Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
О психологических основах возникновения и развития наркотической зависимости мы побеседовали с деканом психологического факультета Сам ГУ Константино...полностью>>
'Документ'
далее именуемый(ая) «Вкладчик», с одной стороны, и Межрегиональный негосударственный «Большой пенсионный фонд», далее именуемый «Фонд», действующий н...полностью>>
'Автореферат диссертации'
Защита состоится 2009 г. в час. на заседании диссертационного совета Д 212.049.03 в Государственном университете управления по адресу: 109542, г. Мос...полностью>>
'Самостоятельная работа'
СРС - это познавательная, организационно и методически планируемая и направляемая преподавателем учебная деятельность студентов по достижению конкретн...полностью>>

Робоча програма навчальної дисципліни «Історія культурології» напряму підготовки культура для спеціальності(тей) культурологія інституту, факультету,відділення

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра теорій та історії культури філософського факультету

«Затверджую»

Проректор

з навчальної роботи

«_____» ____________ 20__ р.

Робоча програма навчальної дисципліни

« Історія культурології»

напряму підготовки ______________ культура

для спеціальності(тей) ____________ культурологія

інституту, факультету,відділення____ філософський факультет

Кредитно – модульна система

організації навчального процесу

____________ 20 ____________

«Історія культурології». Робоча програма навчальної дисципліни для студентів.

за напрямом підготовки культура, спеціальністю культурологія

________________, 20_________ ____________ с.

Розробники: Пітусь Людмила Марянівна, кандидат філософських наук, доцент

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри ( циклової, предметної комісії ) теорії та історії культури філософського факультету.

Протокол № _____ від_________ ________________ 20___ р.

Завідувач кафедрою____________________

_____________________________________

«_________» __________________ 20____ р.

Схвалено методичною комісією за

напрямом підготовки (спеціальністю) 0201 культура і культурологія

(6.020 101; 7.020 101; 8.020 101).

Протокол № _________ від _____________________ 20____ р.

___________ _________________________________20 ____ р.

Голова __________( )

_______________ , 20_______

_______________ , 20_______

  1. Опис навчальної дисципліни

(Витяг з робочої програми навчальної дисципліни «Історія культурології»).

Найменування

показників

Галузь знань,напрям підготовки,освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів

Галузь знань

«культурологія»

Нормативна

(за вибором студента)

Модулів 4

Напрям

0201 культура

Рік підготовки

змістовних модулів-4

Спеціальність

(професійне спрямування)

«культурологія»

2-й

курсова робота -

семестр

загальна кількість годин - 83

1-2-й

лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

Аудиторних –

Самостійна робота студента -

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

бакалаври

35 год.

Практичні,семінари

35 год.

лабораторні

самостійна робота

140 год.

ІНДЗ

Вид контролю

сем.заняття,тести,іспит

Примітка:

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної та індивідуальної роботи становить:

Для денної форми навчання – 1:2.

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета: визначити особливості становлення культурології як галузі наукового знаня, показати історико-теоретичну еволюцію основних культурологічних понять та ідей, процес формування культурологічних парадигм, шкіл, напрямів, концепцій.

Завдання:виявити особливості й межі культурофілософського, історико-культурного і власне культурологічного підходів до осмислення феномену культури;

• прослідкувати еволюцію уявлень про культуру в різні історичні епохи;

• відтворити історію складання концептосфери та проблемного поля культурології на різних етапах розвитку наукової думки;

• показати місце культурології серед інших гуманітарних наук, серед наук власне, культурологічного циклу;

• становлення самої ідеї «культури» в європейській та світовій науковій думці;

• сприяти більш чіткому усвідомленню студентами закономірностей й особливостей процесу становлення культурологічної науки.

В результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати: основні етапи становлення світової й європейської культурологічної думки, формування сучасної культурології як в дисциплінарному, так і в історико-теоретичному, концептографічному й парадигмальному аспектах;

вміти: аналізувати особливості розвитку уявлень про культуру на різних етапах історії людства, чітко орієнтуватися в розмаїтті культурологічних шкіл, напрямів, парадигм, вміти оцінити їх практичне значення для розвитку культурології та вивчення феномену культури.

3. Програма навчальної дисципліни

Змістовний модуль №1. Генеза та історичний розвиток уявлень про культуру.

Тема 1.1 Історія культурології як галузь культурологічного знання і навчальна дисципліна ( 2 год. ).

Місце і специфіка історії культурології в загальній системі культурологічного знання. Предмет історії культурології. Філософія історії і філософія культури як методологічна основа історії культурології. Методи та принципи дослідження історії культурології. Основні системоутворюючі елементи історії культурології. Поняття «культурологічна концепція», «культурологічна парадигма», «культурологічна школа», «напрям культурології». Проблема періодизації історії культурології. Мета, завдання і структура навчального курсу «Історія культурології».

Тема1.2. Формування перших уявлень про культуру в Стародавньому світі. Розуміння культури в добу античності (2 год.)

Узагальнений характер уявлень про культуру в Стародавньому світі. Відображення в міфологічних системах, в усній народній творчості та в епічних творах набуття людиною культурного стану, як поза біологічного процесу її творення. Формування образу культурного героя та відображення його культуротворчої діяльності. Перші спроби осмислити закономірності культурно-історичного процесу. Ідея регресної еволюції. Ідея циклічності буття. Розмежування народів на диких та таких, що вже опанували дарами цивілізації.

Плекання, обробка, догляд, піклування, удосконалення, шанування як визначальний зміст античних уявлень про культуру. Особливості розуміння культури в Стародавній Греції. Основні чинники формування давньогрецького культурного ідеалу. «Пандейя», «схоле», «техне» як система формування культурної особистості.

Нові культурні цінності елліністичної доби.

Виникнення терміну «культура» в стародавньому Римі. М.П. Катон (3-2 ст. до н.е.) про культуру як плекання, вирощування, удосконалення рослин. М.-Т. Цицерон (2-1 ст. до н.е.) про плекання духу, розуму (інтелекту) людини. Культура як поклоніння, пошана, вшанування-культ. Культурний ідеал римської античності.

Теоретичне осмислення античними філософами людської діяльності та її наслідків. Сократ, софісти, кіники, епікурейці, стойки. Перші критики культури та цивілізації ( кіники ).

Тема 1.3. Особливості культурологічних уявлень в епоху Середньовіччя та в добу Відродження ( 2 год. )

Уявлення про європейську середньовічну культуру як про культуру християнську, геоцентричну, символічну, книжкову. Трансцендентизм та персоналізм як основні критерії середньовічних поглядів на культуру. Християнські морально-етичні виміри особистості: любов як вищий моральний принцип та головний мотив культуро творчої діяльності. Християнський культурний ідеал. Августин Великий. Тома Аквінський. Світський аспект у поглядах на культуру доби Середньовіччя. Ібн Халдун та його «культурний натуралізм».

Антропоцентризм та гуманізм у поглядах на культуру у добу Відродження. Культура як результат вільної й творчої діяльності універсальної особистості. Культ людини та виникнення опозиції «культура-природа». Становлення та головні риси класичної моделі культури.

Змістовний модуль №2. Становлення культурологічної думки.

Тема 2.1. Культурологічні ідеї в творчій спадщині мислителів раціоналістів 17 ст. (2 год.)

Соціокультурна ситуація 17 ст. Основні умови і чинники впливу на формування культурологічної думки доби Раціоналізму. Раціоналістичний характер культурологічних ідей та пошуків 17 ст.

Формування основ категоріального апарату теорії мислення та його значення для складання понятійно-смислового поля науки про культуру. Культурологічний аспект філософських, антропологічних й соціологічних пошуків мислителів 17 ст. Створення соціальних утопій та місце в них культури ( Ф.Бекон ). Ф.Бекон, Р.Декарт, Т.Гоббс, Б.Паскаль, Б.Спіноза, Г.Лейбніц та їх внесок у розвиток культурологічних ідей доби Раціоналізму.

Тема 2.2. Основні риси та проблематика культурологічної думки доби Просвітництва. Виникнення перших культурологічних концепцій (17 ст.). (2 год.)

Соціокультурні процеси доби Просвітництва та їх вплив на формування власне культурологічних проблем. Становлення культурології як самостійної галузі знання.

Протиставлення природного і надприродного, природного і штучного. Учвідомлення сутності «нового середовища життя»(культури), створеного на противагу природі. Формування поняття «культура» як самостійної лексичної одиниці, що виступає в опозиції до поняття «натура». Розуміння культури як духовного феномену, заперечення її матеріальної складової. Ототожнення культури з моральними та інтелектуальними навичками людини.

Розширення і доповнення змістовного значення поняття «культура» (Д.Дідро, Міраво). Дж.Віко про історію культури як об’єктивний процес. Його концепція культурних коловоротів. М.Ф.Вольтер про філософію культури як універсальний історичний огляд культури.

Культура як результат лінійного прогресу і показник рівня розумних і гуманних відносин ( М.Ф.Вольтер, А.Тюрго, М.Ж.А. де Кондорсе ). Поняття цивілізації, протиставлення її варварству ( Кондорсе, Гізо ).

Формування концепції європоцентризму. Ж.-Ж.Руссо: критика існуючої культури та її носіїв. Ш.Д.Монтеск’є: визначення системи детермінант розвитку культури і суспільства. Культурологічна концепція Й.-Г.Гердера. Контр-Просвітництво і романтична концепція культури. Завершення формування класичної парадигми культури.

Тема 2.3. Проблеми культури в німецькій класичній філософії (2 год.)

Об’єктивні чинники формування німецької класичної філософії. Вплив ідей Просвітництва та романтизму на формування німецької класичної філософії. Вплив ідей Просвітництва та романтизму на формування німецької класичної філософії, в т.ч. її поглядів на культуру. Розуміння культури як світу вільного ціле покладання та об’єктивації духу.

Культурологічні аспекти філософії І.Канта. Г.В.Ф. Гегель про культуру. Ф.Шеллінг та його філософія мистецтва. Й.Г.Фіхте: «практична філософія»(філософія діяльності) та її значення для культурології. Л.Фейєрбах про співвідношення культури і релігії.

Тема 2.4. Культурологічна думка 19-поч. 20 ст. (4 год.).

Історичні чинники, соціальні детермінанти та теоретичні передумови еволюції поглядів на культуру в 19- на поч. 20 ст. Плюралізм підходів до розуміння культури. Подолання класичної моделі культури.

Історико-культурний напрям досліджень та його значення для формування культурології ( Я.Брукхардт, Е.Готейн, К.Шнаазе, А.Шпрінгер).

Подальший розвиток культурологічного знання в контексті філософської науки. Філософія науки як один з основних напрямів філософських досліджень. Трансформація філософії культури в теорію культури.

Культурологічні ідеї у філософії А.Шопенгауера і С.К’єркегора. Школа «філософії життя» та тлумачення нею проблем філософії культури. Ф.Ніцше, В.Дільтай, Г.Зіммель, А.Бергсон та ін.

Філософія культури неокантіанства (Г.Коган, В.Вільдебанд, Г.Ріккерт): від «наук про дух» до «наук про культуру». Аксіологія як основа неокантіанівської філософії культури.

Вивчення культури в соціальній та культурній антропології. Культурологічні ідеї в позитивістській філософії і соціології. О.Конт і проблема культурної еволюції людства.

Теорія культурно-історичних типів М.Данилевського як заперечення лінійного прогресу культури.

Проблема кризи культури у філософії 2-ї половини 19-поч. 20 ст.

Змістовний модуль №3. Головні напрями світової культурологічної думки. Сучасні концепції культури.

Тема 3.1. Проблеми культури у феноменології, екзистенціалізмі, персоналізмі (2 год.).

Виокремлення культурології в самостійну галузь наукового знання (середина 20 ст.). Науково-концептуальні напрями аналізу феномена культури як фундаментальна основа культурології. Формування центрів культурологічної думки. Логічна думка в контексті філософської проблематики 20 ст. Е.Гуссерль про «мелос» європейської культури як особливу форму духовної культури, про кризу європейської культури та шляхи її подолання. Культурологічне значення феноменологічного методу М.Гайдеггера. Відображення проблем культури в екзистенціалістських концепціях. К.Ясперс. А.Камю. Ж.-П. Сартр. Персоналізм про матеріальну і духовну культуру. Проблема людини та її культурної діяльності в персоналізмі Е. Муньє та Ж. Лакруа.

Тема 3.2. Еволюціоністський напрям в культурології та його особливості. Неоеволюціонізм. ( 2 год.)

Історичні чинники та теоретичні передумови виникнення еволюціонізму. Основний зміст еволюціоністської концепції культури. Еволюціоністські погляди А. Бастіана, Г. Спенсера, Е. Тайлора, Л. Моргана, Дж. Фрезера. Значення еволюціонізму для становлення культурології як самостійної галузі знання (ідея створення спільної науки про культуру і людину), для формування предметного поля культури.

Неоеволюціонізм. Дж. Стюарт. М. Салінс. Дж. Мердрк. Культурно-еволюційна школа Л. Уайта.

Тема 3.3. Циклічний напрям культурологічної думки (концепції культурних коловоротів) (2 год.)

Витоки та основні ідеї циклічної парадигми культури. О.Шпенглер та його циклічна концепція культури. Теорія локальних культур і локальних цивілізацій А.Тойнбі. Значення концепцій Шпенглера та Тойнбі для формування сучасної культурологічної традиції. М. Данилевський. Л. Гумільов. Е. Маєр.

Тема 3.4. Антропологічна школа та функціональний напрям культурології. Дифузіонізм (2 год.).

Формування антропологічної школи в культурології та її особливості. Етнопсихологічні дослідження культури. Дослідження національного характеру. Р. Бенедикт та її типологія культур. Проблема дослідження етнічної ідентичності. Інтеракціонізм як метод аналізу культури. Дж. Мід. Концнпція культурного плюралізму М. Мід. В. М. Вундт та його «психологія народів». Акультурація та її психологічні аспекти. Дж. Херскович(Гершкович). Роль Л. Уайта у становленні культурології як науки.

Функціоналістський напрям у вивченні культур. Б. Малиновський та його функціональний метод вивчення культур. Структурно-функціональна теорія культури Радкліффа Крауна. Т. Парсонс, К. Леві-Строс, А. Крьобер про взаємодію та взаємозв’язок функціональних елементів культури. Дифузіонізм як спосіб вивчення культур. Ф. Ратцель. А. Фробеніус. Ф. Гребнер.

Тема 3.5. Психоаналітичний напрям в культурології. Фройдизм та неофройдизм (2 год.).

Виникнення психоаналітичного напряму в культурології. Психоаналітичне вчення З.Фрейда та його особливості. Фройдівське тлумачення культури. Поняття несвідомого, лібідо, сублімації та їх значення для розуміння культури та культуро творчих процесів. Сутність та мета культури.

К.Юнг та його концепція «колективного несвідомого». Поняття культурного архетипу. Психоаналітичні дослідження культур Г. Рохейма.

Особливості неофройдизму. Еріх Фромм та культурологічні аспекти його творчості.

Змістовний модуль №4. Головні напрями світової культурологічної думки. Сучасні концепції культури (продовження).

Тема 4.1. Структуралістська парадигма культури ( 2 год. )

Структуралізм як реакція на кризу антропоцентристських концепції культури. Докорінна зміна парадигми дослідження людини і культури. Використання методології природничих наук (формалізації, комп’ютеризації, математичного моделювання) для пояснення феноменів культури. К. Леві-Стросс та його «структурна антропологія». Ф. де Сосюр про методологічні принципи дослідження культури. Ю. Лотман та його семіотичний підхід. «Археологія знань» М.Фуко. «Структурний психоаналіз» Ж. Лакана. Р. Барт та його «Структурна людина». Структуралістична концепція Ж. Делеза.

Ж. Дерріда як основоположник пост структуралізму. Деструкція-реконструкція-універсальний прийом засвоєння культурного тексту. Концепція кризи метанаративів Ж.-Ф. Ліотара. Теорія симулякрів Ж. Бодрияра. Проблема зла в пост структуралістській концепції Ж. Батая.

Тема 4.2. Соціологічні концепції культури ( 2 год. )

Особливості формування соціологічного напряму культурології та його основні ідеї. Детальне вивчення культурних феноменів в їхньому соціальному контексті.

Соціальна філософія М.Вебера та її культурологічний контекст. Інтегральна модель культури П. Сорокіна. Г. Маркузе, Т. Адорно, Х. Ортега-і-Гассет про причини і особливості прояву кризи культури. Критика сучасної культури. Т. Парсонс: культура як один з типів теоретичних систем. Х. Ортега-і-Гассет і Г. Маркузе про суспільні норми, звичаї, традиції, спадковість поколінь.

Тема 4.3. Семіотичний напрям культурології ( 2 год. )

Головні детермінанти формування семіотичного напряму культурології. Дослідження соціокультурних процесів і явищ як системи культурних текстів та культурних мов.

Ч. Пірс та його типологія знаків. Ф. де Сосюр про використання в семіотиці лінгвістичних методів вивчення. Ю. Лотман і «семіосфера» як аналог культури. Функціональна роль семіотики. Е. Кассірер та його «філософія символічних форм». М.М. Бахтін. Інтерпретація культурного тексту.

Тема 4.4. Діалогічний напрям культурології. Ігрові концепції культури ( 2 год. )

Актуальність проблеми діалогу в сучасній філософії та теорії культури. Діалогічна концепція М.М. Бахтіна. Діалог як спосіб буття культури і особистості у великому часово-просторовому вимірі.

Ігрові концепції культури. Основні ідеї: гра, як форма вираження і основа функціонування культури. Гра як культурна універсалія. Й. Хойзинга «Homo ludens». Х. Ортега-і-Гассет. Г. Гессе.

Глобальна критика сучасної буржуазної культури. Актуалізація класичної культурної спадщини. Ігрові концепції культури Гадамера і Ж. Дерріди.

Тема 4.5. Теологічне розуміння культури ( 1 год. )

Теологічні концепції культури. Католицька культурологія. Неотомізм – філософська основа католицької інтерпретації культури. Культурологічна проблематика пастирської конституції «Радість і надія». Іван Павло 2. Енцикліка «Віра і розум». Ж. Марітен. Е. Вінтер. П. Тейяр де Шарден.

Критичний «аналіз культури» Р. Гвардіні.

Протестантська культурологічна традиція. А. Шептицький. Й. Сліпий.

Мусульманська традиція. Вирішальна роль Корану у розвитку культури та її складових елементів.

4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістовних модулів і тем

Кількість годин

Денна форма

усього

л

п

лаб.

інд.

с.р.

1

2

3

4

5

6

7

модуль

Змістовний модуль 1. Генеза та історичний розвиток уявлень про культуру

Тема 1.1 Історія культурології як галузь культурологічного знання

2

2

лаб.

інд.

8

Тема 1.2 Формування перших уявлень про культуру в Стародавньому світі. Розуміння культури в добу античності.

2

2

-

-

8

Тема 1.3 Особливості культурологічних уявлень в епоху Середньовіччя та добу Відродження

2

2

-

-

8

Разом – зм. модуль 1

12

6

6

-

-

24

Змістовний модуль 2. Становлення культурологічної думки

Тема 2.1 Культурологічні ідеї в творчій спадщині мислителів-раціоналістів 17 ст.

2

2

-

-

8

Тема 2.2 Основні риси і проблематика культурологічної думки доби Просвітництва

2

2

-

-

8

Тема 2.3 Проблеми культури в німецькій класичній філософії

2

2

-

-

8

Тема 2.4 Культурологічна думка 19-поч. 20 ст.

4

4

-

-

16

Разом – зм. модуль 2

20

10

10

40

Змістовний модуль 3. Головні напрямки світової культурологічної думки. Сучасні концепції культури.

Тема 3.1 Проблеми культури у феноменології, екзистенціалізмі та персоналізмі

2

2

-

-

8

Тема 3.2 Еволюціоністський напрям в культурології та його особливості. Неоеволюціонізм

2

2

-

-

8

Тема 3.3 Циклічний напрям культурологічної думки (концепції культурних коловоротів)

2

2

-

-

8

Тема 3.4 Антропологічна школа та функціональний напрям.Дифузіонізм

2

2

-

-

8

Тема 3.5 Психоаналітичний напрям в культурології. Фройдизм та неофройдизм.

2

2

-

-

8

Разом – зм. модуль 3

20

10

10

40

Змістовний модуль 4. Головні напрямки світової культурологічної думки. Сучасні концепції культури(продовження)

Тема 4.1 Структуралістська парадигма культури

2

2

-

-

8

Тема 4.2 Соціологічні концепції культури

2

2

-

-

8

Тема 4.3 Семіотичний напрям культурології

2

2

-

-

8

Тема 4.4 Діалогічний напрям культурології. Ігрові концепції культури

2

2

-

-

8

Тема 4.5 Теологічне розуміння культури

1

1

-

-

4

Разом – зм. модуль 4

18

9

9

-

-

36

Усього годин

70

35

35

-

-

140

5. Теми семінарських занять

п/п

Назва теми

К-ть

годин

1

Специфіка, предмет і завдання курсу «Історія культурології»

2

2

Витоки культурологічної думки. Античні та середньовічні уявлення про культуру

2

3

Подальший розвиток поглядів на культуру в творчій спадщині мислителів-раціоналістів. Просвітницька парадигма культури

4

4

Місце і роль німецької класичної філософії у розвитку світової культурологічної думки

2

5

Культурологічна проблематика в контексті філософії пізнього романтизму

4

6

Проблеми культури у феноменології, екзистенціалізмі та персоналізмі

2

7

Концепції культурних змін. Еволюціонізм. Неоеволюціонізм. Циклічні концепції культури

3

8

Особливості становлення та основні напрями психологічної парадигми культури

2

9

Структуралізм та його характерні риси. Постструктураліські концепції культури

4

10

Соціологічний напрям культурології. Інтегральна модель культури П. Сорокіна

2

11

Семіотичний напрям культурології і символічні концепції культури

2

12

Ігрові концепції культури

2

13

Проблема міжкультурної взаємодії в сучасній культурологічній думці.Діалогічні концепції культури

2

14

Теологічні концепції культури

2

Всього семінарських занять - 35

8. Самостійна робота

п/п

Назва теми

К-ть

годин

1

2

3

1

Історія культурології як галузь культурологічного знання і навчальна дисципліна

8

2

Формування перших уявлень про культуру в Стародавньому світі. Розуміння культури в добу античності

8

3

Особливості культурологічних уявлень в епоху Середньовіччя і в добу Відродження

8

4

Культурологічні ідеї в творчій спадщині мислителів-раціоналістів 18 ст.

8

5

Основні риси і проблематика культурологічної думки доби Просвітництва

8

6

Проблеми культури в німецькій класичній філософії

8

7

Культурологічна думка 19-поч. 20 ст.

16

8

Проблеми культури у феноменології, екзистенціалізмі та персоналізмі

8

9

Еволюціоністський напрям в культурології та його особливості. Неоеволюціонізм

8

10

Циклічний напрям культурологічної думки (концепції культурних коловоротів)

8

11

Антропологічна школа та функціональний напрям культурології.Дифузіонізм

8

12

Психоаналітичний напрям в культурології. Фройдизм та неофройдизм

8

13

Структуралістська парадигма культури

8

14

Соціологічні концепції культури

8

15

Діалогічний напрям культурології. Ігрові концепції культури

8

16

Теологічне розуміння культури

4

17

Семіотичний напрям культурології

8



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів (назва дисципліни) (15)

    Документ
    Завдання: розглянути та проаналізувати культурно-історичні епохи, з’ясувати їх особливості та спільні закономірності розвитку, спрогнозувати тенденції подальшого культурного розвитку.
  2. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету за напрямом підготовки 020101 культурологія, спеціальністю "культурологія":, 20. с. Розробник (2)

    Документ
    Релігієзнавство. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету за напрямом підготовки 6.020101 – культурологія, спеціальністю “культурологія”: , 20 .
  3. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки психологія, спеціальністю психологія. Львів:, 2010. 33 с. Розробники

    Документ
    ПСИХОЛОГІЯ ҐEНДЕРА. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки психологія, спеціальністю психологія. - Львів: , 2010.- 33 с.
  4. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки 0305 економіка та підприємництво

    Документ
    Мета: Сформувати в нової генерації української інтелігенції світорозуміння, адекватне мисленню та завданням, що стоять перед людством у ХХІ ст. Сприяти гуманітаризації вищої освіти.
  5. Робоча програма навчальної дисципліни християнство в Україні: історія І сучасність галузь знань 0201 культура

    Документ
    Християнство в Україні: історія і сучасність. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету за напрямом підготовки 6.020101 – культурологія, спеціальністю “культурологія»: , 20 .

Другие похожие документы..