Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Статья'
Что такое спонсорство? Слово «спонсор» впервые мы услышали с экранов ТВ в начале 80-х. Поначалу это слово вызывало лишь недоумение, затем слово «спонс...полностью>>
'Реферат'
Вступаючи в шлюб і бажаючі мати дітей, повинні добре собі уявляти, як наступає вагітність, які особливості внутрішньоутробного розвитку дитини, як по...полностью>>
'Программа'
Федеральный закон от 21.07.2005 № 94-ФЗ «О размещении заказов на поставки товаров, выполнение работ, оказание услуг для государственных и муниципальн...полностью>>
'Документ'
Дисциплина «Экономика древней Месопотамии» является частью профессионального цикла по направлению подготовки Востоковедение и Африканистика, Филологи...полностью>>

Главная > Программа

Сохрани ссылку в одной из сетей:

1

Смотреть полностью

Науково-виробничий центр “РЕАКОМ”
Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва

ННЦ “Інститут грунтознавства та агрохімії ім. О. Н. Соколовського”

І ВСЕУКРАЇНСЬКА СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОНФЕРЕНЦІЯ

«ХЕЛАТНІ МІКРОДОБРИВА – 2007»

Мікродобрива РЕАКОМ як складова заходів по підвищенню урожаю та його якості: Досвід та перспективи застосування

ПРОГРАМА ТА МАТЕРІАЛИ КОНФЕРЕНЦІЇ

15 листопада 2007

м. Київ

ПРОГРАММА КОНФЕРЕНЦІЇ

(можливі незначні зміни та уточнення)

РЕЄСТРАЦІЯ - 10:00 - 11:00

БЛОК І - 11:00 - 13:00

1. Вступне слово………………………………………………………………………………3
Туровський Ю. Ю. к.т.н., директор НВЦ “РЕАКОМ”

2. Нове покоління мікродобрив: успіхи, проблеми, перспективи……………… 6
Булигін С.Ю., чл.кор. УААН, д.с-г.н., проф., ректор ХНАУ,

Байрак М. В., канд. біол. наук, Зав. ДВРГ ННЦ ІГА УААН

3. Хелатные соединения, их разновидности, свойства…………………………… 7 Кутолей Д.А., зам. директора по научной части НПЦ «РЕАКОМ»

4. Використання мікродобрив “РЕАКОМ” для покращення росту та розвитку рослин, урожайності та якості продукції у виробничих умовах…………………..9
Фантух В. С., к.с.-г.н., директор департаменту агробізнесу “ЕТІ Холдинг”

5. Позакореневе застосування макро- та мікродобрив при вирощуванні цукрових буряків……………………………………………………………………………14
Заришняк А. С., д.с-г.н., проф., Інститут цукрових буряків УААН

6. Влияние применения препарата "Реастим" на продуктивность рапса……15
Поляков А. М., к.с -х.н., Плетень С. В., Институт масличных культур УААН

КАВА - БРЕЙК - 13:00 - 13:45

БЛОК ІІ - 13:45 - 15:45

1. Практичні аспекти застосування мікродобрив з урахуванням потреб рослин у мікроелементах в залежності від умов використання……………………………16
Ківерський Л. В., ген. директор ТОВ “Трейд-Агрохім”

2. Влияние микроудобрений, содержащих ультрамикроэлементы, на продуктивность и качество сельскохозяйственных культур……………………20
Кисель В.И., чл.кор. УААН, д.с.-х.н., Шедей Л. А., к.с.-х.н., Серокуров Ю.И., к.с.-х.н., Шевченко Н. Г., н.с., Кутовая А. Н., аспирантка, ННЦ ИПА УААН
Докладчик: Шедей Л. А., к.с.-х.н., ННЦ ИПА УААН

3. Вирощування озимого ріпаку за No-Till технологією із застосуванням мікродобрив “РЕАКОМ”…………………………………………………………………….22
Дяченко А. П., заслуж. прац. с. г. України, гол. агроном “Компанії Агромир”

4. Передпосівна підготовка насіння і спосіб покращення його якості та підвищення продуктивної властивості цукрових буряків…………………………24
Доронін В. А., д.с.-г.н., проф., Карпук Л. М., Кравченко Ю. М., аспіранти, Інститут цукрових буряків УААН

5. Микроудобрения “РЕАКОМ” в технологии выращивания кукурузы…………25
Барыло А. П., директор ЗАО “Нежинская сельхозтехника”

6. Эффективность предпосевной инкрустации семян холодостойких гибридов кукурузы при ранних строках посева………………………...…………………………26
Кордин А. И., к.с.-х.н., Институт зернового хозяйства УААН

7. Экономическая целесообразность применения микроудобрений “РЕАКОМ” при выращивании сельскохозяйственных культур………………………………...29
Полянчиков С. П., директор ТД “РЕАКОМ”

Вступительное слово:

НПЦ “РЕАКОМ” – украинский разработчик

и производитель хелатных микроудобрений.

Туровский Юрий Ефимович,

Директор ООО «Научно-производственный центр «Реаком»,

Кандидат технических наук.

В настоящее время применение хелатных микроудобрений является неотъемлемой частью современной технологии растениеводства, т.к. позволяет полностью использовать генетический потенциал растений, способствует значительному увеличению урожая и его качества.

Научно-производственный центр «РЕАКОМ» – единственный в Украине разработчик и производитель хелатных микроудобрений.

Главная задача предприятия ­– внедрение в сельское хозяйство высокоэффективных технологий и научных разработок в области питания растений, позволяющих значительно повышать урожайность и качество сельскохозяйственной продукции.

Основная выпускаемая продукция – хелатные микроудобрения, содержащие микроэлементы в биологически активной форме, для предпосевной обработки семян и подкормки растений.

История предприятия.

Свое начало история предприятия берет с середины 70-х годов прошлого века, когда во Всесоюзном НИИ Химических реактивов по заданию Министерства химической промышленности СССР были начаты исследования комплексонатов (хелатов) металлов. В 1980 г. в Днепропетровском отделении этого института (ДОИРЕА) начаты работы по использованию хелатов микроэлементов в сельском хозяйстве. Уже после распада Советского союза, в 1999 году сотрудниками института был основан Научно-производственный центр «Реаком».

Одновременно с запуском промышленного производства хелатных микроудобрений была продолжена и научная работа, результатом которой стала разработка различных композиций микроэлементов в хелатной форме с учетом потребностей в них отдельных культур. Разработки проводились в тесном сотрудничестве с ведущими научно-исследовательскими институтами Украинской академии аграрных наук:

  • Институт зернового хозяйства,

  • Институт почвоведения и агрохимии им. Соколовского,

  • Институт сахарной свеклы,

  • Институт картофелеводства,

  • Институт масличных культур,

  • Институт виноградарства и виноделия им. Таирова,

  • и др.

В рамках этих исследований были выполнены десятки научно-исследовательских работ по эффективности хелатных микроудобрений для сельскохозяйственных культур, написано и защищено несколько диссертаций, многие разработки запатентованы.

Коллектив компании «Реаком» – это дружная команда специалистов, которая успешно решает поставленные научные, технические и практические задачи по внедрению и применению микроудобрений. Большинство сотрудников имеют высшее образование, на предприятии работает два кандидата наук, три аспиранта, один из которых недавно успешно защитил диссертацию. В НПЦ «РЕАКОМ» Вы всегда сможете получить квалифицированную консультацию по вопросам питания растений.

В лаборатории НПЦ «РЕАКОМ» не прекращаются работы по созданию новых препаратов. Одна из недавних разработок – высокоэффективное борное микроудобрение «РЕАКОМ-ХЕЛАТ БОРА» на основе органических полиборатов. Прошли государственную регистрацию новые препараты «РЕАСТИМ» и «РЕАКОМ-NPK».

В 2005 году создано торговое подразделение Торговый Дом «РЕАКОМ» основной задачей которого стало распространение микроудобрений, поддержка и консультации по применению препаратов.

В 2006 году в России (в г. Москве) создано дочернее предприятие НПЦ «РЕАКОМ-ПЛЮС» которое занимается продвижением препаратов «РЕАКОМ» на российский рынок. В 2006 году микроудобрения «РЕАКОМ» зарегистрированы и разрешены к применению на территории Российской Федерации.

Наука и производство.

Научная деятельность на предприятии ведется в трех направлениях: агрономия, химия, технология и автоматизация производства.

В лаборатории НПЦ «РЕАКОМ» постоянно проводятся исследования и синтез новых перспективных микроудобрений и стимуляторов роста, разрабатываются современные технологии и способы получения препаратов. Совместно с научными и академическими учреждениями проводится изучение биологической и физиологической эффективности препаратов, их влияние на растения, экологическая безопасность. Также в лаборатории выполняется анализ выпускаемой продукции и контроль ее качества. Совместно с Украинским государственным химико-технологическим университетом ведется научная работа в области химии комплексных соединений, технологии и автоматизации промышленного производства хелатов металлов. Разработан и запатентован ряд новых способов получения хелатов, способы управления технологическими процессами.

Производство предприятия представляет собой современный химический завод, на котором путем сложного синтеза проводится выпуск эффективных микроудобрений и стимуляторов роста. Производственные площади оснащены современным оборудованием, на котором работают квалифицированные специалисты, досконально знающие технологию получения препаратов, что позволяет выпускать высококачественную продукцию. Большинство специалистов имеют высшее техническое или химическое образование и большой опыт работы.

В 2007 году предприятие проводит расширение производства – осуществлен монтаж новой производственной линии.

Экологическая политика предприятия.

В своей деятельности компания «РЕАКОМ» строго придерживается принципа бережного отношения к природе и окружающей среде, экологической чистоты.

Производство нашей продукции организовано по безотходной, экологически чистой технологии. Выпускаемая продукция по критерию токсичности относится к малоопасным веществам (IV класс опасности). Исследования, проведенные Институтом экогигиены и токсикологии им. Л.И. Медведя, Институтом физиологии растений и генетики НАН Украины подтвердили: препараты «РЕАКОМ» отвечают всем требованиям экологической безопасности, санитарно-гигиеническим нормам и безвредны для человека и окружающей среды, нетоксичны, неаллергенны, не имеют канцерогенных кумулятивных свойств.

По своему действию на растения микроудобрения совершенно безвредны (при соблюдении дозировок). Более того, их применение способствует значительному улучшению качества продукции: увеличению витаминов, сахаров в плодах, снижению уровня нитритов и нитратов в овощах и фруктах. В частности, в огурцах и томатах, выращиваемых с применением микроудобрений «РЕАКОМ», содержание нитратов в 3-5 раз меньше предельно допустимого уровня.

Награды.

О признании деятельности компании «РЕАКОМ» и качества ее продукции свидетельствуют награды, полученные за годы работы предприятия:

В 2005 году Кабинет министров Украины наградил предприятие знаком «Лучшее предприятие Украины.

В 2006 году, по итогам Национального бизнес рейтинга, НПЦ «РЕАКОМ» награжден медалью и дипломом «Лидер отрасли» Торгово-промышленной палаты Украины. В номинации «Производство минеральных удобрений и азотных соединений» предприятие заняло 12-е место в Украине (2-е в Днепропетровской области) по таким показателям: объем реализованной продукции, производительность труда, чистая прибыль, заработная плата.

В 2007 году микроудобрения «РЕАКОМ» награждены медалью «Лучший отечественный товар 2007 года» в номинации «Производство продукции химической промышленности».

Сегодня можно смело говорить об НПЦ «РЕАКОМ», как о Национальном производителе, входящем в число лидеров рынка.

В процессе работы конференции, хотелось бы тщательно рассмотреть основные вопросы эффективного использования в сельском хозяйстве хелатных микроудобрений «Реаком»:

- область применения, сроки и дозировки, технологии применения;

- основные аспекты, на которые необходимо обращать внимание;

- научные и практические результаты применения;

- инновационные направления в данной области;

- факторы, влияющие на эффективность микроудобрений;

А также наметить пути дальнейшего научного и практического развития этого направления для максимального удовлетворения потребностей украинских сельхозпроизводителей.

Нові мікродобрива: успіхи, проблеми та перспективи

Булигін Сергій Юрійович,

чл.кор. УААН, доктор сільськогосподарських наук, професор,

Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва

Байрак Микола Вікторович,

кандидат біологічних наук,

Зав. Донецьким відділом родючості ґрунтів ННЦ ІГА УААН

Одним з фундаментальних законів землеробства є закон незамінності факторів росту й розвитку рослини. В Україні має місце біля 700 ґрунтових відмінностей, що майже на два порядки перевищує кількість головних сільськогосподарських культур, які вирощуються на території країни.

Сучасні рослинницькі технології передбачають повне задоволення потреб культурної рослини елементами живлення, що неможливо без штучних добрив, серед яких істотне значення займають мікродобрива. Для рослин найбільш ефективні біологічні активні мікроелементи в формі хелатів. Теоретичне обґрунтування ефективності комплексонатів металів та створення дослідних зразків різних композицій таких мікродобрив зроблено ще за радянських часів, але промислове їх виробництво розпочав НПЦ “Реаком” (м. Дніпропетровськ), який фактично є єдиним спеціалізованим промисловим підприємством в Україні. Багаторічна робота НПЦ і науковців інститутів УААН дозволила створити нове покоління комплексних мікродобрив, яке за показниками та якістю відповідає світовим стандартам. Асортимент мікродобрив “Реаком” перевищує 30 назв: композиції для передпосівної обробки насіння; композиції для позакореневої підкорми зелених рослин; спеціальні композиції для гідропонних теплиць; індивідуальні замовлення на певну рецептуру тощо.

За даними багаторічних досліджень вчених УААН мікродобрива ”Реаком” істотно підвищують урожайність майже всіх широко відомих сільськогосподарських культур з одночасним покращанням якості продукції з урахуванням відмінностей ґрунту. Технології “Реаком” дозволяють без особливих витрат коштів і часу змінювати рецептуру за вимогами рослини для певного рівня родючості та особливостей ґрунту.

Дослідження ефективності мікродобрив “Реаком” чітко показали, що одержані лише поверхневі результати. Питання доз, концентрацій, експозицій розв’язані тільки у першому наближенні. На їх ефективність впливають едафічні показники, біологічні видові вимоги, особливості сорту – далеко не повний перелік факторів, вплив яких необхідно кількісно оцінити.

Але це тільки емпіричний рівень, а треба розібратися в механізмах дії мікроелементів, розкрити біохімічні ті фізіологічні процеси в рослинах, які змінюються під їх впливом. Є всі підстави вести мову, як мінімум, про новий розділ агрохімії. Далеко не повністю вивчена хімія комплексонатів металів.

Означене вимагає більш ретельного вивчення нових мікродобрив. Етап несистемного накопичення емпіричного фактажу минув. Необхідні стаціонарні польові досліди у розрізі основних грунтово-кліматичних провінцій і землеробських регіонів. Окрім спеціалістів з агрохімії та землеробства необхідно широко залучати науковців з біохімії, хімії та фізіології рослин. Не має навіть уявлення про механізм дії препаратів “Реаком – NPK” і “Реаком – стимулятори росту”.

Хелатные соединения, их разновидности, свойства.

Кутолей Денис Алексеевич,

Зам. директора по научной части НПЦ «РЕАКОМ»

В настоящее время, в связи с быстрым развитием агротехнологий, на украинском рынке появляется громадное количество препаратов агрохимии. Эта ситуация заметно проявляется и в области производства и реализации микроудобрений. Не секрет, что наиболее действенной, а значит и популярной формой таких удобрений является хелатная. К сожалению, некоторые компании, поставляющие свои продукты на украинский рынок, иногда используют понятие «хелатные микроудобрения» просто как раскрученный брэнд, а некоторые даже пытаются навязать свою, как они считают, единственно правильную номенклатуру таких соединений. Производственное предприятие «РЕАКОМ», являясь лидером в разработке и внедрении препаратов хелатов микроэлементов, в этой ситуации, просто вынуждено раскрывать некоторые аспекты довольной сложного раздела химии и агрохимической технологии – применения микроудобрений в комплексной (хелатной) форме.

Комплексные (координационные) соединения чрезвычайно широко распространены в живой и неживой природе, применяются в промышленности, сельском хозяйстве, науке, медицине. Так, хлорофилл – это комплексное соединение магния с порфиринами, гемоглобин содержит комплекс железа (II) . Многочисленные минералы, как правило, представляют собой координационные соединения металлов. Значительное число лекарственных препаратов содержит комплексы металлов в качестве фармакологически активных веществ, например инсулин (комплекс цинка), витамин B12 (комплекс кобальта), платинол (комплекс платины) и т.д. Практически все ферментные системы животного и растительного мира представляют собой комплексы металлов с белковыми структурами. В широком смысле слова почти все соединения металлов можно считать комплексными соединениями.

Любое комплексное соединение состоит из двух частей – внутренней сферы и внешней сферы. Во внутренней сфере и происходит непосредственно образование связи с ионом-комплексообразователем (в нашем случае – микроэлементом) и молекулами, которые образуют «защитное» окружение. Такие молекулы называются лигандами (от лат.-попутчик, союзник). Таким образом, сама внутренняя сфера комплекса состоит из двух элементов – иона микроэлемента и окружения – лигандов.

Молекулы лигандов по своей природе чрезвычайно разнообразны и могут быть представлены громадным классом разнообразных химических соединений. Для того чтобы показать, сколько связей может образовать с ионом элемента один лиганд, применяется термин – дентантность – от лат. – dentas –зуб. Чем больше лиганд может образовывать связей с конкретным ионом – тем прочнее будет внутренняя сфера такого комплекса, т.е. само комплексное соединение.

Комплексные соединения представлены различными типами, различающиеся по природе лиганда, строению и количеству образованных связей. В общем можно разделить все комплексные соединения на КС с органическими и неорганическими лигандами. Комплексы с органическими лигандами образуют наиболее прочные комплексные соединения и могут в свою очередь разделяться по количеству образуемых с металлом связей – монодентантные и полидентантные. Полидентантные комплексообразующие агенты образуют комплексы с большим выигрышем в энергии образования, который называется хелатным эффектом. Комплексы, образованные полидентантными лигандами принято подразделять на внутрикомплексные соединения (ВКС), хелатные комплексные соединения (ХКС) и комплексонаты. Данный ряд расположен в порядке усложнения строения образующихся комплексов, причём каждый последующий тип комплекса является частным случаем предыдущего.

Разберём подробно три последних типа комплексных соединений.

Внутрикомплексные соединения (ВКС) – координационные соединения металлов с одинаковыми или различными бидентатными (обычно – органическими) лигандами, связанными с одним и тем же атомом металла-комплексообразователя через одну отрицательно заряженную и одну нейтральную донорные группы с образованием одина-ковых или различных внутренних металлоциклов (хелатных циклов),не содержащие внешнесферных ионов и являющиеся комплексами-неэлектролитами. Примером ВКС может служить глицинат меди(II), а так же различные комплексы сахара с бором. ВКС представляют собой частный случай хелатных комплексных соединений (хелатов) металлов (ХКС).

Хелаты (ХКС) - координационные соединения металлов с одинаковыми или различными отрицательно заряженными или нейтральными полидентатными лигандами, органическими или неорганическими, имеющими один или несколько одинаковых или различных хелатных циклов (термин “хелат” – chelate- клешневидный). В отличие от ВКС, хелаты могут быть комплексами катионного, анионного типа или быть нерастворимыми в воде соединениями. Примерами хелатных комплексов, используемых в агротехнологиях, являются цитраты (комплексы на основе хелатирующего агента – лимонной кислоты).

Термин комплексоны предложен в 1945 году профессором Цюрихского университета Шварценбахом для органических лигандов группы полиаминополикарбоновых кислот.

Комплексонаты металлов – частный случай хелатных комплексных соединений. Комплексонаты – это координационные соединения металлов с анионами комплексонов – полиосновных аминокарбоновых, аминофосфорных, оксифосфоновых кислот. Анионы комплексонов обычно выступают в роли полидентатных лигандов.

Среди примерно 200 наименований комплексонов, выпускаемых промышленностью разных стран, ЭДТА, НТФ и ОЭДФ, ДТПА наиболее характерные, хорошо изученные и широко применяемые соединения.

Особо необходимо отметить такой комплексон как ОЭДФ. Наряду со всеми преимуществами, которые присущи комплексонам как хелатирующим агентам, это вещество имеет свои уникальные преимущества. Так использование комплексонатов на основе ОЭДФ в системах капельного полива предотвращает осаждения кальция в системе. Диапазон pH в котором устойчивы комплексы шире для ОЭДФ, чем для классического комплексона ЭДТА, ОЭДФ образует устойчивые комплексы с молибденом в отличие от ЭДТА. Необходимо так же отметить, что при разложении ОЭДФ, образуются фосфаты, которые легко и быстро усваиваются растением.

Большое количество связей (дентантность), которые могут реализовывать данные комплексоны с ионами металлов, обуславливает их высокую устойчивость в растворах при различных pH, большую растворимость, и определённое сродство со структурами природных комплексообразующих центров – белков и ферментов.

Таким образом, ключевое место в применении хелатных форм микроудобрений занимают комплексонаты металлов, обладающие рядом ценных и уникальных свойств. Комплексонаты металлов практически нетоксичны, обладают очень высокой устойчивостью к процессам гидролиза, легко адсорбируются листовой поверхностью растений и почвой, длительное время не разрушаются микроорганизмами, обладают очень высокой растворимостью, хорошо сочетаются со многими ядохимикатами.

Використання мікродобрив “РЕАКОМ” для покращення росту та розвитку рослин, урожайності та якості сільськогосподарської продукції у виробничих умовах.

Фантух Володимир Степанович,

директор департаменту агро бізнесу “Енерго транс інвест Холдинг”,

кандидат сільськогосподарських наук

Для оптимального живлення рослини використовують більшість із відомих хімічних елементів. Найважливіші із них 20-25 елементів, такі як азот, фосфор, калій, магній, цинк, залізо, мідь, бор молібден, марганець та інші . З макро елементів, це азот, фосфор та калій.

Азот, є складовою часткою багатьох органічних сполук - амінокислот, амідів, білків, нуклеїнових кислот, хлорофілу, регуляторів росту, ферментів тощо. У складі сухої речовини рослин його міститься від 1,5 до 5%. Як нестача, так і надлишок азоту в ґрунті призводять до зниження продуктивності культури та погіршення якості врожаю. Він може реутилізуватися, відтікати із раніше утворених частин рослини у молоді, активніші органи. Пожовтіння листків (особливо нижніх) через розклад хлорофілу переходить у побуріння тканин та їх засихання, а ознаки передаються на подальший ярус. При цьому у злаків укорочується суцвіття (колос зверху, волоть знизу) і зменшується озерненість колосу. Формується щупле, невиповнене зерно. Нестача азоту насамперед проявляється на стані листків, які закінчили ріст. При цьому сповільнюється ріст стебла, листків і коренів.

Фосфор - входить до складу нуклеїнових кислот, нуклеопротеїдів, фосфатидів, цукро фофосфатів, фітину та лецитину, тобто сполук, що відповідають за спадковість та переносення генетичної інформації, беруть участь у процесах дихання, біосинтезі складних вуглеводів і перебігу фотосинтезу. Цей елемент — складова багатьох макроергічних сполук, таких як АТФ, АДФ та аденозинмонофосфат-АМФ, що є джерелами енергії в рослинному організмі.

У молодих рослинах фосфор легко переміщується із старих тканин у молодші, а при дозріванні більша частина засвоєного фосфору нагромаджується в насінні та плодах. Свідченням цього може бути наявність фосфору в складі золи насіння зернових і зернобобових культур у межах 40—45 %, соломи — в 3—5 разів менше. Кількість органічних сполук фосфору у рослинах різко переважає над мінеральними (в середньому 89% від загального фосфору). Цей елемент мало впливає на нагромадження білка у рослинах. У той же час достатнє фосфорне живлення збільшує частку генеративних органів у загальній біомасі врожаю, підвищує вміст крохмалю у продукції та цукру в коренеплодах, фруктах і овочах. Поліпшується також якість волокна у луб'яних культур. Дефіцит фосфору починає проявлятися з нижніх листків. Вони мають зелений колір із блакитним відтінком (за достатньої кількості азоту), але між жилками появляються бурі плями, які зливаються і листок повністю засихає. Часто на стеблі та листі утворюється фіолетово-червоний відтінок, а краї листкових пластинок загинаються догори. В цілому рослини відстають у рості й сповільнюється онтогенез.

Калій в рослинному організмі знаходиться в іонній формі. Цей елемент концентрується у цитоплазмі та вакуолях і відсутній в ядрі. До 20% калію утримується у клітинах в обмінно-поглинутому стані колоїдами цитоплазми, до 1% необмінно поглинають мітохондрії, а основна частина (до 80%) знаходиться в клітинному соку і легко вимивається водою. В золі насіння зернових і зернобобових культур його міститься 30—40%, бульб картоплі та коренеплодів буряків до 40—60 %, а у листках більшості культур — 30—50%. Слід зазначити, що в молодих частинах калію значно більше, ніж у старих. Він впливає на гідратацію колоїдів цитоплазми, що допомагає краще утримувати воду і переносити посуху, підвищує зимо- та морозостійкість рослин і стійкість проти грибкових та вірусних захворювань. Калій посилює синтез високомолекулярних вуглеводів (целюлоза, геміцелюлоза, пектинові речовини, ксилани), що зумовлює потовщення клітинних стінок соломини злаків і підвищення стійкості до вилягання, а в коноплі та льону поліпшується якість волокна. Під впливом калію посилюється нагромадження крохмалю у бульбах картоплі, сахарози в коренеплодах буряків і цукрів у плодах та овочах. Дефіцит калію порушує метаболізм у рослинах: ослаблюється діяльність деяких ферментів, погіршується вуглеводнево-білковий обмін, збільшуються втрати цукрів на дихання, що призводить до утворення щуплого зерна, зниження схожості та життєздатності насіння. Недостатнє калійне живлення призводить до збільшення грибкових захворювань і погіршення лежкості, а також може з’являтися “крайовий опік” нижніх листків. При хронічному калійному голодуванні призупиняється ріст стебел та міжвузль, затримується дозрівання зерна і плодів.

Бор посилює ріст пилкових трубочок та проростання пилку, збільшуючи кількість квіток і плодів, поліпшує вуглеводний обмін та бере участь у білковому і нуклеїновому синтезі. Вважається, що основна фізіологічна роль цього елемента — регулювання кількості ауксинів та фенольних сполук. При його дефіциті порушується весь цикл обміну вуглеводів, формування репродуктивних органів, запилення та плодоношення. Особливо чутливі до бору дводольні. У них при його дефіциті нагромаджуються феноли, ауксини й порушуються нуклеїновий обмін і синтез білка. Середній вміст бору в рослинах досягає 0,0001%. Як надлишок, так і дефіцит його у ґрунті призводить до значних втрат врожаю, погіршення його якості та лежкості продукції, можуть викликати захворювання тварин і людей. За нестачі бору в рослин пшениці формується дрібний колос із сухим “прапорцевим” листком; кукурудза набуває зовнішніх ознак, подібних до тих що проявляються при калійному голодуванні; в овочевих культур на нижніх листках з'являється "крайовий опік", потім листки деформуються і висихають. Дефіцит цього елемента проявляється на підзолистих ґрунтах та тих, на яких проведено вапнування повними нормами. Основними негативними наслідками борного голодування є відмирання точок росту, зниження крохмалистості бульб картоплі та цукристості коренеплодів цукрових буряків, погіршення якості волокна луб'яних культур. Нестача бору стимулює інтенсивний розвиток хвороб: парші картоплі, гнилі сердечка і сухої гнилі у коренеплодів, кореневої гнилі капусти, засихання верхівок тютюну, дуплистості турнепсу, відмирання точки росту соняшника.

Мідь. Фізіологічна роль міді значною мірою визначається її кількістю в складу білків та ферментів (до 50% загального вмісту міді у листках знаходиться в складі білка пластоціаніну). Вона посилює зв'язування молекулярного азоту з атмосфери, засвоєння азоту із ґрунту та добрив, нагромадження білків, знижує інтенсивність розпаду хлорофілу, дію на ріст високих доз рістактивуючих речовин; підвищує здатність рослин протистояти виляганню, їхню посухо- морозо- та жаростійкість. Наявність міді може погіршувати товарний вигляд картоплі та овочів внаслідок окислення мідьвмісного ферменту тирозінази. Дефіцит міді затримує ріст і цвітіння рослин, викликає хлороз, втрату тургору. У злаків при гострій її нестачі біліють кінчики листків і не розвивається колос (хвороба “біла чума”), а в плодових проявляється суховершинність. Використання мідьвмісних добрив ефективніше на осушених торф’яниках, дерново-глейових, заболочених та легких ґрунтах. Найчутливіші до внесення міді злакові культури, трави, льон, коноплі, коренеплоди, соняшник і буряки. Потреба в міді зростає при застосуванні високих доз азотних добрив.

Марганець як високоактивний метал бере участь у реакціях біологічного окислення, фотосинтезі, відновленні гідроксиламіну до аміаку, перетворенні ди- і трикарбонових кислот при диханні, синтезі вітаміну С, поглинанні іонів із навколишнього середовища. Тому марганець відповідає за нагромадження та відтік цукрів у рослинному організмі, підвищуючи цукристість плодів і овочів, сприяє синтезу глютаміну, прискорює розвиток рослин та їхнє плодоношення. При дефіциті марганцю спостерігаються хлорози і плямистість листків, а при гострій його нестачі — повна відсутність плодоношення у редису, капусти, помідорів, гороху. насамперед марганець слід вносити на сірих опідзолених ґрунтах, слабовилугуваних чорноземах, солонцюватих і каштанових ґрунтах. Особливо чутливі до його нестачі злаки, коренеплоди, картопля, трави. Так, приріст урожаю цукрових буряків при застосуванні марганцевих добрив у середньому становить 100—150 ц/га, а цукристість підвищується на 0,2—0,6%.

Цинк бере участь у фізіологічних процесах. За рахунок стабілізації дихання при зміні температурних умов підвищує жаро- та морозостійкість рослин, впливає на утилізацію фосфору в тканинах, активізує реакції утворення попередників хлорофілу. За його нестачі у рослині знижується вміст ауксинів, сахарози та крохмалю, підвищується вміст органічних кислот, порушується синтез білків — у тканинах нагромаджується небілкові розчинні сполуки азоту (аміди та амінокислоти), які можуть порушувати технологічні процеси при переробці сировини ("шкідливий" азот в цукроварінні). Дуже чутливі до нестачі цинку плодові, особливо цитрусові, гречка, буряки, картопля, хміль, конюшина. Для них характерне гальмування росту. Нестача цинку може проявлятися як на кислих дуже опідзолених легких ґрунтах, так і на карбонатних чорноземах, бурих і сіроземах. Ці процеси посилює застосування високих доз фосфорних добрив.

Молібдену рослинам потрібно менше, ніж бору, марганцю, цинку та міді. В основному він локалізується у молодих частинах рослин. Цей елемент входить до складу нітратредуктази і бере участь у відновленні нітратів до нітритів та нітрогенази — ферменту, що відповідає за зв’язування азоту атмосфери при біологічній фіксації. Крім того, цей елемент задіяний у фотосинтезі, процесах дихання, біосинтезі нуклеїнових кислот, вітамінів і пігментів. Тому поряд із підвищенням урожайності він сприяє зростанню вмісту білка в продукції. Зовнішні прояви нестачі молібдену подібні до азотного голодування. Вона найчастіше проявляється на дерново-підзолистих, сірих опідзолених, чорноземних та осушених кислих торф’яниках. Ефективне застосування цього елементу під усі бобові культури, особливо на кислих ґрунтах.

Аналіз ролі окремих елементів показує, що для повноцінного розвитку рослин необхідно обов’язкове застосування окрім макроелементів (N,P,K), також збалансовані композиції мікроелементів, насамперед у біологічно активній хелатній формі. На Україні такі мікродобрива виробляє НВЦ «Реаком».

Результати виробничих досліджень по використанню мікродобрив “Реаком” для протруєння насіння озимої пшениці.

Сорт Одеська -267, 1 репродукції. Умови – темно-сірі лісові ґрунти.

Дата посіву 15 вересня 2006 року. Попередник – озимий ріпак.

Передпосівний обробіток – загально прийнятий.

Норма висіву насіння – 5, 5 млн. га

Варіанти досліду

  1. Протруйник «Віта вакс 200 ФФ» – 3 л/т, доведено до 10 л суспензії проточною водою (контроль).

  2. Протруйник «Віта вакс 200 ФФ» – 2 л/т, Суміш мікроелементів «Реаком-С-Зерно» - 3 л/т, доведено до 10 л суспензії проточною водою.

Дослідні ділянки розміром у 7,3 га у трикратному повторенні розташували систематично.

Результати досліджень по передпосівній обробці насіння озимої пшениці

Варіант досліду

Норма висіву насіння, млн. шт

Площа посіву, га

Урожайність, ц/га

Намолот, тон

1. Контроль

«Віта вакс 200 ФФ» – 3 л/т

5,5

22

36,8

81,0

2. «Віта вакс 200 ФФ» – 2 л/т

«Реаком-С-Зерно» - 3 л/т

5,5

22

42,9

94,4

Облік урожаю проводили прямим комбайнуванням, з подальшим зважуванням на вагах, замірі вологості та перерахунку на стандартне зерно.

Виробнича перевірка показує доцільність включенні хелатних мікродобрив у склад композиції для протруєння насіння. Так приріст врожайності, становив 6,1 ц/га (або 16,6%) і це лише від передпосівної обробки (без позакореневого підживлення). При цьому, згідно рекомендаціям НВЦ “Реаком” було знижено на 30% норму протруйника, і як показують результати це зниження є цілком обґрунтованим.

Приріст врожаю обумовлено дією хелатних форм мікроелементів, які сприяють підвищенню польової схожості, енергії проростання та рівномірності сходів.

Результати застосування мікродобрив у реальних виробничих умовах при промисловому вирощувані цукрових буряків.

На полях Агрокомплексу “Зелена долина” (Вінницька обл.) у 2006 році було проведене позакореневе підживлення мікродобривом “Реаком-Р-бурякове” на площі 4,4 тис.га. Поруч з цим для вивчення ефективності впливу використання мікродобрив на якісні показники цукрового буряка, в одному полі при агрофоні: азоту-320, фосфору-150, калію-180 кг д.р. було відокремлено ділянку 12,6 га, яку залишили без обробки мікродобривами (контроль).

Обробіток цукрових буряків мікродобривом “Реаком” проводили двічі:

1. “Реаком” – 2,5 л/га вносили після змикання рядків, а саме 3 липня, в одній баковій суміші із фунгіцидом Імпакт – 0,25 л/га, загальний об’єм бакової суміші – 300л/га,

2. “Реаком” – 2,5 л/га вносили через 4 тижні після першої обробки, а саме 1 серпня також в одній баковій суміші із фунгіцидом Імпакт – 0,25 л/га, загальний об’єм бакової суміші – 300л/га,

Результати виробничих досліджень по застосуванню мікродобрив на цукрових буряках.

Варіанти досліду

Дати відбору проб

Вартість обробки, грн/га

20.08.06

20.09.06

20.10.06

Цукристість,

%

Цукристість

%

Показник доброякісності соку

Цукристість

%

Показник доброякісності соку

Реаком

(2,5 + 2,5 л/га)

16,0

15,4

82,2

17,6

92,4

115

Контроль

(без мікродобрив)

14,2

14,3

85,7

15,8

88,1

0


Як видно із результатів досліджень представлених у таблиці, застосування мікродобрив є цілком обґрунтованим, тому що внесення мікроелементів дозволяє суттєво, на 1,4-1,8 відсотки відносно контролю, підвищити цукристість коренеплодів цукрових буряків, як у період формування врожаю так і в період збирання.

Спостерігаючи динаміку показника доброякісності соку можна зробити висновок, що при внесенні мікродобрива «Реаком» подовжується вегетація рослин цукрового буряка. Так на варіанті, де обробляли «Реакомом» станом на 20 вересня, як видно з показника доброякісності клітинного соку, рослини практично не призупинили вегетацію, що дає більш повну можливість використати весь вегетаційний період і пройти через процеси реутилізації цукрів, що і підтверджується показниками цукристості та доброякісності соку станом на 20 жовтня при закінченні вегетації цукрового буряка.

А якщо врахувати, що урожайність при цьому підвищується приблизно на 30-50 ц/га (за даними досліджень проф. Заришняка А.С.), то результатом є додатковий збір цукру від 0,5 до 1,5 тонни з кожного гектару. Окупність мікродобрива «Реаком-Р-бурякове» при цьому вимірюється разами, а інколи і десятками разів.

Поруч з цим можна відмітити також і інші практичні переваги застосування мікродобрива «Реаком-Р-бурякове». Погодні умови 2006 року сприяли інтенсивному розвитку кореневих гнилей на цукровому буряку. Завдяки якісному і збалансованому підбору мікроелементів спостерігалось значне зниження ураженості рослин кореневими гнилями, відсутності дуплистості коренів. Після застосування мікродобрива гнилі на коренеплодах зарубцьовувались і зникали, а буряк продовжував вегетацію. Зазвичай, мікродобрива не можуть повністю замінити препарати фунгіцидної групи, а лише посилюють їх дію, тому що головне призначення мікродобрив – підживлення рослин. Знатність мікродобрив запобігати гнилям проявляється і після збору урожаю – термін зберігання коренеплодів також подовжується.

Висока ефективність вітчизняних мікродобрив «Реаком» обумовлена тим, що вони розроблялись саме з урахуванням грунтово-кліматичних умов України та у відповідності до потреб рослин при сучасному інтенсивному землеробстві.

Висновки.

1. Застосування мікродобрив “Реаком”, що містять збалансоване співвідношення хелатів мікроелементів, як для передпосівної обробки насіння, так і для позакореневого підживлення вегетуючих рослин є значним резервом підвищення урожайності та якості продукції.

2. Для забезпечення приросту врожайності пшениці на рівні 5-6 ц/га необхідно включати композицію мікроелементів “Реаком-С-Зерно” у дозі 3 л/т до суміші для протруєння насіння зі зниженням на 30% норми протруйника. Також рекомендується наступне позакореневе підживлення пшениці мікродобривом “Реаком-Р-Зерно” для отримання додаткового прирості врожаю та поліпшення класності зерна.

3. Для отримання приросту урожайності коренеплодів цукрових буряків на рівні 3,0-5,0 т/га і збільшення вмісту цукрів в них на 0,7-1,8 % необхідно по фону внесення рекомендованих норм міне­ральних добрив проводити позакореневе підживлення мікродобривом "Реаком-Р-бу­рякове" в дозі 5-6 л/га в фазі змикання листків у міжряддях, або дві обробки з інтервалом 3-4 тижні в дозі 2,5 л/га кожна.

Позакореневе внесення мікродобрив як фактор підвищення продуктивності цукрових буряків.

Заришняк Анатолій Семенович,

доктор сільськогосподарських наук,

Інститут цукрових буряків УААН

Одним із сучасних високоефективних напрямків використання добрив для різних сільськогосподарських культур є система позакореневих підживлень новими в повній мірі розчинними формами мінеральних добрив.

Останні наукові дослідження доводять, що найбільш активними і доступними для рослин є мікроелементи у формі комплексонатів (хелатів) металів. До таких добрив належить “Реаком-Р-Бурякове”, розроблене відповідно біологічним вимогам потреби рослин цукрових буряків у мікроелементах. Добриво характеризується високою розчинністю у воді та гомогенністю колоїдного розчину.

Багаторічними експериментальними даними встановлено, що застосування добрива “Реаком-Р-Бурякове” забезпечує покращення умов живлення рослин цукрових буряків, позитивно впливає на біометричні показники та спрямованість фізіолого-біохімічних процесів в них, зменшує ураження листового апарату хворобами.

Обробка листової поверхні рослини цукрових буряків комплексними мікродобривами в дозах 4-6 л/га в фазі змикання листків у міжряддях забезпечила приріст урожайності коренеплодів на 0,6-3,1 т/га, підвищення цукристості – на 0,4-1,3 %. Саме це дозволило збільшити збір цукру на 0,50-1,16 т/га при величині цього показника в контролі 7,74 т/га. Під впливом одноразового обприскування добривами у дозі 5 л/га за 3-4 тижні до збирання урожаю збір цукру був вище на 0,84 т/га порівняно з внесенням 6 л/га добрива в період змикання листків у міжряддях. При одноразовому внесенні мікродобрив найменший приріст збору цукру (0,50 т/га) отриманий при обприскуванні рослин добривами в дозі 4 л/га в фазі змикання листків у міжряддях, максимальний (1,16 т/га) – при внесені 6 л/га в ті ж строки.

Дворазове внесення комплексного мікродобрива в дозі 5 л/га, що в сумі складає 10 л/га, а саме: перше обприскування у фазі змикання листків у міжряддях і друге – через 3-4 тижні після змикання листків у міжряддях забезпечило приріст урожайності коренеплодів на 2,4 т/га, підвищення цукристості – 0,8 %; перше обприскування у фазі змикання листків у міжряддях і друге – за 3-4 тижні до збирання урожаю відповідно на 2,5 т/га і на 0,6 %.

Внесення “Реаком-Р-Бурякове” в дозі 5 л/га в фазі змикання листків у міжряддях на фоні основного удобрення N45-180P60-240K45-180 сприяє приросту урожайності коренеплодів на рівні 6,4-14,4 т/га, цукристості 0,2-0,5 %, збору цукру – 1,26-2,51 т/га. Причина зростання загального рівня продуктивності цукрових буряків пояснюється збалансованістю системи удобрення макро- і мікроелементами, позитивна дія яких в комплексі посилюється і максимально використовується організмом рослин.

Таким чином, позакореневе підживлення цукрових буряків комплексним мікродобривом “Реаком-Р-Бурякове” дозволяє регулювати інтенсивність процесів росту та розвитку рослин, суттєво покращує їх продуктивність, є господарчо-доцільним і економічно вигідним.

Влияние применения препарата "Реастим" на продуктивность рапса.

Поляков А. И., к.с -х.н., Плетень С. В.,

Институт масличных культур УААН

В сельскохозяйственном производстве применение микроудобрений является неразрывной частью мероприятий по повышению урожайности возделываемых культур, поскольку для нормального развития растительного организма применение только минеральных или органических удобрений недостаточно. Микроэлементы повышают активность многих ферментов и ферментных систем в растительном организме, улучшают использование растениями питательных веществ из почвы и удобрений, способны ускорять развитие растений и созревание семян, повышают устойчивость растений к неблагоприятным условиям внешней среды, а также делают их устойчивыми против ряда бактериальных и грибковых болезней.

Научно-производственный центр «Реаком» совместно с институтами Украинской академии аграрных наук занимается исследованиями эффективности использования микроудобрений в сельском хозяйстве.

В институте масличных культур были проведены исследования по изучению влияния препаратов НПЦ «Реаком» на продуктивность рапса ярового сорта Отаман. Почва опытного участка - чернозем обыкновенный маломощный тяжелосуглинистый. Содержание гумуса в пахотном слое - 3,2-3,5 %, рН почвенного раствора - 6,7-7,0. Посев проводили с шириной междурядий 15 см. Густота стояния растений в опыте составила 850-920 тыс./га.

В опыте применялись стимуляторы роста растений «Реастим» со следующими показателями качества: препарат '№ 1 с содержанием «Реакома» - 50 % и содержанием гуминового препарата - 50 %; препарат № 2 с содержанием «Реакома» - 98 % и содержанием янтарной кислоты - 2 %.

Опыт проводился по схеме: контроль; обработка препаратами в фазу цветения дозами: 6 л/га, 3 л/га и 3 л/га + 3 л/га через 10 дней.

Применение стимуляторов роста “Реастим” повлияло на рост, развитие и продуктивность рапса. По сравнению с контролем увеличивалась высота растений, количество стручков на растении (на 1-4 шт.) и среднее количество семян в стручке (на 0,2-1,7 шт.). В итоге, это привело к значительному увеличению количества семян на 1 растении от 1087 шт. на контроле до 1154-1270 шт. при обработке 1 препаратом и до 1099-1190 шт. при обработке 2 препаратом. Показатели массы 1000 шт. семян рапса в изучаемых вариантах находились на одном уровне с контролем.

Изменение элементов продуктивности под влиянием препаратов, в конечном итоге, отразилось на уровне урожайности.

Прибавка урожая по отношению к контролю составила: по 1 препарату 2,0-5,4 ц/га, по 2 препарату 0,5-4,2 ц/га. Наибольшая урожайность по 1 (29,7 ц/га) и по 2 препарату (28,5 ц/га) получена при дозе внесения 6 л/га.

Таким образом:

1. Из двух изучаемых препаратов наибольший эффект получен при применении препарата с содержанием "Реакома" - 50 % и содержанием гуминового препарата - 50 %.

2. Наиболее эффективной выявилась обработка при дозе внесения 6 л/га во время цветения при использовании обоих препаратов.

Практичні аспекти застосування мікродобрив з урахуванням потреб рослин у мікроелементах в залежності від умов використання

Ківерський Леонід Віталійович,

директор ТОВ “Трейд-Агрохім”

За два дні – день працівника сільського господарства, а оскільки сьогодні тут зібрались люди, причетні до землі, то хочу нас всіх привітати з цим святом. Я ще з інституту пам’ятаю слова К. Тімірязєва: “Нигде, быть может, ни в какой другой деятельности не требуется взвешивать столько таких многосторонних сведений, нигде увлечение односторонней точкой зрения не может привести к такой неудаче, как в земледелии». Сьогоднішня тематика, мабуть, найбільше вимагає творчого підходу, поглиблених знань і клопіткої праці, бо як дефіцит мікроелементів так і надлишок, пагубно впливають на культурні рослини.

ТОВ “Трейд-Агрохім” займається реалізацією міндобрив і засобів захисту рослин 5 років, а мікродобрив – 3, вже другий рік тісно співпрацює з НВЦ “Реаком”. В 2007 році об’єм реалізації досягає близько 200 т, а в 2006 році – 64 т, причому реалізацією займається лише 2 чоловіка. В 2005 році ми разом з ТОВ “Агрісол” придбали 20т “Солюбор ДФ” компанії “Borax” – перша партія на Україні, працювали з “Рексоліном” “АкзоНобель”, але сьогодні наш стратегічний партер – “Реаком” і хочеться подякувати усьому трудовому колективу, особисто Ю. Є. Туровському, С. П. Полянчикову за плідну творчу працю, новаторство, бажання до самовдосконалення, педантичність – за 2 роки жодного зриву, в недопоставці чи погіршенні якості продуктів, я пишаюсь, що це вироблено на Україні, бо це перше, що конкуренти можуть сказати: ”Так це ж український виробник.” Повірте, головне не лише продажа, набагато приємніше почути з вуст хліборобів: “А ваша “мулька” класно працює.” В 2008 році ми плануємо придбати найдосконалішу лабораторію по визначенню якості ґрунтів і забезпечення рослин всім необхідним, готові йти в співдолю з науковцями по цьому питанню. Вже восени 2007 року ми заклали досліди на Тернопільщині.

Хочеться подякувати професору А. И. Фатєєву і М. А. Захаровїй за книгу “Основы применения микроудобрений» - по цій книзі ми написали робочий рефераті і сюди постійно доносимо інформацію про роль мікроелементів, а тісна співпраця з нашими клієнтами з виїздом на поля і забезпеченням ще міндобривами і засобами захисту рослин дозволяє робити спільні висновки і поправки до технології.

Враховуючи кон’юнктуру ринку, ціни, моніторинг захворювань культур, новини в агротехнологіях, агрокліматичні умови регіону і аналізи ґрунтів зроблені центром “Родючість” ми плануємо свою роботу так, щоб від наших пропозицій замовник отримав максимальний ефект, хоча в більшості приходиться працювати по власній інтуїції, адже ми перед початком роботи з “Реакомом” проаналізували не тільки вміст мікроелементів в продуктах, а й властивості хелатуючого агента, можливості зміни вмісту з врахуванням свого регіону, цінову політику серед усіх пропозицій виробників мікродобрив на ринку України. Не займаючись виробництвом ми зробили свою вартісну оцінку не лише продуктів – різних мікродобрив, а й кожного елемента, контролюючи при цьому для себе чи відповідає ціна продукту його реальній ціні. В кожній конкретній ситуації ми стараємось підібрати для клієнта в агрозаході те, що на нашу думку, з врахуванням його фінансів, технології, культури землеробства і рівня спеціалістів має дати найбільшу віддачу, бо він уже бізнесмен на землі, тобто я рахую його гроші і дивлюсь, куди їх саме з його інтересу вложити в конкретній ситуації – чи в купівлю міндобрив, чи фунгіциду, чи регулятора росту, чи крейди, чи мікродобрива, а якщо фінанси дозволяють, то мікродобрива обовязково. Я звертаюсь до керівництва “Реаком” – сьогодні є власники на землі і вони рахують гроші, як і ми свої – я на їх стороні, якщо лише рівень цін хелатів перейдуть рівень розумних меж в співвідношенні ефективність-ціна відносно солей, то прийдеться шукати змішаний тип забезпечення елементами живлення. Ось такий наш підхід до цієї теми і саме тому наш невеликий колектив і наші клієнти досягають разом успіху і маємо гроші, а саме головне поважаємо одне одного. Вибачаюсь за ліричний відступ, але саме він скріплює цементом наші стосунки, бо нам приємно, що наш партнер нас поважає, а ще приємніше відчувати його боязнь нас втратити, бо ми думаємо про нього аналогічно.

Стратегічні бізнес-культури в Тернопільській області та західному регіоні це цукрові буряки, ріпак, кукурудза на зерно, озима пшениця та пивоварний ячмінь.

Посіви пивоварного ячменю при ранньому обробітку гербіцидами і фунгіцидом обробляємо мікродобривами – це 3 л/га Реаком-Р-Зерно. Пізніше не пропонуємо, бо можне підвищитись білок в зерні. Якщо це насіннєва ділянка чи просто є бажання мати гарне виповнене зерно – з фунгіцидом при колосінні рекомендуємо – 2 л/га. Я більше боюсь за погоду, бо як в жнива починаються затяжні дощі, то втрати ячменю там, де добірніший колос і про це ми застерігаємо клієнтів, а ячмінь класний отримують.

По кукурудзі на зерно не працювали, але з появою високлірингових оприскувачів і побачених результатів при обробітку цинком і бором, а саме вони були в мінімумі на полі, хоча я додав би ще молібден, думаю, що розпочнемо, а враховуючи попит на зерно, енергоємність при сушці, ціну стабільну в перспективі – є великий сенс, але по складу мікродобрива я ще не готовий говорити, бо потрібно вивчити всі нюанси.

Хочу сказати, що Тернопільщина має майже 100% грунтів з низьким вмістом цинку, а тому ми дуже прискіпливо вивчаємо роль цього мікроелемента для кожної рослини, нові відкриття по фізіології рослин. За браком часу я не хочу перечитувати цього з конспекту, але якщо хто з присутніх має цікаві пропозиції чи інформацію, то буду чекати з нетерпінням – головне мінімум набити гулі і всім бути задоволеними, рахуючи гроші.

Наступний мікроелемент це молібден, а його роль надзвичайно велика і, мабуть, ще не вивчена, чого тільки може вартувати твердження, що молібден в малих кількостях може замінити вапнування кислих ґрунтів. Оскільки Західний регіон має слабо кислі ґрунти і кислі, а до того почали різко збільшувати використання кислих і фізіологічно кислих міндобрив то поле для його діяльності дуже велике і для всіх культур в нашому, принаймні, регіоні. Ми шукаємо економічно оправдані шляхи забезпечення рослин і готові співпрацювати зі всіма бажаючими, бо на Поліссі молібденовмісні добрива дали прибавку 26% на кукурудзі на кислих ґрунтах.

Самий наш «любимий» мікроелемент – бор, бо його внесення по наших рекомендаціях шкоди рослинам не принесе, а результат, як по урожайності, так і покращенню якості продукції дає. Бор відіграє дуже значну роль у живленні рослин і вивчення його впливу є темою ще не одного дослідження.

Озимий ріпак – на сьогодні це одна з найприбутковіших і стабільних культур, але її потрібно знати, удосконалювати технологію і дуже стежити за її розвитком і навколишніми факторами, слідкувати за прогнозом погоди. Якби виробники уважно слідкували за штормовим попередженням перед жнивами – 7-10 днів, можна було б не допустити таких втрат – швидше скосити на валки, розпочати обмолот при напівсухому стані, частину обробити десикантом із склеювачами. Головне не забувати уроків, які лише в Тернопільській області відібрали близько 100 млн. грн. Дуже шкода, що не було вінця по ріпаку, бо з тих, хто користувався нашими пропозиціями до урагану, отримували 34-45 ц/га насіння ріпаку. Зосени лише одне господарство обробило посіви ріпаку – 3,5 л/га «Реастим-ріпак» + 1 л/га «Реаком-Хелат бору», хоча ми надіялись, що більшість господарств оброблять ріпак в фазі 3-4 листочків 1 л/га «Реаком-хелат бору» одночасно з регуляторами росту і фунгіцидами. Мабуть, рани від згадки про втрати ще не загоїлись. Весною у фазу бутонізації ми пропонуємо разом з інсектицидами додавати 3,5-4 л/га «Реастим-ріпак» + 1,5-2 л/га «Реаком-хелат бору» + 12-15 кг/га карбаміду. Ці обробки, як і іншими хелатними добривами ми рекомендуємо проводити при відсутності прямих променів сонця.

Цукрові буряки є і будуть, я думаю, вирощуватися на заході України оскільки це волого забезпечений регіон і, головне, ми навчилися вирощувати буряки понад 600 ц/га із цукристістю понад 17%. Другий важливий момент – такі власники цукрових заводів «Дубно-цукор», «Радехів-цукор» і ряд інших мають земельні масиви від кількох тисяч до 200000га і більше і цей процес поглиблюється, і якщо такі структури стануть монополістами, то вони зможуть тримати ціну цукру.

Є ряд проблем світового масштабу, які буряківництво України може вирішувати, якщо і цукор впаде в ціні.

1. Виробництво біоетенолу з буряку. Компанія «Дюпон» вклала величезні кошти в будівництво в Англії заводу по переробці цукрових буряків на біоетанол (не з цукру), адже 1 га цукрових буряків при урожаї 574 ц/га дає 5600 л біоетанолу, а 1 га кукурудзи (69 ц/га) – лише 2874 л (1,4 л біоетанолу=1 л бензину).

2. Глобальне потепління з парниковим ефектом, що викликається різким збільшенням в атмосфері СО2, а 1 га цукрових буряків споживає в 4 рази більше вуглекислого газу, ніж лісовий масив і виділяє в 4 рази більше кисню, т. б. ми можемо сказати, що посіви цукрових буряків – це легені планети, а оскільки мікродобрива впливають на синтез хлорофілу, підвищують інтенсивність включення СО2 у процес фотосинтезу і сам процес фотосинтезу, то вже через це варто їх використовувати. Я радію, що власники цукрових заводів сіють для себе буряки, бо вони бізнесмени і рахують гроші краще від звичайних аграріїв і для них стає вигодою застосовувати мікродобрива в першу чергу на посівах цукрових буряків, адже крім зростання урожайності від 7 до 29% підвищується цукристість на 0,4-1,5%, а вихід цукру зростає на 0,3-1% і при цьому зменшується вміст а-аміно-азоту. І саме головне, на 1 т цукрових буряків при цукристості 19% в Європі мають на 58% більше прибутку, ніж при 14% цукристості. При такій ситуації вони повинні купувати мікродобрива і кредитувати і ті господарства, які їм здають буряки по вазі, а не по цукристості. Так має бути.

Проаналізувавши стан галузі я звертаюсь до науковців, хто готовий з нами співпрацювати. Чекаємо пропозицій. Головне в буряківництві утримувати посіви чистими від бур’янів 3-4 обробками гербіцидів з мінімальним фітотоксичним ефектом, бо кожен обробіток, особливо перший і другий заторможують на 3-10 днів розвиток буряку, що відповідно в серпні-вересні зменшує урожай на 3-5 ц/га за кожен день, тобто, враховуючи стреси від трьох обробок ми можемо недобрати від 30 до 80 ц/га урожаю буряка. В 2006 році з ціллю мінімалізувати негатив від гербіцидних стресів ми запропонували вже з першого внесення гербіцидів в фазу 1 пари листків буряка – 1-1,5 л/га «реаком-р-буряк». Ефект видимий, як і при потребі застосувати бакову суміш гербіцидів в досить високих дозах з 2-3 компонентів – додавання 3,5 л/га «реаком-Р-буряк» набагато зменшували фізіологічний стрес рослин, але щоб говорити про ці речі офіційно необхідно провести наукові дослідження.

Перед змиканням в рядках обовязково даємо суміш «Реаком-Р-Бурякове» – 3-4 л/га + 1,5-2 л/га «Реаком-Хелат бору» + фунгіцид (імпакт або рекс дуо).

Повірте, коли нормальна густота буряків, чистий посів, є заправка NPK, то другий обробіток сам проситься через 2 неділі. Коли тепла, але не жарка погода обовязково даємо 10-15 кг карбаміду в фізичній фазі. Нажаль, знову ж використання таких сумішей бажано дослідити в наукових закладах, принаймні я не знаю, чи проводяться такі досліди. Теж готовий співпрацювати з науковцями по цьому питанню. В випадку початку кореневих гнилей коренеплодів, які проявлялись в 2006-2007 роках ми пропонували цю суміш, не чикаючи фази змикання в рядках, я рахую це оправдано, бо це діяло позитивно. Цього року одне господарство, де 2 рази град травмував листовий апарат, ризикнув в перших числах вересня обробити посіви і станом на 5 листопада листя було зелене, а урожай – 600-700 ц/га і цукристість більше 17%. Приємно було чути подяку від власників.

В зв’язку з неоднаковим рівнем живлення і агротехніки в період росту і розвитку рослин, насіння неспроможне в однаковій мірі накопичити в ендоспермі всього того, що необхідно для забезпечення біологічної потреби при його проростанні. Мікроелементи покращують проникнення вологи через оболонку насіння, що поліпшує їх доступ до зародку, активізує біологічні процеси в насінні (гідроліз запасних речовин – протеїнів, жирів, вуглеводів). Більш енергійне проростання насіння сприяє меншій траті запасних речовин насіння, його продуктивному диханню, що дозволяє проростати і сходити насінню навіть з малим запасом поживних речовин і низькою масою 1000 насінин. Одночасно стимулюється розвиток кореневої системи на початковій стадії, підвищується стійкість до несприятливих факторів навколишнього середовища, посилюється імунітет проти хвороб насіння і сходів. Значно активізується корисна мікрофлора, яка в ризосфері буде сприяти в забезпеченні рослин доступними макро- і мікроелементами. Плівкоутворюючі властивості Реакому і фунгіцидні властивості ряду мікроелементів до того ж підсилюють фунгіцидні властивості і якість протруювання. Виходячи з цього ми пропонуємо як обов,язковий агрозахід при протруєнні зерна «Реаком» і інші продукти при запізнілих посівах, насіннєві площі і сорти, в яких маса 1000 насінин близько 40 грам. Восени реалізовано близько 7 тонн «Реакому» для обробки насіння з дозами 2-2,8 л/т. Шукаємо порядних виробників нітрагіну чи інших інокулянтів для обробки весною бобових разом з «Реаком-боби» чи «Реаком-соя», бо вже другий рік ми спостерігаємо відсутність бульбочкових бактерій або майже білий колір говорить про несприятливі умови для їх розвитку. Маючи тісну співпрацю з «Міжнародною насіннєвою компанією» (м. Рівне) через відмову «Торгового дому «Насіння» у продажу «Реаком-С-буряк» ми змушені забезпечити їх іншим продуктам для обробки насіння цукрового буряка на своїх полях, а це близько 4500 га.

В сезоні 2006-2007 рр. в західному регіоні склалась несприятлива ситуація з озимими, особливо з ранніми посівами. Більшість вчених по захисту рослин говорять, що це вірус ВЖКЛ і це може бути однією із причин, але навесні посіви не виглядають карликовими і на ячменях не проглядається аналогічної ситуації, я думаю, що нові високоврожайні сорти дуже чутливі до стресових ситуацій (засуха, різка зміна температур, однобічне азотне живлення), і як результат – поганий розвиток кореневої системи. Особливо це проглядається на початку колосіння – флаговий лист, починаючи з кінчиків, всихає. Ми спостерігали, що при обробіток «Реаком-Р-Зерно» по флаговому листі набагато покращувало стан озимих, т. б. це допомагало в якійсь мірі адаптуватись, або нестача могла бути цинку, міді, молібдену. Працюємо з “Салюсом” по двох продуктах донор і біофора, дуже цікавить мене Са2+ і роль в сигнальній системі рослин, бо раціональне зерно в цьому є. Вдалося придбати зб. наукових праць, присвячених 100-річчю від дня народження П. А. Власюка “Живлення рослин: теорія і практика”, “Фізіологія на межі 20 тисячоліття” і ряд інших, які ще раз доказують як мало ми знаємо про рослину. Враховуючи зростання цін на зерно, ми пропонуємо для господарства з відсутнім тваринництвом, т. б. без органіки – 3-х разове використання на зерновій озимій пшениці “Реаком-Р-Зерно” і “Реаком-Р-Соняшник” – виключно на ґрунтах нейтральних, де може бути Mn в дефіциті при ряді обставин: 1 – при протруєнні, 2 – разом з весняним внесенням гербіцидів і після азотного 2 підживлення, з ціллю покращення використання азоту добрив. 3 – по флаговому листу – колосіння. Цього року під час посухи ми запропонували Вінничанам обробити в фазу колосіння озиму пшеницю з ціллю зменшення фертильності – в цьому господарстві був один з кращих результатів в районі. На озимину господарства для забезпечення живлення знаходять гроші і в них є результат – 4-8 ц/га прибавка урожаю і 1,5-2% клейковини.

Влияние микроудобрений, содержащих ультрамикроэлементы, на продуктивность и качество сельскохозяйственных культур

Кисель В.И – доктор с.-х. наук., чл.-кор. УААН,

Шедей Л.А., Серокуров Ю.И. – кандидаты с.-х. н.,

Шевченко Н.Г. – научный сотрудник, Кутовая А.Н. - аспирантка

ННЦ “Институт почвоведения и агрохимии имени А.Н. Соколовского”,

г. Харьков; biozem@

Капитализация экономики ставит перед наукой в число первоочередных решение проблемы энергоемких технологий, поиск их низкозатратных аналогов, разработку приемов, гарантирующих высокое качество получаемой продукции. В значительной степени это относится к аграрной науке и, в первую очередь – агрохимическим исследованиям, направленным на оптимизацию минерального питания сельскохозяйственных культур.

К наиболее перспективным исследованиям последних лет относятся исследования, посвященные микроэлементам. Термин «микроэлементы» получил широкое распространение в медицинской, биологической и сельскохозяйственной научной литературе в середине ХХ века.

Во многих жизненных процессах, которые происходят в живом организме, микроэлементы принимают самое активное участие. Так, в растительном организме действуя через ферментную систему или непосредственно связываясь с биополимерами растений, микроэлементы могут стимулировать или подавлять процессы роста и развития, а также – определять уровень биопродуктивности.

Особую роль в биохимических процессах в организме растений играют ультрамикроэлементы. Термином «ультрамикроэлемент» обозначаются наиболее редкие из микроэлементов, которые требуются растительному организму в очень малых количествах. Их содержание в живом организме меньше чем 10-5% от массы тела (Власюк, 1958). Хотя проблемой использования ультрамикроэлементов в сельскохозяйственной практике ученые занимаются давно, существенного прорыва в этом направлении достичь не удалось.

В последние годы интерес к ультрамикроэлементам значительно вырос и поиск состава и эффективных доз удобрений, которые содержат ультрамикроэлементы, стал более интенсивным.

Кроме состава и доз внесения ультрамикроэлементов, предметом научных исследований является также эффективная форма их внесения. В 90-х гг. ХХ века в сельскохозяйственном производстве использовали преимущественно соли отдельных металлов или химические реактивы, и поэтому при их смешивании для получения нужных концентраций отдельных элементов возникали дополнительные трудности.

В последнее время применяется хелатна форма микроэлементов, которая не приводит к выпадению в осадок микроэлементов при взаимодействии между собой и окружающей средой. Вследствие этого, микроудобрения в большинстве случаев возможно применять в смеси с другими удобрениями и средствами защиты растений, что минимизирует стоимость операции внесения.

Благодаря разработкам НПЦ «Реаком» получены хелатные формы ультрамикроэлементов ванадия, лития, никеля, титана, бора, неодима, которые вошли в состав нового комплексного микроудобрения «Реаком–плюс».

Полевые исследования эффективности микроудобрения «Реаком–плюс» проводили в длительном стационарном опыте ННЦ «ИПА имени А.Н. Соколовского» на Коротычанском опытном поле на черноземе оподзоленном. В опыте испытывались микроудобрения «Реаком»: «Реаком–Р–зерно», «Реаком-плюс–Р–зерно», «Реаком плюс -Р–зерно 2», «Реаком плюс -Р–зерно 3». Микроудобрения «Реаком плюс - Р–зерно» и «Реаком плюс - Р–зерно 2» близки по своему химическому составу, но в «Реаком плюс - Р–зерно» присутствуют йод и гуминовые вещества, что позволило выделить действие этих веществ на урожайность культур. В микроудобрении «Реаком плюс - Р–зерно 3» концентрации ультрамикроэлементов были самыми низкими, примерно в 2 раза ниже, чем в микроудобрении «Реаком плюс - Р–зерно». За контроль брали растения, которые обрабатывались дистиллированной водой в той же дозе, что и на опытных вариантах.

В 2007 году эксперимент проводили на следующих культурах: озимая пшеница – сорт Харьковская 61, гречиха – сорт Шатиловская-5 и вико-овсянная смесь (сорт вики яровой - Харьковская 134, сорт овса – Мирный).

Анализ полученных экспериментальных данных показал, что эффективность действия испытанных микроудобрений во многом определяется биологическими особенностями сельскохозяйственных культур. Так, озимая пшеница хорошо отзывалась на внекорневую подкормку микроудобрениями. Введение хелатов ультрамикроэлементов в состав микроудобрений существенно повышало урожайность озимой пшеницы. Наиболее высокие показатели получены на варианте с «Реаком плюс -Р–зерно 3», что свидетельствует высоком стимулирующем действии V, Ti, Li, Ni и I в небольших концентрациях. Урожайность озимой пшеницы на варианте «Реаком плюс -Р–зерно» (где применялись концентрации ультрамикроэлементов в 2 раза выше, чем на «Реаком плюс -Р–зерно 3») была лишь на 2,4 ц/га выше, чем на контроле, и на 1,3 ц/га выше по сравнению с вариантом без ультрамикроэлементов.

На урожайность гречихи лучше всего повлияла обработка «Реаком плюс -Р–зерно 2», прибавка составила 7,1%. Несколько ниже была эффективность варианта без ультрамикроэлементов «Реаком–Р–зерно».

Следует отметить, что при обработке растений гречихи растворами микроудобрений «Реаком плюс -Р–зерно» и «Реаком плюс -Р–зерно 3», наблюдается снижение урожайности по сравнению с контролем. Поскольку эти варианты отличались от «Реаком плюс -Р–зерно 2» только присутствием йода и гуминовых веществ, а в предыдущих исследованиях доказано положительное влияние гуминовых веществ на урожайность сельскохозяйственных культур, то снижение урожайности может быть связано с ингибирующим влиянием йода на растения гречихи. Для доказательства этого предположения необходимо провести дополнительные исследования на гречихе.

Однолетние травы (вико-овсяная смесь) позитивно реагировали на применение микроэлементов, - по всем вариантам наблюдается существенная прибавка урожая по сравнению с контролем. Применение «Реаком плюс -Р–зерно 2» и «Реаком плюс -Р–зерно 3» обеспечило прибавку урожая однолетних трав на уровне 70 ц/га.

Полученные результаты исследований позволяют сделать вывод о том, что микроудобрения «Реаком-плюс», содержащие ультрамикроэлементы, являются весьма перспективными для использования в сельскохозяйственном производстве.

Вирощування озимого ріпаку за No-Till технологією із
застосуванням мікродобрив “РЕАКОМ”

Дяченко Михайло Пилипович,

Головний агроном СТОВ “Вікторія-Агро”,

заслужений працівник сільського господарства України.

У теперішній час, територія багатьох держав, у тому числі і України, у результаті зміни клімату стає все більш схильна до посух та заморозків. Звичайно це негативно впливає на урожайність сільськогосподарських культур. Яскравий приклад – сильна посуха цього року, яка спричинила значні втрати, а інколи і повну загибель врожаю.

В таких умовах особливо важливим постає питання збереження вологи у ґрунті та підвищення посухостійкості рослин. Це стосується і такої вологолюбної культури як ріпак, посіви якого в Україні стрімко зростають.

У нашому господарстві ми вирощуємо ріпак за технологією No-till, яка є одним із способів управління накопиченням вологи у ґрунті.

Технологія NO-TILL це:

  1. Накопичення органічних решток на поверхні грунту;

  2. Відсутність обробітку грунту;

  3. Мінімальне порушення структури грунту;

  4. Прямий посів;

Оскільки озимий ріпак потребує для свого росту й розвитку більше вологи ніж зернові культури у 1,5 рази технологія NO-TILL забезпечує цю потребу за рахунок залишку органічних решток на поверхні поля, відновлення природної структури ґрунту.

Завдяки наявності органічних решток на поверхні поля утворюється різниця в температурі повітря і ґрунту на 12 оС і більше. В результаті різниці температур в ґрунті осідає роса, яка додатково з собою несе поживні речовини (азот). Доведено, що чим тепліше повітря, тим більше воно в собі містить волого порівняно з холодним. Для прикладу наведу кілька цифр:

То повітря Вміст вологи в грамах 1м3

10о 9,14

20о 17,4

40о 54,9

Вночі за рахунок різниці температур тепле повітря піднімається з глибини до поверхні ґрунту, де утворює нічну росу. Тобто, коренева система рослин при засушливих умовах росту й розвитку має можливість вдень і вночі отримувати воду. Осідання роси в ґрунті і є дощ, який утворюється в нас під ногами (звичайно, при технології NO-TILL).

Ріпак потребує значних кількостей поживних речовин. Добрий врожай можна отримати лише при збалансованому забезпеченні елементами живлення. При цьому важливе значення у системі живлення ріпаку мають мікроелементи, з яких особливу роль відіграє бор. Перед зимою обробка борним мікродобривом сприяє укріпленню кореневої системи та зниженню кількості кореневих гнилей, формуванню молодих тканин. У цьому році ми провели підживлення ріпаку препаратом «Реаком-Хелат бору» на площі 700 га у дозі 0,8 л/га одночасно з обробкою фунгіцидом Колосаль у фазі 7-8 листків. На даний момент спостереження за посівами показує: листова поверхня ріпака оброблена мікродобривом добре розвинена, темно-зеленого кольору(необроблена більш світлішого), коренева система більш розгалужена та має більшу кількість кореневих волосків.

Важлива роль мікроелементів і зокрема бору проявляється також у період цвітіння та формування стручків. Він сприяє кращому проростанню пилку, ліквідує опадання зав’язей та підсилює розвиток репродуктивних органів, все це впливає на формування стручків та зерен у них. Доцільно виконувати позакореневе підживлення посівів рапсу у фазу бутонізації баковою сумішшю мікродобрив «Реаком - Хелат Бору» та «Реастим-Ріпак» виробництва НВЦ «РЕАКОМ». У склад препарату «Реастим-Ріпак» окрім хелатів мікроелементів входять також гумінові речовини, завдяки чому препарат має стимулюючи та адаптогенні властивості.

У 2007 році у нашому господарстві на полях господарства було виконано позакореневе підживлення посівів озимого ріпаку баковою сумішшю мікродобрив «Реаком - Хелат Бору» (0,5 л/га) та «Реастим-Ріпак» (2,5 л/га). Внесення проводилось в фазу бутонізації, в баковій суміші  з  інсектицидами для боротьби з квіткоїдом (співпадають фази внесення), метод внесення – наземне обприскування. Було залишено ділянку для контролю (без мікродобрив) шириною 18м. На жаль, в жнивному поспіху не встигли виміряти різницю по врожаю у цифровому виразі, однак огляд посівів у фазу наливу зерна показав суттєву візуальну різницю між контролем та обробленими посівами. Так, різниця в висоті рослин складала 15-20 см, оброблений ріпак сформував потужнішу надземну та кореневу систему, краще розгілкувався та мав значно більше стручків, також він був густіший. Візуально різниця становила близько 10-15%. Загальна урожайність ріпаку на круг у господарстві склала 26 ц/га, що в умовах жорсткої цьогорічної посухи є гарним результатом. Також господарство застосовувало «Реаком» для обробітку зерна озимої пшениці та ярого ячменю (3,5 л/т) та для підживлення рослин по листовій поверхні сої, соняшника, озимої пшениці.

Можна зробити певний висновок, що у сучасних умовах, застосування мікродобрив «Реаком» при вирощуванні ріпаку за технологією No-till підвищує посухостійкість, є економічно доцільним та сприяє отриманню додаткового врожаю на рівні 5-7 ц/га.

Передпосівна підготовка насіння, як спосіб покращення його якості та продуктивних властивостей цукрових буряків

Доронін В.А., доктор сільськогосподарських наук,

Карпук Л.М., Кравченко Ю.М.

Інститут цукрових буряків УААН

Якість насіння цукрових буряків формуються не лише зі створенням нових гібридів та його вирощуванням, але й передпосівною його обробкою. Передпосівна підготовка насіння включає: очистку, шліфування, калібруван­ня, сортування за аеродинамічними властивостями та питомою масою.

Найефективнішим способом підвищення схожості насіння є сортування за питомою масою. При такому сортуванні можна видалити біологічно не­повноцінне насіння, покращити його посівні якості і виділити насіння з висо­кими врожайними властивостями. Дослідженнями, проведеними Інститутом цукрових буряків встановлено пряму залежність між енергією проростання і схожістю насіння та його питомою масою. Чим вища питома маса насіння, тим вищі ці показники. Так, насіння з питомою масою більше 0,880 г/куб. см мало саму високу енергію проростання – 95-96% та схожість – 97-98%. В насіння з меншою питомою масою – 0,736-0,748 г/куб. см ці показники були значно меншими. За сівби насінням з вищою питомою масою урожайність коренеплодів підвищувалася на 1,4 - 1,6 т/га.

Завершальним етапом передпосівної підготовки насіння цукрових бу­ряків є його протруювання, інкрустування, капсулювання та дражування. За сівби цукрових буряків капсульованим та дражованим насінням лише за рахунок підвищення врожайності коренеплодів збір цукру зростає відповідно – на 0,70 т/га і на 0,45 т/га порівняно з варіантами, де сівбу проводили протруєним насінням. Тобто додатково одержано до 11,8% цукру з кожного гектару без збільшення затрат на вирощування цукрових буряків.

Застосування мікроелементів є перспективним методом підвищення по­сівних якостей насіння та продуктивності цукрових буряків, причому най­ефективною, в порівнянні з позакореневим підживленням та внесенням в ґрунт під час сівби, є передпосівна обробка насіння мікроелементами.

В останні роки в Україні Інститут цукрових буряків УААН спільно з НВЦ «Реаком» розроблено спеціальну композицію мікроелементів на основі комплексонатів (хелатів) металів для обробки насіння цукрових буряків, яка за якісним і кількісним складом елементів живлення найбільш відповідає біологічній потребі культури, зокрема в початковий період розвитку рослин.

Установлено, що в польових умовах насіння оброблене мікроелемента­ми «Реаком – С - бурякове» інтенсивніше проростало, а польова схожість дражованого насіння підвищувалася на 9,1-.17,7%, інкрустованого – на 6,2%.

За сівби в різних грунтово-кліматичних умовах дражованим насінням цукрових буряків в оболонку якого були включені ці мікроелементи, забезпе­чило істотне підвищення врожайності коренеплодів – на 2,8 - 3,4 т/га, що дозволило збільшити збір цукру на 0,61-0,79 т/га порівняно з контролем. За сівби інкрустованим насінням збір цукру був на одному рівні з дражованим насінням, і на 0,60 т/га вище по відношенню до варіанту, де в інкрустаційну суміш мікроелементи не включались. Висока ефективність мікроелементів забезпечила широке їх використання на насіннєвих заводах ТОВ “Торговий дім “Насіння” – ЗАТ “Ворскла” та ТОВ «Агроград «В» (м. Вінниця). При під­готовці дражованого та інкрустованого насіння складовою дражувальної та інкрустаційної суміші обов’язково є композиція мікроелементів “РЕАКОМ – С – БУРЯКОВЕ”.

Микроудобрения “РЕАКОМ” в технологии выращивания кукурузы.

Барыло Анатолий Петрович,

директор ЗАО “Нежинская сельхозтехника”

Применение микроудобрений для кукурузы повышает ее урожайность, улучшается качество продукции, снижает заболеваемость. Особенно важно своевременное применение микроудобрений в засушливые годы, поскольку ряд микроэлементов значительно повышает засухоустойчивость растений. Микроэлементы способствуют перегруппировке воды в растении в сторону большего уровня содержания связанной воды, повышению гидратации коллоидов и водоудерживающей способности листьев растений, активации углеводного и азотистого обмена.

Так, в 2007 году в ООО «НежинБуд» была обработана кукуруза на площади в несколько тысяч гектаров. Структура посевов была следующая:

  1. украинские семена кукурузы, высеянные отечественной сеялкой;

  2. украинские семена кукурузы, высеянные новой импортной сеялкой;

  3. импортные семена, высеянные новой импортной сеялкой.

На всех посевах было внесено по 4 л/га «Реаком-Р-Кукуруза». Внекорневая подкормка микроудобрений «Реаком-Р-кукуруза» значительно повысила засухоустойчивость растений: на обработанных посевах наблюдался более длинный период вегетации, растения были интенсивно окрашенные, с ровными здоровыми початками. Измерение прибавки к урожаю не проводилось, однако визуальный эффект после применения препарата был значителен – прежде всего отмечалось лучшее развитие листового аппарата, что позволяет предположить, что во всех вариантах обработка микроудобрениями «Реаком» привела к повышению урожайности. Особенно был заметен эффект на полях, где импортные семена, высеянны новой импортной сеялкой – высота растений была значительно больше роста человека. Разность результатов говорит о том, что одним агроприемом невозможно решить все задачи, а для достижения максимального результата необходим комплекс агротехнологических мероприятий, важное место среди которых занимает внекорневая подкормка микроэлементами. При этом различным растениям требуются микроэлементы в определенном соотношении. Например, кукуруза является растением-индикатором на цинк. При недостатке этого микроэлемента у растений на листьях появляются хлоротичные пятна, листья становятся бледно-зелеными, а у некоторых растений почти белыми. Характерный признак цинкового голодания кукурузы – образование белого ростка или побеление верхушки растения. На кукурузе отмечается также укорочение междоузлий и задержка роста. Все это в результате приводит к нарушению фотосинтеза и снижению урожая.

Эффективность предпосевной инкрустации семян

холодостойких гибридов кукурузы при ранних строках посева.

Кордин Александр Иванович, кандидат с.-х. наук

Институт зернового хозяйства УААН

В последние годы на Украине выращивают достаточно большие валовые урожаи зерна кукурузы (2003 – 6,88, 2004 – 8,87, 2005 – 7,17, 2006 – 6,42 млн. т). Однако это происходит в основном за счет расширения посевных площадей, а не за счет улучшения технологий возделывания культуры и повышения ее урожайности.

Вследствие стремительного роста цен на энергоносители обостряется и проблема послеуборочной сушки зерна кукурузы до стандартной влажности. Повышенная влажность при уборке урожая усложняет обмолот и увеличивает затраты энергии на вентилирование и досушивание зерна в период хранения.

Срок посева является одним главных факторов получения высоких урожаев кукурузы, причем гибриды различных групп спелости по-разному реагируют на сроки посева. Ранний посев кукурузы является предпосылкой для более полного использования почвенно-климатических ресурсов и получения высокого урожая сухого зерна.

В связи с тенденцией глобального потеплениям климата, возникает потребность определить возможность раннего сева кукурузы с учетом метеорологических прогнозов и реакции гибридов с неодинаковой продолжительностью вегетационного период.

При раннем севе, актуальным вопросом является применение технологических приемов комплексной защиты семян кукурузы и определения страховых надбавок к норме посева для получения требуемой густоты стояния растений.

Исследованиями, которые проводились в опытном хозяйстве «Днепр» Института зернового хозяйства УААН в 2003-2005 гг. предполагалось определить целесообразность и возможность проведения оптимально раннего сева кукурузы, а также эффективность инкрустации семян протравителями и микроудобрениями реаком.

Анализ многолетних данных температурного режима почвы показал, что в последние годы почва прогревается интенсивнее и оптимальная для сева кукурузы температура почвы наступает в более ранние сроки. При сравнении двух последних десятилетий обнаружилось, что в среднем температура почвы в период 1996-2005 гг. была на 2°С выше, чем в 1986-1995 гг. К тому же переход среднесуточной температуры почвы через 10°С в последнем десятилетии отмечали 11 апреля, а в предыдущем – только 14 апреля.

Для проведения опыта были подобраны холодостойкие гибриды, которые были протестированы методом холодного проращивания. Перед посевом семена инкрустировали смесью протравителей Витавакс 200 ФФ (2,5 л/т) и Гаучо (4 кг/т), а также микроудобрений в хелатной форме Реаком-С (3,0 л/т).

В зависимости от температурного режима почвы кукуруза была посеяна:

2003: I срок – 19 апреля, II срок – 29 апреля, III срок – 8 мая;

2004: I срок – 9 апреля, II срок – 19 апреля, III срок – 28 апреля;

2005: I срок – 12 апреля, II срок – 21 апреля, III срок – 30 апреля.

По результатам проведенных исследований было отмечено, что ранний посев неинкрустированными семенами приводил к снижению полевой всхожести на 5,2-20,8% в сравнении с поздними сроками. Но предпосевная инкрустация семян смесью протравителей и микроудобрений в среднем повысила полевую всхожесть семян при первом сроке сева на 11,1-23,7%, при втором – на 7,9-14,6%, при третьем – на 2,0-7,6%. Отмечено, что инкрустация семян также способствовала более раннему и дружному появлению ростков на поверхности почвы и сокращала период всходов на 0,5-1 день.

В наших опытах наблюдалась активная реакция растений на сроки сева, а также инкрустацию семян, одним из компонентов которой были микроудобрения. На протяжении периода вегетации гибридов кукурузы, особенно до фазы цветения метелок, прослеживалось значительное опережение роста и развития растений, которые были посеяны 9-19 апреля в сравнении с севом 19-29 апреля и 28 апреля – 8 мая. У этих вариантов на начальных этапах развития отмечали более интенсивные процессы листообразования, накопления биомассы, а также рост растений.

Инкрустация семян, особенно действие микроэлементов, позитивно влияла на ростовые процессы во все периоды развития. Растения, семена которых были обработаны, превосходили по высоте неинкрустированные варианты при всех строках сева на 1-4 см на протяжении всего периода вегетации.

Влияние инкрустации семян, а именно защитные функции протравителей на этапе прорастания семян и стимулирующий эффект от действия микроэлементов, позитивно сказались на формировании и развитии корневой системы растений кукурузы. Отмечено, что при одинаковом количестве листьев у растений, полученных с инкрустированных семян, формировалось больше корней на ранних этапах развития, они были длиннее и более развитыми, что было видно даже визуально.

Обработка семян реакомом вместе с пестицидами способствовала лучшему усвоению растениями азота, содержание которого в листостебельной массе увеличивалось с 0,77-0,88 до 0,84-0,91, а в зерне – с 1,19-1,26 до 1,33-1,47%. Содержание фосфора и калия увеличивалось преимущественно в зерне кукурузы. Вследствие обработки семян хелатными формами металлов в вегетативной массе кукурузы значительно увеличилось содержание цинка и железа, которые входят в состав ферментных систем.

Площадь листьев в начале вегетации у растений раннего посева была большей в сравнении с поздним сроком. При этом наиболее активными темпами прироста листовой поверхности отмечался среднепоздний гибрид Днепровский 453 СВ. На всех этапах развития прослеживалось влияние инкрустации микроудобрениями на площадь листьев – у всех гибридов она была большей при условии применения этого приема.

В фазу цветения была проведена оценка гибридов кукурузы на жаро- та засухоустойчивость в связи с применением микроэлементов. Результаты опытов свидетельствуют о повышении засухо- та жаростойкости растений, которые выросли из инкрустированных семян, что подтверждается также литературными данными. Инкрустация семян также значительно повышала содержание в листьях хлорофилла, что стимулировало фотосинтетическую деятельность растений.

Таким образом, положительное влияние инкрустации семян пестицидами и микроудобрениями не только проявлялось на протяжении вегетации на всех этапах роста и развития гибридов кукурузы, фотосинтетической деятельности, устойчивости к неблагоприятным условиям среды, но и существенно отразилось на формировании урожайности зерна(табл. 1).

Раннеспелый гибрид Днепровский 196 СВ и среднеранний Кадр 217 МВ максимальную урожайность зерна сформировали при посеве в поздний срок. Инкрустация семян, и влияние микроэлементов, независимо от сроков посева этих форм способствовала ее повышению на 0,10-0,26 и 0,09-0,40 т/га соответственно. Обеспеченность семян микроэлементами и их защита в период прорастания наиболее сильно проявились при раннем посеве указанных гибридов, при этом и прирост урожайности зерна был на уровне 0,21-0,40 т/га, тогда как при поздних сроках он не превышал 0,09-0,29 т/га.

.

Таблица 1. Изменчивость урожайности зерна гибридов кукурузы под влиянием инкрустации семян в зависимости от сроков посева, 2003-2005 гг.

Гибриды

Сроки посева

Урожайность зерна, т/га

без инкрустации

семян

прибавка от

инкрустации семян

Днепровский 196 СВ

I

6,88

0,21

II (к)

7,07

0,10

III

7,20

0,26

Кадр 217 МВ

I

6,96

0,40

II (к)

7,02

0,09

III

7,11

0,29

Сичеславский 335 МВ

I

6,82

1,12

II (к)

7,18

0,72

III

7,28

0,35

Днепровский 453 СВ

I

7,48

0,89

II (к)

8,05

0,27

III

7,46

0,49

НСР 0,95, для:

гибридов

0,09-0,18

сроков

0,08-0,15

инкрустации

0,06-0,13

Относительно других форм, то у вариантах без инкрустации семян максимальная урожайность зерна гибрида Сичеславский 335 МВ зафиксирована при посеве в третий срок – 7,28 т/га, а Днепровский 453 СВ во второй (контроль) – 8,05 т/га. В то же время, при использовании инкрустации семян этих гибридов тенденция изменилась, и наибольшую урожайность отмечали исключительно при раннем посеве – 7,94 и 8,37 т/га соответственно.

Эффективность инкрустации семян особенно четко проявилась при раннем посеве позднеспелых гибридов, когда прирост урожаю составлял 0,89-1,12 т/га, тогда как у скороспелых он был значительно меньше.

Рис.1. Затраты на инкрустацию семян кукурузы

При сегодняшней рыночной цене на зерно кукурузы – 1200 грн/т, стоимость дополнительного урожая значительно превышает затраты на инкрустацию семян (Рис.1)

Таким образом, применение инкрустации семян кукурузы комплексом протравителей и микроудобрений реаком позволяет не только проводить посев кукурузы в более ранние сроки, но и получать значительную прибавку урожая, особенно при раннем посеве, при минимальных материальных затратах.

Экономическая эффективность применения микроудобрений “РЕАКОМ” при выращивании сельскохозяйственных культур.

Полянчиков Сергей Павлович,

Директор ООО «Торговый дом «Реаком»

Исследованиями и опытом многих ученых и практиков установлено положительное влияние микроэлементов на рост и развитие растений, на физиологические и биологические процессы в растительном организме. Однако современные рыночные условия в сельском хозяйстве накладывают строгие рамки на применение того или иного удобрения, микроудобрения или средства защиты растений. Прежде всего, целесообразность применения должна обуславливаться его экономической отдачей, с учетом требований по защите окружающей среды. А эта экономическая отдача в конечном итоге заключается в виде прибавки урожая и улучшении качества продукции. В денежном выражении экономический эффект существенно зависит о конъюнктуры рынка с/х продукции, поэтому ограничимся рассмотрением результатов применения микроудобрений «РЕАКОМ» на различных сельскохозяйственных культурах в количественном выражении:

ЗЕРНОВЫЕ.

Институт зернового хозяйства УААН (г. Днепропетровск),

Прирост урожая от обработки семян озимой пшеницы составил 4,7 ц/га, внекорневая подкормка дала прибавку 6,4 ц/га, а объединение этих двух приемов – 11 ц/га.

Институт почвоведения и агрохимии УААН (г. Харьков)

При обработке семян озимой пшеницы урожай повысился на 6,3 ц/га, обработка семян ячменя дала прибавку 6,8 ц/га, семян проса – 2,6 ц/га.

ФХ «Красногорское» (Черкасская область)

Внекорневая подкормка озимой пшеницы дала прибавку урожая 7 ц/га, качество зерна повысилось до 3 класса.

ФХ «Дружба-Казначеевка» (Днепропетровская область)

При внекорневой обработке ячменя урожай увеличился на 5 ц/га, наблюдалось увеличение количества зерен в колосе.

ФХ «СВС», ФХ «Агростар» (Кировоградская область)

Обработка микроудобрениями «Реаком» позволила увеличить качество зерна озимой пшеницы с 6-го до 3-го класса, увеличение урожайности составило порядка 3-4 ц/га.

СООО «Иванопольское» (Донецкая область)

Применение микроудобрений «Реаком» на озимой пшенице и ячмене дало прибавку урожая 2-4 ц/га. При этом после обработки наблюдалось выравнивание посевов по развитию и цвету. Было отмечено интенсивное образование и рост вторичной корневой системы.

СООО «Тясмин» (Кировоградская область)

Предпосевная обработка озимой пшеницы дала прибавку урожая 5 ц/га.

СООО «Рубин» (Винницкая область)

Применение «Реакома» на озимой пшенице в засушливых условиях 2007 года способствовало повышению засухоустойчивости, в результате чего получена прибавка урожая до 10 ц/га при повышении качества на 1 класс.

ПОДСОЛНЕЧНИК.

Институт почвоведения и агрохимии УААН (г. Харьков).

Предпосевная обработка семян дала прибавку урожая 3,3 ц/га.

Донецкая опытная станция ИПА (г. Донецк)

Применение микроудобрений «Реаком» дало прибавку урожай 5,2 ц/га.

Агрофирма «Восток»

При обработке семян подсолнечника урожай повысился на 4,1 ц/га.

ФХ «Райселькоммунхоз» (Запорожская область)

При обработке вегетирующих растений прибавка к урожаю составила 4-5 ц/га.

КУКУРУЗА.

Институт зернового хозяйства УААН (г. Днепропетровськ).

Включение микроудобрений «Реаком» в состав для обработки семян способствовало уменьшению пораженности семян и ростков кукурузы на 56-71%, увеличило прорастание семян с 93 до 97%. Обработка растений кукурузы в фазе 3-4 листьев и в фазе выбрасывания метелки увеличила сбор урожая на 8-10 ц/га. Совместное применение протравителя с микроэлементами значительно повысило эффективность обработки семян кукурузы против плесеней и повысило полевую всхожесть.

СВЕКЛА.

Институт сахарной свеклы УААН (г. Киев)

Обработка листовой поверхности растений сахарной свеклы «Реакомом» перед смыканием листьев в междурядьях обеспечила прирост урожайности корнеплодов 30-50 ц/га, повышение сахаристости – на 1,3–1,5%. Это позволило увеличить выход сахара на 1,0-1,16 т/га. Внекорневая подкормка микроудобрениями значительно уменьшает пораженность сахарной свеклы церкоспорозом и мучнистой росой.

Агрокомплекс «Зеленая долина» (Винницкая область)

Внекорневая подкормка свеклы микроудобрениями проводилась в 2 этапа: после смыкания листьев в междурядьях и через 4 недели (по 2,5 л/га). Сахаристость повысилась на 1,4-1,8% относительно контроля. Дополнительный сбор сахара составил от 0,5 до 1,5 т/га. Также наблюдалось снижение пораженности корневыми гнилями, отсутствие дуплистости корней. Более того, при применении микроудобрений «Реаком» на пораженных растениях гнили зарубцовывались и исчезали. Отмечено увеличение срока сохранности собранной свеклы.

ЛЕН.

БелНИИ химзащиты растений (г. Минск)

Применение препаратов «Реаком» дало прибавку урожая семян 3-6 ц/га, льноволокна – 2-5 ц/га. Качество волокна повысилось на 1-3 номера. Хлороз растений (бактериоз) снизился в 3-4 раза, комплекс других болезней льна снизился в 1,5-2,0 раза.

КАРТОФЕЛЬ.

Институт картофелеводства УААН (пгт. Немишаево, Киевской обл.)

В результате внесения РЕАКОМа в фазе бутонизации улучшилось качество картофеля: увеличилось содержание крахмала на 1,6%, сырого протеина на 0,3-0,5%, витамина С на 4-6%. Прибавка урожая составила 27-30 ц/га.

Всероссийский НИИ картофельного хозяйства РАСХН

Обработка клубней картофеля хелатным микроудобрением «Реаком-СР-Картофель» перед посадкой и 2 внекорневые подкормки повысили урожайность картофеля на 38%. На контрольной делянке урожайность составила 33,0 т/га, на обработанной – 45,6 т/га, при этом повысилась товарность – до 93,8% и снизилась доля мелких клубней – до 0,9%. В клубнях существенно повысилось содержание сухих веществ, крахмала, витамина С и вдвое снизилось содержание нитратов.

ВИНОГРАД.

Институт виноградарства и виноделия им. В. Е. Таирова.

Обработка микроудобрениями «Реаком» улучшила показатели развития листового аппарата и корневой системы. Содержание сахара в соке ягод увеличилось на 1,5-2%. Урожайность повысилась в среднем на 15%. Органолептическая оценка виноматериала значительно улучшилась.

ОВОЩНЫЕ КУЛЬТУРЫ.

Институт овощеводства и бахчеводства УААН, Донецкая опытная станция, Институт орошаемого земледелия (Днепропетровский отдел), тепличные комбинаты.

При использовании микроудобрений РЕАКОМ наблюдался ускоренный рост и развитие рассады томатов, огурцов и других овощных культур. Прибавка урожая составила 15-30%. Значительно снижалось содержание нитратов.

РАПС.

Институт масличных культур (г.Запорожье)

Подкормка в фазе бутонизации – начале цветения (4-6 л/га в 300 л воды) дала прибавку урожая 5-7 ц/га, также увеличился выход масла.

ДП «Искра» (Черкасская обл.)

Подкормка ярового рапса препаратом «Реастим» позволила получить прибавку урожая 10 ц/га.

Учитывая, что стоимость гектарной нормы микроудобрений «Реаком» составляет, в зависимости от культуры, от 60 до 120 грн, а прирост урожая, например, по озимой пшенице составляет в среднем 5-6 ц/га (затраты на микроудобрения при этом 60 грн/га), то при цене пшеницы 1000 грн/т, получаем дополнительную прибыль с 1 га:

( 1000 грн/т х 0,5 т ) - 60 грн/га = 440 грн/га

И это без учета улучшения качества зерна, которое, как правило, повышается на 1 класс. Окупаемость микроудобрений «Реаком» для всех культур измеряется разами, а иногда и десятками раз.

И, хотелось бы особо остановится на факторах, которые в конечном итоге определяют результат использования любых микроудобрений, и которые обязательно необходимо учитывать:

  1. Содержание доступных форм микроэлементов в грунте. По данным Института агрохимии и почвоведения значительные площади пахотных земель Украины имеют недостаточное обеспечение основными микроэлементами. Причем этот дефицит усиливается из-за значительного сокращения внесения органических удобрений.

  2. Факторы, влияющие на подвижность и усвоение растениям микроэлементов из грунта: влажность, температура, кислотность, содержание NPK, известкование, уплотнение почвы.

  3. Потребность отдельной культуры в микроэлементах, прогнозируемая урожайность. Каждая культура имеет свои специфические особенности в отношении микроэлементов, поэтому составы применяемых микроудобрений должны соответствовать потребностям растений.

  4. Способы, сроки применения, дозировки микроудобрения. Наиболее эффективными способами применения являются предпосевная обработка семян с последующей внекорневой подкормкой, либо капельным поливом. При внекорневой подкормке эффективность усвоения элементов в 3-5 раз выше, чем при внесении в почву. Наибольший эффект микроэлементы оказывают в период прорастания семян и перед формированием репродуктивных органов (перед цветением). Обработка на более поздних стадиях вегетации способствует улучшению качества продукции. Количество вносимых микроэлементов на гектар должно быть близким к физиологической потребности растений (выносу урожаем) – обычно составляет сотни грамм микроэлементов на 1 гектар (в зависимости от культуры).

  5. Форма, в которой находятся микроэлементы в применяемом микроудобрении. Известно, что наиболее эффективной для растений формой микроэлементов является хелатная, т.е. в соединении с органическим хелатирующим агентом. В этом случае микроэлемент значительно легче (в 4-10 раз) проникает через мембраны клеток и усваивается растением. Хелатирующий агент при этом выполняет транспортную функцию.

  6. Физические свойства, применяемых микроудобрений: прилипающие свойства, смачивающая способность (от которой зависит равномерность покрытия семенного материала и листового аппарата), устойчивость к смыванию и испарению.

При разработке микроудобрений «РЕАКОМ» мы учитываем перечисленные факторы для того, чтобы применение препаратов было максимально эффективно и экономически выгодным. Мы рекомендуем сельхозпроизводителям, перед принятием решения о выборе того или иного микроудобрения, тщательно анализировать состав и количество вносимых на поля элементов питания, т.к. часто за названием «микроудобрения» стоят макроэлементы, реальная стоимость которых значительно ниже предлагаемой.

В заключение, отмечу, что те сельхозпредприятия, которые уже пробовали на своих полях отечественные микроудобрения «Реаком» (часто в сравнении с импортными продуктами) в подавляющем большинстве и в дальнейшем продолжают применять. Это говорит, прежде всего, об их высокой экономической эффективности.

31


1

Смотреть полностью


Скачать документ

Похожие документы:

  1. Оргкомітет IV міжнародної науково-практичної конференції (1)

    Документ
    - Бакіров Віль Савбанович, Голова оргкомітету, доктор соціологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заслу­жений діяч науки і техніки України, ректор Харківського національного уні­верситету імені В.
  2. «european quality» сучасний вимір держави та права міністерство освіти І науки україни одеська національна юридична академія

    Документ
    Терентьєв В.І. канд. юр. наук, доцент (голова); Козаченко О.В. канд. юр. наук, доцент (заступник голови); Достдар Р.М. канд. юр. наук, доцент МНЦ ОНЮА; Ємельянова Л.
  3. Вимір Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «vii прибузькі юридичні читання» 25-26 листопада 2011 року Миколаїв Іліон 2011

    Документ
    Президент Національного університету «Одеська юридична академія», доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії правових наук України, Заслужений юрист України Ківалов С.
  4. Програма конференції «Актуальні питання клінічної медицини» програма конференції «Мікроелементози в клінічній медицині» програма конференції «Actual problems of fundamental and clinical medicine (in english)»

    Документ
    9 Програма конференції «Мікроелементози в клінічній медицині» Програма конференції «Actual problems of fundamental and clinical medicine (in english)»…… 7 Матеріали конференції «Актуальні питання теоретичної медицини» .
  5. Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі» 2010

    Документ
    Матеріали VІ (XVIII) Всеукр. наук.-практ. конф., Київ, 11-12 березня 2010 р.: тези доповідей / [редкол.: В.Г. Герасимчук (відпов. ред) та ін.].–К.: НТУУ «КПІ», 2010.

Другие похожие документы..