Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Закон'
В настоящее время образовательное учреждение укомплектовано согласно штатному расписанию полностью, вакансий - нет.Педагогический коллектив по своему ...полностью>>
'Документ'
У наш час високих технологій інформація стала чи не найдорожчою річчю. Люди платять гроші, щоб отримати інформацію, або ж навпаки – щоб надати її сус...полностью>>
'Доклад'
муниципального общеобразовательного учреждения среднего (полного) общего образования «Средняя общеобразовательная школа № 10 муниципального образовани...полностью>>
'Документ'
Сварочная металлургия отличается от других металлургических процессов высокими температурами термического цикла и малым временем существования свароч...полностью>>

Главная > Документ

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Водні ресурси Дунаєвецького району.

План.

  1. Вступ. Вода – найважливіший дар Природи.

  2. Річки – блакитні стрічки нашого краю.

  3. Ставки – штучні водойми.

  4. Водоспади – загадковий витвір Природи.

  5. Цілющі джерел Дунаєвеччини.

  6. Болота – біологічні фільтри землі.

  7. Екологічна інформація та пам’ятка.

Загадка

Що таке: живе і ллється,

Часом і на камінь пнеться,

Як немає – все всихає,

Звір і птиця помирає.

ВСТУП.

Вода – найважливіший дар Природи, найдорогоцінніший мінерал, без якого неможливий будь-який прояв життя.

Вода виникла на землі дуже давно, коли наша планета була розжареним тілом . Вода навкруги нас. Вона міститься не тільки в ґрунті, а й у камінні, глині, піску, що лежать під ґрунтом. У вигляді перу, туману і хмар чимало води міститься у повітрі, немає жодної живої рослини чи тварини, у тілі якої не було б води. Багато води міститься також у тілі людини.

Значення води неоціненне. Вона має космічне, геологічне, кліматичне, енергетичне, промислове, санітарно-гігієнічне, лікувальне, рекреаційне, естетичне значення.

Вода – це “мінерал життя”, що потребує серйозного і повсякденного захисту. Загроза водного голоду нині все очевидніше набуває реальних обрисів. Нестача чистої води – нинішня реальність.

Наша Хмельниччина – одна з небагатьох областей України, яку природа щедро обдарувала водними джерелами, струмочками, озерами, ставками, річками, річечками. Всі вони є окрасою землі нашої, її справжнім дивом. Не є винятком і наша Дунаєвеччина. Навіть назви окремих географічних об’єктів пов’язані з водними ресурсами. Так в давнину наш районний центр називався Дунайгород – місто над ставами (дунаями)

Загадка

Ледь колишуть вітерці

Стрічку на просторі:

Кінець вузький – у джерельці,

А широкий - в морі.

Річки – блакитні стрічки нашого краю.

Річки є справжньою окрасою наших краєвидів. Всі вони і більші, і менші, і маленькі – різні, неповторні. У кожної свій характер, “почерк”, історія і цілий ряд тільки їй властивих рис і особливостей. Спільним для річок, що притікають по території Дунаєвецького району є те, що всі вони належать до басейну Дністра, є його лівими притоками і живляться за рахунок снігу, дощу та підземних вод.

Ще в сиву давнину річки і озера відігравали чи не найголовнішу роль у житі людей. Перші поселення в основному засновувались на берегах рік. Так, районний центр місто Дунаївці побудоване на березі річки Тернава; смт Смотрич – на берегах річки Смотрич, села Сокілець, Велика Кужелова, Миньківці, Морозів – на березі річки Душиця, село Великий Жванчик - у верхів’ї річки Іванчик ( у давнину Білянка), притока річки Ушиці; село Маків – на березі річки Батіг, шо впадає в річку Мукшу; села Вихрівка, Голозубинці, Яцківці, Гірчична - над річкою Студеницею; село Лисогірка – вздовж річечки Двоятинки, притоки річки Смотрич. Таких прикладів можна навести багато.

Всі річки, що несуть свої води по землях Дунаєвеччини, помережили наш край глибокими, часто каньйоноподібними долинами (Смотрич, Мукша, Тернава, Студениця, Іванчик, Душиця і її притока Ушка).

Смотрич – одна з найкрасивіших наших річок. Протяжність її 169 км. Освіжає терени чотирьох районів. На заході Дунаєвеччини ця річка плине біля 10 км, а також тут несуть свої води її притока Двоятинка ( права притока ) та Яромира ( ліва притока ). Від смт. Смотрич до с. Нігин на Кам’янеччині Смотрич перетинає головний Товаровий кряж. У цих місцях її русло ніби вгвинчується і вапнякові перепони . Тому тут з’являється багато різних поворотів, вигинів, петель. Тут є глибокі каньйони, яких не має жодна з приток Дністра. За деякими даними назва річки Смотрич походить від древньоруського слова “смотрети”, бачити, тобто в річкову воду можна дивитися, як у дзеркало. В інших випадках зі словом “смотри” пов’язують попереджувальний виклик під час повені, коли вода дуже розливалася і всі жителі мали бути на сторожі. Літописці так описували повінь: “Річка має досить грізний вигляд і котить свої хвилі, переповнені глиною і вапняком, з жахливою швидкістю і шумом, який розноситься на великі відстані, посилюючись і повторюючись луною сусідніх гір”. Ще в XIII ст.. річка Смотрич була судноплавною. Нині все це відійшло в забуття, а спомин про річку наче казкою видається. Ширина річки зменшилась майже вдвоє. Допомагають річці вмерти і самі жителі, для яких річка перетворилась на резервуар для скидання всілякого бруду, побутових відходів, сміття, навіть трупів тварин, що є злочином. Просто диву даєшся, як людині нинішньої доби все байдуже, не дивлячись на те, що річка віками їй служила і служить.

У Смотрича є низка приток – сестричок, але тільки три протікають по території Дунаєвецького району. Це річка Двоятинка (складається з двох струмків), яка бере початок біля с. Рудка; а біля с. Лисогірка зливається з річечкою Лисогірка і впадає в річку Смотрич Біля с. Великий Карабчиїв Городоцького району. А також річка Яромира, яка бере початок в Чемеровецькому районі і впадає в в річку Смотрич біля смт Смотрич. Назва її походить від того, що річечка тече яром. Маленька ліва притока Гребельки. Бере початок у лісі Мокрівець, що знаходиться на південному сході від центру селища.

Ушиця - третя за величиною ліва притока Дністра. Довжина її 122 км. Бере початок на Городоччині . Походить назва річки від старослов’янського слова “ошшицю” ( по лівий бік, ліворуч, ліва притока). Несе свої води аж через шість районів області і в тому числі на протязі близько 15 км по території нашого району в південно-східній його частині. Права притока Ушка річки Ушиця впадає в неї поблизу села Морозів. А ще одна маленька права притока річечка Бобравка, яка протікає через поле Великої Повійни яром села Лисець.

Студениця – це одна з найчистіших і наймальовничіших подільських річок . Назву річки пов’язують з студеними водами, що живлять Студенцю. Бере початок річка з джерел у вибалку на північ від с. Косо гірка Ярмолинецького району. Несе свої води до Дністра протягом 84 км і з них близько 50 км по землях Дунаєвеччини. Чи не завдячують здобутками господарства сіл вихрівка, Дем’янківці, Ставища, річці, якою тут люди так гордяться, дорожать і бережуть?! У повній своїй силі красується Студениця в с. Яцківці цього ж району. Тут вона, ніби прощаючись, продовжує текти далі на південь. Але в цьому селі ватнички приватних господарств завдають річці чималого лиха відходами від випалювання вапна.

Тернава – започатковується на межі двох районів – Ярмолинецького і Дунаєвецького, південніше села Косо гірка. Мандрує річка, долаючи 62 км шляху до Дністра і з них майже 50 км Дунаєвеччиною. Назва її походить від терену, який густими заростями ріс по берегах річки. Річці навіть присвячене село Тернава, що знаходиться впритул до селища

ст.. Дунаївці. По полях Михайлівни і Гниловодів тече річка Гниловідка, яка впадає в Тернаву. Але й ця річка не позбавлена тривог з боку людини.

Мукша – витікає між селами Стара Гута і Рудка нашого району з кількох джерел. Несе свої води через два райони: Дунаєвецький і Кам’янець – Подільський на протязі 56 км., з них близько 20 км. по Дунаєвеччині . Має притоку Батіг, на якій розташоване с. Маків. Стан річки викликає стурбованість через забруднення її сміттям, відходами, різними нечистотами. Не хочеться завершувати наше знайомство з Блакитними артеріями нашого краю на такій невеселій нотці. Тож подбаймо всі разом, щоб ні річка, ні річечка, ні маленький струмок, ні вся наша Дунаєвеччина, ні все наше Поділля знову не опинилося на дні людської байдужості, безпечності, бо тоді нічим не окупити заподіяного. Подбаймо про те, що маємо !. Адже потреби у воді з кожним роком зростають, а джерел і приток не збільшується. Задумаймося над цим. Згадаймо ціну ковточка води у спрагу і все стане на свої місця. Тільки не забуваймо про це!

Загадка

Серед села корито

Водою налито,

Біля нього вербичка пухнаста

І калина гілляста.

І малеча і дорослі

Часто йдуть до нього в гості

Ставки – штучні водойми.

На Дунаєвеччині природніх озер майже немає. Тільки назва збереглася Сині озера – поля на північний захід від Вихрівки. А колись тут були озера. І не раз вони і долина навколо вкривались тілами порубаних воїнів, синій одяг яких розвівав вітер і озера були сині від кафтанів польських жовнірів. Тому люди назвали озера Синіми, а долину – Козацькою. З часом ці озера заболотились і їх давно висушили і тільки по рукотворному каналу меліораторів вода з Синіх озер тече до річки Тернави біля с. Харитонівка. На південному сході від центра смт. Смотрич знаходиться лісок Мокрівець. Назва походить від слова “мокрий”, “мочар”. Раніше тут було багато озер. Згодом заросли вони очеретом і перетворились у болота. Зараз у лісі є два озера і багато болотяних галавин.

Зате в районі є велика кількість штучних водойм – ставків, які вирізняються своєю мальовничістю, своїм походженням та назвами. В них водиться багато риб, гніздяться птахи, квітує ірис болотний, а біля їх берегів в глибинах є джерела.

Є такі населені пункти, що мають два і більше ставки, які стали їх окрасою і місцем відпочинку жителів цих сіл та приїжджих. Гарні рукотворні ставки є в м. Дунаївцях ів с. Ганнівка , створені на річці Тернава ; неповторний став є в с. Маків. В маліївцях є Чернечий став на захід від села , який в давнину належав ченцям Базиліанського монастиря. Біля Михайлівни є урочище зі ставком Березина, яке колись утопало в березах; а в самому селі є великий став ( площею 2,5 га) і невеликий ставочок Саджавка ( з польської “sadzavka” – невеликий ставок) у Михайлівському парку. В Нестерівцях є три ставки в селі: Жидівський (походить від поселенця – єврея, який мав шинок, викопав маленький ставок, обгородив його і сам ловив рибу, не допускаючи інших людей), Панський (яким у XVIII ст володів пан Годський), Сулимів (походить від прізвища родини Сулимів , яким належав ставок). А на північному заході від села біля залізничної дороги знаходиться Польовий став з чистою прозорою водою, де влітку буває багато відпочиваючих. В центрі села Польовий Мукарів є Поповий став (колишній власник ставу – піп Яцковський), а також Горський став (від прізвища чоловіка, який викопав цей став). Гарний великий став знаходиться в центрі села Ставище.

Цікава легенда про походження Тиннянського ставу. Народні перекази твердять, що колись тут була церква, яка провалилась під землю, а на тому місці з’явився став. Якщо притулити вухо до землі , то можна почути звуки церковних дзвонів – “тинь-тинь”. Є ставки і в Чанькові, і в Великому Жванчику, і в Зеленчу та в інших селах району.

Ми кроки стишуєм поволі,

І кожен з нас уздріти рад,

Як з висоти летить додолу,

Гримить іскристий водоспад.

М. Танк

Водоспади – загадковий витвір Природи.

Водоспади завжди приваблювали до себе людей красою, величністю і незвичністю. Протягом багатьох століть вони були цілковитою загадкою.

На Дунаєвеччині вражає красою водоспад з гротом на території Маліївецького парку, який закладений ще в другій половині XVIII ст. Тут невеличка річка із кам’янистої скелі падає вниз з восьмиметрової висоти. Праворуч від водоспаду в скелі на висоті кількох метрів від землі є невелика печера. Згідно з народними переказами тут бував Устим Кармалюк. Вона і носить його ім’я.

Невеликі водоспади зустрічаються на струмочках – притоках річки Тернава.

Яром села Лисець протікає річка Бобравка і на ній є невеликий водоспад Буркун, падаючи на тверду породу, вода шумить, мов би буркоче.

Цілющі джерела.

У районі виявлено ряд джерел, вода з яких має цілющі лікувальні властивості. Так, вмістом срібла відзначається вода з лисогірських джерел. Влітку і взимку її температура постійна - +120С. У це село по джерельну водицю приїжджають люди з різних місць. Нею лікують хвороби органів зору.

Знайдено джерела мінеральних вод у Макові. На базі цих джерел сьогодні успішно працюють цехи мінеральних вод, які користуються великим попитом. Зараз в торгівельній мережі реалізується мінеральна лікувально-столова вода “Маківчанка”. Велике родовище, багате на “Нафтусю” та “Миргородську” теж відкрито в Макові. Ці води з лікувально-профілактичною метою використовують у місцевому санаторії “Україна”.

Близько 30 природних джерел є поблизу с. Гірчична. Найзначніше з них “Цісарське” , або “Кришталева криниця”.

Під горою села Воробіївка діє джерело з дуже смачною водою.

Низка джерел таїться поруч с. Сокілець. Саме поселення розкинулось у дуже глибокій долині річки Ушиця. Тут своєрідний мікроклімат і багато джерел. У напрямку села Липи, серед липового лісу на схилі є джерело. Його обладнали, вимурували. Сюди часто з’їжджалися священнослужителі з усіх сторін. Має назву “Петрова Криниця”. Назва походить від того, що тут посвячували воду виключно на свято Петра і Павла. Вода цілюща. Коли болять очі і промити їх, то перестануть хворіти. Інше джерело знаходиться на північ. Є капличка. Сюди на 10- п’ятницю сходились люди пити воду, вмиватися.

У північно-східній околиці с.Миньківці є природне джерело, обладнане у вигляді грибка. Вода стікає в озерце розміром 12 на 6 м. Вода зеленувата. З водойми вода спадає з обриву вниз у річку Ушицю.

Хто не знає Михайлівну, особливо далеко знаний Михайлівський парк – дітище людського генію другої половини XIX ст.. Мабуть , ботанік С. Маковецький облюбував цю місцину для парку завдяки рельєфу та джерельній воді. Окрасою порку є ставок, який живиться джерельною водою, що витікає із спеціально обмурованого гроту. Звідси витікає чиста-пречиста вода, що має лікувальні властивості. У свій час парк прикрашала сажівка, в якій на проточній воді джерела культивували форель. Нині все це занедбано. Лиш джерело стало до послуг господарству. Звідси качають воду для його потреб.

Між селами Ксаверівка і Гута –Блищанівська є криничка. Про її походження є цікава легенда. Було то в часи татарських навал. Селяни села Ксаверівка, кимось попереджені про наближення татар, очолені священником, пішли долиною Телятицького в напрямку Гути Блищанівської. Там і сховалися поміж ліщиною і горобиною. Але коли татари з’явилися, оглядаючи ліс, заплакала дитина. Щоб врятувати людей, дитина поплатилася життям. На другий день односельчани були здивовані тим, що поблизу могилки забило джерельце з чистою, як сльоза, водою.

Неподалік Козацької долини, біля с. Вихрівка є Зелена криничка. Вважається , що вода в ньому цілюща, кришталево чиста. У коли довго не йшли дощі , до неї направлялись вдови, чистили, освячували і через певний час випадав рясний дощ.

В м. Дунаївці є Бобова криниця – потужне джерело, яке забезпечує водою все місто.

На північно-східній околиці села Кравчик в урочищі Гуркало є джерело, яке в залежності від зміни погоди, гуркоче, шумить. Під час грози над урочищем дуже лунко гуркочуть громи.

У лісі біля с. Маків є джерела, що називаються Біла Криничка. Хтось з лісників розкопав у білій глині кілька джерел і з’єднав в одну криничку, тому вона стала називатись “Білою”. За другою версією десь за 200 років тому зібрались люди біля церкви і вирішили із священником піти до кринички в лісі і попросити в Бога дощу. Там молилися і на білому камені вирізали хрест. Від білого каменя і пішла назва.

На північ від села Нестерівці є Янкова криниця в долині з однойменною назвою, що походить від імені володаря полів Янка. В посуху і сьогодні йдуть сюди люди з церковним обрядом просити в Бога дощу.

На західній околиці села Чучельник є урочище Воронячка, а в ньому є джерело, історія якого дуже цікава. Старожили згадують ,що на цьому місці був маєток попа і була в нього криниця джерельної води. Люди брали з неї воду, напували худобу. Син попа розгнівався і наказав витесати кола, щоб забити джерело і не дати людям води. Так і зробили. Але джерело пробило хід в іншому місці, розмивши своїм струменем воронку. Від цього й пішла назва – “Воронячка”.

А за селом Чимбарівкою розташована Розбійницька криниця. З неї беруть витоки Чимбарівські стави. За легендою , в цих місцях переховувуся зі своїми побратимами Устим Кармалюк . Переказують, що тут ховав він золото, тому все навколо перерито шукачами скарбів. Криниця, з якої народні месники брали воду, зберегла назву – Розбійницька .

Звичайно, це не повний перелік отих блакитних очиць землі Дунаєвеччини, які напувають наші родючі землі, забезпечують щедрі врожаї, повсякденно вгамовують спрагу людини, допомагають їй позбутися недругів. Тому кожному жителю краю необхідно усвідомити , що вода для нас має особливе значення, і змінити своє ставлення до сріблястого джерельця. У багатьох селах люди упорядковують наявні в них джерела, облагороджують, насаджують біля них чи вербичку, чи кущ калини. Але є і забуті, занедбані джерела, які кличуть нас на допомогу.

Загадка.

На цьому лузі стежки не знайдеш,

Ставати треба тут з купини на купину,

Тут осока, і очерет, й рогіз гарно росте,

Й лелека харч шукає кожну днину.

Болота – біологічні фільтри.

У межах району наявні незначні перезволожені ділянки землі. Це – болота. Вони виконують виключно екологічну функцію. Адже це незамінні природні акумулятори прісної води. Це біологічні фільтри талих і дощових вод. І дуже прикро, що площа боліт в районі катастрофічно зменшилась через необдумане “планове” їх осушення. Меліоративні заходи призвели до обмілення річок, зниження рівня води в криницях, зникнення джерел, змін рослинного і тваринного світу в даних місцевостях.

По території району вирізняються “висячі” болота, які сформовані на вапняковій подушці. Вони з’являються там, де виходять на поверхню підземні води, джерела. Вони займають невеликі площі ( від 0,02 до 1 га ). Тут поширена лучно –болотна рослинність 9осока, очерет, рогіз, хвощ великий), гніздяться дрібні птахи, знаходять собі їжу білий лелека, сіра чапля, дика качка, чирка та інші. Такі болота зустрічаються і серед лучно – степових масивів, і на кам’янистих схилах, і в лісі. В посушливі роки вони можуть висихати і лише ті, де є джерела не висихають. На Дунаєвеччині такі болотяні масиви називають: рудки, обочі, мочарі, мочариська, мокрівці.

Вода! Ти найбільше багатство в світі.

А. Сент-Екзюпері.

Екологічна інформація та пам’ятка.

Зверніть увагу:

  1. Людині потрібно щодоби близько 10 л води. Споживаємо – 2-3 л, решта утворюється в організмі (слина, шлунковий сік і т.д.)

  2. Береза за вегетацію вбирає і транспірує 7 тис.л . води , старий бук –9 тис. л., стеблина кукурудзи – 200л.

  3. За 1 добу стеблина пшениці вбирає 50 г., качан капусти – 1 кг води.

  4. На 1 ц урожаю цукрових буряків треба 10 ц., картоплі – 20 ц., жита – 100ц. води .

  5. Щоб одержати 1 т зерна, рослини повинні пропустити крізь себе понад 300т води.

  6. Якщо в 1 м3 річкової води потрапляє 10 г бензину – ікринки риб та інших водних істот в цьому кубометрі гинуть.

  7. 5 г нафтопродуктів затягують плівкою (герметизують) 50м 2 води ( кисневий голод, отруєння мальків риб)

  8. 1 м3 брудних стічних вод може зіпсувати , в середньому, 50м3 чистої води.

Тому, виходячи з цього, не раз хочеться проголосити :

Пам’ятайте! Життєдіяльність води, всього живого, що нас оточує, а відтак і наше здоров’я і благополуччя цілком і повністю залежить від нас. Нема чистішої і смачнішої води, ніш джерельна. Подивіться, як схиляються до джерела трави і квіти, кущі і дерева. Вони оберігають його від посухи, захищають від пилових бур. Не скаламутьте ж і ви джерело ! Охороняйте його джерело! Чиста вода – велике багатство. Ковток свіжої, чистої води – то наше здоров’я, життя, а брудної – наші хвороби, горе!

Тож шануймо цей безцінний дар, а тим більше цілющі води природи в ім’я життя нас та наших нащадків, в ім’я тих, для кого живемо, працюємо і намагаємось залишити пам’ятний слід на Землі.

Ніколи не забуваймо слів академіка А.П. Кар пінського :” Немає більш дорогоцінного скарбу , ніж вода, без якої жити не можна !”

Література:

  1. Ковальчук С., Люблінська Л., Сорочан Ю. Водні багатства Хмельниччини.

Кам’янець - Подільський : “Абетка”-2001.

  1. Прокопчук В.С. Дунаївці . Краєзнавчий нарис –Львів : “ Каменяр” –1989.

  2. Прокопчук В.С. Топоніми рідного краю. Методичний посібник на допомогу керівникам краєзнавчих гуртків шкільних та позашкільних освітніх закладів.-Київ: “Рідний край”,-1999.

  3. Запорожан З. Екологія в початковій школі. - Кам’янець-Подільський: -“Абетка”-1999

  4. Природа Хмельницької області. Під редакцією геренчука К.І.- Львів: Вища школа - 1980



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Недосєкіна т. В. Історія рідного краю

    Документ
    Навчальний посібник складений за авторською програмою вчителя-методиста Т.В. Недосєкіної, затвердженою ДОІППО та Міністерством освіти і науки України.
  2. Вступна лекція Голема. Про людину трояко Вісімнадцята лекція

    Лекція
    Подорож четверта, або про те, як Трурль, заради врятування королевича Пантарктика від мук кохання, застосував жінотрон і як потім довелося вдатись до дітомета
  3. Cлово до читача Вступ Розділ І. Історико-теоретичні, методологічні основи українознавства розділ II. Етапи розвитку українознавства. Уроки § 1

    Урок
    Cлово до читача Вступ Розділ І. ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНІ, МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ УКРАЇНОЗНАВСТВА Розділ II. ЕТАПИ РОЗВИТКУ УКРАЇНОЗНАВСТВА. УРОКИ § 1. Специфічні особливості і принципи.
  4. А України від 30 вересня 2010 року №926 "Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні" та пункту 9 доручення Прем’єр-міністра України М

    Документ
    Відповідно до Закону України “Про загальну середню освіту”, на виконання підпункту “і” пункту 2 статті 3 Указу Президента України від 30 вересня 2010 року № 926 “Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні”
  5. 2 частини першої Протокольного рішення за результатами засідання Громадської гуманітарної ради під головуванням Президента України В. Ф

    Документ
    Відповідно до Закону України “Про загальну середню освіту”, на виконання підпункту “і” пункту 2 статті 3 Указу Президента України від 30 вересня 2010 року № 926 “Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні”

Другие похожие документы..