Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Публичный отчет'
Познакомить участников тренинга с элементами теории финансового учета в соответствии с Международными стандартами финансовой отчетности и практикой пе...полностью>>
'Документ'
По данным Департамента транспортных исследований и управления инновационными технологиями США пассажиры и грузы простаивают в пробках 4,2 миллиарда ч...полностью>>
'Документ'
Как стало известно „Ъ“, компания «АгроторгРостов», развивающая в Ростовской области сеть магазинов «Пятерочка», намерена приступить к строительству с...полностью>>
'Программа курса'
Цель элективного курса «Старение и долголетие», предназначенного для учащихся 9-х классов, - стимулировать развитие познавательного интереса, позволя...полностью>>

Закон україни (49)

Главная > Закон
Сохрани ссылку в одной из сетей:

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про оподаткування прибутку підприємств

Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 20 жовтня 1995 року N 397/95-ВР,
від 24 квітня 1996 року N 143/96-ВР,
від 10 липня 1996 року N 303/96-ВР,
від 12 листопада 1996 року N 483/96-ВР,
 від 22 травня 1997 року N 283/97-ВР
(Законом України від 22 травня 1997 року N 283/97-ВР
 цей Закон викладено у новій редакції),
від 19 вересня 1997 року N 535/97-ВР,
від 4 листопада 1997 року N 607/97-ВР,
від 18 листопада 1997 року N 639/97-ВР,
від 30 грудня 1997 року N 793/97-ВР,
від 15 січня 1998 року N 25/98-ВР,
від 10 лютого 1998 року N 98/98-ВР,
від 20 листопада 1998 року N 269-XIV,
від 1 грудня 1998 року N 285-XIV,
від 11 грудня 1998 року N 309-XIV, 
від 11 грудня 1998 року N 312-XIV,
від 16 грудня 1998 року N 317-XIV,
від 17 грудня 1998 року N 320-XIV,
від 29 грудня 1998 року N 371-XIV,
від 14 січня 1999 року N 393-XIV,
від 15 січня 1999 року N 403-XIV,
 від 16 березня 1999 року N 484-XIV,
від 18 березня 1999 року N 515-XIV,
від 6 квітня 1999 року N 568-XIV,
від 3 червня 1999 року N 722-XIV,
від 14 липня 1999 року N 934-XIV
(зміни, внесені Законом України від 14 липня 1999 року
  N 934-XIV, діяли до 1 січня 2002 року),
від 15 липня 1999 року N 971-XIV,
від 15 липня 1999 року N 973-XIV,
від 15 липня 1999 року N 977-XIV
(зміни, внесені Законом України від 15 липня 1999 року N 977-XIV
 застосовуються платниками податків при визначенні
 податкових зобов'язань за результатами звітного (податкового)
 періоду, на який припадає дата набрання чинності зазначеного Закону),
 від 7 жовтня 1999 року N 1133-XIV,
 від 19 жовтня 1999 року N 1157-XIV,
 від 19 жовтня 1999 року N 1160-XIV,
 від 3 грудня 1999 року N 1278-XIV,
 від 14 грудня 1999 року N 1288-XIV,
 від 13 січня 2000 року N 1375-XIV,
 від 17 лютого 2000 року N 1458-III,
 від 2 березня 2000 року N 1523-III,
 від 16 березня 2000 року N 1559-III,
 від 23 березня 2000 року N 1606-III,
 від 23 березня 2000 року N 1608-III,
 від 20 квітня 2000 року N 1694-III,
 від 11 травня 2000 року N 1715-III,
від 1 червня 2000 року N 1749-III,
 від 8 червня 2000 року N 1805-III,
 від 8 червня 2000 року N 1807-III,
 від 8 червня 2000 року  N 1812-III,
 від 22 червня 2000 року N 1841-III,
 від 13 липня 2000 року N 1926-III,
 від 14 вересня 2000 року N 1953-III,
 від 14 вересня 2000 року N 1954-III,
 від 21 вересня 2000 року N 1969-III,
від 21 вересня 2000 року N 1991-III,
від 7 грудня 2000 року N 2120-III,
 від 21 грудня 2000 року N 2181-III,
 від 21 грудня 2000 року N 2199-III,
від 11 січня 2001 року N 2211-III,
від 22 березня 2001 року N 2323-III,
від 5 квітня 2001 року N 2355-III,
 від 17 травня 2001 року N 2406-III,
 від 17 травня 2001 року N 2410-III,
 від 20 вересня 2001 року N 2711-III,
 від 20 вересня 2001 року N 2712-III,
 від 4 жовтня 2001 року N 2744-III,
 від 15 листопада 2001 року N 2779-III,
 від 29 листопада 2001 року N 2831-III,
 від 29 листопада 2001 року N 2866-III,
 від 20 грудня 2001 року N 2905-III,
 від 10 січня 2002 року N 2921-III,
 від 17 січня 2002 року N 2975-III,
 від 7 лютого 2002 року N 3045-III,
 від 7 березня 2002 року N 3073-III,
 від 7 березня 2002 року N 3118-III,
від 4 липня 2002 року N 40-IV
(зміни, передбачені Законом України від 4 липня 2002 року N 40-IV,
 набрали чинності з 1 січня 2003 року)
(зміни до цього Закону, передбачені Законом України
 від 4 липня 2002 року N 40-IV, зупинено на 2003 рік у зв'язку із
 зупиненням дії пункту 3 розділу VII Закону України від 4 липня 2002 року N 40-IV
 згідно із Законом України від 26 грудня 2002 року N 380-IV,
на 2004 рік - згідно із Законом України від 27 листопада 2003 року N 1344-IV,
на 2005 рік - згідно із Законом України від 23 грудня 2004 року N 2285-IV),
від 4 липня 2002 року N 43-IV,
 від 24 грудня 2002 року N 349-IV
(частина змін, внесених підпунктом "д" пункту 6, та
 зміни, внесені абзацом другим пункту 8 Закону України
 від 24 грудня 2002 року N 349-IV, набрали чинності з 1 січня 2004 року),
(Перехідними положеннями Закону України від 24 грудня 2002 року N 349-IV
 передбачено певні особливості оподаткування прибутку підприємств),
 від 26 грудня 2002 року N 380-IV,
 від 16 січня 2003 року N 429-IV,
 від 16 січня 2003 року N 440-IV,
від 15 травня 2003 року N 762-IV,
 від 22 травня 2003 року N 849-IV,
 від 22 травня 2003 року N 856-IV,
від 5 червня 2003 року N 911-IV,
 від 19 червня 2003 року N 973-IV,
від 10 липня 2003 року N 1096-IV,
 від 6 березня 2003 року N 601-IV,
 від 15 травня 2003 року N 777-IV,
від 22 травня 2003 року N 889-IV,
 від 11 вересня 2003 року N 1158-IV,
від 20 листопада 2003 року N 1300-IV,
 від 27 листопада 2003 року N 1344-IV,
 від 18 березня 2004 року N 1624-IV
(зміни, внесені Законом України від 18 березня 2004 року N 1624-IV,
діють до 31 грудня 2008 року),
 від 11 травня 2004 року N 1701-IV,
 від 11 травня 2004 року N 1702-IV,
від 17 червня 2004 року N 1801-IV,
від 24 червня 2004 року N 1868-IV,
 від 1 липня 2004 року N 1957-IV
(зміни, внесені підпунктом 3 пункту 9 розділу I
Закону України від 1 липня 2004 року N 1957-IV,
 набрали чинності з 1 жовтня 2004 року,
 а зміни, внесені підпунктами 3 та 8 пункту 3 розділу I 
Закону України від 1 липня 2004 року N 1957-IV,
набрали чинності з 1 січня 2005 року),
 від 14 грудня 2004 року N 2229-IV
(зміни, внесені пунктом 4 розділу I Закону України
 від 14 грудня 2004 року N 2229-IV,
 набрали чинності з 1 січня 2006 року),
 від 16 грудня 2004 року N 2245-IV,
 від 23 грудня 2004 року N 2285-IV,
 від 20 січня 2005 року N 2377-IV,
 від 25 березня 2005 року N 2505-IV,
 від 3 червня 2005 року N 2642-IV,
 від 23 червня 2005 року N 2705-IV,
 від 23 червня 2005 року N 2711-IV,
 від 7 липня 2005 року N 2771-IV,
 від 7 липня 2005 року N 2772-IV,
 від 6 жовтня 2005 року N 2960-IV,
 від 20 грудня 2005 року N 3235-IV,
 від 12 січня 2006 року N 3317-IV,
 від 12 січня 2006 року N 3333-IV,
 від 30 листопада 2006 року N 398-V,
 від 19 грудня 2006 року N 489-V,
 від 16 березня 2007 року N 760-V
(зміни, внесені Законом України від 16 березня 2007 року N 760-V,
 діють протягом п'яти років з моменту отримання першого прибутку
 внаслідок підвищення енергоефективності виробництва),
 від 27 квітня 2007 року N 997-V,
 від 28 грудня 2007 року N 107-VI
(зміни, внесені Законом України від 28 грудня 2007 року N 107-VI,
 діють по 31 грудня 2008 року,
 зупинення дії на 2008 рік, передбачене пунктом 7 статті 67 розділу I Закону України
 від 28 грудня 2007 року N 107-VI, та зміни, внесені пунктом 14 розділу II Закону України
 від 28 грудня 2007 року N 107-VI,
 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними)
та втратили чинність, згідно з Рішенням Конституційного Суду України
 від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008),
від 3 червня 2008 року N 309-VI,
від 18 вересня 2008 року N 521-VI,
від 31 жовтня 2008 року N 639-VI
(зміни, внесені Законом України від 31 жовтня 2008 року N 639-VI,
 діють до 1 квітня 2011 року,
враховуючи зміни, внесені Законом України
 від 23 грудня 2010 року N 2856-VI),
від 18 грудня 2008 року N 694-VI
(зміни, внесені Законом України від 18 грудня 2008 року N 694-VI, визнано
 такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними),
 згідно з Рішенням Конституційного Суду України
 від 14 липня 2009 року N 18-рп/2009),
від 15 січня 2009 року N 882-VI,
від 3 лютого 2009 року N 906-VI,
від 14 квітня 2009 року N 1254-VI,
від 16 квітня 2009 року N 1275-VI,
 від 19 травня 2009 року N 1342-VI,
 від 21 травня 2009 року N 1391-VI,
 від 21 травня 2009 року N 1392-VI,
 від 5 червня 2009 року N 1474-VI,
від 23 червня 2009 року N 1533-VI,
від 24 липня 2009 року N 1617-VI,
від 21 серпня 2009 року N 1608-VI,
 від 17 листопада 2009 року N 1724-VI,
від 20 січня 2010 року N 1814-VI
(зміни, внесені Законом України від 20 січня 2010 року N 1814-VI,
 застосовуються починаючи з податкового періоду, на який припадає день
 опублікування Закону України від 20 січня 2010 року N 1814-VI),
 від 18 лютого 2010 року N 1909-VI,
 від 27 квітня 2010 року N 2156-VI,
від 20 травня 2010 року N 2275-VI,
 від 8 липня 2010 року N 2464-VI,
 від 8 липня 2010 року N 2468-VI,
 від 9 вересня 2010 року N 2518-VI,
 від 22 грудня 2010 року N 2850-VI

Закон втратив чинність з 1 квітня 2011 року,
 крім пункту 1.20 статті 1 цього Закону, який діє до 1 січня 2013 року,
 (згідно з Податковим кодексом України
 від 2 грудня 2010 року N 2755-VI)

Додатково див. листи
 Комітету Верховної Ради України з
 питань фінансів і банківської діяльності
 від 29 квітня 2005 року N 06-10/523,
 Міністерства фінансів України
 від 22 квітня 2005 року N 31-17120-05-18/7368

Положенню абзацу першого пункту 22.3 статті 22
 цього Закону, дано офіційне тлумачення
 Рішенням Конституційного Суду України
 від 13 червня 2002 року N 11-рп/2002

Положенням статті 15 цього Закону дано офіційне тлумачення
Рішенням Конституційного Суду України
 від 16 лютого 2010 року N 5-рп/2010

(Дію Закону зупинено для сільськогосподарських товаровиробників - учасників експерименту по запровадженню єдиного податку на території Глобинського району Полтавської області, Старобешівського району Донецької області та Ужгородського району Закарпатської області згідно із Законом України від 15 січня 1998 року N 25/98-ВР)

(Дію Закону зупинено, за винятком пунктів 7.7, 7.8 і 13.1, 13.2, 13.6, 13.7 та 13.8, для сільськогосподарських товаровиробників - платників фіксованого сільськогосподарського податку згідно із Законом України від 17 грудня 1998 року N 320-XIV)

(У тексті Закону слова "статутний фонд" в усіх відмінках і числах замінено словами "статутний капітал" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом України від 22 грудня 2010 року N 2850-VI)




Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1.1. Матеріальний актив - основні фонди та оборотні активи у будь-якому виді, що відрізняється від коштів, цінних паперів, деривативів та нематеріальних активів.

1.2. Нематеріальний актив - об'єкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об'єктом права власності платника податку.

1.3. Кошти - гривня або іноземна валюта.

1.4. Цінний папір - документ, що засвідчує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам, установленим законодавством про цінні папери.

1.5. Дериватив - стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати або продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах у майбутньому. Стандартна (типова) форма деривативів та порядок їх випуску та обігу встановлюються законодавством.

До деривативів належать:

1.5.1. Форвардний контракт - стандартний документ, який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого форвардного контракту.

При цьому будь-яка сторона форвардного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством.

Претензії щодо невиконання або неналежного виконання форвардного контракту можуть пред'являтися виключно емітенту такого форвардного контракту.

Продавець форвардного контракту не може передати (продати) зобов'язання за цим контрактом іншим особам без згоди покупця форвардного контракту.

Покупець форвардного контракту має право без погодження з іншою стороною контракту в будь-який момент до закінчення строку дії (ліквідації) форвардного контракту продати такий контракт будь-якій іншій особі, включаючи продавця такого форвардного контракту.

1.5.2. Ф'ючерсний контракт - стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов'язань сторонами контракту.

При цьому будь-яка сторона ф'ючерсного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством.

Покупець ф'ючерсного контракту має право продати такий контракт протягом строку його дії іншим особам без погодження умов такого продажу з продавцем контракту.

1.5.3. Опціон - стандартний документ, який засвідчує право придбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого опціону або на час такого придбання за рішенням сторін контракту.

Перший продавець опціону (емітент) несе безумовне та безвідкличне зобов'язання щодо продажу цінних паперів (товарів, коштів) на умовах укладеного опціонного контракту.

Будь-який покупець опціону має право відмовитися у будь-який момент від придбання таких цінних паперів (товарів, коштів).

Претензії стосовно неналежного виконання або невиконання зобов'язань опціонного контракту можуть пред'являтися виключно емітенту опціону.

Опціон може бути проданий без обмежень іншим особам протягом строку його дії.

1.5.4. Відповідно до виду цінностей деривативи розподіляються на:

а) фондовий дериватив - стандартний документ, який засвідчує право продати та/або купити цінний папір на обумовлених умовах у майбутньому. Правила випуску та обігу фондових деривативів встановлюються державним органом, на який покладаються функції регулювання ринку цінних паперів;

б) валютний дериватив - стандартний документ, який засвідчує право продати та/або купити валютну цінність на обумовлених умовах у майбутньому. Правила випуску та обігу валютних деривативів установлюються Національним банком України;

в) товарний дериватив - стандартний документ, який засвідчує право продати та/або купити біржовий товар (крім цінних паперів) на обумовлених стандартних умовах у майбутньому. Правила випуску та обігу товарних деривативів установлюються органом, на який покладаються функції регулювання товарного біржового ринку.

1.6. Товари - матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

1.7. Гудвіл - нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця між балансовою вартістю активів підприємства та його звичайною вартістю, як цілісного майнового комплексу, що виникає внаслідок використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів (робіт, послуг), нових технологій тощо. Вартість гудвілу не підлягає амортизації і не враховується у визначенні валових витрат платника податку.

1.8. Корпоративні права - право власності на статутний капітал юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах. 

(пункт 1.8 статті 1 в редакції Закону
 України від 02.03.2000 р. N 1523-III,
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 22.12.2010 р. N 2850-VI)

1.9. Дивіденд - платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

До дивідендів прирівнюється також платіж, який здійснюється державним некорпоратизованим, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв'язку з розподілом частини прибутку такого підприємства, платіж, який виплачується власнику сертифіката фонду операцій з нерухомістю в результаті розподілу доходу фонду операцій з нерухомістю. При цьому наявність чи відсутність прибутку, розрахованого згідно з правилами податкового обліку, не може впливати на прийняття чи неприйняття рішення щодо нарахування дивідендів.

(абзац другий пункту 1.9 статті 1 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 01.07.2004 р. N 1957-IV)

(пункт 1.9 статті 1 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 29.11.2001 р. N 2831-III,
 у редакції Закону України від 24.12.2002 р. N 349-IV)

1.10. Проценти - доход, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. До процентів включаються:

(абзац перший пункту 1.10 статті 1 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 18.11.97 р. N 639/97-ВР)

платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит;

платіж за використання коштів, залучених у депозит;

платіж за придбання товарів у розстрочку.

абзац п'ятий пункту 1.10 статті 1 виключено 

(згідно із Законом України
 від 15.07.99 р. N 977-XIV)

Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості або фіксованих сум. У разі коли залучення коштів здійснюється шляхом продажу облігацій, казначейських зобов'язань або ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих позичальником, сума процентів визначається шляхом нарахування відсотків на номінал такого цінного паперу, виплати фіксованої премії чи виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення та ціною погашення такого цінного паперу (сума дисконту).

Платежі за іншими цивільно-правовими договорами, незалежно від того, чи встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках до суми договору або до іншої вартісної бази, не є процентами.

1.11. Кредит - кошти та матеріальні цінності, які надаються резидентами або нерезидентами у користування юридичним або фізичним особам на визначений строк та під процент. Кредит розподіляється на фінансовий кредит, товарний кредит, інвестиційний податковий кредит та кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики:

(пункт 1.11 статті 1 із змінами, внесеними згідно
 із Законом України від 01.12.98 р. N 285-XIV)

1.11.1. Фінансовий кредит - кошти, які надаються банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, а також іноземними урядами або його офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент. Правила надання фінансових кредитів встановлюються Національним банком України (стосовно банківських кредитів), а також Кабінетом Міністрів України (стосовно небанківських фінансових організацій) відповідно до законодавства.

(підпункт 1.11.1 пункту 1.11 статті 1 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 24.12.2002 р. N 349-IV)

1.11.2. Товарний кредит - товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент.

Товарний кредит передбачає передання права власності на товари (результати робіт, послуг) покупцю (замовнику) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.

1.11.3. Кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики:

кошти, які залучаються юридичною особою-боржником (дебітором) від інших юридичних або фізичних осіб як компенсація вартості випущених (емітованих) таким дебітором облігацій або депозитних сертифікатів. Правила емісії (випуску), продажу та погашення (викупу) зазначених цінних паперів, а також вимоги до їх емітентів встановлюються відповідним законодавством.

1.11.4. Інвестиційний податковий кредит - це відстрочка плати податку на прибуток, що надається суб'єкту підприємницької діяльності на визначений строк з метою збільшення його фінансових ресурсів для здійснення інноваційних програм, з наступною компенсацією відстрочених сум у вигляді додаткових надходжень податку через загальне зростання прибутку, що буде отримано внаслідок реалізації інноваційних програм.

(пункт 1.11 статті 1 доповнено підпунктом 1.11.4
згідно із Законом України  від 01.12.98 р. N 285-XIV)

1.12. Торгівля у розстрочку - господарська операція, яка передбачає продаж резидентом або нерезидентом товарів фізичним чи юридичним особам на умовах розстрочення кінцевого розрахунку, на визначений строк та під процент.

Торгівля у розстрочку передбачає передачу товарів у розпорядження покупця в момент здійснення першого внеску (завдатку) з передачею права власності на такі товари після кінцевого розрахунку.

Правила торгівлі у розстрочку фізичним особам, які не є платниками цього податку, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

(абзац третій пункту 1.12 статті 1 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 18.11.97 р. N 639/97-ВР)

1.13. Депозит (вклад) - кошти, які надаються фізичними чи юридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою організацією згідно із законодавством України, або нерезиденту на строк та під процент. Залучення депозитів може здійснюватися у формі випуску (емісії) ощадних (депозитних) сертифікатів. Правила здійснення депозитних операцій встановлюються: для банківських депозитів - Національним банком України відповідно до законодавства; для депозитів (внесків) до інших фінансових установ - державним органом, визначеним законом.

(абзац перший пункту 1.13 статті 1 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 18.11.97 р. N 639/97-ВР)

До депозитів не належать суми завдатку, внесеного як забезпечення договірних зобов'язань однієї сторони договору перед іншою.

1.14. Ломбардна операція - операція фізичних чи юридичних осіб з отримання коштів від юридичної особи, кваліфікованої як фінансова установа згідно із законодавством України, під заставу товарів або валютних цінностей. Ломбардні операції є різновидом кредиту під заставу.

1.15. Резиденти - юридичні особи та суб'єкти господарської діяльності України, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням на її території.

Дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет, а також філії і представництва підприємств та організацій України за кордоном, що не здійснюють господарської діяльності.

(пункт 1.15 статті 1 із змінами, внесеними згідно
 із Законом України від 18.11.97 р. N 639/97-ВР)

1.16. Нерезиденти - юридичні особи та суб'єкти господарської діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо) з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави. 

Розташовані на території України дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва іноземних держав, міжнародні організації та їх представництва, що мають дипломатичні привілеї та імунітет, а також представництва інших іноземних організацій і фірм, які не здійснюють господарської діяльності відповідно до законодавства України.

(пункт 1.16 статті 1 із змінами, внесеними згідно
 із Законом України від 18.11.97 р. N 639/97-ВР)

1.17. Постійне представництво нерезидента в Україні (далі - постійне представництво) - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється господарська діяльність нерезидента на території України. До постійних представництв, зокрема, відносяться: місце управління, філіал, офіс, завод, фабрика, майстерня, шахта, нафтова чи газова свердловина, кар'єр або інше місце розвідки чи видобутку корисних копалин. З метою оподаткування до постійних представництв прирівнюються резиденти, які мають повноваження діяти від імені нерезидента, що тягне за собою виникнення у нерезидента цивільних прав та обов'язків (укладати договори (контракти) від імені нерезидента; утримувати (зберігати) запаси товарів, що належать нерезиденту, із складу яких здійснюється поставка товару від імені нерезидента, крім резидентів, що мають статус складу митниці). Резиденти, що з метою оподаткування прирівнюються до постійних представництв, не підлягають додатковій реєстрації в податкових органах як платники податку.

(пункт 1.17 статті 1 в редакції
Закону України від 18.11.97 р. N 639/97-ВР)

1.18. Лізингова (орендна) операція - господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів або землі у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за орендну плату та на визначений строк. Операції з лізингу (оренди) цілісних майнових комплексів державних підприємств регулюються відповідним законодавством.

(абзац перший пункту 1.18 статті 1 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 15.07.99 р. N 977-XIV,
 від 24.12.2002 р. N 349-IV)



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Закон України (92)

    Закон
    Із змінами і доповненнями, внесеними  Законами України  від 26 грудня 2002 року N 380-IV,  від 27 листопада 2003 року N 1344-IV, від 23 грудня 2004 року N 2285-IV,
  2. Закон україни (1)

    Закон
    Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 30 червня 1 року N 783-XIV,від 18 січня 2001 року N 2241-III, від 11 липня 2001 року N 2618-III, від 13 грудня 2001 року N 2893-III, від 7 лютого 2002 року N 3057-III, від 28 листопада 2002 року
  3. Закон україни (4)

    Закон
    Цей Закон визначає основні засади запобігання і протидії корупції в публічній і приватній сферах суспільних відносин, відшкодування завданої внаслідок вчинення корупційних правопорушень збитків, шкоди, поновлення порушених прав, свобод
  4. Закон україни (5)

    Закон
    Із змінами і доповненнями, внесенимиЗаконами Українивід 20 вересня 2001 року N 2740-III,від 28 листопада 2002 року N 249-IV, від 6 лютого 2003 року N 485-IV,
  5. Закон україни (8)

    Закон
    Стаття 1. Визначити доходи Державного бюджету України на 2011 рік у сумі 281.464.879,4 тис. гривень, у тому числі доходи загального фонду Державного бюджету України - у сумі 238.
  6. Закон україни (9)

    Закон
    Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 25 грудня 2008 року № 799-VI, від 5 червня 2009 року № 1474-VI(Законом України від 5 червня 2009 року № 1474-VI цей Закон викладено у новій редакції),

Другие похожие документы..