Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Адрес: Украина, г. Харьков, ст.м. Советская, ул. Квитки-Основьяненко 4/6 (рядом с Органным залом)Телефон/факс: (057) 731-17-58  e-mail: ln@kharkov.n...полностью>>
'Документ'
У навчальному посібнику «Історія української суспільно-політичної думки» на основі використаної різнопланової джерельної бази висвітлюються основні е...полностью>>
'Документ'
12 грудня 2011 р. TÜV Rheinland Ukraina проводить у Львівській ТПП одноденний семінар, присвячений підготовці керівників підприємств в області систем...полностью>>
'Документ'
Оскар Уайльд прожил недолго, всего сорок шесть лет. Он умер в Париже в декабре 1900-го. С ним кончилось девятнадцатое столетие и календарно, и по сути...полностью>>

Главная > Документ

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Розділ 1 Маркетинг інновацій

УДК 339.1:330.341.1

Л.К. Гліненко 1

Сучасні тенденції зміни

споживчої цінності продуктових інновацій

У статті розглянуто тенденції зміни споживацького сприйняття цінності нових продуктів. Запропоновано еволюційні моделі окремих складових споживчої цінності у вигляді ліній розвитку, придатні для агрегування у індикативну методику оцінки доцільності реалізації інноваційних проектів.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Розроблення успішної інноваційної стратегії підприємства передбачає формування ефективної системи інноваційних інвестиційних альтернатив, оцінка та відбір яких може здійснюватися за відповідністю певним критеріям. Одним із таких критеріїв є еволюційна коректність споживчої цінності інновації [1], яка визначається за відповідністю змісту прирощення споживчої цінності (СЦ) інноваційної продукції (ІнПрод) потребам, споживацьким сподіванням та купівельним перевагам споживача на відповідному етапі їх розвитку.

Аналіз останніх досліджень та публікацій за темою з виділенням невирішених завдань. Існуючі методи оцінки СЦ продукту базуються на даних маркетингових досліджень ставлення споживачів до набору «корисностей» продукту з урахуванням витрат на їх отримання і детально описані у працях Ф.Котлера, П.Дойля, М.Розенберга, В. Цайтгамеля, Є.Попова, І.Котляревської, Є.Голубкова та багатьох інших авторів. Ці методи дають змогу оцінити СЦ на момент генерації ідеї нового товару чи тестування споживача. Проте споживацькі переваги змінюються з часом, а з ними змінюватиметься й оцінка споживачем цінності товару чи послуги. Умовою успішності нового товару [2] стає визначення, поряд з поточним станом, тенденцій еволюції потреб, вимог та переваг споживачів, які дадуть змогу передбачити майбутню оцінку споживачем цінності нового продукту (рис. 1).

Для оцінки часового тренду споживчої цінності широко застосовують описані у працях В.Петрова, Д.Манна, С.Девулфа [3, 4] еволюційні моделі у вигляді ліній розвитку споживацьких потреб, вимог, сподівань та купівельних переваг, етапи яких відповідають їх еволюційно закономірним дискретним станам. Критерієм коректності є відповідність ІнПрод поточному або майбутньому етапам обраних ліній розвитку. Зміна потреб та факторів купівельних переваг під впливом мегатенденцій розвитку ринку висуває вимогу коригування існуючих та виявлення нових ліній розвитку і врахування їх при оцінці еволюційної коректності споживчої цінності ІнПрод.

Мета роботи. Метою даної роботи було дослідження тенденцій зміни окремих факторів впливу на прийняття рішення про покупку у сучасних умовах та відбиття цих тенденцій у вигляді відповідних ліній розвитку, придатних для розрахунку часткових індикаторів коректності споживчої цінності інновації.

Рисунок 1 – Можливості товарних інновацій

з урахуванням динаміки оцінки СЦ (за [2])

Основні матеріали дослідження та отримані результати. З глобальними процесами у суспільстві пов'язані певні мегатенденції зміни споживацьких уподобань та пріоритетів, які відбиваються у інноваційних процесах в усьому світі. Аналіз численних досліджень з цього питання, результати яких наведені у [5, 6, 7], дає змогу сформулювати на основі таких тенденцій певні нові лінії розвитку способів прирощення споживчої цінності товарів і послуг.

Глобалізація та динамізація доступу до пропозицій цінності, зростання можливостей обміну інформацією та каналів комунікування для пересічних споживачів приводить, з одного боку, до гомогенізації попиту, а, з іншого, з урахуванням зростання ваги цінності „індивідуальність” та „самоствердження” [6] - змінює пріоритетність джерел впливу та каналів просування інформації про товари та послуги, способи укладення угод та доставки чи обслуговування. Місце рекламних оголошень займають обґрунтовані відгуки та рекомендації споживачів аналогічних продуктів (твінс'юмерів [7]). Можна говорити про формування лінії розвитку маркетингових факторів впливу на прийняття купівельних рішень (табл. 1), яка водночас відбиває і еволюцію ефективних джерел такого впливу: інформація ЗМІ  думка продавця  бренд  властивості продукту  думка колег  власний досвід споживання  власний досвід споживання у поєднанні з досвідом колег. Табл. 1 може бути використана для оцінки додаткових індикаторів коректності споживчої цінності інновацій у випадку маркетингових інновацій, зокрема, індикаторів стану купівельних переваг та мотивації покупки.

Таблиця 1 - Лінія еволюції маркетингових факторів впливу на прийняття купівельних рішень

Етап

Домінуючі маркетингові фактори впливу на прийняття купівельних рішень

1

Тотальне стимулювання споживача масовою рекламою

Стимулювання споживача особистим пропонуванням товару

2

Мікросегментована реклама з виділенням все більшого комплексу зрозумілих корисних ознак, результату споживання у певних умовах тощо

3

Перехід до точкових маркетингових впливів на основі CRM - технологій

Стимулювання торгових посередників

4

Використання як засобу просування роботи торгового персоналу, налагодження зв'язків зі споживачами

Використання як засобу стимулювання покупки самого продукту, його пакування, етикетки тощо

5

Персоніфікація стимулюючого впливу на основі CRM - технологій, персоніфікація зв'язків із споживачами

Персоніфікація стимулювання торгових посередників, каналів збуту

Використання як засобу стимулювання покупки персоніфікації продукту

6

Опосередковане неперсоніфіковане використання як носіїв стимулюючого впливу самих споживачів - пропозиція того, що придбають інші

7

Опосередковане персоніфіковане використання як носіїв стимулюючого впливу самих споживачів – тенденція Curated Consumption [7] на зростання впливу на прийняття купівельного рішення інформації про те, що такий продукт придбала чи використовує відома особистість

8

Безпосереднє персоніфіковане використання як носіїв стимулюючого впливу самих споживачів – тенденція Twinsumerism [7, 8] на набуття продуктів під впливом відгуків інших; стимулювання вірусного маркетингу експлуатацією результатів творчості споживачів

9

Безпосереднє цілеспрямоване персоніфіковане використання як носіїв стимулюючого впливу самих споживачів - тенденція Garage Influentals [7] на залучення ключових споживачів для формування і розповсюдження власних „промоційних” матеріалів, у т.ч. з наданням учасникам процесу можливості обміну інформацією зі створенням спеціальних самокерованих „зон” концентрування та обміну інформацією про нові продукти та розміщення власних рекомендацій з їх вдосконалення

10

Опосередковане персоніфіковане використання як носіїв стимулюючого впливу самих споживачів – тенденція Sachet Marketing [7] на розповсюдження товару через надання споживачу можливості попередньо його випробувати з подальшим впливом на інших споживачів через системи засобів вірусного маркетингу з підтриманням обміну інформацією у всесвітній мережі (тенденція tryvertising [7]). Джерелом впливу стає індивідуальний власний досвід з подальшим залученням досвіду „пересічних колег із споживання”

В умовах перенасичення ринку якісними товарами з мало відмінними властивостями споживач, графік життя якого постійно ущільнюється, стає все менш схильним витрачати час на пошук, вибір чи освоєння нового товару. Успішними виявляються ті інновації, які мінімізують витрати часу на отримання і споживання пропозиції цінності. Простота стає конкурентною перевагою, причому простота в усьому – у виборі, осягненні переваг, експлуатації тощо. Ця тенденція є настільки сильною, що дала змогу виділити кілька нових ліній у галузі розвитку товарних і маркетингових інновацій, зокрема, лінію збільшення простоти придбання пропозиції цінності, яка реалізується через лінії узгодження задоволення потреб з місцем та часом їх виникнення [3], та лінію простоти вибору пропозиції цінності. Всі ці лінії реалізують глобальну тенденцію на перенесення проблем, пов'язаних з придбанням цінності, на виробника і посилення його уваги до потреб споживача.

Посилення боротьби за покупця відбивається і у інноваціях, спрямованих на збільшення простоти покупки, забезпечення доступності придбання пропозиції цінності у момент та у місці її виникнення. Відбиттям цього є тенденції Ready-To-Know та Seе-Hear-Buy («побачив – почув – купив») [7]: надання споживачам можливості відразу набути все, що вони побачать, почують чи про що довідаються. Так, готель Westin Hotels & Resorts продає своїм гостям готельні фірмові ліжка Heavenly Bed, якщо вони цього прагнуть. Ця тенденція розвивалася від можливості протягом кількох хвилин замовити у спеціальних Інтернет-магазинах довільну книжку, платівку чи фільм, про яку споживач щойно почув, до спеціалізованих порталів Yahoo’s «», які дають змогу придбати будь-яку мелодію чи фільм, яку чуєш чи бачиш. Значною мірою ця тенденція спирається на можливості сучасних інформаційно-комп'ютерних технологій: клієнтам лондонського супермаркету Shazam достатньо набрати 2850 і піднести свій мобільник до джерела довільної мелодії, назви якої вони не знають, щоб або, за бажанням, завантажити її у свій телефон, або купити відповідний диск. Інтернет-магазин виставляє на продаж аксесуари з популярних телешоу з сукнями акторок з „Беверлі Гілз” включно [7]. Це все типові приклади реалізації маркетингу, орієнтованого на покупця на ринку, що „проштовхується” споживачем. Бізнес-ідеї, спрямовані на задоволення бажань індивідуальних споживачів купити все, що їм заманеться, причому у момент виникнення цього бажання, є різноманітними й успішними; їх ефективність залежить від категорії товару, споживацького сегменту та витрат на інновацію.

В умовах перенасиченого товарами ринку споживач стає все менш схильним суттєво підлагоджувати свою поведінку під експлуатаційні вимоги нового товару. Успішними виявляються ті інновації, які мінімізують потрібність змін у поведінці споживача. Вдалі електричні гібриди автомобілів Toyota Prius являють собою радикальну технологічну інновацію, але керувати ними можна, як звичайним автомобілем. До споживача не висуваються вимоги зміни чи набуття нових навичок у керуванні автомобілем, що зменшує витрати на переключення і сприяє успіху інновації. Інновації ж, які вимагають суттєвих змін у поведінці споживача, часто виявляються невдалими (продовольчі Інтернет-магазини, скутер Segway тощо [9]).

Можна говорити про лінію позбавлення споживача проблем при отриманні споживчої цінності на всіх етапах цього процесу (табл. 2), яка є розвитком лінії купівельних переваг стосовно маркетингових інновацій. При цьому необхідно зауважити, що незначні збільшення рівня задоволеності споживача за рахунок корисних функцій продукту можуть призводити не до збільшення, а до зменшення споживчої цінності цього продукту за рахунок ускладнення вибору для споживача.

Таблиця 2 - Лінія позбавлення споживача проблем при отриманні споживчої цінності

Етап

Спосіб позбавлення споживача проблем при отриманні СЦ

1

Спрощення споживання (експлуатації) існуючого товару за рахунок змін у товарі

2

Спрощення процесу придбання існуючих товарів на окремих фазах процесу

спрощення доступу до пропозиції

спрощення вибору (детальність і зрозумілість інструкцій із обслуговування під час вибору і здійснення покупки)

спрощення доставки

спрощення введення в експлуатацію (встановлення і введення в експлуатацію продавцем)

спрощення оплати

3

Спрощення споживання (експлуатації) існуючого товару за рахунок сервісного обслуговування

4

Спрощення споживання (експлуатації) нового товару за рахунок змін у товарі у бік усунення потреб у зміні споживацької поведінки

5

Спрощення придбання нових товарів при впровадженні на ринок на окремих фазах життєвого циклу процесу придбання та споживання

спрощення доступу до пропозиції нових товарів, у т. ч. шляхом узгодження моментів появи товарів з моментом надходження споживачу повідомлення про них

спрощення вибору нових товарів, збільшення наочності та очевидності їх відмінностей для споживача, у тому числі шляхом зміни пакування

спрощення апробації нових товарів під час вибору, у т.ч. із застосуванням віртуальних технологій

спрощення реалізації покупки шляхом комплексного узгодження способів задоволення потреби з місцем, часом та умовами її виникнення

спрощення доставки

спрощення введення в експлуатацію

спрощення оплати

спрощення споживання (експлуатації) нового товару за рахунок одночасного з виведенням його на ринок розгортання сервісного обслуговування

надання пільг при придбанні нового товару на різних етапах купівельної угоди; стимулювання заміни старого товару новим

6

Повне усунення вимоги змін споживацької поведінки при придбанні нового товару за рахунок збереження всіх „інтерфейсних” особливостей попереднього товару

7

Повне усунення вимоги змін споживацької поведінки при придбанні нового товару за рахунок збереження основних „інтерфейсних” особливостей попереднього товару з покращенням комфорту споживача

8

Спрощення процесу придбання та споживання нових товарів на багатьох (всіх) фазах функціонального життєвого циклу продукту

9

Спрощення споживання нового продукту за кількома напрямками

10

Спрощення споживання нового продукту із забезпеченням додаткових корисностей, зокрема, емоційного характеру

Для реалізації лінії позбавлення споживача проблем при отриманні споживчої цінності якнайширше залучаються маркетингові інновації, пов'язані із дизайном та пакуванням товарів чи формуванням пропозиції та умов надання послуги. Тут успішно використовуються лінія збільшення прозорості пакування та застосування кольору, лінія збільшення залучення органів чуття, лінії розвитку вимірності простору, сегментації простору та поверхні, динамізації пакування та товару у просторі та у часі, застосування „розумних речовин” [4] тощо. При цьому широко застосовується динамізація товару чи пакування як елемент у першу чергу емоційного впливу (рушники, що набувають властивостей рушників після намочування; пакування з об'ємними рухомими елементами, що інформують про вміст та слугують іграшкою). Через пакування часто „приєднують” до товару нові властивості, які змінюють його головну функцію (обгортки рушників чи шоколадок у вигляді Дідів Морозів перетворюють останні на новорічні сувеніри).

Постійне збільшення пропозиції, розширення товарного ряду може виявитися шкідливим для виробника, оскільки непомірно ускладнить споживачеві вибір. Д.Гурвіль [9] вводить поняття „доброякісного” і „злоякісного” асортименту, маючи під першим на увазі асортимент, набір одиниць у межах якого забезпечує задоволення певної потреби на бажаному рівні. У цьому відношенні „доброякісними” будуть асортименти, в межах яких товари відрізняються певною характеристикою (розміром, об’ємом, швидкістю, потужністю тощо). При такому асортименті споживач здійснює вибір у межах діапазону даної характеристики відповідно до своєї потреби (більш потужний чи менш потужний порохотяг тощо). При цьому вибір за технічними характеристиками буде спрощуватися, якщо замість значення потужності у Вт позначити можливі результати застосування – порохотяг для квартири площею до 40 кв. м, до 100 кв. м тощо. Типовим є продаж клеїв та інших, будматеріалів у пакуваннях, на яких позначено об’єм, хоча споживача не цікавить об’єм – його цікавить, яку площу аркушів можна переклеїти. Тому очевидно, що перехід до позначення на товарі результату його споживання спрощує вибір споживача.

Лінія спрощення вибору відбиватиметься у зміні основної ознаки, за якою обирається товар: за кількісною оцінкою техніко-експлуатаційної характеристики (ТЕХ)  за кількісними оцінками кількох характеристик, кожна з яких утворює у модифікаціях неперервний дискретизований ряд  за кількісною оцінкою результату застосування товару внаслідок наявності у нього однієї чи кількох характеристик  за кількісною оцінкою результату застосування товару конкретним типом споживача  за кількісною оцінкою результату застосування товару у конкретних умовах  за придатністю і кількісною оцінкою результату застосування товару у конкретних умовах для виконання конкретної роботи конкретним типом споживача. Очевидно, що ця лінія відбиває тенденцію на спрощення опанування нового товару.

В умовах високого ступеня диференціації товарів виробники і торговці часто ставлять покупця перед проблемою зайвого чи „надлишкового” вибору, коли замість чіткої пропозиції з можливості задоволення конкретної потреби у конкретних умовах пропонують набір альтернатив, кожна з яких обтяжує користувача аналізом додаткових умов чи вимог і змушує відмовитися від якихось інших. Особливо важливою є допомога користувачеві у виборі, коли замість диференціації за характеристиками пропонують диференціацію за сферою використання чи очікуваним корисним результатом. Мало хто з покупців зрозуміє відмінність телевізора, описану через частоту сигналу строкової розгортки, а от „телевізор, що збереже зір вашої дитини”, буде зрозумілішим. Так, корпорація Dell пропонує не набір конфігурацій ноутбуків, а набір ноутбуків для різного використання (для дому, для „домашнього офісу”, для Інтернет-спілкування тощо). Далі йде диференціація за виконуваною роботою у конкретних умовах її виконання та ще й з бажаним рівнем досягнення результату: корпорація Titleist пропонує м'ячі для гольфу „для тих, хто хоче бити далеко і вбік”, „для тих, хто грає лише на траві” тощо [11]. У цілому можна говорити про маркетингові інновації, пов'язані з перенесенням на виробника (торговця) все більшої кількості фаз обробки інформації у процесі прийняття споживачем рішення про покупку (табл. 3).

Перевага нового товару стосовно аналогів також найпростіше сприймається через переваги у результатах його застосування, проте виділення цієї відмінності має проводитися з урахуванням динаміки зміни ієрархії потреб та специфіки окремого споживацького сегменту. Наприклад, компактні лампи денного світла фірми Philips з малим енергоспоживанням, великим терміном дії та високою екологічністю успішно завоювали ринок Європи при наголошенні саме на екологічності та енергозбереженні при їх застосуванні (лампи просувалися на ринок під маркою „Earth Light” („Земне світло”). При виході на ринок США швидкість проникнення виявилася вп'ятеро меншою, оскільки американських споживачів мало цікавили енерговитрати внаслідок значно нижчих цін на електроенергію [10]. Для досягнення ринкового успіху довелося змінити маркетингову концепцію товару, зосередившись на великому термінові служби як джерелі комфорту (немає необхідності часто міняти лампу) з підкресленням цієї відмінності у новій назві – „Марафон” („Marathon”).

Таблиця 3 - Лінія спрощення сприйняття змісту пропозиції цінності при здійсненні вибору товару

Етап

Форма подачі інформації про зміст пропозиції цінності

1

Пропозиція товару, здатного задовольнити зазначену потребу взагалі

2

Пропозиція товару, здатного задовольнити потребу на певному рівні

описаному через ТЕХ товару

наявність якого підтверджена сертифікатом

у наявності якого користувач здатний легко пересвідчитися особисто в процесі покупки

3

Пропозиція товару, здатного задовольнити потребу на певному рівні, описаному через результат застосування

4

Пропозиція товару, здатного задовольнити потребу на певному рівні, описаному через результат застосування

конкретним типом споживача

з конкретною метою

у конкретних умовах

для виконання конкретної роботи

для конкретної роботи у конкретних умовах

5

Пропозиція товару, здатного задовольнити потребу на певному рівні, описаного через результат застосування чи бажання користувача, з урахуванням особливостей споживацького сегменту за межами значущих для виконання основних функцій товару чи послуги (за рахунок емоційного впливу чи функцій, які споживач вважає за корисні, наприклад, годинники для мусульман зі зміненим (поверненим на схід) розташуванням цифр на циферблаті, футболки з портретом улюбленого футболіста тощо)

При цьому спостерігаються дві суперечливі тенденції. Глобалізація доступу до інформації, досвід споживання різних пропозицій цінності призводять до формування на пересичених ринках переважно зрілих пропозицій цінності все „зріліших” та вимогливіших споживачів, які висувають вимоги все вищої, „професійної” якості до повсякденних товарів чи послуг (тенденція, яка отримала назву maturalism [7]). Водночас зростання технічної складності товарів та послуг призводить до неможливості для споживача осягнути зв'язок між техніко-експлуатаційними характеристиками пропозиції цінності та її корисністю. Виникає і посилюється тенденція на зменшення визначеності споживачем власних потреб і збільшення можливості маніпулювання його потребами, нав'язування йому потреб і способів їх задоволення через введення у існуючі товари додаткових, зовні ефектних, але мало потрібних функцій (наприклад, мультиекранність телевізорів тощо) за досить високою ціною, а також тенденція на стимулювання покупки послідовних модифікацій продуктів шляхом свідомого приховування дефектів у попередніх версіях, яскраві приклади чого є у галузі програмного забезпечення, зокрема, компанії Microsoft. „Свідомо” залишені дефекти перетворюються на додаткове джерело послідовних інновацій. Спостерігається також тенденція на „роздрібнення” послідовних інновацій та притримування виведення на ринок радикальніших комплексних інновацій з метою стимулювання відповідних покупок шляхом свідомого „покрокового” вдосконалення своїх товарів. Особливо успішно цей прийом застосовується „лідерами ринку”, які відчувають себе захищеними від основних конкурентів. Так, ІВМ мала у своєму розпорядженні процесори на 10 ГГц собівартістю менше 100 доларів задовго до їх виведення на ринок, послідовно нарощуючи частотні характеристики і намагаючись поступово зняти зі споживача гроші за кожний наступний ГГц. Очевидно, що використання цього прийому є ризикованим з погляду появи базисних інновацій з боку нових фірм у разі знаходження ними можливості подолання опору входження у галузь, наприклад, шляхом передачі прав чи приєднання своєї пропозиції до пропозицій „послідовників лідера”. Невипадково, за оцінками фахівців, ситуацію у конкурентній боротьбі радикальніше змінювали нові, а не відомі конкуренти [5]. Але у той самий час, інноваційні стратегії, які використовують прийом „дозованої новизни”, виявляються вельми успішними на певних етапах ринкового життєвого циклу товарів, зокрема, на етапі інтенсивного розвитку.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Запропоновані лінії розвитку маркетингових факторів впливу на прийняття купівельних рішень, спрощення вибору та придбання пропозиції цінності є новими елементами еволюційних моделей вимог та купівельних переваг споживача, застосування яких підвищує достовірність оцінки коректності споживчої цінності продуктових інновацій. Подальші дослідження з метою уточнення цих та виявлення нових ліній розвитку дадуть змогу створити досконалішу методику відбору інноваційних альтернатив на ранніх стадіях проектування за критерієм еволюційної коректності споживчої цінності інновації.

  1. Гліненко Л.К. Ефективність інновацій як функція їх еволюційної коректності // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. – Львів: ІРД НАН України, 2005. – Випуск 1 (LІ). - С. 100-111.

  2. Flint D. J. Compressing new product success-to-success cycle time. Deep customer value understanding and idea generation // Industrial Marketing Management. - 2002. - № 31. - р. 305– 315.

  3. Petrov V. Laws of Development of needs // Journal of TRIZ. - 2006. - № 3 //

  4. Mann D., Dewulf S. Evolutionary-Potential™ in Technical and Business Systems // Journal of TRIZ. – 2002. - № 7 //

  5. Голубков Е.П. Современные тенденции развития маркетинга // Маркетинг в России и за рубежом. - 2004. - №1. - С. 3-18.

  6. Макроэкономические и социокультурные факторы, определяющие развитие глобального потребительского рынка // Доклад группы GfK Rus на форуме BBPG. - Москва, 2006 // /rev_short/20652648.shtml

  7. Consumer Trends // www.trendwatching/trends/

  8. Когда продуктовое разнообразие приводит к проблемам. По материалам Harward Business Review // /events/research/2005/11/07/082700

  9. Senecal S., Nantel J. The іnfluence of online product recommendation on consumers’ online choices // Journal of retailing. - 2004. – Vol. 80. – Issue 2. – Р. 159 – 170.

  10. Клэнси К., Криг П. Рыночная сегментация на основе работы, которую необходимо сделать // /events/research/2006/03/06/081000

  11. Makower J. Green Marketing: Lessons from the Leaders // /archives/003502.html

Отримано 01.11.2007 р.

Л.К.Глиненко

Современные тенденции изменения

потребительской ценности продуктовых инноваций

В статье рассмотрены тенденции изменения потребительского восприятия ценности новых продуктов. Предложены эволюционные модели отдельных составляющих потребительской ценности в виде линий их развития, пригодные для агрегирования в индикативную методику оценки целесообразности реализации инновационных проектов.

1Гліненко Лариса Костянтинівна, кандидат технічних наук, доцент кафедри ЕЗІКТ Національного університету «Львівська політехніка».

© Л.К. Гліненко, 2007

70

Механізм регулювання економіки, 2007, № 4



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Розділ 1 Маркетинг інновацій (2)

    Документ
    В статье раскрывается содержание креатив-маркетинга как инновационной концепции. Выделены этапы создания креативного продукта в рамках исследуемой концепции.
  2. Розділ 1 Теоретичні засади розвитку ринку інноваційних товарів

    Документ
    Загострення конкуренції на світовому товарному ринку посилює увагу фахівців до вивчення проблем, закономірностей та перспектив його розвитку. Таке дослідження насамперед має базуватися на вивченні теорій, які розкривають проблеми
  3. Розділ 2 Інноваційні процеси в економіці (4)

    Документ
    Викладено власні визначення таких понять, як "інноваційний маркетинг", "маркетинг інновацій" та "маркетингові інновації", зроблена спроба їх класифікацій.
  4. Розділ 2 Інноваційні процеси в економіці (3)

    Документ
    Розкрито специфічні риси аналізу попиту на ринку нових товарів. Запропоновано рекомендації щодо підвищення ступеня обґрунтованості інноваційних рішень, що ґрунтуються на результатах маркетингових ринкових досліджень.
  5. Розділ 4 Управління потенціалом інноваційного розвитку на засадах маркетингу (4)

    Документ
    У статті розглянуто процес формування та реалізації інноваційних можливостей суспільства у складі загального процесу соціально-економічного розвитку. Запропонована концепція циклу відтворення інноваційної діяльності.

Другие похожие документы..