Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Призначення цього курсу – настроїти студентів на «політологічну» хвилю, глибоке засвоєння ними усієї суми теоретичних і практичних знань по вибраній ...полностью>>
'Заседание'
Значение интервенционных чрезкожных вмешательств для вторичной профилактики коронарной болезни сердца. Мазаев Владимир Павлович, профессор (г.Москва)...полностью>>
'Доклад'
В микрорайоне школы проживает 957 детей и подростков в возрасте от 0 до 18 лет. Школьников в микрорайоне 473 человека, из них в школе № 8 по месту жит...полностью>>
'Учебные пособия'
Учебные пособия из федерального перечня учебников, рекомендованных (допущенных) Министерством образования и науки Российской Федерации к использовани...полностью>>

Главная > Реферат

Сохрани ссылку в одной из сетей:

УДК 616.831-005.1-036.22(477.52)

КП

№ держрегістрації 0107U01289

Інв. №

Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет

(СумДУ)

40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2, тел. (0542)39-23-88

e-mail: info@mdu.edu.ua

ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор з наукової

роботи, д.ф.-м.н., проф.

______________А.М.Чорноус

ЗВІТ

ПРО НАУКОВО-ДОСЛІДНУ РОБОТУ

Епідеміологія та фактори ризику мозкового інсульту

в місті Суми

(заключний)

Начальник НДЧ,

к.т.н., доцент В.А.Осіпов

Керівник НДР,

канд. мед. наук, доцент Ф.Г. Коленко

2010

Рукопис закінчено 10 грудня 2010 року

Результати цієї роботи розглянуто науковою радою СумДУ

Протокол № _6_ від 23 грудня 2010 р.

СПИСОК АВТОРІВ

Керівник НДР

доцент кафедри нейрохірургії

та неврології

канд. мед. наук Коленко Ф.Г.

(реферат, висновки, рекомендації, розд. 1,2)

доцент кафедри нейрохірургії

та неврології

канд. мед. наук Коленко О.І.

(розд. 3,4,5,6)

РЕФЕРАТ

Звіт про НДР: 47 стор. 7 таблиць, 2 малюнка, 21 джерело

Об’єкт дослідження – хворі на мозковий інсульт в популяції міста Суми.

Мета дослідження: вивчення розповсюдженості, смертності, а також факторів ризику мозкового інсульту в Україні на прикладі м. Суми для розробки та проведення лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на зменшення цієї патології.

Методи дослідження: епідеміологічні, статистичні.

В 2009 згідно з офіційною статистикою МОЗ України поширеність ЦВЗ серед дорослого населення становила 8432,9 на 100 000 населення. В Сумський області цей показник становив 9979,0 на 100 000 населення. Показник смертності від МІ по м. Суми становив у 2008 р. - 41,8; 2009 р. - 31,9; 2010 р. - 32,8 на 100 000 населення. Серед працездатних осіб від ЦВЗ померло загалом по області в 2008 р. – 31,4, в 2009 р. - 34,3, в 2010 р. 23,3 на 100 000 населення; по місту Суми відповідно 31,9; 16,2; 14,6 на 100 000 населення. Від МІ серед працездатного населення в області померло від ЦВЗ в 2008 р. – 24,1, 2009 р. – 18,3, в 2010 р. – 17,0 на 100 000 населення, по обласному центру відповідно 27,1; 12,4; 12,3 на 100 000 населення.

Встановлено провідні фактори ризику МІ в популяції м. Сум: для обох типів інсульту була характерна артеріальна гіпертензія. АГ була визначальною в розвитку ВК. ГХС склала 44,7%, ФП – 19,4% переважно у осіб з ІМ, гіперглікемія – 26,2%, генетична схильність - 21,4%, зловживання алкоголем – 10,8% при ІМ і 26,0% - при ВК, паління – 18,3% при ІМ і 24,0% - при ВК, психоемоційні навантаження - 16,5%, особливо в осіб жіночої статі молодших за 60 років. Виявлено поліфакторіальність і комбінації ФР (двох і більше) залежно від характеру процесу, віку і статі.

МОЗКОВИЙ ІНСУЛЬТ, ЕПІДЕМІОЛОГІЯ, СМЕРТНІСТЬ, ЛЕТАЛЬНІСТЬ, ФАКТОРИ РИЗИКУ, ПРОФІЛАКТИКА, УСКЛАДНЕННЯ

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень…..…………………………………………………….4

Вступ…….……………………………………………………………………………5

1 Огляд робіт з епідеміології мозкового інсульту…………….…………….........7

2 Матеріал і методи дослідження…………………………………………………12

3 Епідеміологія гострих порушень мозкового кровообігу в м Сумах…………15

4 Фактори ризику мозкового інсульту в осіб молодого та зрілого віку……….19

5 Клініко-морфологічна характеристика хворих в гострому періоді мозкового інсульту……………………………………………………………………………..28

6 Характеристика ускладнень гострого періоду мозкового інсульту…………33

Висновки……………………………………………………………………............42

Практичні рекомендації…….……………………………………...........................44

Перелік посилань…………….…………..................................................................46

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АГ – артеріальна гіпертензія

АТ– артеріальний тиск

ВК – внутрішньо мозковий крововилив

ВООЗ – Всесвітня організація охорони здоров’я

ВСА – внутрішня сонна артерія

ГІМ – гострий інфаркт міокарда

ГІ – геморагічний інсульт

МВОЗ – міський відділ охорони здоров’я

ГПМК – гостре порушення мозкового кровообігу

ГТ – геморагічна трансформація

ГХС – гіперхолестерінемія

ІХС – ішемічна хвороба серця

ІМ – інфаркт мозку

ІІ – ішемічний інсульт

КТ – комп’ютерна томографія

МІ – мозковий інсульт

ПМА – передня мозкова артерія

САК – субарахноідальний крововилив

СМА – середня мозкова артерія

ТІН – транзиторний ішемічний напад

ТЕЛА – тромбоемболія легеневої артерії

ФП – фібриляція передсердь

ФР – фактори ризику

ЦВЗ – цереброваскулярні захворювання

ЦД – цукровий діабет

ШМП – швидка медична допомога

ЕКГ – електрокардіографія

ВСТУП

Судинні ураження нервової системи - одна з найважливіших проблем клінічної неврології через невпинне зростання цієї патології, особливо у осіб працездатного віку, не зважаючи на велику кількість сучасних методів діагностики та лікування. На сьогоднішній день у світі близько 9 млн людей страждають цереброваскулярними захворюваннями [12, 13, 14].

У світі щороку переносять перший або повторний інсульт близько 15 млн. людей. В Україні, згідно офіційної статистики МОЗ України, реєструється в рік не менше 130 тис. нових випадків інсульту [10]. За прогнозами експертів ВООЗ до 2015 р. число померлих у світі внаслідок ГПМК збільшиться до 6 млн. Міжнародна організація по боротьбі з інсультом називає церебральну патологію «глобальною епідемією». Різні аспекти цієї проблеми інтенсивно вивчаються неврологами, нейрохірургами, генетиками практично у всіх розвинутих країнах світу. Інсульт щороку обговорюється на багаточисленних міжнародних, європейських, регіональних з’їздах і конференціях, публікуються матеріали в спеціалізованих журналах, монографіях, навчальних посібниках.

Більшість досліджень направлено на вивчення захворювання інсультом в популяції в цілому без вікової орієнтації, хоча статистика останніх років свідчить про зростання чисельності судинних захворювань головного мозку у людей молодого віку (ВООЗ відносить осіб від 15 до 45 років). Складність проблеми ГПМК у молодих пацієнтів обумовлена недостатністю вивчення даної патології, низькою інформативністю населення про перші симптоми та їх наслідки, які займають перше місце серед причин первинної інвалідності, та неблагополучною соціально-економічною ситуацією [18-21]. Варто зазначити, що в більш економічно розвинутих країнах – Швеції, Норвегії, Японії, Канаді, США, Австралії - показники захворювання в 2-4 рази менші ніж в нашій країні.

Велике медико-соціальне значення вивчення інсультів у осіб в повному розквіті сил, в репродуктивному віці та на піку професійної і творчої діяльності. Інтерес до вияснення причин ГПМК у осіб молодого віку зумовлений наступними факторами: етіологія інсультів у більшості хворих молодого віку відрізняється від етіології у хворих старшої вікової групи і часто залишається невиясненою, що має значення для проведення кваліфікованої профілактики повторних епізодів; недостатньо розроблений алгоритм обстеження молодих пацієнтів.

1 ОГЛЯД РОБІТ З ЕПІДЕМІОЛОГІЇ МОЗКОВОГО ІНСУЛЬТУ

Судинні захворювання мозку є однією з найбільш важливих медико-соціальних проблем сучасності, що обумовлено їх значною часткою у структурі захворюваності, смертності, інвалідності. Найбільш поширеним та тяжким за своїми наслідками серед судинних захворювань мозку є інсульт [1-21].

Гострий інсульт — один з основних факторів захворюваності та смертності в усьому світі (щорічно інсульт виникає у понад 15 млн. людей і майже 5 млн. хворих помирають. В Європі показники смертності коливаються від 63,5 до 273,4 на 100 тис. населення. Після серцево-судинних та онкологічних захворювань інсульт є третьою найбільш частою причиною смерті в індустріально розвинених країнах. Експерти ВООЗ вважають, що до 2025 р. кількість хворих на інсульт зросте на третину. Аналіз динаміки захворюваності на інсульт за останні десятиріччя свідчить про стійку тенденцію до зростання — на 0,5–2 % за рік. У 1975 р. показник захворюваності не перевищував 2,0 на 1000 населення. Протягом останніх 10 років він значно зріс — із 2,2 до 3,5. У більшості країн Європи у 80-х роках минулого сторіччя показник захворюваності на інсульт був близький до 2,0, а вже наприкінці 90-х спостерігали чітку тенденцію до його зростання навіть у соціально розвинених країнах [1, 18].

За даними сучасних міжнародних досліджень (STONE, Syst-Eur, NIKS), у структурі серцево-судинної патології частка інсульту більша за частку інфаркту міокарда приблизно на 30 % — «інсультний парадокс» (G. Howard, 2007).

Проаналізовано показники захворюваності та смертності у 39 країнах за період 1985–1994 рр. Виявлено суттєве зниження смертності від інсульту за останні десятиріччя ХХ ст., що визнано одним із 10 основних досягнень медицини ХХ ст. [18, 20].

Таким чином, два найважливіших показники, що характеризують цереброваскулярну патологію — захворюваність і смертність — на сьогодні мають протилежну спрямованість: захворюваність зростає, смертність зменшується [1, 13, 14]. Проте зниження рівня смертності від цереброваскулярних захворювань не може свідчити про подолання окресленої проблеми, оскільки при цьому збільшується кількість повторних інсультів та інвалідизованих хворих. Зростання поширеності цереброваскулярних захворювань дає підстави вважати проблему боротьби з мозковим інсультом пріоритетним напрямком лікувально-профілактичної роботи медиків усього світу [8].

У 2007 році вперше захворіли на мозкові інсульти 105 513 чоловік, що на 100 тис. населення становить 278,2. У свою чергу, у 35,5 % від усіх випадків мозковий інсульт стався у людей молодого працездатного віку. Порівняно з 2006 роком кількість мозкових катастроф в абсолютних цифрах зменшилася на 1204 випадки, але при розрахунках на 100 тис. населення — зросла на 11,3 [14]. Незважаючи на те що в Україні виконуються програми профілактики та лікування артеріальної гіпертензії, запобігання судинно-мозковим захворювання і їх лікування, показники поширеності, захворюваності, інвалідності та смертності є значними серед населення працездатного віку. Так, питома вага хворих працездатного віку у поширеності хвороб системи кровообігу становить 36,6 %, цереброваскулярних хвороб — 21,5 %. У свою чергу, поширеність останніх в Україні за попередні 10 років зросла на 52,7 %, а захворюваність — на 23,9 %.

Інсульт в осіб молодого віку в клінічній практиці зустрічається досить часто, проте більшість досліджень спрямована на вивчення захворюваності на інсульт у популяції в цілому без вікової орієнтації. Протягом попереднього десятиліття помічено прогресування цереброваскулярних захворювань у людей молодого та середнього віку, які на ранніх стадіях важко об’єктивізувати, а на пізніх — ефективно лікувати [7,8]. За останні 5 років третину від загальної кількості хворих на порушення мозкового кровообігу становили особи віком до 50 років [8]. Очевидно, що захворюваність на інсульт зростає зі збільшенням частки серцево-судинної патології у загальній структурі захворюваності. На думку фахівців, у найближчому майбутньому очікується подальше підвищення рівня первинної захворюваності на інсульт дорослого населення, у тому числі за рахунок його омолодження. Приблизно 33 % від усіх пацієнтів із мозковим інсультом люди молодого віку [9]. Відповідно до останніх досліджень, в Україні 30-денна летальність при мозковому інсульті становить 30–40 %. Протягом першого року помирає близько 50 % пацієнтів і лише 20 % повертаються до активного життя.

Слід зазначити, що інсульт — це поширена причина первинної інвалідності та тимчасової і/або стійкої втрати працездатності. Медико-соціальна експертиза інвалідів, які перенесли мозковий інсульт, являє собою проблему через поширеність даної патології, високий рівень інвалідизації працездатного населення України. Інвалідність після перенесеного інсульту становить 3,2 на 10 тис. населення, займаючи перше місце серед причин первинної інвалідності [12-14]. За даними закордонних авторів, щорічні фінансові витрати на лікування і реабілітаційні заходи хворих, які перенесли церебральний інсульт, у країнах Західної Європи становить від 55 до 73 млн доларів США. Непрямі витрати, пов’язані з утратою трудової активності працездатного молодого населення та зменшенням валового національного продукту, взагалі не піддаються підрахунку.

Останні десятиліття минулого століття характеризувалися революційними змінами в діагностиці захворювань церебральної судинної патології. Впровадження у медичну практику ультразвукових методів дослідження, комп’ютерної томографії (КТ), магнітно-резонансної томографії (МРТ), ангіографії піднесло діагностику судинних захворювань на якісно новий рівень. Близько 40 % гострих порушень мозкового кровообігу з вогнищевими ураженнями мозку не могли бути верифіковані без нейровізуалізації, що, безумовно, покращило діагностику церебральної патології і деякою мірою збільшило статистичний показник захворюваності [9,10]. Нові функціональні та лабораторні методи досліджень зробили ранню діагностику надбанням клінічної практики, що позначилося не тільки на збільшенні захворюваності, а й на зменшенні смертності, оскільки своєчасне лікування поліпшує перебіг захворювання та запобігає виникненню ускладнень.

В останні роки змінилася і структура гострих порушень мозкового кровообігу: знизилася частка хворих на крововиливи у мозок, зменшилася кількість фатальних інсультів. У цілому ризик смерті при інсульті зменшився порівняно з 1971 р. на 25 %, при цьому досить важливими в поясненні зниження смертності можна вважати причини, пов’язані з більш ефективною профілактикою та лікуванням [4].

З огляду на сучасні аспекти проблеми стає зрозумілим, що зараз найбільш ефективним методом її вирішення є запобігання виникненню інсульту. Хоча головна роль у зниженні захворюваності та смертності від гострого порушення мозкового кровообігу належить первинній профілактиці, суттєвий ефект щодо зменшення летальності має саме оптимізація системи допомоги хворим на інсульт, ураховуючи заходи щодо реабілітації і вторинну профілактику [16]. Незважаючи на переконливі наукові докази й сформульовану в керівних положеннях тактику, організована допомога все ще далека від повноцінного впровадження і зберігається нерівність у наданні допомоги навіть на місцевому рівні. Відносна кількість хворих на інсульт, яким допомогу було надано в інсультних відділеннях, становить 23 % в Австралії, 31 % у Канаді, 50 % у Великобританії, приблизно 80 % у Скандинавських країнах. В Японії інсультні відділення створені менше ніж у 3 % лікарень, які надають невідкладну допомогу [19]. В Україні сучасна стратегія лікування інсульту впроваджується або повільно, або взагалі не застосовується. Не в усіх областях України є адекватно обладнані спеціалізовані відділення для лікування хворих на цереброваскулярні захворювання. Через економічні складності обмежено діагностичну базу і можливість надання кваліфікованої інтенсивної терапії. Тільки 13–15 % хворих на інсульт госпіталізується в межах терапевтичного вікна, частина хворих узагалі не госпіталізується у стаціонари й не отримує адекватної допомоги. Також недостатнім є штат кваліфікованих фахівців (неврологів, нейрохірургів, анестезіологів), які здатні надавати відповідну допомогу хворим на інсульт.

Особливу увагу приділяють вивченню факторів ризику цереброваскулярних захворювань. При цьому концепція факторів ризику базується на математично верифікованих зв’язках між захворюваннями, синдромами, умовами життя, діяльності людини і чинником розвитку інсульту. Продемонстрований тісний зв’язок між церебральною і кардіальною патологією, що виникає внаслідок таких серцево-судинних захворювань, як артеріальна гіпертензія. В останні роки відзначено омолодження контингенту пацієнтів з цереброваскулярною патологією, в тому числі з геморагічним інсультом, що призводить до суттєвих соціально-економічних наслідків. Через це вивчають роль віку у системі патогенетичних факторів ризику інсульту.

Для зміни епідеміологічної ситуації щодо цереброваскулярних хвороб у позитивний бік в Україні 31 травня 2006 р. була затверджена Державна програма запобігання та лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань на 2006–2010 рр. Метою програми є запобігання та зниження рівня захворюваності на серцево-судинні та судинно-мозкові хвороби, зниження інвалідності та смертності від їх ускладнень, а також збільшення тривалості й підвищення якості життя населення (Про затвердження Державної програми запобігання та лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань на 2006–2010 рр.: Постанова Кабінету Міністрів України № 761 від 31.15.2006 р.).

2 МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Для вирішення поставлених задач в роботе використані клініко-неврологічний, нейровізуалізаційний (КТ головного мозку), лабораторний, патоморфологічний та статистичний методи. Стан надання медичної допомоги вивчено шляхом аналізу медичної документації: звітів обласного позаштатного спеціаліста, головного невролога міського УОЗ, матеріали МСЕК.

Діагноз МІ базувався на стандартних критеріях, рекомендованих Всесвітньою організацією охорони здоров’я. К МІ відносили епізоди вогнищевого або дифузного порушення функцій головного мозку цереброваскулярного походження, які спостерігались не менш 24 годин або приводили к летальному випадку протягом 24 годин. Діагноз МІ ставився на підставі деталізованого вивчення анамнезу, даних дослідження соматичного та неврологічного статусів, результатів параклінічних методів протягом 28 діб від початку захворювання. За пропозицією ВООЗ гострим періодом інсульту вважали 28 діб від появи ознак ГПМК [2]. Класифікували МІ залежно від типу: інфаркт мозку (ІМ), геморагічний інсульт (ГІ), неуточнений інсульт.

Можливі ФР розвитку мозкової катастрофи в осіб молодого та зрілого віку досліджували суцільним методом у хворих, що перебували на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні для хворих з судинною патологією в 2009-2010 рр. З 139 хворих у гострому періоді МІ були 65 (48,0%) чоловіки і 74 (53,2%) жінки. Хворим цієї групи було проведено максимально можливе комплексне клініко-неврологічне обстеження з подальшим детальним аналізом медичної документації (історій хвороби, амбулаторних карт, протоколів комп'ютерної томографії головного мозку, патологоанатомічного розтину).

Програма обстеження цієї групи включала визначення наступних показників: 1) стать; 2) вік; 3) АГ (АД 140/90 мм рт. ст. и більше, або нормальний АТ на тлі вживання гіпотензивних препаратів); 4) наявність кардіальної патології – фібриляції передсердь, ІХС, перенесеного інфаркту міокарда, стенозу мітрального клапану 5) раніше перенесені ТІН; 6) наявність цукрового діабету; 7) гіперхолестеренемія (якщо рівень загального холестерину сироватки був вищий 5,2 ммоль/л, згідно з рекомендаціями Американської національної програми по холестерину - NCEP); 8) психоемоційне перенапруження визначали в випадку наявності психічних травм протягом місяца до виникнення судинної катастрофи і хронічного емоційного напруження в родині або за місцем роботи; 9) родинний анамнез вважали обтяжливим, якщо у родичів першої лінії (як з боку матері так і батька) є дані що про наявність у них АГ, інфаркту міокарда та МІ; 10) тютюнопаління (протягом 2-х останнів років до розвитку МІ); 11) зловживання алкоголем вважали таким, якщо хворий систематично вживав лікеро-горілчані напої.

Серед них було 34 померлих протягом 28 діб з моменту початку захворювання (група фатального ішемічного і геморагічного інсультів) і 105 хворих з успішним кінцем гострого періоду ішемічного і геморагічного процесів. Групи були порівнянні за основними параметрами – віком, статтю, ФР, супутньою патологією.

Комплексне клініко-неврологічне обстеження проводили з використанням традиційних тестів, застосуванням шкали ком Глазго, Скандинавської шкали інсультів, критеріїв, рекомендованих А.М. Коноваловим. Стан вітальних функцій контролювався шляхом їх моніторування з обов'язковою консультацією терапевта, за наявності показань – кардіолога, нейрохірурга, судинного хірурга, логопеда, психотерапевта. Досліджувалося очне дно. За показаннями проводилася люмбальна пункція. Загальноклінічні і біохімічні лабораторні дослідження проводилися за загальноприйнятими методиками.

Структурні зміни головного мозку вивчали за допомогою мультислайдового комп'ютерного томографа SOMATOM Emotion 6 фірми Siemens і Synerview 600 S фірми Picker International. Оцінювали густину речовини головного мозку, розміри, локалізацію патологічного вогнища. Визначали зсув серединних структур, зміни шлуночкової системи, наявність атрофічного процесу, характеру зовнішньої і внутрішньої гідроцефалії. Структурні зміни головного мозку вивчали за допомогою автопсії.

Результати дослідження оброблені методами математичної статистики з використанням пакета «Microsoft Excel’07» з обчисленням відсотків їхніх помилок, довірчого інтервалу. Вірогідність розходження визначали за допомогою критерію Стьюдента.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Загальні висновки І рекомендації 8 Список використаної літератури 9 Додатки

    Документ
    У процесі навчання у вищому навчальному закладі, згідно навчального плану, студенти виконують різного виду письмові роботи. Найбільш важливі з них це курсові та дипломні роботи.
  2. Назва реферату: Управління агрострахуванням Розділ

    Реферат
    Сільськогосподарське виробництво є одним із найбільш ризикованих видів підприємницької діяльності. Ризиковість аграрного бізнесу визначає ряд факторів, таких як сезонність виробництва, залежність від погодних та кліматичних умов, тривалий
  3. Рекомендації до виконання рефератів для студентів, які навчаються за галуззю знань

    Реферат
    Дані методичні рекомендації призначені для студентів за галуззю знань 0305 «Економіка і підприємництво» за напрямами підготовки 6.030508 «Фінанси», 6.
  4. Рекомендації щодо змісту та структури магістерських дисертацій Ухвалено

    Документ
    Рекомендації щодо змісту і структури магістерських дисертацій / Уклад. В. П. Головенкін. За заг. ред. акад. Ю. І. Якименка – К.: ВПК «Політехніка», 2010.
  5. Реферат поширений тип письмової роботи з дисципліни, який демонструє поглиблене опрацювання відповідної теми. Упроцесі підготовки реферату студент накопичує знання,

    Реферат
    Реферат — поширений тип письмової роботи з дисципліни, який демонструє поглиблене опрацювання відповідної теми. У процесі підготовки реферату студент накопичує знання, вміння та навички роботи з різними інформаційними джерелами, готується

Другие похожие документы..