Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Книга'
Под властью Рима 10. Правление Сангедрина 11. Месопотамский центр 1 . Создание Талмуда КНИГА III Диаспора (4 5 - 149 гг.) 13. Диаспора в Европе 14....полностью>>
'Документ'
Глава 2. Общая характеристика наследования по завещанию2.1. Эволюция наследования по завещанию в России 212.2. Понятие и принципы наследования по за...полностью>>
'Публичный отчет'
Администрацией округа уделяется постоянное внимание агропромышленному комплексу, принимаются эффективные меры по преодолению финансово-экономических ...полностью>>
'Программа'
Психоанализ З. Фрейда (1856-1939) как общепсихологическое учение о личности. Представление о структуре психики и ее уровнях: сознании (Эго), предсозн...полностью>>

Главная > Документ

Сохрани ссылку в одной из сетей:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

ЗАТВЕРДЖУЮ

Ректор КНУТД

__________________І.М.Грищенко

«____»_______________ 2011 р.

ПРОГРАМА ФАХОВИХ

ВСТУПНИХ ВИПРОБУВАНЬ

на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр

зі спеціальності 8.05080202 «Електронні системи»

шифр назва спеціальності

РЕКОМЕНДОВАНО РОЗГЛЯНУТО ТА СХВАЛЕНО

вченою радою факультету на засіданні кафедри

ТОСУ електроніки та електротехніки

від 9 лютого 2011 р. від 13 січня 2011 р.

протокол № 6 протокол № 7

Київ – 2011

1. ВСТУП

Фахові вступні випробування для вступу на навчання за рівнем магістр зі спеціальності «Електронні системи» проводяться у вигляді письмового іспиту. Завдання для фахового вступного випробування розроблені у тридцяти варіантах і спрямовані на виявлення рівня підготовки по шукачів для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр (8.05080202).

Участь у вступних випробуваннях можуть приймати пошукачі, які закінчили навчання і отримали диплом бакалавра напряму «Електронні пристрої та системи» (6.050802). Кожен з варіантів завдань містить п’ять запитань, які охоплюють більшість головних дисциплін, викладених у розділах 1.3, 2.1, 2.2, 2.3 навчальної програми бакалаврів напряму «Електронні пристрої та системи». Виставлення оцінки за вітчизняними критеріями оцінюється за чотирибальною системою, а за стандартом ECTS – за стобальною.

Програма має сім розділів по головних напрямках підготовки бакалаврів напрямку «Електронні пристрої та системи». Цими розділами є:

  • теорія електричних та електронних кіл;

  • теорія поля;

  • моделювання в електроніці;

  • аналіз електронних схем;

  • цифрові автомати;

  • автоматизація схемотехнічного проектування;

  • теорія автоматичного регулювання.

Зміст розділів у завданні представлений відповідними запитаннями.

2. СТИСЛИЙ ЗМІСТ РОЗДІЛІВ

2.1. Теорія електричних та електронних кіл.

Предмет, мета та завдання дисципліни

Курс «Теорія електронних та електричних кіл» займає одне з основних місць серед прикладних дисциплін, що визначають рівень фахової підготовки бакалаврів напряму 6.050802 «Електронні пристрої та системи». Знання, отримані в даному курсі, є основою для вивчення наступних дисциплін, які вивчаються у рамках даного фаху.

Базою для вивчення цієї дисципліни є знання, отримані при вивченні курсів «Фізика» та «Вища математика».

Предметом вивчення курсу є поняття, зміст і загальні напрямки теоретичних основ електротехніки, методи розрахунку електричних та електронних кіл постійного, синусоїдального та періодичного несинусоїдального струму, а також перехідних процесів в електричних колах.

Метою вивчення даної дисципліни є набуття теоретичних і практичних знань в галузі теорії електричних та електронних кіл.

Задача вивчення даної дисципліни складається в освоєнні студентами основних понять теоретичних основ електротехніки, а також методів розрахунку електричних та електронних кіл.

Література

  1. Перхач В.С. Теоретичні основи електротехніки. Лінійні кола. – К.: Вища школа, 1992. – 506 с.

  2. Бессонов Л.А. Теоретические основы электротехники. Электрические цепи. – М.: Высшая школа, 1982. – 530 с.

  3. Збірник задач з теоретичних основ електротехніки. За ред. Воробкевича А.Ю., Шегедина О.І. – К: Магнолія Плюс, 2004. – 224 с.

  4. Зевеке Г.В., Ионкин П.А., Нетушил А.В., Страхов С.В. Основы теории цепей. – М.: Энергия, 1975. – 752 с.

  5. Шебес М.С., Каблукова М.В. Задачник по теории линейных электрических цепей. – М.: Высшая школа, 1990. – 544 с.

  6. Артеменко М.Ю., Кулєшов Ю.Є.. Матричні методи в теорії електричних та електронних кіл. – К.: КНУТД, 2007. – 152 с.

2.2. Теорія поля.

Предмет, мета та завдання дисципліни

Курс «Теорія поля» є базовою дисципліною у теоретичній підготовці фахівців електроніки. Курс «теорія поля» надає фахівцю апарат для визначення електричних властивостей елементів та систем розподілених у просторі та є перехідним мостом між електричними колами з зосередженими та розподіленими параметрами.

Метою вивчення дисципліни є оволодіння базовою електротехнічною підготовкою, необхідною для вивчення електромагнітних процесів в елементах і пристроях електротехнічної та електронної техніки.

Задача вивчення дисципліни складається в освоєнні найбільш загальних законів і властивостей електромагнітного поля та спеціальних розділів теорії лінійних і нелінійних електричних ланцюгів.

Вивчення дисципліни ґрунтується на знаннях, отриманих з курсів «Фізика» та «Вища математика», а також курсу «Теорія електричних і електронних ланцюгів».

Теорія електромагнітного поля є дисципліною прикладною, тому основним завданням є формування у студентів навичок практичного вирішення задач розрахунку електричних, магнітних і електромагнітних полів, синтезу і аналізу електричних ланцюгів.

Література

  1. Бессонов Л.А. Теоретические основы электротехники. Электромагнитное поле. – М.: Высшая школа, 1986.

  2. Комаров М.С., Кулєшов Ю.Є. Методи розрахунку перехідних процесів в електричних колах. – К.: КНУТД, 2007.

  3. Шостак Р.Я. Операционное вычисление. – М.: Высшая школа, 1972.

  4. Миролюбов Н.Н. и др. Методы расчета электростатических полей. – М.: высшая школа, 1963.

2.3. Моделювання в електроніці.

Предмет, мета та завдання дисципліни

Курс «Моделювання в електроніці» є однією з базових дисциплін, що формують професійні знання бакалаврів напряму «Електронні пристрої та системи».

ПРЕДМЕТ: вивчення методів моделювання та особливостей їх застосування щодо елементів та пристроїв промислової електроніки. Докладно розглядаються питання, які пов’язані з формуванням та алгоритмізацією побудови математичних моделей, методами аналізу усталених і перехідних процесів, рішенням задач моделювання з використанням сучасних комп’ютерних технологій.

МЕТА: вироблення у студентів навиків активного вживання ЕОМ при моделюванні процесів в електричних і електронних пристроях, опанування основних методів і прийомів роботи з програмним забезпеченням Or CAD 9.2, створення моделей пристроїв, проведення обчислювальних експериментів і відображення результатів проектування.

ЗАВДАННЯ: вивчення методик вирішення завдань моделювання електроустаткування, алгоритмів розрахунку параметрів і характеристик елементів схем заміщення електричних кіл, трансформаторів, електроперетворювальних напівпровідникових діодів і транзисторів та інших елементів електроенергетичних систем.

Література

  1. Норенков И.П. Введение в автоматизированное проектирование технических устройств и систем. – М.: Высшая школа, 1980. – 311 с.

  2. Бененсон З.М., Елистратов М.Р., Ильин Л.К. и др. Моделирование и оптимизация на ЭВМ радиоэлектронных устройств. /Под ред. Бененсона З.М. – М.: Радио и связь, 1981.

  3. Ильин В.Н., Фролкин В.Т., Бутко А.И. и др. Автоматизация схемотехнического проектирования: Учебное пособие для вузов. /Под ред. Ильина В.Н. – М.: Радио и связь, 1987. – 368 с.

  4. Сигорский В.П., Петренко А.И. Алгоритмы анализа электронных схем. – К.: Техніка, 1970. – 396 с.

  5. Скурихин В.И., Шифрин В.Б., Дубровский В.В. Математическое моделирование. – К.: Техніка, 1983. – 360 с.

2.4. Аналіз електронних схем.

Предмет, мета та завдання дисципліни

Курс «Аналіз електронних схем» є базовою дисципліною у теоретичній підготовці фахівців у галузі електроніки. Курс «Аналіз електронних схем» надає фахівцю апарат для визначення електричних властивостей пристроїв електроніки.

Метою вивчення дисципліни є оволодіння базовою підготовкою, необхідною для вивчення електромагнітних процесів в елементах і пристроях сучасної електротехнічної та електронної техніки.

Задача вивчення дисципліни складається в освоєнні найбільш розповсюджених методів та набутті навиків їх використання у вирішенні практичних задач.

Вивчення дисципліни ґрунтується на знаннях , отриманих з курсів «Фізика» та «Вища математика», а також курсу «Теорія електричних і електронних кіл».

Література

  1. Сигорский В.П., Петренко А.И. Основы теории электронных схем. – К.: Вища школа, 1971.

  2. Комаров М.С., Кулєшов Ю.Є. Аналітичні методи аналізу електронних схем. – К.: КНУТД, 2005.

  3. Степаненко И.П. Основы теории транзисторов и транзисторных схем. – М.: Энергия, 1967.

  4. Нагорный Л.Я. Аналіз и расчет усилительный схем. – К.: Гостехиздат УССР, 1963.

2.5. Цифрові автомати.

Предмет, мета та завдання дисципліни

Програма курсу «Цифрові автомати» входить до складу комплексних типових програм неперервної підготовки студентів напрямку «Електронні пристрої та системи».

Предметом навчальної дисципліни є базова підготовка студентів в області вивчення елементів математичної логіки та дискретних автоматів.

Основна мета курсу – навчити студентів вільно володіти основами аналізу та синтезу дискретних електронних пристроїв.

Завданням навчальної дисципліни є формування наступних знань, умінь та навичок: студент повинен уміти синтезувати логічні комбінації та послідовні сні схеми у довільному елементному базисі, уміти знаходити мінімально потрібні зображення відповідних логічних функцій та скінчених автоматів, уміти аналізувати запропоновані схеми, визначаючи логіку їх роботи.

Знання та навички, які набуто під час вивчення курсу, є основою для подальшого вивчення та дослідження електронної техніки.

Література

  1. Пилипенко Ю.Н., Кулешов Ю.Е. Логические основы цифровых автоматов. Комбинационные схемы. Учебное пособие. – К.: КГУТД, 2000.

  2. Пилипенко Ю.М., Кулєшов Ю.Є. Логічні основи синтезу цифрових автоматів. Послідовнісні схеми. Навчальний посібник. _ К.: КНУТД, 2005.

  3. Самофалов К.Г., Корнейчук В.И., Тарасенко В.П., Жабин В.И., Цифровые ЭВМ. – К.: Вища школа, 1990.

  4. Зинченко В.Я. Автоматизация проектирования логической структуры ТС САПР. – К.: КПМ, 1986.

2.6. Автоматизація схемотехнічного проектування.

Предмет, мета та завдання дисципліни

Основною метою курсу є вивчення загальних відомостей про об’єкти, моделі і завдання автоматизованого проектування, основних понять САПР, призначення, складу, принципів і особливостей функціонування різних систем автоматизованого проектування. Курс надає цілісну картину процесу автоматизованого проектування РЕА, основних проблем і підходів до їх вирішення.

ПРЕДМЕТ: вивчення системи автоматизованого проектування конструкторських та радіотехнічних виробів.

МЕТА: формування у студентів системи знань та умінь самостійно вирішувати інженерні задачі проектування конструкторських та радіотехнічних виробів за допомогою сучасних програмних засобів.

ЗАВДАННЯ: навчити студента розробляти та реалізовувати алгоритми, що автоматизують творчу діяльність проектувальника радіоелектронної апаратури. Така діяльність пов’язана з необхідністю прийняття рішень в багатоваріантних ситуаціях з метою досягнення оптимальних в заданих умовах рішень.

Зокрема, особливості задач управління складними технологічними процесами потребують застосування сучасних засобів автоматизації і певної інтелектуалізації процесів управління в умовах дефіциту часу та при наявності багатокритеріального впливу на кінцевий результат.

Література

  1. Сигорский В.П., Петренко А.И. Алгоритмы анализа электронных схем. – К.: Техніка, 1970. – 396 с.

  2. Молчанов А.А. Моделирование и проектирование сложных систем. – К.: Вища школа, 1988. – 359 с.

  3. Норенков И.П. Введение в автоматизированное проектирование технических устройств и систем. – М.: Высшая школа, 1980. – 311 с.

  4. Бененсон З.М., Елистратов М.Р., Ильин Л.К. и др. Моделирование и оптимизация на ЭВМ радиоэлектронных устройств. /Под ред. Бененсона З.М. – М.: Радио и связь, 1981.

  5. Ильин В.Н., Фролкин В.Т., Бутко А.И. и др. Автоматизация схемотехнического проектирования: Учебное пособие для вузов. /Под ред. Ильина В.Н. – М.: Радио и связь, 1987. – 368 с.

2.7. Теорія автоматичного регулювання.

Предмет, мета та завдання дисципліни

Теорія автоматичного регулювання – це дисципліна, що виявляє загальні закономірності функціонування, що властиві для автоматичних систем різної фізичної природи, і на основі цих закономірностей розробляє принципи побудови високоякісних систем регулювання. При вивченні процесів регулювання в ТАР абстрагуються від фізичних і конструктивних особливостей системи і замість реальних систем розглядають їхні адекватні математичні моделі.

Мета вивчення дисципліни «Теорія автоматичного регулювання» полягає у формуванні у студентів знань з особливостей принципів побудови, методів дослідження та синтезу систем автоматичного регулювання (САР), надбання навиків та вміння визначати функції передачі САР за їх диференційними рівняннями, розраховувати та будувати часові і частотні характеристики елементів САР, визначати стійкість та показники якості процесів САР, здійснювати корекцію автоматичних систем.

Література

  1. Попович М.Г., Ковальчук О.В. Теорія автоматичного керування: Підручник. – К.: Либідь, 1997. – 544 с.

  2. Теорія автоматичного управління: Підручник /За ред.. Г.Ф.Зайцева. – К.: Техніка, 2002. – 668 с.

  3. Іванов А.О. Теорія автоматичного керування: Підручник. – Дніпропетровськ, НГУ, 2003. – 250 с.

  4. Бесекерский В.А., Попов Е.П. Теория систем автоматического управления. – СПб: Профессия, 2004. – 752 с.

Київський національний університет технологій та дизайну

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК

питань по основних напрямках навчальної програми

зі спеціальності «Електронні системи»

для вступу на навчання за рівнем

магістр

Затверджено

на засіданні

кафедри ЕЕТ,

протокол № 7

від 13.01.2011 р.

Київ - 2011

Теорія електричних та електронних кіл

  1. Основні закони електротехніки. Баланс потужності.

  2. Кола постійного струму.

  3. Методи розрахунку електричних кіл з одним джерелом.

  4. Метод накладання.

  5. Метод контурних струмів.

  6. Метод вузлових потенціалів.

  7. Метод еквівалентного генератора.

  8. Послідовне з’єднання елементів в колі синусоїдального струму.

  9. Резонансні явища в колах синусоїдального струму.

  10. Основні схеми з’єднання трифазних кіл.

  11. Симетричний режим роботи трифазних кіл.

  12. Вимірювання активної потужності трифазних кіл.

  13. Закони комутації.

  14. Класичний метод розрахунку перехідних процесів в колах першого порядку.

  15. Операторна схема заміщення електричного кола.

Теорія поля

  1. Пояснити енергетичний баланс в електричних колах. Пояснити поняття «пасивні та активні елементи». Як визначити енергію ємності та індуктивності?

  2. Чим обмежена швидкість зміни енергії ємності та індуктивності?

  3. Як визначається напруга і струм ємності та індуктивності у перехідних процесах?

  4. Як скласти рівняння для опису перехідних процесів за першим та другим законами Кірхгофа?

  5. Як побудувати графік перехідного процесу?

  6. Як залежить вид рішення диференційного рівняння від коренів характеристичного рівняння?

  7. Навести вираз зображення функції по її оригіналу при перетворенні Лапласа.

  8. Які особливості теореми розкладання при наявності нульового кореня?

  9. Які особливості побудови графіку перехідного процесу при комплексних коренях характеристичного рівняння?

  10. Навести вираз інтегралу Дюамеля та пояснити його складові.

  11. Як використовувати інтеграл Дюамеля у випадку кусково-аналітичних функцій?

  12. Пояснити поняття «електромагнітне поле».

  13. Назвати часткові випадки електромагнітного поля.

  14. Пояснити картину поля двохпровідної лінії.

  15. У чому полягає фізичний прояв магнітного поля?

Моделювання в електроніці

  1. Поняття технічного об’єкту, проектування і технічного завдання.

  2. Основні етапи проектування електронних пристроїв.

  3. Що таке модель, моделювання, експеримент? Що в себе включає процес моделювання?

  4. Поняття аналізу і синтезу.

  5. Класифікація параметрів системи.

  6. Поняття внутрішніх і зовнішніх параметрів, навести приклади.

  7. Поняття вхідних і вихідних параметрів, навести приклади.

  8. Чим відрізняється «розрахунок схеми» і «аналіз схеми».

  9. Натурні випробування, фізичне, аналітичне та імітаційне моделювання. Достоїнства їх і недоліки.

  10. Типи об’єктів проектування.

  11. Дати визначення математичної моделі і математичного моделювання.

  12. Вимоги, що пред’являються до математичних моделей.

  13. Схемотехнічне моделювання. Дати визначення компонентних і топологічних рівнянь, навести приклади.

  14. Види розрахунку і аналізу електронних схем. Поняття одноваріантного і багатоваріантного розрахунку схем.

  15. Аналіз чутливості. Постановка завдання. Матриця чутливості, коефіцієнт чутливості.

Аналіз електронних схем

  1. Пояснити поняття «електронна система».

  2. Пояснити різницю між задачами синтезу та аналізу електронних схем.

  3. У чому полягає відмінність структури провідника та діелектрика?

  4. Пояснити фізику термоелектронної емісії.

  5. Навести конструкцію біполярного та польового транзисторів.

  6. Пояснити особливості використання моделі Еберса-Мола у різних режимах роботи транзистора.

  7. Пояснити умови заміни нелінійної характеристики лінійною у режимі малого сигналу.

  8. Як здійснити перехід з одної системи параметрів чотириполюсника в іншу?

  9. Навести приклади простіших пасивних чотириполюсників та визначити їх параметри.

  10. Особливості матриці чотиполюсників транзистора на високій частоті.

  11. Чим відрізняються режими А, В і С вихідних каскадів підсилювачів?

  12. Як визначається максимальний ККД в режимах А та В?

  13. Як визначається коефіцієнт нелінійних спотворень?

  14. Навести причини складності аналізу процесу перемикань.

  15. У чому полягає суть метода еквівалентних підсхем для аналізу схем з вентилями?

Цифрові автомати

  1. Бульові функції та способи їх завдання.

  2. Звершені диз’юнктивні нормальні форми.

  3. Звершені кон’юктивні нормальні форми.

  4. Карти Карно.

  5. Комбінаційні логічні схеми. Синтез та аналіз комбінаційних схем.

  6. Потенційні та імпульсні сигнали.

  7. Синхронні та асинхронні автомати.

  8. RS – тригер та його реалізація в базисах «І – НІ», «АБО – НІ».

  9. Характеристика D – тригера.

  10. Характеристика Е – тригера.

  11. Характеристика JK – тригера.

  12. Аналіз послідовних схем.

  13. Регістри на основі тригерів з послідовною обробкою інформації.

  14. Регістри на основі тригерів з паралельною обробкою інформації.

  15. Лічильники. Двійково-десяткові лічильники.

Автоматизація схемотехнічного проектування

  1. Мета створення САПР.

  2. Проектування. Способи проектування. Основні завдання проектування.

  3. Склад САПР.

  4. Зовнішнє і внутрішнє проектування.

  5. Поняття технічного завдання, технічної пропозиції, ескізний проект, технічний проект.

  6. Системний підхід до проектування.

  7. Класифікація САПР.

  8. Види забезпечення САПР.

  9. Базові технології САПР/АСТПП/САІТ (наскрізне проектування, перевальне, низхідне, CALLS – технологія).

  10. Рівні складності РЕА і рівні автоматизованого проектування.

  11. Структурне моделювання. Постановка завдання. Основні способи структурного моделювання.

  12. Етап функціонального проектування. Постановка завдання. Базові елементи функціональних схем.

  13. Етап логічного проектування.

  14. Постановка завдання. Моделі сигналів і елементів.

  15. Схемотехнічне моделювання. Постановка завдання. Електричні моделі.

Теорія автоматичного регулювання

  1. Принципи регулювання: за збуренням, за відхиленням регульованої величини (принцип зворотнього зв’язку), комбіноване регулювання.

  2. Системи автоматичного регулювання: стабілізуюча, слідкуюча, програмна.

  3. Системи автоматичного регулювання: лінійні, нелінійні (релейні, логічні та ін.).

  4. Системи автоматичного регулювання: аналогові, дискретні (перервні, цифрові та ін.).

  5. Системи автоматичного регулювання: статичні, астатичні.

  6. Системи автоматичного регулювання: одноконтурні, багатоконтурні.

  7. Функція передачі (передавальна, передатна) елемента, системи. Визначення функції за диференційним рівнянням.

  8. Рівняння статики.

  9. Амплітудно-фазо-частотна характеристика.

  10. Структурна схема.

  11. Визначення функції передачі одноконтурної САР.

  12. Визначення функції передачі багатоконтурної САР.

  13. Алгебраїчні критерії (стійкості) Гурвіца.

  14. Частотний критерій Найквіста.

  15. Корекція САР шляхом застосування послідовних і паралельних коригуючих елементів, додаткових зворотніх зв’язків.

Критерії оцінювання відповідей (за шкалою ЕСТS)

Усі білети мають структуру, що містить кілька питань з дисциплін, які вивчались у бакалавраті напряму «Електронні пристрої та системи», взаємно пов’язаних між собою. Це забезпечує комплексність іспиту.

Відповіді повинні мати чітке рішення задачі, що потребує вирішення, визначення необхідних засобів за допомогою яких будуть отримані необхідні результати, чітко викладені та відповідно оформлені матеріали виконання поставленої задачі.

При відповіді на запитання необхідно:

  • продемонструвати знання фізичних основ та законів електроніки, а також уміння аналізувати процеси в електронних пристроях та системах;

  • показати уміння розраховувати електронний пристрій за допомогою сучасних методів;

  • дати аналітичну та якісну оцінку найбільш важливих параметрів та характеристик електронних пристроїв, що досліджуються.

У відповідності до «вимог» при відповіді на запитання вони оцінюються за чотирибальною системою.

Оцінка «відмінно» виставляється при повних та вірних відповідях на всі запитання (90 – 100).

Оцінка «добре» виставляється при вірних відповідях на всі запитання, але без детального аналізу і обґрунтування методів розрахунку (81 – 89).

Оцінка «задовільно» виставляється при наявності вірних відповідях на більшу частину запитань, але допущені помилки при розрахунках або недостатньо проілюстровано деякі відповіді (60 – 74).

Оцінка «незадовільно» виставляється при відсутності вірних відповідей на більшу частину запитань, невмінні сформулювати і уяснити суть поставленої задачі та виконати її аналіз.

СТРУКТУРА ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТУ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

КАФЕДРА ЕЛЕКТРОНІКИ ТА ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ

ЗАТВЕРДЖУЮ

Ректор КНУТД

___________________ І.М.Грищенко

«_____»_____________ 2011 р.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ФАХОВОГО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр

зі спеціальності 8.05080202 «Електронні системи»

Варіант № 1

  1. Метод еквівалентного генератора.

  2. Поняття технічного об’єкту, проектування і технічного завдання.

  3. Бульові функції та способи їх завдання.

  4. Мета створення САПР.

  5. Принципи регулювання: за збуренням, за відхиленням регульованої величини (принцип зворотнього зв’язку), комбіноване регулювання.

Затверджено на засіданні кафедри електроніки та електротехніки

протокол № 7 від 13 січня 2011 року.

Зав. кафедри __________________ проф. Ю.Є.Кулєшов

(підпис)

Приклад



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр зі спеціальності (2)

    Документ
    Вступний іспит на освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст» складається з основних спеціальних предметів, які визначають фахову підготовку студентів напрямку бакалавр 6.
  2. Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр зі спеціальності 05160202 «Конструювання та технології швейних виробів»

    Документ
    Задачею фахового вступного випробування на ступінь магістра є відбір осіб з числа бажаючих отримати згаданий вище ступінь, які мають достатній рівень теоретичної та практичної підготовки для подальшого підвищення свого кваліфікаційного рівня.
  3. Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр зі спеціальності 14010201 «Організація побутового обслуговування»

    Документ
    Мета вступного іспиту полягає у з’ясуванні рівня теоретичних знань і практичних умінь і навичок, необхідних для опанування нормативних і варіативних дисциплін за програмою підготовки фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр»
  4. Програма фахового вступного випробування на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр

    Документ
    Метою фахового вступного випробування є комплексна перевірка знань осіб, які бажають продовжити навчання для здобуття ОКР «Магістр» зі спеціальності 8.
  5. Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр (спеціаліст) зі спеціальності

    Документ
    Фахові вступні випробування для вступу на навчання за рівнем спеціаліст та магістр зі спеціальності «Електронні системи» проводяться у вигляді письмового іспиту.

Другие похожие документы..