(навчальні і контрольні види)

Говоріння. Виступ на зборах, семінарах (підготовлений і заздалегідь не підготовлений).

Письмо. Відгук про твір мистецтва у публіцистичному стилі.

Стаття в газету на морально-етичну тему.

Бібліографія. Анотація.

Ділові папери. звіт про виконану роботу. Субсидія, ваучер, приватизаційний сертифікат, фінансова ідентифікаційна картка, ідентифікаційний код (ознайомлення).

Учень (учениця):

самостійно визначає тему бесіди та її зміст;

добирає цікаві, переконливі аргументи на захист своєї позиції, у тому числі і з власного життєвого досвіду;

уміє вести бесіду, демонструючи певний рівень вправності у її процесі (стислість, логічність, виразність, доречність, винахідливість тощо);

висловлює особисту позицію щодо теми, яка обговорюється, змінює свою думку в разі незаперечних аргументів іншого;

використовує формули мовленнєвого етикету;

дотримується норм української літературної мови ;

оцінює текст з погляду його змісту,

форми, задуму і мовного оформлення;

розрізняє зміст, структуру і сферу використання зазначених у програмі жанрів мовлення, у т.ч. ділових паперів;

готує і виголошує виступи на зборах, семінарах;

складає відгук про твір мистецтва, статтю в газету, бібліографію, анотацію; роздуми відповідно до творчих завдань переказів, звіт про виконану роботу;

уживає стилі, типи і жанри мовлення відповідно до ситуації спілкування, добираючи мовні засоби відповідно до задуму висловлювання, стилю, типу і жанру мовлення;

перевіряє результати мовленнєвої діяльності (коректує усне мовлення в процесі говоріння, ураховуючи реакцію слухача);

редагує написане згідно з вимогами до мовлення;

додержується основних правил спілкування;

оцінює текст з погляду його змісту, форми, задуму і мовного оформлення.

Міжпредметні зв'язки. Виступ проблемного характеру на літературну тему (література); цитатний план, тези літературно-критичних статей, їх окремих розділів і розділів підручників (література, історія, географія та ін.).

Соціокультурна змістова лінія

Орієнтовний зміст навчального матеріалу

Орієнтовні вимоги

до вмінь

Cфери відношень

Тематика текстів

Теми висловлювань учнів

Я і українська мова.

Я і ми ( народ, родина, націона-льна історія і культура).

Я і рідна природа.

Я і мої захоплення.

Я як особистість

Українська мова і відображена в ній національна культура.

Основні віхи нашої історії.

Матеріальні і духовні скарби нашого народу.

Ті, що залишилися з нами назавжди.

Земля – наш спільний дім. На що спроможна кожна людина у справі сприяння природі.

Захоплення жінок (шиття, в’язання, вишивка тощо). Захоплення чоловіків (столяр-ство, радіотехніка та інші).

Найважливіші умови самопізнання й самореалізації.

”Барви україн-ського слова”.

“Культура мови, думки, почуттів”.

“Подивімось у вічі вікам”. “Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була”.

“До доброї криниці стежка утоптана”.

“Заняття для душі”.

“Моє хобі”.

“У чому полягає сенс життя”.

Учень (учениця):

сприймає,

аналізує, оцінює прочитані, вивчені чи почуті соціокультурні відомості про Україну й світ і добирає й використовує ті з них, які необхідні для досягнення певної пізнавальної, експресивної, комунікативної чи іншої мети.

Діяльнісна (стратегічна) змістова лінія

Види вмінь

Вимоги до

загальнонавчальних досягнень учнів

Організаційно-

контрольні

Учень самостійно:

усвідомлює і визначає мотив і мету власної пізнавальної і життєтворчої діяльності;

планує діяльність для досягнення мети, розподіляючи її на етапи;

здійснює намічений план з допомогою дібраних методів і прийомів;

оцінює проміжні і кінцеві результати пізнавальної діяльності, робить відповідні корективи.

Загальнопізна-

вальні

Учень самостійно:

аналізує мовні та позамовні поняття, явища, закономірності;

порівнює, систематизує, узагальнює, конкретизує їх;

робить висновки на основі спостережень;

виділяє головне з-поміж другорядного;

моделює мовні та позамовні поняття, явища, закономірності.

Творчі

Учень самостійно:

уявляє словесно описані предмети і явища, фантазує на основі сприйнятого;

прогнозує подальший розвиток певних явищ;

переносить раніше засвоєні знання і вміння у нову ситуацію;

помічає і формулює проблеми в процесі навчання і життєтворчості;

усвідомлює будову предмета вивчення;

робить припущення щодо способу розв’язання певної проблеми;

добирає переконливі аргументи для його доведення;

спростовує хибні припущення і твердження.

Естетико-етичні

Учень (учениця):

помічає й цінує красу в мовних явищах, явищах природи, у творах мистецтва, у вчинках людей і результатах їхньої діяльності;

спроможний критично оцінювати відповідність своїх вчинків щодо загальнолюдських моральних норм, усувати помічені невідповідності;

виявляє здатність поставити себе на місце іншої людини;

готовий прощати образи з боку знайомих і незнайомих, усвідомлюючи їх недосконалість;

переконаний, що творити добро словом і ділом – обов’язок кожної людини.

11 клас



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів хімія (2)

    Документ
    Вступ. Програма призначена для навчання учнів хімії на профільному рівні у класах біолого-хімічного, хіміко-технологічного, фізико-хімічного, агрохімічного профілів.
  2. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів хімія (3)

    Документ
    Місце неметалічних елементів у періодичній системі, особливості будови атомів. Фізичні властивості неметалів. Поширеність у природі. Алотропія. Значення озонового шару для життя організмів на Землі.
  3. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (філологічний напрям, профіль українська філологія)

    Документ
    Мова є одним із найважливіших засобів профілізації старшокласників, оскільки вона вербалізує картину світу і цим самим є основою світогляду кожної особистості.
  4. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України. Всесвітня історія (2)

    Документ
    Курс Вступ до історії у 5 класі є пропедевтичним, що й визначає його місце в системі шкільних історичних курсів та з-поміж інших навчальних дисциплін, а також початковість, елементарність його змістової частини й тих вимог, що їх висувають
  5. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України. Всесвітня історія (3)

    Документ
    Курс Вступ до історії у 5 класі є пропедевтичним, що й визначає його місце в системі шкільних історичних курсів та з-поміж інших навчальних дисциплін, а також початковість, елементарність його змістової частини й тих вимог, що їх висувають

Другие похожие документы..