Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Утвердить прилагаемые Правила предоставления в 2011 году субсидий из федераль­ного бюджета бюджетам субъектов Российской Федерации на реализацию реги...полностью>>
'Учебник'
РекомендованоГОУВПО «Государственный университетуправления» в качестве учебникадля студентов экономических вузов,обучающихся по специальности070701 «...полностью>>
'Документ'
Имя Дмитрия Евгеньевича Мелехова хорошо известно советским психиатрам. Крупный ученый-клиницист, один из основателей социальной психиатрии в нашей ст...полностью>>
'Решение'
Иоанн Петровский, секретарь канцелярии Стефана Батория, при виде Пскова вос­кликнул: «О, Иисус! Как он велик, будто другой Париж!» Сравнение с францу...полностью>>

Комплексна програма з нормативного курсу "Культурологія" для студентів університету Структура лекційного курсу

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

1

Смотреть полностью

Уклала: канд.філос.наук,

доц. Пітусь Л.М.

Комплексна програма

з нормативного курсу “Культурологія”

для студентів університету

Структура лекційного курсу

Розділ 1. Теорія культури

Тема 1. 1. Культурологія як галузь наукового знання

і навчальна дисципліна 2 год.

Тема 1. 2. Феномен культури як предмет теоретичного

вивчення 2 год.

Тема 1. 3. Морфологія і семіотика культури 2 год.

Тема 1. 4. Динаміка культури. Типологія культури 2 год.

Розділ 2. Історія культури. Історичні типи соціокультурних

світів

Тема 2. 1. Генезис культури. Культура давніх цивілізацій 2 год.

Тема 2. 2. Античність як тип культури 2 год.

Тема 2.3. Середньовічний та ренесансний типи культури 2 год.

Тема 2. 4. Особливості культури Нового часу та новітньої

доби світової історії 2 год.

Розділ 3. Теорія та історія вітчизняної культури

Тема 3. 1. Українська культура як самобутній

соціокультурний світ 2 год.

Тема 3. 2. Соціодинаміка української культури 2 год.

Всього лекцій: 20 год.

Теми семінарських занять

Тема 1. Культурологія як наука

Полісемантичність поглядів на культуру 2 год.

Тема 2. Поняття і сутність культури, її структура і функції 2 год.

Тема 3. Морфологія і динаміка культури 2 год.

Тема 4. Історичні типи культури 6 год.

Тема 5. Феномен української культури 4 год.

Всього семінарських занять: 16 год.

Всього аудиторних годин: 36 год.

Розділ 1. Теорія культури

Тема 1. 1. Культурологія як галузь наукового знання і навчальна дисципліна (2 год.)

Актуальність культурологічних проблем в сучасних умовах. Культурологія як комплексна та найбільш загальна наука про культуру в цілому. Культурологія в системі гуманітарного знання та її інтегративний характер. Історія та головні чинники формування культурології як самостійної галузі знання. Л.Уайт та його внесок у становлення культурології як науки. Предмет, об’єкт і суб’єкт культурології. Категорії культурології. Методологія культурології та принципи культурологічного дослідження. Особливості методів культурології та їх інтегративний характер. Полідисциплінарний склад і структура культурологічного знання. Головні складові компоненти культурології: філософія культури, історія культури, соціологія культури, культур­антропологія, культурархеологія. Етнографія, етнологія, релігієзнавство, мистецтвознавство, історія науки і техніки, етика, естетика, політологія, лінгвістика, правознавство, психологія, історія економічних вчень в системі і структурі культурологічного знання. Особливе місце філософії культури в культурологічному комплексі.

Головні проблемно-тематичні розділи культурології: теорія культури та історія культури. Теоретична та прикладна культурологія.

Функції культурології: пізнавальна, світоглядна, методологічна, виховна, аксіологічна, інваріантно-прогностична.

“Культурологія” як навчальна дисципліна. Предмет, мета, завдання та структура навчального курсу “Культурологія”. Його пізнавальне, світоглядне й виховне значення в структурі гуманітарної культурологічної освіти.

Основні культурологічні концепції походження та суті культури. Первинні уявлення про початок культурної еволюції людства. Особливості розуміння культури в добу античності: “пайдейя”, “техне”, “культ”. Уявлення про культуру в західноєвропейському Середньовіччі. Універсальний, антропоцентричний, гуманістичний характер ренесансних поглядів на культуру. Формування класичної парадигми культури.

Раціоналістично-просвітницьке розуміння культури. Становлення проблемного поля культурології. Ф.Бекон. Р.Декарт. Т.Гоббс. Л.А.Коменський. Дж.Віко. М.Ф.Вольтер. М.Ж.Кондорсе, Ж.-Ж.Руссо. Ш.Д’Монтеск’є. Культурологічна концепція Й.Г.Гердера. Романтичні концепції культури (Ф.Шіллер, Ф. і А.Шеллінги, В.Гете).

Культурологічна думка в німецькій класичній філософії: І.Кант, Г.Ф.В.Гегель.

Зв’язок головних напрямів культурології з провідними філософськими течіями сучасності. Сучасні концепції культури (культурологічні теорії) та головні напрями світової культурологічної думки. Еволюціоністські концепції культури (Л.Морган, Е.Тайлор, Г.Спенсер, Дж.Фрезер). Неоеволюціонізм. Психо-аналітичні концепції культури (З.Фройд, К.Юнг). Неофройдизм (Е.Фромм). Циклічна (культурних коловоротів) концепція культури (Дж.Віко, М.Данилевський, О.Шпенглер, А.Тойнбі). Екзистенціалістські інтерпретації культури (К.Ясперс, М.Гайдеггер, Ж.-П.Сартр, А.Камю). Семіотичний (символічний) напрям культурологічної думки (Е.Кассірер, Ю.Лотман). Функціоналістські концепції культури (Б.Малиновський, А.Радкліфф-Браун, Т.Парсонс, К.Леві-Строс, А.Крьобер). Структуралістський напрям в культурології (Ж.Лакан, Р.Барт, М.Фуко, Ж.Дерріда). Ігрові концепції культури (Й.Гойзинга, Х.Ортега-і-Гассет, Г.Гессе). Соціологічний (М.Вебер, П.Сорокін, Г.Маркузе, Т.Адорно), аксіологічний (В.Дільтей, В.Віндельбанд, Г.Ріккерт), антропологічний (Л.Уайт, М.Мід), діалогічний (В.Біблер, М.Бахтін) напрями в культурології. Теологічні концепції культури (Ж.Марітен, П.Тейяр де Шарден, П.Тілліх, Р.Нібур, М.Бердяєв, А.Шеп­тицький).

Українська культурологічна думка. Основні рівні аналізу української культурологічної думки: локально-побутовий і науковий. Основні риси й особливості української культурологічної думки. М-т Ілларіон. К.Сакович. І.Вишенський. Т.Прокопович. Г.Кониський. Г.Сковорода та його символічна концепція культури. М.Костомаров. Т.Шевченко. І.Нечуй-Левицький. М.Даргоманов. Д.Донцов. Цілісна концепція культури І.Франка. Ф.Вовк. М.Грушевський. І.Огієнко. Д.Антонович. І.Крип’якевич. Дм.Чижевський. Є.Маланюк. В.Янів. М.Шлемкевич. М.Попович. М.Семчишин. С.Кримський. І.Дзюба. Я.Ісаєвич та інші.

Тема 1. 2. Феномен культури як предмет теоретичного вивчення (2 год.)

Етимологія терміну “культура”. Полісемантичність поняття культури. Проблема визначення культури. Антропологічний, соціологічний, філософський і аксіологічний підходи до розуміння культури.

Сутність культури. Культура як складний, єдиний і цілісний соціально-історичний феномен. Зовнішня і внутрішня детермінованість культури. Культура як спосіб буття людини та людства, вища форма існування суспільства. Гуманізм як субстанція світової культури, як критерій розвитку культури. Творчий характер культури.

Поняття смислу (смислів) культури. Типи смислів культури: 1) когнітивний; 2) ціннісний; 3) регулятивний.

Структура культури. Матеріальна та духовна культури як структурні елементи феномену культури, їх діалектичний взаємозв’язок. Поняття культурного “артефакту”. Предметні (об’єктивно-предметі) та особистісні (суб’єктивно-особистісні, персональні) компоненти структури культури.

Культура як система цінностей. Види цінностей культури: вітальні (життєві), економічні, соціальні, політичні, моральні, релігійні, естетичні.

Норми як регулятивні компоненти культури: обряд, ритуал, етикет, канон, еталон, стандарт.

Поняття культурного простору. Структура культурного простору і поліфонія його складових. Трьохвимірна модель культури. Аполлонівське та діонісійне в культурі. Дихотомія культури. Мозаїчність культури. Культурний стиль. Моностильові та полістильові культури та їх характерні риси. Культурні сценарії діяльності: культура мислення, культура поведінки, культура спілкування. Культура праці. Культура навчання. Культура дозвілля.

Поняття культурної ідентичності в культурному просторі. Ментальне поле культури. Поняття “архетип культури”. Культурна самобутність, її ознаки та чинники. Культура і мова. Етнічна (національна) ментальність, етнічний (національний) характер, етнічна (національна) свідомість та самосвідомість як феномен культури. Етнічна ідентифікація. Етноцентризм. Національна ідентифікація. Націоналізм. Національний патріотизм і національний егоїзм. Поняття маргінальності. Космополітизм. Культурний синкретизм.

Ідея множинності культур Поняття “егалітаризму”, “культурної домінанти”, “ієрархії культур”. Антиегалітаристські концепції: європоцентризм, американоцентризм, афроцентризм, панславізм, панісламізм. Ідея “зіткнення культур”. Ідея “форумності культур”. Партикуляризм. Універсалізм.

Функції культури: пізнавальна, світоглядна, виховна, регулятивна, комунікативна, соціалізуюча, інформаційно-трансляційна, суспільно-перетво­рююча, креативна, оцінювально-нормативна, аксіологічна, адаптаційна, інтегративна, дезінтегративна, захисна, гуманістична, акумулююча, символічна, духовно-охоронна.

Культура і природа: діалектика їх взаємодії. Людина як продукт біологічної та культурної еволюції. Конфлікт між природою і культурою та способи його вирішення. Екологічні проблеми сучасності. Культура як основа гармонізації суперечностей між людиною і природою.

Культура і суспільство: їх взаємодія та взаємовплив. Суспільство як засіб забезпечення самореалізації та досвіду культури. Соціально-економічні засади культури. Політична організація суспільства та її вплив на культуру. Вихованя як процес гомінізації й соціалізації індивідів.

Культура й цивілізація: проблема їх взаємодії. Формування й основні значення поняття “цивілізація”. Вихідні ознаки цивілізації. Типи цивілізації. Специфіка й основні риси техногенної цивілізації. Основні тенденції розуміння співвідношення культури й цивілізації: ототожнення, протиставлення, часткове взаємопроникнення. Спільні й відмінні риси культури й цивілізації. Культури й цивілізації у сучасних футурологічних концепціях.

Тема 1. 3. Морфологія і семіотика культури (2 год.)

Поліморфізм культурного буття. Форми, типи, види та галузі культури. Матеріальна форма культури та її особливості. Господарська культура як структурний компонент (форма) матеріальної культури. Виробничо-техноло­гічна та економічна форми культури як галузі господарської культури. Духовна культура та її структурні компоненти – наука, філософія, міфологія, релігія, мораль, право, політика, мистецтво. Фізична культура: її компоненти та соціальний аспект. Художня культура. Мистецтво в системі художньої культури. Види мистецтва. Поняття напряму, стилю та жанру в мистецтві. Міф як форма прояву культури. Філософія і культура. Релігія і культура. Моральна, естетична, технічна, політична, правова, професійна, педагогічна, інформаційна та інші форми існування і прояву культури.

Елітарна і масова форми культури. Основні носії елітарної і масової культури. Офіційна культура і андеграунд. Тенденції й характерні риси сучасної масової культури.

Суб’єктне буття культури. Проблема суб’єкту культури в культурології. Суб’єкти культурної творчості: все людство, народи, народності, нації, держави, соціальні і соціодемографічні групи населення, особливі соціокультурні групи людей, сім’я, окрема особистість, Народ і інтелігенція.

Поняття субкультури. Види носіїв та соціальні функції субкультур. Молодіжні субкультури. Контркультура та її прояви в суспільстві.

Людина як творець, носій і “продукт” – суб’єкт і об’єкт культури. Людська суб’єктивність як передумова культури. Поняття харизматичної особистості. Творча особистість.

Свобода особистості як передумова її культурної творчості. Соціалізація та інкультурація як процеси прилучення людини до культури і способи виявлення її творчого потенціалу. Інтелігентність як сутнісна характеристика культури особистості.

Культурна багатоманітність людства. Етнічна (народна) культура та її особливості. Національна культура та її ознаки. Роль національної культурної еліти у становленні націй та їх культур. Національна ідея як чинник розвитку національної культури. Співвідношення й взаємодія етнічної й національної культур.

Регіональна форма культури.

Проблема феномену світової культури. Світова культура як макросистема. Єдність і багатоманітність світової культури. Поняття “загальнолюдська культура”, “культура людства”. Співвідношення світової й загальнолюдської культури. Основні процеси й тенденції в сучасній загальнолюдській культурі.

Культура як семіотична система. Символічний характер культури. Співвідношення понять: “мова культури”, “мова і культура”, “мовна культура”. Мова як символічний код культури. Мова культури як універсальна форма осмислення буття та засіб орієнтації в ньому. Поняття “знаку” в культурі. Типологізація знаків і знакових систем культури. Поняття, особливості і природа символу. Поняття і смисл культурного тексту. Поняття “код культури”, “культурні універсалії”. Семантика. Герменевтика. Принципи сучасної інтерпретації культурних текстів.

Поліфонізм мов культури. Особливі мови культури.

Функції особливих мов культури: інформаційно-трансляційна, комунікативна, орієнтувальна.

Тема 1. 4. Динаміка культури. Типологія культури (2 год).

Поняття “динаміка культури”. Характерні риси динаміки культури: усталеність взаємодії її компонентів, періодичність, стадіальність. Традиції і інновації як відображення статики і динаміки в культурі. Стабільність і нестабільність. Традиційні і сучасні (інноваційні) культури. Культурна спадщина, культурне успадкування, культурна спадкоємність. Культурна наступність. Культурна трансміссія і культурна акумуляція. Рух від традиційної культури до культури інноваційної як загальна тенденція історії людства.

Поняття цілісності культури: єдність і органічність, гармонія і рівновага.

Основні типи (види, форми, напрями) і наслідки культурної взаємодії: діалог, комунікація, зближення, культурна інтеграція, консолідація, синтез культур, культурна дифузія, симбіоз культур, конфронтація, акультурація, асиміляція, культурна мутація, культурна перцепція.

Основні моделі соціокультурної динаміки: еволюційна або лінійна (фазова, етапна) (Г.Спенсер, Е.Тайлор, Дж.Фрезер, П.Тейяр де Шарден) та циклічна (Дж.Віко, М.Данилевський, О.Шпенглер, А.Тойнбі) моделі; теорія етногенезу Л.Гумільова, інверсійна або хвильова (М.Кондратьєв, Д.Чи­жевський) та синергетична моделі, ризома (постмодерністська модель) і культурний вибух (Ю.Лотман).

Поняття “соціокультурні зміни”. Причини соціокультурних змін. Характер соціокультурних змін. Обсяг, спрямованість, тривалість, швидкість, відносність як характерні риси культурної зміни.

Розвиток і еволюція, прогрес і регрес, ритм і темп культури. Особливості культурної еволюції. Єдність космічної, природної (біологічної), соціальної і культурної еволюції. Глобалізація культури.

Соціокультурні перетворення: реформа, трансформація, революція. Інші види соціокультурних змін: збагачення й диференціація культури; занепад, застій, деградація, виснаження культури. Криза культури: конфлікт, вибух, розрив, деформація, мутація. Диверсифікація культури. Культурна експансія. Багатовекторність культурних змін. Оновлення й стабілізація, зміна культурних орієнтацій як наслідки соціокультурних змін.

Варіативність культурного процесу, неоднозначність і множинність соціокультурного світу як передумови класифікації і типології культури. Філософське осмислення проблеми типології культури. Типологія культури як метод наукового пізнання. Специфіка та основні завдання типології культури. Проблема критерію та основ класифікації культури. Основні принципи типології культур. Найпоширеніші види типологізації культури:

− за змістом: апполонівська та діонісійна, релігійна і світська тощо;

− за основним споживачем культурних вартостей: масова, елітарна;

− за кількістю домінуючих культурних стилів: моностильова, полістильова;

− за художньо-стильовими ознаками: готика, ренесанс, бароко і т.д.;

− за домінантними формами культури: міфологічна, релігійна, наукова, філософська;

− за культурно-господарськими характеристиками: привласнювальна, відтворююча, торгівельна;

− за технологічною основою (Ю.Лотман: неписемна, писемна, книжкова, культура нових інформаційних технологій тощо.

− Гендерна типологія культури (жіночий і чоловічий типи культур);

− Історична типологія культури. Поняття історико-культурної (культурно-історичної) епохи, доби, етапу, формації, періоду, фази. Головні критерії історичної типології. Концепція “осьового часу” культурної історії людства: “доосьові” та “осьові” типи культур (В.Ф.-Г.Гегель, К.Ясперс).

− Регіональна типологія культури. Поняття “культурний регіон” Середньомасштабна регіональна класифікація: європейсько-північноамерикан­ський далекосхідний, індійський, арабо-мусульманський, тропічно-африканський (центрально-африканський), латиноамериканський культурні регіони. Широкомасштабна регіональна типологія культури: Схід-Захід, Північ-Південь.

− Цивілізаційна типологія культури: аграрні та індустріальні, приморські та континентальні, відкриті та закриті цивілізації та відповідні їм типи культури.

Розділ 2. Історія культури. Історичні типи соціокультурних світів

Тема 2. 1. Генезис культури. Культура давніх цивілізацій (2 год.)

Історія культури як наука про найзагальніші закономірності культурної еволюції людства.

Проблема антропогенезу в історії культури. Сучасні наукові концепції про походження та основні типи первісної людини. Поняття соціогенезу. Культурогенез, його складний та тривалий характер. Закономірності та співвідношення антропо-, соціо- та культурогенезу.

Поняття “соціокультурні світи” та врахування їх багатоманітності в культурній історії людства. Поняття “історичний тип культури”.

Поліваріативність періодизації соціокультурної історії людства. Тіт Лукрецій Кар (“Про природу речей”), Ісидор Севільський (“Етимологія”). Ж.Кондорсе. К.Томсен. С.Нільсон та Л.Морган. К.Ясперс.

Первісна культура як культура первісної епохи історії людства, культура первісного суспільства. Актуальність і складність первісної культури

Особливості (характерні риси) первісної культури: гомінізація (“олюднення” попередників і предків сучасної людини, виокремлення людини з тваринного світу); соціалізація (перетворення людини з біологічної у соціальну істоту); гомогенність (однорідний характер первісної культури); однолінійність (одноманітний розвиток культури первісної доби); синкретизм (нероздільність різних видів діяльності первісної людини, її світогляду). На йголовніші досягнення первісної культури.

Значення первісної культури для подальшої культурної еволюції людства..

Поняття “давні цивілізації”. Проблема первинності виникнення найдавніших цивілізацій світу, їхнього взаємозв’язку та впливу на формування і розвиток світової культури. Основні регіони виникнення давніх цивілізацій (ранньорабовласницьких формацій): Стародавній Схід: найдавніші міста та території В’єтнаму (ІХ тис. р. до н.е.); Месопотамія (Шумеро-Аккадська цивілізація V-ІІІ тис. до н.е.; Вавилона та Ассірія (ІІІ-І тис. до н.е.; халдейська цивілізація Стародавнього Єгипту (VІ тис. до н.е.); Мала Азія (хеттська цивілізація – ІІІ-ІІ тис. до н.е.), Середня Азія та Кавказ (ІV−ІІІ тис. до н.е.); Закавказя (царство Урарту – ІV−ІІІ тис. до н.е.), Стародавній Іран (Персія – І тис. до н.е.); Стародавня Індія (VЦ−V тис. до н.е.), Стародавній Китай (ІІ тис. до н.е.); стародавні цивілізації тропічної і східної Африки – Ефіопське царство, держава Куш (обидва – ІІІ-ІІ тис. до н.е.), Зімбабве; доколумбова Америка: давня цивілізація в Панамі (ХV−Х тис. р. до н.е.), культура кокле (ІІ тис. р. н.е.), цивілізації майя, імперій ацтеків та інків.

Особливості (спільні риси) культури стародавніх цивілізацій. Багатоманітність розвитку. Зміни культурних домінант (культурної тріади) ранньорабовласницьких цивілізацій: 1) держава (Основа організації суспільного життя); 2) панування релігії в духовному житті; 3) писемність, як головний засіб збереження, передачі й репродукування культурної інформації. Прогрес осідлого способу виробництва та розвиток культури аграрного типу. Сільськогосподарське виробництво (землеробство і скотарство), ремесло, торгівля. Винайдення плуга, колеса, візка, гончарного кола, виплавки металу. Взаємозв’язок формування найдавніших ранньорабовласницьких цивілізацій з виникненням найдавніших центрів землеробства та металургії. Виникнення міст. Тенденція до злиття міст у централізовану деспотію. Теократія як панівна форма правління і суспільний устрій. Сакралізація фігури правителя, її обожнювання. Тривале збереження залишків родового общинного ладу. Формування політичних інституцій, системи права. Виникнення регулярної армії. Торгівля: перехід від натурального обміну до грошового. Майнова і соціальна диференціація суспільства. Початок рабовласницького способу виробництва.

Політеїзм як форма релігійних вірувань. Виникнення касти професійних служителі культу жерців. Міфологія. Теогонія (сукупність міфів про походження і родовід богів. Поступове перетворення міфології в основу змісту віровчення релігії, а магії – в основу її культу (обрядовість). Формування теології (богослов’я).

Виникнення і розвиток наукового знання. Головні наукові досягнення давніх цивілізацій. Міфологічно-сакральний зміст зародкових філософських уявлень. Формування образу культурного героя. Інтелектуальна революція (V ст. до н.е.).

Піднесення художньої творчості. Виникнення художньої літератури та її епічно-міфологічного жанру. Розвиток монументальної архітектури, образотворчого мистецтва (графіки, живопису, скульптури, декоративного і ужиткового мистецтва). Монументальний, символічний, синкретичний і синтетичний характер мистецтва давніх цивілізацій.

Особливості культурної еволюції Стародавнього Сходу. Закритість (замкненість), консервативність та традиційність східних цивілізацій. Азійський спосіб виробництва і його вплив на культуру Давнього Сходу. Давньосхідні цивілізації як аграрні (землеробські) цивілізації. Довготривале збереження архаїчних форм общинного господарства, устрою і побуту. Сільська община як основна ланка виробництва, вільні общинники, як головна виробнича сила. Поширення й застосування рабства. Сакральний характер культури давньосхідних цивілізацій, теократична форма їх державності. Авторитарність влади, підкореність особистості державі. Інерційність політичного життя. Колективний характер культури давніх цивілізацій Сходу. Філософія Стародавнього Сходу. Етика. Релігія. Культ предків. Унікальність наукових знань. Освіта і бібліотеки. Символізм східної культури та його зумовленість. Монументальність і синкретизм у мистецтві Сходу. Взаємовплив культур різних народів (осідлих і кочових, рівнинних і гірських) та країн Стародавнього Сходу.

Культура Стародавньої Месопотамії (V-ІV тис. до н.е. – VІ ст. до н.е.).

Світоглядні та художньо-естетичні особливості культури Давнього Єгипту (VІ-ІІ тис. до н.е.). Своєрідність давньоіндійської куль тури (ІV − ІІ тис. до н.е.). Феномен культури Стародавнього Китаю (ІІ тис. до н.е.).

Тема 2. 2. Античність як тип культури (2 год.)

Поняття “антична культура”. Взаємозв’язок античної культури з культурами Стародавнього Сходу. Специфічні риси античної культури. Інтерактивний характер античної культури. Полісна організація суспільства. Демократія. Антропоцентризм. Античний гуманізм. Антропоморфізм. Десакралізація політичного і культурного життя. Раціоналізм у філософії. Реалізм в мистецтві. Естетичне начало в усіх сферах життя суспільства.

Культура Стародавньої Греції. Феномен “"грецького культурного чуда” та його чинники.

Основні етапи розвитку давньогрецької культури: Кріто-Мікенська (Егейська) культура (ІІІ−ІІ тис. до н.е.). Зв’язок з культурою Стародавнього Сходу. Самобутність крітської культури. Мореплавство, торгівля, ремесла. Палацова культура. Теократична форма правління. Особливості релігійних вірувань. Винайдення лінійного письма. Мистецтво.

Героїчний (гомерівський) період давньогрецької культури (Х-ІХ ст. до н.е.). Дорійці. Криза та нове піднесення культури. Формування міфологічного світогляду. Релігійні вірування.

Культура архаїчного періоду (VІІІ−VІ ст. до н.е. ). Епічна поезія: Гомер: “Іліада”, “Одіссея”; Гесіод: “Теогонія”, “Труди і дні”. Лірична поезія: Алкей, Архілох, Сапфо, Анакреонт. Піднесення образотворчого мистецтва та архітектури. Формування трьох основних архітектурних ордерів: дорійського, іонійського, коринфського. Вазопис: чорнофігурний і червонофігурний. Розквіт філософії та її особливості. Фалес, Анаксимандр, Демокріт, Геракліт, Піфагор.

Класичний період давньогрецької культури (V−ІV ст. до н.е.). “Золоте століття” Перикла та афінська демократія. Подальший розвиток філософії. Сократ. Платон. Арістотель. Наукові і технічні досягнення. Анаксагор – Копернік античності. Освіта і виховання. Розквіт архітектури Ансамбль афінського акрополю. Скульптура та її особливості. Фідій, Поліклет, Лісіпп. Живопис: Полігнот. Пінакотека. Античний театр: Есхіл, Софокл, Еврипід, Аристофан. Музика. Танець. Слава, доброчесність, справедливість як основні теми давньогрецької культури. Спорт, олімпійські ігри.

Гуманістична сутність античної грецької культури і її вплив на становлення європейської цивілізації.

Елліністичний період античної культури (ІV−І ст. до н.е.).

Криза античного суспільства. Взаємозв'язок і взаємовплив давньогрецької і східних культур. Особливості філософського знання в добу еллінізму. Епікур. Стоїки. Скептики. Неоплатоніки. Еволюція і трансформація релігійних вірувань. Наукові і культурні центри. Александрійська бібліотека. Мусейон.

Література: Менандр, Каллімах, Феокріт. Архітектура. Пергамський вівтар. Скульптура. Живопис.

Культура Давнього Риму (VІІІ ст. до н.е. – V ст. н.е.). Вплив давньогрецької культури на культуру Давнього Риму. Самобутність давньоримської культури.

Культура раннього Риму (царський період: VІІІ – VІ ст. до н.е.). Заснування Риму. Вплив Етруської цивілізації на давньоримську культуру: винайдення римських цифр, створення основи латинського алфавіту, містобудування, архітектура, скульптура тощо.

Культура Риму часів аристократичної республіки (кінець VІ – початок І ст. до н.е.). Воєнізована організація і спосіб життя. Політичні вчення. Римське право. Римська міфологія і її зв’язок з міфологією Давньої Греції. Особливості релігійних вірувань. Риторика. Наука і філософія. Катон Старший, Лукрецій Кар, Цицерон, Полібій, Цельс, Сосиген, Саллюстій, Варрон. Греко-римська двомовність і формування наукової та філософської термінології. Становлення та розвиток літератури: Тіт Андронік, Невій, Енній, Плавт, Луцилій, Катул. Перша в світі газета. Будівництво й архітектура: дороги і акведуки (Аппій Клавдій), базиліки, тріумфальні арки, театр Помпея, Форум Цезаря. Скульптура. Реалістичний скульптурний портрет. Фресковий живопис. Театр (аттелани і міми) і цирк.

Римська культура епохи імперії (кінець І ст. до н.е. – V ст. н.е.). Філософія: Сенека, Марк Аврелій Антонін. Природничі науки: Пліній Старший. Птоломей. Розквіт історичної науки: Тіт Лівій, Тацит, Плутарх, Светоній-Транквіл, Арріан, Аппіан. “Золотий вік” давньоримської літератури: Вергілій, Овідій, Горацій, Проперцій, Лукіан. Апулей, Геліодор. Розвиток освіти. Мистецтво. Архітектура: Колізей, пантеон. Вітрувій: Десять книг про будівництво. Побут і звичаї стародавніх римлян. Громадське життя у Римі.

Виникнення християнства. Криза античної культури.

Античний світ і Україна. Світове значення античної культури.

Тема 2. 3. Середньовічний та ренесансний типи культури (2 год.)

Культура Візантії. Унікальність та специфічні риси візантійської культури. Надетнічний, космополітичний характер візантійської культури. Періодизація історії культури Візантії. Античні традиції в культурі Візантії. Християнство як ідеологічна основа візантійської культури. Цезаропапізм. Боротьба античної традиції з християнством. Культура Візантії за імператора Юстиніана 1. Іконоборство. Македонське відродження у Візантії. Візантійський художній стиль. Узагальнено-спірітуалістичні принципи візантійської культури. Розквіт візантійської культури за династії Комнинів (ХІ-ХІІ ст.). Систематизація релігійного і світського знання. Зародження раціоналізму. Особливості візантійської науки, філософії, літератури. Ісихазм як ідеологія чернецтва. Архітектура та образотворче мистецтво. Єдність церковного та світського мистецтва. Гуманістичні риси візантійської культури. Побут і звичаї пізньої Візантії. Причини занепаду візантійської культури. Світове значення візантійської культурної спадщини. Візантійська культура і Київська Русь.

Культура західноєвропейського Середньовіччя

Соціокультурна ситуація в середньовічній Західній Європі. Християнська теологія і церква, їх роль у становленні та розвитку культури Середньовіччя. Характерні риси середньовічної культури та світогляду: релігійний (християнський) характер; традиціоналізм; ретроспективність; символізм; дидактизм і енциклопедичність, універсальна ерудованість; рефлективність і самозаглибленість. Взаємодія та взаємовідносини релігійно-церковної культури, народної культури, культури “вчених” (освічених) людей, лицарської культури – основа самобутності і оригінальності західноєвропейської культури доби Середньовіччя. Особливості середньовічної філософії. Патристика і схоластика. Августин Блаженний. Боецій. Фома Аквінський.

“Реалізм” і “номіналізм”. Вільнодумство. Містика. Середньовічні школи і університети. Західноєвропейська наука. Алхімія як феномен Середньовічної культури. Роджер Бекон і дослідне знання. Становлення єдиної європейської культури. Культурні впливи арабського Сходу у середньовічній Європі.

Література і мистецтво. Середньовічний епос. Лицарський роман. Куртуазний роман. Поезія трубадурів і менестрелів. Лірика вагантів. Сатиричний епос. Творчість жонглерів і шпільманів. Фабліо, швенки, сірвенти. Романський стиль. Готичний стиль, його філософські засади. Особливості середньовічного живопису, скульптури. Вітраж. Жанри середньовічного театру: літургічна драма, міська драма, містерія, фарс, інтермедія, мораліте. Розвиток церковної музики і співу. Західноєвропейська середньовічна культура в оцінці гуманістів доби Відродження та письменників-романтиків ХІХ ст.

Проблема змісту поняття “Ренесанс” (“Відродження”).

Соціально-економічні передумови становлення культури Відродження. Міський характер культури Відродження. Посилення світського компоненту культури. Філософсько-світоглядні основи культури Відродження (антропоцентризм, антична гуманістична традиція, неоплатонізм). Новий ідеал людини. Гуманізм, вільнодумство, індивідуалізм – вихідні риси культури Відродження. Особливості ренесансного гуманізму. Калюччо Салютатті, Піко делла Мірандола як зачинателі гуманістичного руху. Розвиток науки. Класична філологія, педагогіка, психологія. Розвиток історіографії. Платонівська Академія у Флоренції (1459-1521 рр.). Естетизація всіх форм суспільного життя.

Італійський Ренесанс. Періодизація й загальна характеристика. Проторенесанс (ХІІІ−ХІV ст.). Розвиток літератури: відхід від середньовічного алегоризму; оновлення всіх способів художньої виразності. Творчість Данте Аліг’єрі. Франческо Петрарка. Поява нових жанрів в літературі. Джотто ді Бондоне як засновник нової реалістичної концепції в живописі.

Ранній ренесанс (Кватроченто; 1420-1500 рр.). Живопис Мазаччо. Скульптура Донателло. Архітектурні експерименти: Ф.Брунеллескі і Л.-Б.Альберті.

Високе Відродження (кінець ХV ст. до 1530 р.). Особливості філософії. М.Кузанський, Л.Валла, П.Помпонацці − виразники гуманістичних ідей у філософії. “Титанізм” Відродження. Творчість Сандро Ботічеллі. Леонардо да Вінчі, Мікеланджело Буонаротті, Рафаеля Санті.

Пізнє Відродження (з 1530 р. – ХVІ ст.). Криза ренесансної культури. Маньєризм. Творчість Тіціана, Б.Челліні, Т.Тассо. Пантеїстичні тенденції у філософії: Д.Бруно, Б.Телезіо, Ф.Петріції. Макіавелізм. Томазо Кампанелла. Утопізм.

Виникнення професійного театру.

Північне Відродження: особливості та загальна характеристика. Й.Гуттен­берг: початок книгодрукування. Е.Роттердамський. Творчість У.Шекспіра, К.Марло, М.Сервантеса, Ф.Рабле. Соціальний утопізм Т.Мора. Гуманістичні тенденції в живописі: А.Дюрер, Г.Гольбейн Молодший, Л.Карнах Старший (Німеччина), Я. та Г. ван Ейкі, Г. ван дер Гус, Л.Лейденський, П.Брейгель Старший, І.Босх, Я.Брейгель (Нідерланди), Ф.Клуе, Ж.Фуке (Франція), Ель-Греко (Іспанія). Архітектура. Скульптура. Музика. Театр.

Західноєвропейський Ренесанс і Україна. Відродження і світовий культурний розвиток.

Реформація як етап на шляху культурної еволюції людства. М.Лютер, Ж.Кальвін. Гуманізм і реформація. Протестантська етика. Обґрунтування принципу свободи совісті. Народна реформація. Утворення ордену єзуїтів.. Контрреформація.

Тема 2.4. Особливості культури Нового часу та новітньої доби світової історії (2 год.)

Соціокультурна ситуація к.ХVІ−ХVІІ ст. Революції в Нідерландах і Англії. Великі географічні відкриття і колонізація Нового Світу. Наукова революція. Розвиток природознавства. М.Копернік, І.Кеплер, Г.Галілей, І.Ньютон. Р.Бойль. А. ван Левенгук. Р.Гук. У.Гарвей. Механіцистична картина світу. Дослід та експеримент. Раціоналістичний характер філософії. Ф.Бекон. Р.Дакарт. Б.Паскаль. Г.-Ф.Лейбніц. “Епістолон”. Виникнення наукових товариств та академій наук. Формування класичної науки.

Особливості розвитку художньої культури ХVІІ ст. Бароко як світоглядна система і мистецький стиль. Особливості класицизму ХVІІ ст. Н.Буало і його праця “Мистецтво поетичне” (1674). Реалістичні тенденції в європейському малярстві. Караваджизм. П.П.Рубенс, Рембрандт, Я.Рібера, Д.Веласкес, Ф.Гальс, Н.Пуссен, К.Лоррен, Ж. де Латур. Розвиток скульптури та архітектури. Д.Л.Берніні, Ф.Борроміні. Утвердження нових жанрових форм в літературі: Лопе де Вега, П.Кальдерон, Д.Мільтон, П.Корнель, Ж.Расін. Ж.Б.Мольєр (Поклен), Лафонтен. Еволюція музичної творчості. Театральне мистецтво.

Соціально-економічні умови розвитку західноєвропейської культури доби Просвітництва (ХVІІІ ст.). Початок промислової революції. Велика французька революція 1789 року та її місце у світовому культурному процесі. Розум і знання, освіта і моральне удосконалення суспільства − провідні ідеї Просвітництва. Енциклопедизм. Особливості філософії доби Просвітництва. Ставлення до релігії і церкви. Діячі Просвітництва. Дж.Локк, Дж.Толанд, Ф.М.Вольтер, Д.Дідро, Ж.-Л.Д’Аламбер, Ж.-Ж.Руссо, Ш.-Л.Монтеск’є, Ж.-О.Ламетрі, К.-А.Гельвецій, П.Гольбах, Е.Лессінг, В.Гете, Ф.Шіллер, Й.Г.Гердер, Беккарія, Туліні. Особливості Просвітництва у різних країнах Європи.

Посилення соціальної, світоглядної та виховної функції мистецтва в добу Просвітництва. Мистецтво як один з провідних факторів суспільного розвитку.

Зростання ролі літератури в житті суспільства. Реалістичні й демократичні тенденції в літературі ХVІІІ ст. Дж.Свіфт. Д.Дефо. Д.Дідро. П.-О.К.Бомарше, Й.-В.Гете. Я.-Ф.Шіллер. Формування літературної мови (Ф.Малерб, Франція). Стиль рококо. Демократичний характер мистецтва класицизму. Особливості західноєвропейського живопису ХVІІІ ст. У.Хогарт. Д.Рейнолдс. Т.Гейнсборо. Ж.-А.Ватто. Ф.Буше. Ж.-О.Фрагонар. Ж.-Б.Грез. Ж.-Л.Давид. Ф.Гойя. Ф.Гварді. Створення Академій Мистецтв (Франція, Англія). Скульптура та архітектура. Зародження класичної музики: Ж.-Б.Люллі. Ж.Ф.Рамо. Й.-С.Бах. Й.Гендель. Й.-Ф.Гайдн. В.А.Моцарт. Театр: К.Гольдоні, К.Гоцці. Актуальність та світове значення культурної спадщини доби Просвітництва.

Соціальні політичні та економічні чинники культури ХІХ ст. Зростання темпів промислової революції. Найвидатніші наукові й технічні досягнення. Становлення демократичної інтелігенції та зростання її впливу на духовне життя суспільства. Німецька класична філософія та її роль у самоусвідомленні нової епохи (І.Кант, Г.В.Ф.Гегель, Г.Г.Фіхте, Ф.В.Й.Шеллінг, Л.Фейєрбах). Виникнення нових (некласичних) філософських шкіл і напрямів. Соціальні вчення ХІХ ст. Політична економія.

Зростання суспільної ролі та значення історичної науки. Поява історичних шкіл та нових галузей історичного знання: етнографії, археології, історіографії тощо. Світоглядні основи культури ХІХ ст.: романтизм, раціоналізм, антропоцентризм,сцієнтизм, європоцентризм, віра в безмежний прогрес і добру природу людини. Розвиток національних культур. Діалог і взаємопроникнення культур. Початок становлення світової культури. Зародження масової культури.

Особливості художньої культури ХІХ ст.. Становлення “децентралізованого” типу художньої культури (відсутність естетичної домінанти – видової, родової, жанрової). Зростання соціального статусу мистецтва та його ролі в духовному житті суспільства. Виникнення нових способів художньої творчості: фотографія, кіно, реклама. Формування системи інститутів художньої культури. Піднесення фольклору. Художні стилі і течії в мистецтві ХІХ ст.: класицизм (“академізм” і “новий класицизм”), ампір, романтизм, реалізм (“критичний” реалізм, натуралізм), модерн. Пошуки нових форм художньої творчості. Імпресіонізм і постімпресіонізм. Символізм як передчуття кризи культури ХХ ст.

Розквіт літератури та образотворчого мистецтва. Музична класика. Феномен Л. ван Бетховена. Особливості архітектури ХІХ ст. Еволюція театрального мистецтва.

Соціокультурна криза кінця ХІХ – поч.ХХ ст. Втрата цілісного культурного архетипу. Виникнення унікальних культурних явищ (декаданс, сецесія).

Специфічні риси та загальні тенденції розвитку світової культури ХХ ст. Поєднання унікального й універсального у світовій культурі. Індустріалізація культури. Комерціалізація культури. Американізація культури. Посилення протилежних тенденцій у масовій культурі: 1) крайної примітивізації духовних потреб і 2) зростання мідкультури (культури середнього рівня). Відкриття в галузі науки і техніки та посилення їх впливу на духовне життя суспільства. Завершення процесу формування світової культури. Глобалізація культури.

Модернізм як специфічний культурний феномен ХХ ст. (к.ХІХ – 50-60-і роки ХХ ст.). Еволюція модернізму в художній культурі: експресіонізм, кубізм, футуризм, конструктивізм, імажинізм, авангардизм, абстракціонізм, дадаїзм, сюрреалізм, концептуальне мистецтво. Вихід модернізму за межі Європи. Особливості літературних пошуків. Перегляд літературної форми. Дж.Джойс. Ф.Кафка, М.Пруст. Література “втраченого покоління”: Е.М.Ремарк, Е.Хемінгуей. Література антиутопій: О.Хакслі. Дж.Оруел. Демократичні напрями духовної культури п. ХХ ст. Культура в умовах тоталітарного режиму. Друга світова війна і її вплив на духовну культуру людства.

Нова соціально-політична, економічна й культурна ситуація у другій половині ХХ – початку ХХ ст. Модернізм у другій половині ХХ ст. Постмодернізм як культурне явище, його визначальні риси й особливості. Умберто Еко як виразник філософії постмодернізму. Принципи мистецтва постмодернізму: відмова від художньої логіки, антиестетум, усунення мистецтва, розмиття кордонів між видами мистецтва, ерозія жанрів і стилів. Концептуалізм та його течії: боді-арт, ленд-арт, перфоменс, відеоарт. Нові форми художньої творчості. Архітектура, література, кіно, живопис, музика, телебачення.

Розділ 3. Теорія та історія вітчизняної культури

Тема 3. 1. Українська культура як самобутній соціокультурний світ (2 год.)

Актуальні завдання та методологічні проблеми дослідження української національної культури. Сутність і зміст поняття “тип української культури”. Інтерактивний, творчий та репродуктивний характер української культури. Українська культура як цілісна система.

Проблема етногенезу українців. Вітчизняні та зарубіжні концепції походження українського народу. Походження етнонізму “Україна”. Історичні передумови формування українського етносу. Мовні та психологічні особливості українців. Поняття “українська ментальність”, “український національний характер”.

Своєрідність геокультурного становища України. Українська культура між Сходом і Заходом. Історичні впливи на формування української самобутності. Духовні складники української культури.

Витоки української культури.

Проблема традиції історії української культури. Перші сліди перебування людини на території України. Пам’ятки культури доби палеоліту. Мізинська культура. Неолітична культура на Україні. Трипільська культура. Доіндоєвропейці та індоєвропейці (арійці) на території України (ІІ тис. до н.е.). Кіммерійці як продовжувачі трипільської культури (1500-700 р. до н.е.). Залізний вік на Україні (ХІІ ст. до н.е.). Культурна спадщина скіфів. Культура сарматів. Грецькі колонії в Північному Причорномор’ї (VІІ ст. до н.е.). Вплив античних традицій Риму (І-ІІ ст. н.е.).

Україна та велике переселення народів у ІІ-ІV ст. Готи.

Проблема генезису східнослов’янських племен (І-ІІ ст.). Державна формація антів (ІV – друга половина VІІ ст.) та їх культура. Аварське завоювання. Формування міжплеменних союзів у східних слов’ян. Побут та звичаї. Релігійні вірування та усна народна творчість східних слов’ян. Походження етноніма “Русь”. Виникнення писемності у древніх русичів.

Тема 3. 2. Соціодинаміка української культури (2 год.)

Культура Київської Русі. Соціально-економічні та політичні передумови виникнення держави у східних слов’ян. Київська Русь. Пам’ятки матеріальної й духовної культури Київської Русі дохристиянського періоду. Запровадження християнства у Київській Русі (988 р.). Взаємозв’язок давньоруської культури з культурою Візантії та інших народів. Розвиток писемності. Поширення освіти, наукові знання. Зародження філософських знань. Митрополит Іларіон: “Слово про Закон і Благодать”. Перекладна і паломницька література. Виникнення оригінальної києворуської літератури: літописи, ізборники, поученія, житія, слова. “Слово о полку Ігоревім як шедевр світової літератури. Народна мудрість. Розквіт архітектури. Особливості давньоруського малярства. Ювелірне мистецтво. Музика. Історичне значення культури Київської Русі.

Українська культура княжої доби. Наслідки татаро-монгольської навали для культурного розвитку Київської Русі. Галицько-Волинська Русь як культурна спадкоємиця Київської держави. Духовна культура. Архітектура. Іконописні традиції. Мініатюра. Декоративне та ужиткове мистецтво. Галицько-Волинський літопис.

Литовсько-польська доба в історії української культури.

Формування українського етносу в умовах польсько-литовського панування. Початок козаччини. Особливості релігійного життя. Духовна культура українського народу: усна народна творчість. Звичаї та обряди. Освіта та наука. Перекладна та літописна література.

Культурні традиції українського Ренесансу (ХV – перша половина ХVІІ ст.). Ідеї раннього гуманізму в українській культурі. Олельковецький ренесанс. Юрій Дрогобич. Початки кириличного друкарства (1491). Ш.Фіоль.

Подальший розвиток ідей Ренесансу в Україні. Освіта і наукові знання. Острозький культурно-освітній осередок. Братства та їхня роль у розвитку української культури. Учений гурток Києво-Печерської Лаври.

Полемічна література: Іван Вишенський, С.Зизаній, З.Копистенський, Г. і М.Смотрицькі, К.-Т.Ставровецький. Книгодрукування: І.Федорів. П.Могила. Києво-Могилянська колегія. Розвиток української філософії та історичної науки. Особливості ренесансної архітектури на Україні: “Золотий вік” Львівського архітектурного Ренесансу. Розвиток малярства і формування художніх осередків. Театральне мистецтво. Музична культура.

Духовна культура українського народу другої половини ХVІІ – кінця ХVІІІ ст. Соціокультурна ситуація на Україні наприкінці ХVІІ – 80-х років ХVІІІ ст. Визвольна війна 1648-1654 рр. та поширення демократичних ідей в українській культурі. Культура козацької держави (1648-1781). “Козацьке бароко”. Самобутні риси культури Запорізької Січі. Побут і звичаї. Освіта. Релігійні вірування запорізьких козаків. Музика. Театр.

Розвиток освіти і наукових знань в Україні. Просвітницька діяльність братств та братських шкіл, її роль в піднесенні національної свідомості українців. Роль Києво-Могилянської академії в українській культурі. Філософська думка в Україні. Ф.Прокопович, Г.Кониський, Т.Щербацький. Особливості філософської спадщини Г.Сковороди. Література доби бароко. Запровадження громадянського шрифту в книгодрукуванні та його значення. Урізноманітнення театральних жанрів. Розквіт дерев’яної архітектури. Скульптура. Жовківський художній осередок. Професійна музика. Музична освіта.

Українське Просвітництво та його особливості. Класицизм в українському мистецтві.

Українська культура кінця ХVІІІ – початку ХХ ст. Національно-культурне відродження.

Поняття “національно-культурного” відродження”. Генеза та головні чинники Українського відродження. Проблема періодизації відродженецького процесу.

Дворянський період Українського відродження (1780-1840). Формування української національної ідеї в середовищі дворянства. Зростання інтересу до історичного минулого своєї держави. Праці з історії та географії України. “Історія Русів” та її вплив на формування національної свідомості українців Літературне відродження. І.Котляревський “Енеїда”. Формування української літературної мови. Роль Харківського університету в культурно-національному відродженні. В.Каразін – архітектор Українського відродження.

Початки галицького відродження, його головні чинники і специфічні риси. Творчість М.Шашкевича. “Руська трійця”.

Український романтизм – важливий чинник національного відродження. Сентименталізм та романтизм в українській літературі: Г.Квітка-Основ’яненко, Т.Шевченко, П.Куліш. Романтизм в музиці та в малярстві.

Народницький період відродження (1840-1880) та його особливості. Київські романтики та Кирило-Мефодіївське товариство. Т.Шевченко як виразник української національної ідеї і провідник культурно-національного відродження. М.Костомаров: “Книга буття українського народу”. Розвиток національної самосвідомості українців у 50-60-х роках. “Стара громада” у Києві. Видавничий рух. Значення творчості М.Драгоманова для розвитку визвольних ідей на Україні, піднесення української культури. Українське мовознавство. Українська фольклористика.

Українська філософія XIX ст. та її специфічні риси. Реалізм в українській літературі.

Феномен українського театрального мистецтва. Український професійний театр у Галичині. Тенденції культурно-національного відродження в українській професійній музиці. М.Лисенко. Шевченкіана в творах українських композиторів. Розвиток хорового мистецтва. Реалізм в українському малярстві. Архітектура: ампір, еклектизм, неокласицизм, віденське бароко.

Народницький період на західноукраїнських землях, його головні риси. Товариство “Просвіта”.

Модерністський період Українського відродження (1890-1914). Суспільно-політичні, економічні та духовні обставини, формування модерністських тенденцій в українській культурі.

Роль І.Франка в національно-культурному відродженні. Шкільництво й освіта в другій половині XIX ст. Наукове товариство ім.Т.Г.Шевченка та його видавнича діяльність. М.Грушевський та його роль у розвитку української національної культури. Особливості модерністського періоду культурно-національного відродження в Галичині.

Філософська та суспільно-політична думка. І.Мірчук, О.Кульчицький, Д.Чижевський, І.Франко, В.Зеньковський, Д.Донцов, В.Липинський. Модерністські тенденції в українській літературі: Леся Українка, М.Коцюбинський, О.Кобилянська, В.Стефаник, М.Вороний, В.Винниченко. Музична культура. Подальший розвиток української фольклористики і музикознавства. Українське образотворче мистецтво. Архітектура. Пошуки національного стилю: неоукраїнський стиль, необароко, сецесіон.

Культура України у ХХ – початку ХХІ ст.

Повалення самодержавства в росії та демократичні перетворення на Україні у 1917 р. Культурний рух періоду Центральної Ради. Формування української національної школи.

Гетьманат. Створення української вищої школи. Українська Академія наук. Д.Багалій, А.Кримський, Ст.Смаль-Стоцький, В.Вернадський, М.Туган-Барановський.

Релігійне життя в Україні. Автокефалія Української Православної Церкви. Національно-культурна традиція УГКЦ. Релігійна філософія. А.Шеп­тицький, Й.Сліпий. Г.Костельник. Внесок І.Огієнка в українську культуру.

Видавнича справа. Преса. Театр. Музична культура. Розвиток літературного процесу. “Молода муза”. Празька школа. Суперечливість розвитку української культури на початку 20-х років ХХ століття. Принципи культурної політики радянської влади. Українізація вітчизняної культури та її значення. Філософська думка на Україні. Українська історична школа. Пожвавлення літературного життя в період українізації. Український літературний авангард − М.Вороний. Неоромантизм. Неокласицизм. Особливості українського символізму. Літературні об’єднання. Офіційна література.

Новаторські тенденції в музичній культурі. Відтворення народних традицій у творчості С.Людкевича. Розвиток хорового мистецтва. Образотворче мистецтво. Модерністські тенденції в українському малярстві. І.Бойчук та “бойчукізм”. Український авангард. Графіка Г.Нарбута. Пошуки нових тенденцій в архітектурі. Реформація українського театру. Л.Курбас. Український кінематограф. О.Довженко та його роль в українській культурі.

“Розстріляне Відродження”. Репресивні акції сталінізму та їхній трагічний вплив на розвиток української культури 20-50-х років.

Пожвавлення культурного життя в Україні під час так званої хрущовської відлиги в 60-х роках ХХ ст. Відродження філософських традицій. П.Копнін і його школа.

Нові тенденції в українській літературі. Творчість “шістдесятників”: В.Стус, Л.Костенко, М.Вінграновський, Є.Гуцало, І.Драч, І.Дзюба, В.Дрозд, І.Світличний, В.Симоненко, Є.Сверстюк та інші.

Суперечливі процеси розвитку музичної культури. Дві системи в українській музиці 50-60-х років. Б.Лятошинський та його школа. Хорова музика.

Скульптурна пластика О.Архипенка, І.Севери. Відродження фольклорних традицій в українському малярстві 60-х років.

Продовження традицій Л.Курбаса в театральному мистецтві.

Особливості української культури 80-х років.

Національно-культурне відродження в Україні в 90-х роках ХХ ст.

Провідні тенденції розвитку сучасної української культури. Зміни в соціальному й культурному житті українського суспільства, створення нової соціокультурної реальності. Зміна статусу української національної культури. Культура як один з визначних факторів прогресу суспільства, його державності, формування національної ідентичності. Державні заходи щодо відновлення й подальшого розвитку культури. Українізація всіх форм культури як характерна тенденція культурологічного процесу в Україні на зламі ХХ – ХХІ століть. Соціалізація української культури. Мозаїчність української культури. Фольклоризм як одна з провідних рис сучасної української культури. Зростання інтеграційної ролі релігії в культуротворчих процесах, розширення культурного контексту діяльності релігійних організацій в Україні. Виникнення елітарних культурних закладів. Розширення поля масової культури в українському культурному просторі (кітч, еротика, трілери, мильні опери, бестселери); американізація й вестерізація масової української культури. Реалізація культурного плюралізму. Пошук нових культурних парадигм.

Основні здобутки сучасної української художньої культури.

Українські літературні традиції в творчості сучасних письменників. Історична проблематика: А.Скляренко, О.Гончар, П.Загребельний, Р.Іваничук, Ю.Мушкетик, Р.Федорів. Видання творів літераторів-політв’язнів: М.Руденка, В.Стуса, М.Осадчого, Є.Сверстюка, І.Калинця. Нова генерація в українській літературі: О.Забужко В.Шевчук, В.Неборак, А.Андрухович, С.Павличко, Ю.Покальчук, Л.Дорош.

Розвиток національних музичних традицій у творчості Л.Дячко, І.Шамо, П.Майбороди, Є.Станковича, В.Губаренка, Л.Колодуба, М.Скорика, ЮЛанюка. Українська естрада. В.Івасюк. Виконавська майстерність українських музикантів: О.Криса, Ю.Башмет, Ю.Корчинський.

Повернення до фольклорного напрямку в архітектурі та образотворчому мистецтві 90-х років.

Самобутність українського кіномистецтва: С.Параджанов, І.Івченко, Ю.Ільєнко, К.Муратова, І.Миколайчук, Р.Балаян.

Новації і традиції в сучасному українському театральному мистецтв. Р.Віктюк і його школа.

Посилення взаємозв’язку і взаємовпливів української та інших культур. Творчість представників української еміграції як невід’ємна складова частина процесу культурно-національного відродження.

СПИСОК

підручників, навчальних посібників та довідкової літератури

  1. Бичко А.К., Бичко Б.Г., Боднар Н.О. та ін. Теорія та історія світової і вітчизняної культури: Курс лекцій. − К., 1993.

  2. Горбач Н.Я., Гелей С.Д., Росінська З.П. Теорія та історія світової та вітчизняної культури / За ред. Н.Я.Горбача. − Львів, 2000 (та інші видання).

  3. Дзюба О., Павленко Г. Літопис найважливіших подій культурного життя в Україні (X − середина XVI ст.): Посібник-довідник. − К., 1998.

  4. Енциклопедія українознавства: У 10-и т. − Львів, 1993.

  5. Історія української культури: Збірник матеріалів і документів / За ред. С.М.Клапчука, В.Ф.Остафійчука. – К., 2000.

  6. Каган М. Філософія культури. – СПб., 1996.

  7. Кармин А.С. Основы культурологии: морфология культуры. – СПб., 1997.

  8. Кармин А.С., Новикова Е.С. Культурология. – СПб., 2005.

  9. Кравець М.С., Семашко О.М., Піча В.М. та ін. Культурологія: Навч. посіб. / За ред. В.М.Пічі. − Львів, 2003.

  10. Кравченко А.И. Культурология: Учеб. пособ. – М., 2001.

  11. Культурология / Под ред. Г.В.Драча. – Ростов-на-Дону, 2006.

  12. Культурология. ХХ век. Энциклопедия. – СПб., 1998. – Т.1, 2.

  13. Культурологія: теорія та історія культури: Навч. посіб. / За ред. І.І.Тюрменко, О.Д.Горбула. − К., 2004.

  14. Культурологія: українська та зарубіжна культура: Навч. посіб. / За ред. М.М.Заковича. – К., 2004.

  15. Корінний М.М., Шевченко В.Ф. Короткий енциклопедичний словник з культури. – К., 2003.

  16. Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Навч. посіб. / За ред. проф. А.Яртися та В.Мельника. − Львів, 2005.

  17. Матвеева Л.Л. Культурологія: Курс лекцій: Навч. посіб. − К., 2005.

  18. Оганов А.А., Хангельдиева И.Г. Теория культуры. Учеб. пособ. – М., 2001.

  19. Попович М. Нарис історії культури України: Навч. посіб. − К., 2001.

  20. Розин В.М. Культурология: учебник. – М., 2002.

  21. Семиотика культуры. – М., 1989.

  22. Соціологія культури / За ред. О.М.Семашко. – К., 2002.

  23. Стеценко В.І., Пітусь Л.М. Культурологія (навчальна програма і головний зміст нормативного курсу): Навч. посіб. – Львів, 2006.

  24. Хрестоматия по культурологии. Учеб. пособ. / Под ред. Г.В.Драча. − Ростов-на-Дону, 2004.

  25. Шевнюк О.Л. Культурологія: Навч. посіб. – К., 2004.

  26. Ярошенко Т.М. Комплексна програма з курсу “Культурологія” для студентів філософського факультету. – Львів, 2004.

  27. Ярошенко Т.М. Комплексна програма з курсу “Культурологія” для студентів філософського факультету. – Львів, 2004.

  28. Ярошенко Т.М. Регіональна типологія культури: Навч. посіб. – К., 2007.

СПИСОК

рекомендованої літератури

  1. Бычко А.К. Народная мудрость Руси (анализ философа). − К., 1988.

  2. Виговський М., Філоненко С. Києво-Могилянська академія в XVII ст. // Київська старовина. − 1993.−- №3.

  3. Вовк X. Студії з української етнографії та антропології. − К., 1995.

  4. Горський B.C. Нарис з історії філософської культури Київської Русі. − К., 1993.

  5. Горський B.C. Філософія в українській культурі. − К., 2001.

  6. Грабовська І. Проблема засад дослідження українського менталітету та національного характеру // Сучасність. − 1998. − №5

  7. Грабович Г. До питання про критичне самоусвідомлення в українській думці XIX століття.: Шевченко, Куліш, Драгоманов // Сучасність. − 1996. − №12.

  8. Григорій Сковорода − український мислитель. Ювілейні читання до 270-річчя від дня народження. − Львів, 1992.

  9. Гуманістичні та реформаційні ідеї на Україні.− К., 1990.

  10. Грушевський М.С. Хто такі українці і чого вони хочуть. − К., 1991.

  11. Голубченко П. Хвильовий і Шпенглер // Хроніка. − 2000. − К., 2000.− №37-38.

  12. Гук О. Антропологічна концепція української філософії першої половини ХХ ст.: Монографія. – Львів, 2008.

  13. Дзюба І. Між культурою і політикою. − К., 1998.

  14. Донцов Д. Дух нашої давнини. − Дрогобич, 1991.

  15. Драгоманов М.П. Вибране. − К., 1991.

  16. Ісаєвич Я.Д. Братства та їх роль у розвитку української культури XV − XVIII ст. − К., 1996.

  17. Ісаєвич Я.Д. Перші українські академії // Київська старовина. − 1998. − №6.

  18. Кашуба М. Український преромантизм і романтизм як філософська проблема // Матеріали V конгресу Міжнародної асоціації україністів: Соціально-гуманітарні науки. − Чернівці, 2004.

  19. Комаров Р.Ф. Українська філософська традиція в контексті національно-культурної рефлексії: аналіз головних символів // Людина. − Світ. − Культура. Актуальні проблеми філософських, політичних та релігієзнавчих досліджень. Матеріали міжнарод. науков. конференції.−- К., 2004.

  20. Костомаров М.Г. Закон божий (Книга буття українського народу). − К., 1996.

  21. Культура античного світу. /wiki.

  22. Культура 20 століття // /wiki.

  23. Лісовий В. Дмитро Чижевський: антологія, гносеологія, філософія культури // Філософська і соціологічна думка. −1994. − №5-6.

  24. Максимович О.В. Філософські аспекти модернізму в контексті українського соціокультурного дискурсу // Автореферат канд. дисертації... – Львів, 2007.

  25. Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури. − К., 1992.

  26. Мірчук І. Історія нашої культури. − Мюнхен-Львів, 1994.

  27. Нічик В.П. Петро Могила і українська культура. − К., 1997.

  28. Огієнко І. Візантійська культура й Україна. До першоджерел української віри і культури // Хроніка. − 2000.− К., 2000. − Вип.39-40.

  29. Петров В. Куліш-хуторянин // Хроніка. − 2000. − К., 2000. − №37-38.

  30. .Пашук А.І. Проблема “істинного чоловіка” у філософській концепції Григорія Сковороди // НТШ. − Львів, 1991. − Т.ССХХІІ.

  31. Розумний Я. Маркіян Шашкевич − символ національного відродження // Сучасність. − 1992. − №6.

  32. Сковорода Г. Твори: У 2-х т. − К., 1994.

  33. Сиваченко Г. Конкордизм В.Винниченка або мистецтво бути щасливим // Хроніка. − 2000.− №39-40.

  34. Спадщина Памфіла Юркевича: світовий і вітчизняний контекст. − К., 1995.

  35. Ткачук М.Л. Київська академічна філософія XIX − початку XX ст. Методологічні проблеми дослідження. − К., 2000.

  36. Франко І. Зібрання творів: У 50-и т.− - К., 1986. − Т.45.

  37. Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. − К., 1992.

  38. Шевченко Т. Твори. − К., 1978-1979. − T.l-5.

  39. Шлемкевич М. Галичанство // Хроніка. − 2000. − К., 2000. − Вип.39-40.

  40. Янів В. Ідеал української людини на підставі першоджерел літератури // Хроніка. − 2000. − К., 2000. − Вип.39-40.

  41. Cassirer E. Philosophie der symbolischen Formen // Geschichte der Philosopie in Text und Darstellung. – 1981. – Band.8.: 20 Jahphundert.

  42. Derrida I. Of grammatology. Baltimore and London: The Iohns. Hopkins, 1976.

  43. Fukuyama F. The End of History? // The National Interest. – Vol.16. – 1989.

  44. Geerz C/ The Interpretation of Cultures. – NY., 1993.

  45. Slembek E. Cultur end Communication. – Franfurt am Main, 1991.

СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ

Тема 1. Культурологія як наука. Полісемантичність

поглядів на культуру (2 год.)

План

  1. Головні чинники формування культурології. Предмет, об’єкт і суб’єкт культурології.

  2. Методологія та методи культурологічного дослідження.

  3. Інтегративний характер культурології. Головні компоненти культурології.

  4. Функції культурології.

  5. Основні напрями світової та вітчизняної культурологічної думки.

Теми наукових доповідей

  1. Місце філософії в системі культурологічного знання.

  2. Моделі культурологічних досліджень.

  3. Проблема культурологічного методу.

  4. Антропологічна парадигма культури та її сучасні напрями (можна конкретизувати).

  5. Цілісна концепція культури Івана Франка.

Література

  1. Антология исследований культуры. – СПб., 1997. – Т.1: Интерпретация культуры.

  2. Антология культурологической мысли. – М., 1996.

  3. Гуревич П.С. Культурология: Учеб. пос. – 3-е изд., перераб. и доп. – М., 2002.

  4. Енциклопедія постмодернізму / За ред. Ч.Вінквіста та В.Тейлора. – К., 2003.

  5. Корінний М.М., Шевченко В.Ф. Короткий енциклопедичний словник з культури. – К., 2003.

  6. Культурологія: теорія та історія культури: Навч. посіб. / За ред. І.І.Тюр­менко, О.Д.Горбула. – К., 2004.

  7. Культурология / Под ред. Г.В.Драча. – Ростов-на-Д., 2006.

  8. Лекції з історії світової та вітчизняної культури / За ред. проф. А.Яртися та проф.В.Мельника. – Вид. 2-е, перероб. і доп. – Львів, 2005.

  9. Оганов А.А., Хангельдиева И.Г. Теория культуры: Учеб пособие. – М., 2001.

  10. Философия культуры. Становление и развитие / Под ред. М.С.Кагана и др. – СПб., 1998.

  11. Хрестоматия по культурологии: Учеб. пос. / Отв. ред. Г.В.Драч. – Ростов-на-Д., 2004.

  12. Ящук Т.І. Філософія історії: Курс лекцій: Навч. посіб. – К., 2004.

Тема 2. Поняття і сутність культури, її структура і функції (2 год.)

План

  1. Сучасні підходи до розуміння культури (антропологічний, соціологічний, філософський, аксіологічний. Сутність і смисл культури.

  2. Структура та функції культури.

  3. Культура і цивілізація.

  4. Культура і суспільство.

  5. Культура і природа.

Теми наукових доповідей

  1. Проблема визначення культури.

  2. Людинотворча функція культури.

  3. Аполлонівське та діонісійне в культурі.

  4. Теорія культур-цивілізацій С.Хантингтона.

  5. Роль культури у вирішенні екологічних проблем сучасності.

Література

  1. Барулин В.С. Социальная философия. Общество как мир культуры. – М., 1993.

  2. Библер В. Цивилизация и культура. – М., 1993.

  3. Крымский С.Б., Парахонский В.С., Мейзерский В.М. Эпистемология культуры. – К., 1993.

  4. Общество и культура: проблема множественности культуры. – Ч.1. – М., 1998.

  5. Культурологія: теорія та історія культури: Навч. посіб. / За ред. І.І.Тюрменко, О.Д.Горбула.

  6. Культурология / Под ред. Г.В.Драча. –Ростов-на-Д., 2006.

  7. Лекції з історії світової та вітчизняної культури / За ред. проф. А.Яртися та проф.В.Мельника. – Вид. 2-е, перероб. і доп. – Львів, 2005.

  8. Подольська Є.А. та ін. Культурологія. – К., 2003.

  9. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1992.

  10. Стеценко В.І., Пітусь Л.М. Культурологія (навчальна програма і головний зміст нормативного курсу): Навч. посіб. – Львів, 2006.

  11. Храмов В.Л. Целостность духовной культуры. – К., 1995.

  12. Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории: В 2-х т. – М., 1998. – Т.2.

Тема 3. Морфологія і динаміка культури (2 год.)

План

1. Форми культури.

2. Культурна багатоманітність людства. Етнічна національна, світова та загальнолюдська культура.

3. Суб’єкти культурної творчості.

4. Основні моделі соціокультурної динаміки. Характер та види культурних змін.

5. Види культурної взаємодії.

Теми наукових доповідей

  1. Міф як культурна форма.

  2. Молодіжні субкультури.

  3. Езотеричні вчення Сходу про духовну еволюцію людини.

  4. Інтеграційні процеси в сучасній загальнолюдській культурі.

  5. “Ризома” як постмодерністська модель соціокультурної динаміки.

  6. Теорія “хвиль культурного розвитку Д.Чижевського.

  7. Культура в контексті вчення про космопланетарний феномен людини (В.Вернадський, К.Ціолковський).

Література

  1. Антология исследований культуры. – СПб., 1997.

  2. Бердяев Н.А. Смысл творчества // Бердяев Н.А. Философия свободы. Смысл творчества. – М., 1989.

  3. Вебер М. Хозяйственная этика мировых религий // Вебер М. Избранное. Образ общества. – М., 1994.

  4. Вернадский В.В. Биосфера и ноосфера. – М., 1989.

  5. Культурология: Учеб. пос. / Под ред. Г.В.Драча. –Ростов-на-Д., 2006.

  6. Кармин А.С. Основы культурологии: морфология культуры. – Спб., 1997.

  7. Кравченко А.И. Культурология: Учеб. пос. – М., 2001.

  8. Оганов А.А., Хангельдиева И.Г. Теория культуры. Учеб. пособ. – М., 2001.

  9. Сорокин П. Социокультурная динамика // Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1992.

  10. Стеценко В.І., Пітусь Л.М. Культурологія (навчальна програма і головний зміст нормативного курсу): Навч. посіб. – Львів, 2006.

  11. Тейяр де Шарден П. Феномен человека. – М., 1987.

  12. Ярошенко Т. Регіональна типологія культури: Навч. посіб. – Львів, 2007.

Тема 4. Історичні типи культури (6 год.)

План

  1. Основні поняття, критерії визначення та класифікація історичних типів культури.

  2. Феномен культури Стародавнього Сходу. Специфіка східного типу культури.

  3. Античність як тип культури.

  4. Культура західно-європейського Середньовіччя.

  5. Ренесансний тип культури.

  6. Особливості культури Нового часу.

  7. Культура новітньої доби світової історії: особливості та тенденції еволюції.

Теми наукових доповідей

  1. Духовне життя людини первісної доби.

  2. Особливості великих культур Стародавнього Сходу (Месопотамія, Стародавній Єгипет, Стародавня Індія, Стародавній Китай – за вибором).

  3. Проблема “Схід-Захід” в культурології.

  4. Інтерактивний і дифузний характер античної культури.

  5. Людина в пластичних мистецтвах Стародавньої Греції.

  6. Культурні домінанти Римської античності.

  7. Сім чудес світу.

  8. Алхімія як феномен середньовічної культури.

  9. Ікона як феномен європейської середньовічної культури.

  10. Романський (або готичний) стиль в художній культурі західноєвропейського Середньовіччя.

  11. Гуманізм як провідна риса ренесансної культури.

  12. Ренесансний ідеал людини.

  13. Ренесансна архітектура Львова.

  14. Роль ідей Просвітництва в європейській духовній культурі.

  15. Особливості культури бароко.

  16. Класицизм як художньо-естетичний принцип.

  17. Значення романтизму у розвитку європейської культури.

  18. Філософія Нового часу.

  19. Імпресіонізм як мистецьке явище ХІХ ст.

  20. Символізм та його місце в культурі ХІХ-ХХ ст.

  21. Кіномистецтво як феномен культури ХХ ст.

  22. Науково-технічна революція та її вплив на культуру ХХ – поч.ХХІ ст.

  23. Модернізм як культурний феномен ХХ ст.

  24. Мистецтво постмодерну: особливості і форми.

  25. Тенденції глобалізації в сучасній культурі.

  26. Феномен рок-культури.

Література

  1. Алексеев В.П. Становление человечества. – М., 1989.

  2. Античность как тип культуры. – М., 1988.

  3. Библер В.С. От наукоучения к логике культуры. Два философских введения в ХХІ век. – М., 1991.

  4. Бицилли П.М. Место Ренесанса в истории культуры. – СПб., 1996.

  5. Богославский М. Парадоксы культуры ХХ ст. – Харьков, 2000.

  6. Бонгард-Левин Г.М. Древнеиндийская цивилизация. – М., 1993.

  7. Боннар А. Греческая цивилизация: В 3-х т. – М., 1992.

  8. Вайнтруб И.В. Священные лики цивилизаций. – К., 2001.

  9. Верман К. История искусств всех времен и народов. – М., СПб., 2003.

  10. Гвардини Р. Конец Нового времени // Вопросы философии. – 1990. − № 4.

  11. Гофф Ле Ж. Цивилизация средневекового Запада. – М., 1992.

  12. Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры. – М., 1984.

  13. Доба Відродження // /wiki?.

  14. Древние цивилизации. – М., 1990.

  15. Ивбулис В.Л. Модернизм и постмодернизм. – М., 1988.

  16. Краснодембський З. На постмодерністських роздоріжжях культури. – К., 2000.

  17. Куликова И. Философия и искусство модернизма. – М., 1988.

  18. Культура Древнего Рима. – М., 1991.

  19. Культура 20 століття // /wiki/.

  20. Культура античного світу. http:// /wiki?.

  21. Культура Средневековья и Возрождения: Хрестоматия / Сост. Н.Перская. – Харьков, 1998.

  22. Культурология. ХХ век. – Энциклопедия. – СПб., 1998. – Т.1, 2.

  23. Культура эпохи Просвещения. – М., 1993.

  24. Левек П. Эллинистический мир. – М., 1989.

  25. Лекції з історії світової та вітчизняної культури / За ред. проф. В.Яртися та проф. В.Мельника. – Львів, 2005.

  26. Мифы народов мира: В 2-х т. – М., 1992.

  27. Ортега-і-Гассет Х. Бунт мас / Вибрані твори. – К., 1994.

  28. Постмодерн в философии, науке, культуре: Хрестоматия. – Харьков, 2000.

  29. Скляр В.В. Великие цивилизации древности. – М.,2000.

  30. Хейзинга Г. Осень средневековья. – М., 1988.

Тема 5. Феномен української культури (4 год.)

План

1. Сутність і зміст поняття “тип української культури”.

2. Самобутні риси української культури.

3. Проблема етногенезу українців.

4. Культура Київської Русі.

5. Культура Галицько-Волинського князівства та періоду становлення української народності.

6. Українська культура ренесансної епохи.

7. Особливості та основні здобутки української культури другої половини ХVІІ – кінця ХVІІІ ст.

8. Українська культура кінця ХVІІІ – початку ХХ ст. Національно-культурне відродження.

9. Основні процеси та тенденції розвитку української культури ХХ – початку ХХІ ст.

Теми наукових доповідей

  1. Ментальний тип українців.

  2. Історичні складники української самобутності.

  3. Візантійський канон в мистецтві Київської Русі: архітектура, живопис.

  4. Літературні пам’ятки Київської Русі.

  5. Мислителі Київської Русі.

  6. Культурологічне значення Галицько-Волинського літопису.

  7. Освіта та писемність в Галицько-Волинському князівстві.

  8. Юрій Дрогобич та його роль у розповсюдженні гуманістичних ідей на Україні.

  9. Олельковецький Ренесанс та його історичне значення.

  10. Братства та їх роль у розвитку української культури ХVІ-ХVІІ ст.

  11. Феномен козацької культури.

  12. Роль Києво-Могилянської академії у розвитку української культури.

  13. Життя і творчість Г.С.Сковороди.

  14. Мистецтво українського бароко (архітектура, образотворче мистецтво, література, музика – за вибором).

  15. Український романтизм в літературі.

  16. Роль Кирило-Мифодіївського товариства у розвитку української національної ідеї.

  17. Роль Т.Г.Шевченка у розбудові української культури.

  18. “Руська трійця” та її роль в культурно-національному відродження Галичини.

  19. Музичне (образотворче, театральне – за вибором) мистецтво другої половини ХІХ – початку ХХ ст.).

  20. Модерністські тенденції в українській літературі початку ХХ століття.

  21. Особливості української філософської думки першої половини ХХ століття.

  22. І.Я.Франко та його роль в українській культурі.

  23. М.Грушевський та його історична школа.

  24. Новаторство в українському театральному мистецтві (Л.Курбас).

  25. М.Бойчук та його творчість.

  26. Внесок І.Огієнка (А.Шептицького, Й.Сліпого, Г.Костельника – за вибором) в українську культуру.

  27. “Розстріляне відродження” 20-30-х років ХХ ст.

  28. Українські поети-“шістдесятники”.

  29. Постмодерн в українській культурі (за видами мистецтва).

  30. Специфічні риси сучасної масової культури в Україні.

Література

  1. Базилевич А. Введення у твори Митрополита А.Шептицького. – Львів, 1993.

  2. Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі. – К., 1988.

  3. Горський В.С. Нариси з історії філософської культури Київської Русі. – К., 1993.

  4. Гнатюк В. Нарис української міфології. – Львів, 2000.

  5. Грипась В. Гетьман Іван Мазепа і ренесанс національної культури. .

  6. Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть. – К., 1991.

  7. Гуманістичні та реформаційні ідеї на Україні. – К., 1990.

  8. Витоки духовної культури українського народу // htpp:.ua/maindir/chapter3vytoki duhovnoji/index.htmi.

  9. Енциклопедія українознавства: У 10-и т. – Львів, 1993.

  10. Забужко О. Шевченків міф України. – К., 1998.

  11. Ісаєвич Д. Братства та їх роль у розвитку української культури ХVІ−ХVІІІ ст. – К., 1996.

  12. Ільїн О. Руська ідея у Великому князівстві Литовському // .

  13. Іван Франко та українська духовна культура // Духовність. Культура. Нація. – Вип.3. – Львів, 2008.

  14. Кирило-Мефодіївське товариство. У 3-х т.: − К., 1990.

  15. Крип’якевич І.П. Галицько-Волинське князівство. – К., 1989.

  16. Лекції з історії світової та вітчизняної культури / За ред. проф. А.Яртися та проф. В.Мельника. – Львів, 2005.

  17. Літопис руський. – К., 1989.

  18. Макаров А. Світло українського бароко. – К., 1994.

  19. Макарчук С.А. Український етнос (Виникнення та історичний розвиток. – К., 1992.

  20. Науково-освітній потенціал наці: Погляд у ХХІ ст. Кн.2: Освіта і наука. Творчий потенціал і державокультуротворення (Литвин В.М. та ін. – К., 2003.

  21. Огієнко І. Українська культура. – К., 1991.

  22. Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. – К., 1994.

  23. Попович М. Нарис історії культури України. – К., 1998.

  24. Репресоване відродження. – К., 1993.

  25. Семчишин М. Тисяча років української культури. – К., 1998.

  26. Толочко П.П. Київська Русь. – К., 1996.

  27. Українська культура ХІХ століття // /wiki

  28. Універсальні виміри української культури. – Одеса, 2000.

  29. Феномен української культури. – К., 1996.

  30. Шлемкевич М. Галичанство // Незалежний культурологічний часопис. – 1995. − № 1(6).

ПИТАННЯ

для підсумкового контролю з нормативного курсу “Культурологія”

  1. Культурологія як галузь наукового знання (предмет, компоненти, структура, функції).

  2. Методологія культурології та її гуманізуюча специфіка.

  3. Особливості методів культурологічного пізнання, їх гуманістичний зміст та інтегративний характер.

  4. Уявлення про культуру в античному світі: “пайдея”, “техне”, “культ”.

  5. Особливості розуміння культури в добу Середньовіччя.

  6. Раціоналістично-просвітницькі погляди на культуру (Дж.Віко, Ф.М.Вольтер, Ш. де Монтеск’є, Й.В.Гердер, Ж.Ж.Руссо).

  7. Погляди на культуру в німецькій класичній філософії ([.Кант, Г.В.Ф.Гегель).

  8. Еволюціоністська концепція культури (Г.Спенсер, ЛМорган, Е.Тайлор, Дж.Фрезер).

  9. Психоаналітичний напрям культурологічної думки (З.Фрейд, К.Юнг, Е.Фромм).

  10. Екзистенціалістська концепція культури (К.Ясперс, М.Гайдеггер, А.Камю).

  11. Семіотичний напрям культурологічної думки (Е.Кассірер, Ю.Лотман).

  12. Соціологічна концепція культури (М.Вебер, Г.Маркузе, П.Сорокін, Т.Адорно).

  13. Циклічна концепція культури (Ц.Віко, М.Данилевський, О.Шпенглер, А.Тойнбі).

  14. Функціоналістська парадигма культури (Б.Малиновський, А.Радкліфф-Браун, Т.Парсонс, К.Леві-Стросс, А.Крьобер).

  15. Ігрова концепція культури (Й.Хейзинга, Х.Ортега і-Гассет, Г.Гессе).

  16. Структуралістський напрям культурологічної думки (К.Леві-Стросс, М.Фуко, ЖЛакан, Ж.Дерріда).

  17. Аксіологічна парадигма культури (В.Дільтей, В.Віндельбанд, Г.Ріккерт).

  18. Антропологічна парадигма культури (Л.Уайт, М.Мід).

  19. Теологічна парадигма культури (Ж.Марітен, П.Тейяр де Шарден, П.Тілліх, Р.Нібур, М.Бердяєв, П.Флоренський, А.Шептицький).

  20. Українська культурологічна думка (загальний огляд).

  21. Поняття і суть культури. Антропологічний, соціологічний, філософський, аксіологічний підходи до визначення культури.

  22. Поняття “культурних смислів” та їх різновиди (когнітивні, ціннісні, регулятивні).

  23. Культура як система цінностей.

  24. Норми як регулятивні компоненти культури (обряд, ритуал, етикет, канон, еталон, стандарт).

  25. Аполлонійське і діонісійське у європейській культурі.

  26. Структура культури.

  27. Функції культури.

  28. Культура і суспільство.

  29. Культура і природа.

  30. Культура і цивілізація.

  31. Матеріальна і духовна форми культури.

  32. Предметні й особистісні форми культури.

  33. Фізична культура та її компоненти.

  34. Художня культура та її особливості.

  35. Структурні компоненти духовної культури (наука, мораль, політика, право, міфологія, релігія).

  36. Економіка і культура.

  37. Елітарна і масова форми культури. Тенденції еволюції масової культури.

  38. Поняття суб’єкту культурної творчості та його різновиди (суспільство, народ, нація, держава, соціальні і соціодемографічні групи, сім’я, окрема особистість).

  39. Поняття субкультури. Контркультура.

  40. Молодіжні субкультури (за вибором студента).

  41. Людина як суб’єкт культурної творчості.

  42. Етнічна культура.

  43. Національна культура.

  44. Взаємодія етнічного й національного в культурі.

  45. Національна ідея та її культурна цінність.

  46. Національна мова і культура.

  47. Проблема світової культури.

  48. Співвідношення понять “світова” та “загальнолюдська” культура.

  49. Інтеграційні процеси в загальнолюдській культурі та їх наслідки.

  50. Домінуюча культура.

  51. Поняття культурних універсалій.

  52. Поняття культурної ідентичності.

  53. Етнічна ідентифікація. Етноцентризм.

  54. Національна ідентифікація. Націоналізм. Національний патріотизм; національний егоїзм.

  55. Ідея множинності культур. Поняття “егалітаризму” (рівності) культур.

  56. Семіотика культури. Мова культури. Знак. Символ. Текст культури. Функції мови культури.

  57. Динаміка культури. Основні моделі соціокультурної динаміки.

  58. Поняття: еволюція, прогрес, регрес, ритм і темп культури.

  59. Глобалізація культури.

  60. Соціокультурні перетворення: реформа, трансформація, революція.

  61. Види соціокультурних змін: криза, конфлікт, вибух, розрив, деформація, мутація.

  62. Види культурної взаємодії: діалог, синтез культур, симбіоз, консолідація, культурна інтеграція, акультурація, культурна дифузія.

  63. Типологія культури та її основні завдання.

  64. Основні риси та здобутки первісної культури.

  65. Культура Давньої Месопотамії (Давнього Єгипту, Давнього Китаю, Давньої Індії − за вибором викладача).

  66. Феномен античної культури та її роль у розвитку європейської цивілізації.

  67. Культура Давньої Греції.

  68. Елліністична культура.

  69. Культура Давнього Риму.

  70. Культура західноєвропейського Середньовіччя.

  71. Візантійська культура та її світове значення.

  72. Італійський Ренесанс (культурологічний аналіз).

  73. Північне відродження.

  74. Реформація і її роль у становленні культури Нового часу.

  75. Основні риси культури доби Раціоналізму (ХVІІ ст.).

  76. Духовна культура доби Просвітництва (ХVІІІ ст.).

  77. Особливості культурної еволюції XIX століття.

  78. Основні напрями художньої культури Нового часу: бароко, класицизм, романтизм, реалізм (за вибором викладача).

  79. Імпресіонізм та постімпресіонізм як художні течії ХІХ ст.

  80. Символізм як нове світовідчуття.

  81. Модерністська парадигма культурних пошуків першої половини XX ст.: від експресіонізму до концептуального мистецтва.

  82. Модерн та постмодерн у другій половині XX ст.

  83. Основні тенденції розвитку культури XX − п.ХХІ століть.

  84. Феномен української культури (основні особливості й тенденції розвитку)

  85. Витоки української культури.

  86. Проблема етногенезу українців. Міграційна та автохтонна теорії.

  87. Культура Київської Русі (ІХ-ХІІІ ст.).

  88. Культура Галицько-Волинського князівства.

  89. Культура періоду становлення української народності (ХІV−ХVІ ст.).

  90. Українська культура ренесансної доби.

  91. Братства та їхня роль у розвитку української культури.

  92. Роль Києво-Могилянської академії у розвитку освіти й культури на Україні.

  93. Культура періоду козацької держави. Українське бароко (1648-1784 pp.).

  94. Г.Сковорода та його внесок в українську культуру.

  95. Дворянський період культурно-національного відродження в Україні (1780-1840 pp.).

  96. Ідеї романтизму в українській культурі XIX ст.

  97. Т.Г.Шевченко − видатний діяч української культури.

  98. Народницький період відродження (1840−1880 pp.) та його особливості.

  99. Роль Івана Франка у розвитку української культури.

  100. Модерністський період українського національно-культурного відродження на Україні (1890−1914 pp.).

  101. Культурно-національне відродження в Галичині.

  102. Українська культура періоду Центральної Ради і Гетьманату (1917-1920 pp.).

  103. Релігійне Життя в Україні. Внесок А.Шептицького, Й.Сліпого, Г.Костельника, І.Огієнка та ін. в українську культуру (перша половина ХХ ст.).

  104. Українська культура між двома світовими війнами та у повоєнний період (20-і − 50-і роки XX ст.).

  105. “Розстріляне Відродження”.

  106. М.Грушевський та його роль у розвитку української національної культури.

  107. Культурне життя в Україні в 60-70-х pp. XX ст.

  108. Культурологічні процеси в Україні у 80-90-х pp. XX ст.

  109. Українізація всіх форм культури як характерна риса культурологічного процесу в Україні на зламі ХХ−ХХІ ст.

  110. Основні тенденції в українській культурі початку XXI ст.

  111. Роль молоді у розбудові сучасної української культури.

1

Смотреть полностью


Скачать документ

Похожие документы:

  1. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету за напрямом підготовки 020101 культурологія, спеціальністю "культурологія":, 20. с. Розробник (2)

    Документ
    Релігієзнавство. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету за напрямом підготовки 6.020101 – культурологія, спеціальністю “культурологія”: , 20 .
  2. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету за напрямом підготовки 020101 культурологія, спеціальністю "культурологія":, 20. с. Розробник (1)

    Документ
    Філософія релігії. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету за напрямом підготовки 6.020101 – культурологія, спеціальністю “культурологія”: , 20 .
  3. Програма фахових вступних випробувань з політології для вступників у Львівський національний університет імені Івана Франка (підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст" І "магістр") (1)

    Документ
    Вступні випробовування проводяться на основі переліку питань, передбачених навчальними програмами професійно-орієнтованих дисциплін навчального плану спеціальності “Політологія” (6.
  4. Програма фахових вступних випробувань з політології для вступників у Львівський національний університет імені Івана Франка (підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст" І "магістр") (2)

    Документ
    Вступні випробовування проводяться на основі переліку питань, передбачених навчальними програмами професійно-орієнтованих дисциплін навчального плану спеціальності “Політологія” (6.
  5. Інформація про наукову та науково-технічну діяльність Національного університету «Острозька академія» за 2011 рік Острог, 2011

    Документ
    12 IV.1994 р. Указом Президента України Л.Кравчука був створений Острозький Вищий Колегіум. 5.VI.1996 р. він був перейменований в Острозьку Академію згідно з Указом № 402/96 Президента України Л.

Другие похожие документы..