Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Конкурс'
1.5. Посадові особи замовника, уповноважені здійснювати зв'язок з учасниками (прізвище, ім'я, по батькові, посада та адреса, номер телефону та телефак...полностью>>
'Расписание'
А. 1 .01 (четверг) 1 .30 – 18.05 Менеджмент Баталова Т.В. Финансы предприятий Садченкова Ю.П. 18. 5 – 0.00 Финансы предприятий Садченкова Ю....полностью>>
'Документ'
Пратер, Р. Проснуться живым [Звукозапись] : роман : пер. с англ. / Р. Пратер ; читает И. Ерисанова. - Пермь : Перм. краев. спец. б-ка для слепых, 2011...полностью>>
'Диплом'
На территории Темрюкского района Краснодарского края, значительным распространением пользуются морские пляжевые песчаные отложения различного минерал...полностью>>

Женевський План дій 15 Туніське зобов’язання 27 Туніська програма для інформаційного суспільства 31 Словник термінів 46

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

МІЖНАРОДНИЙ СОЮЗ ЕЛЕКТРОЗВ’ЯЗКУ

МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ’ЯЗКУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ З ПИТАНЬ ЗВ’ЯЗКУ ТА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ

Всесвітній саміт

з питань інформаційного суспільства

Підсумкові документи

Женева 2003 – Туніс 2005

Київ 2006

© МСЕ, 2005

Міжнародний союз електрозв’язку (МСЕ), Женева

© Ю. Пероганич, 2006

(переклад, упорядкування, укладання Словника термінів)

Це видання містить підсумкові документи Всесвітнього саміту з питань інформаційного суспільства (ВСІС) у прямому перекладі українською мовою з англійської.

Всі права застережено. Найменування та класифікації, що застосовані в цьому виданні, не містять в собі будь-якої опінії з боку Міжнародного союзу електрозв’язку стосовно правового або іншого статусу будь-якої території або будь-якого схвалення чи прийняття будь-якого кордону. Визначення “країни”, що з’являються в цьому виданні, охоплює країни і території.

Фото для видання надано компанією «Cisco Systems Україна»

Зміст

Женевська
Декларація принципів 7

Женевський План дій 14

Туніське зобов’язання 26

Туніська програма
для інформаційного суспільства 30

Словник термінів 45

Вступ

Проведення Всесвітнього саміту з питань інформаційного суспільства, що проходив у два етапи в Женеві 10-12 грудня 2003 року і в Тунісі 16-18 листопада 2005 року, стало значною подією як для Організації Об’єднаних Націй, органи якої відіграли провідну керівну роль в організації саміту, так і для всіх зацікавлених у побудові інформаційного суспільства сторін.

Україна активно долучилася до глобального процесу формування відкритого для всіх інформаційного суспільства, в якому кожний буде мати можливість вільно висловити свою думку і бути почутим.

Впровадження в Україні рішень Всесвітнього саміту і наступна діяльність сприятимуть досягненню погоджених на міжнародному рівні цілей розвитку, в тому числі Цілей розвитку, проголошених в Декларації тисячоліття.

Приємно, що Україна однією з перших країн у світі публікує підсумкові матеріали саміту державною мовою. Дане видання сприятиме підвищенню рівня інформованості про можливості, які можуть принести суспільству й економіці використання Інтернету та інших інформаційних і комунікаційних технологій.

Подолати цифровий розрив, що поки існує всередині країни, ми зможемо лише за спільної участі державних органів, приватного сектора, громадських організацій та академічної і технічної спільнот.

Президент України Віктор ЮЩЕНКО

    Із задоволенням представляю підсумкові документи Всесвітнього саміту з питань інформаційного суспільства (ВСІС), що вперше видаються українською мовою у повному обсязі і у прямому перекладі з англійської.

Після того, як в 1998 році на Повноважній конференції Міжнародного союзу електрозв’язку було запропоновано провести Саміт, підготовка його Женевського і Туніського етапів тривала сім років. Проте, вплив підсумкових документів ВСІС на формування інформаційного суспільства в усіх країнах світу триватиме значно довше. У підсумкових документах Саміту визначені цілі, завдання, контрольні показники, а також напрями дій для розвитку інформаційного суспільства, у якому кожний може створювати інформацію і знання, мати до них доступ, користуватися й обмінюватися ними, що дасть можливість окремим особам, громадам і народам повною мірою реалізувати свій потенціал, сприятиме сталому розвиткові і підвищить якість життя.

Саме таке інформаційне суспільство, орієнтоване на інтереси людей, відкрите для всіх і спрямоване на розвиток, є метою процесів у сфері інформаційних і комунікаційних технологій в Україні, координацію яких здійснює Державний департамент з питань зв’язку та інформатизації, що входить до складу Міністерства транспорту та зв’язку України.

Сподіваюся, що дана публікація допоможе краще зрозуміти основи інформаційного суспільства, шляхи його побудови, а також сприятиме включенню заходів з формування інформаційного суспільства до національних, галузевих та регіональних програм розвитку.

Міністр транспорту
та зв’язку України Микола РУДЬКОВСЬКИЙ

/текст виступу керівника Сіско/

Женевська
Декларація принципів

Побудова інформаційного суспільства:
глобальна задача в новому тисячолітті

А. Наше загальне бачення інформаційного суспільства

  1. Ми, представники народів світу, які зібралися в Женеві 10–12 грудня 2003 року для проведення першого етапу Всесвітнього саміту з питань інформаційного суспільства, проголошуємо наше спільне прагнення і рішучість побудувати орієнтоване на інтереси людей, відкрите для всіх і спрямоване на розвиток інформаційне суспільство, в якому кожний може створювати інформацію і знання, мати до них доступ, користуватися й обмінюватися ними, даючи змогу окремим особам, громадам і народам повною мірою реалізувати свій потенціал, сприяючи своєму сталому розвиткові і підвищуючи якість свого життя на основі цілей і принципів Статуту Організації Об’єднаних Націй і поважаючи в повному обсязі та підтримуючи Загальну декларацію прав людини.

  2. Нашею задачею є опанування потенціалу інформаційних і комунікаційних технологій для просування цілей розвитку Декларації тисячоліття, а саме: подолання крайньої бідності і голоду; забезпечення загальної початкової освіти; сприяння рівності чоловіків і жінок та надання всіх прав і можливостей жінкам; скорочення дитячої смертності; поліпшення охорони материнства; боротьба з ВІЛ/СНІД, малярією та іншими захворюваннями; сприяння екологічній сталості і розвитку глобальних партнерств з метою розвитку для досягнення більш мирного, справедливого і процвітаючого світу. Ми також підтверджуємо свою прихильність досягненню сталого розвитку і погоджених цілей розвитку, викладених в Йоганнесбурзьких декларації і Плані впровадження та Монтерейському консенсусі, а також в інших документах відповідних самітів Організації Об’єднаних Націй.

  3. Ми знову підтверджуємо загальність, неподільність, взаємозалежність і взаємозв’язок усіх прав людини й основних свобод, включаючи право на розвиток, як це закріплено у Віденській декларації. Ми також знову підтверджуємо, що демократія, сталий розвиток і дотримання прав людини й основних свобод, а також належне урядування на всіх рівнях є взаємозалежними і взаємозміцнюючими. Ми надалі вирішуємо зміцнювати повагу до верховенства права в міжнародних і національних справах.

  4. Ми знову підтверджуємо, як необхідну основу інформаційного суспільства і, як це викладено в статті 19 Загальної декларації прав людини, що кожний має право на свободу переконань і їх виявлення; що це право включає свободу безперешкодно дотримуватися своїх переконань та свободу шукати, одержувати і поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами і незалежно від державних кордонів. Спілкування є одним з основних соціальних процесів, однією з базових людських потреб і основою будь-якої соціальної організації. Воно складає серцевину інформаційного суспільства. Кожний, де б він не знаходився, повинен мати можливість брати участь в інформаційному суспільстві, і нікого не можна позбавити пропонованих цим суспільством благ.

  5. Ми знову підтверджуємо своє зобов’язання дотримуватися положень статті 29 Загальної декларації прав людини, що кожна людина має обов’язки перед суспільством, в якому тільки й можливий вільний і повний розвиток її особи, і при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати лише таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві. Здійснення цих прав і свобод ні в якому разі не повинно суперечити цілям і принципам Організації Об’єднаних Націй. Тим самим ми будемо сприяти створенню інформаційного суспільства, в якому поважається людська гідність.

  6. Відповідно до духу цієї Декларації ми знову заявляємо про свою рішучість дотримуватися принципу суверенної рівності всіх держав.

  7. Ми визнаємо, що наука відіграє центральну роль у розвитку інформаційного суспільства. Багато складових елементів інформаційного суспільства є результатом наукових і технічних досягнень, що стали можливими завдяки спільному використанню результатів досліджень.

  8. Ми визнаємо, що освіта, знання, інформація і зв’язок складають основу розвитку людини, її ініціативності і благополуччя. Більше того, інформаційні і комунікаційні технології (ІКТ) мають безмірний вплив на практично всі аспекти нашого життя. Стрімкий прогрес цих технологій відкриває зовсім нові перспективи досягнення більш високих рівнів розвитку. Здатність цих технологій послабити вплив багатьох традиційних перешкод, особливо пов’язаних із часом та відстанню, уперше в історії дає змогу використовувати потенціал цих технологій на благо мільйонів людей у всіх куточках земної кулі.

  9. Ми усвідомлюємо, що ІКТ слід розглядати як інструмент, а не як самоціль. За сприятливих умов ці технології можуть стати могутнім інструментом, підвищуючи продуктивність, генеруючи економічне зростання, створення робочих місць і розширення можливостей працевлаштування, а також підвищення якості життя для всіх. Вони також можуть сприяти діалогу між людьми, націями і цивілізаціями.

  10. Ми також повністю усвідомлюємо, що сьогодні блага революції в інформаційних технологіях нерівномірно розподілені між розвинутими країнами, і країнами, що розвиваються, а також усередині суспільств. Ми сповнені рішучості перетворити цей цифровий розрив у цифрові можливості для всіх, зокрема для тих, кому загрожує відставання і подальша маргіналізація.

  11. Ми зобов’язані втілити в життя наше спільне бачення інформаційного суспільства для себе і для майбутніх поколінь. Ми визнаємо, що молоді люди є майбутнім трудовим ресурсом і провідними творцями ІКТ та тими, хто найшвидше опановує ІКТ. Тому вони мусять отримати всі можливості для навчання, творення, внесення свого вкладу, підприємництва і прийняття рішень. Особливу увагу ми мусимо приділяти тим молодим людям, які поки не мають можливості повною мірою користатися з переваг, що надаються ІКТ. Ми також зобов’язані забезпечити, що при розробці прикладень ІКТ та наданні послуг будуть дотримані права дітей, а також їх захист і благополуччя.

  12. Ми підтверджуємо, що розвиток ІКТ відкриває грандіозні перспективи для жінок, які повинні складати невід’ємну частину інформаційного суспільства і стати його ключовими учасниками. Ми зобов’язуємося забезпечити, щоб в інформаційному суспільстві жінкам надавалися всі права і можливості і щоб вони повною мірою брали участь на основі рівності – в усіх сферах суспільства і в усіх процесах прийняття рішень. Для цього ми повинні надавати першочергового значення перспективі рівності жінок і чоловіків і застосовувати ІКТ як інструмент для досягнення цієї мети.

  13. При побудові інформаційного суспільства ми повинні звертати окрему увагу на специфічні потреби маргіналізованих і уразливих груп суспільства, включаючи мігрантів, внутрішньо переміщених осіб і біженців, безробітних і знедолених людей, меншостей і кочових народів. Ми також повинні враховувати особливі потреби людей похилого віку та осіб з обмеженими можливостями.

  14. Ми сповнені рішучості надати можливість бідним, особливо тим, що проживають у віддалених сільських і маргіналізованих міських районах, доступу до інформації і використання ІКТ як інструмента, що допомагає їм у їхніх зусиллях позбутися бідності.

  15. При розвитку інформаційного суспільства першочергова увага мусить бути приділена особливому становищу корінних народів, а також збереженню їхньої спадщини і культурного надбання.

  16. Ми продовжуємо звертати особливу увагу на специфічні потреби жителів країн, що розвиваються, країн із перехідною економікою, найменш розвинутих країн, малих острівних держав, що розвиваються, країн, які розвиваються і не мають виходу до моря, бідних країн з великою заборгованістю, окупованих країн і територій, країн, що переборюють наслідки конфліктів, а також країн і регіонів з особливими потребами, а також на обставини, що створюють серйозні загрози для розвитку, такі як стихійні лиха.

  17. Ми визнаємо, що створення відкритого для всіх інформаційного суспільства потребує нових форм солідарності, партнерства і співробітництва між державними органами та іншими заінтересованими сторонами, тобто приватним сектором, громадянським суспільством і міжнародними організаціями. Усвідомлюючи, що амбітна мета цієї Декларації – подолання цифрового розриву і забезпечення гармонійного, справедливого і рівноправного розвитку для усіх – вимагатиме твердої рішучості всіх заінтересованих сторін, ми закликаємо до цифрової солідарності як на національному, так і на міжнародному рівнях.

  18. Ніщо в цій Декларації не повинне тлумачитися як порушення, заперечення, обмеження або приниження положень Статуту Організації Об’єднаних Націй і Загальної декларації прав людини, будь-яких інших міжнародних документів або національного законодавства, прийнятих на підтримку цих документів.

В. Інформаційне суспільство для всіх: ключові принципи

  1. Ми сповнені рішучості домогтися того, щоб кожний міг скористатися можливостями, які можуть запропонувати ІКТ. Ми погодилися, що для вирішення цих задач усі заінтересовані сторони повинні спільно працювати, щоб: поліпшити доступ до інформаційної і комунікаційної інфраструктури та технологій, а також до інформації і знань; підвищити компетентність; підвищити довіру та безпеку при застосуванні ІКТ; створити сприятливе середовище на всіх рівнях; розвинути і розширити застосування прикладень ІКТ; заохочувати культурне різноманіття і поважати його; визнавати роль засобів масової інформації; приділяти увагу етичним сторонам інформаційного суспільства; а також заохочувати міжнародне і регіональне співробітництво. Ми погодилися, що це – ключові принципи побудови відкритого для всіх інформаційного суспільства.

1) Роль державних органів і всіх заінтересованих сторін у сприянні використанню ІКТ для цілей розвитку

  1. Державні органи, а також приватний сектор, громадянське суспільство, Організація Об’єднаних Націй та інші міжнародні організації відіграють важливу роль і несуть відповідальність за розвиток інформаційного суспільства і, в належних випадках, за процеси прийняття рішень. Побудова інформаційного суспільства, орієнтованого на інтереси людей, є спільним зусиллям, що вимагає співробітництва і партнерства між усіма заінтересованими сторонами.

2) Інформаційна і комунікаційна інфраструктура: необхідний фундамент відкритого для всіх інформаційного суспільства

  1. Можливість підключення є основним сприяючим чинником при побудові інформаційного суспільства. Загальний, повсюдний, рівноправний і прийнятний за ціною доступ до інфраструктури та послуг ІКТ складає одну із задач інформаційного суспільства і повинен бути одним із завдань усіх заінтересованих сторін, що беруть участь у його побудові. Можливість підключення також передбачає доступ до послуг енергопостачання і пошти, які слід забезпечити відповідно до внутрішнього законодавства кожної країни.

  2. Добре розвинена інфраструктура інформаційних і комунікаційних мереж та прикладення, пристосовані до регіональних, національних і місцевих умов, легкодоступні і прийнятні за ціною, що дають змогу повнішого використання широкосмугових та інших інноваційних технологій там, де це можливо, можуть прискорити соціальний і економічний прогрес країн і підвищити добробут усіх окремих осіб, громад і народів.

  3. Документи, що визначають політику, які створюють сприятливі умови для стабільності, передбачуваності і добросовісної конкуренції на всіх рівнях, повинні розроблятися і впроваджуватися так, щоб не лише залучати більше приватних інвестицій у розвиток інфраструктури ІКТ, але й забезпечувати виконання зобов’язань із надання загальнодоступних послуг в тих областях, де не діють традиційні ринкові механізми. У районах, що знаходяться в несприятливих умовах, створення публічних пунктів доступу до ІКТ у таких структурах, як поштові відділення, школи, бібліотеки та архіви, може надати ефективні засоби для забезпечення загального доступу до інфраструктури і послуг інформаційного суспільства.

3) Доступ до інформації і знань

  1. Забезпечення кожного можливістю мати доступ і робити внесок до інформації, ідей і знань є необхідним елементом відкритого для всіх інформаційного суспільства.

  2. Спільне використання і розширення глобальних знань з метою розвитку може посилитися через усунення бар’єрів до рівноправного доступу до інформації для діяльності в області економіки, у соціальній сфері, політиці, охороні здоров’я, культурі, освіті і науці, а також через полегшення доступу до інформації, що є публічним надбанням, у тому числі забезпеченням універсального дизайну і використанням допоміжних технологій.

  3. Велике публічне надбання – необхідний елемент для зростання інформаційного суспільства, що створює такі численні блага, як освічене населення, нові робочі місця, інновації, можливості для бізнесу і розвиток науки. Інформація, що є публічним надбанням, повинна бути легкодоступною для підтримки інформаційного суспільства і захищеною від незаконного привласнення. Публічні установи, такі як бібліотеки й архіви, музеї, колекції культурних цінностей та інші суспільні пункти доступу слід зміцнювати для того, щоб сприяти збереженню документальних записів і вільному та рівноправному доступу до інформації.

  4. Доступу до інформації і знань можна сприяти підвищуючи рівень інформованості всіх заінтересованих сторін про можливості, які надають різні моделі програмного забезпечення, у тому числі власницьке, з відкритими кодами і безплатне програмне забезпечення, для того щоб підвищити конкуренцію, доступ користувачів, різноманітність вибору, а також надати можливість усім користувачам знаходити рішення, які найкраще задовольнять їхні запити. Прийнятний за ціною доступ до програмного забезпечення є важливим компонентом насправді відкритого для всіх інформаційного суспільства.

  5. Ми прагнемо сприяти загальному доступу з рівними можливостями для всіх до наукових знань і створенню та поширенню наукової і технічної інформації, включаючи ініціативи відкритого доступу для наукової видавничої справи.

4) Підвищення компетентності

  1. Кожна людина повинна мати можливість оволодіти необхідними навиками і знаннями для розуміння, активної участі і користання повною мірою з інформаційного суспільства та економіки, заснованої на знаннях. Грамотність і загальна початкова освіта є ключовими чинниками при побудові повністю відкритого для всіх інформаційного суспільства, за окремої уваги ди особливих потреб дівчат і жінок. З огляду на потребу на всіх рівнях у широкому діапазоні фахівців у сфері ІКТ та інформації підвищення інституційної компетентності заслуговує на особливу увагу.

  2. Необхідно сприяти застосуванню ІКТ на всіх рівнях освіти, професійної підготовки та розвитку людських ресурсів, враховуючи особливі потреби осіб із обмеженими можливостями та груп, що перебувають у несприятливих умовах, і вразливих груп.

  3. Безперервна освіта та освіта для дорослих, професійна перепідготовка, навчання протягом усього життя, дистанційне навчання та інші спеціальні послуги, такі як телемедицина, можуть зробити суттєвий внесок у розширення можливостей працевлаштування і допомогти людям скористатися новими можливостями, які пропонують ІКТ для традиційних робочих місць, самозайнятості та нових професій. Рівень інформованості та грамотність у сфері ІКТ є необхідним фундаментом стосовно цього.

  4. Творці контенту, його видавці, виробники, а також вчителі, інструктори, працівники архівів, бібліотекарі та учні повинні відігравати активну роль у сприянні інформаційному суспільству, особливо в найменш розвинутих країнах.

  5. Для забезпечення сталого розвитку інформаційного суспільства слід нарощувати національні можливості науково-дослідних і конструкторських робіт у сфері ІКТ. Крім цього, партнерства, зокрема між і серед розвинутих країн та країн, що розвиваються, включаючи країни з перехідною економікою, у сфері науково-дослідних і конструкторських робіт, передачі технологій, виробництва і використання продуктів і послуг ІКТ, є вирішальними для сприяння підвищенню компетентності і глобальної участі в інформаційному суспільстві. Виробництво ІКТ відкриває широку можливість для створення добробуту.

  6. Досягнення наших загальних прагнень, зокрема до того, щоб країни, що розвиваються, і країни з перехідною економікою стали повністю дозрілими членами інформаційного суспільства і до позитивного процесу їхньої інтеграції в економіку, засновану на знаннях, значною мірою залежить від прискорення підвищення компетентності в області освіти, технологій, ноу-хау і доступу до інформації, що є основними чинниками у визначенні рівня розвитку і конкурентоздатності.

5) Підвищення довіри і безпеки при використанні ІКТ

  1. Зміцнення основи для довіри, включаючи інформаційну безпеку і безпеку мереж, підтвердження достовірності, захист недоторканності приватного життя і прав споживачів, є передумовою розвитку інформаційного суспільства і підвищення довіри з боку користувачів ІКТ. Необхідно формувати, розвивати і впроваджувати глобальну культуру кібербезпеки в співробітництві з усіма заінтересованими сторонами і компетентними міжнародними органами. Ці зусилля повинні спиратися на все ширше міжнародне співробітництво. У рамках цієї глобальної культури кібербезпеки важливо підвищувати безпеку і забезпечувати захист даних і недоторканності приватного життя, розширюючи при цьому доступ і торгівлю. Окрім цього, необхідно брати до уваги рівень соціального й економічного розвитку кожної країни і враховувати аспекти інформаційного суспільства, пов’язані з орієнтацією на розвиток.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Підсумкові документи Всесвітнього саміту з питань інформаційного суспільства (Женева 2003 — Туніс 2005)

    Документ
    1) Роль державних органів і всіх заінтересованих сторін у сприянні використанню ІКТ для цілей розвитку 2) Інформаційна і комунікаційна інфраструктура: необхідний фундамент відкритого для всіх інформаційного суспільства 3) Доступ до
  2. В. М. Антонов інтелектуальна власність І комп'ютерне авторське право

    Документ
    Розглядаються питання та проблеми стосовно фундаментальних понять інтелектуальної власності та комп'ютерного авторського пра­ва в Україні: основні поняття; нормативно-правова база; організації, що захищають авторські і суміжні права;
  3. Та зовнішня політика (1945-70-ті роки)

    Документ
    C. П. Галака, П. Ф. Кириенко, І. Д. Коміренко, В. В. Копійка, О. А. Коппель, В. Ю. Крушинський, В. М. Матвієнко, І. О. Мін-газутдінов, О. С. Пархомчук, І.
  4. Древня та докиївська Україна

    Документ
    Україна довгий час була лише частиною російської імперії, власне – її колонією. До неї вона була остаточно приєднана завдяки війні 1709, яку – хоч і в союзі зі Шве­цією, ми тоді програли, так і не приклавши всіх можливих зусиль для перемоги.

Другие похожие документы..