Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
В ранних трудах по управлению, как правило, подчеркивается важность гармоничного функционирования организации. По мнению их авторов, если найти прави...полностью>>
'Доклад'
Реконструкция выполняется по личной инициативе автора, который выражает благодарность за творческую поддержку при подготовке доклада научному сотрудни...полностью>>
'Диплом'
председатель, кандидат технических наук, заместитель генерального директора по научной работе открытого акционерного общества «Воркутауголь» Министер...полностью>>
'Рабочая учебная программа'
Программа предмета «История развития ресторанного сервиса» предназначена для студентов по специальности 100103 «Социально-культурный сервис и туризм»...полностью>>

Главная > Программа

Сохрани ссылку в одной из сетей:

кандидат сільськогосподарських наук

Для оптимального живлення рослини використовують більшість із відомих хімічних елементів. Найважливіші із них 20-25 елементів, такі як азот, фосфор, калій, магній, цинк, залізо, мідь, бор молібден, марганець та інші . З макро елементів, це азот, фосфор та калій.

Азот, є складовою часткою багатьох органічних сполук - амінокислот, амідів, білків, нуклеїнових кислот, хлорофілу, регуляторів росту, ферментів тощо. У складі сухої речовини рослин його міститься від 1,5 до 5%. Як нестача, так і надлишок азоту в ґрунті призводять до зниження продуктивності культури та погіршення якості врожаю. Він може реутилізуватися, відтікати із раніше утворених частин рослини у молоді, активніші органи. Пожовтіння листків (особливо нижніх) через розклад хлорофілу переходить у побуріння тканин та їх засихання, а ознаки передаються на подальший ярус. При цьому у злаків укорочується суцвіття (колос зверху, волоть знизу) і зменшується озерненість колосу. Формується щупле, невиповнене зерно. Нестача азоту насамперед проявляється на стані листків, які закінчили ріст. При цьому сповільнюється ріст стебла, листків і коренів.

Фосфор - входить до складу нуклеїнових кислот, нуклеопротеїдів, фосфатидів, цукро фофосфатів, фітину та лецитину, тобто сполук, що відповідають за спадковість та переносення генетичної інформації, беруть участь у процесах дихання, біосинтезі складних вуглеводів і перебігу фотосинтезу. Цей елемент — складова багатьох макроергічних сполук, таких як АТФ, АДФ та аденозинмонофосфат-АМФ, що є джерелами енергії в рослинному організмі.

У молодих рослинах фосфор легко переміщується із старих тканин у молодші, а при дозріванні більша частина засвоєного фосфору нагромаджується в насінні та плодах. Свідченням цього може бути наявність фосфору в складі золи насіння зернових і зернобобових культур у межах 40—45 %, соломи — в 3—5 разів менше. Кількість органічних сполук фосфору у рослинах різко переважає над мінеральними (в середньому 89% від загального фосфору). Цей елемент мало впливає на нагромадження білка у рослинах. У той же час достатнє фосфорне живлення збільшує частку генеративних органів у загальній біомасі врожаю, підвищує вміст крохмалю у продукції та цукру в коренеплодах, фруктах і овочах. Поліпшується також якість волокна у луб'яних культур. Дефіцит фосфору починає проявлятися з нижніх листків. Вони мають зелений колір із блакитним відтінком (за достатньої кількості азоту), але між жилками появляються бурі плями, які зливаються і листок повністю засихає. Часто на стеблі та листі утворюється фіолетово-червоний відтінок, а краї листкових пластинок загинаються догори. В цілому рослини відстають у рості й сповільнюється онтогенез.

Калій в рослинному організмі знаходиться в іонній формі. Цей елемент концентрується у цитоплазмі та вакуолях і відсутній в ядрі. До 20% калію утримується у клітинах в обмінно-поглинутому стані колоїдами цитоплазми, до 1% необмінно поглинають мітохондрії, а основна частина (до 80%) знаходиться в клітинному соку і легко вимивається водою. В золі насіння зернових і зернобобових культур його міститься 30—40%, бульб картоплі та коренеплодів буряків до 40—60 %, а у листках більшості культур — 30—50%. Слід зазначити, що в молодих частинах калію значно більше, ніж у старих. Він впливає на гідратацію колоїдів цитоплазми, що допомагає краще утримувати воду і переносити посуху, підвищує зимо- та морозостійкість рослин і стійкість проти грибкових та вірусних захворювань. Калій посилює синтез високомолекулярних вуглеводів (целюлоза, геміцелюлоза, пектинові речовини, ксилани), що зумовлює потовщення клітинних стінок соломини злаків і підвищення стійкості до вилягання, а в коноплі та льону поліпшується якість волокна. Під впливом калію посилюється нагромадження крохмалю у бульбах картоплі, сахарози в коренеплодах буряків і цукрів у плодах та овочах. Дефіцит калію порушує метаболізм у рослинах: ослаблюється діяльність деяких ферментів, погіршується вуглеводнево-білковий обмін, збільшуються втрати цукрів на дихання, що призводить до утворення щуплого зерна, зниження схожості та життєздатності насіння. Недостатнє калійне живлення призводить до збільшення грибкових захворювань і погіршення лежкості, а також може з’являтися “крайовий опік” нижніх листків. При хронічному калійному голодуванні призупиняється ріст стебел та міжвузль, затримується дозрівання зерна і плодів.

Бор посилює ріст пилкових трубочок та проростання пилку, збільшуючи кількість квіток і плодів, поліпшує вуглеводний обмін та бере участь у білковому і нуклеїновому синтезі. Вважається, що основна фізіологічна роль цього елемента — регулювання кількості ауксинів та фенольних сполук. При його дефіциті порушується весь цикл обміну вуглеводів, формування репродуктивних органів, запилення та плодоношення. Особливо чутливі до бору дводольні. У них при його дефіциті нагромаджуються феноли, ауксини й порушуються нуклеїновий обмін і синтез білка. Середній вміст бору в рослинах досягає 0,0001%. Як надлишок, так і дефіцит його у ґрунті призводить до значних втрат врожаю, погіршення його якості та лежкості продукції, можуть викликати захворювання тварин і людей. За нестачі бору в рослин пшениці формується дрібний колос із сухим “прапорцевим” листком; кукурудза набуває зовнішніх ознак, подібних до тих що проявляються при калійному голодуванні; в овочевих культур на нижніх листках з'являється "крайовий опік", потім листки деформуються і висихають. Дефіцит цього елемента проявляється на підзолистих ґрунтах та тих, на яких проведено вапнування повними нормами. Основними негативними наслідками борного голодування є відмирання точок росту, зниження крохмалистості бульб картоплі та цукристості коренеплодів цукрових буряків, погіршення якості волокна луб'яних культур. Нестача бору стимулює інтенсивний розвиток хвороб: парші картоплі, гнилі сердечка і сухої гнилі у коренеплодів, кореневої гнилі капусти, засихання верхівок тютюну, дуплистості турнепсу, відмирання точки росту соняшника.

Мідь. Фізіологічна роль міді значною мірою визначається її кількістю в складу білків та ферментів (до 50% загального вмісту міді у листках знаходиться в складі білка пластоціаніну). Вона посилює зв'язування молекулярного азоту з атмосфери, засвоєння азоту із ґрунту та добрив, нагромадження білків, знижує інтенсивність розпаду хлорофілу, дію на ріст високих доз рістактивуючих речовин; підвищує здатність рослин протистояти виляганню, їхню посухо- морозо- та жаростійкість. Наявність міді може погіршувати товарний вигляд картоплі та овочів внаслідок окислення мідьвмісного ферменту тирозінази. Дефіцит міді затримує ріст і цвітіння рослин, викликає хлороз, втрату тургору. У злаків при гострій її нестачі біліють кінчики листків і не розвивається колос (хвороба “біла чума”), а в плодових проявляється суховершинність. Використання мідьвмісних добрив ефективніше на осушених торф’яниках, дерново-глейових, заболочених та легких ґрунтах. Найчутливіші до внесення міді злакові культури, трави, льон, коноплі, коренеплоди, соняшник і буряки. Потреба в міді зростає при застосуванні високих доз азотних добрив.

Марганець як високоактивний метал бере участь у реакціях біологічного окислення, фотосинтезі, відновленні гідроксиламіну до аміаку, перетворенні ди- і трикарбонових кислот при диханні, синтезі вітаміну С, поглинанні іонів із навколишнього середовища. Тому марганець відповідає за нагромадження та відтік цукрів у рослинному організмі, підвищуючи цукристість плодів і овочів, сприяє синтезу глютаміну, прискорює розвиток рослин та їхнє плодоношення. При дефіциті марганцю спостерігаються хлорози і плямистість листків, а при гострій його нестачі — повна відсутність плодоношення у редису, капусти, помідорів, гороху. насамперед марганець слід вносити на сірих опідзолених ґрунтах, слабовилугуваних чорноземах, солонцюватих і каштанових ґрунтах. Особливо чутливі до його нестачі злаки, коренеплоди, картопля, трави. Так, приріст урожаю цукрових буряків при застосуванні марганцевих добрив у середньому становить 100—150 ц/га, а цукристість підвищується на 0,2—0,6%.

Цинк бере участь у фізіологічних процесах. За рахунок стабілізації дихання при зміні температурних умов підвищує жаро- та морозостійкість рослин, впливає на утилізацію фосфору в тканинах, активізує реакції утворення попередників хлорофілу. За його нестачі у рослині знижується вміст ауксинів, сахарози та крохмалю, підвищується вміст органічних кислот, порушується синтез білків — у тканинах нагромаджується небілкові розчинні сполуки азоту (аміди та амінокислоти), які можуть порушувати технологічні процеси при переробці сировини ("шкідливий" азот в цукроварінні). Дуже чутливі до нестачі цинку плодові, особливо цитрусові, гречка, буряки, картопля, хміль, конюшина. Для них характерне гальмування росту. Нестача цинку може проявлятися як на кислих дуже опідзолених легких ґрунтах, так і на карбонатних чорноземах, бурих і сіроземах. Ці процеси посилює застосування високих доз фосфорних добрив.

Молібдену рослинам потрібно менше, ніж бору, марганцю, цинку та міді. В основному він локалізується у молодих частинах рослин. Цей елемент входить до складу нітратредуктази і бере участь у відновленні нітратів до нітритів та нітрогенази — ферменту, що відповідає за зв’язування азоту атмосфери при біологічній фіксації. Крім того, цей елемент задіяний у фотосинтезі, процесах дихання, біосинтезі нуклеїнових кислот, вітамінів і пігментів. Тому поряд із підвищенням урожайності він сприяє зростанню вмісту білка в продукції. Зовнішні прояви нестачі молібдену подібні до азотного голодування. Вона найчастіше проявляється на дерново-підзолистих, сірих опідзолених, чорноземних та осушених кислих торф’яниках. Ефективне застосування цього елементу під усі бобові культури, особливо на кислих ґрунтах.

Аналіз ролі окремих елементів показує, що для повноцінного розвитку рослин необхідно обов’язкове застосування окрім макроелементів (N,P,K), також збалансовані композиції мікроелементів, насамперед у біологічно активній хелатній формі. На Україні такі мікродобрива виробляє НВЦ «Реаком».

Результати виробничих досліджень по використанню мікродобрив “Реаком” для протруєння насіння озимої пшениці.

Сорт Одеська -267, 1 репродукції. Умови – темно-сірі лісові ґрунти.

Дата посіву 15 вересня 2006 року. Попередник – озимий ріпак.

Передпосівний обробіток – загально прийнятий.

Норма висіву насіння – 5, 5 млн. га

Варіанти досліду

  1. Протруйник «Віта вакс 200 ФФ» – 3 л/т, доведено до 10 л суспензії проточною водою (контроль).

  2. Протруйник «Віта вакс 200 ФФ» – 2 л/т, Суміш мікроелементів «Реаком-С-Зерно» - 3 л/т, доведено до 10 л суспензії проточною водою.

Дослідні ділянки розміром у 7,3 га у трикратному повторенні розташували систематично.

Результати досліджень по передпосівній обробці насіння озимої пшениці

Варіант досліду

Норма висіву насіння, млн. шт

Площа посіву, га

Урожайність, ц/га

Намолот, тон

1. Контроль

«Віта вакс 200 ФФ» – 3 л/т

5,5

22

36,8

81,0

2. «Віта вакс 200 ФФ» – 2 л/т

«Реаком-С-Зерно» - 3 л/т

5,5

22

42,9

94,4

Облік урожаю проводили прямим комбайнуванням, з подальшим зважуванням на вагах, замірі вологості та перерахунку на стандартне зерно.

Виробнича перевірка показує доцільність включенні хелатних мікродобрив у склад композиції для протруєння насіння. Так приріст врожайності, становив 6,1 ц/га (або 16,6%) і це лише від передпосівної обробки (без позакореневого підживлення). При цьому, згідно рекомендаціям НВЦ “Реаком” було знижено на 30% норму протруйника, і як показують результати це зниження є цілком обґрунтованим.

Приріст врожаю обумовлено дією хелатних форм мікроелементів, які сприяють підвищенню польової схожості, енергії проростання та рівномірності сходів.

Результати застосування мікродобрив у реальних виробничих умовах при промисловому вирощувані цукрових буряків.

На полях Агрокомплексу “Зелена долина” (Вінницька обл.) у 2006 році було проведене позакореневе підживлення мікродобривом “Реаком-Р-бурякове” на площі 4,4 тис.га. Поруч з цим для вивчення ефективності впливу використання мікродобрив на якісні показники цукрового буряка, в одному полі при агрофоні: азоту-320, фосфору-150, калію-180 кг д.р. було відокремлено ділянку 12,6 га, яку залишили без обробки мікродобривами (контроль).

Обробіток цукрових буряків мікродобривом “Реаком” проводили двічі:

1. “Реаком” – 2,5 л/га вносили після змикання рядків, а саме 3 липня, в одній баковій суміші із фунгіцидом Імпакт – 0,25 л/га, загальний об’єм бакової суміші – 300л/га,

2. “Реаком” – 2,5 л/га вносили через 4 тижні після першої обробки, а саме 1 серпня також в одній баковій суміші із фунгіцидом Імпакт – 0,25 л/га, загальний об’єм бакової суміші – 300л/га,

Результати виробничих досліджень по застосуванню мікродобрив на цукрових буряках.

Варіанти досліду

Дати відбору проб

Вартість обробки, грн/га

20.08.06

20.09.06

20.10.06

Цукристість,

%

Цукристість

%

Показник доброякісності соку

Цукристість

%

Показник доброякісності соку

Реаком

(2,5 + 2,5 л/га)

16,0

15,4

82,2

17,6

92,4

115

Контроль

(без мікродобрив)

14,2

14,3

85,7

15,8

88,1

0


Як видно із результатів досліджень представлених у таблиці, застосування мікродобрив є цілком обґрунтованим, тому що внесення мікроелементів дозволяє суттєво, на 1,4-1,8 відсотки відносно контролю, підвищити цукристість коренеплодів цукрових буряків, як у період формування врожаю так і в період збирання.

Спостерігаючи динаміку показника доброякісності соку можна зробити висновок, що при внесенні мікродобрива «Реаком» подовжується вегетація рослин цукрового буряка. Так на варіанті, де обробляли «Реакомом» станом на 20 вересня, як видно з показника доброякісності клітинного соку, рослини практично не призупинили вегетацію, що дає більш повну можливість використати весь вегетаційний період і пройти через процеси реутилізації цукрів, що і підтверджується показниками цукристості та доброякісності соку станом на 20 жовтня при закінченні вегетації цукрового буряка.

А якщо врахувати, що урожайність при цьому підвищується приблизно на 30-50 ц/га (за даними досліджень проф. Заришняка А.С.), то результатом є додатковий збір цукру від 0,5 до 1,5 тонни з кожного гектару. Окупність мікродобрива «Реаком-Р-бурякове» при цьому вимірюється разами, а інколи і десятками разів.

Поруч з цим можна відмітити також і інші практичні переваги застосування мікродобрива «Реаком-Р-бурякове». Погодні умови 2006 року сприяли інтенсивному розвитку кореневих гнилей на цукровому буряку. Завдяки якісному і збалансованому підбору мікроелементів спостерігалось значне зниження ураженості рослин кореневими гнилями, відсутності дуплистості коренів. Після застосування мікродобрива гнилі на коренеплодах зарубцьовувались і зникали, а буряк продовжував вегетацію. Зазвичай, мікродобрива не можуть повністю замінити препарати фунгіцидної групи, а лише посилюють їх дію, тому що головне призначення мікродобрив – підживлення рослин. Знатність мікродобрив запобігати гнилям проявляється і після збору урожаю – термін зберігання коренеплодів також подовжується.

Висока ефективність вітчизняних мікродобрив «Реаком» обумовлена тим, що вони розроблялись саме з урахуванням грунтово-кліматичних умов України та у відповідності до потреб рослин при сучасному інтенсивному землеробстві.

Висновки.

1. Застосування мікродобрив “Реаком”, що містять збалансоване співвідношення хелатів мікроелементів, як для передпосівної обробки насіння, так і для позакореневого підживлення вегетуючих рослин є значним резервом підвищення урожайності та якості продукції.

2. Для забезпечення приросту врожайності пшениці на рівні 5-6 ц/га необхідно включати композицію мікроелементів “Реаком-С-Зерно” у дозі 3 л/т до суміші для протруєння насіння зі зниженням на 30% норми протруйника. Також рекомендується наступне позакореневе підживлення пшениці мікродобривом “Реаком-Р-Зерно” для отримання додаткового прирості врожаю та поліпшення класності зерна.

3. Для отримання приросту урожайності коренеплодів цукрових буряків на рівні 3,0-5,0 т/га і збільшення вмісту цукрів в них на 0,7-1,8 % необхідно по фону внесення рекомендованих норм міне­ральних добрив проводити позакореневе підживлення мікродобривом "Реаком-Р-бу­рякове" в дозі 5-6 л/га в фазі змикання листків у міжряддях, або дві обробки з інтервалом 3-4 тижні в дозі 2,5 л/га кожна.

Позакореневе внесення мікродобрив як фактор підвищення продуктивності цукрових буряків.

Заришняк Анатолій Семенович,

доктор сільськогосподарських наук,

Інститут цукрових буряків УААН

Одним із сучасних високоефективних напрямків використання добрив для різних сільськогосподарських культур є система позакореневих підживлень новими в повній мірі розчинними формами мінеральних добрив.

Останні наукові дослідження доводять, що найбільш активними і доступними для рослин є мікроелементи у формі комплексонатів (хелатів) металів. До таких добрив належить “Реаком-Р-Бурякове”, розроблене відповідно біологічним вимогам потреби рослин цукрових буряків у мікроелементах. Добриво характеризується високою розчинністю у воді та гомогенністю колоїдного розчину.

Багаторічними експериментальними даними встановлено, що застосування добрива “Реаком-Р-Бурякове” забезпечує покращення умов живлення рослин цукрових буряків, позитивно впливає на біометричні показники та спрямованість фізіолого-біохімічних процесів в них, зменшує ураження листового апарату хворобами.

Обробка листової поверхні рослини цукрових буряків комплексними мікродобривами в дозах 4-6 л/га в фазі змикання листків у міжряддях забезпечила приріст урожайності коренеплодів на 0,6-3,1 т/га, підвищення цукристості – на 0,4-1,3 %. Саме це дозволило збільшити збір цукру на 0,50-1,16 т/га при величині цього показника в контролі 7,74 т/га. Під впливом одноразового обприскування добривами у дозі 5 л/га за 3-4 тижні до збирання урожаю збір цукру був вище на 0,84 т/га порівняно з внесенням 6 л/га добрива в період змикання листків у міжряддях. При одноразовому внесенні мікродобрив найменший приріст збору цукру (0,50 т/га) отриманий при обприскуванні рослин добривами в дозі 4 л/га в фазі змикання листків у міжряддях, максимальний (1,16 т/га) – при внесені 6 л/га в ті ж строки.

Дворазове внесення комплексного мікродобрива в дозі 5 л/га, що в сумі складає 10 л/га, а саме: перше обприскування у фазі змикання листків у міжряддях і друге – через 3-4 тижні після змикання листків у міжряддях забезпечило приріст урожайності коренеплодів на 2,4 т/га, підвищення цукристості – 0,8 %; перше обприскування у фазі змикання листків у міжряддях і друге – за 3-4 тижні до збирання урожаю відповідно на 2,5 т/га і на 0,6 %.

Внесення “Реаком-Р-Бурякове” в дозі 5 л/га в фазі змикання листків у міжряддях на фоні основного удобрення N45-180P60-240K45-180 сприяє приросту урожайності коренеплодів на рівні 6,4-14,4 т/га, цукристості 0,2-0,5 %, збору цукру – 1,26-2,51 т/га. Причина зростання загального рівня продуктивності цукрових буряків пояснюється збалансованістю системи удобрення макро- і мікроелементами, позитивна дія яких в комплексі посилюється і максимально використовується організмом рослин.

Таким чином, позакореневе підживлення цукрових буряків комплексним мікродобривом “Реаком-Р-Бурякове” дозволяє регулювати інтенсивність процесів росту та розвитку рослин, суттєво покращує їх продуктивність, є господарчо-доцільним і економічно вигідним.

Влияние применения препарата "Реастим" на продуктивность рапса.

Поляков А. И., к.с -х.н., Плетень С. В.,

Институт масличных культур УААН

В сельскохозяйственном производстве применение микроудобрений является неразрывной частью мероприятий по повышению урожайности возделываемых культур, поскольку для нормального развития растительного организма применение только минеральных или органических удобрений недостаточно. Микроэлементы повышают активность многих ферментов и ферментных систем в растительном организме, улучшают использование растениями питательных веществ из почвы и удобрений, способны ускорять развитие растений и созревание семян, повышают устойчивость растений к неблагоприятным условиям внешней среды, а также делают их устойчивыми против ряда бактериальных и грибковых болезней.

Научно-производственный центр «Реаком» совместно с институтами Украинской академии аграрных наук занимается исследованиями эффективности использования микроудобрений в сельском хозяйстве.

В институте масличных культур были проведены исследования по изучению влияния препаратов НПЦ «Реаком» на продуктивность рапса ярового сорта Отаман. Почва опытного участка - чернозем обыкновенный маломощный тяжелосуглинистый. Содержание гумуса в пахотном слое - 3,2-3,5 %, рН почвенного раствора - 6,7-7,0. Посев проводили с шириной междурядий 15 см. Густота стояния растений в опыте составила 850-920 тыс./га.

В опыте применялись стимуляторы роста растений «Реастим» со следующими показателями качества: препарат '№ 1 с содержанием «Реакома» - 50 % и содержанием гуминового препарата - 50 %; препарат № 2 с содержанием «Реакома» - 98 % и содержанием янтарной кислоты - 2 %.

Опыт проводился по схеме: контроль; обработка препаратами в фазу цветения дозами: 6 л/га, 3 л/га и 3 л/га + 3 л/га через 10 дней.

Применение стимуляторов роста “Реастим” повлияло на рост, развитие и продуктивность рапса. По сравнению с контролем увеличивалась высота растений, количество стручков на растении (на 1-4 шт.) и среднее количество семян в стручке (на 0,2-1,7 шт.). В итоге, это привело к значительному увеличению количества семян на 1 растении от 1087 шт. на контроле до 1154-1270 шт. при обработке 1 препаратом и до 1099-1190 шт. при обработке 2 препаратом. Показатели массы 1000 шт. семян рапса в изучаемых вариантах находились на одном уровне с контролем.

Изменение элементов продуктивности под влиянием препаратов, в конечном итоге, отразилось на уровне урожайности.

Прибавка урожая по отношению к контролю составила: по 1 препарату 2,0-5,4 ц/га, по 2 препарату 0,5-4,2 ц/га. Наибольшая урожайность по 1 (29,7 ц/га) и по 2 препарату (28,5 ц/га) получена при дозе внесения 6 л/га.

Таким образом:

1. Из двух изучаемых препаратов наибольший эффект получен при применении препарата с содержанием "Реакома" - 50 % и содержанием гуминового препарата - 50 %.

2. Наиболее эффективной выявилась обработка при дозе внесения 6 л/га во время цветения при использовании обоих препаратов.

Практичні аспекти застосування мікродобрив з урахуванням потреб рослин у мікроелементах в залежності від умов використання

Ківерський Леонід Віталійович,



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Оргкомітет IV міжнародної науково-практичної конференції (1)

    Документ
    - Бакіров Віль Савбанович, Голова оргкомітету, доктор соціологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заслу­жений діяч науки і техніки України, ректор Харківського національного уні­верситету імені В.
  2. «european quality» сучасний вимір держави та права міністерство освіти І науки україни одеська національна юридична академія

    Документ
    Терентьєв В.І. канд. юр. наук, доцент (голова); Козаченко О.В. канд. юр. наук, доцент (заступник голови); Достдар Р.М. канд. юр. наук, доцент МНЦ ОНЮА; Ємельянова Л.
  3. Вимір Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «vii прибузькі юридичні читання» 25-26 листопада 2011 року Миколаїв Іліон 2011

    Документ
    Президент Національного університету «Одеська юридична академія», доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії правових наук України, Заслужений юрист України Ківалов С.
  4. Програма конференції «Актуальні питання клінічної медицини» програма конференції «Мікроелементози в клінічній медицині» програма конференції «Actual problems of fundamental and clinical medicine (in english)»

    Документ
    9 Програма конференції «Мікроелементози в клінічній медицині» Програма конференції «Actual problems of fundamental and clinical medicine (in english)»…… 7 Матеріали конференції «Актуальні питання теоретичної медицини» .
  5. Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі» 2010

    Документ
    Матеріали VІ (XVIII) Всеукр. наук.-практ. конф., Київ, 11-12 березня 2010 р.: тези доповідей / [редкол.: В.Г. Герасимчук (відпов. ред) та ін.].–К.: НТУУ «КПІ», 2010.

Другие похожие документы..