Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Рабочая программа'
1. Государственного образовательного стандарта высшего профессионального образования по специальности или направлению подготовки дипломированного спе...полностью>>
'Документ'
В апреле в Гомеле состоятся научно-образовательные чтения «Православное мировоззрение и этические проблемы современной биомедицины: тенденции, пробле...полностью>>
'Основная образовательная программа'
Основная образовательная программа подготовки бакалавра по направлению 240100 – химическая технология, профиль подготовки – химическая технология при...полностью>>
'Автореферат диссертации'
Актуальность темы. В силу своих природных и исторических условий, степи Оренбургской области РФ, Западно-Казахстанской, Актюбинской и Костанайской об...полностью>>

Главная > Документ

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Міжнародна організація праці 
Суб-регіональне бюро для Центральної та Східної Європи 

Записка

Критерії визначення найбільш репрезентативних організацій працівників та роботодавців

1. З точки зору міжнародних трудових норм 

Не існує заздалегідь встановленої універсальної моделі визначення критеріїв репрезентативності, що їх МОП могла б запропонувати своїм державам-членам. Рішення повинні опрацьовуватися на національному рівні виходячи з національних умов соціально-трудових відносин та у консультаціях між урядом та соціальними партнерами. Національні рішення повинні, однак, відповідати положенням основоположних конвенцій, зокрема таких як Конвенція про свободу асоціації та захист права на організацію, 1948 (№. 87) та Конвенція про свободу асоціації та ведення колективних переговорів, 1949 (№ 98), а також принципи, розроблені контрольними органами МОП1 на основі цих конвенцій.

З точки зору міжнародних трудових норм можна зазначити, що положення, які визначають систему репрезентативності (яка надалі згадується як репрезентативність) для надання статусу найбільш репрезентативної організації певним організаціям працівників та роботодавців з метою їхньої участі у колективних переговорах або делегування представників до національних тристоронніх органів, не розглядаються контрольними органами МОП як несумісні з принципами свободи асоціації, за умови якщо наступні умови були дотримані: 

(i) – визначення найбільш репрезентативної організації (- цій) повинно здійснюватися на основі заздалегідь встановлених, точних та об’єктивних критеріїв для запобігання будь-якої можливості упередженого ставлення чи зловживання. це означає, що критерії повинні визначатися урядом у прозорий спосіб після консультацій з відповідними організаціям працівників та роботодавців; вони не повинні віддаватися на розсуд урядів.

Поняття заздалегідь встановлені та об’єктивні критерії не означає, що критерії повинні мати лише кількісну природу; критерії якісного типу, такі як незалежність, вплив та здатність мобілізовувати працівників/роботодавців, галузеве та географічне охоплення діяльністю, та інші, також можуть застосовуватися для оцінки репрезентативності організацій працівників та роботодавців. Тут можна пригадати рішення Міжнародного Суду ООН у 1970 році, згідно з яким кількість членів не може вважатися єдиним критерієм визначення організації репрезентативною, навіть якщо ця кількість і є великою. 

(ii) – розрізнення між найбільш репрезентативною організацією та іншими організаціями взагалі повинно обмежуватися лише певними преференційними правами, наприклад для таких цілей як колективні переговори, консультації з органами влади або призначення делегатів до міжнародних організацій, таких як МОП.

(iii) - профспілки, що не вважаються найбільш репрезентативними і таким чином не представлені у тристоронніх консультативних органах або не беруть участі в укладенні колективних угод, не повинні бути позбавлені права на захист трудових інтересів своїх членів, організацію своєї діяльності, заходів та формулювання своїх програм як це передбачено Конвенцією № 87.

(iv) – рішення державних органів щодо надання статусу найбільш репрезентативних організацій працівників чи роботодавців певним організаціям і як результат надання їм певних “дозвільних привілеїв та прав ” не повинні призвести до загрози свободі вибору працівників або здійснення незаконного впливу на вибір організації працівників. Те ж стосується і роботодавців. 

2. Практика у Європейських країнах 

МОП не встановлює жодних спеціальних критеріїв для використання країнами-членами щодо визначення репрезентативності організації працівників та роботодавців для їхньої участі у колективних переговорах та тристоронніх консультаціях з органами влади оскільки, як пояснювалося вище, не існує універсальних критеріїв визначення такої репрезентативності. Розроблення власних систем покладено на країни-члени.

На практиці, наприклад, запрошення урядами репрезентативних професійних спілок та організацій роботодавців призначити своїх представників до тристоронніх консультативних органів вважаються такими, що суперечать низці критеріїв, що зазвичай мають як кількісну так і якісну природу. Ці критерії могли б бути закладені у законодавстві, визначені адміністративними органами чи судами, як це було в Італії та Німеччині, або угодами між сторонами тристороннього соціального діалогу як це мало місце у Чеській Республіці. Як правило вживані критерії відрізняються у кожному випадку.

У нижче наведеній таблиці пропонується огляд типів критеріїв, що використовуються у певних Європейських країнах.

Критерії, що визначають найбільш репрезентативні організації в окремих країнах Західної, а також Центральної та Східної Європи

Країна

Критерії визначено у:

Профспілки

Організації роботодавців

Бельгія22

Закон про колективні переговори

Вони повинні:

- бути організованими на національному рівні

- мати міжпрофесійний характер

- бути представленими у Центральній економічній раді та у Національній трудовій раді

- мати мінімум 50.000 членів

Вони повинні:

- бути організованими на національному рівні

- мати міжпрофесійний характер

- бути представленими у Центральній економічній раді та у Національній трудовій раді

Болгарія 
 
 
 
 
 
 

Трудовий кодекс33 
 
 
 
 
 

Вони повинні мати:

- мінімум 50.000 членів

- мінімум 50 організацій що нараховують не менше 5 членів/кожна у більш ніж половині галузей

- місцеві осередки у більш ніж 50% муніципалітетів

- статус юридичної особи

Вони повинні мати:

- мінімум 500 членів з кількістю працівників не менше 20 у кожного

- організації що нараховують не менше 10 членів/кожна у більш ніж 1/5 галузей

- місцеві осередки у більш ніж 1/5 муніципалітетів

- статус юридичної особи

Чеська Республіка

Угода про тристоронній орган

Вони повинні:

- бути утвореними та зареєстрованими відповідно до закону

- не брати участі у політичній діяльності,

- брати участь у колективних переговорах на рівні підприємства та галузі,

- бути незалежними та здійснювати свою діяльність у національних масштабах,

- мати конфедеративну структуру нараховуючи мінімум три профспілки що представляють різні галузі

- мати мінімум 150.000 членів44

Вони повинні:

- бути утвореними та зареєстрованими відповідно до закону

- не брати участі у політичній діяльності,

- представляти великі, середні та малі підприємства у промисловості, будівництві, транспорті, сільському господарстві, торгівлі та послугах,

- здійснювати свою діяльність у національних масштабах та об’єднувати роботодавців у регіонах та різних галузях

- на членських підприємствах повинно бути зайнято мінімум 200.000 працівників55

Угорщина
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Закон

Вони повинні бути:

- зареєстровані постановою суду

- знаходитися в Угорщині

- мати дійсний статут, репрезентативну систему, та здійснювати статутну діяльність з часу свого заснування,

- мати членські організації (ЧO) щонайменше у 3 секторах та 10 під-секторах,

- ЧО повинні мати мінімум 5 місцевих організацій у різних країнах

- ЧО повинні мати активні організації щонайменше на 100 підприємствах

- організації працівників повинні мати мінімум 100.000 членів

Вони повинні бути:

- зареєстровані постановою суду

- знаходитися в Угорщині

- мати дійсний статут, репрезентативну систему, та здійснювати статутну діяльність з часу свого заснування,

- мати членські організації (ЧO) щонайменше у 3 секторах та 10 під-секторах,

- ЧО повинні мати мінімум 5 місцевих організацій у різних країнах

- Повинні представляти мінімум 1000 роботодавців.

Польща66

 

Вони повинні:

- мати національний статус

- нараховувати більш ніж 300.000 працівників

- бути активними у більш ніж половині секторів

Вони повинні:

- мати національний статус

- нараховувати більш ніж 300.000 роботодавців

- бути активними у більш ніж половині секторів

Румунія
 

Закон

Вони повинні:

- бути організованими на національному рівні

- бути активними щонайменше у половині муніципальних районів

- мати організації у мінімум 1/4 секторів

- мінімальне членство у 5% від загальної кількості робочої сили

Вони повинні:

- бути організованими на національному рівні

- бути активними щонайменше у половині муніципальних районів

- мати організації у мінімум 1/4 секторів

- на підприємствах-членах повинно бути зайнято мінімум 7% від національної робочої сили

Словаччина

Закон

Вони повинні:

- представляти більшість галузей економіки

- проводити діяльність у щонайменше 5 регіонах країни

- повинні нараховувати мінімум 10% від загальної кількості працівників у країні

Вони повинні:

- представляти більшість галузей економіки

- проводити діяльність у щонайменше 5 регіонах країни

- на підприємствах членських організацій бути зайнято мінімум 10% від загальної кількості працівників у країні

Словенія

Закон

Вони повинні:

- мати загальнонаціональне охоплення

- бути конфедераціями з профспілками з різних секторів

- нараховувати мінімум 10% від робочої сили секторів

Законодавства про репрезентативність організацій роботодавців не має

 3. Висновки

Як видно з вищенаведеної таблиці, вказані країни в основному удаються до трьох типів критеріїв визначення характеру найбільш репрезентативної організації працівників та роботодавців, а саме: членство, галузеве охоплення (присутність в окремих секторах та галузях економіки), географічне охоплення (присутність у регіонах, країнах, муніципалітетах, тощо). Інші застосовані критерії включають такі елементи як повага до закону та відсутність участі у політичній діяльності. У той час як перша група критеріїв може бути встановлена більш менш легко, то друга група має більш якісний характер і може створити певні проблеми під час встановлення, а отже – застосування. 

Критерії, що застосовуються до організації працівників, великою мірою відрізняються від тих, що використовуються по відношенню до організацій роботодавців.

У більшості випадків критерії, що визначають репрезентативність, закладаються у законодавство навіть якщо трапляються випадки коли тристороння угода була засобом визначення репрезентативності, як це мало місце у Чеській Республіці.

Закріплюючи критерії визначення найбільш репрезентативної організації працівників та роботодавців, якими б ці критерії не були, потрібно мати на увазі ще два наступні принципи:

- перше: забезпечити можливість організації, якій було відмовлено у наданні статусу найбільш репрезентативної організації для будь-яких цілей (колективні переговори, тристоронні консультації, тощо) оскаржувати рішення державного органу у судовому порядку.

- друге: переглядати оцінку репрезентативності через певний період часу з метою надання можливості новим організаціям або організаціям які вважалися не репрезентативними під час попередньої оцінки – знову – для надання статусу найбільш репрезентативної організації.

На закінчення можна зауважити, що дотримуючись положення міжнародних трудових норм державам-членам залишається широке поле для відпрацювання набору критеріїв визначення репрезентативності організацій працівників та роботодавців у консультаціях з останніми. 

Юсеф Геллаб

Старший спеціаліст з соціального діалогу та соціально-трудових відносин

МБП - Субрегіональне бюро у Будапешті

1 Комітет експертів з питань застосування конвенцій та рекомендацій (CEACR) та Комітет із свободи асоціації (CFOA).

2 2 Бельгійська система визначення найбільш репрезентативних організацій працівників та роботодавців є предметом критицизму з боку контрольних органів МОП на підставі того, що вона не відповідає принципу об’єктивного, заздалегідь встановленого та точного критерію визначення репрезентативного характеру. Наприклад, CEACR запропонував Бельгійському урядові прийняти об’єктивні, заздалегідь встановлені та точні критерії для допуску організацій працівників та роботодавців до національних тристоронніх органів таких як національна трудова рада.

3 У Болгарії репрезентативність оцінюється кожні 3 роки радою міністрів. Також у трудовому кодексі передбачається можливість опротестовувати рішення ради міністрів організаціями працівників та роботодавців чия репрезентативність не була визнана радою міністрів.

4 Членство у тристоронній раді економічного та соціального договору є обов’язковим.

5 Членство у тристоронній раді економічного та соціального договору є обов’язковим.

6 Критерії в даний час переглядаються.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Держава І право: de lege praeteritA, instante, futura міністерство освіти І науки україни одеська національна юридична академія

    Документ
    Держава і право: de lege praeterita, instante, futura: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Миколаїв, 27-28 листопада 2009 року. – Миколаїв: Іліон, 2009.
  2. Вісник львівського університету філософсько-політологічні студії (1)

    Документ
    Висвітлено актуальні проблеми методології політичної науки, проаналізовано стан розвитку політичної науки та сучасні теоретико-методологічні напрями дослідження політичних процесів та інститутів в Україні.
  3. Вісник львівського університету філософсько-політологічні студії (2)

    Документ
    Висвітлено актуальні проблеми методології політичної науки, проаналізовано стан розвитку політичної науки та сучасні теоретико-методологічні напрями дослідження політичних процесів та інститутів в Україні.
  4. В. Д. Косенко © Авторські права

    Документ
    Творчість та освіта в інтелектуальних пошуках та практиках сучасності: Матеріали ІХ Міжнародної науково-практичної конференції (17-18 травня 2007 р., м.
  5. Філософсько-правові І теоретико-юридичні аспекти генезису публічно-правового порядку

    Документ
    Розбудова суспільства на засадах громадянських цінностей і формування властивостей правової і соціальної держави вимагає переосмислення багатьох державно-правових реалій, серед яких особливе місце займає служба.

Другие похожие документы..