Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Реферат'
Предприятие - это самостоятельно хозяйствующий субъект, созданный (учрежденный) в соответствии с действующим законодательством для производства проду...полностью>>
'Курсовая'
В данной работе система остаточных классов и модулярная арифметика рассматриваются как средства повышения производительности и надёжности вычислений....полностью>>
'Документ'
(в ред. постановлений Правительства Камчатского края от 11.03.2010 № 116-П, от 07.05.2010 № 215-П, от 01.09.2010 № 364-П, от 05.10.2010 № 421-П, от 1...полностью>>
'Автореферат диссертации'
Защита состоится « 10 » ноября 2007 г. в 11 часов на заседании диссертационного совета К 502.005.02 при Федеральном государственном образовательном у...полностью>>

Міжнародний Слов'янський університет. Харків Міжнародна науково-практична конференція

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Міжнародний Слов'янський університет. Харків

Міжнародна науково-практична конференція

УКРАЇНА В СИСТЕМІ СВІТОВИХ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

МАТЕРІАЛИ КОНФЕРЕНЦІЇ

17 – 18 грудня 2009

Харків, Україна

Міжнародний Слов'янський університет. Харків

Кафедра міжнародних економічних відносин
Міжнародного Слов'янського університету

Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України

Кафедра міжнародних економічних відносин
Харківського національного університету імені В.М. Каразіна

Кафедра світової економіки Бєлгородського державного університету

Міжнародна науково-практична конференція

УКРАЇНА В СИСТЕМІ СВІТОВИХ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

МАТЕРІАЛИ КОНФЕРЕНЦІЇ

17 – 18 грудня 2009

Харків, Україна

УДК 339.9 (063)

ББК 65.59 (4УКР)я431

У45

Друкується за рішенням Вченої ради Міжнародного Слов’янського університету. Харків

(протокол №3 від 24.11.2009)

Редакційна колегія:

Раковський Х.В., д.т.н., заслужений діяч науки та техніки України, президент МСУ, професор

Раковська Н.Х., к.т.н., ректор МСУ, доцент

Метешкін К.О., д.т.н., проректор МСУ з наукової роботи, професор

Харченко І.М., к.т.н., проректор МСУ з навчальної роботи, доцент

Кривуц Ю.М., к.е.н, доцент кафедри міжнародних економічних відносин

Гасім Салах, к.е.н., завідувач кафедри міжнародних економічних відносин

Адреса редакційної колегії:

Міжнародний Слов’янський університет. Харків,

61045, Україна, м. Харків, вул. О.Яроша, 9-А, МСУ, тел. (057) 3400365,

е-mail: conference@msu.kharkov.ua

Комп’ютерна верстка:

Сисоєва С.І., зав. навчального відділу

Кондратенко Н.Д., секретар, ст. викладач кафедри міжнародних економічних відносин

У45

Україна в системі світових економічних процесів: [Текст] Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 17-18 грудня 2009 року. – Х.: МСУ. Харків,

2009. - с.

УДК 339.9 (063)

ББК 65.59(4УКР)я431

© МСУ. Харків, 2009

ВСТУПИТЕЛЬНОЕ СЛОВО

Президента Международного Славянского Университета, Заслуженного деятеля науки и техники Украины, доктора технических наук, профессора

РАКОВСКОГО Х.В.

Уважаемые участники конференции, коллеги!

От имени организаторов конференции разрешите приветствовать Вас в этом зале Международного Славянского университета!

Тема нашей конференции достаточно обширна и посвящена, главным образом, обсуждению места и роли Украины в системе мировых экономических процессов. Современное развитие украинского общества невозможно без активного участия Украины в мировых экономических процессах, для которых характерна не только беспрецедентная динамика, но и сложность и многомерность.

В современной системе международных экономических отношений происходит взаимодействие многовековых сил и закономерностей с параллельным возникновением новых факторов и тенденций, которые проявляются буквально на наших глазах. Поэтому в современных условиях значительно усложнилась проблематика международных исследований. К тому же современные международные отношения еще не представляют собой окончательно сформировавшуюся систему и продолжают находиться в процессе динамичного становления.

В этой связи особо важны научные коммуникации, которые помогают разобраться в сложных, порой противоречивых процессах экономической активности в международных экономических отношениях.

Проблематика, вынесенная на обсуждение на нашей конференции, как никогда актуальна. На конференции в числе других будут рассмотрены вопросы, требующие безотлагательного решения для динамичного развития нашей страны, такие как: интеграция Украины в международные инновационные и инвестиционные процессы, а также коррекция внешнеэкономической деятельности Украины в условиях членства в ВТО и финансового кризиса. Все больший интерес со стороны украинских и зарубежных ученых в последние годы вызывают вопросы региональной политики и трансграничного сотрудничества.

Актуальными для научного обсуждения остаются также вопросы экономических отношений между Украиной и странами мира относительно разработки совместной стратегии взаимодействия на уровне научно-технического сотрудничества, что, прежде всего, касается стран Западной Европы и нашего северного соседа - России.

Широко обсуждаемыми вопросами в научной сфере по-прежнему являются вопросы энергетической безопасности Украины, а также участия Украины в международном разделении труда и миграционных процессах рабочей силы.

Надеюсь, что на конференции нам удастся найти совместные пути решения общих проблем современных международных экономических отношений.

Желаю успешной и плодотворной работы участникам конференции.

Профессор Раковский Х.В.

ВСТУПНА ПРОМОВА

Ректора Міжнародного Слов'янського університету. Харків

РАКОВСЬКОЇ Н.Х.

Наша науково-практична конференція є міжнародною і присвячена питанням інтеграції України в міжнародні економічні процеси.

У конференції беруть участь представники України, Росії, Греції, королівства Марокко, Кот Дівуара, Азербайджану та королівства Йорданія.

Ціллю конференції є обмін ідеями та практичними знаннями щодо економічного розвитку України, а також визначення кола проблемних питань розвитку України в системі світових економічних відносин та шляхів їхнього вирішення.

З великим задоволенням представляю партнерів конференції:

    • Кафедра міжнародних економічних відносин Міжнародного Слов'янського університету;

    • Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України;

    • Кафедра міжнародних економічних відносин Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна;

    • Кафедра світової економіки Бєлгородського державного університету.

Дозвольте мені подякувати всіх, хто бере участь у роботі конференції та побажати плідної роботи та розвитку взаємовигідних професійних контактів.

Ми подбаємо про те, щоб наші зустрічі стали традиційними і служили своєрідним підведенням підсумків економічної інтеграції України в ядро світового господарства та намічали шляхи подальшого розвитку національної економіки.

Ми завжди заохочуємо співробітництво з вітчизняною та міжнародною науковою елітою.

Ректор МСУ. Харків Н.Х. Раковська

СЕКЦІЯ 1 ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ В МІЖНАРОДНІ ІННОВАЦІЙНІ ТА ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЦЕСИ

ІНТЕГРАЦІЯ ПОСТРАНСФОРМАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ ДО ПРОЦЕСІВ РОЗВИТКУ МОДЕЛЕЙ ВЕНЧУРНОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

Архієреєв С.І., доктор економічних наук, професор, Дерід І.О., аспірантка

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна,

факультет міжнародних економічних відносин і туристичного бізнесу, м. Харків, Україна

З огляду на остаточний перехід розвинених країн на рейки інноваційного типу відтворення і прагнення країн, що розвиваються наслідувати цей приклад, тема визначення шляхів, які допомагають досягти успіху в зазначеній площині набуває все більшої актуальності. Інноваційна інфраструктура являє собою ту необхідну сукупність умов, що мають і можуть забезпечити інноваційний процес в рамках будь-якої соціально-економічної системи. Безпосередньо проблема створення інноваційної інфраструктури та пропозиції можливих шляхів її вирішення широко висвітлені у роботах таких вітчизняних науковців як: А. Поручник та Л. Антонюк, О. Жилінська, М. Якубовський, В. Щукін та. інші, серед зарубіжних дослідників схожими проблемами займаються Ф. Кук , М. Хелбер , М. Кастелс, Ф Хол та інші.

Інноваційна інфраструктура є підсистемою інноваційної системи, що виникла внаслідок інституціонального оформлення та переходу на товарно-грошову форму відносин із рештою суб’єктів системи діяльності із створення загальних умов реалізації інноваційного процесу через надання йому специфічних послуг, чому передував суспільний поділ праці, початок якому було покладено внутрішньоорганізаційним поділом праці всередині нововведення і виникненням внутрішньоорганізаційної інноваційної інфраструктури. При цьому структура інноваційної інфраструктури зумовлена багатоаспектністю інноваційного процесу і відзначається складністю. Множина потреб інноваційних процесів в рамках варіабельних нововведень проявляється у виникненні видів інноваційної інфраструктури як основних її класифікаційних одиниць, що виділяються із множини її суб’єктів по певним спільним функціонально-оргнізаційним ознакам. Види інноваційної інфраструктури за особливостями своєї будови поділяються на простих агентів (в основі - однин агент, якому притаманна стійка автономна діяльність) і мульти-агентів (мульти-агентні системи, до складу яких входить не менше двох агентів, що комплексно взаємодіють і координуються на основі створення спільного агентського середовища, діючи як єдиний з точки зору кінцевого призначення діяльності суб’єкт економічної системи). Із видів інноваційної інфраструктури структурно представлених мульти-агентами за методом типології виділяються технополюси, основним критерієм виділення яких у тип є наявність в основі інноваційного середовища. В аспекті перейняття досвіду мульти-агентних видів інноваційної інфраструктури має місце утворення їх моделей (чого не відбувається при перейнятті досвіду простих агентів, які просто копіюються), цього вимагає потреба у перенесенні механізму агентського середовища у нову систему. Модель виду інноваційної інфраструктури – образ ( представлений певними елементами, обраними в залежності від характеру засобів побудови моделі, що виконують в ній роль «напарників» для структур і зв’язків системи оригіналу), в якому мульти-агентний вид інноваційної інфраструктури постає в очах дослідників і наслідувачів досвіду соціально-економічної системи, де він сформувався або набув особливих рис (раніше будучи перейнятим).

Цікавим видається той факт, що модель виду ІІ певної системи виникає лише із появою потреби у перейнятті його досвіду іншою системою, чому передує дослідницький інтерес. В результаті за допомогою моделі у новій чужорідній для оригіналу системі створюються мульти-агенти певного виду інноваційної інфраструктури, що вже різниться від оригіналу, але відповідає потребами нових соціально-економічних умов. Таким чином, процес перейняття досвіду інноваційної інфраструктури певного мульти-агентного виду є надзвичайно проблематичним. Міжнародна інтеграція у цьому аспекті є одним із можливих шляхів вирішення зазначеної проблеми. Інтеграція являє собою процес господарського і політичного об’єднання країн на основі розвитку глибоких стійких взаємозв’язків та поділу праці між окремим національними господарствами, взаємодії їх економік на різних рівнях, в тому числі регіональному, і в різних формах. Однак, світовий досвід перейняття інноваційної інфраструктури однією країною від іншої, доводить, що інтеграція не у кожному із її проявів здатна ефективно сприяти вище зазначеному процесу.

Створення венчурної підсистеми інноваційної інфраструктури Європи відбувалося після успіху відповідної системи в США. При цьому, перейняття досвіду відбувалося по американській моделі, але в європейській економічній системі виявилися настільки глибокі відмінності від американської системи, що і венчурна підсистема сформувалася абсолютно відмінною. Основною відмінністю становлення венчурного капіталу в США від Європи є те, що в той час, як у США індустрія базована на високих технологіях розвивалась і проявлялась у створенні нових високотехнологічних фірм, то в Європі ці процеси відбувалися у більш зрілих і масштабних формах підприємництва. В результаті венчурний капітал Європи виявився практично невід’ємним від акціонерного капіталу і став направлятися переважно на не інноваційні цілі, концентруючись на фінансуванні фірм на стадіях експансії та зрілості (див. таблиця 1), із чим уряди європейських країн змушені постійно боротися, аби направити кошти на ранні стадії інноваційного бізнесу.

Таблиця 1

Огляд частки венчурних інвестицій у компанії на різних стадіях розвитку (у % від ВВП країни, розраховано за даними [] )

Країна

США

Великобританія

Фінляндія

рік

1995

2000

2005

1995

2000

2005

1995

2000

2005

Ранній етап

0,04

0,293

0,037

0,003

0,103

0,047

0,008

0,104

0.044

Етап експансії

0,066

0,769

0,1467

0,087

0,294

0,315

0,021

0.089

0,052

Що стосується країн Азії, то, як свідчать дослідження, «азійські тигри», які головним ресурсом для свого подальшого розвитку із переходом світу до інноваційного типу відтворення обрали інтелектуальний капітал та інновації, також активно вдалися до розвитку венчурного капіталу, у чому доволі активну участь приймали уряди зазначених країн. Однак, слід зазначити, що ще на 2000 рік, сукупний венчурний фонди усіх азіатських країн Китай, Гонг - Конг, Індонезія, Японія, Малайзія, Філіппіни, Тайвань, Таїланд, В'єтнам – разом 73, 518 млн. доларів) значно уступав відповідному фонду США (209,800 млн. доларів) [, с. 403]. Розвиток венчурного бізнесу в Японії цілком скопійовано у США. При цьому, до 50-х років вміння піти на ризик було рідкістю у Японії, де державне регулювання набуло чималих масштабів. Натомість подив у світових наукових і бізнес-колах викликав доволі несподіваний успіх Китаю у перейнятті досвіду створення венчурної підсистеми інноваційної інфраструктури. У 2006 р. інвестиції венчурного капіталу в Китай зросли на 55% і склали 2, 9 млрд. доларів, що вивело Китай на друге місце у світі за цим показником (на першому місці в такому рейтингу продовжує залишатися США 28,4 млрд. доларів на 2006 р., а на третьому Великобританія із обсягом 2,8 млрд. доларів) []. І в цьому питанні Китай, крім успішної урядової політики у напрямку розвитку венчурної інноваційної інфраструктурі, відзначається розвиненою науковою думкою у сфері аналізу причин не досягнення ефективності функціонування венчурної підсистеми. Все більш поширеною стає точка зору, що американська модель венчурного капіталу є недостатньо придатною або зовсім неефективною для багатьох інших країн. Більшість дослідників із решти світу вважають причиною цьому не помилки у переносі американської моделі і навіть не погане ознайомлення із нею, а швидше – неправильне розуміння процесу венчурного капіталу, що відбувається у США. На Всекитайській конференції з питань розвитку венчурного капіталу, що відбувалася в 2003 р., дослідниками підіймалася думка, що для решти неамериканського світу переважає розуміння венчурного капіталу просто як надання коштів у ризиковий бізнес, натомість, американський венчурний сектор базується абсолютно не на цьому постулаті. Їхній успіх базується на двох фактах, що не відразу кидаються до очей: активність у глобальних масштабах завдяки орієнтації на дослідження для надання їм інвестицій у поєднанні із подальшим піклуванням за портфельними компаніями. Шляхом подолання цього нерозуміння може стати прагнення решти країн і погодження США на надання не тільки інвестицій у зарубіжні економіки, але і відповідного знання для експертизи та управління проектами. Однак, як свідчить практика, більшість американських венчурних капіталістів не проявляє бажання у поділі знаннями із зарубіжними колегами, прагнучи залишатися «закритими» для розуміння. І причиною цьому є відсутність стимулів для цього поділу збоку держав, яким це потрібно. Одним із таких стимулів можуть стати венчурні фонди іноземних держав, управляти якими будуть запрошувати американських професіоналів.

Необхідність застосування зазначеного підходу підтверджується сучасним станом венчурної інноваційної інфраструктури України, яка по суті як така досі не сформувалася, хоча і активно вплетена в систему міжнародної інтеграції. Згідно інформації наданої Українською асоціацією інвестиційного бізнесу, формування інститутів венчурного фінансування в Україні почалося у 1992 р. Перші венчурні фонди також створювались за ініціативи та фінансової участі Європейського банку реконструкції та розбудови у поєднанні із урядами зарубіжних країн, із якими в Україні було підписано договори, що призвело до переважної орієнтації венчурних інвестицій на конверсію військової промисловості. Як вже зазначалося у Європі також довгий час венчурний капітал направлявся не у сферу «хай-тек», а на потреби викупу промислових підприємств традиційних галузей, в Україні ж венчурні кошти на перших етапах в основному направлялися у будівництво і нерухомість. У 1999 р. в Києві свою роботу почав венчурний фонд «Євровенчерз Україна», його розмір склав 26 млн. євро, наданих Європейським банком розвитку та розбудови та Голандським Банком Розвитку. Законодавчо зазначений процес був оформлений у 2001 р. прийняттям Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та інвестиційні фонди», де венчурні фонди згадувалися лише поверхово, а замість венчурних капіталістів фігурували комісії із управління активами. Лише у 2008 р. було створено Проект Закону України «Про венчурні фонди». Відомою є українська компанія венчурного капіталу «Техінвест» з широкою міжнародною мережею технологічних та інвестиційних партнерів, яка спеціалізується на інвестуванні на ранніх стадіях у побудову міжнародних технологічних компаній на основі українських інновацій і інженерних талантів. Компанія «Техінвест» була створена в березні 2004 р. як правонаступник компанії експортно-орієнтованого венчурного бізнесу – Aventures. Із 2005 р. компанія «Тезінвест» стала партнером компанії венчурного капіталу "Draper Fisher Jurvetson"(DFJ), створеної у 1985 р. компанії венчурного капіталу, представленої всесвітньою глобальною мережею партнерських фондів. У грудні 2005 р. зазначена компанія створила в Україні технологічний венчурний фонд DFX Nexus. «DFХ Nexus» став першим на території України венчурним фондом, сфокусованим на інвестуванні в хай-тек, управління інвестиціями тут увійшло до обов'язків вище згаданої компанії із управління активами - DFJ Nexus, створеної Сергієм Лобойко, Романом Кизиком (керівником офісу Техінвест у Нью-Йорку) та Тімом Дрейпером (керуючим директором американської венчурної компанії “ DFJ”). Успіху зазнала Американсько–Українська Компанія APowercap Technologies (APCT), заснована на базі української технології нових джерел енергії, що стала переможцем другої щорічної конференції «Silicon Valley Open Doors», присвяченої технологічним інвестиціям. На цьому заході компанія APCT була проголошена «Технологічною компанією із найбільшим потенціалом». ApowerCap Technologies отримала початкові інвестиції від компанії венчурного капіталу Техінвест.

На теперішній момент мінусом венчурної інноваційної інфраструктури залишається нестача власних коштів, аби комерціалізувати і розвивати не тільки українські, але й іноземні технології. Натомість Україна частіше сама виступає джерелом технологій, характеризуючись відсутністю власних венчурних фондів. При цьому, позитивним є виникнення спільних американсько - українських компаній із управління венчурними активами, що дає шанс сподіватися на те, що в найближчому майбутньому Україна увійде у міжнародну інтеграцію ще і в якості компаній венчурного капіталу, що зможуть бути конкурентоспроможними на міжнародному ринку управління венчурними фондами, являючи собою представників сильної інноваційної інфраструктури України.

Література

  1. Venture capital investments-expansion and replacement [електронний ресурс]/ Офіційний сайт європейської статистики. - Режим доступу: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/

  2. Martin Kenney, Kyonghee Han, Shoko Tanaka. Venture Capital Industries /M. Kenney, K. Han, S. Tanaka/Global Change and East Asian Policy Initiatives.- Chapter 10, pp. 391-427. –

  3. Кокшаров А. Венчурный капитал идет в Азию [електронний ресурс] // Эксперт Online.-2007.-Режим доступу до журналу: /articles/2007/08/27/venture/



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Бакіров В. С. ректор Харківського національного університету імені  В. Н. Каразіна, член-кореспондент нан україни, доктор соціологічних наук, професор

    Документ
    Бакіров В.С. – ректор Харківського національного університету імені  В.Н. Каразіна, член-кореспондент НАН України, доктор соціологічних наук, професор.
  2. Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна на правах рукопису задоренко ольга в’ячеславівна

    Литература
    Актуальність теми дослідження. Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн зумовила високу актуальність дослідження проблем середнього класу.
  3. План проведення науково-методичних конференцій та науково-практичних семінарів з проблем вищої освіти І науки професорсько-викладацького складу в системі Міністерства на 2011 рік Назва заходу

    Документ
    Український філіал Міжнародної академії дитячо-юнацького туризму і краєзнавства, Асоціація навчальних закладів України туристського і готельного профілю,
  4. Перелік наукових публікацій співробітників та студентів територіально відокремлених структурних підрозділів університету «Україна» у фахових виданнях за 2009-2010 н р

    Документ
    Перелік наукових публікацій співробітників та студентів ТЕРИТОРІАЛЬНО ВІДОКРЕМЛЕНИХ СТРУКТУРНИХ ПІДРОЗДІЛІВ УНІВЕРСИТЕТУ «Україна» у фахових виданнях за 2009-2010 н.
  5. Львівський державний університет безпеки життєдіяльності кафедра соціальних та гуманітарних дисциплін Матеріали Всеукраїнської наукової Інтернет-конференції з міжнародною участю

    Документ
    Нові соціально-економічні реалії сучасного національного ринку праці вимагають необхідного кадрового забезпечення як першочергової умови його ефективного функціонування та подальшої інтеграції з європейськими структурами, адаптованими

Другие похожие документы..