Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Методические указания'
„Об’єктно-орієнтований аналіз та проектування” методичні вказівки до курсового проектування для студентів напряму підготовки 6.050102 - “Комп’ютерна ...полностью>>
'Документ'
В 2011г. весь мир отметил 85-летие Винни-Пуха. Филиал Астраханской государственной картинной галереи им. П.М. Догадина «Дом – музей Б.М. Кустодиева» ...полностью>>
'Документ'
Філософія забезпечує культурі самопізнання, а людському життю — смислові орієнтири. Справедливо вважається, що істинна філософія є духовною квінтесенц...полностью>>
'Программа'
Специалисты, имеющие высшее или среднее профессиональное образование, желающие изменить вид деятельности, расширить сферу профессиональной компетенции...полностью>>

Главная > Методичні рекомендації

Сохрани ссылку в одной из сетей:

С.Черненко

Методичні рекомендації до викладання

зарубіжної художньої культури в 11 класі

(підрозділ – типологія завдань)

Сучасний урок художньої культури є основою педагогічної системи формування у старшокласників свідомого художньо-естетичного ставлення до мистецтва. Цей урок має розвивати в учнів почуття успіху від власних досягнень у культурно-мистецькій царині, упевненість у спроможності самостійно розв’язувати художні завдання.

Особливостями методики викладання художньої культури в 11 класі та організації навчально-виховного процесу є такі позиції:

  1. Розуміння мистецтва – це творчий процес співпереживання та інтерпретації, що носить активно діалогічний характер. Саме «діалог культур» дає змогу особистості не тільки долучитися до вітчизняних і загальнолюдських цінностей, а й самовизначитися у світі культури, включитися в її творення, удосконалюючи насамперед власний духовний світ.

  2. На уроці має панувати атмосфера святковості, гармонії й доброзичливості, яка сприяла б передачі аури творів мистецтва та викрешувала іскру емоційної позитивної енергії, яку можна отримати тільки в мистецтві.

  3. педагог має бути комунікативно виразним, аби учні не тільки розуміли, а й позитивно сприймали як мовлення учителя, так і паралінгвістичний контекст мови (доречність жестів, міміки, зовнішній вигляд тощо) та елементарно володіли цим мистецтвом самі.

Суттєвою особливістю викладання цього курсу є варіативність тлумачення змісту програми: на уроках художньої культури доцільно застосовувати різноманітні педагогічні підходи і технології, методичні прийоми, інформаційні матеріали. Кожна тема програми може інтерпретуватися вчителем по-різному. Головне – розкрити основні положення програми щодо видової, жанрової та стильової специфіки мистецтва, що є ядром художньої культури .

Звертаємо увагу на те, що досить значна за обсягом інформація, запропонована укладачами у поурочних розробках (а також у підручниках з художньої культури для 11-го класу), має оглядовий характер і в жодному разі не повинна стати матеріалом для запам’ятовування і відтворення учнями! Частина представленої навчальної інформації створює широкий панорамний контекст для кращого розуміння смислових домінант тієї чи іншої теми курсу.

Спробуємо коротко пояснити сутність такого культурологічного підходу. Наприклад, для характеристики античності як феномену культури, скажімо в царині скульптури можна обрати будь-який шедевр – знамениту Венеру Мілоську чи не менш популярну Ніку, або взагалі скульптурну групу Лаокоон, але головне – на обраному прикладі показати неперевершену майстерність давніх греків у втіленні в камені ідеалу досконалої людини. Аналогічно для усвідомлення поняття класицизму в музиці не має значення скільки сонат і симфоній Гайдна, Моцарта, Бетховена називає учень і які саме музичні твори, адже більш суттєвим є розуміння того внеску, що зробили в художню культуру ці представники віденської класичної школи й чому їх твори вважаються «класичними» - взірцевими, гідними для наслідування; адже таке розуміння допоможе не лише «побачити», а й «інтуїтивно відчути» риси цього стилю в інших видах мистецтва, насамперед в архітектурі: композиційна цілісність, гармонічна врівноваженість, завершеність. ( Чи не ті ж властивості культивує досконала форма сонатно-симфонічного циклу, яка, попри всі романтичні варіації та модерністські експерименти, дожила до нашого часу?) А розкрити властивості класичної симфонії можна і на одному прикладі, навіть якщо прослухати й проінтерпретувати твір, що вивчався вже у попередні роки, тільки, безперечно, бажано охопити всі частини циклу.

Чимало матеріалу методичних розробок (підручника) розраховано не на запам’ятовування інформації, а на висвітлення загальнокультурного контексту існування художніх явищ і феноменів (соціально-історичний контекст, зв’язок з іншими складовими культури, зокрема з релігійними уявленнями, які в різні епохи тією чи іншою мірою впливали на розвиток мистецтва).

На уроках художньої культури пропонуємо для виконання учнями використати наступні види завдань.

  • Завдання для виявлення емоційно-ціннісного ставлення до творів мистецтва, які сприяють збагаченню емоційно-естетичного досвіду учнів, формуванню культури почуттів Наприклад: «Охарактеризуйте прослуханий на уроці музичний твір, висловіть особистісне ставлення – почуття, думки, враження»; «Напишіть міні-твір на тему «Чому мені імпонує саме цей вид мистецтва» тощо.

  • Завдання на виявлення рівня опанування учнями знань, розуміння інформаційного матеріалу курсу. Наприклад: «Назвіть…», «Визначте поняття…». На виконання цього типу завдань не варто витрачати багато часу, треба привчати учнів до лаконічних чітких висловлювань і формулювань, а також до користування не лише підручником, а й словниками й довідниками. Окрім суто репродуктивних пропонуємо застосовувати і частково-пошукові завдання цієї групи, які формулюються з підказками або словами-опорами. Наприклад: «Проаналізуйте храм Парфенон в Афінах за опорою на ключові слова: «велич», «простір», «масштаб», «композиція», «пропорції», «симетрія», «колони», «ритм». Вони допоможуть учням розширити художній тезаурус, збагатити культуру мовлення загалом.

  • Завдання-роздуми, спрямовані на формування самостійного мислення учнів, формування у них комунікативної компетентності. Наприклад: «Поміркуйте і створіть асоціативний ланцюг із слів-характеристик до поняття «…»; «За допомогою запропонованих ілюстрацій доведіть (або спростуйте) дане твердження…». Вони дають можливість з’ясувати рівень оволодіння вмінням аргументувати особисту позицію, що вельми важливо для проведення дискусій з приводу мистецтва. На виконання цих завдань учителю потрібно відводити певну кількість часу на уроці, щоб учень мав можливість зосередитися на проблемі, поміркувати, зробити висновки. Виконання деяких із них, можливо, доцільно запропонувати продовжити у позаурочний час.

  • Завдання на мистецькі порівняння, зіставлення. Наприклад: « Порівняйте різні трактування сюжету «Благовіщення», проаналізуйте художні засоби авторів, спробуйте пояснити символіку предметів, знайдіть інші інтерпретації цієї теми».

  • Художньо-інтегративні завдання,спрямовані на розвиток здатності учнів розуміти зв’язки між різними видами мистецтва, поліхудожнє виховання особистості. Наприклад: «Проведіть паралель між кольорами й тембрами музичних інструментів, враховуючи порівняння художника

  • В. Кандінського та власні уявлення і відчуття…»; «Пригадайте, в назвах яких музичних творів є визначення кольору або поняття образотворчого мистецтва»). Такі завдання передбачають пошук міжвидових мистецьких паралелей, сприяють активізації образно-асоціативного мислення учнів, творчого ставлення до явищ художньої культури загалом.

  • Художньо-практичні завдання. Наприклад: «Зробіть начерки шрифтів для стінгазети: назва, рубрики, підзаголовки статей»; «Стилізуйте будь-який зразок каліграфії»; зокрема творчого характеру – «Намалюйте храм мистецтв, як ви його уявляєте»; «Створіть екслібрис для власної бібліотеки»; «Створіть проект реклами: музичного конкурсу, галереї «Шедеври майстрів минулого», фестивалю «Танці з зірками»; улюбленого мультфільму або кінофільму»; « Уявіть себе режисером / композитором / художником / героєм твору…і спробуйте створити…». Вони дають учню можливість реалізувати свої творчі здібності в різних сферах художньої діяльності. Варто націлювати учнів на виконання художньо-практичної роботи переважно у вільний час. Проте результати самостійної творчості учнів доцільно колективно обговорювати в класі («взаємооцінка»). Цей тип завдань допоможе вчителю діагностувати рівень використання учнем набутої компетентності в комплексному розумінні.

  • Завдання для самостійної пошукової діяльності. Наприклад: «Дослідіть…»; « За допомогою додаткової літератури та Інтернету віднайдіть інформацію…». Вони спонукають учнів до самоосвіти й самовиховання, скеровують їх щодо застосування набутих художніх знань і вмінь у самостійній діяльності.

Наголосимо, що художньо-практичні завдання та завдання для самостійної пошукової діяльності, запропоновані у програмі, є, як зазначають її автори, орієнтовними. Вони спрямовані на формування потреби у спілкуванні з творами мистецтва, розвиток творчих здібностей учнів та розширення їхнього художньо-естетичного досвіду, наповненого особистісним смислом, загальнокультурної компетентності. Учитель може їх замінювати, варіювати, але не відходити від контексту теми, що вивчається. Досягнення якісного виконання такого типу завдань потребує від учителя чіткого планування діяльності учнів: попереднього обговорення, поетапного консультування, підсумкового узагальнення.

Ігрові завдання - розв’язування кросвордів, плутанок літер, головоломок, які спонукають учнів мислити нестандартно, творчо.

Великі за обсягом інформації й досить складні теми учням буде важко засвоювати, якщо не залучити їх до самостійної проектної діяльності в позаурочний час. Наголосимо: проектна діяльність має організовуватися на добровільних засадах: це стосується як вибору теми й обсягу пошукової роботи, так і форм презентації. В умовах особистісно орієнтованого навчання головним завданням вчителя стає зацікавити учнів предметом, віднайти завдання, які відповідатимуть і здібностям. І можливостям кожного школяра.

Проектну діяльність учнів слід ретельно планувати, поетапно відстежувати та оцінювати результати діяльності учнів.

В кінці кожної теми/розділу доцільно здійснювати тематичне і відповідно підсумкове оцінювання. Тут рекомендуємо давати учням завдання для виявлення рівня орієнтування учнями у поняттях, вивчених упродовж теми/розділу; діагностувати їхні уміння аналізувати, інтерпретувати й оцінювати твори мистецтва, мислити узагальнено, інтегрально. У перебігу такого оцінювання також бажано визначати зацікавленість учнів матеріалом теми («під час вивчення теми мене вразили такі факти…. запам’яталися твори мистецтва…, хотілося б дізнатися більше про…» тощо).

Усі навчально-методичні засоби, застосовані на уроках художньої культури, мають спрямовуватися на формування компетентності учнів, насамперед загальнокультурної.

Резервний час може використовуватися на узагальнення і тематичне оцінювання, регіональний компонент, узагальнення розділу (теми), відвідування виставок, музеїв тощо.

Література

  1. Кондратова Л. Зарубіжна художня культура 11 клас: Методичний посібник. – Х.: Вид .група «Основа», 2011.

  2. Масол Л., Миропольська Н., Програма Художня культура для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів; методичні рекомендації з викладання художньої культури в 11 класі. Рівне: ТОВ «Контур Плюс», 2011.

  3. Матеріали мережі Internet.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Методика викладання предмету «художня культура» в 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів методика викладання предмету «Художня культура» в 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів

    Документ
    Методика викладання предмету «Художня культура» в 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів: методичні рекомендації для вчителів художньої культури / Укладач Л.
  2. Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в закладах системи

    Методичні рекомендації
    Згідно з концепцією Базового компонента мета дошкільної освіти – збалансований розвиток дитини, узгодженість у її житті основних тенденцій до самореалізації, саморозвитку та самозбереження, сформованість базису особистісної культури,
  3. Методичні рекомендації щодо змісту варіативної складової робочих навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів області

    Методичні рекомендації
    У 2011/2012 н.р. робочі навчальні плани для початкової школи складаються за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 29.
  4. Методичні рекомендації щодо вивчення предметів художньо-естетичного циклу в 2010/ 2011 навчальному році

    Методичні рекомендації
    Одне з найважливіших завдань 2010/2011 навчального року - впровадження нового змісту освіти в 10 класі старшої школи. Предметом художньо-естетичного циклу, що вивчатиметься учнями 10 класу всіх профілів і напрямів, є художня культура.
  5. Методичні рекомендації щодо вивчення дисциплін художньо-естетичного циклу в 2009- 2010 навчальному році

    Методичні рекомендації
    Одним із найважливіших завдань сучасної освіти є духовний розвиток особистості. Вирішенню цього завдання покликані сприяти предмети художньо-естетичного циклу в системі загальної середньої освіти.

Другие похожие документы..