Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Диплом'
Цель дипломной работы состоит в исследовании закономерностей формирования и реализации эффективной финансовой стратегии и конкурентного потенциала ст...полностью>>
'Документ'
Настоящий словарь металлургических терминов состав­лен с целью оказания помощи преподавателям по овладению основными понятиями технологических процес...полностью>>
'Реферат'
В настоящее время происходит бурное развитие функционального программирования, функционального подхода к решениям различных практических задач. Данное...полностью>>
'Документ'
Романчук А.В. «Иконография небесной и земной любви в итальянском гуманизме эпохи Возрождения» Образы любви и красоты в культуре Возрождения. М., «Н...полностью>>

Главная > Документ

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Організація самостійної діяльності учнів

Сучасність потребує нового поколін­ня молоді, а отже, і втілення в систе­му освіти нових педагогічних мето­дик, пошук та оновлення старих ме­тодик навчання.

Усебічний розвиток особистості пе­редбачає розвиток в учнів самостій­ності. Під час формування самостій­ності в пізнавальній діяльності необ­хідно мати на увазі два тісно пов'язані між собою завдання:

• навчити учнів самостійно ово­лодівати знаннями та формувати свій світогляд;

• навчити учнів самостійно засто­совувати знання в навчальній та практичній діяльності. За визначенням психолога І. О. Зимньої, «самостійна робота — цілеспря­мована діяльність суб'єкта, внутріш­ньо мотивована, розподілена самим суб'єктом на сукупність необхідних для виконання дій, яка коригується в процесі й у результаті діяльності, і виконання потребує досить висо­кого рівня самосвідомості, рефлек­сії, самодисципліни, особистої відпо­відальності, приносить учню задово­лення як процес самовдосконалення і самопізнання».

У психологічній науці є дані про те, що людина запам'ятовує 10 % з того, що вона чує, 50 % з того, що вона ба­чить, та 90 % з того, що робить сама. Отже, самостійна робота є найбільш ефективною, є засобом боротьби за глибокі та міцні знання учнів, фор­мування активності та самостійності як рис особистості, розвитку розумо­вих здібностей. Для досягнення цієї мети набуває важливе значення роз­робка форм організації самостійної роботи учнів з вивчення основ наук та методів керівництва.

Для досягнення позитивних результа­тів під час організації самостійної ро­боти важливо методично правильно її організувати, провести під час підго­товки до уроку певну копітку роботу, підібрати різнорівневий та диферен­ційований матеріал та усвідомити, що учні можуть самостійно опрацювати та засвоїти, а що потребує безпосеред­ньо навчання з боку вчителя.

Під час організації самостійного опрацювання навчального матеріа­лу обов'язково слід ураховувати, що учень є особистістю, має свій харак­тер, рівень розумової діяльності. Ці якості особистості учня проявляють­ся в мотивації, мисленні, мові, по­ведінці, діяльності та організації на­вчальної праці.

Під час самостійної навчальної ді­яльності учні свідомо намагаються досягти мети навчання, застосову­ють свої розумові здібності, пока­зують у певній формі (усна, пись­мова відповідь, графічна побудова, проведення та оформлення дослідів, розв'язування розрахункових та екс­периментальних задач) результат про­цесу навчання та отримують задово­лення від процесу навчання.

Під самостійною роботою над опрацюванням навчального матеріалу ро­зуміють таку роботу, яку учні вико­нують за завданнями вчителя та під його контролем, але без попередньої його участі, у спеціально відведений для цього час.

Самостійне опрацювання навчаль­ного матеріалу може бути організо­вано для пошуку та розуміння знань, формування, розвитку, закріплення навичок узагальнення та система­тизації навчальної інформації. Са­мостійне опрацювання навчального матеріалу можна класифікувати так (див. додаток 1):

  • за дидактичною метою;

  • за характером пізнавальної діяль­ності;

  • за формами організації роботи;

  • за джерелами знань та засобів на­вчання.

Для самостійної роботи доцільно ви­користовувати новітні технології-моделі «прямого викладання», інтер­активні форми та методи навчання, групові форми організації навчання.

Головне призначення «прямого ви­кладання» полягає у викладанні вчи­телем основних положень і законів, які вивчаються в межах навчальної дисципліни таким чином, щоб це було зрозуміло учням. Згідно з цією моделлю, навчальний матеріал пода­ється невеликими порціями з періо­дичною перевіркою ступеня розумін­ня його змісту та залучення школярів до практики із застосуванням одер­жаної інформації. Пряме викладання особливо ефективне, коли матеріал складний і принципово новий.

У педагогіці часто висловлюється думка, що роль учнів у навчанні за моделлю прямого викладання поля­гає в пасивному слуханні того, про що розповідає вчитель.

Це виглядає дійсно так, коли модель використовується не професійно. За цих умов учні пасивно запам'ятовують наведену вчителем інформацію. У разі професійного підходу до організації навчання за цією моделлю вчитель постійно активізує клас, наводить приклади та залучає до цієї діяльності учнів, планує практичні вправи, під час виконання яких у школярів фор­муються практичні вміння та нави­чки. За таких умов ефективність уро­ку може бути досить високою.


Основні елементи уроку:

  1. Орієнтація.

  2. Подання нового матеріалу.

  3. Структурована практика.

  4. Керована практика.

  5. Самостійна практика.

  6. Перевірка розуміння.

  7. Підсумок і завершення уроку.

Метою етапу «Орієнтація» є налашто­вування на вивчення нового матері­алу. Його можна починати з повто­рення, яке може відбуватися у фор­мі фронтального опитування учнів або групового обговорення, під час якого учні аналізують результати ви­конання домашнього завдання або згадують основні елементи минуло­го уроку. Перехід до засвоєння ново­го матеріалу може починатися з ви­кладання цілей та загального опису змісту та плану проведення уроку. За­вершальним моментом є формулю­вання основної проблеми, що була розглянута, плавний перехід до по­дання нового матеріалу.

Подання нового матеріалу може відбуватися в різних формах: лек­ція, дискусія, демонстрація навчаль­ного матеріалу, кінофільму, робота з комп'ютером, ланцюжок демон­страцій із подальшим аналізом поба­ченого, розробка задачі, моделюван­ня хімічного процесу та ін. Незалеж­но від форми подачі нового матеріалу основні положення та тези вводяться поступово, у логічній послідовності. Усі основні положення та ідеї доціль­но подавати в наочній формі у вигля­ді роздавальних матеріалів, слайдів, таблиць, схем. У ході навчання вчи­тель періодично перевіряє розумін­ня учнями того, що буде викладе­но, запитуючи: «Усі зрозуміли?», «Чи є у когось запитання?» Пропонує по­вторити визначення основних по­нять, викласти зміст основних думок, які були розглянуті на уроці. Ставить учням питання для обговорення. Пе­ревіривши розуміння та засвоєння матеріалу, вчитель може запропону­вати учням короткочасну перевіроч­ну роботу.

Структурована практика як етап уро­ку навчає учнів того, як спрямовува­ти свою розумову діяльність у пев­ному напрямку. Для цього вчитель крок за кроком виконує зі школяра­ми всі дії під час розв'язування задачі, пояснення досліду, характеристики поняття та ін.

Керована практика як етап уроку ви­магає від учителя включення до плану уроку етапу, під час я кого учні повинні самостійно виконувати певні вправи, використовуючи для цього щойно за­своєні знання. Виконання завдань, дібраних учителем, мас на меті оста­точно виявити тих учнів, яким щось незрозуміло з нової теми, допомогти кожному індивідуально. Вправи мо­жуть виконуватись індивідуально або в парі. Під час виконання вправ учні допомагають один одному. До кінця практичної роботи всі мають засвоїти та зрозуміти новий матеріал.

Самостійна практика передбачує са­мостійне виконання учнями вправ без втручання вчителя. Це може бути фрагмент домашньої роботи або спе­ціально підібрані вправи.

Перевірка розуміння матеріалу може відбуватися як у ході уроку, так і у ви­гляді підсумкового тесту або корот­кочасної контрольної роботи.

Підбиття підсумків і завершення уро­ку — етап, необхідний для зосере­дження уваги учнів на найголовні­ших моментах уроку, підведення шко­лярів до певного висновку стосовно досягнення поставлених на початку уроку цілей.

Навчання за моделлю «прямого ви­кладання» має як переваги, так і не­доліки.

До переваг можна віднести:

  • підсилення акценту на меті «здо­буття знань»;

  • ефективність під час вивчен­ня дисциплін, провідною метою яких є одержання знань;

  • високий ступінь контролю про­цесу навчання та навчального се­редовища з боку вчителя;

  • ефективне використання часу;

  • можливість підвищення само­оцінки учнів.

До недоліків моделі можна віднести:

  • іноді пасивну участь учнів у про­цесі опанування нових знань;

  • високий рівень структурованості та повний контроль із боку вчи­теля не створює достатньої моти­вації для всіх учнів.

Концентрованим відбиттям колек­тивно-групової форми навчання є лекції та семінари.

Запровадження семінарської форми навчання потребує попередньої під­готовки учнів. Для цього під час про­ведення традиційних уроків запрова­джуються та опановуються учнями окремі види навчальної діяльності.

Під час індивідуального самонавчан­ня учні вивчають навчальний мате­ріал (стандартного рівня складності), виконують ту чи іншу самостійну ро­боту і складають письмове повідом­лення про її результати.

Парне взаємонавчання

Учні у стабільних парах (сусіди за од­нією партою) або в парах змінного складу пояснюють один одному якесь питання, захищають свою тему, оці­нюють результати роботи товариша. Можна працювати на зразок конве­єру — учні протягом року обміню­ються місцями.

Під час роботи за спільною темою на­вчання відбувається всередині групи. Учні, об'єднані в групи, взаємоді­ють усередині них, пояснюють новий

матеріал, ведуть його обговорення, оцінюють свою діяльність.

Взаємонавчання груп

Групи, які займаються розв'язанням різних проблем або різними вида­ми навчальної діяльності — теоре­тики та експериментатори, обміню­ються досвідом, інформацією, про­блемами.

Учень замість учителя

Один або двоє учнів навчають увесь клас.

Процес самоврядування

Спонтанна або спеціально організо­вана розробка уроків або їх серії може зумовити створення координацій­ної групи учнів, яка потім уточнить тематику й технологію заняття, під­готує та проведе його. Для розвитку організаційно-дієвих якостей учнів застосовуються різноманітні спосо­би створення груп.

  1. Групи створюються на основі вже існуючого розміщення учнів у класі.

  2. Склад учнівських груп визначає вчитель.

  3. Учні самостійно об'єднуються в групи по чотири-шість осіб до початку уроку.

  4. Клас або вчитель спочатку за ви­значеними критеріями обирає лі­дерів груп, які потім здійснюва­тимуть набір до своїх груп інших учнів класу за їх бажанням.

  1. Учитель визначає й записує на дошці перелік головних питань за темою, що вивчається. Кожен учень обирає для себе проблему і входить до складу відповідної групи.

  2. Поетапне створення груп.

Особливу увагу треба звернути на технологію організації роботи в гру­пах. Для результативної праці необ­хідно проводити загальний інструк­таж, учням роздаються спеціальні пам'ятки, проходить обговорення ро­боти в групах. Способи обговорення в групі можуть бути різними. Най­більш ефективно є висловлення своїх думок кожним членом групи за «го­динниковою стрілкою», не перери­ваючи одне одного.

У групах, де робота «не йде», вчитель застосовує інші різноманітні методи активізації. За результативністю ро­боти всередині групи стежить її лі­дер — груповод. Основні види робо­ти учнів у групі:

  1. Учні займаються постановкою ці­лей.

  2. Планують свою роботу.

  3. Обговорюють проблеми.

  1. Розподіляють роботу всередині групи.

  2. Контролюють, аналізують і оці­нюють свою діяльність.

  3. Проводять рефлексію — рефлексійний підсумок: що зроблено, як працювали, які завдання на май­бутнє.

Групова форма навчання забезпечує достатньо високі результати навчаль­ної діяльності учнів, надає їм мож­ливість розвивати самостійну діяль­ність та послідовне оволодіння ними відповідними способами навчаль­ної діяльності. Існує чимало групо­вих форм інтерактивного навчання. Найбільш відомі серед них — «Ве­лике коло», «Акваріум», «Мозковий штурм», «Ажурна пилка». Ці організаційні форми навчання ефек­тивні, коли на уроці обговорюєть­ся розв'язання проблеми, про яку в учнів уже є первісні уявлення, отри­мані під час навчальних занять або з допомогою життєвого досвіду. Вони дають можливість дитині не тільки висловлювати свою думку, погляд або оцінити інформацію, а й, за умови аргументованої думки партнера, на­віть відмовитися від своєї точки зору на розв'язання проблеми або суттє­во змінити її. Особливо актуальним такий підхід є в умовах справжнього життя, коли від людини вимагається не тільки логічно мислити, а й мати такі якості, як толерантність, повага до думок інших.

Основними функціями педагогічно­го контролю з боку вчителя є:

  • перевірка й оцінювання якостей засвоєного матеріалу;

  • визначення рівня засвоєння на­вчальної програми всього класу й оцінювання якостей навчаль­ного процесу:

  • планування корегуючих заходів щодо запобігання виявленим не­долікам у навчальній діяльності

й закріплення досягнень.

Процес побудови дидактичної систе­ми організації самостійної навчаль­ної діяльності учнів зумовлює такі основні принципи:

  • толерантне ставлення до учнів і темпів реалізації їх задатків, роз­витку здібностей;

  • системність і послідовність;

  • доступність (необхідність подан­ня на кожному етапі організації самостійної роботи завдань, які відповідають рівню знань і вмінь учнів, урахування їхнього рів­ня розвитку навичок самостій­ної роботи на певному етапі на­вчання);

  • індивідуалізація та диференціація;

  • успішність та позитивність;

• активність та інтерактивність;

  • оптимальність — використання таких форм і методів самостійної роботи, які сприяють швидкому зростанню якісних показників;

  • створення позитивного емоцій­ного фону оціночних ситуацій без порушення загальної творчої ат­мосфери;

  • використання оцінки як засобу зворотного зв'язку, а не теоре­тичного контролю, психологіч­ного тиску;

  • організація оціночної діяльності, що запобігає виникненню ситуа­ції конкуренції.

У процесі навчання хімії та біології за­стосовуються різні види самостійної роботи учнів, з допомогою яких вони самостійно одержують знання, умін­ня та навички (див. додаток 2).

Крім знання видів робіт, учителю по­трібно уявляти, яким чином включа­ти елементи самостійної роботи на уроці, на якому етапі уроку* як само­стійну навчальну діяльність учнів по­єднувати з поясненням навчального матеріалу вчителем.

Правильно спланована та організо­вана самостійна навчальна діяльність учнів — шлях підвищення ефектив­ності уроку.

Узагальнюючи вищезазначене, мож­на дійти таких висновків:

  • Самостійна пізнавальна діяль­ність є складним процесом сис­темного характеру. Реалізація всіх його складових є необхідною умо­вою навчання.

  • Формування навичок самостійної роботи є однією з головних умов успішної реалізації теми й завдань професійної освіти.

  • Уведення в навчальний процес нових інтерактивних методів і технологій навчання є необхід­ними чинниками оптимізації са­мостійної роботи.

  • Побудова дидактичної системи організації самостійної роботи грунтується на основних прин­ципах і методах педагогіки.

Готових уніфікованих рецептів орга­нізації самостійної навчальної діяль­ності учнів не існує.

Кожен учитель вільний у виборі засо­бів та методів її організації та стиму­лювання. Але він повинен здійснюва­ти індивідуально-диференційований підхід з урахуванням цілей та мето­дів навчання, намагаючись при цьо­му об'єктивно оцінювати результати навчальної діяльності учнів.

Додаток 1 Взаємозв'язок між різними видами самостійної роботи

Дидактична мета

Характер пізна­вальної діяльності

Форми організації роботи

Джерела знань і засобів навчання

Повторення опор­них знань, підго­товка до сприй­няття нового матеріалу

Копіювальний ха­рактер, виконання за зразком

Фронтальна

Підручники, до­відники

Вивчення нового матеріалу

Частково-пошуковий харак­тер

Групова

Підручник, план, конспекту, лекції

Закріплення знань та вмінь шляхом виконання трену­вальних вправ (стандартні умови)

Пошуковий харак­тер

Індивідуально-диференційована

Дидактичний ма­теріал, зошити на друкованій основі

Закріплення знань шляхом застосу­вання в нестан­дартних умовах

Пошуковий харак­тер, дослідний ха­рактер

Індивідуальна, парна

Виконання дослі­дів, розв'язування розрахункових та експериментальних задач

Контрольна

Пошуковий харак­тер, мобілізація творчого мислення

індивідуальна, групова

Самостійна робо­та, хімічні диктан­ти, розв'язування розрахункових та якісних задач, до­слідницькі досліди




Скачать документ

Похожие документы:

  1. Програма " Педагогіка вищої школи" Спрямування педагогічне Тема роботи : Організація самостійної роботи студентів Шепетівського технікуму пдату затверджена наказом

    Документ
    Вихідні дані для роботи Національна доктрина розвитку системи освіти України у XXІ столітті, Закон України «Про вищу освіту», Закон України « Про підприємництво»
  2. Методика організації проектно-технологічної діяльності учнів на уроках обслуговуючої праці навчально-методичний посібник

    Урок
    У посібнику розкривається зміст, структура та основні етапи проектно-технологічної діяльності, розглядається методика організації проектно-технологічної діяльності в процесі вивчення учнями модулів навчальної програми з обслуговуючої
  3. Ематика випускних робіт, творчих проектів І рефератів для слухачів курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників: Інформаційно-методичний посібник / Т

    Реферат
    Тематика випускних робіт, творчих проектів і рефератів для слухачів курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників: Інформаційно-методичний посібник / Т.
  4. Білас Юлія Вадимівна Свалявський професійний будівельний ліцей Креативний розвиток учнів на урок

    Урок
    У посібнику-рекомендаціях викладачка значну увагу приділила методам набуття навичок самостійної роботи на уроках креслення; прийомам стимулювання та активізації навчальної роботи учнів; розвитку у них технічного мислення і творчих здібностей.
  5. Самостійна робота як форма активізації творчо пізнавальної діяльності учнів на уроках історії

    Урок
    Традиційні завдання шкільної освіти у вигляді знань, умінь, навичок сьогодні недостатні, адже сучасне суспільство потребує особистостей, здатних практично розв’язувати різноманітні професійні та життєві проблеми, бути спроможним до

Другие похожие документы..