Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Урок'
Активизировать познавательную деятельность через разные формы работы( фронтальную, групповую, индивидуальную); развивать умение работать в группе; ра...полностью>>
'Программа'
Кирси Макела (студентка кафедры культурной и социальной антропологии Хельсинкского университета, Финляндия) «Что значит традиция и как ее сохранить в...полностью>>
'Документ'
Особо странную, на первый взгляд даже невероятную, имели судьбу т.н. «Протоколы сионских мудрецов» или «Сионские Протоколы», или, как их обыкновенно ...полностью>>
'Автореферат'
Защита состоится « » 2010 года в часов на заседании диссертационного совета Д 212.154.10 при Московском педагогическом государственном университете п...полностью>>

Главная > Документ

Сохрани ссылку в одной из сетей:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Програми та рекомендації

до розподілу програмного матеріалу

загальноосвітніх навчальних закладів

для 5-9 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із затримкою психічного розвитку)

Історія України

Всесвітня історія

Правознавство

Київ

2010

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

(лист Міністерства освіти і науки України №1/11-7407 від 08.09.2009)

Відповідальний за випуск:

Програми підготували: Л. М. Передерій, В. Д. Вербівський

© Міністерство освіти

і науки України, 2009

Вступ

Програми з історії України, всесвітньої історії та правознавства розроблені для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із ЗПР) на основі Державного стандарту базової освіти (освітня галузь «Суспільствознавство») і переосмислені з позиції врахування особливостей психофізичного розвитку дітей із затримкою психічного розвитку, характеру вторинних відхилень, компенсаторних можливостей та особистісних потреб учнів.

Основними компонентами програм є зміст навчального матеріалу предмета, перелік державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів спеціальної школи, корекційно-розвивальна робота і очікувані результати, спрямована на сенсомоторний пізнавальний, мовленнєвий та особистісний розвиток учнів засобами кожного навчального предмету.

Зміст програм відповідає програмам загальноосвітніх навчальних закладів і доповнений специфічними вимогами.

Переосмислено вимоги до результатів навчання з позицій відображення в них вимог не лише до знань з конкретного предмету на рівні правил, законів, понять, закономірностей, а й до загальних і спеціальних способів навчальної діяльності на рівні розумових, предметних і практичних дій із врахуванням можливих індивідуальних утруднень, особливо у дітей цієї категорії. Включено й вимоги до досвіду емоційно-вольового, морального, естетичного ставлення до оточуючої дійсності, до вмінь користуватися системою цінностей суспільства.

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів із ЗПР представлені в програмах у вигляді переліку умінь і навичок, яких мають набути учні під час вивчення тієї чи іншої теми. Оцінювання має ґрунтуватися на методологічній переорієнтації процесу спеціального навчання на розвиток особистості кожного учня, гуманного ставлення до нього, на позитивному підході до найменших навчальних успіхів, на постійній підтримці прагнень до самостійності, саморозвитку, всебічної допомоги з боку педагогів, батьків для досягнення можливих найвищих результатів навчання.

Історія України

Всесвітня історія

Пояснювальна записка

Програма з історії для 5-9 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із ЗПР) складена, виходячи з цілей, вимог і змісту навчання історії у школі, закладених у Державному стандарті освіти (освітня галузь «Суспільствознавство»). Представлено курси з історії України і всесвітньої історії, які складають хронологічно послідовну лінійну систему шкільної історичної освіти, покликану поглибити, систематизувати та узагальнити знання учнів про найважливіші сторінки історії українського народу, отримані в школі та з інших джерел, висвітлених в контексті загальноєвропейської та світової історії.

Основними компонентами програми є: зміст історичного навчального матеріалу, перелік державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів спеціальної школи, корекційно-розвивальна робота та очікувані результати, на які учитель орієнтується під час вивчення конкретних тем

окремих курсів. Адаптована до особливостей навчальної діяльності дітей із затримкою психічного розвитку.

Методологія відбору змісту програмного матеріалу базується на системі таких загальнолюдських і громадянських цінностей українського суспільства, як гуманізм, Батьківщина, самовизначення, права і свободи людини, держава, громадянин, людина, сім’я тощо.

Особлива увага приділяється питанням духовності, повсякденного життя, психології суспільства, взаємовідносинам, взаємовпливу та діалогу культур різних народів. Вперше велику увагу приділено регіональній та місцевій історії (історії краю), що дає можливість виховувати патріотичні та державницькі почуття та якості школярів, посилює інтерес до історичної інформації. Розгляд історичного матеріалу місцевості, де розташована школа: міста, селища, села, району передбачено розглядати в темах “історія краю”. Вивчення даного курсу впроваджується в органічному поєднанні з іншими навчальними предметами.

Краєзнавство і регіональна історія повинні стати не лише доповненням, а й складовою частиною вивчення вітчизняної історії.

Такі теми потребують широкого залучення учнів до самостійної пізнавальної діяльності, зокрема з елементами досліджень.

Програмою передбачено максимальну мінімізацію знань учнів, що відкриває можливості значної активізації пізнавальної діяльності школярів та усуває їх перевантаження.

Побудовано її на поєднанні особистісно орієнтованого, діяльнісного та компетентнісного підходів до навчання.

Послідовність вивчення курсів української та всесвітньої історії по класах:

Клас

Курси

Кількість годин

5

Історія України. Вступ до історії.

35

6

Історія України. Всесвітня історія (інтегрований курс) Історія стародавнього світу.

70

7

Історія України. Виникнення та розвиток Київської Русі з найдавніших часів до ХVІ ст.

35

Всесвітня історія. Середньовіччя.

35

8

Історія України від початку ХVІ ст. до кінця ХVІІІ ст.

52

Всесвітня історія. Ранній новий час (кінець ХV ст. перша половина ХVІІ ст.)

35

9

Історія України ХІХ ст. – поч. ХХ ст.

52

Всесвітня історія. Нові часи від французької революції до рубежу ХІХ ст. -ХХ ст.

35

Навчальний матеріал кожного курсу програми розподілений на теми, для кожної з яких визначені орієнтовні часові межі. Підходи до підвищення загальноосвітньої підготовки учнів та тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів пов’язані з поступовим ускладненням і поглибленням основних історико-предметних (хронологічних, просторових, інформаційних, мовленнєвих, логічних та аксіологічних) умінь, навичок учнів різних класів у відповідності до їх вікових та пізнавальних можливостей, якими вони опановують під час вивчення відповідних курсів.

Враховуючи, що корекційна спрямованість навчання і виховання цієї категорії дітей полягає насамперед у ліквідації прогалин їх загального розвитку, знаннях, уміннях і навичках, необхідних для засвоєння історичної науки, до програми включені уроки підсумкового повторення, спеціальні уроки з розвитку умінь і навичок, а також практичні заняття для опрацювання тексту підручника, історичних документів тощо.

Кожну тему завершує урок тематичного оцінювання, на який виділено окрему годину. Наприкінці кожного курсу передбачено години резервного часу, які вчитель використовуватиме на власний розсуд. При плануванні навчального процесу педагог може сам визначити оптимальну для конкретної ситуації послідовність розгляду окремих тем і сюжетів, місце включення регіонального та локального матеріалу.

Інколи є доцільним поєднання вивчення тем з курсів української та всесвітньої історії.

Успішність засвоєння історичного навчального матеріалу визначається цілісною методикою корекційної роботи – це і спрощення структури знань, варіативність у змісті і способах подачі навчального матеріалу, опора на більш розвинуті функції дитини тощо.

Використання на заняттях індивідуальних і колективних форм роботи з різноманітними джерелами знань сприятиме максимальній індивідуалізації корекційної роботи відповідно до фізичного і психічного стану кожного учня, рівня їх знань, умінь і навичок, формування цілісних історичних уявлень, встановленню наступності у вивченні української та всесвітньої історії, кращій організації пізнавальної діяльності учнів із ЗПР.

На таких уроках вони мають познайомитись зі структурою та методичним апаратом підручника, іншими джерелами, які впливатимуть на формування особистісних рис громадянина, розвиватимуть у дитини почуття гідності, усвідомлення своїх прав та місце в суспільстві. Разом з тим в учнів формуватимуться уміння самостійно і грамотно будувати свою розповідь, узагальнювати, порівнювати, групувати історичний матеріал, робити висновки, давати їм оцінку; постійно збагачувати активний словник історичною термінологією; формувати пізнавальний інтерес до вивчення історії України.

Методика перевірки знань, умінь та навичок має відповідати меті та методиці викладання курсу. Вона вимагає набагато більше часу, ніж традиційні способи оцінювання. Завдання учителя – надати учням можливість проявляти і захищати власну думку в будь-яких “навчальних ситуаціях” у класі та поза школою.

Критерієм оцінки навчальної діяльності учнів сьогодні є не стільки обсяг матеріалу, який запам’ятався, скільки вміння його аналізувати, активно використовувати в нестандартній (позанавчальній) ситуації, вміння самостійно здобувати знання, вести науково-дослідницьку роботу. Зростає значення самостійної роботи учнів на уроках і в процесі виконання домашнього завдання. Програма розрахована саме на такі особливості навчання і дає можливість учителю самостійно варіювати матеріал, творчо підходити до організації навчання учнів, створити атмосферу зацікавленості до матеріалу, який вивчається, спільно розв’язувати навчальну проблему.

Сучасні існуючі навчальні заклади інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із ЗПР) в Україні, здійснюючи корекційно-розвивальну роботу, забезпечують базову середню освіти, яка відповідає державному цензовому рівню освіти. Тому оцінювання психофізичного розвитку цих дітей має бути зорієнтованим на критерії оцінювання навчальних досягнень учнів загальноосвітньої школи. Оцінювання має ґрунтуватися на методологічній переорієнтації процесу спеціального навчання на розвиток особистості кожного учня; на позитивному підході до найменших навчальних успіхів; постійній підтримці прагнень до самостійності, саморозвитку; всебічної допомоги з боку педагогів, батьків; для досягнення можливих найвищих результатів навчання.

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів спеціальної школи представлені у програмі у вигляді переліку умінь і навичок, яких мають набути учні цієї категорії під час вивчення тієї чи іншої теми.

Оцінювання результатів навчання учнів спеціальної школи з історії за запропонованою програмою передбачає оцінювання засвоєних ними знань і сформованих умінь та навичок. Таке оцінювання можна провести, пропонуючи учням на уроках тематичного оцінювання усні запитання, письмові завдання, насамперед тестові. Завдання з вибором однієї відповіді з декількох дозволить перевірити такі знання і уміння:

  • знання дат, хронологічних меж, періодів найбільш важливих історичних подій і процесів;

  • знання фактів – місця, обставин, учасників, результатів подій;

  • співвіднесення одиничних фактів і типових загальних явищ;

  • визначення характерних суттєвих рис історичних явищ і подій;

  • групування (класифікація) фактів за вказаною ознакою;

  • знання історичних термінів, їх визначень;

  • розкриття причинно-наслідкових зв’язків між подіями.

Дотримання цих вимог у процесі спеціального навчання та оцінювання рівня навчальних досягнень допоможе кожній дитині із ЗПР здобути базову середню освіту, набути тієї основної компетенції, яка необхідна для входження в соціум.

Програма складена таким чином, щоб максимально спростити роботу вчителя під час підготовки до навчальних занять; дозволяє широко залучити до навчання історії психологічну науку та шкільного психолога – допомогти вчителеві у здійсненні моніторингу власної діяльності.

Історія України

5 клас ( 35 годин )

К-сть

Год.

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

Спрямованість корекційно – розвивальної роботи

та очікування результатів

1

ВСТУП

Ознайомлення учнів із завданнями І структу­рою курсу та підручника. Історія як навчальний предмет і наука. Історія України — складова все­світньої історії.

Знає про предмет і науку історію. Історія України – складова Всесвітньої історії; рієнтується в структурі підручника.

Формувати вміння користуватися підручником з історії.

5

Тема 1. ЗНАЙОМСТВО 3 ІСТОРІЄЮ

Відлік часу в історії. Ознайомлення з історич­ною картою. Історичні джерела. Речові джерела. Археологія. Археологія про життя найдавніших людей. Речові пам'ятки трипільців. Історичні за­повідники та музеї.

Писемність та усна народна творчість як дже­рело історичних відомостей. Архіви.

Нумізма­тика, сфрагістика та геральдика в історичній нау­ці. Тризуб. Золота пектораль та найвидатніші скіфські пам'ятки. Археологи про грецькі міста-держави на території України.

Імена та назви. Легенди про походження гео­графічних назв (на матеріалі історії рідного краю). Давні слов'яни. Історики про походження укра­їнського народу. Легенда про походження Києва.

Наш край.

Може пояснити, звідки історики дізнаються про минулі часи, про походження назви Україна.

Знає походження державних символів, може назвати їх.

Розрізняє умовні позначки на історичній карті.

Знає історію краю в найдавніші часи .

Може креслити лінію часу та позначати на ній дати.

Співвідносить рік із століттям.

Може знайти в тексті історичну інформацію.

Розповідає легенду про походження Києва.

Формувати вміння складати хронологію описувати зображення: формування навичок самостійної роботи, початкове уявлення про етноніміку та топоміміку., елементарні практичні навички роботи з історичною картою.

Переказувати текст підручника.

Розвивати навички працювати у групах, сприяти засвоєнню нових понять і термінів, вміння робити висновки.

Поповнення словника історичною термінологією.

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання

6

Тема 2. КНЯЖА РУСЬ-УКРАЇНА

Київська Русь. Давні літописи про перших князів Київської держави та походження назви «Русь». Повість минулих літ.

Київська держава часів Володимира Велико­го та Ярослава Мудрого.

Літописець про запро­вадження християнства. Софійський собор, Ки­єво-Печерська Лавра — символи Київської Русі. Пам'ятки книгописання. Руська Правда. Пись­мові згадки про школи Київської Русі.

Боротьба Київської Русі з кочовиками. Володимир Мономах. «Повчання дітям».

Київська Русь і монголо-татарська навала. Археологічні знахідки та літописи про боротьбу з монголами та монгольське ярмо.

Галицько-Волинська держава. Данило Рома­нович.

Українські землі у складі Великого князів­ства Литовського.

Люблінська унія та її наслідки. Василь-Костянтин Острозький.

Наш край.

Знає про життя і діяльність перших київських князів, вміє створювати їхні образні портрети .

Має уявлення про події Київської Русі часів князів Володимира та Ярослава.

Знає про події Київської Русі в період роздроблення та встановлення панування монголо – татар , історію першого українського королівства , про період перебування українських земеоль у складі Великого князівствства Литовського та Польщі, нові поняття і терміни, історію краю доби Київської Русі та феодальної роздробленості .

Знаходить на карті місця найвизначніших подій , визначає їх тривалість , віддаленність від сьогодення.

За текстом розповідає про історичного діяча та історичну подію.

Розвивати вміння чітко й логічно висловлювати свої думки , навички орієнтації у часі , читання та переказу історичного тексту , знаходити логічні зв'язки між подіями , продовжити формування навичок складання хронології подій, навичок самостійної та групової роботи.

Розвивати навички роботи з історичною картою.

Давати характеристику історичному діячеві , визначати тривалість та послідовність подій , оцінювати інформацію історичних джерел.

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання

6

Тема 3. КОЗАЦЬКА УКРАЇНА

Виникнення українського козацтва та Запо­різької Січі. Побут, звичаї козацького товариства в літературі. Запорізька Січ — козацька респуб­ліка. Козацькі клейноди як пам'ятки історії.

Доба героїчних походів. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний.

Національно-визвольна війна українського на­роду середини Х\ТІ ст. Історичні джерела про геть­мана Б. Хмельницького та Українську козацьку дер­жаву. Українсько-московський договір 1654 року.

Українська козацька держава другої полови­ни XVII ст. Література та письмові джерела про І. Мазепу.

Боротьба козацької старшини за відновлення державних прав України. П. Полуботок, гетьмани, ліквідація української козацької держави та зруй­нування Січі в історичних джерелах. Кошовий ота­ман П. Калнишевський в усній народній творчості. Свідчення про поширення освіти та навчання у братських школах. Киево-Могилянська ака­демія. Найвидатніші митці української культури XVIII ст. Г. Сковорода.

Наш край.

Називає причини появи козацтва та Запорозької Січі, знає звичаї козацького товариства, основні поняття, хронологію, історико - географічні назви історичних діячів, основні події Визвольної війни українського народу 1648-1657 рр. , про Козацьку державу другої половини ХУІІ ст. , гетьманів І. Мазепу ,

П.Полуботка , П.Калнишевського,

про діяльність Києво – Могилянського колегіуму , про події краю в епоху козацтва.

Знаходить на карті місця подій , територію Гетьмащини. Стисло характеризує історичних осіб на підставі тексту , висловлювати своє ставлення до них. Переказує історичний текст . Порівнює за допомогою вчителя історичні факти і події.

Формувати загальне уявлення про Запорозьку Січ, як козацьку республіку, вміння знаходити на карті місце поселення козаків , розташування Запорозької Січі, стисло характеризувати побут козаків.

Формувати вміння працювати з історичною картою , називати основний понятійний апарат теми , тлумачити його , підбирати факти для доведення тверджень, хронологію подій, вміння виступати перед аудиторією, вести словник історичних термінів, навички роботи з історичними джерелами .

Сприяти розвитку логічного та критичного мислення у дітей, вміння визначати належність зображених на ілюстраціях історичних пам'яток до козацької доби, порівнювати їх з попередньою епохою .

Корекція емоційно-вольової сфери. Виховувати дітей на кращих прикладах історичних діячів.

1

Узагальнення

1

Те Тематичне оцінювання

7

Тема 4. УКРАЇНА В XIX—XX ст.

Українські землі під владою Російської та Ав­стрійської імперій. Освіта. Університети. І. Кот­ляревський, Т. Шевченко. «Руська трійця».

В. Антонович, І. Франко, Леся Українка в на­ціонально-культурному житті другої половини XIX — поч. XX ст. Меценатство.

Україна у Першій світовій війні. Пісні ук­раїнських січових стрільців.

Відродження Української держави в 1917— 1920 рр., Центральна Рада. М. Грушевський.

Свідчення про встановлення більшовицької вла­ди в Україні. Україна в СРСР. Індустріалізація та колгоспна система.

Голодомор 1932—1933 років

Велика Вітчизняна війна (1941—1945 рр.) — ос­новна складова Другої світової війни. Кіно- та фото­документи про війну. Свідчення про життя населен­ня України в роки окупації (за матеріалами історії рідного краю). Партизанський рух. Визволення Ук­раїни. Пам'ятники героям боротьби та жертвам вій­ни (за матеріалами історії рідного краю). Нагороди ветеранів Великої Вітчизняної війни. Відбудова.

Україна у 50—80-ті роки XX століття. Завер­шення формування території сучасної України. Досягнення і проблеми. Уроки Чорнобильської трагедії. Освіта. Наука. Культура.

Наш край.

Показує на карті територію України, декілька найбільших міст, областей.

Знає про національний рух в українських землях І половини ХІХ ст, життя і творчість Т.Шевченка, розуміння його ролі в історії нашого народу; називає важливі події, стан українського національного руху в другій половині ХІХ ст., діяльність громад , заходи російського уряду спрямовані на придушення діяльності українських громадських організацій;

події першої світової війни на українських землях , Української революції;

події , що відбувалися в Україні у міжвоєнний період та воєнний періоди; національний рух 60-х років ХХ ст., його характер , особливості; події краю в 50-80 роки ХХ ст. Переказує історичний текст за планом. Складає план розповіді про подію, дає повну відповідь на історичне питання .

Вдосконалювати навички самостійної роботи з історичною інформацією , аналізу фактів і подій , вміння працювати з картою, таблицею, аналізувати історичні документи . Розвивати уміння роботи з картою, таблицею, схемами , встановлювати логічні зв'язки .

Формувати навичок роботи з текстом підручника, вміння розрізняти, аналізувати, систематизувати історичну інформацію, складати характеристики історичних постатей у тому числі краю.

Вдосконалювати навички роботи з текстом підручника , історичними джерелами, порівняння, розрізнення та оцінки історичних фактів.

Прививати любов до творчості видатних українських письменників, заохочувати учнів до читання творів цих письменників.

1

Узагальнення

1

Тема 5. УКРАЇНА СУЧАСНА

Розпад СРСР. Незалежність України. Консти­туція України як основний закон держави. Тери­торія, населення та національний склад, найбіль­ші міста. Державні символи України. Сучасна Україна у Європі та світі.

Знає основні події, пов'язані із проголошенням незалежності України, першими кроками розбудови держави. Називає основний закон України; державні символи України.

Показувати на карті територію України після проголошення незалежності у 1991 році.

Наводить приклади зі сфери науки, спорту, культури, де держава має певні здобутки .

Удосконалювати навички роботи по встановленню хронологічної послідовності прийняття важливих державотворчих документів.

Формувати навички самостійної роботи з текстом підручника , роботи з історичними фактами, картою.

Формувати патріотичні почуття до своєї Батьківщини, повагу до її символіки.

1

Тематичне оцінювання до тем 4 та 5

1

Підсумкове узагальнення

7 клас ( 35 годин )

1

ВСТУП (спільно з історією середніх віків)

Ознайомлення учнів із завданнями і струк­турою курсу. Методологія побудови підручника з предмета, додаткова навчальна література та електронні й Інтернет-ресурси, Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Критерії й засади тематичного, семестро­вого й річного оцінювання.

Що і як вивчає історія середніх віків. Хроно­логічні межі та періодизація середньовіччя. Се­редньовічна Україна.

Знає найбільш важливі етапи періоду, його хронологічні рамки .

Вміє складати логічну схему теми.

Розвивати вміння працювати з стрічкою часу , складання розповіді за схемою.

Удосконалювати навички роботи з навчальною літературою, історичними джерелами.

4

Тема 1. ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК КИ­ЇВСЬКОЇ РУСІ

Слов'яни під час Великого переселення наро­дів. Розселення племінних союзів східних слов'ян VIII—IX ст. на території України. Сусіди східно­слов'янських племен. Етнічні й державотворчі процеси в період утворення Київської Русі.

Походження назви Русь. Князювання Аскольда. Правління Олега. Князь Ігор. Походи проти Візантії.

Княгиня Ольга, її реформи. Прихід Святосла­ва до влади. Похід проти Хозарського каганату. Балканські походи.

Суспільний устрій Київської Русі у IX—X ст. Склад та заняття населення. Життя людей у селі. Міста і міське життя.

Знає і може стисло розповісти про те, як відбувався процес великого переселення народів , розселення племінних союзів східних слов'ян , їхніх сусідів ; формування території Київської Русі. Може пояснити походження назви Русь. Визначає хронологічні межі правління перших князів, внутрішню та зовнішню політику;

розвиток давньоруської держави в період князювання Ольги та Святослава ;

знати суть і значення розквіту Київської Русі в ІХ –ХІ ст., соціальне та господарське життя Київської Русі. Показує на карті основні напрями великого переселення слов`ян , розширення території Київської Русі , характеризує особистість та діяльність перших князів . Порівнює внутрішню і зовнішню політику держави . Наводить приклади зростання її могутності та міжнародного авторитету .

Розвиток навичок роботи з історичною, контурною картами, таблицями;

вміння характеризувати внутрішню та зовнішню політику київських князів ; аналізувати факти і

події, давати їм відповідну оцінку.

Поповнювати словник історичною термінологією.

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання

4

Тема 2. КИЇВСЬКА РУСЬ НАПРИКІНЦІ X — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XI ст.

Початок правління князя Володимира. Тери­торіальне зростання Київської Русі. Запровад­ження християнства як державної релігії. Внут­рішня і зовнішня політика Володимира.

Міжусобна боротьба між синами Володи­мира Великого. Утвердження Ярослава в Києві.

Розбудова Києва. «Руська правда». Церковне та культурно-освітнє життя. Відносини з іншими державами.

Політичний устрій. Основні верстви населен­ня. Феодальні відносини та землеволодіння. За­лежність селян і повинності. Розвиток сільського господарства, ремесел, торгівлі. Міста. Гроші. Повсякденне життя різних верств населення.

Виникнення та розвиток української мови та писемності. Школи. Усна народна творчість. Ар­хітектура. Малярство. Скульптура. Музична твор­чість.

Називає події Київської Русі в період правління князя Володимира, Ярослава Мудрого , зокрема закладення ним правових основ розвитку держави ; суть і значення розквіту Київської Русі , соціальне та господарське життя; культурну діяльність жителів давньоруського Києва періоду Я.Мудрого . Показує на карті територію Київської Русі за Володимира та Ярослава Характеризує князів як особистостей і державних діячів. Визначає історичне значення запровадження християнства.

Описує видатні пам'ятки культури; розповідає про виникнення східнослов'янської писемності, розвиток української мови.

Розвивати історико – аналітичне мислення , вміння заповнювати текстові таблиці, роботи з історичними картами, характеризувати історичних діячів, вміння користуватися правовими джерелами , аналізувати і робити висновки , складати хронологічні і текстові таблиці; вміння аналізувати історичні факти і події , оцінювати їхнє значення ; узагальнювати фактичний матеріал , робити висновки.

Формувати творчу уяву та історичні смаки.

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання

5

Тема 3. КИЇВСЬКА РУСЬ У ДРУГІЙ ПОЛО­ВИНІ XI — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIII ст.

Становище у державі за часів правління Ярославичів. Боротьба між Ярославичами за ки­ївський престол. Любецький з'їзд князів.

Посилення великокнязівської влади за Воло­димира Мономаха, його внутрішня і зовнішня політика. Правління Мстислава Володимирови­ча. Поява удільних князівств.

Політичний і соціально-економічний розви­ток Київського і Переяславського князівств сере­дини XII — першої половини XIII ст.

Політичний і соціально-економічний розви­ток Чернігово-Сіверського князівства середини XII — першої половини XIII ст. «Слово о полку Ігоревім» — історичне джерело і літературна па­м'ятка Київської Русі.

Політичний І соціально-економічний розвиток Галицького і Волинського князівств. Піднесення Галицького князівства за Володимира та Ярос­лава Осмомисла.

Освіта. Наука. Усна народна творчість. Книжні пам'ятки. Літописання. Архітектура та мистецтво.

Вчиться давати оцінку діяльності Ярославовичів та В.Мономаха, з´ясувати причини занепаду Київської Русі ; розуміє наслідки посилення Великокнязівської влади.

Називає причини роздробленості Київської Русі та наслідки цього процесу; розповідає про

процес утворення держави на Галицьких і Волинських землях, про роль особистості в історії .

Має уявлення про шлях розвитку духовної культури в Київській державі та Галицько- Волинському князівстві. Показує на карті територію князівств під час роздробленості Київської Русі.

Розвивати навички робити власні висновки , аргументувати їх, висловлювати власні

думки; вміння характеризувати історичну особу , продовжувати формувати навики роботи з історичними джерелами, встановлювати причинно – наслідкові зв´язки, вміння аналізувати історичні факти

та події, узагальнювати фактичний матеріал;.

характеризувати культурне надбання Київської Русі і порівнювати його з тогочасними пам'ятками Європи. Розвивати критичне мислення, вміння давати зважену оцінку історичним фактам.

1

Київська Русь в історії Європи. Узагальнення.

1

Тематичне оцінювання

5

Тема 4 .ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА

Утворення Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича. Боротьба синів Романа Мстиславича за відродження Галицько-Волин­ської держави.

Перший похід монголів на Русь. Вторгнення хана Батия на українські землі. Утворення Зо­лотої Орди.

Внутрішня та зовнішня політика князя Дани­ла Романовича. Коронація Данила. Наступники Данила Романовича.

Правління короля Юрія І. Останні галицько-волинські князі. Боротьба Польщі, Угорщини та Литви за землі Галицько-Волинської держави в 40—80-ті рр. XIV ст. Волинь за правління Любарта.

Особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави. Освіта. Літописання. Архі­тектура та образотворче мистецтво.

Історичне значення Галицько-Волинської держави в розвитку української державності.

Може розповісти про діяльність Галицького князя Романа Мстиславовича ; особливості організації

військових походів монголів на Русь в ХІІІ ст. і причини їхніх перших успіхів, причини поразки русько-половецьких військ на річці Калка. Визначає джерела мужності та героїзму русичів .

Має уявлення про Галицько-Волинську державу , як спадкоємницю традицій Київської Русі, розповідає про роль Данила Галицького в процесі державотворення, його внутрішню і зовнішню політику .

З'ясовує становище Галицько-Волинської держави за наступників Данила Романовича , визначає зовнішні і внутрішні причини занепаду ; відмічає особливості розвитку

освіти , літератури , архітектури , мистецтва , містобудування в період Галицько-Волинської держави . Показує на карті територію Галицько-Волинської держави , сусідніх країн , напрями походів монголів , місця найбільших битв .

Розвиток логічного мислення , уміння давати характеристику історичному діячеві .

Розвиток вміння роботи з історичною та контурною картами. Розвиток зв'язного мовлення.

Розвиток вміння складати хронологічні таблиці , аналізувати історичні факти і події. Оцінювати їх значення , визначати роль особистості в історичному процесі.

Удосконалювати вміння роботи з історичними джерелами , картами, аналізувати історичну інформацію , давати власну оцінку історичним подіям .

Формувати вміння давати стислу характеристику пам'яток культури , розкривати їх значення в історичному процесі , висловлювати власну думку , розвивати емоційну сферу.

Виховувати патріотизм та любов до своєї Батьківщини на кращих прикладах історичних діячів..

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання

Тема 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ВЕ­ЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА ІНШИХ ДЕРЖАВ (ДРУГА ПОЛОВИНА XIV ст. —XV ст.)

Поширення влади польського короля на Гали­чину і Великого князівства Литовського на інші

українські землі. Суспільно-політичний устрій Великого князівства Литовського. Кревська унія.

Політика Великого князя литовського Вітовта щодо українських земель. Повстання Свидри-гайла. Відновлення та остаточна ліквідація Київ­ського і Волинського удільних князівств.

Закарпаття під владою Угорщини. Буковина у складі Молдовського князівства. Завоювання Московською державою Чернігово-Сіверських земель.

Утворення Кримського ханату. Перехід крим­ських ханів у васальну залежність від Осман­ської імперії. Початок татарських походів на ук­раїнські землі та їх наслідки.

Соціальна структура суспільства. Панівні верстви населення, їхнє повсякденне життя. Князь Костянтин Острозький. Становище духів­ництва та церковні відносини.

Сільське господарство. Становище і повсяк­денне життя селянства. Зростання міст. Магде­бурзьке право. Міське населення та його спосіб життя. Розвиток ремесел та торгівлі.

Особливості розвитку культури українських земель в другій половині XIV ст. — XV ст. Ос­віта. Юрій із Дрогобича. Початок українського книговидання. Швайпольт Фіоль. Літописання. Архітектура й містобудування. Малярство та книжкова мініатюра.

Знає причини боротьби Польщі , Угорщини та Литви за Галицько-Волинські землі , має уявлення про відмінності , які існували на українських землях , що перебували під владою Польщі та Литви . Знає причини, умови та наслідки Кревської унії.

Переказує про входження та становище земель Галицько-Волинської держави у складі Литви та Польші , пояснює причини входження Південно – Західної Русі до складу іноземних держав.

Знає про утворення Кримського ханату, його залежність від Османської імперії , причини та наслідки татарських походів на українські землі, називає особливості соціальної структури українського суспільства ,

причини та характер змін у господарському житті; процес подальшого закріпачення селянства. Показує місце Магдебурського права в житті українських міст , наслідки до яких призвели розвиток ремесла і торгівлі .

Визначає історичні умови і стан розвитку культури , значення мови , яка залишається духовною опорою нації, характеризує основні досягнення в галузі культури. Показує на карті території держав , до складу яких увійшли українські землі , місця найвідоміших подій , територію Кримського ханства .

Розвивати вміння характеризувати становище українських земель у складі Литовської держави , аналізувати і узагальнювати історичні явища та події , визначати їх причини та передумови ; встановлювати причинно – наслідкові зв'язки , працювати з історичною та контурними картами ;

аналізувати історичні джерела , робити підсумки ; заповнювати текстові таблиці ; аргументувати власну

думку, розвивати комунікативні навички .

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання

8 клас ( 52 години )

8

ВСТУП

Ознайомлення учнів із завданнями і струк­турою курсу. Методологія побудови підручника з предмета, додаткова навчальна література та електронні й Інтернет-ресурси. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Критерії й засади тематичного, семестро­вого й річного оцінювання.

Нова доба в історії України: хронологічні рамки, розмаїтість підходів. Становище україн­ських земель у складі різних держав в XVI ст.

Тема 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В XVI ст.

Соціальна структура українського суспіль­ства та економічне життя. Князі, пани й дрібна шляхта. Становище непривілейованих груп на­селення. Виникнення українського козацтва.

Передумови Люблінської унії. Люблінський сейм 1569 р. Суспільно-політичні зміни в укра­їнських землях після Люблінської унії.

Реформаційні та контрреформаційні рухи в Україні. Православні братства. Львівська брат­ська школа.

Становище церкви. Розвиток полемічно літератури. Церковні собори в Бересті 1596 р., утво­рення греко-католицької церкви.

Виникнення Запорізької Січі. Д. Вишневецький. Життя та побут козаків.

Військове мистецтво козацтва! Утворення ре­єстрового козацтва. Повстання 1591—1596 рр.

Умови розвитку культури. Розвиток україн­ської мови. Шкільництво. Острозька академія. Рукописна книга та книговидання. Літописання.

Архітектура й містобудування. Образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво.

Визначає хронологічні межі та періодизацію цього етапу в історії України, показує на карті територіальні зміни українських земель у складі різних держав . Характеризує зміст та процеси , що відбулися в цей період, політичне, економічне та соціальне становище українських земель у ХУІ ст.; особливості становища української православної церкви в ІІ половині ХУІ ст.; пояснює причини та наслідки виникнення українського козацтва, причини та наслідки Люблінської унії.

Оцінює діяльність єзуїтів та православних братств, наводить приклади діяльності останніх, Визначає зміст та значення Берестейської церковної унії.

Характеризує господарську діяльність та звичаї козаків , визначає особливості військово – політичної організації козацтва,

особливості військового мистецтва козаків . Пояснює причини та наслідки перших козацьких повстань. Визначає їх місце в українському національно - визвольному русі.

Називає умови та стан розвитку культури в Україні. Характеризує розвиток освіти , книгодрукування та літописання,

розвиток української архітектури , образотворчого та ужиткового мистецтва ХУІ поч. ХУІІ ст.

Розвивати методи пошуку потрібної інформації з підручника та додаткових джерел, вміння працювати за схемами , таблицями , встановлювати причинно – наслідкові зв´язки , вміння аналізувати й узагальнювати історичні явища та події , визначати їх причини та передумови ,

вміння аналізувати історичні джерела , на їх основі робити певні висновки та узагальнення , визначати суть та значення історичних подій , вміння висловлювати та аргументувати свою точку зору , уміння аналізувати текстові історичні джерела , робити висновки узагальнення, давати характеристику історичним діячам і визначати їх роль в

історії , уміння визначати суть історичних явищ та подій , їхні причини та значення, уміння самостійно працювати з різними джерелами інформації: на конкретних прикладах духовної культури розкрити характерні риси українського народу;

формувати естетичні смаки.

Удосконалювати уміння працювати в групах.

Формування умінь розчленовувати і поетапно засвоювати історичний матеріал; корекція пізнавальної діяльності (аналіз, синтез, узагальнення тощо).

1

Узагальнення

І

Тематичне оцінювання

6

Тема 2. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У ПЕРШІЙ ПО­ЛОВИНІ XVII ст.

Зростання магнатського землеволодіння. По­ширення фільварків. Розвиток товарного вироб­ництва. Міста. Становище селян та міщан.

Вплив Берестейської унії на церковне життя в Україні. Становище церков.

Морські походи козаків. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний. Участь українського козацтва у Хотинській війні.

Козацько-польський збройний конфлікт 1625 р, «Тарасова ніч». Повстання І. Сулими. Національ­но-визвольне повстання 1637—1638 рр.

Митрополит Петро Могила. Шкільництво. Утворення Києво-Могилянської академії. Літе­ратура. Книговидання.

Театр. Література. Музика. Архітектура та образотворче мистецтво.

Називає основні ознаки економічного розвитку українських земель у першій половині ХУІІ ст.

Визначає особливості соціально – економічного і політичного становища українців, вплив Берестейської унії на церковне життя в Україні. Характеризує становище греко – католицької та православної церков після Берестецької унії.

Визначає наслідки участі козаків у Хотинській війні . Характеризує політичну, військову та просвітницьку діяльність П.Конашевича - Сагайдачного .

Визначає причини , хід , наслідки повстань 20-30 рр. ХУІІ ст., умови розвитку української культури І половини ХУІІ ст. Характеризує розвиток освіти , книгодрукування та літератури, українського мистецтва І пол. ХУІІ ст. Показує на карті українські

воєводства , Речі Посполитої та територіальні зміни, що відбулися в зазначений період.

Розвивати вміння аналізувати й узагальнювати фактичний матеріал , виділяти головне на основі джерел інформації, вміння аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, вміння давати розгорнуту характеристику історичним діячам і визначати їх місце в історії., аналізувати історичні документи і на їх основі робити висновки,

вміння узагальнювати історичні явища та події , порівнювати їх , визначати їх суть , причини і значення , вміння самостійно працювати з підручником , таблицею , іншими джерелами інформації і на їх основі робити висновки та узагальнення.

Формування умінь застосовувати теоретичні знання з метою самостійного засвоєння фактів, минулого і сьогодення (пам´ятка, план-орієнтир, алгоритм):

]

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання

7

ТемаЗ. ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗ­ВОЛЬНОЇ ВІИНИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ XVII ст. ВІДРОДЖЕННЯ УКРА­ЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

Передумови Національно-визвольної війни. Богдан Хмельницький, його сподвижники.

Битви на Жовтих Водах, під Корсунем та Пилявцями. Визвольний похід українського війська в Галичину. Програма розбудови Української ко­зацької держави.

Збаразько-Зборівська кампанія. Укладення ЗборІвської угоди. Берестецька битва. Іван Бо-гун. Білоцерківський мирний договір.

Заснування козацької держави — Війська За­порізького. Політичний та адміністративно-те­риторіальний устрій Української гетьманської держави. Фінансова система та судочинство. Ук­раїнська армія.'Зміни в соціально-економічному житті українського народу.

Молдовські походи Б. Хмельницького. Батозька битва. Жванецька облога. Внутрішньо- і зовнішньополітичне становище Гетьманщини наприкінці 1653 р.

Українські землі в системі міжнародних від­носин. Місце Гетьманщини в міжнародних від­носинах тогочасної Європи. Зовнішня політика Гетьманщини. Відносини між Українською дер­жавою і Московією.

Українсько-московський договір 1654 р. Во­єнні дії в 1654—1655 рр.

Визначає причини та передумови національно – визвольної війни, складає історичний портрет Б.Хмельницького.

Показує напрямки найважливіших козацьких походів під час національно – визвольної війни, місця найголовніших битв.

Визначає хронологічну послідовність основних подій.

Характеризує основні події національно – визвольної війни 1650-1651 рр. , пояснює їхнє значення , політичний , адміністративно – територіальний устрій, армію, фінансову та судову системи Української гетьманської держави, а також називає зміни, які відбулися в соціальному житті українців. Характеризує діяльність Б.Хмельницького у розбудові Гетьманщини, основні воєнно-політичні події національно-визвольної війни у 1652-1653 рр. , дає їм історичну оцінку;

міжнародне становище та зовнішню політику Української гетьманської держави , визначає її місце в міжнародних відносинах тогочасної Європи , відносини з Кримським ханством , Молдовою , Москвою .

Пояснює причини підписання українсько – московської угоди 1654 року, аналізує її зміст. Визначає зміни політичного та економічного становища українців після підписання Переяславського договору., хронологічну послідовність основних подій.

Розвивати вміння аналізувати і порівнювати історичні джерела, зіставляючи історичну інформацію , робити висновки, узагальнення , виділяти головне .

Удосконалювати вміння працювати з історичними джерелами, виділяти головне і другорядне; визначати значення історичних подій , висловлювати свою думку щодо них: працювати з історичними джерелами.

Поповнення словника історичною термінологією.

Удосконалення навичок систематизації, узагальнення та оцінювання історичного матеріалу; формування умінь використовувати раніше набуті знання, реалізувати міжпредметні зв´язки на уроках історії; розвиток просторового уявлення в процесі роботи з картою; розвиток активності і самостійності при виконанні пізнавальних завдань.

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання

7

Тема 4. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В 60—80-ті рр. ХУП ст.

Віденське перемир'я. Зміна зовнішньополі­тичної орієнтації Богдана Хмельницького. ДІЇ українського війська в Польщі 1656—1657 рр. Богдан Хмельницький — політик та дипломат. Становище в Українській державі після смерті Богдана Хмельницького.

Гетьман І. Виговський, його зовнішня та внутрішня політика. Гадяцька угода. Москов­сько-українська війна 1658—1659 рр.

Переяславський договір 1659 р. Чуднівська кампанія 1660 р. та укладення Слободи щенської угоди. Боротьба за владу на Лівобережній Ук­раїні. Андрусівське перемир'я.

Гетьман П. Дорошенко, його боротьба за об'єднання України. Чигиринські походи ту­рецько-татарського війська. Бахчисарайський мир. Занепад Правобережжя, його перехід під владу Польщі.

Адміністративно-територіальний устрій Лі­вобережної Гетьманщини. Органи влади. Заходи гетьманів щодо захисту державних інтересів Гетьманщини. Соціальний устрій.

Слобідська Україна в другій половині XVII ст. Заснування слобідських міст. Адміністративно-політичний устрій Слобідської України. Соці­альний устрій.

Запорізька Січ у складі Гетьманщини. Участь запорожців у війнах проти Польщі, Османської імперії та Кримського ханства. І. Сірко. Політика уряду Московії щодо Запорізької Січі.

Господарське, культурне та церковне життя в українських землях. Землеволодіння. Сільське господарство, ремесло, промисли, торгівля. Ста­новище церкви.

Характеризує основні воєнно-політичні події національно – визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої у 1656 –1657 рр. і дає їм історичну оцінку. Оцінює діяльність Б.Хмельницького. Визначає основні засади внутрішньої та зовнішньої політики гетьмана І.Виговського . Пояснює причини та наслідки Московсько – української війни 1658-1659рр. та укладення Гадяцького трактату .

Характеризує політичні події в Україні в другій половині ХУІІ ст. Дає оцінку гетьмануванню Ю.Хмельницького , П.Тетері , І.Брюховецького . Показує на карті території підвладні гетьманам Лівобережжя та Правобережжя, напрямок найважливіших походів, місця найголовніших битв.

Характеризує політичне становище Гетьманщини 60,80-х роках ХУІІ ст. Дає історичну оцінку діяльності гетьманів П.Дорошенка , Д.Многогрішного , І.Самойловича. Пояснює причини та наслідки укладення гетьманським урядами важливих угод з державами - сусідами .

Характеризує політичний та адміністративно - територіальний устрій Лівобережної та Слобідської України в ІІ половині ХУІІ ст. , називає основні стани населення. Показує на карті центри полків Лівобережної та Слобідської України , столиці Лівобережної Гетьманщини.

Характеризує становище Запорізької Січі у складі Гетьманщини у ІІ половині ХУІІ ст., показує напрямки найважливіших походів козаків, називає імена козацьких провідників

Характеризує господарське , церковне та культурне життя на українських землях у ІІ половині ХУІІ століття. Називає основні галузі економіки , визначає характер землеволодіння . Розповідає про становище церкви та особливості культурного розвитку .

Розвивати вміння працювати з історичними джерелами і на їх основі робити висновки та узагальнення , давати оцінку історичним подіям , вміння працювати з картою, аналізувати текстові історичні джерела і на їх основі робити певні висновки та узагальнення , давати характеристику історичним діячам, висловлювати свою

думку , встановлювати причинно – наслідкові зв´язки , висловлювати свою точку зору , аргументувати її .

Розвиток умінь порівнювати дві або більше події, виділяючи ознаки схожості та відмінності; групування, узагальнення образного історичного матеріалу за різними ознаками як умова формування історичних понять; збагачення активного словника історичною термінологією; формування умінь встановлювати синхронність історичних фактів та подій.

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання

6

Тема 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ

XVII — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИШ XVIII ст.

Гетьманщина наприкінці XVII — на початку XVIII ст. «Вічний мир». Перший Кримський похід. Обрання гетьманом І. Мазепи. Коломацькі
статті 1687 р. Зовнішня та внутрішня політика
гетьмана І. Мазепи.

Правобережна Україна наприкінці XVII — на початку XVIII ст. Відродження козацького уст­рою на Правобережній Україні. Повстання Се­мена Палія.

Україна в подіях Північної війни. Україн­сько-шведський союз. Воєнно-політичні акції російського царя проти українців. Полтавська битва. Гетьман Іван Мазепа в історії України.

Становище в Україні після Полтавської бит­ви. Наступ царату на українську культуру. Захо­ди щодо економіки Гетьманщини. Пилип Орлик і його Конституція.Гетьман Іван Скоропадський. Діяльність Ма­лоросійської колегії. Павло Полуботок. Віднов­лення гетьманства. «РішительнІ пункти». Геть­ман Данило Апостол, його реформи. Діяльність «Правління гетьманського уряду».

Особливості розвитку культури. Освіта І дру­карство. Києво-Могилянська академія. Розвиток літератури: поезія, богословські твори, літописна

та історична проза. Графіка. Живопис. Музика. Театр. Архітектура. Скульптура.

Характеризує політичне становище Гетьманщини наприкінці ХУІІ на початку ХУІІІ ст., визначає основні засади внутрішньої та зовнішньої політики І.Мазепи . Оцінює діяльність гетьмана. Дає характеристику І.Мазепі як людині і як політика.

Характеризує політичне становище Правобережної України наприкінці ХУІІ на початку ХУІІІ ст. Пояснює причини та наслідки повстання 1702-1704 років

Характеризує історичну постать С.Палія.

Визначає місце України. Пояснює причини повстання І.Мазепи проти Московського царя. Аналізує зміст українсько – шведського договору .

Визначає наслідки Полтавської битви для України та хронологічну послідовність основних подій .

Характеризує політичне становище в Україні після Полтавської битви. Дає характеристику діяльності гетьмана П.Орлика та аналізує зміст основних положень його Конституції. Оцінює діяльність українських гетьманів і старшини в її боротьбі за відновлення незалежності України .

На прикладі може доводити посилення колоніальної політики щодо України російського уряду після Полтавської битви . Характеризує діяльність гетьманів І.Скоропадського , П.Полуботка , Д.Апостола . Пояснює причини тимчасово відновлення гетьманства .

Визначає хронологічну послідовність основних подій .

Особливості та умови розвитку української культури кінця ХУІІ - першої половини ХУІІІ століття. Характеризує стан розвитку освіти , книгодрукування , літератури , архітектури , скульптури , живопису , музики та театру . Розпізнає та описує видатні культурні пам´ятки.

Розвинути вміння на основі аналізу джерел інформації, давати характеристику історичному діячу , осмислювати значення його діяльності, робити висновки, висловлювати власну точку зору , виділяти головне і другорядне, встановлювати причинно–наслідкові зв´язки.

Вчити культури спілкування, вміння досліджувати джерела правового характеру , здобувати з них потрібну інформацію , узагальнювати її робити висновки.

Розвиток умінь застосовувати доступні теоретичні відомості з історії з метою усвідомлення та оцінки історичних подій, фактів у часі в просторі; формування навичок самостійного орієнтування в історичних джерелах (за допомогою алгоритмізації), уміння зосереджувати стійку і вибіркову увагу на розповіді учителя, цілісно сприймати дії учителя, аналізувати їх, порівнювати, узагальнювати, довільно запам´ятовувати, пригадувати, уявляти і відтворювати на репродуктивному і продуктивному рівнях.

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання

5

Тема 6. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ДРУГІЙ ПО­ЛОВИШ XVIII ст.

Гетьман Кирило Розумовський, його діяль­ність. Остаточна ліквідація гетьманства. Діяль­ність П. Румянцева на Лівобережній Україні. Ска­сування козацького устрою на Слобожанщині. Ліквідація решток автономного устрою Гетьман­щини.

Соціально-політичне та економічне становище на Правобережній Україні. Розгортання гайда­мацького руху. Коліївщина. М. Залізняк. Зміни у політичному становищі правобережних земель.

Соціально-політичне та економічне станови­ще в Галичині, на Буковині та Закарпатті. ОпришкІвський рух. Поділи Речі Посполитої. Зміни у % політичному становищі західноукраїнських земель.

Адміністративно-територіальний поділ та ос­воєння запорізьких земель Нової (Підпільненської) Січі. Ліквідація Запорізької Січі. П. Калнишевський. Доля запорожців після ліквідації Запорізької Січі. Заселення Південної України. Кримське ханство в XVIII ст. Приєднання Криму до Росії.

Особливості розвитку культури в другій по­ловині XVIII ст. Освіта. Внесок Киево-Могилянської академії в культурно-освітній розвиток. Книговидання та розвиток літератури. Розвиток філософських Ідей. Г. Сковорода. Природничі науки. Музика. Театр. Архітектура. Скульптура. Графіка. Живопис. Повсякденне життя.

Пояснює причини тимчасово відновлення та остаточного скасування гетьманства . Оцінює діяльність останнього гетьмана К.Розумовського . Визначає наслідки ліквідації Гетьманщини та її місце в історії України . Показує на карті територіальні зміни, які відбулися внаслідок ліквідації козацького адміністративно – територіального устрою на Лівобережжі та Слобожанщині.

Пояснює причини національно – визвольної боротьби на Правобережжі, показує на карті території , охоплені національно-визвольним рухом, називає імена його ватажків. Визначає хронологічну послідовність основних подій .

Характеризує соціально – політичне та економічне становище західно – українських земель у другій половині ХУІІ ст. Визначає причини національно – визвольного руху на Західній Україні. Показує на карті територію охоплену національно – визвольним рухом , територіальні зміни, що відбулися внаслідок трьох поділів Польщі.

Характеризує становище Нової Січі у другій половині ХУІІІ століття. Може дати оцінку кошовому отаману П.Калнишевському. Пояснює причини та наслідки ліквідації Запорозької Січі , визначає місце та історичне значення українського козацтва,

особливості розвитку української культури в другій половині ХУІІІ століття. Характеризує розвиток освіти , літератури , науки , мистецтва.

Оцінює діяльність поета та філософа Г.Сковороди. Доводить, що Києво-Могилянська академія була однією із найвпливовіших центрів освіти , науки , видавничої справи.

Розвивати вміння працювати з джерелами інформації, робити висновки , узагальнення, визначати причинно – наслідкові зв´язки ,

вміння та навички аналізувати і систематизувати матеріал , вміти виділяти головне і другорядне .Зіставляти інформацію з різних джерел , робити висновки .

Працювати з джерелами інформації , давати характеристику історичним діячам , встановлювати причинно - наслідкові зв´язки , вміння працювати з картою, аналізувати та систематизувати матеріал .

Продовження формування в учнів навичок структуроване історичного матеріалу у логічні схеми та опорні конспекти; формування інтелектуальних навичок шляхом поєднання усного і письмового висловлювання, включаючи здатність сформувати власну думку; формування стійких навичок оперування основними історичними поняттями та уявленнями з даного розділу; формування пізнавального інтересу до вивчення історії України.

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання

9 клас ( 52 години )

1

ВСТУП

Ознайомлення учнів із завданнями і струк­турою курсу. Методологія побудови підручника з предмета, додаткова навчальна література та електронні й Інтернет-ресурси. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Критерії й засади тематичного, семестро­вого й річного оцінювання, проведення держав­ної підсумкової атестації (за вибором учнів).

Розподіл території України між двома імпе­ріями на Східну (Російську) і Західну (Австрійську). Україна в умовах загальноєвропейської кризи аграрно-ремісницької цивілізації. Утвердження індустріального суспільства. Українське національне відродження. ;

Знає завдання і структуру курсу; дає загальну характеристику стану українських земель наприкінці ХУІІІ -у першій половині ХІХ ст.

Показує на історичній карті території розселення українців наприкінці XVIII - на початку XIX ст., територіальні зміни, співставляє їх із сучасними кордонами України.

Формувати вміння співвідносить процеси , які відбулися на землях України із загальноєвропейськими тенденціями історичного руху.

Розвиток чуттєвого пізнання і пізнання раціонального; продовження формування в учнів навичок структурування історичного матеріалу у логічні схеми та оперні конспекти.

6

Тема 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РО СІЙСЬКОЇ ТА АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЙ НАПРИКІНЦІ XVIII — У ПЕРШІЙ ТРЕТИ­НІ XIX ст.

Українські землі у складі Російської імперії: адміністративно-територіальний устрій та регіо­нальний поділ. Національне та соціальне стано­вище українського населення. Проникнення буржуазних рис життя у побут мешканців міста і села. Життя великих міст.

Включення західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії: адмщістративно-територіаль- ; ний устрій та регіональний поділ. Політика ав­стрійського уряду щодо українців. Національне та соціальне становище українського населення. Змі- , ни у побуті, стилі та традиціях життя міста і села.

Вплив міжнародних відносин на землі Укра­їни в першій третині XIX ст. Україна в росій­сько-турецькій війні 1806—1812 рр. Україна в планах Наполеона та російсько-французькій вій­ні 1812 р. Місце України в російсько-турецькій війні 1828—1829 рр. Азовське козацьке військо.

Початок національного відродження. Націо­нальна ідея в суспільно-політичному русі України. «Історія русів». Заходи українського дворянства щодо відновлення автономії України. Місія В. Кап-ніста в Берліні. Новгород-Сіверський гурток. Укра­їнське культурне відродження на Слобожанщині.

Поширення ідей Просвітництва у Західній Україні. Пробудження національного життя. Ук­раїнська національна ідея в середовищі греко-ка-толицьких священиків. «Руська трійця».

Масонство в Україні. Україна в програмних до­кументах декабристів. Повстання Чернігівського пол­ку. Польське повстання 1830—1831 рр. і Україна.

Дає загальну характеристику стану українських земель у складі російської імперії . Знає адміністративно - територіальний та регіональний устрій , соціальне становище, , соціальний та національний склад західно – українських земель .Доводить колоніальний характер політики австійського уряду щодо українців . Показує роль реформи Марії – Терезії та Йосипа ІІ , їх роль в розвитку економічного й суспільного життя Галичини та Буковини.

Характеризує місце України в системі міжнародних відносин на початку ХІХ ст.,

процес розвитку національної ідеї в суспільно – політичному русі України першої половини ХІХ століття та внесок її видатних представників .

Називає причини і наслідки поширення західно – європейських ідей в Україні .

Знає причини створення масонських лож в Україні, аналізує діяльність декабристів в Україні та історичне значення декабристського руху. Доводить , що Польське повстання 1830-1831 років мало антиколоніальний та антифеодаольний характер .

Формувати уміння і навички аналізувати історичні документи, читати схеми , діаграми, складати розгорнутий план питання, рецензувати відповіді однокласників , робити повідомлення , складати тематичні таблиці , уміння і навички роботи з картою , складання та читання історичних таблиць , підготовка повідомлень на історичну тему.

Формувати вміння аналізувати історичні документи ., складати короткі історичні довідки та виступати з ними , навички ораторського мистецтва.

Відпрацьовувати вміння і навички складати і виступати з короткими історичними довідками , а також з невеликими доповідями.

Корекція емоційно-вольової сфери - впевненості в своїх діях, віри в успіх виконуючої роботи.

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання

7

Тема 2. СОЩАЛЬНО-ЕКОНОМГЧНЕ ЖИТТЯ НАРОДУ ТА УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬ­НИЙ РУХ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст.

Сільське господарство і аграрні відносини в українських землях.

Початок промислової революції. Формування фабрично-заводської промисловості. Створення за­лізниць. Міста. Розвиток внутрішньої торгівлі. Зрос­тання морських портів. Місце України в зовнішній торгівлі Російської імперії. Кооперативний рух.

Повсякденне життя українців у селі та місті. Соціально-економічне становище українського населення під владою Австрійської та Російської імперій і соціальні рухи. Форми й характер про­тесту козаків, селян та військових поселенців. Селянські виступи під проводом У. Кармелюка. «Київська козаччина». Селянські виступи в Га­личині, Буковині, Закарпатті.

Утворення Кирило-Мефодіївського братства. Програмні документи й громадсько-політична діяльність братчиків. Місце Т. Шевченка в укра­їнському національному відродженні.

Національно-визвольний рух на західноукра­їнських землях під час революції ї 848—1849 рр. в Австрійській імперії. Зв'язки діячів українського руху з лідерами чеського і південнослов'ян­ського відродження. Утворення та діяльність Го­ловної руської ради. Українське питання на Слов'янському з'їзді у Празі. Участь українців у виборах до австрійського парламенту.

Характеризує процес занепаду кріпосницьких та зародження ринкових відносин в Україні в першій половині ХІХ ст. Доводить, що російський царизм намагався зміцнити феодально – кріпосницьку систему господарювання в Україні. Розповідає про особливості повсякденного життя українців під владою австрійської та російської імперій , причини, наслідки, форми й характер національно – визвольної боротьби.

Характеризує процес розвитку національної ідеї в суспільно – політичному русі України першої половини ХІХ ст. , діяльність першої української політичної нелегальної організації- Кирило – Мефодіївського братства , участь Т.Шевченка у братстві .Аналізує програмні документи організації.

З´ясовує причини розгортання революції 1848-1849 рр. на західноукраїнських землях, знає роль Головної Руської ради в розгортанні національно – визвольного руху .

Формувати вміння й навички аналізу соціально – економічного стану України ,

розвивати вміння порівнювати соціально – економічний розвиток українських земель , характеризувати передумови , причини , форми , характер і наслідки протесту різних верств населення.

Формувати вміння аналізувати історичні документи , робити повідомлення на історичні теми, складання плану , текстуальних таблиць .

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання

3

Тема 3. ДУХОВНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ НАПРИКІНЦІ XVIII — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст.

Особливості розвитку культури. Капіталізація і її вплив на культуру. Освіта. Відкриття вищих і середніх навчальних закладів. Наука. Видатні вчені.

Нова українська література і театр як відобра­ження тенденцій суспільного розвитку. Т. Шев­ченко, І. Котляревський, Г. Квітка-Основ'яненко, П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка, П. Куліш.

Музика, образотворче мистецтво і архітек­тура в пошуках українського мистецького стилю.

Традиційно-побутова культура у селі та місті. Антагонізм міста і села. Релігійне життя. Доля української жінки.

Називає особливості розвитку культури України , основні досягнення в галузі літератури , театру ,

музики , обраотворчого мистецтва , архітектури , особливості традиційно побутової культури села і міста , розвиток релігійного життя і долю української жінки .

Характеризує особливості розвитку освіти і науки .

Формувати уміння і навички складати і читати текстуальні таблиці, виступати з повідомленнями, самостійної роботи з історичними джерелами.

Усвідомити значення творчості видатних українських письменників для розвитку культури України.

1

Узагальнення. Тематичне оцінювання

3

Тема 4. НАШ КРАЙ НАПРИКІНЦІ XVIII — В ПЕРШІЙ ПОЛОВИШ XIX ст.

Особливості адміністративно-територіально­го устрою та регіональний поділ краю. Етнічний та соціальний склад населення.

Господарське життя: стан сільського госпо­дарства, промисловості та торгівлі. Соціальне становище та соціальні рухи. Повсякденне життя мешканців краю.

Духовне життя: вірування, звичаї, традиції, побут. Вплив національного відродження на сві­домість місцевого населення. Особливості роз­витку культури.

Характеризує особливості розвитку історії краю в першій половині ХІХ століття , показавши її в контексті долі українських земель в складі Російської імперії, господарське життя краю , соціальне становище та соціальні рухи ,

духовне життя краю , вплив національного відродження на свідомість місцевого населення. Знає особливості розвитку культури України.

Формувати вміння і навички здобувати історичні знання з літератури , експозиції краєзнавчого музею, з газетних матеріалів , виступати з повідомленнями на історичні теми, описувати духовне життя місцевого населення , порівнювати з аналогічними явищами та процесами на інших територіях України, хронологічно співвідносити події та процеси в краї з подіями і процесами вітчизняної та європейської історії.

1

Узагальнення. Тематичне оцінювання

5

Тема 5. МОДЕРНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В СЕРЕДИНІ — У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХГХ ст.

Вплив аграрної реформи 1848 р. на розвиток економіки у західноукраїнських землях. Селян­ська реформа в Наддніпрянській Україні. Зміни в сільському господарстві. Капіталізація. Ринкові відносини.

Поширення вільнонайманої праці. Розвиток промисловості. Особливості індустріалізації в Ук­раїні. Розвиток міст і сіл. Розширення внутріш­нього ринку. Торгівля. Українські підприємці.

Реформи адміністративно-політичного уп­равління 60—70-х років XIX ст. у підросійській Україні. Зміни у соціальній структурі суспіль-хггва. Суперечливі процеси модернізації повсяк­денного життя. Доля української жінки. Початок трудової еміграції.

Може характеризувати вплив аграрної

реформи 1848 року на розвиток економіки в західно-українських землях, економічний розвиток України в пореформений період;

характеризувати вплив селянської реформи в Наддніпрянській Україні на її соціально - економічний розвиток і політичне становище.

Формування вміння встановлювати причинно – наслідкові зв´язки , уявлення про реформи , як про явище , що викликане глибокими соціально – економічними причинами і має далекосяжні наслідки , навички роботи з тестами , документами , виступати з повідомленнями .

1

Тематичне оцінювання

5

Тема 6. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ РУХ В УКРАЇНІ У ДРУГІЙ ПОЛОВИШ XIX ст.

Початок громадівського руху наїгрикінці 50-х — в 60-ті рр. Заснування та діяльність Київської та інших громад. Журнал «Основа». В. Антонович. Валуєвський циркуляр.

Основні течії суспільно-політичного руху 50— 60-х рр. на західноукраїнських землях: москвофіли та народовці. Культурно-освітнє товариство «Про­світа». Польське повстання 1863—1864 рр. і Україна.

Відродження громадівського руху в 70-х — 90-х рр. Стара Київська громада. «Південно-Західний відділ Російського географічного това­риства». «Київський телеграф». М. Драгоманов. Емський указ. Російський громадсько-політич­ний рух народників в українських землях.

Діяльність галицьких народовців у другій половині 70-х — 90-ті рр. Розгортання руху наро­довців на Буковині та в Закарпатті.

Радикальний рух у Галичині. «Новоерівська» політика народовців. Утворення першої політичної партії в Україні (РУРП). Іван Франко. Утво­рення УНДП та УСДП. Самостійницька позиція партій Західної України.

Може виділити основні напрями суспільно – політичного життя в Україні в ІІ половині ХІХ ст. і їх роль у формуванні національної самосвідомості українців, довести колонізаторський характер політики російського царизму щодо України. Називає причини і особливості пожвавлення суспільно – політичного руху, доводить реакційну діяльність течії москвофілів .

З´ясовує напрями суспільно – політичного життя в Україні в другій половині ХІХ ст. , їх роль в формуванні національної свідомості українців:причини зародження національної течії в суспільному русі на західноукраїнських землях , виділяє спільне завдання в діяльності народовців Буковини та Закарпаття .

Називає нові риси, що внесла в суспільно – політичний рух діяльність І.Франка , М.Павлика , О.Терлецького .

Формувати вміння , складати історичний портрет визначних діячів суспільно – політичного життя , вміння аналізувати розвиток національно – визвольного руху на західно – українських землях у ІІ половині ХІХ століття .

Поглиблювати вміння складати хронологічні таблиці , конспект , статистичні графіки , виступати з повідомленнями.

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання

4

Тема 7. ДУХОВНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ В ДРУ­ГІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст.

Особливості розвитку культури. Освіта. Не­дільні школи в Наддніпрянській Україні. Від­криття вищих навчальних закладів.

Наука. Наукові товариства і видатні вчені. М. Грушевський — видатний представник укра­їнської історичної науки.

Література. Драматургія. Архітектура та міс­тобудування. Живопис. Музика, Українські підприємці-благодійники.

Становлення та консолідація української на­ції. Фольклор та декоративно-ужиткове мистецт­во. Повсякденне життя: звичаї, традиції, побут. Зміни у житті українських жінок. Особливості релігійного життя. Перешкоди на шляху консо­лідації української нації.

Виділяє загальні закономірності та особливості розвитку культури в Україні в ІІ половині ХІХ століття. Аналізує стан розвитку освіти, науки , внесок в історичну науку М.Грушевського , стан розвитку літератури , драматургії , архітектури , живопису , музики., досягнення української традиційно побутової культури Розповідати про діяльність українських меценатів .

Продовжувати формувати уміння і навички складати текстуальні таблиці, робити відгук на повідомлення однокласника,

давати історичний портрет особи ,

складати і працювати за текстуальними таблицями .

1

Тематичне оцінювання

3

Тема 8. НАШ КРАЙ У ДРУГІЙ ПОЛОВИШ XIX ст.

Особливості модернізації регіону і краю в дру­гій половині XIX ст. Вплив адміністративно-те­риторіальних реформ 60—70-х рр. XIX ст. на систему управління краю. Етнічний і соціальний склад мешканців. Переселенські рухи.

Господарське життя: особливості розвитку ринкових відносин у сільському господарстві краю, промисловий переворот. Повсякденне жит­тя різних верств місцевого населення.

Духовне життя: вірування, звичаї, традиції, побут. Вплив національно-визвольного руху на свідомість місцевого населення. Особливості розвитку культури.

Характеризує особливості розвитку історії краю в другій половині ХІХ століття , показавши її в контексті долі українських земель в складі Російської імперії. Здобуває історичні знання з літератури , краєзнавчого музею.

Характеризує господарське життя краю, соціальне становище та соціальні рухи .

Характеризує духовне життя краю , вплив національного відродження на свідомість місцевого населення. Знає особливості розвитку культури.

Формувати вміння і навички здобувати історичні знання з літератури , краєзнавчого музею. Формувати вміння і навички здобувати історичні знання з газетних матеріалів , виступати з повідомленнями на історичні теми .

Описувати духовне життя місцевого населення , порівнювати з аналогічними явищами та процесами на інших територіях України. Хронологічно співвідносить події та процеси в краї з подіями і процесами вітчизняної та європейської історії.

1

Підсумкове оцінювання

4

Резервний час

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ . ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ ( ІНТЕГРОВАНИЙ КУРС )

6 клас ( 70 год.)

1

Ознайомлення учнів із завданнями і структу­рою курсу та підручником.

Вступ до історії стародавнього світу. Пе­ріодизація історії людства. Своєрідність епохи Стародавнього світу як першого періоду в історії людства. Історичні джерела. Відлік часу в історії.

Пояснює , що вивчає історія стародавнього світу; дає визначення поняття ;

“ цивілізація “ , “ ера “ , “ старий стиль “ , “ новий стиль“; називає види історичних джерел; пояснює з якою метою людство звертається до вивчення стародавньої історії.

Називає види календарів.

Формувати уявлення про хронологічні межі та предмет історії стародавнього світу .

Розвивати навички лічби років до нашої ери.

6

Тема 1. ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ ЗА ПЕРВІСНИХ ЧАСІВ

Виникнення людини. Залюднення Європи. Ос­новні теорії походження людини. Поява пралюдей, їх розселення на території Європи і, зокрема, на Україні.

Освоєння давньою людиною теренів Європи. Зміни природних умов. Найвідоміші стоянки на території Європи і, зокрема, на Україні.

Поява людини сучасного типу.

«Людина розумна»: розселення, зовнішній виг­ляд. Життя та заняття.

Виникнення рільництва і скотарства. Криза мисливства. Перші землероби та скотарі. Форму­вання суспільства і влади. Зародження ремесла. Найдавніші металурги. Розвиток громади. Пер­вісні системи влади.

Перші землероби та скотарі на території України. Трипільська археологічна культура. Господарство, побут і духовне життя носіїв три­пільської культури. Скотарі степу.

Культура та вірування людей за первісних часів. Поява знань, їх прикладний характер. Поява мистецтва та релігійних вірувань.

Називає основні передумови появи людини, характеризує основні заняття найдавніших людей , визначає й пояснює відмінності між найдавнішою і сучасною людиною, роль праці у становленні сучасної людини .

Пояснює, як зміни природнього середовища вплинули на зміни життя людини ; чим відрізнявся кроманьйонець від неандертальця; дає визначення понять

“ родова община“, “племя“, “матріархат”;, характеризує роль кроманьйонця в еволюції людини . Розповідає про виникнення землеробства , скотарства і ремесла. Визначає причини переходу від родової общини до сусідської. Працює з історичними схемами. Простежує зв´язок між розвитком знарядь праці, удосконаленням господарства й формуванням нових відносин між людьми.

Розповідає про трипільську культуру - найдавнішу цивілізацію на території України .

Простежує зв´язок між природними умовами і розвитком людського суспільства .

Формувати вміння встановлювати відмінні та подібні риси , порівнюючи “ людину вмілу “ , і “ людину прямоходячу “ ; формувати навички встановлювати причинно – наслідкові зв´язки , роботи з історичною схемою.

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання

5

Тема 2. ДАВНІЙ ЄГИПЕТ

Утворення Єгипетської держави. Природно-географічні умови Єгипту. Ніл. Населення. Об'єд­нання Єгипту. Влада і культ фараона. Будівницт­во пірамід.

Господарське і повсякденне життя. Суспіль­ство. Зрошувальне землеробство. Повсякденне життя. Ремесла. Структура суспільства. Органі­зація виробництва.

Розквіт Давньоєгипетської держави. Перетво­рення Єгипту в могутню державу в середині II тис. до н. е. Реформа Ехнатона. Війни Рамзеса II з хет-тами. Занепад Єгипту наприкінці II тис. до н. е.

Релігія, міфологія, культура Давнього Єгип­ту. Давньоєгипетські міфи. Найдавніші культи. «Суд Озіріса». Релігія в житті єгиптян. Писем­ність і освіта. Наукові знання. Література. Архі­тектура та мистецтво.

Описує природні умови та розташування Стародавнього Єгипту, називає основні заняття стародавніх єгиптян , пояснює яким чином виникла майнова нерівність у єгиптян .

Розповідає про утворення єдиної держави в Єгипті. Пояснює з якою метою створюється держава. Називає основні періоди історії Стародавнього Єгипту, розповідає про релігійну реформу Ехнатона; про релігійні вірування в Стародавньому Єгипті, окремі міфи. Дає визначення терміну “ культура“, називає галузі культури, має уявлення про розвиток писемності, наукових знань, літератури , архітектури, мистецтва в стародавньому Єгипті.

Удосконалювати навички роботи з підручником , у групах , інтерактивного вивчення нового матеріалу . Набувати навичок складання узагальнюючих таблиць.

Розвиток зв´язного мовлення.

1

Узагальнення

І

Тематичне оцінювання

5

Тема 3. ПЕРЕДНЯ АЗІЯ

Найдавніші держави Дворіччя. Давній Вави-лон. Природа І населення Дворіччя. Тигр і Євф­рат. «Міста-держави» III тис. до н. е. Піднесення Вавилона. Хаммурапі та його закони. Господар­ське і повсякденне життя. Суспільство. Міфи.

Ассирія. Ассирія в П тис. до н. е. Утворення та розквіт Ассирійської імперії. Загибель Ассирії.

Фінікія. Фінікійські «міста-держави». Фіні­кійські мореплавці. Заснування колоній.

Давньоєврейське царство. Заселення євреями Палестини, виникнення Ізраїлю та Іудеї. Царство Давида і Соломона. Рух пророків. Палестина під іноземним пануванням.

Халдейське царство. Утворення Халдейсько­го царства. Розбудова Вавилона. Завоювання Вавилонії персами. Перська держава. Природа та населення Іран­ського нагір'я. Виникнення Перської держави. Царювання Дарія І. Загибель Перської держави.

Кіммерійці та скіфи на території сучасної України. Кіммерійці. Скіфи: розселення, заняття, духовний світ. Скіфо-перські війни. Велика Скіфія.

Характеризує природно – кліматичні умови Дворіччя . Називає основні міста - держави Месопотамії. Визначає роль писаних законів в організації життя суспільства . Дає визначення понять “ імперія “ , “ загарбницька війна “ , “ колонія“ Дає моральну оцінку загарбницьких воєн і завойовницької політики . Називає основні заняття жителів Фінікії. Має уявлення про Біблію – письмове джерело з історії Стародавнього Сходу, релігійну святиню і визначну пам´ятку культури. Розповідає про утворення, розквіт і занепад Халдейського царства, виникнення, розвиток і занепад перської держави ,поселення кіммерійців, скіфів на території сучасної України.

Удосконалити навички роботи з історичною картою, складання історичних схем , встановлення причинно – наслідкових зв´язків , порівняння однотипних історичних явищ ; розвивати навички групової роботи .

Набувати навики роботи з історичним джерелом , навики роботи із заповнення порівняльної таблиці .Розвивати вміння порівнювати однотипні явища в історії різних країн .

1

Узагальнення

4

Тема 4. ДАВНІ ІНДІЯ І КИТАЙ

Давня Індія. Природно-географічні умови Ін­дії. Найдавніша цивілізація в долині Інду. Прихід аріїв. Поява цивілізації в долині Гангу. Госпо­дарське та повсякденне життя. Держава Ашоки. Варни і касти.

Релігія та культура Давньої Індії Найдавніші культи. Буддизм. Індуїзм. Куль­тура.

Давній Китай. Природно-географічні умови. Господарське та повсякденне життя. Давньоки­тайські імперії. Велика китайська стіна. Релігія та культура Давнього Китаю Міфи та релігійні уявлення. Конфуцій І кон­фуціанство. Культура.

Має уявлення про природно – кліматичні умови і географічне розташування Індії , розповідає про основні етапи освоєння людиною півострова Індостан, релігійні погляди в Стародавній Індії. Називає галузі культури , що розвивалися в Індії в найдавніший час. Визначає особливості суспільного устрою Індії. Характеризує природно – кліматичні умови і географічне положення Китаю, визначає передумови появи держав у Китаї . Називає основні події історії імперії Цінь та імперії Хань. Робить висновок, що держава, яка не дбає про своїх громадян, може загинути від рук повсталого народу . Називає основні напрямки розвитку релігії та культури Стародавнього Китаю .

Удосконалювати навички встановлення взаємозв´язку між географічним розташуванням і господарським розвитком країни .Формувати навички визначення загальних закономірностей і особливостей у розвитку стародавніх держав . Удосконалювати навички роботи з текстом підручника й історичною картою, порівняння однотипних історичних явищ оформлення результатів роботи у вигляді таблиць.

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання до тем 3 та 4

6

Тема 5. ГРЕЦІЯ ВII — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ І тис. до н. е. ,

Природа й населення Давньої Греції Природа та географічне положення Балканського півострова І островів Егейського моря.

Населення Давньої Греції та довколишніх земель. Мінойська палацова цивілізація

Перекази про найдавнішу історію Греції. Ар­хеологічне відкриття мінойської цивілізації, її основні центри. Розквіт і занепад мінойської па­лацової цивілізації.

Ахейська палацова цивілізація

Перекази про ахейців. Археологічне відкрит­тя ахейської цивілізації, її основні центри. Роз­квіт і занепад ахейської палацової цивілізації.

Греція в ХІ—УІ ст. до н. е.

Давньогрецьке суспільство за поемами Гомера. Господарське життя. Військова організація та організація влади. Поява писаних законів у Гре­ції. Грецька тиранія. Велика грецька колонізація.

Давня Спарта

Виникнення спартанської держави. Закони Лікурга. Соціальний та державний устрій Спарти. Посилення Спарти у другій половині VI ст. до н. е.

Утворення Афінської держави

Міфи про давню історію Аттики. Об'єднання Аттики. Закони Драконта. Реформи Солона. Ти­ранія в Афінах. Повалення тиранії і завершення формування афінської держави.

Називає перші осередки цивілізації в Європі . Переказує зміст найбільш відомих міфів Стародавньої Греції. Розповідає про релігійні уявлення стародавніх греків, порівнює релігійні вірування греків та інших стародавніх народів . Має уявлення про зміст поем Гомера” Ілліада“ та “Одіссея“, вміє оцінювати визначні літературні пам´ятки Стародавньої Греції. Має цілісне уявлення про розвиток Греції у ІІ на початку І тисяч. до н.е. Визначає причини занепаду ахейської цивілізації; особливості розвитку Спарти , а також причини, що їх зумовили. Простежує шляхи формування основ афінської демократії. Знає нову термінологію, що характеризує політичний устрій Афін .

Удосконалювати навички роботи зі схемою , в групах, з підручником. Застосування знань , отриманих під час уроків і роботи з додатковою літературою. Розвивати вміння порівнювати релігійні вірування греків та інших стародавніх народів , установлення причинно – наслідкових зв´язків Формувати вміння висловлювати власну думку та відстоювати її.

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання

5

Тема 6. ГРЕЦІЯ В V—IV ст. до н. е.

Греко-перські війни

Перське вторгнення в Грецію. Марафонська битва. Похід Ксеркса. Саламінська битва. Пер­ший Афінський морський союз.

Розквіт афінської демократії

Утвердження демократії в Афінах за Перікла. Політичний устрій. Афінське суспільство. Основ­ні принципи афінської демократії, права і обо­в'язки громадянина. Пелопоннеська війна.

Побут, традиції і господарювання греків. Грецька культура

Повсякденне життя, звичаї й традиції старо­давніх греків. Сім'я та шлюб, виховання дітей. Грецька економіка. Релігія. Міфи про богів та героїв. Основні релігійні центри. Релігійні свя­та. Олімпійські ігри. Виникнення науки. Літера­тура і театр. Ораторське мистецтво. Архітектура, скульптура.

Античні міста-держави у Північному Причорномор "і. Найголовніші міста-колонії. Суспільне, господарське та духовне життя у колоніях.

Називає причини й основні події греко – перських воєн. Відзначає сильні і слабкі сторони афінської демократії. Пояснює, чому правління Перікла називають “ золотою добою “ Афін . Називає причини , основні події та наслідки для Афін Пелопоннеських воєн. Називає фактори , що вплинули на формування культури Стародавньої Греції. Розповідає про досягнення грецької науки , філософії, літератури, театру, історії в стародавній період , мистецтва. Називає

причини й основні напрямки грецької колонізації. Розповідає про грецькі колонії , що виникли на території Північного Причорномор´я сучасної України .

Удосконалювати навички роботи в групах , вміння встановлювати причинно – наслідкові зв”язки , роботи з підручником , складання узагальнюючих таблиць , виділяти фактори , що визначити успішний розвиток грецьких колоній .

1

Узагальнення

3

Тема 7. ЕЛЛІНІЗМ

Криза грецької державності та піднесення Македонії

Політична роздробленість Греції і усобиці в середині IV ст. до н. е. Посилення Македонії за часів Філіппа II. Підкорення Греції Македонією.

Східний похід Олександра Македонського

Перебіг Східного походу, основні битви. Створення держави Олександра Македонського.

Елліністичні держави в IV—II ст. до н. е. Ел­ліністична культура

Утворення та розквіт елліністичних держав. Суть еллінізму. Культура і наука.

Знає про розташування й основні етапи формування держави в Македонії. Називає причини встановлення в Греції влади Македонії. Розповідає про походи Александра Македонського. Визначає причини невдачі східного походу Александра. Називає елліністичні держави, їх суспільний устрій і культуру, усвідомлює роль грецької науки і мистецтва в розвитку культури елліністичних держав .

Розвивати навички складання плану пункту параграфа , складання узагальнюючих таблиць , вміння формулювати власну думку про А.Македонського . Удосконалювати навички встановлення причинно – наслідкових зв´язків .

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання до тем б та 7

3

Тема 8. ДАВШИ РИМ У VIII—І ст. до н. е.

Природні умови Італії та виникнення Риму

Природа і населення АпеннІнського півост­рова. Виникнення Рима та правління царів.

Римська республіка V—середини III ст. до н. е.

Римська республіка; організація влади, суспіль­ство. Господарювання римлян. Боротьба плебеїв і патриціїв у Римі. Завоювання Римом Італії. Бо­ротьба Риму за панування в Середземномор'ї. Римська республіка. II—І ст. до н. е.

Війни Риму в Східному Середземномор'ї. Суспільно-політична боротьба в Римі. Римське суспільство II—І ст. до н. е. Диктатура Сулли. Перший тріумвірат.

Описує природні умови Італії, визначає їхній вплив на розвиток господарської діяльності населення Апеннінського півострова , передає зміст легенди про заснування Рима , пояснює походження назви міста. Знає державний устрій ранньої Римської республіки. Визначає причини швидкого зростання впливу Рима в Італії. Має уявлення про суперництво між Римом і Карфагеном про Пунічні війни та їхні наслідки . Пробує висловити власну думку про методи здобуття, переваги, які застосовував Рим. Розповідає про організацію римської армії в епоху республіки, називати провінції, якими володів Рим у ІІ столітті до нашої ери. Розповідає про устрій Римського суспільства у ІІ столітті до нашої ери і суперечності, що склалися в ньому. Називає причини кризи Римської республіки , в І ст. до н.е., хід і наслідки повстання рабів під проводом Спартака.

Удосконалювати навички роботи з історичною картою . Набувати навичок визначення причин і приводів історичних подій . Удосконалювати навички роботи зі схемою . Розвивати вміння характеризувати республіканський лад Риму.

1

Узагальнення

5

Тема 9. ПАДІННЯ РЕСПУБЛІКИ ТА РАННЯ ІМПЕРІЯ

Диктатура Гая Юлія Цезаря

Встановлення диктатури Гая Юлія Цезаря. Другий тріумвірат і загибель республіки.

Римська імперія в І—II ст. н. е.

Принципат Августа. Правління династії Юліїв-Клавдіїв і Флавіїв. Династія Антонінів.

Римська релігія та культура

Римська релігія. Культура доби республіки. Культура імператорського Риму. Література. Ос­новні архітектурні пам'ятки. Мистецтво.

Місто Рим і життя його мешканців

Життя столиці. Побут римських громадян, їх­ні звичаї та традиції. Римська сім'я та виховання дітей.

Виникнення християнства

Початкова історія християнства. Ісус Христос. Перші християнські громади. Ставлення римських імператорів до християн.

Називає політичних діячів Риму часів падіння республіки, розповідає перебіг політичної боротьби, оцінює вплив особистості на долю держави. Має уявлення про поступове перетворення Римської республіки на Римську імперію. Дає оцінку ролі політичного діяча у розвитку держави. Знає про основні напрями розвитку господарства і суспільного життя Римської імперії в І –ІІ ст. н.е. Розповідає про правління окремих римських імператорів , про основні досягнення римської культури, визначає ступінь впливу грецької цивілізації на розвиток культури римлян і вияви самобутності римської культури . Розповідає про життя і побут римлян , сімейні традиції та систему виховання, порівнює побут простих і знатних римлян, звичаї та традиції давнини із сучасним життям . Називає передумови виникнення і перші кроки християнства, найбільш важливі аспекти вчення.

Удосконалити навички порівнювати однотипні історичні явища на прикладі першого і другого тріумвіратів , навички роботи над формуванням понять , складанням порівняльних таблиць , оцінювання впливу особистості на долю держави , вміння давати характеристику історичної особи . Формувати своє ставлення до вчинків і дій героїв історичних подій . Удосконалювати навички складання схем , роботи з текстом підручника у ході складання плану , роботи в групі , порівняння.

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання до тем 8 та 9

4

Тема 10. ПІЗНЯ РИМСЬКА ІМПЕРІЯ

Римська імперія у III ст. н. е.

Кризові явища в Римській імперії. «Солдат­ські» та «сенатські» імператори. Вторгнення варварів. Пізня Римська імперія IV—V ст. н. е. Реформи Діоклетіана І Константина. Римська імперія в IV ст. н. е. Християнська церква

Оформлення церковної організації. Констан­тан І Великий, його політика щодо християнства. Перші собори. Християнство як державна релігія Римської імперії.

Падіння Західної Римської імперії Варвари і Рим. Захоплення Риму варварами. Утворення «варварських королівств».

Називає вияви кризи в Римської імперії в ІІ – ІІІ ст. нашої ери, має уявлення про особливості політичного життя імперії в досліджуваний період, визначає причини , зміни тактики римлян у бротьбі проти

варварів . Називає вияви кризи в Римській імперії в ІІ – ІІІ ст. нашої ери, виділяє особливості політичного життя імперії в досліджуваний період, визначає причини зміни тактики римлян в боротьбі проти варварів. Називає зміни, що відбулися в управлінні Римської імперії в ІУ –У ст. нашої ери , причини низької результативності реформ , проведених Діокведіаном і Константином в епоху Пізньої імперії . Має уявлення про останні десятиліття існування Західної Римської імперії. Знає основні напрями подальшого розвитку варварських держав , утворених на території Римської провінції.

Вдосконалювати навички встановлення причинно – наслідкових зв´язків; порівняння однотипних історичних явищ.

1

Узагальнення

3

Тема 11. ДАВНІ СЛОВ'ЯНИ ТА ЇХНІ СУ­СІДИ

Слов'яни напередодні Великого переселення народів

Історичні джерела з історії слов'ян. Прабать­ківщина слов'ян. Суспільне, господарське життя і духовний світ давніх слов'ян.

Сусіди давніх слов ян

Римський період грецьких міст-держав Пів­нічного Причорномор'я. Боспорське царство. Пізні скіфи на Дніпрі та в Криму. Сармати. Готи та гуни на теренах України.

Слов яни під час Великого переселення наро­дів. Напрямки розселення слов'ян. Витоки укра­їнського народу.

Називає історичні джерела з історії

слов´ян , характеризує господарське життя і духовний світ давніх слов´ян . Розповідає про грецькі міста держави Північного Причорномор´я, сарматів , готів і гунів. Показує на карті напрямки розселення слов´ян на карті.

Розвивати вміння працювати з історичною картою, встановлювати причинно – наслідкові зв´язки.

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання до тем Юта 11

2

Узагальнювальне повторення

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

7 клас ( 35 годин )

ВСТУП

Ознайомлення учнів із завданнями і структу­рою курсу. Побудова підручника з предмета, до­даткова навчальна література та електронні за­соби навчання. Форми та методи організації нав­чальної діяльності на заняттях із курсу. Критерії й засади тематичного, семестрового й річного оцінювання.

Поняття «Історія середніх віків». Хроноло­гічні межі й періодизація історії середніх віків. Спадщина середньовіччя. Джерела.

Визначає хронологічні рамки історії середніх віків, характеризує основні джерела середньовічної історії, висловлює власне судження , щодо необхідності вивчення історії середніх віків .

Розвивати вміння визначати місце історії середніх

віків , пізнавальний інтерес до вивчення історії.

6

Тема 1. НАРОДЖЕННЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО СВІТУ, ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО РОЗВИТКУ

Народження середньовічної Європи.

Римський і варварський світи в середині І тисячоліття. Франкська держава Меровінгів. Держава Каролінгів. Загибель імперії Карла Великого, утворення держав середньовічної Європи.

Людина в середньовіччі Взаємодія людини та природи. Склад і рух населення. Внутрішня колонізація.

Середньовічне європейське суспільство Феодалізм. Основні суспільні стани. Усклад­нення суспільної структури з появою міст. Сім'я, жінка в суспільстві.

Держава в середньовічній Європі Середньовічне королівство. Феодальна роз­дробленість. Станова монархія. Право і суд.

Європейське середньовічне місто Виникнення міст. Населення та зовнішній вигляд міста. Боротьба міст за самоврядування. Ремесло, цехи. Торгівля та лихварство. Городя­нин — людина нового типу.

Господарське та повсякденне життя в се­редньовічній Європі. Сільське господарство. Розвиток техніки. Жит­ло і хатнє начиння. Феодальний замок. Транс­порт і шляхи сполучення. Зброя та військове спо­рядження. Одяг і прикраси. їжа та напої.

Стисло розповідає про життя та діяльність Меровінгів, показує на історичній карті територію варварських королівств, що виникли після розпаду Західної Римської імперії , імперію Карла Великого. Називає причини загибелі наймогутнішої Західно – Європейської держави .

Пояснює, як впливали природньо-кліматичні умови на розвиток господарської діяльності людей у середньовічччі . Характеризує населення середньовічної Європи .

Називає стани середньовічного суспільства в Європі , визначає місце кожного стану в суспільстві , розповідає про особливості та традиції сім'ї в середні віки .

Називає характерні риси станової монархії , розповідає про середньовічне королівство ,

характерні риси цехового ремесла . Розповідає про населення та зовнішній вигляд середньовічного міста

Називає технічні пристрої , якими користувалися в середні віки. Описує житло . Розповідає про устрій феодального замку і спорядження рицаря. Визначає відмінності в одязі селянина і феодала.

Розвивати вміння встановлювати наступність та взаємозв´язки у розвитку античної та середньовічної цивілізації, роботи з історичною схемою та хронологічною картою.

Продовжити розвивати навички встановлювати причинно-наслідкові зв´язки формувати цілісне уявлення про середньовічну цивілізацію.

Розвивати уміння узагальнювати фактичний матеріал та виділяти характерні риси історичних явищ , порівнювати устрій античних і середньовічних держав формувати навички складання відповіді за текстом підручника., порівнювати античні і середньовічні міста , висловлювати власні судження на основі здобутої інформації.

розвивати вміння підготовки повідомлень за планом .

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання

4

Тема 2. РЕЛІГІЙНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТ­ТЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ

Релігія та церква в середньовічній Європі Релігія та церква в житті суспільства. Хрис­тиянство на початку Середньовіччя. Християні­зація Європи. Церква в V—XI ст. Церковний роз­кол 1054 р. Хрестові походи. Чернечі ордени. Папство у XII—XIII ст. Єресі та інквізиція. Церк­ва в XIV—XV ст.

Середньовічна культура Західної Європа Культура на початку середньовіччя. Схолас­тика. Школи та університети. Зародження дос­лідного знання, алхімія. Героїчний епос. Рицар­ська культура. Міська культура. Картина світу. Архітектура та мистецтво. Ранній гуманізм і Відродження.

Називає дати церковного розколу хрестових походів, показує на карті територію поширення православ'я та католицизму, напрямків хрестових походів, розповідає про їхні основні події, католицькі чернечі

ордени. Пояснює поняття "єретик" та "інквізиція".

Визначає визначні постатті Європейської культури, пояснює нові поняття , описує романський і готичний храми. Наводить приклади рицарської і міської культур.

Формувати уміння встановлювати причинно – наслідкові зв”язки , удосконалювати навики роботи в групах , розвивати уміння аргументувати власну думку , формувати навички щодо застосування технології критичного читання, ціннісні орієнтації , загальнокультурну компетентність учнів .

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання

7

1

ТемаЗ. ЄВРОПА. ВІЗАНТІЯ. АРАБСЬКИЙ СВІТ

Візантійська імперія

Народження Візантії. Правління ЮстинІана. Візантія в VII—XI ст. Іконоборство. Візантія в XII—XV ст. Візантійське суспільство, державне управління. Культура.

Арабський халіфатАравійський півострів і його населення. Доіс-ламські вірування арабів. Мухаммед і виникнен­ня ісламу. Об'єднання арабів. Халіфат за Омейя-дів і Аббасидів. Культура арабського світу.

Скандинавія

Нормани. Походи вікінгів. Виникнення скан­динавських держав. Країни Скандинавії в XII— XIII ст. Духовний світ північноевропейських на­родів.

Франція

Посилення королівської влади. Правління Філіппа IV Красивого. Початок Столітньої війни. Народні повстання. Подвиг Жанни д'Арк. Завер­шення Столітньої, війни і об'єднання Франції.

Англія

Англосаксонські королівства. Англія і вікінги. Нормандське завоювання країни. Перші План-тагенети. «Велика хартія вольностей». Англія в XIV—XV ст. Війна Червоної і Білої троянд.

Німеччина

Утворення Священної Римської імперії. Ім­перія і папство. Італійська політика німецьких імператорів. Німецький «наступ на Схід». Зміц­нення територіальних князівств. Утворення Швей­царського союзу. Німеччина в XIV—XV ст.

Країни басейну Середземномор 'я Італійські міські республіки. Папська область. Південна Італія та Сицилія. Арабська Іспанія. Реконкіста і утворення Іспанського королівства.

Називає дати, що вивчалися. Показує на карті територію Візантійської імперії за часів Юстиніана , територію поширення ісламу ,арабський халіфат , місця основних подій столітньої війни, на карті Папську область , найважливіші міста Італії , іспанське королівство. Пояснює нові поняття. Описує пам'ятки культури Візантії, двір Юстиніана, побут населення, пам´ятки ісламської культури, найбільші битви столітньої війни та подвиг Ж.Д`Арк..

Називає час походів вікінгів, утворення Данського, Шведського, Норвежського королівств. Показувати це на карті, описувати пам´ятки культури скандинавів.

Порівнює позиції Англії та Франції у столітній війні , їхні армії , політику Європейських держав , станової монархії Європейської країни. Наводить приклади взаємодії світської влади з папством. Висловлює судження щодо особливості розвитку Німеччини в середні віки .

Називає основні події історії країн басейну Середземного моря ІХ- Х Уст.

На підставі набутої інформації , розвивати вміння порівнювати історичні явища , які мали місце в різних державах .

Формувати вміння оцінювати , аналізувати факти , висловлювати судження щодо причин виникнення ісламу та впливу культури халіфату на Західну Європу .

Розвивати навики роботи з контурною картою та робота в групах; зв´язне мовлення, вміння розрізняти привид і причину історичного явища, порівнювати історичні процеси в різних європейських державах ,Характеризувати історичних осіб та висловлювати власні судження щодо їхнього внеску в розвиток французької держави .

Удосконалювати навички , встановлювати причинно – наслідкові зв´язки , розвивати критичне мислення,

навички, аналізувати та систематизувати

інформацію , робити висновки на основі отриманих фактів . Оцінювати діяльність історичних осіб.

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання

3

Тема 4. СЛОВ'ЯНИ ТА ЇХ СУСІДИ

Центральна та Східна Європа Перші держави західних слов'ян. Виникнен­ня слов'янської писемності. Чеське королівство. Ян Гус і гуситські війни. Угорщина. Польське королівство в X—XV ст. Велике князівство Ли­товське.

Північно-Східна Русь. Утворення та зміц­нення Московської держави

Володимиро-Суздальське князівство. Великий Новгород. Невська битва та Льодове побоїще. Монгольська навала, золотоординське іго. Поча­ток об'єднання руських земель навколо Москви. Повалення ira. Посилення Московської держави в XV ст. Суспільство. Державне управління. Пов­сякденне життя. Культура.

Туреччина

Перші турецькі держави. Утворення Осман­ської держави. Завоювання османських султанів у Європі та в Азії. Утворення Османської імперії.

Називає дати , що вивчалися. Показує на карті територію Чехії , Угорщини , Польщі , Великого князівства Литовського , перебіг Гуситських війн, територію Володимиро – Суздальського князівства , Московської держави у ХУ ст., Османської держави. Оцінює діяльність Яна Гуса та Яна

Жижки .

Описує пам´ятки культури Московської держави , побут , населення .

Називає час завоювань турків – сельджуків , утворення Османської держави , характерні риси державного управління , соціальної структури суспільства .

Формувати навики порівнювати історичні події та явища , робити узагальнення у вигляді схем , таблиць.

Удосконалювати навики , встановлювати причинно – наслідкові зв´язки , застосовувати технологію критичного мислення , розвивати самостійність вміння характеризувати історичного діяча; картографічні вміння .

3

Тема 5. ІНДІЯ. КИТАЙ

Імперія Гуптів. Делійський султанат. Касти, Общини. Релігійне життя. Звичаї та традиції. Наука і культура.

Китай

Китайська Імперія в III—XII ст. Монгольське іго. Китай після повалення монгольського ira. Суспільство, державне управління. Звичаї та тра­диції. Релігійне життя. Культура.

Називає час існування імперії Гуптів , Делійського султанату .

Показує на карті територію Делійського султанату та імперію Моголів, напрямки походів монголів, територію Китайської держави .Наводить приклади досягнень культури Індії.

Називає час правління династії Тан , повалення монгольського ярма в Китаї .

Порівнює культуру , релігію Індії та Китаю .

Удосконалювати навики встановлювати причинно – наслідкові зв´язки, формувати цілісне уявлення про середньовічну цивілізацію Сходу .

Розвивати навички порівнювати історичні процеси і явища , узагальнювати отриману інформацію у вигляді схем , таблиць.

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання до тем 4 і 5

3

Резервний час

8 клас ( 35 годин )

1

ВСТУП

Ознайомлення учнів із завданнями і структу­рою курсу. Побудова підручника з предмета, до­даткова навчальна література та електронні ре­сурси. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Критерії й засади тематичного, семестрового й річного оціню­вання.

Хронологічні межі й періодизація. Поняття Нового часу. Політична карта Європи. Народо­населення.

Визначає хронологічні межі та періодизацію цього етапу всесвітньої історії , характеризує зміст та процеси , що відбувалися в цей період. Показує на карті головні Європейські держави. Порівнює аграрне й індустріальне суспільства .

Формувати вміння роботи з хронологічною таблицею , історичною картою .

2

2

Тема 1. ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ: ЗУСТРІЧ ЦИВІЛІЗАЦІЙ

Відкриття європейців

Причини й передумови великих географіч­них відкриттів XV—XVI ст. Початок і перебіг основних відкриттів. Перша навколосвітня подо­рож. Доколумбові цивілізації Америки та народи Африки.

Завоювання Нового Світу. Конкістадори у Новому Світі. Перші колонії. Наслідки Великих географічних відкриттів. Нова картина світу

Тема 2 ЛЮДИНА РАННЬОЇ НОВОЇ ДОБИ

Матеріальний світ і суспільство. Людина і природа. Господарювання, мануфактури, капіта­лізм. Технічні вдосконалення. Зміни в суспіль­стві. Шлюб і сім'я, становище жінки.

Повсякденне життя Західної Європи Засоби комунікації, транспорт. Житло, хатнє начиння. Комфорт та санітарія. Харчування. Одяг. Прикраси. Косметика. Мода. Дозвілля.

Називає держави – учасниці Великих географічних відкриттів , причини великих географічних відкриттів .

Показує на карті основні Європейські держави й народи , основні географічні відкриття та напрямки подорожей

Європейців, нові торгові шляхи, доколумбові цивілізації Америки. Дає характеристику діяльності Христофора Колумба .

Порівнює життя людей раннього Нового часу та народів доколумбової Америки, станово – представницьку та абсолютну монархії , цехове та мануфактурне виробництво, соціальну роль різних верств населення. Аналізує причини і наслідки Великих географічних відкриттів .

Дає характеристику діяльності Е.Кортеса . Називає нові прошарки суспільства , причини зміни ролі католицької церкви .

Визначає особливості життя сільського і міського населення Західної Європи . Порівнює повсякденне життя жителів міста і села .

Розвивати зв´язне мовлення , вміння давати характеристику діяльності окремим мандрівникам ,вміння порівнювати , працювати з історичними документами , картою.

Формувати пізнавальні інтереси , вміння працювати з матеріалами підручника , документами .

2

ТЕМА 3 . РЕФОРМАЦІЯ І КОНТРРЕФОРМАЦІЯ

Реформація . Католицька церква на межі ХУ –ХУІ ст, Німеччина на передодні реформації . Німецький гуманізм. М.Лютер і початок реформації. Народна реформація . Від народження протестантизму до Аугсбурзького миру .

Поширення Реформації. Контреформація. Кальвінізм . Контрреформація. Орден Єзуїтів . Тридентський собор.

ТЕМА 4. ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКІ ДЕРЖАВИ В ХУІ – першій половині ХУІІ ст.

Франція . Зміни у суспільстві . Поширення Реформації . Релігійні війни. Генріх ІУ. Кардинал Ришельє.

Іспанія . Іспанія за Карла У . Повстання комунерос в Кастилії. Філіп ІІ. Приєднання Португалії до Іспанії.

Нідерланди. Нідерланди у складі Іспанської монархії. Початок національно – визвольного руху . В.Оранський . Народження республіки.

Англія. Зміни у суспільстві. Королівська Реформація. Єлизавета І . Прихід до власті династії Стюартів.

Міжнародні відносини. Характер міжнародних відносин . Тридцятилітня

війна , перебіг основних подій . Вестфальський мир. Наслідки війни.

Називає причини, хід та наслідки реформації в Німеччині , основні її напрямки та в країнах Європи.

Дає характеристику станам французького суспільства , економічного стану Франції. Пояснює причини посилення королівської влади, причини релігійних війн. Розповідає про основні події періоду , що вивчається.

Показує на карті іспанські колоніальні володіння , основні західноєвропейські держави. Описує двір іспанського монарха. Порівнює абсолютні монархії Франції та Іспанії.

Знає і називає причини, хід та наслідки революції в Нідерландах .

З´ясовує характер змін , що відбувалися в Англії; пояснює особливості створення англіканської церкви.

Розповідає про події тридцятилітньої війни. Висловлює судження щодо причин , характеру та значення тридцятилітньої війни.

Розвивати вміння аналізувати історичну інформацію, знаходити спільні та відмінні ознаки , аналізувати , систематизувати , порівнювати , набувати уміння лаконічно і логічно висловлювати думку

Формувати пізнавальні інтереси , здійснювати побудову повідомлення за алгоритмом, вміння встановлювати причинно – наслідкові зв´язки , висловлювати власну думку щодо подій , які вивчаються ;

вміння виділяти подібне і відмінне в абсолютних монархіях Франції та Іспанії , застосовувати та пояснювати нові терміни;

навички з виявлення причинно – наслідкових зв´язків , уміння давати коротку характеристику історичним діячам.

1

Узагальнення

.

1

Тематичне оцінювання

2

ТЕМА 5. Культура Західної Європи ХУІ – першої половини ХУІІ ст.

Мистецтво Високого відродження в Італії. Особливості доби високого відродження. Творчість Донато Браманте , Л.да Вінчі , Рафаеля Мікеланджело.

Північне відродження. Мистецтво Нідерландів. Мистецтво Франції . Мистецтво Німеччини .

Освіта і наука . Оновлення шкіл та університетів. Наукові знання . Політичні теорії . Марновірства . Література і театр . Мистецтво бароко. Утопії. Художня література . Драматургія і театр . Барокко.

Називає імена видатних митців та їхні найбільш відомі творіння епохи відродження, характерні риси мистецтва. Описує найвизначніші пам´ятки культури.

Визначає умови розвитку культури . Характеризує найвизначніші пам´ятки літератури, порівнює літературу епохи середньовіччя та відродження. Наводить приклади високого рівня розвитку науки.

Розвивати вміння працювати в групах , з таблицями , схемами , користуватися додатковою літературою .

3

1

Тема 6. ПОЛЬСЬКА ДЕРЖАВА І МОСКОВ­СЬКЕ ЦАРСТВО

Річ Посполита

Фільварково-панщинна система. Міста. Шля­хетська демократія. Утворення Речі Посполитої. Зовнішня політика, українські землі в складі Польщі. Релігійне життя Культура.

Московська держава Правління Івана IV Грозного. «Смутний час». Воцаріння династії Романових. Росія і українські землі. Культура.

Показує на карті територію Речі Посполитої , завоювання Івана ІУ . Порівнює релігійне життя в західноєвропейських країнах та у Речі Посполитій . Називає особливості державного ладу Речі Посполитої.

Встановлює хронологічну послідовність подій. Характеризує особливості

правління , реформи , державну владу за часів Івана ІУ .

Продовжити розвивати вміння працювати з документами , схемами історичною картою. Встановлювати причинно – наслідкові зв´язки , зіставляти однотипні процеси та явища в різних країнах світу .

1

Узагальнення

3

Тематичне оцінювання

1

Тема 7. КРИЗА СТАРОГО ПОРЯДКУ. ПОЧА­ТОК МОДЕРНІЗАЦІЇ

Англійська революція

Англія напередодні революції. Карл І. О. Кром­вель. Переворот 1668 р. Значення революції.

Промисловий переворот в Англії. Передумо­ви промислового перевороту. Техніка. Важка промисловість. Соціальні наслідки.

Франція. Абсолютизм за Людовіка XIV. Двір «Короля Сонце». Жан Батист Кольбер.

Тема 8. ДОБА ПРОСВІТНИЦТВА

Просвітництво і абсолютизм. Просвітниц­тво. Енциклопедисти. Наукові знання.

Австрія і Пруссія Освічений абсолютизм. Австрійська імперія Габсбургів. Реформи Марії Терезії та Йосипа II. Українські землі в складі Австрії. Прусське коро­лівство. Фрідріх II.

Культура

Живопис. Архітектура. Музика. Література і театр.

Встановлює хронологічну послідовність подій , порівнює діяльність Карла І , Карла ІІ та Якова ІІ, висловлює судження про причини, характер, та значення Англійської революції. Називає передумови промислової революції в Англії, її наслідки (описує технічні винаходи ХУІІІ століття , пам´ятки епохи просвітництва. Порівнює погляди Представників Просвітництва . Висловлює власні судження щодо значення доби просвітництва в історії людства . Характеризує розвиток Австрії та Пруссії , реформи освідченого правління . Оцінює діяльність монархів та розповідає про майстрів культури німецьких держав.

Вдосконалювати вміння встановлювати причинно – наслідкові зв´язки , снхронність історичних фактів та подій . Оцінювати діяльність історичної особи. Розвивати вміння самостійно працювати з текстом підручника та заповнювати таблицю , з історичним документом , працювати над порівняльною таблицею., вміння описувати пам`ятки епохи Просвітництва , виділяти схожі та відмінні риси в поглядах просвітителів, вміння спиратися на вже відомі факти .

РОСІЯ

Росія наприкінці XVII — в першій пол. XVIII ст.

Російська держава наприкінці XVII ст. Петро І та його реформи. Зовнішня політика Петра І, утворення імперії. Палацові перевороти.

Епоха Катерини II

«Освічене» правління Катерини II. Посилення кріпацтва. Російське дворянство. Українські зем­лі у складі Росії. Повсякденне життя. Культура.

Вміє встановлювати хронологічну послідовність подій. Показує на карті територіальні зміни Російської імперії в ХУІІ – ХУІІІ ст. Аналізує внутрішню та зовнішню політику Петра І . Описує повсякденне життя Росії ХУІІІ ст. Висловлює судження щодо мети та засобів реалізації зовнішньої та внутрішньої політики. Застосовує та пояснює на прикладі терміни та поняття. Порівнює політику Петра І та Катерини ІІ.

Вдосконалювати вміння працювати з історичними джерелами , текстами , текстуальними таблицями.

Вміння визначати в тексті головні історичні події.

СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ

Створення СІЛА. Англійські колонії в Пів­нічній Америці. Початок боротьби проти метро­полії, проголошення незалежності. Хід війни. Конституція США.

Встановлює хронологічну послідовність подій . Показує на карті англійські колонії в Північній Америці, визначаючи перебіг війни за незалежність. Описує становище англійських колоній у Північній Америці , найяскравіші події війни за незалежність. Порівнює економічний розвиток метрополій та колоній у Північній Америці , державний устрій США та Англії. Висловлює судження щодо причини , характеру та наслідків війни за незалежність. Аналізує “ Біль про права “ . Називати характерні ознаки “ Декларації незалежності та Конституції США. “ Наводить приклади особливостей демократичного устрою США.

Розвивати вміння коментувати уривки історичного тексту , працювати з

документами , пояснювати та застосовувати терміни та поняття .

Тематичне оцінювання

3

Тема 9. СХІДНИЙ СВІТ

Османська імперія. Персія. Османська імпе­рія. Зовнішня політика Османської імперії,- ту­рецько-українські відносини. Ослаблення Осман­ської імперії. Культура. Перське царство. Куль­тура.

Китай. Індія, Держава і суспільство. Китай і світ. Релігійне та культурне життя.

Держава Великих Моголів. Проникнення єв­ропейців у Індію, встановлення англійського во­лодарювання. Релігійне та культурне життя.

Показує на карті територію Османської імперії, Китаю та Індії

Називає особливості розвитку Османської імперії. Характеризує завойовницьку політику Османської імперії , особливості розвитку держави Великих Моголів. Аналізує особливості політики Сулеймана І.Розкриває відносини турків та Запорожських козаків. Наводить приклади досягнень культури в Османській імперії. Порівнює розвиток Китаю за часів династії Мін та Цін. Пояснює наслідки проникнення європейців в Індію , наводить приклади високого рівня розвитку культури Китаю та Індії. Застосовує і пояснює на прикладах терміни і поняття.

Вдосконалювати вміння працювати з історичними

текстами, таблицями, історичною та контурною картою.

Тематичне оцінювання

1

Резервний час

9 клас (35 год.)

1

ВСТУП.

Ознайомлення учнів із завданнями і струк­турою курсу. Побудова підручника з предмета, додаткова навчальна література та електронні ре­сурси. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Періодичність, критерії й засади тематичного, семестрового й річного оцінювання.

Світ наприкінці XVIII—у ХІХст.

Періодизація нової історії. Загальна характе­ристика змін у господарюванні, політичному житті, утвердження парламентаризму, розвитку духовної сфери суспільства, технічного прогре­су, змін у побуті людей та у їхньому світосприй­нятті.

Характеризує основні особливості розвитку світової цивілізації наприкінці ХУІІІ – у ХІХ ст. Визначає основні зміни в політичному , економічному , культурному житті провідних держав світу , розвиток духовного життя; зміни в побуті людей та їхній свідомості .

Формувати поняттєвий апарат, сприяти розширенню історичного мислення .

4

Тема 1. ВЕЛИКА ФРАНЦУЗЬКА РЕВОЛЮЦІЯ КІНЦЯ XVIII ст. ЄВРОПА У ПЕРІОД НАПО­ЛЕОНІВСЬКИХ ВГИН

Французьке суспільство наприкінці XVIII ст. Доба Просвітництва.

Причини та початок Французької революції. Декларація прав людини І громадянина. Консти­туція 1791 р.

Встановлення республіки. Якобінська дикта­тура. Термідоріанська реакція. Франція за Ди­ректорії. Бонапартистський переворот 1799 р. Наполеон Бонапарт.

Франція у період Консульства й Імперії. Ко­декси Наполеона. Війни Наполеона. Континен­тальна блокада. Російський похід Наполеона. Битви під Лейпцигом і Ватерлоо. «100 днів» На­полеона.

Територіальні зміни внаслідок Віденського конгресу. Утворення Священного Союзу.

Характеризує соціально – економічний і політичний розвиток Франції напередодні революції , обгрунтовує ідеологічні передумови революції. Характеризує події Великої французької революції, діяльність установчих і законодавчих зборів, наслідки революції. Дає оцінку якобінській диктатурі , директорії. Пояснює значення нових історичних термінів. Показує на карті кордони Європи наприкінці ХУІІІ на початку ХІХ ст. , державу Францію, найбільші її міста, походи Наполеона, місце основних битв, територіальний розподіл Європи згідно рішень Віденського конгресу. Дає характеристику Дантону , Робесп`єру , Наполеону .

Формувати вміння аналізувати історичні документи , складати порівняльні таблиці , використовувати матеріал підручника і додаткові джерела , навички порівняльного аналізу історичних документів . Удосконалювати вміння і навички , необхідні при роботі над оцінкою історичної особи,

Вміння працювати з історичною картою , як одним із джерел інформації., робити висновки на основі історичних документів, простежувати причинно – наслідкові зв´язки . Розвивати навички заповнення хронологічної таблиці .

5

Тема 2. ЄВРОПА В ДОБУ РЕВОЛЮЦІЙ 1848—1849 рр.

Політичне становище у Європі після Віден­ського конгресу. Національний і революційний рухи в Європі у 20-І рр. XIX ст.

Велика Британія у першій половині XIX ст. Перша парламентська реформа та її наслідки. Чартизм, перехід Англії до політики вільної тор­гівлі.

Франція у період Реставрації. Липнева рево­люція і Липнева монархія. Політична роздроб­леність Німеччини. Втрата своїх позицій Ав­стрією й посилення Прусії. Національна політика в Австрійській імперії.

Суспільно-політичні течії і рухи. Повстання декабристів у Росії. 0. Герцен. Слов'янофіли і західники.

Утопічний соціалізм і марксизм. К. Маркс. Комуністичний маніфест.

«Весна народів». Революція 1848—1849 рр. у Франції. Друга Республіка. Бонапартистський переворот 1851 р. і встановлення Другої імперії.

Загальна характеристика революцій у Німеч­чині, Австрії та Угорщині. Особливості револю­ції в Італії.

Причини поразки і наслідки революцій 1848—1849 рр.

Характеризує політичне становище в Європі після Віденського конгресу , структурні зміни , що відбулися в економіці Англії , внутрішню політику партії , консерваторів і лібералів , суть Чартиського руху ; особливості політичного та економічного розвитку Франції і Німеччини у першій половині ХІХ ст. Розкриває особливості, характер, хід, причини поразок і наслідки революції в Європейських країнах в 1848-1849 рр. Показує на карті країни Європи у першій половині ХІХ ст. , революційні і національно – визвольні рухи. Дає характеристику визначним особистостям цього періоду: королеві Вікторії, Луї Філіппу, Герцену.

Формувати вміння складати порівняльні таблиці , встановлювати причинно – наслідкові зв”язки , робити висновки , працювати з історичною картою , здійснювати порівняльний аналіз історичних процесів і суспільно - політичних течій . На основі конкретного сюжетного матеріалу розвивати особисте ставлення до історичних подій, діячів, процесі; вміння його висловити і відстоювати.

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання

4

ТемаЗ. ЄВРОПА Й АМЕРИКА У ДОБУ ОБ'ЄДНАННЯ Й МОДЕРНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬ­СТВА

Боротьба Пруссії і Австрії за переважання в Німеччині. Об'єднання Німеччини у 1871 р.

Перетворення Австрійської імперії на дуаліс­тичну монархію. Політична роздробленість Італії, піднесення П'ємонту. Два напрями боротьби за об'єднання Італії. Утворення Італійського королівства. Об'єд­нання Італії.

Вікторіанська Британія. Англія — «май­стерня світу». Утвердження лібералізму. Форму­вання ліберальної та консервативної партій. Дру­га парламентська реформа. Ірландське питання. Зовнішня політика Англії.

Утворення незалежних держав у Латинській Америці.

СІЛА у першій половині XIX ст. Особливості соціально-економічного розвитку. Доктрина Мон-ро та її реалізація. Громадянська війна 1861— 1865 рр. Реконструкція Півдня.

Характеризує процес та наслідки політичного об”єднання Італії та Німеччини. Пояснює особливості соціально - економічного розвитку Англії, причини і наслідки перетворення її на провідну економічну державу світу. Розкриває зміст колоніальної політики Англії. Дає характеристику визначним історичним особам: Бісмарку, Гарібальді, Лінкольну. Співвідносить і застосовує нові поняття і терміни .

Формувати вміння встановлювати причинно - наслідкові зв´язки , аналізувати програмні документи політичних партій , самостійно опрацьовувати текст підручника , порівнювати явища соціально – економічного життя країн в різні періоди історії , синхронно зіставляти процеси , які вивчаються .

6

Тема 4. УТВЕРДЖЕННЯ ІНДУСТРІАЛЬНО­ГО СУСПІЛЬСТВА У ПРОВІДНИХ ДЕРЖА­ВАХ СВІТУ

Формування індустріального суспільства у провідних державах Європи і в СІМА. Науково-технічна революція кінця XIX ст. та ЇЇ наслідки. Виникнення великих корпорацій і фінансово-промислових груп. Монополізація економіки. Нові класи і суспільні верстви. Перший і Другий Інтернаціонали. Жіночі й профспілкові організа­ції. Міграційні рухи. Утвердження демократії та громадянського рівноправ'я. Зростання ролі дер­жави у суспільно-економічному житті.

Криза Другої імперії у Франції. Франко-ні-мецька війна 1870—1871 ррЛга п наслідки. Гро­мадянська війна у Франції. Паризька комуна. Становлення Третьої Республіки. Політичні кри­зи 80—90-х рр. Формування Французької коло­ніальної імперії.

Німеччина у 1871—1900 рр. Конституція 1871 р. Внутрішня і зовнішня політика Отто фон Бісмарка. Німецька соціал-демократія. Перехід Німеччини до світової політики. Велика Британія в останній третині XIX ст. Втрата Англією промислового лідерства. Внут­рішнє становище. Ірландське питання. Криза класичного лібералізму. Тред-юніони.

СІМА у 1877—1900рр. Економічне піднесен­ня країни, зростання впливу великих корпорацій. Політичне життя, становлення антимонополь-ного законодавства. Расова політика, юридичне оформлення сегрегації на Півдні. Суфражизм. Робітничий рух.

Модернізація Російської імперії. Скасування кріпосного права. Зовнішня і колоніальна по­літика Російської імперії. Реформи Олександра П та їх наслідки. Росія у пореформений період. Особливості економічного розвитку. Формуван­ня нової соціальної структури. Внутрішнє ста­новище у країні. Народництво. Робітничий рух і формування соціал-демократії.

Доба Мейдзі в Японії. Крах політики самоізо­ляції. Реформування економічного та суспільно-політичного життя. Економічне зростання країни

Характеризує процес завершення формування індустріального суспільства у провідних державах Європи і США. Називає особливості економічного розвитку США , Франції , Німеччини , Великої Британії , Російської імперії , Японії, пояснює причини посилення нерівномірності економічного і політичного розвитку цих країн та наслідки цього явища. Показує на карті країни світу в останній третині ХІХ століття, хід франко – німецької війни. Дає характеристику визначним особистостям: Тьєру , Клемансо , Олександру ІІ . Співвідносить і застосовує нові поняття і терміни

Формувати вміння аналізувати історичні факти , взаємозв”язок подій , простежувати синхронність подій і процесів , проводити зіставлення матеріалу , що вивчається , робити висновки , працювати з історичними джерелами.

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання

4

Тема 5. ЗАВЕРШЕННЯ ФОРМУВАННЯ СВІ­ТОВИХ КОЛОНІАЛЬНИХ ІМПЕРІЙ. МІЖ­НАРОДНІ ВІДНОСИНИ В ОСТАННІЙ ТРЕ­ТИНІ XIX ст.

Завершення територіального поділу світу. Колоніальна політика на Сході й у Африці. Супе­речливість наслідків колоніального панування. Зворотний вплив колоній на метрополії.

Британське володарювання в Індії. Політика кастового і релігійного розбрату. Повстання си­паїв. Міф про тягар білої людини.

Китай у другій половині XIX ст. ТайпІнське повстання. Економічне проникнення в країну за­хідних держав.

Народи Африки під владою європейських колонізаторів. Міжнародні відносини у 1871—1900рр. Гео-політичні наслідки франко-німецької війни. Со­юз трьох імператорів. Загострення англо-німець-кого колоніального суперництва. Утворення но­вих незалежних держав на Балканах. Утворення Троїстого союзу і загострення російсько-німець­ких відносин. Оформлення англо-франко-російського альянсу. США у міжнародних відноси­нах. Панамериканізм. Зовнішня та колоніальна політика Японії.

Характеризує завершення територіального поділу світу , колоніальну політику на сході й у Африці, виділяє особливості Французького і Німецького колоніалізму , наслідки колоніального панування. Висвітлює хід і наслідки повстання сиппаїв, становище Китаю у ІІ половині ХІХ століття , хід повстання такінів, становище народів Африки під владою Європейських колонізаторів . Пояснює причини загострення суперництва великих держав і створення військово – політичних блоків , головні міжнародні конфлікти і кризи, з´ясовує їх наслідки .Показує на карті світ наприкінці ХІХ століття , колонії та напівколонії , держави Троїстого союзу та Антанти , війни за перерозподіл колоній . Співвідносити і застосовує нові поняття і терміни

Формувати вміння простежувати причинно - наслідкові зв´язки , зіставляти історичні події , визначати їх вплив на розвиток інших країн .

Розвивати вміння складати порівняльну текстову історичну таблицю , аналізувати суть історичних процесів , навики роботи з історичною картою.

4

Тема 6. КУЛЬТУРА НАРОДІВ СВІТУ НА­ПРИКІНЦІ XVIII — У XIX ст.

Духовне життя народів Європи І Америки у XVIII — наприкінці XIX ст. Розвиток науки і техніки. Література і мистецтво. Культура наро­дів Азії й Африки.

Повсякденне життя людей. Дозвілля. Наслід­ки урбанізації. Аристократія, буржуазія і про­летаріат. Родинні стосунки. Фемінізм. Освіта. Ре­лігія й мораль.

Характеризує етапи розвитку культури у вказаний період , з´ясовує її взаємозалежність від соціально – економічних і соціальних чинників. Називає видатних діячів культури. Описує повсякденне життя людей , побут різних прошарків населення, дозвілля, родинні стосунки, релігію і мораль.

Співвідносить і застосовує нові поняття і терміни

Формувати вміння простежувати причинно – наслідкові зв´язки , побудови зв´язної послідовної розповіді, визначати вплив окремих подій на хід історичного процесу та написання невеликого за обсягом реферату .

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання

1

Підсумкове узагальнення



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу (3)

    Документ
    Згідно з Типовим положенням про спеціальну загальноосвітню школу (школу-інтернат) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 15.
  2. Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей (1)

    Документ
    Навчальні програми для 5-10 класів шкіл для дітей зі зниженим слухом розроблено відповідно до Закону України “Про загальну середню освіту”, Державного стандарту базової і повної середньої освіти, на основі навчальних програм початкової
  3. Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей (3)

    Документ
    Навчальні програми для 5-10 класів шкіл для дітей зі зниженим слухом розроблено відповідно до Закону України “Про загальну середню освіту”, Державного стандарту базової і повної середньої освіти, на основі навчальних програм початкової
  4. Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу (6)

    Документ
    Згідно з Типовим положенням про спеціальну загальноосвітню школу (школу-інтернат) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 15.
  5. Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу (1)

    Документ
    Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з тяжкими порушеннями мовлення, укладено відповідно до вимог
  6. Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу (4)

    Документ
    Програми з музичного мистецтва, образотворчого мистецтва, художньої культури розроблені для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із ЗПР) на основі Державного стандарту базової

Другие похожие документы..