Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Закон'
(в ред. Федеральных законов от 10.08.1994 N 23-ФЗ, от 29.11.1996 N 148-ФЗ, от 19.07.1997 N 106-ФЗ, от 24.07.1998 N 127-ФЗ, от 31.07.1998 N 153-ФЗ, от...полностью>>
'Документ'
Инновации в медицине. Социально значимые инфекции / Материалы VIII российско-германской научно-практической конференции/ Под общей редакцией В.В.Степа...полностью>>
'Документ'
В соответствии с Федеральным государственным образовательным стандартом среднего профессионального образования по специальности 030912 «Право и орган...полностью>>
'Документ'
в рублях по курсу ЦБ РФ на день оплаты (за междугородние, международные переговоры, сохранность имущества). Залоговая сумма подлежит возврату Нанимат...полностью>>

Закон України " Про внесення змін до Закону України "

Главная > Закон
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Стаття 24. Ліцензування страхування (перестрахування)

1. Уповноважений орган видає страховикам ліцензію на проведення конкретних видів страхування, зазначених у статтях 4,6 цього Закону.

Ліцензія на право здійснювати страхову діяльність з обов’язкових видів страхування може бути видана за умови наявності у страховика, який звернувся із заявою про видачу ліцензії, досвіду роботи за відповідним добровільним видом страхування, передбаченим частинами другою, третьою статті 4 цього Закону, не менше двох років та відсутності застосованих до такого страховика протягом року до дня подання заяви про видачу ліцензії заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги при здійсненні відповідних добровільних видів страхування.

2. Уповноважений орган видає перестраховикам ліцензію на перестрахування, що дозволяє приймати ризики у перестрахування за всіма видами страхування. Страховик має право приймати у перестрахування ризики за видами страхування, на які страховик отримав ліцензії.

Страховик не може отримати ліцензію на перестрахування додатково до ліцензії (ліцензій) на інші види страхування.

3. Ліцензія, видана страховику Уповноваженим органом, не підлягає передачі для використання іншими особами для здійснення страхування.

4. Ліцензії на всі види страхування та перестрахування видаються безстроково.

5. За видачу, переоформлення та видачу дубліката ліцензії щодо кожного виду страхування або перестрахування стягується плата в розмірі та порядку, встановлених Уповноваженим органом.

Плата за видачу ліцензій сплачується одноразово.

Плата за видачу, переоформлення та видачу дубліката ліцензії зараховується до Державного бюджету України.

Стаття 25. Документи, необхідні для видачі ліцензії на страхування (перестрахування)

1. Страховик, який має намір отримати ліцензію на провадження страхування додатково до ліцензії (ліцензій), отриманих відповідно до статті 20 цього Закону, звертається до

Уповноваженого органу із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії.

2. Для отримання ліцензії страховик разом із заявою подає до Уповноваженого органу такі документи:

- аудиторський висновок аудитора, внесеного Уповноваженим органом до реєстру аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ, щодо підтвердження виконання страховиком вимог щодо платоспроможності та пруденційних нормативів;

- правила з видів страхування (не подається перестраховиком);

- інформацію про наявність відповідних сертифікатів у випадках, передбачених цим Законом та Уповноваженим органом;

- бізнес-план, в якому визначено види та характер діяльності, які планує здійснювати страховик після отримання ліцензії на найближчі три роки, та стратегію діяльності на найближчі п’ять років згідно з вимогами, встановленими Уповноваженим органом;

- інші документи, передбачені ліцензійними умовами провадження страхування та перестрахування, затвердженими Уповноваженим органом.

3. Ліцензія на проведення операцій із страхування видається згідно з ліцензійними умовами провадження страхування та перестрахування, які затверджуються Уповноваженим органом. У ліцензійних умовах провадження страхування та перестрахування визначаються особливі вимоги щодо провадження такої діяльності та порядок видачі ліцензії.

4. Уповноважений орган повинен видати ліцензію або відмовити у видачі ліцензії протягом трьох місяців з дати отримання всіх необхідних документів на отримання ліцензії на страхування від страховика.

Стаття 26. Залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду

1. Заява про видачу ліцензії залишається без розгляду, якщо:

а) заява підписана особою, яка не має на це повноважень;

б) документи оформлені з порушенням вимог ліцензійних умов;

в) відсутні всі необхідні для отримання ліцензії документи.

2. Про залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду страховик повідомляється в письмовій формі із зазначенням підстав залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду у строки, передбачені для видачі ліцензії. Після усунення причин, що були підставою для внесення рішення про залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду, страховик може повторно подати заяву про видачу ліцензії, яка розглядається у порядку, встановленому ліцензійними умовами.

Стаття 27. Підстави для відмови у видачі ліцензії страховику

Підставами для відмови у видачі ліцензії страховику є:

1) невідповідність документів, що додаються до заяви, вимогам законодавства України;

2) наявність недостовірної інформації у документах, наданих страховиком;

3) наявність невиконаних заходів впливу Уповноваженого органу;

4) невідповідність заявника вимогам законодавства.

Про відмову у видачі ліцензії страховик повідомляється в письмовій формі із зазначенням підстав відмови у видачі ліцензії у строки, передбачені для видачі ліцензії. Страховик може повторно подати заяву про видачу ліцензії не раніше, ніж через три місяці з дати прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії.

Стаття 28. Підстави для відкликання ліцензії

Підставами для відкликання ліцензії є:

1) заява страховика про анулювання ліцензії;

2) рішення про скасування державної реєстрації страховика;

3) виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих страховиком для одержання ліцензії, якщо така інформація вплинула на прийняття рішення про видачу ліцензії;

4) невідповідність ліцензійним умовам провадження страхування та перестрахування;

5) невиконання страховиком раніше наданого припису (розпорядження) Уповноваженого органу про усунення порушень;

6) нездійснення страховиком страхування (перестрахування) відповідно до виданої ліцензії протягом 12 місяців з дати її видачі;

7) здійснення страхування (перестрахування) із порушенням законодавства;

8) припинення здійснення страхування (перестрахування) на період, що перевищує 6 місяців;

9) невиконання страховиком у строк плану поліпшення фінансового стану або короткострокового плану забезпечення платоспроможності;

10) інші підстави, передбачені ліцензійними умовами провадження страхування та перестрахування, затвердженими Уповноваженим органом.

Стаття 29. Діяльність страховика

1. Предметом діяльності страховика може бути тільки страхування, перестрахування та діяльність, пов’язана із формуванням, розміщенням технічних резервів та їх управлінням.

Допускається здійснення вказаних видів діяльності у вигляді надання послуг для інших страховиків на договірних засадах.

Страховик не має права надавати фінансові гарантії.

2. До операцій страхування, які має право здійснювати страховик, також належать:

а) укладання договорів страхування, перестрахування, договорів із страховими агентами та страховими (перестраховими) брокерами;

б) формування, розміщення та управління коштами технічних резервів в порядку, визначеному Уповноважених органом;

в) визначення премій та витрат на ведення справи на підставі укладених договорів, зазначених у підпункті 1 вище;

г) обслуговування заяв на здійснення страхової виплати на підставі укладених договорів, зазначених у підпункті 1;

д) страхове посередництво в якості страхового агента;

е) надання консультаційних послуг, здійснення навчання з метою підвищення кваліфікації, розробка спеціалізованого програмного забезпечення та видача літератури, пов’язаної з основним видом діяльності.

є) оцінка ризику у договорах страхування та перестрахування;

ж) здійснення страхової виплати, а також інші виплати відповідно до укладених договорів страхування;

з) проведення контролю на відповідність виконання страхувальником, перестрахувальником, застрахованою особою або особою, відповідальність або майно якої застраховане, обов’язків згідно з договорами страхування;

и) надання кредитів страховиками, які здійснюють страхування життя, страхувальникам, які уклали договори страхування життя відповідно до вимог цього Закону;

і) здійснення оцінки предмету страхування;

ї) визначення розміру завданої шкоди при настанні страхового випадку та розміру страхової виплати, розміру інших виплат згідно з договором страхування.

Стаття 30. Типові умови страхування

1. Типові умови страхування розробляються Уповноваженим органом для кожного виду страхування окремо відповідно до статті 4 цього Закону та визначають характеристики класифікаційні ознаки видів добровільного страхування.

2. Типові умови страхування повинні містити:

а) визначення об'єктів страхування;

б) визначення страхових ризиків;

в) типові виключення із страхових випадків і обмеження страхування, при цьому договором страхування може бути передбачене інше;

г) права та обов'язки сторін відповідно до законодавства України;

д) типові дії страхувальника у разі настання страхового випадку;

е) типовий перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків;

є) причини відмови у страховій виплаті відповідно до законодавства України.

Стаття 31. Публікація переліку страховиків, які провадять свою діяльність на території України

Уповноважений орган щорічно публікує список страховиків, які провадять свою діяльність на території України, у засобах масової інформації і постійно оновлює таку інформацію на офіційній електронній сторінці (сайті) Уповноваженого органу.

Розділ 4 Провадження страховиками-нерезидентами страхової діяльності на території України

Стаття 37. Страховик-нерезидент має право здійснювати страхову діяльність в Україні за таких умов:

1) держава, в якій зареєстрований страховик-нерезидент, належить до держав - членів Світової організації торгівлі, не належить до держав, які не беруть участі в міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму, а також співпрацює із Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF);

2) між уповноваженим органом із здійснення нагляду за страховими компаніями країни, в якій зареєстрований страховик-нерезидент, та Уповноваженим органом підписано меморандум (укладено угоду) про обмін інформацією;

3) за страховою діяльністю відповідно до законодавства країни реєстрації страховика-нерезидента здійснюється державний нагляд;

4) страховик-нерезидент має відповідні ліцензії, видані згідно із законодавством країни реєстрації;

5) між Україною та країною, в якій зареєстрований страховик-нерезидент, укладено міжнародний договір про запобігання податковим ухиленням та уникнення подвійного оподаткування;

6) страховик-нерезидент розташований на території країн або окремих територій, які згідно з рішенням Організації економічного співробітництва та розвитку ООН не мають офшорного статусу, або на території інших країн, якщо неофшорний статус такого страховика підтверджений висновком відповідної торгово-економічної місії;

7) рейтинг фінансової надійності (стійкості) страховика-нерезидента відповідає вимогам, встановленим Уповноваженим органом.

Стаття 38. Діяльність філій страховика-нерезидента

1. Страховики-нерезиденти можуть проводити страхову діяльність на території України через філії страховика-нерезидента.

2. Діяльність філії страховика-нерезидента здійснюється на основі довіреності та положення про філію страховика-нерезидента, які укладаються в нотаріальній формі. Положення про філію страховика-нерезидента та будь-які зміни до нього погоджуються з Уповноваженим органом.

3. Положення про філію страховика-нерезидента повинно визначати, зокрема:

а) організаційну структуру філії;

б) правила заснування регіональних підрозділів та принципи їхнього представництва;

в) види технічних резервів, що створюються такою філією, та методи їхнього створення;

г) правила здійснення розрахунків із іноземною материнською компанією.

4. Уповноважений орган може встановлювати додаткові вимоги до положення про філію страховика-нерезидента.

Стаття 39. Управління філією страховика-нерезидента

1. Філії страховиків-нерезидентів можуть набувати права та брати на себе зобов'язання, бути позивачами та відповідачами в суді.

2. Філією страховика-нерезидента керує директор, який повинен мати як мінімум одного заступника.

3. Директор і заступники директора філії страховика-нерезидента повинні відповідати таким вимогам:

а) бути дієздатними;

б) мати вищу економічну або юридичну освіту;

в) не мати непогашеної або не знятої судимості за злочини у сфері господарської діяльності, злочини у сфері службової діяльності, а також будь-які умисні та (або) корисливі злочини.

4. Принаймні дві особи з числа згаданих у частині третій цієї статті, включаючи директора філії страховика-нерезидента, мають володіти державною мовою України.

5. Принаймні дві особи з числа згаданих у частині третій, включаючи директора філії страховика - нерезидента, повинні мати підтверджений стаж роботи на незалежних керівних посадах у фінансових установах протягом принаймні трьох років.

6. Філія страховика-нерезидента зобов'язана зберігати всі документи щодо своєї діяльності за місцем знаходження такої філії страховика-нерезидента на території України.

Стаття 40. Ліцензування філії страховика-нерезидента

1. За заявою відповідного страховика-нерезидента Уповноважений орган надає своїм рішенням ліцензію на здійснення страхування через філію страховика-нерезидента на території України. Філія страховика-нерезидента може отримати ліценцію лише на види страхування, які може здійснювати відповідний страховик-нерезидент на території країни реєстрації.

2. У заяві, згаданій у частині першій цієї статті, надаються такі відомості:

а) назва та місцезнаходження відповідного страховика-нерезидента, а також назва держави, в якій страховик-нерезидент зареєстрований;

б) місцезнаходження філії страховика-нерезидента;

в) імена та прізвища осіб, що є кандидатами на посади директора та заступників директора філії страховика-нерезидента, актуарія, особи, якій доручено ведення бухгалтерського обліку.

3. До заяви, згаданої в частині першій цієї статті, додаються:

а) нотаріально засвідчена за місцем видачі копія рішення уповноваженого органу управління страховика-нерезидента про відкриття філії страховика-нерезидента в Україні;

б) письмова згода на відкриття філії страховика-нерезидента в Україні, видана державним або іншим уповноваженим контролюючим органом країни, в якій зареєстрований страховик-нерезидент, якщо законодавством такої країни вимагається одержання зазначеного дозволу, або письмове запевнення страховика-нерезидента про відсутність вимог щодо попередньої згоди на відкриття філії страховика-нерезидента в Україні;

в) нотаріально засвідчений за місцем видачі витяг з торгового (банківського) реєстру або інший офіційний документ, що підтверджує державну реєстрацію страховика-нерезидента;

г) нотаріально засвідчена за місцем видачі копія висновку іноземної аудиторської організації про фінансовий стан страховика-нерезидента на кінець останнього повного календарного року, а також фінансовий звіт за останні 3 роки діяльності страховика. Якщо визначений висновок надається іноземною аудиторською організацією, яка не входить до переліку іноземних аудиторських організацій, визнаних Уповноваженим органом, то такий висновок має бути підтвердженим українською аудиторською організацією;

д) статут (установчі документи) страховика-нерезидента;

е) правила страхування за видами страхування , на які видається ліцензія;

є) бізнес-план, в якому визначено види діяльності, які планує здійснювати філія страховика-нерезидента найближчі три роки, та стратегію діяльності на найближчі п’ять років згідно з вимогами, встановленими Уповноваженим органом;

ж) положення про філію страховика-нерезидента;

з) довідка уповноваженого контролюючого органу країни, в якій зареєстрований страховик-нерезидент, про наявність ліцензії (дозволу) на здійснення страхування та про наявність власних коштів і інформації про фінансовий стан страховика-нерезидента;

и) відомості про директора, заступників директора філії страховика-нерезидента, актуарія, включаючи відомості щодо відповідності професійної придатності та ділової репутації цих осіб вимогам законодавства у порядку, встановленому Уповноваженим органом;

і) документи, які підтверджують наявність відповідного рейтингу фінансової надійності (стійкості) страховика-нерезидента;

ї) довідка з банківської установи, що підтверджує наявність гарантійного депозиту, передбаченого статтею 49 цього Закону;

к) відомості за формою, в обсягах та порядку, встановлених Уповноваженим органом, про структуру власності юридичних осіб, які прямо або опосередковано мають істотну участь у страховику з метою ідентифікації кінцевих власників страховика та осіб, що матимуть значний вплив на діяльність страховика;

л) затверджена програма перестрахування;

м) затверджені в установленому порядку програма та правила проведення внутрішнього фінансового моніторингу;

н) інформація про наявність відповідних сертифікатів у випадках, передбачених цим Законом та Уповноваженим органом;

о) копії ліцензій (дозволу) на здійснення страхування страховиком-нерезидентом, виданих уповноваженим контролюючим органом країни, в якій зареєстрований страховик-нерезидент;

п) положення про формування технічних резервів щодо видів страхування, які планує здійснювати філія страховика-нерезидента.

4. Документи, зазначені в підпунктах „а” – „д”, „з” – „ї”, „о” частини 3 цієї статті, повинні бути легалізовані в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і супроводжуються нотаріально завіреним перекладом українською мовою.

Стаття 41. Призначення керівництва філії страховика-нерезидента

1. Призначення директора та одного із заступників директора філії страховика-нерезидента здійснюється за погодженням з Уповноваженим органом.

2. Погодження, згадане в частині першій, надається відповідно до порядку, затвердженого Уповноваженим органом.

3. У випадку відмови Уповноваженим органом у погодженні, зазначеному в частині першій цієї статті, призначення осіб, згаданих у частині першій цієї статті, правових наслідків не має.

Стаття 42. Підстави для відкликання ліцензії філії страховика-нерезидента

Крім підстав, зазначених у статті 28 цього Закону, Уповноважений орган відкликає своїм рішенням ліцензію на здійснення страхування у філії страховика-нерезидента, якщо:

1) в країні місця реєстрації страховик-нерезидент втратив ліцензію на здійснення страхування;

2) в країні місця реєстрації страховик-нерезидент був ліквідований або оголошений банкрутом.

Стаття 43. Припинення діяльності філії страховика-нерезидента

1. Припинення діяльності будь-якої філії страховика-нерезидента відбувається після її ліквідації.

2. Уповноважений орган може видати припис про ліквідацію будь-якої філії страховика-нерезидента в таких випадках:

а) філія страховика-нерезидента здійснює страхову діяльність із порушенням положень законодавства, свого положення або не забезпечується здатність філії страховика-нерезидента виконувати свої зобов’язання;

б) філія страховика-нерезидента не здійснює страхових виплат на території України або здійснює їх несвоєчасно або неповністю;

в) по відношенню до відповідного страховика-нерезидента в державі його місця реєстрації було відкрито провадження в справі про банкрутство або ліквідацію.

3. У разі видачі припису про ліквідацію Уповноважений орган призначає ліквідатора.

Стаття 44. Ліквідація філії страховика-нерезидента

1. Ліквідатори зобов'язані подавати звіти про перебіг ліквідації раз на три місяці після початку процесу ліквідації. Уповноважений орган може вимагати частішого подання звітів про перебіг ліквідації, а також надання додаткової інформації.

2. У разі видачі припису про ліквідацію будь-якої філії страховика-нерезидента:

а) така філія страховика-нерезидента не може укладати нові договори страхування;

б) уже укладені договори страхування не можуть бути пролонговані;

в) страхові суми за укладеними договорами страхування не можуть бути збільшені.

3. У випадку припинення діяльності філією страховика-нерезидента на території України або втрати страховиком-нерезидентом ліцензії на здійснення страхування в державі місця знаходження основного офісу такого страховика-нерезидента, ліквідатором філії страховика-нерезидента призначається її директор.

4. Директор філії страховика-нерезидента зобов'язаний повідомити Уповноважений орган про настання обставин, зазначених частиною третьою статті 44 цього Закону, протягом трьох днів після отримання інформації про настання таких обставин, а також оприлюднює оголошення про настання таких обставин у офіційному друкованому виданні Уповноваженого органу та на офіційному сайті страховика протягом 10 днів з моменту виникнення відповідних обставин.

5. Директор філії страховика-нерезидента, який не повідомив Уповноважений орган і не зробив повідомлення про настання обставин, передбачених частиною третьою статті 44 цього Закону, несе відповідальність усім власним майном спільно з відповідним страховиком-нерезидентом щодо будь-якої шкоди, завданої в цьому зв'язку кредиторам.

6. Якщо коштів, що покривають технічні резерви та регулятивний капітал, не вистачає для покриття всіх зобов'язань філії страховика-нерезидента, то непокрита частина зобов'язань задовольняється з дозволу Уповноваженого органу, наданого у формі рішення, за рахунок гарантійного депозиту, передбаченого статтею 45 цього Закону.

7. Страховик-нерезидент відповідає за обов'язками своєї філії страховика-нерезидента всім своїм майном.

Стаття 45. Забезпечення платоспроможності філії страховика-нерезидента

1. Всі вимоги щодо технічних резервів, гарантійного фонду та регулятивного капіталу в страховика застосовуються до філії страховика-нерезидента.

2. Філія страховика-нерезидента повинна депонувати гарантійний депозит, представлений готівковими коштами в національній валюті України, на рахунку банку резидента, який має ліцензію на здійснення операцій на усій території України та не перебуває на момент розміщення такого депозиту в процедурі санації, фінансового оздоровлення чи банкрутства.

3. На момент подання заяви філією страховика-нерезидента на отримання ліцензії на здійснення страхування або перестрахування розмір гарантійного депозиту повинен бути не меншим за встановлений цим Законом мінімальний розмір статутного фонду страховика, беручи до уваги види страхування, якими збирається займатись філія страховика-нерезидента. Порядок використання рахунку, на якому обліковується такий депозит, установлюється нормативно-правовими актами Уповноваженого органу та Національного банку України. Гарантійний депозит та відсотки повертаються страховику-нерезиденту після задоволення всіх вимог за договорами страхування, укладеними філією страховика-нерезидента на території України.

4. На гарантійний депозит не може бути звернене стягнення. Задоволення вимог за рахунок гарантійного депозиту може здійснюватися лише під час ліквідації філії страховика-нерезидента з дозволу Уповноваженого органу.

Стаття 46. Умови реєстрації філії страховика-нерезидента на території України

1. Страховик-нерезидент має право на відкриття філії страховика-нерезидента в Україні за умов, визначених у статті 37 та в разі наявності письмового безвідкличного зобов’язання страховика-нерезидента про безумовне виконання ним зобов’язань, які виникли у зв’язку з діяльністю його філії страховика-нерезидента на території України.

2. Суди України компетентні розглядати справи, в яких стороною є страховик-нерезидент, що здійснює діяльність на території України через свою філію страховика-нерезидента.

3. Положення цього Закону стосуються відповідно філій страховика-нерезидента, якщо положеннями цього Розділу не передбачено інших умов.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Про внесення змін до закону україни «про оподаткування прибутку підприємств»

    Закон
    [У тексті Закону (у пункті 1.25, підпунктах 4.1.1, 4.2.1, 5.2.1, 5.2.10, 5.3.9, 7.4.1, 7.12.1, 7.13.1, 7.14.1, 8.4.3, 8.4.4, 8.5.2, 11.3.1, 11.3.2, 11.
  2. Закон україни про внесення змін до Конституції України

    Закон
    спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення,
  3. Закон України "Про внесення змін до Закону України "

    Закон
    Внести зміни до Закону України "Про страхування" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 18, ст. 78 2002 р., № 7, ст. 50, № 8, ст. 62, № 14, ст.
  4. Закону України «Про внесення змін до Конституції України» (1)

    Закон
    спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення,
  5. Закону України «Про внесення змін до Конституції України» (2)

    Закон
    спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення,
  6. Закону України "Про внесення змін до Конституції України"

    Закон
    спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення,

Другие похожие документы..