Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
«Северная симфония» Андрея Белого делится на 4 части, что можно объяснить, на наш взгляд, ее архетипическим сюжетом и мифоритуальным подтекстом. Тако...полностью>>
'Урок'
Классу было предложено разделиться на 3 группы, в каждой группе проводилось обсуждение и выдвижение лидера (руководителя проекта), распределялись долж...полностью>>
'Документ'
Многие века люди ищут доказательства существования острова Атлантида, на котором располагался город атлантов, не умолкают вот уже два тысячелетия - с...полностью>>
'Закон'
Відповідно до п. 9 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Міністерством регіонального розвитку, б...полностью>>

Главная > Реферат

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Технологічна структура промисловості України:

реалії та перспективи розвитку

(Ігор Васильович Одотюк; Ін-т екон. та прогнозув. НАН України. –

К., 2009. – 304 с.: табл., рис.)

Реферат

Сучасний період масштабних глобалізаційних перетворень у світовій економіці зумовлює формування перед Україною цілої низки доленосних економічних викликів. Спектр впливу останніх стосується не в останню чергу і сфери матеріального виробництва. Перехідний етап трансформації вітчизняної економічної системи від одної моделі до іншої надав змогу досягти в період 2000-2008 рр. утвердження позитивної динаміки розвитку національної економіки. Але попри це проблема формування ефективної структури економіки залишилась на цьому етапі не розв’язаною. І світова фінансово-економічна криза минулого та першої половини нинішнього року особливо чітко виокремила на теренах України весь масштаб існуючих у прихованому вигляді проблем, а відтак підкреслила значення втрачених можливостей щодо вчасного провадження дієвої економічної політики реструктуризації національної економіки.

За таких обставин особливого значення набуває питання необхідності удосконалення системи державного регулювання структурних змін у виробництві. Його ефективне вирішення в рамках прагнення до розбудови знаннєвої моделі економіки потребує здійснення ґрунтовного науково-практичного аналізу технологічної складової економічного розвитку. Адже фактор нових прогресивних технологій відіграє вирішальну роль у розвитку глобалізаційних процесів і є базовим складовим елементом конкурентоспроможності будь-якої країни сучасного глобалізованого світу.

Таким чином, тематика монографічного рукопису, присвячена пошуку та формуванню шляхів розв’язання проблеми стимулювання технологічних перетворень в системі промислового виробництва, на сьогодні є вкрай актуальним, з точки зору теорії і практики, напрямом наукового дослідження. Здійснення комплексного науково-практичного аналізу наявної технологічної структури, визначення напрямів реальних інноваційних змін, характеристика економічних спроможностей та науково-технологічних можливостей розбудови наукомісткої структури виробництва – це ті проблемні питання, без відповіді на які подальший рух в напрямі утвердження знаннєвих засад нової моделі розвитку національної економіки буде і надалі позбавлений необхідного рівня результативності. Отже, метою написання наукової монографії було відтворити технологічну структуру шляхом відображення трансформаційних змін у системі законодавчої підтримки, інноваційного наповнення, а також інвестиційного забезпечення розвитку нових наукомістких технологій у секторі промислового виробництва України.

В першому розділі дослідження головну увагу приділено висвітленню теоретико-методологічних особливостей базових підходів до трактування технологій, технологічних можливостей та зрушень, технологічної структури виробництва. Здійснено узагальнення основних із них, проведено їх критичний аналіз, за підсумком якого окреслено ті, котрі слугуватимуть теоретичним підґрунтям для подальшого дослідження технологічної структури. Виконано порівняльну оцінку сучасних методик виміру технологічних зрушень, що надало змогу виокремити прийнятний, з точки зору існуючої практики, інструментарій економічної характеристики технологічної структури. Критичному аналізу піддано досвід його практичного застосування, сучасні тлумачення сутності категорії „технологічна структура”, в результаті чого зроблено висновок про необхідність подальшого розвитку наукового дослідження в напрямку удосконалення не лише теоретичного трактування зазначеної економічної категорії, але і методології застосування інструменту технологічної класифікації видів промислової діяльності в практиці виміру технологічних зрушень.

Досліджуючи проблематику питання розбудови наукомісткої структури виробництва, було обґрунтовано доцільність використання з цією метою окремих регуляторних важелів політики державного регулювання технологічного розвитку економіки саме в безпосередньому їх поєднанні з теорією технологічної структури. Найбільш прийнятним визначено пріоритетну форму розвитку технологій. За підсумками дослідження чинної нормативно-правової бази в цій сфері та практичних здобутків в розвитку нових технологій у виробництві запропоновано авторське бачення способу удосконалення методології формування ієрархічної системи державних пріоритетів в галузі наукомістких інноваційних технологій. Розкриваючи зміст позитивного ефекту від використання запропонованих оціночних положень, відзначено, що вони представляють собою ті чіткі синтезуючі елементи, котрі, по-перше, дають можливість встановити необхідний зв’язок між видами промислової діяльності і виробничими технологіями, а потім вже між останніми та державними технологічними пріоритетами, а, по-друге, їх використання дозволяє вдало нівелювати міжгалузевий аспект економічного аналізу технологічного розвитку. Зрештою, висока достовірність результуючих висновків економічного аналізу досягатиметься шляхом використання трирівневої процедури їх формування.

В другому розділі предметного розгляду в рамках дослідження технологічної структури набули знання. Їх економічний аналіз здійснювався в двох головних напрямах – формування знаннєвого ресурсу розвитку економіки та їх практичне використання.

Здійснюючи економічний аналіз та проводячи аналогії між результативністю процесів розбудови сфери наукомісткого виробництва та основними тенденціями щодо залучення наукового інтелектуального ресурсу в сферу економіки, сформульовано висновок про необхідність відстеження процесу формування знань шляхом запровадження в практику експертної економічної оцінки чітко визначеної процедури реалізації відповідних розрахунків. В цьому зв’язку було визначено та обґрунтовано зміст і етапність процедури, критерії виконання кожного з них та параметри визначення результативності. Окрім того, розроблено і запропоновано першочергові в рамках державної політики заходи щодо підвищення рівня ефективності формування знаннєвого ресурсу розбудови нової моделі економічного розвитку.

Важливою складовою розділу постали результати економіко-статистичного аналізу та підсумкові висновки щодо порівняльної оцінки результативності використання у вітчизняному виробництві прогресивного знаннєвого доробку. Відзначено, що у трактуванні функціональних особливостей но­вої моделі несправедливо превалює культивування самодостат­ності знань як одного з головних її складових, тоді як проблема забезпечення суто економічних умов для результативного використання набутих теоретичних знань продовжує залишатися поза межами ґрун­товного економічного аналізу. Відтак визначено основні, на думку автора монографії, причини неефективного використання знань, а також обґрунтовано їх домінування невирішеністю низки соціально-економічних проблем. Важливим практичним моментом роботи є не лише надання безпосередньої кількісної порівняльної оцінки вітчизняного рівня комерціалізації знаннєвого ресурсу, але і відображення розбіжностей між Україною та економічно розвиненими країнами в основних напрямах фінансування структури високотехнологічних виробництв.

В завершальній частині розділу надано змістовну аналітичну оцінку результативності сучасного етапу інноваційних перетворень в Україні та визначено головні економічні тенденції, які характеризують їх наукомістку складову. В підсумку сформульовано причини критичного перегляду використовуваної на сьогодні концепції трактування наукомісткості як критерію оцінки конкурентної спроможності суб’єкта до розвитку та практичного застосування науково-технологічної складової власного виробництва. Причини визначено як на національному та міжнаціональному рівні, так і на рівні базових видів діяльності національної економіки.

В третьому розділі дослідження технологічної структури відбувалось з позиції з’ясування рівня інноваційної спрямованості розвитку наукомісткого виробництва. Визначення результативності відбувалось вже на тлі відображення основних економічних тенденцій на міжнародній арені. Цінним в практичному відношенні постає надання вичерпних співставлень з країнами ЄС та ОЕСР, а також Росії і Китаю, по цілій низці параметрів, котрі характеризують не лише загальну наукомісткість виробництва, але розкривають основні відмінності у розвитку наукової бази виробництва, стимулюванні творчої праці учасників НДДКР, паритетної участі у фінансуванні та виконанні НДДКР промисловістю, урядом та сектором освіти. Дослідження не обмежується порівнянням суто економічних параметрів, а тому критичний аналіз здобутків і особливостей чинної системи законодавчого забезпечення інноваційно-технологічного розвитку національної економіки також виконано у контексті міжнародних співставлень. В підсумку визначено головні недоліки чинної на сьогодні в Україні законодавчої бази регулювання інноваційних процесів, сформульовано низку рекомендацій щодо нівелювання нормативно-правових перепон на шляху підвищення ефективності співробітництва в науково-технологічній та інноваційній сферах на міжнародному рівні.

Вагомим доробком постають результати структурного аналізу інноваційної спрямованості промислового виробництва в частині визначення і обґрунтування наявності на сучасному етапі економічних передумов до посилення технологічного співробітництва. Аналізуючи в розрізі технологічних секторів, а також групи великих, середніх і малих підприємств, параметри виробництва інноваційної продукції, фінансування витрат на придбання нових технологій, сальдо експортно-імпортного балансу наукомісткої продукції, зроблено висновки не лише щодо удосконалення економічної складової державної політики формування інноваційно-орієнтованої технологічної структури вітчизняного виробництва; але визначено також, на прикладі порівнянь із Російською Федерацією, спільні та відмінні риси економічного розвитку у виокремлених інноваційно-технологічних трендах, надано характеристику перспективі взаємовигідного співробітництва на міждержавному рівні та здійснення інноваційних трансформацій в умовах економічної кризи.

Практичну цінність розробок четвертого розділу складають надані аналітичні оцінки економічної спроможності України забезпечити розвиток технологічної структури виробництва за допомогою використання як внутрішніх інвестиційних вкладень, так і зовнішніх прямих іноземних інвестицій. Характеризуючи динаміку зовнішніх надходжень і вилучень, визначаючи причини та вказуючи на можливі наслідки зміни інвестиційної активності нерезидентів в Україні, зроблено вичерпні кількісні та якісні оцінки зацікавленості найвагоміших, з точки зору обсягу вкладеного в економіку ресурсу, зовнішніх інвесторів щодо їх участі в розбудові вітчизняного високотехнологічного виробництва. У випадку з інвесторами країн-учасниць ЄС розподіл їх інвестиційних уподобань щодо промисловості України наданий в розрізі високо- та середньотехнологічних видів промислової діяльності. Використовуючи отримані оцінки, увагу було акцентовано на тому, що іноземні партнери вбачають на сьогодні перспективними сфери розміщення власного капіталу поза межами української високотехнологічної індустрії. Попри відображення результату недостатньої активності в аналогічній сфері капіталовкладень з боку резидентів, зроблено висновок, що в середньостроковому періоді Україні вкрай доцільно з метою реалізації у виробництві структурних зрушень інноваційного спрямування зосередитись на формуванні та запровадженні дієвого економічного інструментарію ефективного використання внутрішнього фінансово-інвестиційного потенціалу.

Важливим результатом дослідження, представленим у четвертому розділі, є визначення домінуючих в економіці України структурних диспропорцій інвестиційно-інноваційного розвитку виробництва. Визначаючи зміст останніх, було обґрунтовано не випадковість сформульованих раніше висновків результатами кількісного аналізу наявних в розрізі основних інституційних секторів економіки диспропорційних співвідношень за період 2002-2007 років. В підсумку запропоновано авторську розробку сценарних варіантів забезпечення інвестиційного чинника реалізації наукомісткого напряму структурних зрушень у промисловості на період 2008-2013 рр.

В п’ятому розділі перспективи розбудови технологічної структури в Україні узагальнено в розробленому експертним шляхом сценарному прогнозі економічного розвитку наукомісткого виробництва в Україні на період до 2020 року. Також в розділі визначено та обґрунтовано цільові індикатори, надано характеристику сильних і слабких сторін, загроз та сприятливих можливостей реалізації інноваційного процесу розбудови технологічної структури промислового виробництва в Україні.

Наукова новизна отриманих за підсумками дослідження результатів полягає у такому:

вперше:

  • розроблено та обґрунтовано визначення сутності економічної категорії „технологічна структура” з позиції функціонального та наукового критеріїв її економічного аналізу, що створює передумови для уніфікації теоретико-практичного інструментарію здійснення подальшого наукового дослідження в даному напрямі;

  • обґрунтовано наявність взаємозв’язку між структурою загальнодержавних пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, інноваційної діяльності та технологічною структурою виробництва, за підсумками чого розроблено і запропоновано трирівневу процедуру прийнятного шляху розв’язання існуючих методологічних вад механізму формування ієрархічної системи державних пріоритетів в галузі наукомістких інноваційних технологій;

  • визначено стан та сформульовано причини недостатнього рівня результативності процесів залучення і використання знань у вітчизняному виробництві, що обумовило розробку та обґрунтування процедури проведення підрахунку ефективності використання в економіці знаннєвого ресурсу, визначення етапів проведення такої процедури, а також відповідних критеріїв оцінки реалізації кожного з них;

  • визначено основні економічні напрями, параметри результативності та рівень інноваційної спрямованості трансформаційних перетворень, котрі мають місце в промисловості України, що надало можливість узагальнити переваги і недоліки чинної системи законодавчого регулювання економічних процесів в сфері інноваційного та науково-технологічного розвитку економіки;

  • визначено економічну спрямованість інвестування резидентами наукомістких виробництв вітчизняної промисловості, надано кількісну характеристику оцінок з боку вітчизняних та іноземних інвесторів щодо фінансових перспектив подальшої розбудови інвестиційного середовища у національній економіці загалом, і технологічно розвинених її виробництвах зокрема;

  • визначено економічні тенденції щодо відтворення основних характеристик диспропорційності розвитку наукомісткого виробництва в Україні, що дозволило на підставі результатів структурного аналізу економічного розвитку реального сектора, промисловості, переробної промисловості та сектора високотехнологічного виробництва розробити середньострокові сценарії інвестиційного забезпечення реалізації наукомісткого напряму структурних зрушень в економіці України та пропозиції щодо удосконалення державної економічної політики регулювання інноваційного-інвестиційного розвитку вітчизняної промисловості;

  • розроблено сценарний прогноз економічного розвитку наукомісткого виробництва в Україні на період до 2020 року; визначено та обґрунтовано цільові індикатори, а також надано характеристику сильних і слабких сторін, загроз та сприятливих можливостей реалізації інноваційного процесу розбудови технологічної структури промислового виробництва в Україні;

набуло подальшого розвитку:

  • узагальнення теоретико-методологічного доробку в частині трактування технологічної структури, особливостей сучасних підходів до економічного виміру технологічних можливостей та технологічних зрушень, сутності та значення пріоритетів у розвитку інноваційних технологій; економічних факторів сприяння їх розбудові;

  • дослідження технологічної структури вітчизняного промислового виробництва, що надало можливість виокремити виокремити сучасні економічні тенденції його інноваційного розвитку, окреслити основні економічні тренди та перспективні напрями розвитку інноваційного процесу та наукомістких технологій в глобальній економіці на наступні 10 років;

  • використання секторального підходу в реалізації науково-практичого аналізу технологічної структури промисловості, результати застосування якого дозволили узагальнити роль зовнішнього та внутрішнього інвестиційного чинника в реалізації інноваційних зрушень у наукомісткому виробництві, визначити економічне значення сектора високо- та середньотехнологічного виробництва у забезпеченні відтворювального характеру розвитку технологічної структури переробної промисловості та в цілому реального сектора економіки, надати порівняльну оцінку рівневі зацікавленості резидентів та нерезидентів у розвиткові високотехнологічних видів економічної діяльності, узагальнити результативність здійснених з метою стимулювання інноваційних зрушень в сфері наукомістких виробництв інвестиційних заходів;

  • узагальнення особливостей перебігу процесів надходження та вилучення з України прямих іноземних інвестицій, що за підсумками кількісного аналізу інвестиційного забезпечення структурних перетворень у промисловості дозволило сформулювати основні напрями зрушень у структурі джерел інвестування видів економічної діяльності з боку нерезидентів та обґрунтувати висновки щодо причин відсутності очікуваних змін в сфері інвестиційного забезпечення структурних зрушень у промисловості, зокрема в галузі наукомісткого виробництва;

удосконалено:

  • комплекс системних економічних заходів в рамках державної політики щодо формування інноваційно-орієнтованої технологічної структури вітчизняного виробництва та підвищення результативності міждержавного співробітництва в інноваційній сфері.

  • інструментарій дослідження інвестиційно-інноваційних аспектів розвитку технологічної структури промисловості, що за підсумками отриманих результатів дозволило опрацювати пропозиції щодо удосконалення норм окремих правових актів чинної законодавчої бази з метою сприяння збільшенню надходжень іноземного капіталу в Україну (Закон України „Про режим іноземного інвестування” від 19.03.1996 р. № 93/96-ВР; ЗУ „Про фінансовий лізинг” від 16.12.1997р. № 723/97-ВР; ЗУ „Про інвестиційну діяльність” від 18.09.1991 р. № 1560-XII; ЗУ „Про захист іноземних інвестицій на Україні” від 10.09.1991 р. № 1540-XII).

  • систему економічних параметрів основних сценарних варіантів забезпечення інвестиційного чинника реалізації наукомісткого напряму структурних зрушень у промисловості на середньострокову перспективу, що надало підстави характеризувати попередній період інноваційних трансформацій у промисловості, зокрема у високотехнологічному секторі, як такий, результативність заходів якого відповідає песимістичному сценарію економічного розвитку.

Представлені монографічному рукописі економіко-статистичні розрахунки, висновки та рекомендації обумовлюють методологічну цілісність проведеного наукового дослідження, системність в обраних для економічного аналізу наукових підходах, а також цілісність та завершеність висвітлення результатів виконання поставлених наукових завдань.

Практична значимість

Монографія має практичну та пізнавальну цінність для представників економічного блоку центральних та місцевих органів виконавчої влади, викладачів, аспірантів та студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів України, а також для фахівців недержавного сектора економіки, які займаються проблемами технологічного розвитку виробництва.

Розрахункові матеріали, а також висновки і рекомендації, які сформульовано у монографічному рукописі, минулого року було використано при підготовці доповідних аналітичних матеріалів центральним органам виконавчої влади, зокрема, Кабінету Міністрів України, Міністерству економіки України, Міністерству освіти і науки України, Раді національної безпеки України, Секретаріату Президента України, Інвестиційній Раді при Кабінеті Міністрів України. До складу відзначених матеріалів увійшли такі:

  • аналітичні матеріали у складі параграфів 1.10, 2.4, 3.2 до проекту Стратегії „Україна 2020: Стратегія національної модернізації”; пропозиції щодо внесення змін і доповнень до структури та змісту параграфів 5.3. Кардинальне підвищення інноваційної складової розвитку та модернізація промисловості та 4.6. Створення сучасної інноваційної системи проекту Стратегії;

  • пропозиції до рекомендаційної частини підсумків проведення у Верховній Раді України парламентських слухань на тему: „Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізаційних викликів”;

  • аналітичний матеріал „Прямі іноземні інвестиції: динаміка та структура вилучень і надходжень, інвестування видів економічної діяльності в Україні” до Національної доповіді „Соціально-економічний стан України: наслідки для народу та держави” (К.: НВЦ НБУВ, 2009. – 687 с.) параграф. 1.2.9.5 „Особливості інвестиційної політики” (С. 140-148);

  • зауваження та пропозиції до проекту Програми діяльності КМУ на 2009 рік „Подолання впливу світової фінансово-економічної кризи та поступальний розвиток” (розділи: Формування конкурентного середовища; Інвестиційна політика: п 1.3.1, 1.3.2, 1.3.3);

  • пропозиції до проекту Постанови Кабінету Міністрів України „Про Основні напрями антикризових дій та відновлювального розвитку на 2010 рік” (розділ 2, параграф 2.1 „Розширення інвестиційного попиту та зростання виробництва в інвестформуючих видах економічної діяльності”, параграф 2.4 „Підтримка галузей, які забезпечують розвиток четвертого-шостого технологічних укладів”);

  • довідково-аналітичні матеріали до розробки Проекту Стратегії соціально-економічного розвитку України на період 2010-2015 рр. (Рада національної безпеки і оборони України, 2009 р.);

  • пропозиції щодо внесення змін до чинних нормативно-правових актів у сфері державного сприяння іноземному інвестуванню (Закон України „Про режим іноземного інвестування” (19.03.1996 р., №93/96-ВР) Закон України „Про фінансовий лізинг” (16.12.1997 р., № 723/97-ВР) Закон України „Про захист іноземних інвестицій на Україні” від 10.09.1991 р. № 1540-XII).

Станом на 01 лютого 2010 року Одотюк І.В. має 39 реферованих публікацій, надрукованих у фахових з економіки вітчизняних та іноземних виданнях (Російська Федерація, США), в тому числі є співавтором 6 (шести) колективних наукових монографій, 2 (двох) колективних наукових доповідей, 1 (одної) національної доповіді, а також автором 1 (одної) індивідуальної наукової монографії. Зокрема, за темою монографічного рукопису було надруковано 27 наукових робіт, в тому числі 6 (шість) у фахових з економіки виданнях Російської Федерації, 1 (одна) – в США. Кількість реферованих публікацій у міжнародних журналах, що містяться в базі SCOPUS, – 1 (одна) (Innovation-Oriented Transformation of Industry in Ukraine and Russia // Studies on Russian Economic Development (ISSN 1075-7007), 2007, Vol. 18, № 6, pp. 614-621)

Пров. наук. співробітник відділу

економічного зростання, структурних

змін та промислової політики ДУ „Інститут

економіки та прогнозування НАН України, к.е.н. І.В.Одотюк



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Київський національний університет імені Тараса Шевченка Жигінас Владислав Васильович

    Документ
    Актуальність теми. Гармонія між людиною та природою у ХХІ ст. є визначальною для усіх країн планети Земля незалежно від рівня їх економічного розвитку.

Другие похожие документы..