Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Урок'
Вы читали сказку Антуана де Сент- Экзюпери « Маленький принц». Помните, когда маленький принц спросил у географа: « Куда же вы мне посоветуете отправи...полностью>>
'Рабочая программа'
Рабочая программа составлена на основании паспорта научной специальности 12.00.03 – Гражданское право, предпринимательское право, семейное право; меж...полностью>>
'Программа'
Коммуникативные взаимодействия могут быть успешными или могут закончиться коммуникативным провалом. Это зависит от культурно обусловленной взаимной к...полностью>>
'Контрольные вопросы'
Дифференциальная диагностика псевдохирургического абдоминального синдрома при неврологической, сердечно-сосудистой патологии (менингоэнцефалит, синдр...полностью>>

Урок розв’язування задач

Главная > Урок
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Організація індивідуальної та диференційованої роботи учнів шляхом впровадження методичних інновацій на уроках фізики.

Підготувала учитель фізики

Криворізької загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів №117

Серьогіна Лілія Володимирівна

Зміст

1.

Вступ

2.

Теоретичний розділ

2.1.

Поняття «індивідуалізація» і «диференціація» навчання

2.2.

Технологія внутрішньокласної диференціації процесу навчання школярів

3

Диференційована робота на різних етапах уроку

3.1.

Вивчення нового матеріалу

3.2.

Закріплення вивченого матеріалу

3.3.

Урок розв’язування задач

3.4.

Диференційований підхід при виконанні лабораторних робіт

3.5.

Диференціація домашніх завдань

3.6.

Тематичний контроль знань

4.

Висновки

5.

Література

6.

Додатки

1. Вступ

Страшна це небезпека - неробство за партою;

неробство шість годин щоденно, неробство місяці і роки.

Це розбещує, морально калічить людину, і ні шкільна бригада,

ні шкільна ділянка, ні майстерня - ніщо не може відшкодувати того, що упущене в найголовнішій сфері, де людина повинна бути трудівником, - у сфері думки.

В. О. Сухомлинський

Урок - основна робота в школі. Так пішло ще від Яна Амоса Каменського. Так буде ще довго. Урок у всьому різноманітті його різновидів - незвичайно складний педагогічний елемент. Про складність його можна судити хоч би тому, що за останні 100 років одна тільки тривалість його варіювалася від 80 до 30 хвилин!

Сьогодні, а багатьом здається, що так було завжди, для кожного уроку відводиться 45 хвилин, і причин для ревізії цього вистражданого поколіннями педагогів регламенту поки що немає. Наукова думка напружено намагається змоделювати ці швидкоплинні хвилини, будь то уроки географії, літератури або фізики, так, щоб одержати від кожної з них об'єктивно максимальну віддачу.

Освіта вимагає нових підходів і методів, корінної перебудови. Нова модель освіти в Україні покликана переорієнтовувати учбово-виховний процес на становлення духовно здорової творчої особи, здатної продуктивно мислити, вирішувати проблеми сьогодні і в майбутньому.

Мета - створення здорової, компетентної, творчої особистості, соціально-зрілого, культурного громадянина України.

Моє завдання в підході до уроку фізики - розробити методологію, технологію проведення сучасного уроку фізики, досягти максимального ефекту, модифікувати традиційну класно-урочну систему.

Об'єкт дослідження - учбово-виховний процес.

Предмет дослідження - учні, особистісно орієнтований учбово-виховний процес, співпраця «вчитель-учень» під час учбово-виховного процесу.

Однією з провідних тенденцій удосконалення системи освіти останніми роками є посилена увага до питань не тільки формування міцних знань, умінь і навиків, а і до умов їх особистісного розвитку. Сьогодні навчання неможливе без індивідуалізації і диференціації.

Як немає на дереві двох однакових листків, так немає двох школярів, що володіють однаковим набором здібностей, поведінкових реакцій і т.д.

Як правило, вибраний вчителем середній темп роботи на уроці виявляється нормальним лише для певної частини учнів, для інших він дуже швидкий, для третіх надмірно сповільнений. Одне і те ж учбове завдання для одних дітей є складною, майже нерозв'язною проблемою, а для інших воно - легке питання. Один і той же текст одні діти розуміють після першого читання, іншим потрібне повторення, а третім необхідні роз'яснення.

Кажучи інакше, успішність засвоєння учбового матеріалу, темпу володіння ним, міцність, свідомість знань, рівень розвитку дитини залежить не від однієї тільки діяльності вчителя, але і від пізнавальних можливостей і здібностей учнів, обумовлених багатьма чинниками, зокрема особливостями сприйняття, пам'яті, розумової діяльності, нарешті, фізичним розвитком.

Звідси витікає, що перед кожним вчителем постійно стоїть завдання - нейтралізувати негативні наслідки подібних суперечностей, підсилити позитивні, тобто створити такі умови, при яких стало б можливим використання фактичних і потенційних можливостей кожної дитини при класноурочній формі навчання. Рішення цієї практичної задачі пов'язане з послідовною реалізацією диференційованого і індивідуального підходу до учнів.

Сучасна школа ставить перед вчителем завдання корінного поліпшення якості учбово-виховної роботи. Під якістю освіти розуміється співвідношення мети і результатів, які планує одержати вчитель. Для цього необхідно визначити рівень індивідуальних наочних досягнень всіх учнів в системі моніторингу, організувати отримання стійкого зворотного зв'язку «вчитель-учень», намітити подальший план роботи по розвитку особи кожного учня. Одним з рішень цієї задачі є корінна зміна технології роботи як вчителя, так і учнів.

Основні цілі, які повинен ставити перед собою вчитель:

 мотивація учбової діяльності школярів;

 комплексне навчання, розвиток і виховання кожного учня на максимально можливому для нього рівні.

У своїй роботі я використовую методичні прийоми В.М. Шеймана і В.Ф. Шаталова. Це:

 блокове планування і блоковий контроль учбових досягнень;

 системне, поетапне формування фізичних знань;

 використання опорного конспекту і робота з ним на різних етапах уроку;

 поелементне навчання рішенню задач;

 систематичний само - і взаємоконтроль;

 гнучка система оцінювання учбових досягнень школярів;

 систематична робота із засобами навчання;

 максимальне підвищення самостійності в процесі рішення задач, виконання інших завдань на уроці;

 систематичне повторення матеріалу як теоретичного, так і при рішенні задач курсу фізики;

 використання комп'ютерних програм для опрацьовування і закріплення матеріалу;

 гласність у виставлянні оцінок і відкритий облік учбових досягнень.

Технологія включає наступні етапи роботи:

 первинне пред'явлення учням нового матеріалу;

 оперативний контроль засвоєння учбових досягнень;

 опрацьовування матеріалу і його глибоке розуміння;

 тематичний блоковий контроль учбових досягнень;

 систематичне повторення і закріплення учбового матеріалу.

На всіх етапах уроку, де застосовується диференційована робота учнів, реалізуються наступні завдання:

1. Засобами внутрішньокласної диференціації удосконалювати знання, уміння і навики учнів, сприяти реалізації учбових програм, підвищенню рівня сформованості знань, умінь і навиків кожного учня окремо, і, таким чином, зменшити його абсолютне і відносне відставання (тобто відставання від рівня своїх можливостей);

2. Розвивати логічне мислення, креативність при опорі на зону найближчого розвитку.

3. Формувати учбово-пізнавальну мотивацію.

4. Створювати умови для розвитку інтересів і специфічних здібностей кожної дитини.

Відповідно до цих завдань і була розроблена технологія внутрішньокласної диференційованої пізнавальної діяльності учнів.

Робота з учнями кожноі з груп має свою специфіку. Учням, що входять до сильної групи, надана найбільша самостійність. Вони одержують важкі, але цікаві завдання, направлені як на засвоєння матеріалу, що вивчається, так і на розширення і творче застосування знань, пропоновані їм роботи іноді перевершують за об'ємом завдання для решти учнів. Але картки складаються так, щоб учні виконували необхідний для засвоєння нового матеріалу об'єм завдань, діяли не механічно, а мали можливість вже на етапі первинного закріплення робити узагальнення, висновки, порівнювати способи дії.

У середній групі робота направлена на розвиток здібностей, формування навиків аналізу і синтезу. Саме цим дітям можна доручати ставити питання перед вивченням нової теми, зробити висновок на уроці, узагальнити результати роботи. Разом з учнями сильної групи їх можна привертати до пояснення нового матеріалу, пропонувати картки, що містять завдання творчого характеру. Проте деякі завдання, обов'язкові для учнів сильної групи, пропонуються як добровільні.

Учні слабкої групи потребують постійного поточного повторення і закріплення одержаних знань. Контроль роботи учнів цієї групи проводиться особливо ретельно, їм пропонуються завдання, що заповнюють пропуски в знаннях і що полегшують засвоєння нового.

Для реалізації своєї проблеми використовую :

 технологію кооперативного групового навчання (що дозволяє швидко виявити лідерів, найбільш обдарованих дітей);

 технологію проблемного навчання (що дозволяє зацікавити учнів при вивченні даної теми уроку);

 технологію ситуативного моделювання;

 технологію розвиваючих ігор;

 технологію гнучкої диференціації освітнього процесу;

 технологію перспективно - випереджуючого навчання з використанням опорних конспектів

Життя сучасних дітей протікає в швидкоплинному світі, який пред'являє до них серйозні вимоги. Як добитися того, щоб знання, одержані в школі, допомагали дітям адаптуватися до постійних змін? Як навчити їх справлятися з проблемами, що виникають в реальному житті? Мені здається, одним з варіантів рішення цієї проблеми є інтегровані уроки. Тому необхідно вести роботу над системою міжпредметноі взаємодії з використанням нових інформаційних і комунікаційних технологій.

Необхідність зв'язку між учбовими предметами диктується також дидактичними принципами навчання. Всі галузі сучасної науки тісно зв'язані між собою, тому і шкільні учбові предмети не можуть бути ізольовані один від одного. Зв'язок між учбовими предметами є віддзеркаленням зв'язків між відповідними науками, кожна з яких в своїй галузі вивчає єдиний об'єктивно існуючий матеріальний світ. «Називаючи фізику механікою молекул, хімію фізикою атомів і далі біологію - хімією білків, я бажаю цим виразити перехід однієї з цих наук в іншу, - отже, як існуючий між ними зв'язок, безперервність, так і відмінність, дискретність кожної»,- писав Ф. Енгельс.

Взаємозв'язок між шкільними дисциплінами має принципове значення і полягає в забезпеченні багатобічних контактів між ними з метою гармонійного розвитку мислення учнів. Здійснення між предметних зв'язків забезпечує формування цілісного уявлення учнів про явища природи, робить їх знання глибшими і дієвішими, сприяє розвитку творчого мислення.

В даний час йде період масового впровадження комп'ютерних технологій в різні сфери освіти. З використанням комп'ютерних технологій підвищується наочність навчання. За допомогою ПК можна проводити тестування учнів, проводити демонстрацію експериментів, дослідів, фізичних явищ. Істотну роль грає

природний інтерес більшості учнів до комп'ютера, він побічно трансформується в інтерес до предмету. Використання ПК підвищує продуктивність праці вчителя і як наслідок збільшує об'єм знань учнів по предмету.

2. ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ

2.1. Поняття «індивідуалізація» і «диференціація»

навчання

1. Індивідуалізація навчання являє собою диференціацію учбового матеріалу, розробку систем завдань різного рівня трудності і об’єму, розробку системи заходів щодо організації процесу навчання в конкретних учбових групах; що враховує індивідуальні особливості кожного учня, а, отже, поняття «внутрішня диференціація» і «індивідуалізація» по суті тотожні.

2. Використання диференціації в процесі навчання створює можливості для розвитку творчої цілеспрямованої особистості, що усвідомлює кінцеву мету і завдання навчання; для підвищення активності і посилення мотивації навчання; формує прогресивне педагогічне мислення.

3. Однією з найважливіших основ індивідуалізації і диференціації в навчанні є облік психологічних особливостей учнів.

4. Основною метою індивідуалізації і диференціації є збереження і подальший розвиток індивідуальності дитини, виховання такої людини, яка була б неповторною, унікальною особистістю.

5. Реалізовуючи індивідуалізований і диференційований підхід в навчанні, вчитель повинен бачити динаміку зростання учня і враховувати іі; наочно уявляти можливості колективної роботи з різними групами учнів; надавати можливість вибрати систему роботи з кожною з груп учнів.

2.2. Технологія внутрішньокласної диференціації процесу

навчання школярів.

Абсолютно очевидно, що найважчі питання, які встають перед вчителем, це питання про те, як диференціювати дітей, по яких критеріях виділяти їх особливості, яким чином визначати той початковий, стартовий рівень розвитку, від якого потрібно відштовхуватися в організації процесу навчання, а також, які напрями в роботі з певними дітьми будуть найбільш важливі.

Я вважаю, що необхідно враховувати в роботі на уроках фізики такі параметри :

 увага, довільність;

 працездатність, логічне мислення;

 здібність до самоконтролю;

 пізнавальна мотивація;

 мовний розвиток, розвиток дрібної моторики.

Учнів можна розподілити на три групи:

1-а група учнів характеризується слабкою підготовленістю, недостатньою сформованістю психічних процесів або необхідних загальноучбових умінь. Вони потребують постійної уваги з боку вчителя.

2-а група - достатня підготовленість учнів, володіння основним обов'язковим об'ємом знань і умінь. Цим учням потрібна певна допомога з боку вчителя при узагальненні вивченого.

3-а група - високий ступінь підготовки до школи, виражена пізнавальна мотивація, здібність до творчості при виконанні завдань.

Відповідно до цього, учням пропонуються різноі складності завдання з однієї учбової проблеми:

Перший варіант розрахований на тих, хто володіє невисоким рівнем знань і умінь, і є, як правило, алгоритмом дії укупі з текстом підручника і простими приладами, що вивчаються за програмою. Цей варіант полегшений і є завданням, направленим на відтворення або засвоєння учнями основних понять, фактів, формул, законів і т.п.;

Другий варіант (середній по трудності) складається із завдань складніших: на порівняння, постановку експерименту, проведення самостійного аналізу фактів, що вивчаються, і явищ. Він розрахований на учнів з середнім рівнем підготовленості;

Третій варіант - (найбільш важкий) містить завдання, що вимагають від учня творчої роботи думки: самостійного пошуку і відбору необхідних фактів з додаткової літератури, складання проекту, самостійного виконання дослідження, аналізу експерименту і ін. Він призначений таким учням, що виявляють підвищену цікавість до фізики і що володіють порівняно високим рівнем знань. У разі швидкого виконання роботи цим учням пропонують додаткове завдання: наприклад, зібраний фактичний матеріал або зроблені висновки представити у вигляді таблиці (форму таблиці учень вибирає сам); це сприяє розвитку уміння узагальнювати, класифікувати факти, робити висновки в стислій, наочній формі. Склад сформованих груп міняється впродовж навчання. Учні самі вибирають собі варіант завдання, що виробляє критичний підхід до оцінки своїх можливостей.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Тема уроку: Розв’язування задач

    Урок
    Різниця показів сухого та вологого термометрів психрометра дорівнює 5ºС. Визначити відносну вологість повітря в кімнаті, якщо сухий термометр показує 22ºС
  2. Урок на тему: " Розв’язування задач на розрахунок електроенергії, що споживається побутовими електроприладами"

    Урок
    Доброго дня, перед тим, як розпочати наш урок, давайте спробуємо скласти девіз. Подивимось, як добре ви знаєте вислови. На дошці ви бачите розсипані слова.
  3. Урок Тема: Додавання І віднімання натуральних чисел. Розв’язування задач

    Урок
    Мета: відпрацьовувати вміння та навички 1)додавання і віднімання , як усного так і письмового; 2) розв’язання рівнянь та задач, їх запис. Продовжувати розвивати навички швидкого обчислення, навички самостійної роботи.
  4. Методика розв’язування олімпіадних задач з логічним навантаженням. Геометричні інваріанти Методика розв’язування задач на метод координат. Комплексні координати Методика розв’язування задач на найбільше та найменше значення. Принцип крайнього

    Документ
    Методична система розвитку культури музичного сприймання школярів у процесі проведення уроків музичного мистецтва у загальноосвітніх навчальних закладах
  5. Застосування таблиці ділення на 2 для розв'язування задач на ділення на рівні частини та ділення на вміщення

    Документ
    Мета . Формувати в учнів уміння застосовувати таблицю ділення на 2 для розв'язування задач на ділення на рівні частини та ділення на вміщення. Навчити учнів записувати розв'язання задач на ділення дорівнювати задачі на ділення на

Другие похожие документы..