Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Учебно-методическое пособие'
В Методическом пособии изложены цель и основные задачи курсовой работы, на решение которых ориентируются студенты при выполнении курсовой работы. При...полностью>>
'Документ'
Звонок разбудил меня среди ночи 20 октября 2 года. Проклиная себя за то, что забыл выключить мобильный телефон с вечера, я на ощупь нашёл его и нажал ...полностью>>
'Автореферат'
Работа выполнена на кафедре методики преподавания иностранных языков Федерального государственного бюджетного образовательного учреждения высшего про...полностью>>
'Учебно-методическое пособие'
Каждому человеку, у которого есть некоторое количество свободных средств, приходится решать вопрос: как сберечь эти средства от инфляции, а по возмож...полностью>>

Главная > Документ

Сохрани ссылку в одной из сетей:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ

для спеціальних загальноосвітніх шкіл

інтенсивної педагогічної корекції

(для дітей із ЗПР)

МАТЕМАТИКА

5 – 9 класи

Київ – 2009

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Ця програма розроблена на основі програми масової школи, що належить Міністерству освіти і науки України, і таким чином відповідає Державному освітньому стандарту загальноосвітньої школи, зокрема і Державному освітньому стандарту школи інтенсивної педагогічної корекції.

Цілі навчання математики. Курс математики середньої ланки школи є складовою частиною курсу математики спеціальної загальноосвітньої школи інтенсивної педагогічної корекції. Навчання математики в середній ланці школи спрямоване на досягнення таких цілей:

– розумовий розвиток учнів (розвиток логічного мислення, просторових уявлень, алгоритмічної культури, як особливого аспекту культури мислення, пам’яті, уваги, інтуїції, умінь аналізувати, класифікувати, узагальнювати, робити умовиводи за аналогією тощо);

– розвиток позитивних рис особистості (розумової активності, пізнавальної самостійності, пізнавального інтересу, усвідомлення необхідності в самоосвіті, здатності адаптуватися до умов, що змінюються, ініціативи, творчості та ін.);

– формування уявлень про ідеї і методи математики та її роль у пізнанні навколишнього світу;

– формування наукового світогляду, загальнолюдських духовних цінностей;

– виховання позитивних рис характеру: чесності і правдивості, наполегливості і волі;

– формування культури думки, вмінь обґрунтовувати судження, доведення, використовувати засвоєні знання у власному мовленні;

– формування усвідомлення учнями математичних знань як важливої невід’ємної складової загальної культури людини, необхідної умови її повноцінного життя в сучасному суспільстві на основі ознайомлення школярів з ідеями і методами математики як універсальної мови і техніки, ефективного засобу моделювання і дослідження процесів і явищ навколишньої дійсності;

– засвоєння учнями базових математичних знань таких як дії над натуральними числами, дробами, оволодіння початковими геометричними поняттями (площа, об′єм, квадрат, куб), розв’язання учнями різних видів математичних задач, розв’язання задач на проценти тощо;

– опанування учнями системою математичних знань і вмінь, що є базою для реалізації зазначених цілей, та необхідних у повсякденному житті і достатніх для оволодіння іншими шкільними предметами та продовження навчання.

Вивчення математики збагачує і систематизує у дітей із ЗПР уявлення про властивості предметів навколишнього середовища, сприяє накопиченню досвіду практичних дій з множинами, забезпечує оволодіння учнями системою математичних знань, умінь та навичок, необхідних у повсякденному житті, сприяє формуванню уявлень про кількість, число, форму та розмір предметів, розширює вміння вимірювати і обчислювати довжину відрізків, периметр геометричних фігур, площу прямокутників, квадратів, кола тощо, розвиває графічні вміння.

Вивчення математики створює широкі можливості для розвитку пам'яті, логічного і критичного мислення, інтуїції, уяви, уваги, наполегливості, навичок контролю і самоконтролю (самостійно розчленовувати завдання на частини, виділяти істотне, з'ясовувати взаємозв'язок частин, продумувати і складати план рішення, оперувати відповідно до плану, перевіряти завдання в цілому), уміння планувати свою роботу, аналізувати навчальну задачу.

В процесі навчання в учнів формуються вміння знаходити різні способи виконання завдань, порівнювати їх між собою і вибирати з них найраціональніший, створюються сприятливі умови для розвитку умінь чітко висловлювати свої думки і грамотно вести записи під час розв'язування різноманітних задач і вправ, користуватися вимірювальними та креслярськими інструментами (олівцем, лінійкою, циркулем, косинцем).

Важливе значення під час навчання дітей із ЗПР надається предметно-практичній діяльності дітей, яка забезпечує наочну основу для формування математичних понять і створення передумов для застосування математичних знань під час розв’язування практичних задач. На уроках математики у дітей формується науковий світогляд, відбувається розвиток пізнавальних здібностей, здійснюється підготовка до праці, виховання багатьох цінних рис і якостей особистості.

Організація навчально-виховного процессу.

Особливістю організації навчально-виховного процесу є орієнтація на досягнення всіма учнями обов’язкового рівня математичної підготовки і створення умов для оволодіння математичним матеріалом. У зв’язку з цим особливу увагу треба приділяти диференційованому навчанню та індивідуальній роботі з дітьми. Ефективними можуть бути групові форми навчання на уроці в оптимальному поєднанні з фронтальними, додаткова робота з учнями в позаурочний час.

Необхідною умовою організації навчально-виховного процесу є вибір учителем раціональної системи методів і прийомів активного навчання, використання нових інформаційних технологій у поєднанні з традиційними засобами. Особлива роль в навчанні математики відводиться математичним задачам, які є метою і засобом навчання, математичного розвитку учнів. У плануванні уроків та домашніх робіт, слід забезпечувати органічний зв’язок теоретичного матеріалу і задач, пам’ятаючи, що перший глибше усвідомлюється і засвоюється в процесі розв’язання задач. Добір задач має здійснюватися диференційовано, при цьому повинні бути враховані інтелектуальні особливості дітей із ЗПР.

Корекційно – розвивальні завдання курсу полягають у розвитку мовлення і мислення та виправленні їх недоліків.

Позитивна динаміка навчально-пізнавального розвитку дитини залежить від корекційної роботи, яка враховує суб’єктивний досвід, індивідуальні відмінності у розвитку дитини, і спрямована на розвиток потенційних можливостей.

Важливим корекційно-розвивальним завданням навчання математики учнів із ЗПР є формування в учнів понять про натуральні числа і шкали; опанування арифметичними діями з натуральними числами (додавання, віднімання, множення, ділення); розвиток вмінь розв’язувати простих та складених задач всіх видів, вибирати та пояснювати способи їх розв’язування; розвиток вмінь розв’язувати вирази; виконувати ділення з остачею; виконувати дії із звичайними, правильними і неправильними дробами; формування вмінь переносити набуті знання при розв’язанні завдань незнайомої структури; засвоєння знань про геометричні фігури та їх властивості; формування навичок їх побудови і вимірювання; вміння застосовувати знання у власній життєдіяльності.

Крім того, вивчення математики сприяє формуванню в учнів загально навчальних умінь, культури мовлення, чіткості й точності думки, критичності мислення, методу розв’язання задачі чи проблеми, розвитку наполегливості, сили волі, самоконтролю та ін.

Передбачається, що внаслідок корекційно-розвивального впливу у дитини із ЗПР сформуються доступні кількісні, просторові, часові уявлення та поняття, знання про величини, основи наочної геометрії. Відбудеться корекція та розвиток психічних процесів, пізнавальної діяльності, особистості учня. Сформуються практичні уміння і навички, що створюють умови для інтеграції дітей із ЗПР в суспільство.

Характеристика навчального змісту і особливості його реалізації.

Органічне поєднання навчання і виховання; засвоєння знань і розвиток пізнавальних здібностей учнів; практична спрямованість викладання, що вимагає формування умінь застосовувати знання на практиці, вироблення необхідних для цього навичок – основні принципи у навчанні математики в середній ланці школи інтенсивної педагогічної корекції.

Вимоги до математичної підготовки учнів.

Під час вивчення курсу учні повинні:

1) Навчитися розрізняти різні види раціональних чисел, додавати, віднімати, множити і ділити їх, знати назви компонентів і результатів дій, а також мати уявлення про квадрат і куб числа, округлення чисел, середнє арифметичне, модуль числа, розкладання чисел на прості множники тощо.

2) Навчитися розв’язувати задачі на знаходження частини числа, числа за відомою частиною, відсотків від числа, числа за відсотками, відсоткового відношення двох чисел чи значень величин, на пропорційний поділ.

3) Ознайомитися з найпростішими геометричними поняттями: точка, відрізок, промінь, ламана, кут, трикутник, паралелограм, многокутник, прямокутник, квадрат, коло, круг, куб, прямокутний паралелепіпед, пряма призма, циліндр, піраміда, куля.

4) Навчитися вимірювати довжину відрізка, міру кута, обчислювати довжину ламаної, периметр многокутника, довжину кола, площу прямокутника, паралелелограма, круга, площу поверхні прямокутної призми, циліндра, кулі, об’єм прямокутного паралелепіпеда, прямої призми, циліндра, піраміди, кулі.

5) Засвоїти алгебраїчні поняття: буквенні вирази, рівняння, корінь рівняння, нерівність; навчитися спрощувати вирази, розв’язувати рівняння та нерівності, за допомогою рівняння розв’язувати задачі на знаходження двох чисел за їх сумою і різницею, за сумою або різницею і відношенням, задачі на рух, на спільну роботу тощо.

Зміст навчання математики.

У змісті програмових вимог щодо знань і вмінь учнів математичного матеріалу враховуються особливості розвитку учнів із ЗПР, конкретні здобутки дітей та розвиток її потенційних можливостей.

Навчальний матеріал розрахований на засвоєння учнями базового змісту математичної освіти, програма має деяке спрощення програмового матеріалу ( порівняно з програмами для загальноосвітніх середніх шкіл), але без порушення логіки дисципліни.

Внаслідок корекційно-розвивального впливу в процесі вивчення курсу “Математика, “Алгебра”, “Геометрія” передбачається:

• навчити учнів систематизувати і узагальнювати відомості про натуральні числа;

• удосконалити обчислювальні навички учнів;

• ознайомити учнів з елементами алгебри;

• сформувати у дітей на наочно-оперативному рівні уявлення про основні геометричні фігури та їх властивості;

• навчити обчислювати геометричні величини за формулами;

• розширити знання учнів про звичайні і десяткові дроби;

• сформувати вміння читати, записувати, порівнювати і округлювати десяткові дроби;

• навчити розв’язувати задачі різних видів, визначати раціональний спосіб розв’язування;

• сформувати міцні навички виконання чотирьох арифметичних дій над натуральними числами та звичайними дробами;

• розширити уявлення учнів про число шляхом введення від’ємних чисел;

• розширити словниковий запас дітей за рахунок вживання математичних термінів під час розв’язання завдань;

• сформувати емоційно-позитивне ставлення до предмета й до виконання математичних завдань, шляхом зацікавлення, проведення індивідуальних занять, введення в навчальну ситуацію елементів гри тощо;

• розвиток внутрішньомисленнєвої діяльності, мовленнєвого опосередкування, навчально-пізнавальної діяльності, особистості.

Математика

Мета вивчення предмету “Математика” у 5-6 класах:

– повторення, систематизація, розширення і поглиблення відомостей про натуральні числа, вдосконалення навичок дій над ними;

– введення відомостей про звичайні й десяткові дроби, додатні й від’ємні числа і нуль, формування навичок дій з цими числами;

– формування початкових уявлень про використання букв для запису виразів і властивостей дій над числами;

– формування навичок розв’язування текстових задач арифметичними способами і складання за умовою текстової задачі і нескладних лінійних рівнянь та їх розв’язування;

– продовження ознайомлення учнів з геометричними фігурами;

– формування навичок побудови геометричних фігур і вимірювання геометричних величин.

Предмет “Математика” має на меті підготовку учнів із ЗПР до вивчення математичного курсів алгебри та геометрії у старших класах.

Основні питання курсу

У програмі з математики для 5-9 класів розкрито зміст всіх змістових ліній, визначених Державним освітнім стандартом школи інтенсивної педагогічної корекції:

- натуральні числа і дії над ними;

- числові та буквені вирази;

- рівняння і нерівності;

- геометричні фігури і величини;

- звичайні дроби, десяткові дроби;

- подільність чисел;

- відношення і пропорції;

- вимірювання геометричних величин та обчислення їх значень;

- раціональні числа і дії над ними.

У процесі навчання математики учні засвоюють поняття про натуральне число та нуль, навчаються виконувати дії над ними, розширюють поняття про звичайні й десяткові дроби, оволодівають уявленнями про основні величини (довжина, вага, вартість, швидкість, час, площа, об’єм); набувають вмінь користуватися вимірювальними та креслярськими приладами, вмінь виконувати чотири арифметичні дії з багатоцифровими числами й дробами; навчаються розв’язувати прості й складені текстові математичні задачі; одержують уявлення про площинні та об’ємні геометричні фігури, їх властивості.

Основний зміст математики 5-6 класів – раціональні цисла (цілі і дробові, додатні, від’ємні і нуль), геметричні фігури і величини. Учні цих класів мають навчитися розрізняти різні види раціональних чисел, додавати, віднімати, множити і ділити їх, знати назви компонентів і результатів дій, а також мати уявлення про геометричні фігури, округлення чисел, середнє арифметичне, розкладання чисел на прості множники, НСД, НСК тощо. Крім того вони мають навчитися розв’язувати задачі на знаходження частини числа, числа за відомою частиною, відсотків від числа, на пропорційний поділ та ін.

Основа інтеграції геометричного матеріалу з арифметичним і алгебраїчним – числові характеристики (довжина, площа, об’єм) геометричних фігур. У пропедевтичному плані передбачається ознайомлення учнів з найпростішими і важливими геометричними поняттями: точка, відрізок, промінь, ламана, кут, трикутник, пералелограм, многокутник, прямокутник, квадрат, коло, круг, куб, прямокутний паралелепіпед, пряма призма, циліндр, куля. Учні повинні навчитися вимірювати довжину відрізка, міру кута, обчислювати довжину ламаної, периметр многокутника, довжину кола, площу прямокутника, пералелограма, круга, площу поверхні прямої призми, циліндра, кулі, об’єм прямокутного паралелепіпеда, прямої призми, циліндра, кулі. Важливе значення слід приділяти узагальненню знань учнів про одиниці довжини, площі, об’єму і вмінню переходити від одних одиниць до інших, оскільки ці знання і вміння використовуються у вивченні предметів природничого циклу і в трудовому навчанні.

Вивчення геометричних фігур має передбачати використання наочних ілюстрацій, прикладів із життя дитини, виконання побудов, що сприяє виробленню вмінь виділяти основні властивості геометричних фігур: форма, розмір тощо. Для кращого засвоєння учнями програмового матеріалу, доцільно, даючи поняття про властивості геометричних фігур спочатку обгрунтовувати дослідно-індуктивно, а потім застосовувати у конкретних ситуаціях, що сприятиме виробленню в учнів дедуктивних міркувань.

З алгебраїчних понять учні вивчають буквенні вирази, рівняння, нерівність; вчаться спрощувати вирази, розв’язувати рівняння (використання правил знаходження невідомого доданка чи множника; якщо рівняння містить дії віднімання чи ділення, то використовують ознаки цих дій) тощо.

Після ознайомлення учнів з від’ємними числами, дітей навчають розв’язувати рівняння способом перенесення його членів з однієї частини рівняння у іншу. Учні оволодівають розв’язанням задач за допомогою рівнянь (на знаходження двох чисел за їх сумою і різницею, за сумою або різницею і відношенням, задачі на рух та ін.).

Істотне місце у вивченні курсу займають текстові задачі, основними функціями яких є розвиток логічного мислення учнів із ЗПР та ілюстрація практичного застосування математичних знань. Розв’язування задач супроводжує вивчення всіх тем, передбачених програмою.

В процесі навчання математики бажано привчати учнів із ЗПР до мовленнєвого опосередкування вивченого матеріалу. Доцільно поступово формувати у дітей вміння формулювати прості означення і правила, що буде сприяти розвитку монологічного мовлення, але не слід вимагати, щоб кожен учень пам’ятав означення кожного поняття. Корисно навчати дітей обґрунтовувати, чому правильне те чи інше твердження або правило, але вимагати від учнів цих класів строгих доведень не слід.

У 5-6 класах вивчення математики здійснюється з переважанням індуктивних міркувань в основному на наочно-дійовому, наочно-образному рівнях із залученням практичного досвіду учнів і прикладів з довкілля.

У 7-9 класах вивчається два математичні курси: алгебра і геометрія.

Алгебра.

Мета вивчення алгебри у 7-9 класах:

– удосконалення обчислювальних навичок;

– формування в учнів вмінь виконувати тотожні перетворення різних видів виразів, розв’язувати рівняння і нерівності;

– формування поняття функції і вивчення властивостей функцій, зазначених у програмі;

– застосування одержаних знань і умінь до вивчення суміжних предметів (фізики, хімії, основ інформатики тощо).

Основні питання курсу. Шкільна алгебра складається з кількох провідних ліній:

- числа і обчислення;

- вирази та їх перетворення;

- рівняння, нерівності та їх системи;

- функції і графіки;

- елементи прикладної математики.

Вивчення теми «Раціональні числа та дії над ними» у 6 класі, дозволяє учням 7-9 класів удосконалити уявлення про число шляхом введення від’ємних чисел; розрізняти додатні і від’ємні числа; сформувати уявлення про модуль числа; виконувати додавання віднімання, множення і ділення раціональних чисел та ширше розкрити властивості алгебраїчних дій, розв’язування текстових задач; підвести до ознайомлення з поняттям математичного моделювання та його загальної задачі.

Вивчення рівнянь передбачає формування вмінь їх розв’язувати та застосовувати для розв’язування важливих задач; оволодіння вміннями перетворювати вирази дає можливість розв’язувати нові види рівнянь.

Мовленнєве опосередкування навчального матеріалу має корекційної-розвивальний вплив не лише на мовлення учнів, а й на розвиток операційного компоненту мислення. Дотримуючись принципів науковості і доступності навчання, на уроках алгебри бажано пропонувати учням запам’ятовувати означення деяких понять і намагатися обґрунтовувати найважливіші твердження. Але не слід вимагати від учнів чіткого заучування всіх правил, достатньо сформувати в них вміння передавати зміст правила близько до тексту.

Бажано розрізняти квадратні рівняння і рівняння, які зводяться до квадратних. Немає потреби вводити термін «повне квадратне рівняння», формула коренів правильна для будь яких квадратних рівнян, зокрема і неповних. Теорему Вієта можна розглядати тільки для зведення квадратних рівнянь. Виводити формули коренів квадратного рівняння можна різними способами, слід це пояснити дітям, але можна обрати той спосіб, який на думку вчителя здається найкращим і прийнятним для усвідомлення дітей із ЗПР. Це стосується і доведень інших теорем та формул.

Наближені обчислення пропонуються у програмі дещо у скороченому обсязі через введення в програму обчислень на ЕОМ. Достатньо навчити учнів грамотно округляти числа. Про обчислення з точним урахуванням похибок досить дати тільки уявлення, застосовуючи подвійні нерівності.

Таким чином, функціональна лінія пронизує весь курс алгебри основної школи і розвивається у тісному зв’язку з тотожними перетвореннями, рівняннями і нерівностями. На основі наочних уявлень встановлюються властивості функцій, вивчення деяких властивостей передбачає аналітичне обґрунтування. Під час вивчення функцій учні ознайомлюються з побудовою графіків, навчаються їх читати та характеризувати за графіками функцій процеси, які вони описують.

У процесі вивчення курсу посилюється роль обґрунтувань математичних тверджень, індуктивних і дедуктивних міркувань, формування різного роду алгоритмів, що сприяє розвитку логічного мислення і алгоритмічної культури школярів.

Геометрія.

Одна з основних ліній курсу геометрії – геометричні фігури та їх властивості. Об’єкти вивчення на площині: трикутник, чотирикутник, коло; об’єкти вивчення в просторі: призма, піраміда, циліндр, конус, куля.

Мета вивчення геометрії в 7-9 класах:

– систематичне вивчення властивостей геометричних фігур та їх перетворення на площині;

– ознайомлення з векторами на площині та їх застосування до розв’язання задач, тригонометричними функціями та їх застосування до розв’язування трикутників;

– формулювання означень геометричних фігур та їх елементів і зображення їх на малюнку;

– формування просторових уявлень і уяви, розвиток логічного мислення і використання геометричного матеріалу для вивчення суміжних предметів (фізика, креслення, географія, трудове навчання та ін.).

Основні питання курсу. Для кращого засвоєння учнями програмового матеріалу передбачена послідовність вивчення властивостей: спочатку вводяться на наочній основі шляхом узагальнення очевидних і відомих геометричних фактів аксіоми, потім доводяться теореми.

Геометрія 7-9 класів передбачає:

- вивчення найпростіших геометричних фігур та їх властивостей, засвоєння навичок геометричних побудов;

- ознайомлення з трикутниками та їх розв’язуванням, чотирикутниками, многокутниками, основними властивостями площ фігур;

- систематизація і розширення відомостей про геометричні фігури в просторі, оволодіння вміннями обчислювати площі поверхонь і об’ємів розглянутих тіл.

У процесі вивчення геометрії не обов’язково всі теореми, передбачені програмою, доводити за традиційною схемою: «Дано…Довести…Доведення…». Принаймні половину із них можна доводити напівусно. Бажано також усно чи напівусно розв’язувати якомога більше геометричних задач, що буде сприяти розвитку як логічного мислення у дітей із ЗПР, так і мовленнєвому розвитку.

Розділ «Початкові відомості з стереометрії» у 9 класі вивчає взаємне розташування прямих у просторі, взаємне розташування площин. Учні набувають вмінь будувати пряму призму, піраміду, обчислювати їх площі. Ознайомлюються з циліндром, конусом, кулею. Навчаються розв’язувати математичні задачі. Передбачається, що на основі засвоєних знань і уявлень про геометричні фігури, які вивчалися у 7-9 класах, діти старших класів продовжуватимуть оволодівати уявленнями про просторові фігури, про обчислення об’ємів і площ поверхонь найважливіших геометричних тіл.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Навчальні програми для спеціальних загальноосвітніх шкіл інтенсивної педагогічної корекції (2)

    Документ
    Ця програма розроблена на основі програми масової школи, що належить Міністерству освіти і науки України, і таким чином відповідає Державному освітньому стандарту загальноосвітньої школи, зокрема і Державному освітньому стандарту
  2. Навчальна програма для спеціальних загальноосвітніх шкіл інтенсивної педагогічної корекції

    Документ
    Образотворче мистецтво, відбиваючи реальну дійсність, є унікальним у вирішенні завдань як художньо-естетичного, так і особистісного розвитку, громадського і духовного становлення підростаючого покоління.
  3. Програми для спеціальних загальноосвітніх шкіл інтенсивної педагогічної корекції

    Документ
    Програма укладена на основі програми з української мови для середньої загальноосвітньої школи з урахуванням психофізичних особливостей дітей із затримкою психічно­го розвитку, їхніх пізнавальних можливостей, готовності до вивчення другої мови.
  4. Програми для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів інтенсивної педагогічної корекції

    Документ
    Сучасний стан міжнародних зв’язків України, вихід її до європейського та світового простору зумовлюють розглядати іноземну мову як важливий засіб спілкування та співпраці між країнами і людьми з різними мовами та культурними традиціями.
  5. Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей (3)

    Документ
    Навчальні програми для 5-10 класів шкіл для дітей зі зниженим слухом розроблено відповідно до Закону України “Про загальну середню освіту”, Державного стандарту базової і повної середньої освіти, на основі навчальних програм початкової

Другие похожие документы..