Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Рекомендуем познакомиться с гуральскими традициями и отведать частичку культуры поляков – «Гуральскый вечер»! "Бундз" – восхитительный твор...полностью>>
'Документ'
Курс “Інформатика. 8” призначений для вивчення інформатики учнями 8 класу і є логічним продовженням курсів «Сходинки до інформатики» для учнів 2 – 4 ...полностью>>
'Документ'
Неравенство и социальное деление в обществе. Понятие неравенства выступает ключевым для анализа социальной структуры общества. Неравенство – многозна...полностью>>
'Программа'
Расчет платежей за выбросы загрязняющих веществ в атмосферу от стационарных и передвижных источников, сбросы загрязняющих веществ со сточными водами и...полностью>>

Главная > Закон

Сохрани ссылку в одной из сетей:

КОМПЛЕКСНА ЕКОЛОГІЧНА ПРОГРАМА НА 2012-2016 рр. ДЛЯ м. ЛЬВОВА

Проект

Львівська міська рада

Департамент містобудування

Національна академія наук України

Інститут екології Карпат

Комплексна екологічна програма

на 2012-2016 рр. для міста Львова

Львів – 2011 р.

Комплексна екологічна програма на 2012-2016 рр. для м. Львова розроблена згідно з ухвалою сесії Львівської міської ради № 365 від 31.03.2011 р. „Про затвердження річного плану пріоритетного фінансування природоохоронних заходів з місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища у 2011 р.”

Програма підготовлена на підставі діючого в Україні природоохоронного законодавства та нормативних актів Кабінету Міністрів України. Вона передусім орієнтована на виконання стратегічних цілей та завдань, які визначені Законом України „Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 р.” від 21.12.2010 р. № 2818-VI та „Національним планом дій з охорони навколишнього природного середовища України на період 2011 - 2015 роки”, який був затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 р. за № 577-р. На місцевому рівні Програма орієнтована на забезпечення екологічних пріоритетів, визначених Комплексною стратегією розвитку Львова на 2012-2020 роки, яка була затверджена рішенням сесії Львівської міської ради № 851 від 20.10.2011 р.

Під час розробки Програми використані матеріали та пропозиції департаментів, управлінь і комунальних підприємств Львівської міської ради, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області, Західного наукового центру НАН України та МОН України, навчальних, наукових установ міста та громадських організацій, зокрема, міжнародної благодійної організації „Екологія-Право-Людина”, Бюро екологічних розслідувань, регіонального агентства стійкого розвитку, еколого-географічного фонду, асоціації дитячих екологічних осередків „Довкілля”, регіонального фонду „Знесіння”, Західноукраїнського орнітологічного товариства, „Чистих джерел”, Форуму „Карпатський трамвай”, Західноукраїнського товариства захисту тварин, а також враховані результати соціологічного опитування мешканців міста, проведеного комунальною установою Інститут міста.

Програма розроблена Інститутом екології Карпат НАН України із залученням фахівців департаментів містобудування, житлового господарства та інфраструктури, ЛКП „Адміністративно-технічне управління”, „Львівводоканал”, Львівської міської санітарно-епідеміологічної станції, Львівського обласного управління лісового й мисливського господарства, Львівського національного університету ім. Ів.Франка, Державного природознавчого музею НАН України.

Громадське обговорення проекту Програми та її громадська експертиза проведені Західним центром українського відділення Всесвітньої лабораторії.

Керівник розробки Програми – кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Оксана Марискевич, науковий консультант Програми – доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Микола Козловський .

Паспорт Програми

Найменування

Комплексна екологічна програма на 2012-2016 рр. для м. Львова

Підстави для розробки

Ухвала сесії Львівської міської ради № 365 від 31.03.2011 р

Замовник

Департамент містобудування Львівської міської ради

Головний розробник

Інститут екології Карпат НАН України

Виконавці заходів

Виконавчі органи влади, підприємства та організації усіх форм власності й підпорядкування

Мета

Забезпечення комфортних умов проживання в місті, збереження природних ресурсів і навколишнього природного середовища на засадах сталого розвитку шляхом сповільнення деградації довкілля, стабілізації та покращання екологічної ситуації, формування адекватної та дієвої системи контролю за станом міського середовища через впровадження комплексного екологічного моніторингу.

Терміни реалізації

2012-2016 рр.

Джерела фінансування

Цільові кошти з державного, обласного та місцевого бюджетів, кошти міського фонду охорони навколишнього природного середовища, власні кошти підприємств, залучені кошти

Вартість Програми

Загальна вартість – 240255 тис.грн.

(в т.ч. – міський бюджет 9400 тис.грн., міський ФОНПС – 16215 тис.грн., кошти підприємств – 1900 тис. грн., залучені кошти – 209740 тис.грн., інші – 3000 тис.грн.).

Зміст

Стор.

Паспорт Програми

3

Вступ

5

Частина 1. Сучасний стан міського середовища: аналіз, оцінка тенденцій, основні загрози

7

1.1 Атмосферне повітря

7

1.2. Вода

9

1.3. Відходи

13

1.4. Зелені насадження та тваринний світ

16

1.5.Акустичний фон

20

1.6. Геологічне середовище

21

1.7. Земельні ресурси і ґрунти

22

1.8. Екологічна освіта й робота з громадськістю

23

1.9. Система екологічного моніторингу

25

1.10. Аналіз виконання комплексної місцевої екологічної програми „Львів 2001. Порядок денний на XXI сторіччя” на 2001-2010 роки”

26

Частина 2. Вивчення громадської думки та збір пропозицій соціальних груп населення щодо пріоритетів екологічної політики в місті

36

Частина 3. Стратегічні цілі екологічної політики в місті та критерії вибору пріоритетів

38

Частина 4. Мета, пріоритети та основні завдання Програми

43

Частина 5. Механізм забезпечення

46

Частина 6. Заходи впровадження Програми

50

Частина 7. Очікувані результати реалізації програмита реалізації Програми

60

Додатки

61

1 ВСТУП

Урбанізація як історичний процес зростання ролі міських поселень досягла значних масштабів. За матеріалами Глобальної доповіді 2011 р. про людські поселення, міста та кліматичні зміни (ООН-HABITAT-2010), в містах, які займають лише 2% території планети, проживає 51% населення. Кількість міського населення в Україні на початок 2011 р. досягла 70%, у Львівській області за останні десять років цей показник не змінився й становить 61% (з часткою населення м. Львова близько 50% від міського й 30% від усього населення області). Станом на 01.01.2011 р. у м. Львові на території 171,01 км2 (0,78% від території області) проживало 760 тис. осіб, показник щільності населення становив 4445 осіб/км2 за середньої в області - 117 і в Україні - 76 осіб/км2. Так само, як і в державі загалом, у місті спостерігається тенденція щодо зниження чисельність мешканців: протягом 2001-2010 рр. вона зменшилася на 53 тис., а щільність – на 341 осіб/км2. Житловий фонд міста становить 14,55 млн. м2, забезпеченість населення житлом становить 18,8 м2 на 1 мешканця.

Розвиток урбанізації призвів до формування зон активної взаємодії територіальних спільнот людей з навколишнім природним середовищем. Результатом цього є забруднення та деструктуризація компонентів природного середовища, насамперед за рахунок виробничої і комунально-побутової діяльності населення та погіршення природних умов життя людей, що негативно впливає на їх здоров’я.

Екологічна ситуація у м. Львові, так само як в Україні загалом, залишається напруженою, що створює низку проблем як для мешканців міста, так і для регіону. Причинами такого стану повільні темпи модернізації виробничих циклів з перевагою використання ресурсоємні технології виробництва; стан системи водовідведення, накопичення значних обсягів відходів, відсутність ефективних способів їх збирання, зберігання та видалення, прояв небезпечних геологічних процесів, недосконалість транспортних розв’язок, висока щільність забудови селітебних територій, низька екологічна свідомість населення, відсутність низки правових норм тощо. Проте варто відзначити, що, порівняно з іншими великими містами України, Львів в екологічному аспекті є відносно благополучним містом. Так, за даними соціологічного опитування мешканців Львова, проведеного Інститутом міста в 2011 р., 55% респондентів задоволені „екологічною” комфортністю місця свого проживання, цілком незадоволеними й незадоволеними були 15% респондентів.

Екологічна ситуація у місті Львові зумовлена специфічним для нього, тісно переплетеним комплексом природних, містобудівних, інженерних, соціально-економічних та інших умов й ускладненими у зв’язку з цим спробами її поліпшення. Вона також характеризується незадовільною здатністю природного середовища до самопідтримання й самовідновлення. Поряд з цим, чинна в Україні система статистичної звітності у галузі охорони навколишнього середовища й надалі неорієнтована на оцінку реакції довкілля (конкретних екосистем та груп населення) на техногенний вплив та його окремі критичні параметри, а відображає переважно розрахункові об’єми забруднень і ціннісні показники дотримання підприємствами чи органами влади природоохоронного законодавства та планових параметрів проведення природоохоронних заходів, що істотно ускладнює встановлення рівня екологічної безпеки конкретних територій. У зв’язку з цим, оцінка існуючого стану природного середовища та аналіз екологічної ситуації у місті проведена за основними компонентами цього середовища в контексті загальноприйнятих регіональної і загальнодержавної систем у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.

За даними Головного управління статистики у Львівській області, станом на 01.01.2011 р. в місті функціонувало 33826 суб’єктів підприємницької діяльності, з яких 5276 було платниками зборів за забруднення довкілля (4295 – підприємства, 981 – фізичні особи-підприємці). У Львові працює 219 великих промислових підприємства та майже 9 тисяч малих підприємств. Після розпаду Радянського Союзу в місті спостерігаються тенденції до закриття великих промислових підприємств, зокрема, через банкрутство. Натомість, спостерігається розвиток туристичної галузі та галузі інформаційних технологій. Так, якщо в 1991 р. провідне місце серед галузей промисловості займало машинобудування та металообробка, то тепер домінуючою є харчова промисловість. У місті сконцентровано значні об’єми загальнодержавного виробництва освітлювальних ламп, автобусів тощо.

Згідно зі Стратегією підвищення конкурентоспроможності міста Львова до 2015 року (затверджена ухвалою ЛМР № 3460 від 07.05.2010 р.), економічний та соціальний розвиток міста повинен концентруватися на високих технологіях та інноваціях, побудові міжнародної співпраці, вдосконаленні інфраструктури та доступі інвесторів до регіону. Потрібно вдосконалювати управління ресурсами та людським капіталом. У сфері надання послуг особливу увагу потрібно надати освіті та науці, співпраці між наукою і бізнесом, а також оновленню міської інфраструктури і транспорту. Місто є національним лідером зі зростання кількості туристів. Так, за 2008—2009 рр. їх кількість зросла на 40%, за рік місто відвідує понад 1 мільйон осіб, що є додатковим аргументом для забезпечення комфортних екологічних умов не лише для проживання мешканців, але й для перебування гостей міста. Означеною вище Стратегією в галузі охорони довкілля міста головною метою визначено „реалізацію принципу сталого розвитку через екологізацію економіки міста, вдосконалення механізмів управління та контролю у сфері охорони довкілля, становлення дієвої системи екологічного моніторингу”.

Комплексною стратегією розвитку Львова 2012-2025 рр. серед пріоритетів екологічної політики визначено: впорядкування та утримання зелених насаджень з метою створення екологічної рівноваги між суспільством і природою, підвищення рівня екологічної свідомості громадян і визначення стратегічних показників екологічного стану та їх покращання.

Частина 1. СУЧАСНИЙ СТАН МІСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА: аналіз, оцінка тенденцій, основні загрози

Сучасний стан міського середовища здійснений на підставі аналізу стану: компонентів довкілля – атмосферного повітря, водних ресурсів (водопостачання, водоспоживання, водовідведення. поверхневі водойми), зелених насаджень й тваринного світу, земельних ресурсів й ґрунтів, а також поводження з відходами, проявів небезпечних морфодинамічних процесів, акустичного забруднення, екологічної освіти й роботи з громадськістю, реалізації програми моніторингу. Оцінка тенденцій передбачала порівняння основних екологічних параметрів у розрізі останнього десятиріччя (2000-2010 рр.).

1.1. Атмосферне повітря

Сумарний викид забруднювальних речовин від стаціонарних і пересувних джерел міста у 2010 р. 46,7 тис.т (61,42 кг на 1 мешканця, в області – 99,6 кг), при цьому 96% від нього припадало на пересувні джерела забруднення (автомобільний, авіаційний та залізничний транспорт). Протягом останніх десяти років спостерігається тенденція щодо поступового зростання викидів в атмосферу міста, передовсім за рахунок пересувних джерел, що характерне для усіх міських агломерацій Серед стаціонарних джерел забруднення міста найвищий відсоток припадає на підприємства теплоенергетичного комплексу міста (близько 40%), що є загальнодержавною тенденцією. Викиди шкідливих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами забруднення в розрахунку на 1 км2 у місті в 2010 р. становили 11,8 кг, що більш ніж вдвічі перевищувало обласний показник (5,2 кг). Від 2000 р. має місце зниження сумарної кількості викидів, проте відсоток забруднень від пересувних джерел, передовсім автотранспорту, зріс від 92% у 1997 до 96% та залишається на одному рівні протягом останніх 3 років. Станом на 01.01.2010 р. внесок Львова у сумарний викид забруднювальних речовин у Львівській області дорівнював близько 19%, при цьому викиди від стаціонарних і пересувних джерел становили відповідно 1,8 і 34% від обласних показників.

Стаціонарні джерела

У 2010 р. викиди від стаціонарних джерел забруднення на 90% були зумовлені діяльністю понад 600 різногалузевих промислових підприємств, які стояли на обліку в Державному управлінні екології і природних ресурсів Львівської області як основні платники збору за забруднювання довкілля. Основними джерелами забруднюючих речовин в повітрі міста Львова є: пил - автотранспорт, деревообробна промисловість і промисловість будматеріалів; діоксид сірки – промислові підприємства, оксид вуглецю – автотранспорт, підприємства теплоенергетики; діоксид азоту - підприємства теплоенергетики; формальдегід – автотранспорт, деревообробна промисловість

Ряд підприємств міста, для яких встановлено обсяги викидів забруднювальних речовин в атмосферу понад 100 т (ТЕЦ-1,ТЕЦ-2, ТОВ „Українська меблева компанія”, ВАТ „Іскра”. ЗАТ „Львівський ізоляторний завод”) викидали у атмосферу майже 60% від загальної суми викидів стаціонарними джерелами. До складу найбільших за обсягами викидів в атмосферу увійшли 4 підприємства Залізничного, 2 – Галицького, 1 - Шевченківського та 4 – Сихівського району міста. Серед газоподібних викидів цих підприємств на першому місці залишаються оксиди азоту, основними джерелами якого є підприємства теплоенергетики. Загалом, хімічний склад викидів від стаціонарних джерел забруднення є таким: переважає метан (48,1%) та сполуки сірки (28,6%), вміст сполук азоту та оксиду вуглецю відповідно становить 5,8 та 4,8%.

Підприємства енергетики є найбільшими стаціонарними джерелами забруднень атмосферного повітря у Львові. Це спеціалізовані комунальні теплопостачальні підприємства: ТЕЦ-1, ТЕЦ-2, ДКП „Львівтеплокомуненерго, ВАТ „Іскра”, а також. ЛМКП “Львівтеплоенерго“ і ЛКП “Залізничнетеплоенерго“, які виробляють понад 90 відсотків всієї теплової енергії у місті. На балансі цих підприємств перебуває 129 котелень, ТЕЦ ЛМКП "Львівтеплоенерго", ТЦ “Північна“ та ТЦ “Південна“, 150 ЦТП і 563,15 км теплових мереж. У розрізі районів міста на балансі означених вище теплокомунальних підприємств найбільша кількість котелень локалізована в у Галицькому районі – 63, найменша – у Сихівському – 5 (вони обслуговують практично однакову кількість будинків – близько 500, але для останнього характерною є багатоповерхова забудова). Паливом для виробництва теплової енергії є природний газ, об’єми використання якого в 2010 р. становили 636,7 млн.м3 (населення – 38%, комунальні потреби – 50%). Використання зрідженого газу й надалі є незначним становить 566 т/рік.

Пересувні джерела

На сьогодні викиди від пересувних джерел є найбільшими забруднювачами атмосферного повітря в місті. За матеріалами статистичної звітності, вони в 2010 р. становили 44,7 тис. тонн (32% від обласного показника), що у 22 рази перевищувало обсяг викидів від стаціонарних джерел забруднення (станом на 2000 р. цей показник становив 12). Хімічний склад викидів від пересувних джерел забруднення характеризується перевагою вмісту оксиду вуглецю (до 74%), сполук азоту та вуглеводнів (відповідно 12 та 11%).

За матеріалами державної статистики, протягом останніх десяти років кількість автомобільних засобів у місті зросла практично на 30% (відповідно 95356 та 133099 в 2000 та 2010 рр.). Станом на 01.01.2010 р. у Львові зареєстровано 116887 легкових автомобілів, 8143 – вантажних, 3103 – автобусів та 4666 одиниць спеціального автотранспорту. Перевезення мешканців забезпечується в рамках 74 маршрутів, для обслуговування яких використовується близько 800 автобусів середньої та 35 автобусів великої вмістимості, а також 9 трамвайних та 10 тролейбусних маршрутів (близько 110 одиниць електротранспорту). Понад половина автобусних маршрутів (31) проходить через центральну частину міста, проїзд якою може тривати до 30 хвилин. Середня експлуатаційна швидкість електротранспорту близько 10 км/год., автобусів – близько 15 км/год. в центральній та 40 км/год. – в периферійній частинах міста. До цього часу значний вклад на стан забруднення атмосферного повітря в місті спричиняє транзитний автотранспорт, викиди якого не враховуються.

Згідно з Програмою моніторингу природного довкілля в Львівській області на 2010 рік, екологічний моніторинг стану атмосферного повітря у м. Львові здійснює Львівський обласний центр з гідрометеорології (4 пости спостережень, локалізованих на вул. Юнаківа, Городоцькій, Соборній та Зеленій), а також КП „Адміністративно-технічне управління” (АТУ), сфера контролю якого поширюється на 23 вуличні перехрестя. Окрім цього, цією структурою проводиться контроль на інших магістральних вулицях, дитячих та спортивних майданчиках тощо.

За матеріалами Львівського обласного центру з гідрометеорології протягом 2010 р. спостерігалося перевищення максимально-разових ГДК за оксидом вуглецю на усіх постах спостереження. Основним джерелом оксиду вуглецю є пересувні джерела забруднення. Порівняно з 2009 р. спостерігалася тенденція щодо незначного зниження середньомісячних концентрацій усіх досліджуваних компонентів, що пов’язане з погодними умовами (в 2010 р. із 365 днів 220 були з опадами). Індекси забруднення атмосфери міста в 2010 р. становили: по формальдегіду – 1,45; пилу – 1,20; діоксиду азоту – 1,0; оксиду вуглецю – 0,69 і діоксиду сірки – 0,60. Аналіз змін середнього рівня забруднення атмосферного повітря протягом 2006-2019 рр. свідчить про зростання вмісту бенз-α-пірену, що також зумовлено викидами автотранспорту.

За матеріалами Львівської міської СЕС., яка проводить лабораторні дослідження стану атмосферного повітря за 21 інгредієнтом в санітарно-захисних зонах 151 підприємства та магістралях міста, в 2010 р. перевищення ГДК було зафіксовано в 23% відібраних проб.

Пересувною екологічною лабораторією КП „АТУ” протягом 2010 р. обстежено стан атмосферного повітря на 549 дитячих майданчиках в усіх районах міста. Тільки в межах 7 майданчиків, розташованих в Галицькому, Личаківському та Сихівському районах міста було виявлено слабко небезпечний ступінь забруднення повітря, зумовлений переважно проведенням ремонту дорожнього покриття й переключенням транспортних потоків.

Вимірювання забруднення атмосферного повітря в межах малого транспортного кільця Львова, проведене протягом січня-лютого 2010 р., виявило перевищення ГДК за оксидом вуглецю та діоксиду азоту. Й надалі перевищення ГДК фіксується на перехрестях вулиць, які виходять на пр. Свободи, вул.. Бандери, Зелену, Шота Руставелі, Ів.Франка та інші.

Одним із основних факторів, який впливає на рівень забруднення атмосферного повітря пересувними джерелами, є якість пального. Основним видом палива протягом останніх 5 років й надалі залишається етильований бензин, який використовує біля 70% усіх транспортних засобів, на другому місці - дизельне паливо (25,4%). Має місце специфіка використання палива різними транспортними засобами. Так, зокрема, серед автобусів міста майже 90% використовують дизельне паливо, тоді як бензин - лише 7%. Стиснений газ, який вважається найприйнятнішим з екологічної точки зору видом палива, використовує 3% транспортних засобів. У Львові є 3 автогазозаправних станцій, тоді як автозаправних –у 25 разів більше (75).

Законом України „Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 р.” передбачено зменшення викидів пересувними джерелами шляхом встановлення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах до 2015 р. відповідно до стандартів Євро-4. Досягнення цієї мети на місцевому рівні передбачає якомога повне врахування транспортної складової при формуванні та реалізації містобудівної політики..

Пріоритетними питаннями залишаються: зменшення навантаження автотранспорту на найбільш забруднену центральну частину міста через реалізацію нової транспортної стратегії; контроль за станом хімічного забруднення атмосфери не лишень в точках перетину магістральних вулиць, але й в межах селітебних територій, особливо дитячих майданчиків, садочків та шкіл; подальша модернізація теплоенергетичного господарства міста; завершення розробки проекту „Реконструкція автоматизованої системи керування рухом”; бріо- та ліхеноіндикаційні дослідження стану забруднення атмосферного повітря в місті тощо. Враховуючи, що всі можливі резерви розвитку залізничного вузла в Львові вже вичерпані, слід передбачити його подальший розвиток за межами міста (транзитні вантажі, серед яких й переміщення небезпечних відходів). Проте, вирішення низки проблем може здійснюватися лише із залученням коштів державного бюджету.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Кабінетом Міністрів України. Вони підлягають перегляду та перезатвердженню не рідше як один раз на 10 років. Упреамбулі до Державного стандарту загальної середньої освіти записано: державний стандарт

    Державний стандарт
    Поняття Державного стандарту визначено у ст.15 Закону України “Про освіту”. Державні стандарти освіти встановлюють вимоги до змісту, обсягу і рівня освітньої та фахової підготовки в Україні.
  2. Кабінету Міністрів України, доручення Президента України, розпорядження Кабінету Міністрів України, розпорядчого документу органу виконавчої влади, на основі яких розроблена Програми закон

    Закон
    Постанова КМУ від 31.08.11р. №907 « Про схвалення Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2012 рік та основних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2013 і 2014 роки».
  3. Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року (протокол №31), керуючись статтею 6, пунктом 1 статті 25, пунктом 1 частини першої статті 39, частиною першою статті 41 закон

    Закон
    З метою якісної організації виконання в області Національного плану дій на 2011 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 – 2014 роки „Заможне суспільство,
  4. Постанови кабінету міністрів україни зміст

    Документ
    Про схвалення пропозицій Української Сторони до Програми надання технічної допомоги з боку Європейського Союзу на 1996-1 роки (Індикативна програма ТАСІС на 1996-1 роки) та позиції щодо проведення переговорів з Комісією Європейського
  5. Кабінет міністрів україни постанов а від 10 січня 2002 р. N 14

    Документ
    З метою зміцнення здоров'я населення, збереження працездатності, поліпшення демографічної ситуації та підвищення ефективності медико-санітарної допомоги Кабінет Міністрів України постановляє:

Другие похожие документы..