Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
1. Какие средства сигнализации при движении поездов применяются на метрополитене? Что является основным средством сигнализации на эксл. Линии и как пр...полностью>>
'Документ'
Перед тем как закончить эту пьесу, я обнаружил, что по своей теме она не совсем подходит для постановки в Англии или Ирландии. В своих планах я начал...полностью>>
'Документ'
Правління Українського науково-медичного товариства онкологів та Національний інститут раку раді вітати Вас на XII з’їзді онкологів України, який про...полностью>>
'Курсовая'
Процесс изготовления продукции на предприятиях различного типа сопровождается перемещением и хранением большого количества разнообразных грузов: сырь...полностью>>

Главная > Документ

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Макроекономічні параметри(показники) та методи

їх вимірювання.

1. Загальна характеристика економічних параметрів.

2. Суспільний продукт в системі народного господарства.

2.1. Вартісна структура суспільного продукту.

3. Система національного рахівництва(СНР).

3.1. Загальна характеристика системи національного рахів-

ництва(СНР).

3.2. Річний суспільний продукт.

3.3. Вимір національного продукту.

3.4. Доход нації.

3.5. Національне багатство.

1. Кількісна чи якісна характеристика конкретного елемента

економічної системи,взята у відповідному масштабі чи по виз-

наченій шкалі,яка служить для виділення даного елемента у

множині інших,називається параметром (показником).Параметр

дозволяє привести у відповідність,співставити по визначеній

ознаці(якості)всю сукупність елементів системи.

Усі економічні показники можна поділити на абсо-

лютні(кількісні)і відносні(коефіцієнти співвідношення кількі-

сних показників).Зокрема,до абсолютних слід віднести обсяг

продукту(внатуральному чи грошовому виразі),а до віднос-

них-ефективність(співвідношення результату і витрат)виробниц-

тва.

З точки зору розмірності,усі економічні параметри можуть

поділятись на екстенсивні і інтенсивні,а також на рівні і по-

токи.

Екстенсивні параметри характеризують систему з

кількісної сторони.До них відносять ряд трудових(кількість

населення,кількість зайнятих тощо),фізичних(виплавка чавуну

чи сталі,добування вугілля тощо),грошових(національне ба-

гатство,продукт,доход тощо)параметрів,екстенсивні величини

завжди мають розмірність.

Інтенсивні параметри характеризують систему з якісної і

структурної сторін.До них,насамперед,слід віднести частину

трудових(рівень зайнятості,приріст населення,частка прац-

івників сфери матеріального виробництва в загальному обсягу

зайнятих тощо),фізичних(ресурсовіддача,урожайність,фондозабес-

печеність,технічна будова капіталу тощо),умовних(частка експо-

рту у виробленому продуктітощо),грошових(норма нагромадження,

вартісна будова капіталу,фондомісткість тощо)параметрів,а та-

кож різні їх комбінації(випуск продукту на душу населення,

ефективність виробництва тощо).Інтенсивні величини можуть ма-

ти розмірність або бути безрозмірними.

Рівень - це економічний параметр, що виступає як наг-

ромаджувач системи,він акумулює вхідні і вихідні потоки.

Рівень повністю описує непорушний(статичний)стан системи і

вимірюється екстенсивними економічними параметрами(рівень

макроекономіки чи мікроекономіки тощо).Потік - економічний па-

раметр,що вимірюється лише в динаміці,тобто є функцією часу.

Потоки залежать від інших потоків,частинами яких вони є,і від

рівнів системи;вимірюється екстенсивними і інтенсивними пара-

метрами,які змінюють свою величину у часі(потоки ресур-

сів,продукту і доходів).

Загальна характеристика економічних параметрів повинна

бути доповненою описанням методів одержання інформації для

кількісної оцінки економічних показників.Будь-яка інфор-

мація,втілена в показниках(параметрах)економічної сис-

теми,добувається трьома основними способами:спостереження за

поведінкою системи експерименту чи експертної діяльності.

Найважливіший метод одержання соціально-економічної

Інформації - спостереження, яке здійснюється шляхом народ-

ногосподарського обліку.Під цим розуміється система органі-

зованого і систематичного виміру соціально-економічних про-

цесів в усіх ланках економіки.Це єдина система,яка охоплює

три взаємозалежних види народногосподарського обліку:опера-

тивний,бухгалтерський і статистичний.

Народногосподарський облік як основний вид одержання соц-

іально-економічної інформації доповнюється проведенням експе-

риментів.

Економічний експеримент передбачає активне втручання в

хід процесу,який досліджується і який характеризує розвиток

економіки в цілому або його окремих ланок в реальних або

штучно створених умовах.Його метою є перевірка гіпотез і по-

будова теорії явища,яке вивчається.В ході експерименту це

явище ретельно спостерігається і вимірюється.Суть експеримен-

ту полягає в дослідженні поведінки того чи іншого об'єкту чи

процесу під дією різних факторів,що вводяться в ході експери-

менту.

Розрізняють економічні експерименти реальні(проводяться

на окремих підприємствах чи в галузях),модельні(проводяться

на моделі)і людино-модельні(ділові ігри).Два останніх доз-

воляють як завгодно змінювати умови експерименту,проводити їх

як на мікро-,так і на макрорівні.

Для одержання соціально-економічної інформації зас-

тосовують і метод експертних оцінок,який полягає у логічних

викладках спеціалістів. Характерні риси цього методу: оцінка

об'єкту дослідження дається групами висококласних професі-

оналів-експертів і грунтується перш за все на їх знан-

нях,досвіді і інтуїції.

В економічній науці існує проблема оцінки основних показ-

ників економічної системи,насамперед,сукупного продукту та

його елементів.Вона виникає з існування двох концепцій виз-

начення продукту-звужувальної і розширювальної.

Згідно звужувальної концепції,яка характерна для мар-

ксистського підходу,праця є продуктивною лише тоді,коли ство-

рює матеріальні блага і послуги,а вся інша праця--

непродуктивна.У відповідності з цими поглядами,суспільний

продукт створюється виключно в сфері,де виробляються матер-

іальні блага і послуги(яку називають виробничою сферою),і не

створюється у сфері нематеріальних благ і послуг(невиробнича

сфера).

За розширювальною концепцією в результат суспільного ви-

робництва зараховуються не лише матеріальні,а й нематеріальні

блага і послуги.При цьому продуктивною вважається будь-яка

праця,що створила те чи інше(матеріальне чи нематер-

іальне)благо і принесла доход.

За цими уявленнями,все суспільне виробництво поділяється

на дві сфери-матеріального(де створюються матеріальні блага)і

нематеріального(де створюються соціально-культурні ціннос-

ті,тобто нематеріальні блага)виробництва.Продуктивною є праця

в обох сферах.

Звужувальна концепція створила свою систему макро-

економічних показників-систему балансу народного гос-

подарства,а розширювальна концепція, яка характерна для за-

хідної(немарксистської)економічної науки, свою систему наці-

онального рахівництва. Кожна із них побудована на відповідних

принципах.

2. Система народногосподарського балансу(СНБ)довгий час була

основою результатів суспільного виробництва в колишніх соці-

алістичних країнах, а отже,і в Україні. Ще й сьогодні наці-

ональна статистика продовжує використовувати основні її

принципи,хоча поступово відбувається перехід до показників

системи національних рахунків(СНР).

До основних принципів СНБ відносять:1)продуктивною вва-

жається лише праця у виробничій сфері,тому враховуються лише

матеріальні блага і послуги;2)продукт оцінюється як в нату-

рально-речовому,так і у вартісному виразі;3)суспільний про-

дукт розраховується з так званим повторним рахун-

ком;4)результати суспільного виробництва зводяться в систему

галузевих і міжгалузевих балансів.

Суспільне виробництво поділчється на два підроз-

діли:перший,що включає усі підприємства і галузі,які вироб-

ляють засоби виробництва і послуги виробничого характеру,і

другий,що включає усі підприємства і галузі,на яких ство-

рюються предмети особистого споживання і надаються послуги

особистого плану.

Загальна сума усіх корисних благ,створених як у пер-

шому,так і у другому підрозділах суспільного виробництва про-

тягом певного проміжку часу(як правило,за рік),утворює вало-

вий суспільний продукт(ВСП),який має як натураль-

но-речовий,так і вартісний вираз.

Виходячи із функціонального призначення різних частин

ВСП,за натурально-речовою формою його структуру можна відоб-

разити таким чином:

ВСП=ФЗ+ФС+ФН,

де ФЗ-фонд заміщення,ФС-фонд споживання,ФН-фонд наг-

ромадження.

Фонд заміщення-частини ВСП,яка використовується для замі-

ни тих засобів праці,що протягом даного року вибули з проце-

су виробництва внаслідок фізичного чи морального зношуван-

ня,тобто амортизувались,і повної заміни предметів праці,які

споживаються одразу протягом одного виробничого цик-

лу.Природно,що фонд заміщення повністю складається із засобів

виробництва(засобів праці і предметів праці).

Фонд споживання - та частина ВСП, що протягом даного

року використовується виключно на особисте споживан-

ня. Зрозуміло,що до його складу входять лише предмети особис-

того споживання і особисті послуги.

Нарешті,фонд нагромадження,який використовується для роз-

ширення масштабів суспільного виробництва шляхом залучення

додаткових виробничих факторів(ресурсів),за своєю натуральною

формою складається з додаткових засобів вироб-

ництва(матеріально-речовий фактор)і додаткових предметів осо-

бистого споживання(призначені для відтворення особистого фак-

тору виробництва-додаткової робочої сили).

2.1. За вартісною формою(у грошовому виразі)ВСП у СНБ має та-

ку структуру:

ВСП=С+(V+m),

де С-стара вартість,(V+m)-нова вартість,V-необхідний про-

дукт,m-додатковий продукт.

Стара вартість складає ту частину вартості ВСП,яка протя-

гом даного року переноситься із засобів вироб-

ництва(амортизація засобів праці і повна вартість предметів

праці)на створений продукт.Ця частина вартості ВСП створена

минулою(старою)працею у попередні періоди(вона втілена у за-

собах виробництва,що використовуються у процесі виробництва в

даному році),тому й називається старою.

Нова вартість складає ту частину вартості ВСП,що ство-

рюється заново живою працею учасників виробництва і додається

да старої вартості.Стара і нова вартість,втілені у про-

дукті,складають його повну вартість.

Уся нова вартість в СНБ утворює чистий продукт сус-

пільства, який є результатом (ефектом) живої праці у даному

році.

Як видно з формули вартісної будови ВСП,чистий продукт

Суспільства (сума нової вартості в масштабах всієї економі-

ки) поділяється на необхідний продукт і додатковий продукт.

Необхідний продукт складає ту частину чистого продукту

суспільства,яка використовується для нормального відтворення

робочої сили,тобто підтримання працездатності людини,включа-

ючи,звісно,і продукт для підтримування життєдіяльності членів

сімей працівників,підготовки нового покоління робочої сили.

Додатковий продукт - це частина чистого продукту,що ство-

рюється понад необхідний продукт.Додатковий продукт викорис-

товується на нагромадження(розширення виробництва),споживання

осіб,не зайнятих в суспільному виробництві(окрім членів сімей

його учасників),державні витрати на оборону,уп-

равління,соціальну допомогу та інше.

Чим більший додатковий продукт,тим більші можливості

суспільства в нарощуванні обсягів виробництва,підвищенні доб-

робуту населення.

Співвідношення додаткового і необхідного продукту нази-

вають нормою додаткового продукту.Вона розраховується таким

чином:

Норма Додатковий продукт(m)

додаткового= ----------------------- * 100.

продукту Необхідний продукт(V)

Обсяг необхідного продукту характеризує добробут населення,а

додаткового продукту-можливості країни у розширенні обсягів

виробленого суспільного продукту,оборонної і на-

уково-технічної могутності,соціального захисту населен-

ня.Додатковий продукт є фундаментом зростання народного доб-

робуту у майбутньому.Тому без додаткового продукту не може

існувати жодне суспільство.

Важливим показником,який характеризує ефект суспільного

виробництва,є кінцевий продукт суспільства-останній показник

СНБ.

Кінцевий продукт суспільства у вартісній формі є грошо-

вим виразом сукупної праці-як минулої(старої),так і нової-на

усіх стадіях виробництва без врахування вартості проміжного

продукту і вартості незавершеного виробництва.Тобто мова йде

про вартість прдукту,призначеного для кінцевого споживання.

Отже,СНБ-така система макроекономічного обліку,яка

відповідає звужувальній концепції трактування суспільного

продукту.

3. Система національного рахівництва(СНР), або система націо-

нальних рахунків, як її ще називають, широко використовується

в економічній статистиці країн ринкової економіки,а також

ООН.

В основу СНР покладено концепцію господарського круго-

обігу(кругообіг ресурсів,продукту і доходів),яка побудована

на таких принципах:

1)продуктивною є будь-яка праця,що приносить доход,тому

у сферу обліку включається і сфера нематеріального вироб-

ництва(яка в СНБ називається невиробничою);

2)грошові витрати і доходи в суспільстві еквівален-

тні,тобто доходи дорівнюють витратам;

3)виробництво,розподіл,обмін і споживання продукту і до-

ходів розглядаються як взаємопов'язані сторони єдиного проце-

су відтворення.

СНР-це,насамперед,система макроекономічних показ-

ників(параметрів).До таких відносять вартісні показники,які

характеризують річний потік суспільного продукту і наг-

ромаджений обсяг національного багатства,а також кількість

населення і обсяг трудових ресурсів.Всі вказані показники

взаємопереплетені і утворюють єдину систему.

3.2. Основою визначення сукупності показників, які харак-

теризують суспільний продукт, є валовий продукт фірм.Його

вартість складається із вартості спожитих засобів виробництва

і вартості необхідного і додаткового пролукту.До вартості

спожитих засобів виробництва входять вартість використаних

предметів праці(поточні матеріальні витрати)і амор-

тизація.Поскільки перша вказана частина вартості не є резуль-

татом засобів праці діяльності даної фірми, а включає вит-

рати на закупівлі сировини,матеріалів,палива,енергії і на

одержання послуг виробничого характеру,вона може виключатись

із вартості валового пролукту.Результатом цього стає те,що в

добавлену(додану)вартість,яка в СНР є грошовим результатом

діяльності підприємства,включається амортизація та вартість

необхідного і додаткового продукту:

Додана вартість = А + V + m

При обчисленні обсягу суспільного продукту враховується лише

додана вартість.Сума річної добавленої вартості усіх фірм

країни утворює валовий внутрішній продукт(ВВП).Будучи вироб-

леним на усій території країни,він включає в себе споживання

і інвестиції.

Споживання складається із особистого споживання,яке

здійснюється в домашніх господарствах,і суспільного споживан-

ня,яке реалізується в установах сфери нематеріального вироб-

ництва.До складу споживання включають усі купівні,суб'єктами

яких виступають домашні господарства за відрахуванням витрат

на придбання основного капіталу.

Інвестиції представлені лише тими благами у складі

ВВП,які не спожиті протягом року,а утворюють запас,збільшуючи

тим самим націонаальне багатство.Вони включають:а)інвестиції

на заміщення зношених частин основного капіталу;б)інвестиції

на приріст(нагромадження)основного капіталу;в)зміну запасів і

ресурсів.

Суб'єктами інвестицій є держава і фірми(в будинки і спо-

руди виробничого призначення,в машини і обладнання),домашні

господарства(в житло).

Валовий внутрішній продукт слід відрізняти від валового

нціонального продукту(ВНП),який використовується на території

країни.Яка між ними різниця?

Частина продукту,виробленого в країні,як відомо,

вивозиться за кордон(експорт),водночас із-за кордону ввози-

ться певний обсяг продукту(імпорт).Різниця між ВВП і чистим

експортом дорівнює валовому національному продукту.

Отже, ВВП-продукт, вироблений в країні, а ВНП-продукт,

використаний в межах даної країни. ВВП і ВНП передусім ви-

мірюють вартість вироблених товарів та послуг,за винятком тієї

її частини,яка витрачається у процесі виробництва. Тому вони

виступають як вартість кінцевих товарів і послуг і як сума

доданої вартості в усіх галузях економіки.

ВНП також включає доходи громадян, що проживають за кордоном, і прибуток, отриманий в інших країнах транснаціональними корпораціями, але не включає прибуток іноземних інвесторів, що функціонують в даній країні. Цей показник рахується основним показником економічної активності, хоча в деяких країнах, що розвиваються із-за труднощів підрахунку ВНП використовується для виміру економічної активності показник ВВП.

Номінальний ВНП – це ВНП, виміряний в цінах того ж періоду, за який визначається тобто в поточних цінах. В США біля половини приросту номінального ВНП приходиться на ріст цін чи інфляцію. (Інфляція визначається як ріст цін по відношенню до існуючого рівня цін в економіці. Вона розраховується як процентний ріст до попереднього періоду.)

Реальний ВНП вимірюється вартістю виробленої продукції за різні роки з використанням цін спільного базового року. Реальний ВНП виміряє реальний ріст, тобто ріст, який не враховує ефект інфляції.

Потенційний ВНП вимірюється рівнем, на якому б знаходився реальний ВНП, якщо б усі ресурси повністю використовувалися. Це не означає, що ресурси праці і капіталу використовуються повністю тобто на 100%. Це не можливо, безробіття від 2 до 5,5% природнє, так як робочі по своєму бажанні міняють місце праці, а також із-за тимчасової втрати роботи. (Велике розкидання цієї норми безробіття в умовах повної зайнятості, відображає рівень ефективності в різних країнах, на яку впливає ефективність системи перерозподілу робочої сили.) За “повне використання” основного капіталу зазвичай приймається коефіцієнт загрузки виробничих потужностей 85-90 %.

Недооториманий ВНП (розрив ВНП) представляє собою різницю між дійсним і потенціальним об”ємом виробництва. Він вимірюється як різниця між поточним виробництвом і рівнем виробництва, який міг би бути при повному використанні наявних ресурсів. Якщо випадково розрив буде позитивним, то це буде означати зверхвикористання праці (наприклад, при значному розповсюдженні наднормової праці) або дуже високий рівень використання виробничих потужностей. Поняття потенціального виробництва, а також розрив ВНП важливі, оскільки вони окреслюють ті загальні цілі, які політики повинні висувати, розробляючи програми розвитку економіки.. З допомогою цих понять вимірюються загальні втрати в економіці.

Значні відмінності є між показниками"продукт"і "до-

ход". ВВП і ВНП обчислюються у цінах виробництва. Однак в

реальному житті ми маємо справу з цінами споживання,які

відхиляються від перших під тиском непрямих податків і дер-

жавних субсидій.Доходи визначаються саме в цінах споживан-

ня.Тому корекція валового внутрішнього продукту на величину

непрямих податків(віднімаються)і державних суб-

сидій(додаються)утворює валовий внутрішній доход,а корекція

валового національного продукту-утворює валовий національний

доход,або доход нації.Проведена між понят-

тями"продукт"і"доход "відмінність висвічує таку обставину:-

"продукт" відображає рівень економічної актив-

ності(діяльності), а "доход"-рівень добробуту народу(нації).

Чисті інвестиції - це різниця між валовими інвестиціями

і амортизацією. Валові приватні внутрішні інвестиції включають виробництво всіх інвестиційних товарів призначених для заміщення машин, верстатів, обладнання і споруд, які спожиті в процесі виробництва в поточному році плюс будь-які чисті прибавки до об”єму капіталу в економіці. По суті, валові інвестиції включають як суму відшкодування, так і приросту інвестицій. (Поняття “капітал”, або “інвестиційні ресурси”, як стверджують відомі американські економісти Макконеллі Брю, включає всі вироблені засоби виробництва (всі види інструментів машини, обладнання, складські приміщення, транспортні засоби і мережа збуту), які використовуються у виробництві товарів і послуг та в доставці до кінцевого споживання. Виробництво і накопичення засобів виробництва називається інвестуванням. “Інвестиційні витрати” включають в основному три компоненти: 1) всі кінцеві закупки машин, обладнання і верстатів підприємцями; 2) все будівництво; 3) зміна запасів. Зміни в запасах відносяться до інвестицій, тому, що збільшення запасів є в дійсності “продуктом”, який не споживається, а це і є інвестицією.

Звідси з'являються нові модифікації суспільного продукту:чистий внутрішній продукт (ВВП мінус амортизація); чистий національний продукт (ВНП мінус амортизація); чистий внутрішній доход (валовий внутрішній доход мінус амортизація); чистий національний доход (валовий національний доход мінус амортизація).

Отже,головними макроекономічними показниками,які харак-

теризують абсолютний результат(ефект)суспільного вироб-

ництва,є такі: 1)валовий внутрішній продукт(ВВП);2)валовий

національний продукт(ВНП);3)чистий внутрішній продукт;

4)чистий національний продукт(ЧНП);5)валовий внутрішній до-

ход;6)валовий національний доход;7)чистий внутрішній до-

ход;8)чистий національний доход.

Усі показники внутрішнього продукту чи доходу харак-

теризують виробництво,а всі національні показники - споживан-

ня.

Схематично модифікація суспільного продукту показана.

A V m

Додана вартість


А

А


ЧВП

ВВП

ВНП

Непрямі

податки

Непрямі

ЧЕ


ЧВД

ВВД

ВНД

А



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Назва реферату: Макроекономічні параметри та методи їх вимірювання Розділ

    Реферат
    ВНП також включає доходи громадян, що проживають за кордоном, і прибуток, отриманий в інших країнах транснаціональними корпораціями, але не включає прибуток іноземних інвесторів, що функціонують в даній країні.
  2. Курс лекцій Курс лекцій "Макроекономіка" рекомендований для використання в навчальному процесі

    Курс лекцій
    МАКРОЕКОНОМІКА. Курс лекцій для студентів еко-номічних спеціальностей вищого навчального закладу. - Чернігів: КП “Видавництво “Чернігівські обереги”, 2002.
  3. Об’єкт та предмет макроекономіки

    Документ
    Об’єкт м/е випливає з практичної фунції. Якщо практ ф-ією є забезпечення сусп.-ва сумою знань про способи підвищення ефективності економіки, то її об’єктом мають буи не окремі економічні суб’єкти, а економіка в цілому.
  4. Міністерство освіти І науки україни донецький національний унивіеситет економіки та торгівлі імені михайла туган-барановського інститут економіки І управління

    Документ
    4. Перелік запропонованих програм навчання з присвоєнням ступенів (бакалавр, спеціаліст, магістр), кваліфікацій і тривалості навчання за кожною з них.
  5. Самарський інститут бізнесу та управління кримський інститут бізнесу центр розвитку освіти, науки та інновацій управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності

    Документ
    Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності / Матеріали V міжнародної науково-практичної конференції 20-22 жовтня 2011 р. – Сімферополь: Кримський інститут бізнесу УЕУ, 2011.

Другие похожие документы..