Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Учебное пособие'
Рекомендовано Ученым Советом Всероссийской Академии внешней торговли в качестве учебника для студентов вузов, обучающихся по специальностям «Юриспруд...полностью>>
'Учебное пособие'
В учебном пособии дается краткое описание основных типов фразеологических единиц русского языка и приводятся многочисленные примеры их анализа с позиц...полностью>>
'Документ'
В состав АПК области входят около 1400 предприятий и организаций, обеспечивающих производство сельскохозяйственной продукции и изделий из нее, продук...полностью>>

Главная > Документ

Сохрани ссылку в одной из сетей:

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Данила Галицького

КАФЕДРА БІОлогіЧНОЇ ХІМІЇ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ для практичних занять

З БІОЛОГІЧНОЇ ХІМІЇ

(для студентів медичного факультету)

Частина І

Вступ

Біологічна хімія належить до фундаментальних медичних дисциплін. Знання біохімічних процесів, що відбуваються на різних рівнях організації – клітинному, органному, тканинному та цілому організмі – необхідні студентам-медикам як для розуміння метаболічних процесів обміну речовин, енергії, перебігу реакцій розпаду та синтезу, передачі спадкової інформації, процесів, що забезпечують перебіг фізіологічних функцій, так і для інтерпретації біохімічних показників з діагностичною або прогностичною метою у клініці.

Згідно програми з біологічної та біоорганічної хімії, що розроблена на засадах Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS) для студентів вищих навчальних закладів освіти України ІІІ – IV рівнів акредитації, біологічна хімія представлена чотирма модулями. Відповідно, кожен модуль включає певну кількість змістовних модулів і навчальних годин: на лекційний курс відведено 40 год.; практичні заняття – 120 год.; самостійну роботу студентів – 50 год., що відповідає 7 кредитам ECTS.

На кожному практичному занятті студенти будуть засвоювати визначений програмою навчальний матеріал, проводити дослідження різних речовин та інтерпретувати їх роль. До кожного змістовного модуля студентам пропонуються теми для індивідуальної самостійної роботи та тести.

Суттєва увага при вивченні біологічної хімії приділяється клінічним аспектам – спадковим та набутим порушенням обміну речовин, ензимопатіям, питанням застосування ензимів як фармпрепаратів, а також патохімічним процесам, які відбуваються при розвитку та перебігу цукрового діабету, атеросклерозу, ревматизму, інфаркту міокарда, захворювань травної системи тощо.

Для покращення засвоєння навчального матеріалу студентам рекомендується використовувати сучасні підручники та посібники, що підготовлені провідними спеціалістами України та працівниками кафедри біохімії Львівського національного медичного університету.

Кінцеві цілі при вивченні навчальної дисципліни „Біологічна та біоорганічна хімія” пов’язані з тим, що студент в своїй майбутній професійній діяльності повинен вміти:

  • Аналізувати відповідність структури біоорганічних сполук фізіологічним функціям, які вони виконують в організмі людини.

  • Інтерпретувати особливості фізіологічного стану організму та розвитку патологічних процесів на основі лабораторних досліджень.

  • Аналізувати реакційну здатність вуглеводів, ліпідів, амінокислот, що забезпечує їх функціональні властивості та метаболічні перетворення в організмі.

  • Інтерпретувати особливості будови та перетворень в організмі біоорганічних сполук як основи їх фармакологічної дії в якості лікарських засобів.

  • Інтерпретувати біохімічні механізми виникнення патологічних процесів в організмі людини та принципи їх корекції.

  • Пояснювати основні механізми біохімічної дії та принципи спрямованого застосування різних класів фармакологічних засобів.

  • Пояснювати біохімічні та молекулярні основи фізіологічних функцій клітин, органів і систем організму людини.

  • Аналізувати функціонування ферментативних процесів, що відбуваються в мембранах і органелах для розуміння інтеграції обміну речовин.

  • Класифікувати результати біохімічних досліджень та зміни біохімічних і ферментативних показників, що застосовуються для діагностики найпоширеніших хвороб людини.

  • Інтерпретувати значення біохімічних процесів обміну речовин та його регуляції в забезпеченні функціонування органів, систем та цілісного організму людини.

Підготовка методичних вказівок базується на засадах програми з навчальної дисципліни „Біологічна та біоорганічна хімія” (Київ, 2005) з врахуванням особливостей викладання на кафедрі біохімії ЛНМУ імені Данила Галицького.

Модуль 2. Загальні закономірності метаболізму

Тематичний план практичних занять з модуля 2

№ п/п

Тема занять

Кіл-сть годин

Кіл-сть балів

1.

Контроль початкового рівня знань. Предмет і завдання біохімії. Мета і методи проведення біохімічних досліджень; їх обґрунтування та клініко-діагностичне значення.

3

14

2.

Дослідження будови та фізико-хімічних властивостей білків-ферментів. Засвоєння методів виявлення ферментів у біологічних об’єктах.

3

14

3.

Визначення активності ферментів, дослідження механізму їх дії та кінетики ферментативного каталізу.

3

14

4.

Дослідження регуляції ферментативних процесів та аналіз механізмів виникнення ензимопатій. Медична ензимологія.

3

14

5.

Дослідження ролі кофакторів та коферментних вітамінів у прояві каталітичної активності ферментів.

3

14

6.

Обмін речовин і енергії. Дослідження функціонування циклу трикарбонових кислот.

3

14

7.

Дослідження процесів біологічного окиснення, окисного фосфорилування та синтезу АТФ.

3

14

8.

Дослідження дії інгібіторів та роз’єднувачів окисного фосфорилування.

3

14

Індивідуальна самостійна робота студентів

8

9.

Підсумковий модульний контроль

3

80

Разом

27

200

Завдання для самостійної роботи студентів (СРС)

№ п/п

Тема

Кіль-сть годин

Підготувати реферат з історії розвитку біохімії: становлення біохімії як науки, основоположні відкриття в галузі структури та функціональної ролі білків і нуклеїнових кислот, напрями розвитку сучасної біохімії.

1

1.

Підготовка до практичних занять:

1.1

Набути практичні навички з регуляції метаболізму:

Підготовка матеріалу (біологічні рідини, клітини, субклітинні органели) до проведення біохімічних досліджень.

0,5

Побудови графіків залежності швидкості ферментативної реакції від концентрації субстрату, змін рН середовища та температури.

0,5

Пояснювати механізм перетворення субстрату за каталітичної дії ферментів.

0,5

Написання структурних формул коферментних вітамінів та пояснювати механізм утворення їх біологічно активних (коферментних) форм.

1

Пояснювати механізм протікання ферментативних реакцій за участю коферментів.

1

1.2

Набути практичні навички з молекулярних основ біоенергетики:

Відтворення послідовних етапів спільних шляхів катаболізму білків, вуглеводів та ліпідів.

0,5

Написання послідовності реакцій перетворення інтермедіатів в циклі трикарбонових кислот.

0,5

Малювати схему та пояснювати будову і механізм дії ланцюга транспорту електронів.

0,5

Пояснювати на основі положень хеміоосмотичної теорії механізм спряження, окиснення та фосфорилування, синтезу АТФ в дихальному ланцюгу.

1

2.

Індивідуальна СРС за вибором (індивідуальне завдання) – по темам рефератів, що представлені у змістовних модулях.

1

3.

Підготовка до підсумкового контролю засвоєння модуля 2.

3

Разом

10

При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали: „5” – 14 балів, „4” – 10 балів, „3” – 5 балів, „2” – 0 балів.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю за умов виконання навчальної програми та у разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше не менше 44 балів (4 ×·10 = 40) + 4 (мінімальна кількість балів за індивідуальну самостійну роботу) = 44 балів.

Підсумковий тестовий контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав при виконанні тестового контролю теоретичної підготовки не менше 50 балів.

Модуль 2. Загальні закономірності метаболізму.

Змістовий модуль № 5. Вступ у біохімію. Біохімічні компоненти клітин.

Тема № 1. Предмет і завдання біохімії. Мета і методи проведення біохімічних досліджень; їх обґрунтування і клініко-діагностичне значення.

Мета заняття: Ознайомити студентів з предметом і завданням біологічної хімії та її практичним використанням, методами біологічних досліджень, які використовуються в клінічній практиці.

Оволодіти деякими фізико-хімічними методами досліджень біологічно важливих речовин, а також ознайомитися з апаратурою, що використовується в біохімії. Отримання результатів біохімічних досліджень необхідно для пояснення механізмів функціонування органів і тканин у нормі та при патології, для постановки діагнозу, моніторингу перебігу захворювання та ефективності лікування. Знати фактори, дія яких призводить до похибки біохімічних досліджень.

Актуальність теми: Біохімія – це наука, яка вивчає хімічний склад живих організмів, будову, властивості, локалізацію та роль наявних у них сполук, шляхи їх виникнення і перетворення, а також притаманні живій клітині хімічні процеси, які в сукупності забезпечують обмін речовин й перетворення енергії.

Через біохімію лежить шлях до розв’язання основних питань природознавства і медицини, зокрема, проблеми синтезу білків, довголіття.

У біохімічних дослідженнях використовуються сучасні фізико-хімічні, фізичні та математичні методи. Біохімічні показники використовуються для діагностики, лікування та профілактики захворювань.

Конкретні завдання:

  • Знати етапи та закономірності становлення біохімії як фундаментальної медико-біологічної науки та навчальної дисципліни;

  • Знати принципи методів біохімічних досліджень функціонального стану організму людини в нормі та при патології;

  • Використовувати результати біохімічного аналізу для оцінки стану певних ланок обміну речовин;

  • Вміти визначати оптичну густину забарвлених розчинів при різних довжинах хвиль на фотоелектроколориметрі. Правильно інтерпретувати отримані результати.

Теоретичні питання

  1. Предмет і завдання біохімії. Основні напрямки та розділи біохімії: статична, динамічна, функціональна біохімія, медична та клінічна біохімія.

  2. Біохімія як фундаментальна медико-біологічна наука. Історія розвитку, наукові біохімічні школи, значення в системі вищої медичної освіти.

  3. Внесок вчених кафедри біохімії Львівського державного медичного університету в розвиток біологічної хімії.

  4. Досягнення біохімії, молекулярної біології, біотехнології та генної інженерії у встановлені молекулярних механізмів патогенезу хвороб, діагностиці і лікуванні основних захворювань людини: серцево-судинних, онкологічних, інфекційних тощо.

  5. Хімічний склад живого організму. Характерні риси живої матерії: обмін речовин й енергії та їх зв’язок із зовнішнім середовищем.

  6. Структурні елементи прокаріотичних та еукаріотичних клітин, їх фракційне розділення методом ультрацентрифугування. Біомолекули, їх біохімічні функції.

  7. Основні методи біохімічних досліджень:

    • осадження речовин з розчину, висолювання білків

    • оптичні методи в біохімії (фотоелектроколориметрія, спектрометрія, спектрофотометрія, флюоресцентний аналіз)

    • електрофорез (горизонтальний, диск-електрофорез, ізоелектричне фокусування, імуноелектрофорез)

    • хроматографія (афінна, іонообмінна, тонкошарова, газова, гель-хроматографія)

    • полярографія

    • манометричний та радіоізотопний методи

    • імуноферментні методи

  1. Мета проведення біохімічних лабораторних досліджень.

  2. Критерії оцінки використаних методів лабораторних досліджень.

  3. Матеріал для лабораторних діагностичних досліджень.

  4. Принципи забору та збереження матеріалу для лабораторних досліджень.

  5. Помилки, що мають місце під час проведення лабораторних досліджень.

Наукові напрямки роботи кафедри біохімії

Більше, ніж 100 років пройшло з часу створення кафедри біологічної хімії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького. Її очолив професор Станіслав Бондзінський, який розгорнув велику педагогічну і наукову діяльність.

Темою наукової роботи кафедри були так звані оксипротеїнові кислоти – продукти білкового характеру, які в невеликій кількості виділяються з сечею, а також дослідження жовчних пігментів і продуктів їх обміну.

З 1922 року кафедрою завідував професор Яків Парнас. Під його керівництвом було вивчено ряд актуальних питань біохімії, зокрема досліджені процеси анаеробного обміну вуглеводів, який у сучасній біохімічній літературі названо теорією Ембдена-Мейєргофа-Парнаса. Під його керівництвом кафедра активно включилась у вивчення процесів обміну аденілової кислоти в м’язах та її роль в утворенні аміаку. Я. Парнас вперше застосував радіоактивні ізотопи в біохімічних дослідженнях.

У 1944 році завідувачем кафедри став професор Богдан Собчук. Основні напрямки наукової роботи кафедри під його керівництвом – обмін вуглеводів у злоякісних пухлинах та дія оксиду вуглецю (II) на гемові білки, а також вивчення біохімічних процесів при різних патологіях організму людини.

З 1974 року кафедрою керував професор Михайло Шлемкевич. Під його керівництвом на кафедрі біохімії у тісній співпраці з кафедрою онкології вивчали індивідуальну чутливість ракових пухлин шлунка людини при застосуванні хіміотерапії; досліджували механізми розвитку їх резистентності при цьому; вивчали особливості нуклеїнового і вуглеводного обмінів у злоякісних клітинах. У дослідженнях були використані фармацевтичні препарати, мічені радіоактивними ізотопами.

На кафедрі проводились також експерименти з метою вивчення змін у вуглеводному та нуклеїновому обмінах при отруєнні чадним газом, були запропоновані нові методи вивчення монооксиду вуглецю в повітрі, карбоксигемоглобіну в крові.

З 1995 року кафедру очолив професор Михайло Тимочко. Основними напрямками робіт, що здійснювались під його керівництвом, були вивчення впливу шкідливих екологічних факторів на функції органів травної системи, дослідження ролі енергетичного обміну в патогенезі хронічних захворювань печінки, серцево-судинної системи, визначення ступеня ризику в абдомінальній та ендокринній хірургії, визначення рівня інтоксикації у онкологічних хворих, вивчення процесів пероксидації ліпідів та стану антиоксидантної ситеми в експерименті та клініці.

З 1998 року кафедрою завідує професор Олександр Скляров. На кафедрі проводяться дослідження по вивченню впливу стресу на цитопротективні та ульцерогенні механізми слизової оболонки органів травної системи, метаболічні та іонно-транспортні процеси, вплив екзоекологічних факторів на ендоекологічний стан внутрішнього середовища, розробка нових методів біохімічних досліджень та критеріїв при діагностиці різних захворювань.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Львівський національний медичний університет імені данила галицького кафедра біологічної хімії методичні вказівки для практичних занять з біологічної хімії (для студентів стоматологічного факультету)

    Документ
    Молекулярно-клітинні механізми дії стероїдних і тиреоїдних гормонів. Гормональна регуляція гомеостазу кальцію. Стероїдні гормони надниркових і статевих залоз.
  2. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького інформаційний пакет

    Документ
    Європейська комісія ставить за мету сприяти міжуніверситетській кооперації як засобу покращення якості освіти на благо студентів і вищих навчальних закладів, а програму обміну студентами визначено як вагомий елемент такої міжуніверситетської
  3. Кафедра загальної гігієни Львівського національного медичного університету імені Данила галицького

    Документ
    Кафедра загальної гігієни Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького – перша кафедра гігієнічного профілю у західному регіоні України – була заснована в 1899 році.
  4. Методичні рекомендації до практичних занять І самостійної роботи з гігієни та екології для студентів III курсу

    Методичні рекомендації
    Методичні рекомендації до практичних занять і самостійної роботи з гігієни та екології для студентів III курсу медичного факультету за спеціальностями: 7.
  5. Занять

    Документ
    Дослідження реплікації ДНК та транскрипції РНК. Аналіз механізмів мутацій, репарацій ДНК. Засвоєння принципів отримання рекомбінантних ДНК, трансгенних білків.

Другие похожие документы..