Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Антология экономической классики / Под ред. И.А.Столярова. М.: Эконов-Ключ, 1993. (Т.1. Петти В. Трактат о налогах и сборах. Смит А. Исследование о п...полностью>>
'Документ'
ВведениеРазвитие науки и техники в XXI веке невозможно без профессиональной деятельности переводчиков в области научно-технической коммуникации. В свя...полностью>>
'Документ'
У запропонованій розробці висвітлюються деякі аспекти виявлення творчих здібностей школярів у позашкільному закладі, описується досвід роботи Харківс...полностью>>
'Документ'
Российская белоэмиграция не могла оставаться в стороне от событий, происходивших на европейском континенте в межвоенный период. Ее либеральный лагерь...полностью>>

Главная > Документ

Сохрани ссылку в одной из сетей:

ВІСНИК

Львівського університету

Серія

Журналістика

ВИПУСК 23

Виходить з 1958 р.

Львівський національний університет імені Івана Франка
Львів 2003

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Вісник Львівського університету. Серія журналістика. 2003. Вип. 23. 297 с.

Visnyk of Lviv University. Journalism Series. 2003. No. 23. 297 р.

Розглянуто найактуальніші проблеми мови й стилю, теорії і практики засобів масової інформації, культури мови періодичних видань, ефірного мовлення, а також важливі питання української публіцистики, історії журналістики тощо. В працях окреслено найоптимальніші якісні риси журналіста нового тисячоліття, основні завдання ЗМІ на шляху інтеграції України в світовий інформаційний простір. Науковці аргументовано висловили свої міркування й прогнози щодо ролі ЗМІ в новому геостратегічному порядку та збереженні глобальної стабільності. Важливими є статті з нових напрямів сучасної лінгвістики, що сформувалися наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст. на перетині мовознавства з іншими науками. Це насамперед наукові дослідження про текст та коґнітивні процеси, комунікативні параметри політичного дискурсу, філософію мовної комунікації, термінологічний тезаурус сучасної психолінгвістики, медіалінгвістики, медіапсихоло­гії, неформальної політичної комунікації, мови все­світньої інформаційної магістралі Інтернет й ін.

Для викладачів, аспірантів, студентів факультетів та відділень журналістики, філологів, журналістів.

In this Collection the authors cover the most topical issues of the language and style, theory and practice, speech culture of mass media but also important problems of Ukrainian journalism and its history. The works delineate the most optimal features of a new-millennium journalist, guidelines of the mass media for Ukrainian integration into world informational space. The scholars provide their arguments and forecasts about the role of mass media in the new geostrategic order and in preservation of global stability. There are a number of important articles about new trends in modern linguistics, formed at the end of the XXth c. beginning of the XXIst c. at the crossroads of linguistics and other sciences. These are the scholarly research of the text and cognitive processes, communicative parameters of the political discourse, the philosophy of verbose communication, thesaurus of modern psycholinguistics, medialinguistics, mediapsychology, informal political communication, the language of Internet, etc.

For lectures, postgraduates, students of the Faculties and Departments of Journalism, Linguists, Journalists.

Редакційна колегія: М. Г. Яцимірська, канд. філол. наук, д-р політ. наук, доцент (відповідаль-ний редактор); А. О. Капелюшний, канд. філол. наук, доцент (заст. відповідального редактора); Я. В. Прихода, викладач кафедри мови ЗМІ (відповідальний секретар); З. ЄДмитровський, канд. філол. наук, доцент; С. Я. Єрмоленко, д-р філол. наук, професор; С. А. Кость, канд. філол. наук, доцент; О. Д. Кузнецова, д-р філол. наук, професор; В. В. Лизанчук, д-р філол. наук, професор; Й. Д. Лось, д-р політ. наук, професор; М. Ф. Нечиталюк, д-р філол. наук, професор; Л. МПолюга, д-р філол. наук, професор; М.П. Присяжний, д-р суспільно-політичних наук, доцент (голова).

Editorial board: MYatsymirska (editor-in-chief), AKapeliushnyi (assosiate editor), YPrykhoda (responsible editor), ZDmytrovskyi, SYermolenko, S. Kost’, O. Kuznetsova, VLyzanchuk, YLos’, MNechytaliuk, LPoliuha, M. Prysiazhnyi .

Адреса редакційної колегії:

Львівський національний університет

імені Івана Франка,

факультет журналістики,

кафедра мови засобів масової інформації

79000, вул. Університетська 1, Львів,

тел.: (0322) 964-181

Е-mail:

Editorial address:

Ivan Franko National University of Lviv

Department of Journalism

Universytetska Str. 1

79000, Lviv, Ukraine

tel.: +(38) (0322) 964-181

Е-mail:

Відповідальнa за випуск Марія  Яцимірська.

Редактори: Анатолій Капелюшний, Ярослава  Прихода.

Друкується за ухвалою Вченої Ради

Львівського національного університету імені Івана Франка

(протокол № 19/11 від 27 листопада 2002 р.)

© Кафедра мови засобів масової інформації, 2003.

© Львівський національний університет імені Івана Франка, 2003.

ВСТУПНЕ СЛОВО

Мова і стиль, тематика і зміст засобів масової інформації початку ХХІ сторіччя зазнали суттєвих змін через декілька чинників. По-перше, у світі активно відбувається перерозподіл пріоритетів не тільки шляхом міжнародного співробітництва, інформаційного взаємовпливу, а й інформа-ційних війн, агресії, тиску, маніпулювання тощо. По-друге, кожна політична подія в Україні чи за її межами блискавично заводить механізми медіасприйняття, медіааналізу та медіарезонансу і, відповідно, медіатексту, основними промоуторами яких є журналісти, їхня професійна діяльність. По-третє, політика глобалізації в електронну епоху зумовила потребу в новій мові для масового спілкування, мові з новими поняттями й значеннями, з новою термінологією. А це ставить перед науковцями важливе завдання — вивчити й узагальнити концептуальні питання сучасної мовної комунікації.

Від часу проголошення незалежності України відбувається активне оновлення українського літературного словника. Статус державної зупинив процес звуження функцій української мови в суспільстві й створив умови для її розвитку як основного засобу спілкування в країні. Важливою ознакою мовлення в ЗМІ є постійне прагнення до пошуків інтерактивних діалогів, полілогів, нового змісту образності, словотвору. Саме в ЗМІ найчастіше вперше з’являються й активізуються лексичні інновації, що проходять випробування на доцільність уживання, на відповідність лінгвальним нормам, дістають можливість подальшої кодифікації. Неологічна лексика в мові ЗМІ є важливою ознакою демократичного розвитку України.

Водночас у мовленні ЗМІ залишається актуальною проблема культури спілкування, зокрема часте порушення літературних норм, невиправданого засилля іншомовних слів, а іноді й нецензурної лексики. Данина моді породжує примітивність, а не майстерність у виборі потрібного слова, вишуканість стилю та інтелігентність у масовому комунікуванні. Українські журналісти могли б запобігати наслідкам масової культури, яка пропагує “гедоністичну якість стилю життя”, привабливість економічної моделі “держав всезагального достатку”, забуваючи, що у світі кожних чотири секунди люди вмирають з голоду. ЗМІ могли б частіше нагадувати геостратегічним гравцям і конструкторам політики надвлади та глобального верховенства застереження відомого американського мислителя ХХ ст., лауреата Нобелівської премії Конрада Лоренца про неминуче нещастя модерної цивілізації, яка “має потенціал, щоб знищити нашу біологічну й соціальну спадщину протягом найближчого століття, — а можливо, набагато швидше”. До цього потенціалу, за словами вченого, належать “ядерна енергія і зброя, перенаселення, спустошення довкілля, атрофація почуттів, зловживання винайденою й творчою енергією, генетичний занепад, зруйнування національних традицій та людська схильність до сприйняття нав’язуваних доктрин” (Цит. за: Wilson Bryan Key. The age of manipulation: the con in confidence, the sin in sincere. Madison books, 1989. С. 94). Моральний тип мислення, характер бійця, глибоке відчуття справедливості, емпатичні здібності мають стати визначальними рисами в образі сучасного журналіста.

У Віснику автори розглядають найактуальніші проблеми мови й стилю, теорії і практики засобів масової інформації, культури мови періодичних видань, ефірного мовлення, а також важливі питання української публіцистики, історії журналістики тощо. У працях окреслено найопти-мальніші якісні риси журналіста нового тисячоліття, основні завдання ЗМІ на шляху інтеграції України в світовий інформаційний простір. Науковці аргументовано висловили свої міркування й прогнози щодо ролі ЗМІ в новому геостратегічному порядку та збереженні глобальної стабільності. Важливими є статті з нових напрямів сучасної лінгвістики, що сформувалися наприкінці ХХ - початку ХХІ ст. на перетині мовознавства з іншими науками. Це насамперед наукові дослідження про текст та когнітивні процеси, комунікативні параметри політичного дискурсу, філософію мовної комунікації, термінологічний тезаурус сучасної психолінгвістики, медіалінгвістики, медіапсихології, неформальної політичної комунікації, мови всесвітньої інформаційної магістралі Інтернет та ін.

Спільні зусилля журналістів-професіоналів, наукові дослідження досвідчених учених, аналітичні спостереження (узагальнення) викладачів, аспірантів і студентів позитивно вплинуть на формування іміджу українських ЗМІ та авторитету України в сучасному світі, а найголовніше — вони можуть переконливо показати перевагу свободи власного “Я”, безкорисливості, об’єктивності над бульварщиною, низькою сенсаційністю, маніпулюванням свідомістю довірливих людей, над матеріалістичним світоглядом і само-закоханістю.

Українські журналісти можуть творити (і вже творять) журналістику нової епохи. Якою вона повинна бути? Не інвентаризаційною, не споглядальною, не угодовською, не безпринципною, не безхребетною, не байдужою, а пристрасною в пошуку істини, в сприйнятті та об’єктивному передаванні новин, емпатичною (глибоко розуміти й співпереживати проблеми іншого народу, держави, окремої людини тощо). Емпатію сьогодні розглядають як важливу професійну якість журналіста. Нове тисячоліття має потребу в журналістиці мислячій, генераторній, аксіологічній (ціннісній).

Марія Яцимірська

Editor’S nOTE

The language and the style, topics and contentS of the mass media at the beginning of XXI century have been essentially changed by several factors. First, the distribution of priorities is done not only by international cooperation or informational influence but also by informational wars, aggression, pressure, manipulation, etc. Second, every political event in Ukraine or abroad makes an immediate start of the mechanisms of media reception, media analysis, media resonance and media text with journalists as their main promoters. Third, globalization policy in the electronic Age created the need for a new language in mass communication, that of with new ideas, meanings and new terminology giving new tasks to scholars, viz to study and generalize conceptual problems of modern verbal communication.

Since the Act of Independence was adopted there has been an active renovation of Ukrainian literary vocabulary. The status of a state language has stopped the process of functional narrowing down of Ukrainian in society and created the conditions for its development as main means of communication in the country. The desire of research, dialogue, new metaphoric contents, new etymology is a very important feature of the mass media discourse. It is in the mass media that lexical innovations are created, activated, enabled to further codification, tested for proper use and for suitability for language rules. Modern lexicon in the mass media discourse is an important feature of a democratic development in Ukraine.

Simultaneously, the issue of the culture of communication, constant violation of literary norms, unjustified prevalence of foreign and even swear-words still remain topical in the mass media discourse. The tribute to fashion creates primitive, not scrupulous choice of words, unaffected style and intelligence in communication. Ukrainian journalists could prevent the negative results of mass culture, which propagates the “hedonistic quality of life style”, attraction of the economic model of “the nations of absolute wealth” putting away the fact that every four minute a someone dies of hunger. Mass media could remind strategic players and constructors of superpower policy about the warning of Conrad Lorence, the famous the XX-th century philosopher, Nobel Prize winner about a fatal future collapse of modern civilization “which is able to destroy our biological and social inheritance during the following century or even earlier”. This ability includes “nuclear energy and weapons, overpopulation, environment devastation, atrophy of feelings, energy abuse, genetic degeneration, the ruin of traditions and customs, intruding doctrines” (Wilson Brian Key. The Age Of Manipulation: The Con In Confidence, The Sin In Sincere. Madison books. 1989. C. 94). A highly moral way of thinking, fighter’s character, sense of justice, sympathy must become the essential features of a modern journalist’s image.

In this Collection the authors cover not only the most topical issues of the language and style, theory and practice, speech culture of mass media but also important problems of Ukrainian journalism and its history. The works delineate the most optimal features of a new-millennium journalist, guidelines of the mass media for Ukrainian integration into world informational space. The scholars provide their arguments and forecasts about the role of mass media in the new geostrategic order and in preservation of global stability. There are some important articles about new trends in modern linguistics, formed at the end of the XXth c. beginning of the XXIst c. at the crosroads of linguistics and other sciences. These are the scholarly research of the text and cognitive processes, communicative parameters of the political discourse, the philosophy of verbose communication, thesaurus of modern psycholinguistics, medialinguistics, mediapsychology, informal political communication, the language of Internet, etc.

The joint effort of professional journalists, research of skilled scholars, analytic generalization of lecturers, postgraduate students, and undergraduates must have a positive influence on shaping the image of the Ukrainian mass media in modern world, and, which is the most important thing: they can show the advantages of selfliberalization, disinterest and objectivity over trashy sensational writings, conscience manipulation, materialistic outlook and egomania.

Ukrainian journalists can create (and have been doing this now) the journalism of a new epoch. What kind of journalism is it to? It is not be materialistic, indifferent, unscrupulous, too tendentious, it is to be ardent in search of truth and objective broadcasting, sympathetic (understand the problems of other nations, countries, people). Nowadays sympathy is considered to be a very important feature of a journalist. The new millennium needs an intelligent, generative, axiologikal sensible journalist.

Mariya Yatsymirska

Мова і стиль засобів масової інформації

кінця XX - початку XXI ст.

УДК 811.161.2’272

Чи стане Львів взірцем мовної чистоти?

Ольга Федик

Львівський національний університет імені Івана Франка,

вул. Університетська, 1, 79000, Львів, Україна

Виходячи з переконання у тісному зв’язку політичної і мовної незалежності, автор статті пропонує запровадити філологічний контроль у Львові, спрямований на утвердження високої мовної культури. До першочергових завдань у межах цієї ініціативи належить утворення філологічного департаменту в міській раді, підвищення мовного рівня львівського телебачення, активна пропаганда української мови через мас-медіа.

Ключові слова: філологічний контроль, мовна культура, мовна політика, україномовні стандарти в ужитковій сфері, словотвірні моделі, мовні блоки деформації розвитку мовної системи, духовний простір, державна мова.

Почнімо з ініціативи. Львівської ініціативи. Від 1989 року, коли було утворено Товариство української мови імені Тараса Шевченка, з якого почалася лінгвістична і політична незалежність України. А йдеться про запровадження в нашому місті філологічного контролю, спрямованого на утвердження високої мовної культури, на очищення мови від покалічених слів, від здеформованих словосполучень. Йдеться про сформування культу національного духу й національного слова. Йдеться про те, щоб утвердити пошану і повагу до слова в усіх ділянках життя. Бо ж нема сил спостерігати за тим мовним капарством, яке гараздує навіть у нашому золотому Львові!

У чому ж полягатиме суть філологічного контролю? На наше переконання, у здійсненні кількох важливих заходів.

1. Утворення філологічного департаменту в міській раді. Що це дасть? Можливість формувати мовну політику на державному рівні. Цілеспрямовано, послідовно. Про що йдеться? Про вдосконалення мови, якою послуговується наша економіка: мовне очищення ринкового простору, вироблення мовнокультурних українських стандартів в ужитковій сфері: правильне номінування установ, акціонерних товариств, фірм, різних громадських та суспільних інституцій на основі українських словотвірних моделей, української лексики (натомість спостерігаємо абревіатурний безлад, захаращення мовного простору штучними утвореннями); впорядкування “словника” торгівлі відповідно до правил української правописної системи, до вимог мовної культури (адже ця сфера надзвичайно динамічна з погляду задоволення потреб спілкування, саме тут формуються розмовні сленги, скорочені мовні “формули”); редагування творів “малих інформаційних жанрів” — розмаїтих рекламних оголошень, повідомлень, афіш тощо; формування високої мовленнєвої культури в транспорті, як громадському, так і приватному. Зобов’язати з цією метою кожного водія скласти тести на знання елементарних правил мовної поведінки, а різні транспортні інституції — культивувати серед пасажирів інтелігентність у спілкуванні, запровадивши штрафні санкції проти мовного бруду, лихослів’я. Є нагальна потреба в тому, щоб прийняти рішення про абсолютне використання державної мови в усіх державних, громадських та приватних установах (це насамперед стосується банків, крамниць, барів, вокзалу, поштових відділень, газетних кіосків, де чи не найчастіше чути московську мову, побутових закладів, майстерень); за виконанням такого рішення мусить бути належний контроль, бо дуже часто особи старшого віку, душа яких залишилася в СССР, чомусь забувають чи, може, принципово “не пам’ятають”, що державною мовою є українська (!). Очевидно, не обійшлося тут і без упливу, скажімо, Києва, де білінгвізм сприймається як нормальне явище і де відбулося повернення до позиції, що передувала виникненню незалежної України. Одне слово, уся ця сфера має бути підконтрольна державним органам щодо дотримання норм української мовної культури. І вимальовується “перспектива” аномального розвитку мови. Це ж не жарт, якщо всі ці деформації закореняться у мовній системі, а розмаїті покручі прилипнуть до мовного організму! Цілком можливо, що час зробить свою справу, і спотворення української фонетики, словотвірної архітектоніки, засмічення чужинецькими сленгами стане незворотним.

2. Архіважливо — культура мовлення Львівського телебачення. Про це і сказано, і написано багато, тому не буду повторювати одне і те ж саме. Телебачення значною мірою відповідає за мовну чистоту та культуру, оскільки воно охоплює величезну аудиторію, усі сфери життя, динамізує процес мислення, дуже інтенсивно вносить у психологію мовні блоки, популяризує розмовні “формули”, сучасну фразеологію (саме тому надзвичайно небезпечними є різні “довгоносикові” передачі та “дотепи” Сердючки, що є взірцем мовного капарства: так розмовляти — це все одно, що їсти з брудної тарілки, ходити в заплямованому одязі). Очевидно, Львівське телебачення мусить подбати про мовне вдосконалення, адже у Львові ще, на щастя, не бракує людей, які пильно стежать за мовними огріхами. Зрештою, якщо не стане взірцем мовної чистоти Львівське телебачення, то яке ж? Другий важливий аспект — мовні освітні телепередачі. Щоправда, відновлено програму “Як много важить слово”. Є там цікаві хлопці, які можуть її компонувати, але універсальна формула на всі випадки життя в сучасній Україні “немає грошей” і тут не дає щось більше зробити. Фатально не вистачає грошей на все, що пов’язане з українікою — на мову, культуру, книжку, кінематографію... І не бракує нічого на поширення чужої культури!

3. Нам усім доконечно треба спільно стати на сторожі Отчого Слова. Створивши і вдома, і в суспільстві його культ. Мова, яку воскресив Шевченко, яка має страдницьку, але таку прекрасну за своєю духовною місією історію, яка має таку витончену й внутрішньо згармонізовану граматичну структуру, невичерпні синонімічні скарби, напрочуд динамічний синтаксис і дуже давні та глибинні діалектні джерела, заслуговує щонайбільшої уваги та пошани. Це не просто “словникові холодини”, а наш національний світ, існування нашої національної свідомості! Це наш зв’язок із Богом, наша молитва, наш духовний простір, і земний, і небесний! Захищаючи рідну мову, ми оберігаємо духовну чистоту української національної сутності. Виховання культу мови залежить від того, щоб перебороти оте “Яка різниця?” або “Всі так кажуть”. Очевидно, на часі — розгортання у Львові активної пропаганди української мови через радіо, телебачення, круглі столи, концерти, через освіту. Можливо, це також мала б ініціювати влада, можливо, “Просвіта”. А, може, разом? Для прикладу. Молодіжна телепередача “Аудиторія” могла б запропонувати цикл лінґвістичних дискусій. Не одну й радіопередачу змарновано на якісь другорядні проблеми. Якщо добре подумати, то засоби й способи знайдуться. Коли ж воно й надалі так триватиме, то калічення мови (свідоме і несвідоме) неможливо буде припинити, оскільки проти цього нема психологічного імунітету. Українська свідомість повністю відкрита для впливу чужої мовної системи, оскільки найпотужніший комунікативний засіб XX сторіччя — телебачення — фактично функціонує російською мовою. Львів міг би стати взірцем високої мовної культури. Якби захотів... І це був би добрий приклад для всієї України. Що ж до вживання української мови на всьому державному просторі, то тут потрібна її інкультурація (внесення). І це мала би здійснювати держава, вимагаючи від своїх громадян обов’язкового вивчення української мови, обов’язкового користування нею, обов’язкової поваги до неї. Але для цього треба, щоб сама держава презентувала державну мову.

WILL LVIV BECOME AN IDEAL OF LINGual cleansiness?

Olha Fedyk

Ivan Franko National University of L’viv,

Universytetska Str. 1, 79000, Lviv, Ukraine

The author in view of a close relation between political and lingual independence of the Ukrainian language and comes with the idea of language control aimed at the consolidating of a high speech culture in the city of Lviv.. Primarily, the Linguistic Department is to be fomed in the City Hall, Lviv TV ptogrammes are to be lingually better, active propaganda of the Ukrainian language.

Key words: language control, culture of speech, lingual policy, the Ukrainian language standards in pragmatic fields, derivative models, language patterns, deformation in language system development, spiritual space, state language.

Стаття надійшла до редколегії 20. 06. 1999

Прийнята до друку 20. 01. 2002

УДК 070.42:81’271

НОВІ КОМУНІКАТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ
І МОВНА КУЛЬТУРА ЖУРНАЛІСТА

Світлана Єрмоленко

Інститут української мови НАН України,



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Вісник львівського університету філософсько-політологічні студії (1)

    Документ
    Висвітлено актуальні проблеми методології політичної науки, проаналізовано стан розвитку політичної науки та сучасні теоретико-методологічні напрями дослідження політичних процесів та інститутів в Україні.
  2. Вісник львівського університету філософсько-політологічні студії (2)

    Документ
    Висвітлено актуальні проблеми методології політичної науки, проаналізовано стан розвитку політичної науки та сучасні теоретико-методологічні напрями дослідження політичних процесів та інститутів в Україні.
  3. Вісник львівського університету visnyk LVIV university філософські науки. 2005. Вип. С. 9-16 Philos. Sci. 2005. N p. 9-16 філософія

    Документ
    Розглянуто концепти свободи з погляду на їх розгортання в історії філософії та в суспільних практиках. Обґрунтовано зв'язок між уявленнями про свободу та формами самоздійснення, самовдосконалення і самовизначення особи.
  4. Сумський державний університет Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний відділ Друковані праці співробітників Сумського державного університету за 2008 рік Бібліографічний покажчик Суми-2009

    Документ
    Друковані праці співробітників Сумського Д76 державного університету за 2008 рік: Бібліографічний покажчик.- Суми: Вид-во СумДУ. Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний відділ, 2009.
  5. Араса шевченка 175 річчю Київського університету І 75 річчю географічного факультету присвячується          київ ніка-Центр 2007  

    Документ
    Суспільно-географічна підготовка фахівців у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка / За ред. Олійника Я.Б. - К., ВГЛ, «Ніка-Центр», 2007.

Другие похожие документы..