Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Расписание'
00-13.30 13.40-15.10 15. 0-1 .50 МАСПО Доцент Салимова С.М. 1/ 17.00-18.30 МАСПО Доцент Салимова С.М. 1/ 18.40- 0.10 0. 0- 1.50 Ср. 8.30-10.00 Психоло...полностью>>
'Конспект'
План-Развитиепо открытому направлению 140400 «Электроэнергетика и электротехника» подготовки бакалавров техники и технологии профиля: «Электрооборудо...полностью>>
'Документ'
Группа заболеваний: дорсопатии; деформирующие дорсопатии; спондилопатии; болезни мягких тканей; болезни мышц; поражения синовиальных оболочек и сухожи...полностью>>
'Документ'
Поводом для написания любой статьи всегда служат какие-то события. В данном случае события произошли вокруг Косово. Но толчком, как правило, могут по...полностью>>

Главная > Диплом

Сохрани ссылку в одной из сетей:

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМ. П. Л. ШУПИКА

Львівский державний медичний університет
ІМ. ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

      ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

«З А Т В Е Р Д Ж Е Н О»

_____________ В.Г. Пєрєдєрій

«____»_______________2006 р.

ТИПОВИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН І ПРОГРАМА

Спеціалізації (інтернатури) випускників вищих медичних закладів освіти ІІІ-ІVрівня акредитації з фаху
„ЗАГАЛЬНА ПРАКТИКА-СІМЕЙНА МЕДИЦИНА”

КИЇВ – 2006

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМ. П. Л. ШУПИКА

Львівский державний медичний університет ІМ. ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

      ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ТИПОВИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН І ПРОГРАМА Спеціалізації (інтернатури) випускників вищих медичних закладів освіти ІІІ-ІVрівня акредитації з фаху

ЗАГАЛЬНА ПРАКТИКА-СІМЕЙНА МЕДИЦИНА”

КИЇВ – 2006

Заступник директора департамента Ректор НМАПО ім. П. Л. Шупика

кадрової політики, освіти та науки член – кор. АМН України,

МОЗ України проф. Ю. В. Вороненко

проф. О. П. Волосовець ___________________________

______________________________ «____»________________ 2006 р.

«____»________________2006 р.

Типовий навчальний план та програма інтернатури випускників медичних вищих навчальних закладів освіти ІІІ – ІV рівнів акредитації з спеціальності „Загальна практика – сімейна медицина” розроблені співробітниками кафедр Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького, Харківської медичної академії післядипломної освіти відповідно до наказу МОЗ України №81 від 23.02.2005р. „Про затвердження Переліку спеціальностей та строки навчання в інтернатурі випускників медичних і фармацевтичних вищих навчальних закладів, медичних факультетів університетів” та наказу МОЗ України від 25.11.2005р. №621 „Про внесення змін до наказу МОЗ України №81”.

Рецензенти:

Коваленко В. М. – доктор медичних наук, професор, член – кор. АМН України, головний спеціаліст з внутрішніх хвороб МОЗ України.

Гиріна О. М. – доктор медичних наук, професор, завідуюча кафедри поліклінічної терапії та сімейної медицини НМУ ім. Богомольця.

Навчальний план і програма схвалені координаційною науково – методичною радою з післядипломної освіти лікарів і провізорів при департаменті кадрової політики, освіти і науки Міністерства охорони здоров’я України

«_______»___________________ 2006 р.

СКЛАД РОБОЧОЇ ГРУПИ

Вороненко Ю.В. – ректор Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, член – кор. АМН України, доктор медичних наук, професор.

Лисенко Г.І. – доктор медичних наук, професор, декан факультету „Загальна практика-сімейна медицина”, завідувач кафедри сімейної медицини Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Президент Української Асоціації сімейних лікарів.

М’ясніков В.Г. - доктор медичних наук, професор, проректор з учбової роботи Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика.

Кияк Ю.Г. – доктор медичних наук., професор, завідувач кафедри сімейної медицини.

Заремба Є.Х. – академік АН ВШУ, доктор медичних наук., професор кафедри сімейної медицини ФПДО Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького.

Корж О.М. - доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри загальної практики - сімейної медицини Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Снопков Ю.П. - доктор медичних наук., професор кафедри загальної практики - сімейної медицини Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Ященко О.Б. - кандидат медичних наук, доцент кафедри сімейної медицини Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика.

Січкоріз О.Є. - кандидат медичних наук, доцент, декан ФПДО Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького.

Марченко В.Г. – доктор медичних наук., професор, проректор з учбової роботи Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Вернер О.М. – кандидат медичних наук, доцент, начальник навчального відділу Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика.

Нікольська О.І. – кандидат медичних наук, доцент, завідуюча сектором інтернатури Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика.

Данилюк С.В. - кандидат медичних наук, доцент кафедри сімейної медицини Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика.

Хіміон Л.В. - кандидат медичних наук, доцент кафедри сімейної медицини Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика.

Матюха Л.Ф. - кандидат медичних наук, доцент кафедри сімейної медицини Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика.

Скибчик В.А.– кандидат медичних наук, доцент кафедри сімейної медицини ФПДО Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького.

Соломенчук Т.М. – кандидат медичних наук, доцент кафедри сімейної медицини ФПДО Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького.

Волошиновська С.Й. – кандидат медичних наук, доцент кафедри сімейної медицини ФПДО Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького.

Світлик Г.В. – кандидат медичних наук, доцент кафедри сімейної медицини ФПДО Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького.

Цогоєва Л.М. – кандидат медичних наук, доцент кафедри загальної практики - сімейної медицини Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Лаврова Є.В. - кандидат медичних наук, доцент кафедри загальної практики - сімейної медицини Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Бережний В.В. - доктор медичних наук, професор, зав. кафедрою педіатрії № 2 Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика.

Шунько Є. Є.- доктор медичних наук, зав. кафедрою неонатології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика.

Корнєва В.В. - кандидат медичних наук, доцент кафедри педіатрії №2 Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика.

Лакша О.Т. - кандидат медичних наук, доцент кафедри неонатології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

В умовах адаптації галузі охорони здоров'я України до нових економічних відносин первинній медико-санітарній допомозі на засадах сімейної медицини відведена провідна роль у медичному забезпеченні населення. Це визначено в Концепції розвитку охорони здоров’я населення України, затвердженій Указом Президента України від 7 грудня 2000 року за № 1313/2000.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 96 від 24.02.1992 року "Про зміни організації спеціалізації (інтернатури) випускників медичних і фармацевтичних інститутів і медичних факультетів університетів" і наказу МОЗ України №53 від 02.04.1992 року "Про зміни в післядипломній підготовці випускників медичних і фармацевтичних інститутів і медичних факультетів університетів" розпочата 2-річна спеціалізація (інтернатура) за спеціальністю "Загальна практика – сімейна медицина".

Згідно Положення про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 вересня 1996 р. №291, спеціалізація (інтернатура) є обов'язковою формою післядипломної підготовки випускників усіх факультетів медичних і фармацевтичних вищих закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації, після закінчення якої їм присвоюється кваліфікація лікаря (провізора) - спеціаліста певного фаху.

Пріоритетним напрямком розвитку сімейної медицини вважається підготовка фахівців за спеціальністю “Загальна практика – сімейна медицина” на післядипломному етапі освіти шляхом спеціалізації випускників вищих медичних навчальних закладів у 2-річній інтернатурі.

В інтернатуру зараховуються випускники вищих медичних закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації після складання державних іспитів та присвоєння кваліфікації лікаря і отримання диплому. Підставою для зарахування в інтернатуру є диплом лікаря, посвідчення про скерування на роботу за персональним розподілом або довідка про право на самостійне працевлаштування.

Інтернатура проводиться у формі очно-заочного навчання на кафедрах вищих медичних закладів освіти ІІІ-IV рівнів акредитації і закладів післядипломної освіти та стажування в базових установах охорони здоров'я. Базою стажування для лікарів-інтернів спеціальності "Загальна практика – сімейна медицина" повинні бути амбулаторії сімейного лікаря чи відділення сімейної медицини в складі міських поліклінік.

Початок навчання з 1 серпня. Випускники, які з поважних причин не можуть своєчасно приступити до навчання в інтернатурі, зобов’язані до 15 серпня повідомити про це Головне управління державної служби та медичних кадрів Міністерства охорони здоров’я України. Якщо випускник без поважних причин не приступив до навчання в інтернатурі до 1 вересня, то він не допускається до проходження інтернатури. У цьому випадку він, за поданням управління охорони здоров’я обласної держадміністрації, може бути зарахований до інтернатури з початку наступного навчального року з дозволу Головного управління державної служби та медичних кадрів Міністерства охорони здоров’я України.

Метою інтернатури є поглиблення теоретичної та практичної підготовки випускників вищих навчальних закладів, набуття ними професійних практичних навичок і вмінь, формування професійної готовності до самостійної лікарської діяльності, формування сімейного лікаря, як організатора та координатора лікувально-діагностичної та профілактичної роботи на територіальній дільниці тощо.

Згідно вимог сьогодення організація навчального процесу вимагає трансформації і приближення національних законодавчих документів та навчальних програм і планів до вимог Болонської декларації, яка прийнята 34 європейськими державами. Основним завданням цього процесу є формування загальноєвропейського освітнього простору. Ці обставини вимагають розробки єдиної концепції модернізації як додипломної, так і післядипломної медичної освіти України з урахуванням вимог Болонського процесу та збереження основних досягнень національної системи підготовки кваліфікованих кадрів різного рівня кваліфікації. Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою.

Вперше в Україні створена програма інтернатури зі спеціальності „Загальна практика – сімейна медицина структурована за кредитно-модульним принципом.

Згідно вимог Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи ECTS та положень „Тимчасового положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців” 1 тиждень = 1,5 кредиту; 1 кредит ECTS становить 30 академічних годин. Загальне навчальне навантаження інтернів на тиждень становить 1,5 кредиту (45 навчальних годин, з яких аудиторних – не більше 30). Термін навчання в інтернатурі за фахом „Загальна практика – сімейна медицина” складає, згідно наказу МОЗ України №220 від 28.04.2004 року, 2 роки.

Навчальний план та програма розраховані на 2 роки спеціалізації (інтернатура). Протягом першого року (6 місяців) навчання на відповідних кафедрах медичних вищих навчальних закладів IV рівня акредитації, 5 місяців — праця в амбулаторії (відділенні) сімейної медицини, 1 місяць — відпустка. Протягом другого року (4 місяці) навчання на відповідних кафедрах вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації, 7 місяців — праця в амбулаторії (відділенні) сімейної медицини, 1 місяць — відпустка. Таким чином, на очному циклі навчання протягом 10 міс. інтерни відпрацьовують 1980 год., що складає 66 ECTS, а на заочному циклі протягом 12 міс. інтерни навчаються 2340 год., що становить 78 ECTS. Всього протягом 2-х років навчання інтерн відпрацьовує 4320 год. та набирає 144 ECTS.

Відповідно до вимог Болонського процесу програма дисциплін структурована на модулях, до складу яких входять блоки змістових модулів. Обсяг навчального навантаження інтернів описаний у кредитах ECTS – залікових кредитах, які зараховуються інтернам при успішному засвоєнні ними відповідного модулю (залікового кредиту), як сукупності їх блоків.

Кожний модуль являє собою відносно самостійний фрагмент програми, що містить значну за обсягом і змістом теоретичну і практичну інформацію. Кожний модуль складається з змістових модулів, які, в свою чергу, розподілені за темами. Тема – частина змістового модулю, що об’єднує коло конкретних, достатньо вузьких теоретичних питань, практичних вмінь та навиків. Програма містить як змістові модулі з основної, так і з додаткових дисциплін, на які відведено 36 годин (організація невідкладної медичної допомоги населенню при надзвичайних ситуаціях, СНІД, вірусні гепатити, радіаційна медицина, особливо небезпечні інфекції, медична інформатика). Враховуючи великий обсяг знань та вмінь, якими сімейний лікар має оволодіти під час навчання в інтернатурі, та короткий строк навчання (22 міс.), з програми вилучені військово-спеціальна підготовка, військово-медична підготовка, клінічна імунологія. Вивчення цих дисциплін, які безумовно представляють інтерес для сімейного лікаря, потребують достатнього часу. Тому їх опанування доцільно проводити на циклах тематичного удосконалення.

Вперше в навчальному плані та програмі інтернатури розписано заочний етап з чітким розподілом годин на окремі модулі та блоки.

Вперше виділено час для самостійної роботи та розписаний чіткий перелік тем, які лікар-інтерн має засвоїти самостійно, як на очному, так і на заочному етапі навчання.

Для виконання даної програми в процесі навчання передбачено різні види занять: лекції, семінари, практичні заняття на кафедрі, курація хворих на заочній базі стажування та самостійна робота.

У відповідності з вимогами сьогодення на кафедрі на лекції відводиться не більше 5%, на практичні заняття на кафедрі - не менше 70%, на семінарські заняття – 10-15%; на самостійну роботу відводиться 30 -35% від загального часу, як на очному, так і на заочному циклах навчання. Решту часу на заочному циклі лікар-інтерн проводить курацію хворих під керівництвом безпосереднього керівників (тренерів) на базі стажування.

Під час навчання на кафедрах дозволяється зміна навчального плану, програми в межах 15% годин на розгляд викладачів кафедр з наступним затвердженням цих змін методичною комісією факультету (інституту).

Засвоєння теми контролюється на практичних та семінарських заняттях у відповідності до конкретних цілей, засвоєння змістових модулів – на практичних підсумкових заняттях. Підсумковий контроль засвоєння модулів або блоків здійснюється по їх завершенню. Для контролю рівня знань і практичних навиків лікар-інтерн після кожного модулю або блоку (на які поділені модулі) програми складає проміжну атестацію, за результатами якої він отримує заліковий кредит. Оскільки окремі модулі включають підготовку як на очному, так і на заочному циклах навчання, підсумковий контроль слід проводити по їх завершенню. Це вимагає перегляду графіку навчального процесу з неодноразовим приїздом слухачів, як в академії післядипломної освіти, так і на бази стажування. Оскільки на сьогоднішній день, враховуючи недостатнє фінансування, це викликає певні труднощі, доцільно проводити підсумковий контроль декількох модулів, вивчення яких уже цілком завершено (тобто відпрацьовані очний та заочний етапи підготовки) або 1 раз на три місяці при виїзді атестаційних комісій закладів післядипломного навчання в обласні центри, або перед другим очним циклом навчання. Це дає можливість інтернам, які не здали підсумковий контроль з окремого модулю, допрацювати незасвоєні питання в індивідуальний час у період, який залишився до закінчення інтернатури та спробувати здати підсумковий контроль з модулю повторно.

Оцінка успішності лікаря-інтерна з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою, як середньоарифметична оцінка засвоєння відповідних модулів і має визначення за системою ECTS та шкалою, прийнятою в Україні.

Для тих інтернів, які хочуть поліпшити успішність дисципліни за шкалою ECTS, кінцевий контроль здійснюється додатково, по завершенню вивчення дисципліни під час іспиту, комісійно у відповідності з кінцевим і конкретними цілями з дисципліни.

По закінченню інтернатури проводиться заключний атестаційний іспит. Інтерни, які успішно склали іспит, отримують сертифікат лікаря встановленого зразка за фахом “Загальна практика-сімейна медицина”.

Графік навчального процесу

Роки навчан­ня

Місяці

VIII

IX

X

XI

XII

I

II

III

IV

V

VI

VII

1-й рік

Б

К

К

К

К

К

К

Б

Б

Б

Б

В

2-й рік

Б

Б

Б

Б

Б

Б

Б

К

К

К

К

В

Примітка: Б – стажування на базі

К – навчання на кафедрі та суміжних кафедрах

В – відпустка

Основною метою роботи на базах стажування є засвоєння професійних практичних навичок і вмінь, вивчення основних особливостей організації роботи сімейного лікаря та підготовки лікаря-інтерна до самостійної роботи в амбулаторії (відділенні) сімейної медицини. Виконання навчальної програми на базі стажування досягається шляхом їх практичної лікарської діяльності під керівництвом безпосереднього керівника інтернів в амбулаторії (відділенні) сімейної медицини протягом всього періоду перебування на базі.

Якщо в амбулаторії сімейної медицини на базі стажування неможливо забезпечити умови для виконання всього обсягу роботи, передбаченого програмою навчання лікаря-інтерна за фахом “Загальна практика – сімейна медицина”, керівнику лікаря – інтерна на заочній базі стажування рекомендується забезпечити можливість отримання лікарем – інтерном необхідних знань та вмінь на базі спеціалізованих кабінетів багатопрофільних поліклінік.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека дніпропетровщина у полум’ї війни

    Документ
    Великий подвиг: КПРС – натхненник і організатор боротьби радянського народу проти фашистських загарбників у роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.

Другие похожие документы..