Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Инструкция'
Предквалификационная заявка предоставляется по факсу +375 236 374567, по электронной почте mto@mnpz.by или по почте по адресу 247760 Мозырь-11, Гомель...полностью>>
'Автореферат'
Защита состоится «19» сентября 2007 г. в 16-00 часов на заседании диссертационного совета Д 14.45.10 по защите диссертаций на соискание ученой степен...полностью>>
'Автореферат'
Защита состоится 24 декабря 2011 года в 15 часов на заседании диссертационного совета Д. 212.101.04 при Кубанском государственном университете по адр...полностью>>
'Закон'
Відповідно до розпорядження голови облдержадміністрації від 24.05.2011 № 243 „Про забезпечення доступу до публічної інформації в облдержадміністрації”...полностью>>

Закон України " Про внесення змін до Закону України "

Главная > Закон
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Стаття 13. Персоніфікований облік застрахованих осіб за договорами добровільного пенсійного страхування

1. Страховик зобов'язаний відкрити індивідуальний пенсійний рахунок застрахованої особи протягом трьох робочих днів після надання страхувальником всіх необхідних документів та укладення договору добровільного пенсійного страхування.

Індивідуальний пенсійний рахунок застрахованої особи – персоніфікований рахунок застрахованої особи, який ведеться в системі персоніфікованого обліку застрахованих осіб у визначеному Уповноваженим органом порядку з метою обліку відомостей за договорами добровільного пенсійного страхування.

У системі персоніфікованого обліку індивідуальний пенсійний рахунок відкривається кожній застрахованій особі. Для ідентифікації застрахованої особи в номері індивідуального пенсійного рахунку використовується ідентифікаційний номер Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів, а у випадках передбачених законодавством, – іншій індивідуальний номер.

2. Порядок ведення та вимоги до персоніфікованого обліку застрахованих осіб за договорами добровільного пенсійного страхування визначається Уповноваженим органом.

3. Інформація з індивідуального пенсійного рахунку застрахованої особи зберігається страховиком на паперовому та (або) електронному носіях протягом строку дії відповідного договору страхування, а після припинення дії договору - протягом десяти років, якщо інше не передбачено законодавством.

4. На вимогу страхувальника страховик зобов’язаний надавати страхувальнику інформацію щодо розміру сформованих технічних резервів за договором добровільного пенсійного страхування на кожну застраховану особу, один раз на рік – безкоштовно.

Стаття 14. Дострокове припинення договору добровільного пенсійного страхування

1. Страховик зобов’язаний при достроковому припиненні дії договору добровільного групового пенсійного страхування відносно застрахованої особи перерахувати кошти, які є власністю застрахованої особи, за її письмовою вимогою іншому страховику чи суб’єкту недержавного пенсійного забезпечення або виплатити їй пенсійну виплату, що здійснюється одноразово. Перерахування коштів до іншого страховика чи суб’єкта недержавного пенсійного забезпечення за вимогою застрахованої особи здійснюється за її рахунок.

2. Кошти технічних резервів, що належать страхувальнику-роботодавцю при достроковому припиненні дії договору добровільного групового пенсійного страхування відносно застрахованої особи, розподіляються страховиком між застрахованими особами пропорційно сформованим технічним резервам.

3. У разі припинення страхувальником-фізичною особою сплати страхових внесків за договором добровільного пенсійного страхування через повну або часткову втрату працездатності та встановлення інвалідності І або ІІ групи дія договору добровільного пенсійного страхування може бути достроково припинена на вимогу страхувальника з виплатою йому суми сплачених страхових внесків за вирахуванням витрат страховика на ведення справи, а також з виплатою отриманого інвестиційного доходу, обчисленого відповідно до умов договору страхування з урахуванням вимог цього Закону за відповідний період накопичення коштів.

Стаття 15. Передача системи персоніфікованого обліку за договорами добровільного пенсійного страхування у випадку ліквідації або реорганізації страховика

1. Передача системи персоніфікованого обліку застрахованих осіб та відповідної документації може здійснюватися страховиком у разі ліквідації, реорганізації, анулювання ліцензії, виданої страховику, дострокового припинення страхувальником дії договору добровільного пенсійного страхування та укладення договору добровільного пенсійного страхування з іншим страховиком, або укладання пенсійного контракту з пенсійним фондом або відкриття на користь застрахованої особи пенсійного депозитного рахунку в банківській установі.

2. Страховик зобов’язаний забезпечити передачу в повному обсязі системи персоніфікованого обліку застрахованих осіб та відповідної документації, у тому числі звіту про операції, відображені на індивідуальному пенсійному рахунку застрахованої особи.

3. До передачі системи персоніфікованого обліку застрахованих осіб та відповідної документації страховик зобов'язаний продовжувати виконання своїх зобов’язань.

4. Передача системи персоніфікованого обліку застрахованих осіб та відповідної документації здійснюється у порядку, встановленому Уповноваженим органом.

5. Передача та виплата належних страхувальнику або застрахованій особі коштів технічних резервів здійснюється відповідно до їх заяви лише після затвердження Уповноваженим органом ліквідаційного балансу страховика, і повинна бути проведена не пізніше, ніж протягом одного місяця з дня початку процедури ліквідації страховика.

6. У разі прийняття рішення про ліквідацію страховика його виконавчий орган до початку процедури ліквідації цього страховика у термін, встановлений Уповноваженим органом, зобов’язаний повідомити про це рішення страхувальників, Уповноважений орган з обов’язковим повідомленням застрахованих осіб про дату початку і закінчення періоду ліквідації страховика.

7. Після отримання повідомлення про ліквідацію страховика страхувальники та застраховані особи у разі укладення ними договорів з іншими суб’єктами недержавного пенсійного забезпечення повинні надіслати до ліквідаційної комісії копію договору добровільного пенсійного страхування, який був укладений із страховиком, що ліквідується, письмову заяву із зазначенням іншого страховика, пенсійного фонду, банку, куди повинні бути передані належні їм кошти технічних резервів. Разом з письмовою заявою страхувальник та застрахована особа надсилають копію договору добровільного пенсійного страхування, укладеного з іншим страховиком, пенсійного контракту, укладеного з пенсійним фондом, або договору про відкриття пенсійного депозитного рахунку в банківській установі. Страхувальник або застрахована особа повинні надіслати письмову заяву у строки, визначені Уповноваженим органом.

8. У разі укладення договору добровільного пенсійного страхування з іншим страховиком страхувальник або застрахована особа зобов’язана надати цьому страховику копію договору добровільного пенсійного страхування, укладеного із страховиком, що ліквідується. Після передачі іншому страховику коштів технічних резервів, облікованих на індивідуальних пенсійних рахунках застрахованих осіб, договори добровільного пенсійного страхування, укладені з страховиком, що ліквідується, вважаються анульованими.

9. У разі ліквідації страховика кошти технічних резервів із страхування довічної пенсії за договорами страхування виплату.

Стаття 16. Технічні резерви за договорами пенсійного страхування

1. Технічні резерви, сформовані за договором добровільного групового пенсійного страхування, у частині, що відповідає частці страхових внесків, сплачених застрахованою особою за цим договором, є власністю застрахованої особи з початку дії договору страхування.

Технічні резерви за договорами добровільного групового пенсійного страхування, які формуються за участю страхових внесків, сплачених за рахунок коштів страхувальника - роботодавця, переходять у власність до застрахованої особи у такому порядку:

а) до двох років включно дії договору страхування технічні резерви належать страхувальнику, якщо інше не передбачено договором страхування;

б) від двох до трьох років включно дії договору страхування – не менше 25 % коштів технічних резервів належить застрахованій особі;

в) від трьох до чотирьох років включно дії договору страхування – не менше 50 % коштів технічних резервів належить застрахованій особі;

г) від чотирьох до п’яти років включно дії договору страхування – не менше 75 % коштів технічних резервів належить застрахованій особі;

д) більше п’яти років дії договору страхування – 100 % коштів технічних резервів належить застрахованій особі.

2. Правила формування, обліку і розміщення коштів технічних резервів, показники звітності страховиків встановлюються Уповноваженим органом. Кошти технічних резервів за договорами пенсійного страхування не є власністю страховика і відокремлюються від іншого майна страховика.

3. Страховик зобов’язаний обліковувати технічні резерви за добровільним пенсійним страхуванням окремо від інших активів.

4. Інвестування коштів технічних резервів за договорами страхування довічної пенсії, укладеними з учасниками недержавних пенсійних фондів, які досягли пенсійного віку, здійснюється в порядку, визначеному статтями 47 та 49 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення».

5. Кошти технічних резервів із пенсійного страхування не можуть використовуватися для довгострокового кредитування житлового будівництва, у тому числі індивідуальних забудовників, та надаватися у вигляді кредиту.

6. Кошти технічних резервів із пенсійного страхування не можуть використовуватися страховиком для погашення будь-яких зобов'язань, крім тих, що відповідають прийнятим зобов'язанням за договорами пенсійного страхування, і не можуть бути включені до ліквідаційної маси у разі банкрутства страховика або його ліквідації з інших причин.

Стаття 17. Медичне страхування (безперервне страхування здоров’я)

1. Медичне страхування (безперервне страхування здоров’я) - це вид страхування з галузі страхування життя, який потребує формування технічних резервів довгострокових зобов’язань та передбачає обов’язок страховика здійснювати відповідно до умов договору страхування такі страхові виплати:

1) застрахованій особі, що розраховуються виходячи із встановленої договором щоденної грошової допомоги - за період перебування у лікарні (незалежно від рахунків закладів охорони здоров’я);

2) застрахованій особі, що розраховуються виходячи із встановленої договором щоденної грошової допомоги на випадок втрати застрахованою особою заробітку у зв’язку з її непрацездатністю внаслідок хвороби або нещасного випадку. Розмір щоденної грошової допомоги на випадок втрати застрахованою особою заробітку у зв’язку з її непрацездатністю внаслідок хвороби або нещасного випадку розраховується виходячи з середньої заробітної плати за дванадцять місяців (фактично відпрацьований час), які передують дню подачі заяви на виплату;

3) на оплату витрат, пов’язаних з тривалим медичним та побутовим доглядом за непрацездатною застрахованою особою;

4) на оплату витрат, пов’язаних з діагностуванням та лікуванням критичних захворювань (інфаркт міокарда, інсульт, онкологічні захворювання, ниркова недостатність, хвороби, які вимагають пересадки життєво важливих органів);

5) на оплату витрат, пов’язаних з діагностуванням та лікуванням захворювань застрахованої особи, у тому числі, в разі ушкодження здоров’я внаслідок нещасного випадку.

2. Право на здійснення медичного страхування (безперервного страхування здоров’я) можуть отримати страховики, які мають:

а) ліцензію на провадження діяльності з медичного страхування (безперервного страхування здоров’я);

б) у штаті актуаріїв, які відповідають вимогам законодавства, або укладені з такими актуаріями договори про надання актуарних послуг страховику.

Підставами для отримання ліцензії на здійснення медичного страхування (безперервного страхування здоров’я) є відповідність документів, що подаються страховиками, ліцензійним умовам, які встановлюються Уповноваженим органом.

3. Договори медичного страхування (безперервного страхування здоров’я) укладаються на строк не менше, ніж три роки і можуть передбачати здійснення страхових виплат протягом встановленого договором строку або довічно.

4. Договори медичного страхування (безперервного страхування здоров’я) можуть передбачати період очікування від початку дії договору, протягом якого страховик не несе обов’язок здійснювати страхові виплати.

5. Страховики мають право вимагати від особи, відносно якої укладається договір страхування, проходження медичного обстеження або діагностичної перевірки з мінімальним ризиком для такої особи, за винятком генетичних обстежень, з метою оцінки страхового ризику та визначення права на страхову виплату та розміру цієї виплати.

6. На вимогу застрахованої особи страховик зобов'язаний надати такій особі доступ до результатів перевірок, передбачених частиною п’ятою цієї статті.

7. Окремий перелік технічних резервів по медичному страхуванню (безперервному страхуванню здоров’я), а також порядок їх формування, обліку та розміщення визначає Уповноважений орган.

Розділ ІІІ

Реєстрація, ліцензування та організація діяльності страховиків

Стаття 18. Попереднє погодження щодо створення юридичної особи

1. Засновники юридичної особи перед реєстрацією страховика зобов’язані отримати попереднє погодження Уповноваженого органу щодо створення юридичної особи, яка має намір здійснювати страхову діяльність (далі – попереднє погодження).

2. Для попереднього погодження уповноважена особа майбутнього засновника (засновників) страховика подає до Уповноваженого органу такі документи:

1) оригінал нотаріально засвідченого статуту;

2) документи, що підтверджують джерела походження коштів, які використовуватимуться для формування статутного капіталу страховика;

3) інформацію щодо ділової репутації та фінансового стану власників істотної участі страховика в порядку, встановленому Уповноваженим органом;

4) відомості про майбутніх керівників, головного бухгалтера та актуарія, включаючи відомості щодо відповідності професійної придатності та ділової репутації цих осіб вимогам законодавства в обсягах та в порядку, встановленому Уповноваженим органом;

5) інші документи за бажанням особи, що звертається за попереднім погодженням.

3. У випадку, коли майбутніми власниками істотної участі страховика є нерезиденти, додатково для попереднього погодження подаються такі документи:

1) нотаріально засвідчена за місцем видачі копія рішення органу управління іноземного інвестора про участь у страховику в Україні;

2) письмова згода на участь іноземного інвестора у страховику в Україні, видана державним або іншим уповноваженим контролюючим органом країни, в якій зареєстровано головний офіс іноземного інвестора, якщо законодавством такої країни вимагається одержання зазначеного дозволу, або письмове запевнення іноземного інвестора про відсутність вимог щодо попередньої згоди на здійснення інвестиції за кордон;

3) нотаріально засвідчений за місцем видачі витяг з торгового, судового або банківського реєстру або інший офіційний документ, що підтверджує реєстрацію іноземного інвестора;

4) нотаріально засвідчену за місцем видачі копію висновку іноземної аудиторської організації про фінансовий стан іноземного інвестора на кінець останнього повного календарного року.

Якщо визначений висновок надається іноземною аудиторською організацією, яка не входить до переліку іноземних аудиторських організацій, визнаних Уповноваженим органом, то такий висновок має бути підтвердженим українською аудиторською організацією.

Документи, зазначені в пунктах 1, 2 (крім письмового запевнення іноземного інвестора), 3, 4 частини третьої цієї статті повинні бути легалізовані в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

4. У разі, якщо іноземний інвестор є фізичною особою, додатково для попереднього погодження подаються такі документи:

1) письмова згода на участь іноземного інвестора у страховику в Україні, видана державним або іншим уповноваженим контролюючим органом іноземної країни, якщо законодавством такої країни вимагається отримання зазначеного дозволу, або письмове запевнення іноземного інвестора про відсутність вимог законодавства країни його перебування щодо попередньої згоди на здійснення інвестиції за кордон. Письмова згода має бути легалізована в установленому порядку, якщо інше не передбачено чинним міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

2) анкета за формою, встановленою Уповноваженим органом, яка повинна містити, зокрема, інформацію про відсутність судимості особи.

Якщо документи, зазначені в пункті 1-2 вище, складені іноземною мовою, вони повинні супроводжуватися нотаріально завіреним перекладом українською мовою.

5. Для прийняття рішення про надання попереднього погодження або прийняття рішення про відмову у попередньому погодженні Уповноважений орган має право витребувати від державних органів та інших осіб інформацію, необхідну для підтвердження джерел походження коштів, які використовуватимуться для формування статутного капіталу страховика, фінансового стану та ділової репутації власників істотної участі страховика, професійної придатності та ділової репутації керівників страховика та власників істотної участі страховика.

6. Державні органи, юридичні особи зобов’язані протягом 30 днів з дня отримання запиту Уповноваженого органу надати йому інформацію, передбачену частиною 5 цієї статті.

7. Повідомлення про погодження або про відмову у попередньому погодженні приймається Уповноваженим органом не пізніше дев’яноста днів з моменту подання повного пакета документів.

8. Уповноважений орган повертає уповноваженій особі засновника (засновників) погоджений статут з метою його подальшої реєстрації відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців». Порядок надання та розгляду документів, зазначених у цій статті, встановлюється Уповноваженим органом.

Стаття 19. Підстави для відмови у попередньому погодженні щодо створення юридичної особи

1. 1)Уповноважений орган може відмовити у попередньому погодженні, якщо: подано неповний пакет документів, визначених цим Законом, недостовірну інформацію або подані документи не відповідають вимогам цього Закону чи нормативно-правовим актам Уповноваженого органу;

2) ділова репутація або фінансовий стан принаймні одного із засновників, що мають істотну участь у страховику, не відповідають вимогам, встановленим цим Законом та нормативно - правовими актами Уповноваженого органу;

3) професійна придатність або ділова репутація керівників страховика не відповідають вимогам, встановленим Уповноваженим органом;

4) у будь-якого засновника, що матиме істотну участь у страховику, відсутні власні кошти або не підтверджуються джерела походження коштів, необхідних для формування статутного капіталу страховика;

5) неможливо визначити всіх власників, що матимуть істотну участь у страховику.

2. Про відмову у попередньому погодженні уповноважена особа засновника (засновників) страховика повідомляється в письмовій формі із зазначенням відповідних підстав. Після усунення обставин, що були підставою для відмови у попередньому погодженні, документи можуть бути подано повторно, а у разі виявлення недостовірної інформації – через один рік.

Стаття 20. Реєстрація та ліцензування юридичних осіб, що мають намір здійснювати страхову (перестрахову) діяльність

1. У разі отримання позитивного рішення щодо попереднєього погодження відповідно до статті 18 цього Закону уповноважена особа засновника (засновників) страховика (перестраховика) має право здійснити всі необхідні дії з метою реєстрації юридичної особи, яка має намір набути статус страховика (перестраховика) та реєструвати випуск акцій.

2. Уповноважений представник юридичної особи, яка має намір набути статус страховика (перестраховика), після завершення процедури реєстрації у загальному порядку подає до Уповноваженого органу такі документи:

а) заяву про внесення інформації про юридичну особу, яка має намір набути статус страховика до Державного реєстру фінансових установ та отримати ліценцію (ліцензії) на провадження страхування за формою, встановленою Уповноваженим органом;

б) нотаріально засвідчену копію статуту, погодженого Уповноваженим органом відповідно до статті 18 цього Закону та зареєстрованого відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»;

в) довідку банку, що підтверджує розмір сплаченого статутного капіталу страховика;

г) бізнес-план, в якому визначено види та характер діяльності, які планує здійснювати страховик після набуття статусу фінансової установи та отримання ліцензії на найближчі три роки, та стратегію діяльності на найближчі п’ять років згідно із вимогами, встановленими Уповноваженим органом;

д) інформацію щодо ділової репутації та фінансового стану власників істотної участі страховика в обсягах та в порядку, встановлених Уповноваженим органом;

е) відомості про керівників та актуарія, включаючи відомості щодо відповідності професійної придатності та ділової репутації цих осіб вимогам законодавства в обсягах та в порядку, встановленому Уповноваженим органом;

ж) затверджені правила з добровільних видів страхування, які здійснюватиме страховик (не подається перестраховиками);

з) затверджені в установленому порядку програму та правила проведення внутрішнього фінансового моніторингу;

и) копії відповідних сертифікатів у випадках та в порядку, передбачених цим Законом та Уповноваженим органом;

к) нотаріально засвідчений сертифікат про реєстрацію випуску акцій страховика.

3. У випадку, якщо у документи, передбачені підпунктами 4-10 частини другої цієї статті не було внесено будь-яких змін після подання цих документів для попереднього погодження відповідно до статті 18 цього Закону, Уповноважений орган зобов’язаний протягом шестидесяти днів внести інформацію про юридичних осіб, які мають намір набути статусу страховика, до Державного реєстру фінансових установ та видати ліцензію на види страхування, на які страховик подав заяву.

4. У випадку, якщо у документи, передбачені підпунктами 4-9 частини другої цієї статті були внесені будь-які зміни після подання цих документів для попереднього погодження відповідно до статті 18 цього Закону (включаючи зміну власників істотної участі або їх частки у статутному капіталі страховика або зміну керівників, актуарія страховика, або зміну даних бізнес-плану, правил страхування), Уповноважений орган зобов’язаний протягом 90 днів зареєструвати юридичну особу, яка має намір набути статус страховика, та видати ліцензію на види страхування, на які страховик подав заяву. Уповноважений орган відмовляє у внесенні інформації до державного реєстру фінансових установ за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 19 цього Закону.

5. Юридична особа набуває статусу страховика після внесення Уповноваженим органом про неї інформації до державного реєстру фінансових установ та отримання ліцензії на страхування.

6. Уповноважений орган встановлює плату, пов’язану з розглядом документів для видачі ліцензій на здійснення страхування та надання дозволів, передбачених цим Законом, яка зараховується до Державного бюджету України.

Стаття 21. Найменування страховика (перестраховика)

1. До повного найменування страховика повинні включатися слово «страхова» або слова «страхова компанія», «страхова організація» чи похідні від них.

2. Повне найменування страхової організації, яка має намір здійснювати страхування життя, повинно містити слова «страхування життя» чи похідні від нього.

3. Повне найменування перестраховика повинно містити слово «перестрахова» або слова «перестрахова компанія», «перестрахова організація» чи похідні від них.

4. Використання слів «державна», «національна» або похідних від них у найменуванні страховика дозволяється за умови, якщо державна частка у статутному фонді страховика перевищує п’ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на діяльність страховика.

5. Не допускається використання найменувань, тотожних до вже існуючих найменувань страхових організацій чи подібних такою мірою, що може призвести до помилки у сприйнятті.

Стаття 22. Статут страховика (перестраховика)

1. Статут страховика складається з урахуванням положень цього Закону та законодавства про господарські товариства.

2. Статут страховика обов'язково має містити інформацію про:

1) види діяльності, які має намір здійснювати страховик;

2) розмір та порядок формування статутного капіталу страховика, види акцій страховика, їх номінальну вартість, форми випуску акцій (документарна або бездокументарна);

3) структуру управління страховиком, органи управління, їх компетенцію та порядок прийняття рішень;

4) положення про зовнішню аудиторську перевірку страховика;

5) положення про службу внутрішнього аудиту страховика.

Стаття 23. Статутний капітал та акції страховика (перестраховика)

1. Мінімальний розмір статутного капіталу страховика становить:

а) 2 мільйони євро – для страховика, який здійснює види страхування інші, ніж ті, які належать до галузі страхування життя;

б) 3 мільйони євро - для страховика, який здійснює види страхування, які належать до галузі страхування життя;

в) 3 мільйони євро - для страховика, який здійснює страхування великих ризиків;

г) 3 мільйони євро - для перестраховика.

2. Розмір статутного капіталу, вказаний в частині першій цієї статті, розраховується за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день реєстрації статуту в органах державної влади. Статутний капітал страховика може бути утворений виключно за рахунок грошових коштів.

3. Статутний капітал страховика повинен бути сплачений повністю на момент подання заяви для внесення інформації про юридичну особу, яка має намір набути статусу страховика, до Державного реєстру фінансових установ.

4. Забороняється використовувати для формування статутного капіталу кошти, одержані в кредит (позику).

5. Продаж та придбання акцій страховика здійснюється на умовах, визначених цим Законом та законодавством України.

6. Акції страховиків можуть бути лише іменними.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Про внесення змін до закону україни «про оподаткування прибутку підприємств»

    Закон
    [У тексті Закону (у пункті 1.25, підпунктах 4.1.1, 4.2.1, 5.2.1, 5.2.10, 5.3.9, 7.4.1, 7.12.1, 7.13.1, 7.14.1, 8.4.3, 8.4.4, 8.5.2, 11.3.1, 11.3.2, 11.
  2. Закон україни про внесення змін до Конституції України

    Закон
    спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення,
  3. Закон України "Про внесення змін до Закону України "

    Закон
    Внести зміни до Закону України "Про страхування" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 18, ст. 78 2002 р., № 7, ст. 50, № 8, ст. 62, № 14, ст.
  4. Закону України «Про внесення змін до Конституції України» (1)

    Закон
    спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення,
  5. Закону України «Про внесення змін до Конституції України» (2)

    Закон
    спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення,
  6. Закону України "Про внесення змін до Конституції України"

    Закон
    спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення,

Другие похожие документы..