Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
1.1. Стимулирование работников муниципального общеобразовательного учреждения «Судженская основная общеобразовательная школа № 36» далее (образовател...полностью>>
'Публичный отчет'
Мы провели аудит прилагаемой финансовой отчетности Открытого акционерного общества Нижегородский коммерческий банк «РАДИОТЕХБАНК» (далее – «Банк»), со...полностью>>
'Методические рекомендации'
Студентам следует обратить особое внимание на определение культуры, и связи культуры с социальной реальностью. Стоит остановиться на этимологии слова ...полностью>>
'Документ'
У багатьох економіках таргетування обмінного курсу не було ефективним монетарним режимом для підтримання низькоінфляційного середовища у зв’язку з не...полностью>>

Главная > Методичні рекомендації

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Міністерство освіти і науки України

Рівненська Мала академія наук учнівської молоді

Відділення філології та мистецтвознавства

Секція "Зарубіжна література"

Рівненський інститут слов'янознавства Київського славістичного університету

Кафедра теорії та історії світової літератури

ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до виконання науково-дослідницьких робіт

Рівне – 2011

Упорядник: Приходько О.Ю., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії та історії світової літератури Рівненського інституту слов’янознавства Київського славістичного університету

Рекомендовано до друку Вченою радою Рівненського інституту слов'янознавства Київського славістичного університету (Протокол №12 від 27.09.2010 р.).

Рецензенти: Васильєв Є.М., кандидат філологічних наук, доцент кафедри романо-германської філології та історії світової літератури Рівненського інституту слов'янознавства Київського славістичного університету

Назарець В.М., кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури Міжнародного економіко-гуманітарного університету ім. акад. С. Дем'янчука

У навчальному посібнику вміщено методичні рекомендації щодо підготовки та написання наукових досліджень із зарубіжної літератури, які підготувала голова журі секції зарубіжної літератури ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України (наукове відділення філології та мистецтвознавства Рівненської Малої академії наук учнівської молоді).

ЗМІСТ

Загальні положення про науково-дослідницьку роботу із зарубіжної літератури

4

Вибір теми науково-дослідницької роботи

6

Робота з джерелами

9

Структура науково-дослідницької роботи

15

Категоріальний апарат наукового дослідження

18

Укладання списку використаних джерел

20

Оформлення додатків науково-дослідницької роботи

23

Методи наукового дослідження

23

Мова та стиль науково-дослідницької роботи

26

Вимоги до оформлення наукового дослідження

Вимоги до оформлення відгуків та рецензій на науково- дослідницьку роботу учнів-членів МАН

29

31

Оцінювання та захист науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН

32

Додатки

Додаток А. Оформлення титульної сторінки роботи

36

Додаток Б. Оформлення змісту роботи

37

Додаток В. Перелік інтернет-ресурсів із зарубіжної літератури

38

Додаток Д. Приклади бібліографічних записів (за новими вимогами ВАК від 2009 р.)

39

Додаток Е. Перелік орієнтовних тем науково-дослідницьких робіт МАН із зарубіжної літератури

43

Список використаних джерел

46

Список рекомендованої наукової літератури

47

Загальні положення про науково-дослідницьку роботу із зарубіжної літератури

Учнівська науково-дослідницька робота із зарубіжної літератури – це перша спроба самостійного наукового аналізу історико-літературних явищ, процесів і художніх творів світового письменства за допомогою методів наукового пізнання. Завершальним етапом такого дослідження мають стати самостійні висновки та узагальнення, які відповідають визначеним на початку роботи меті та завданням. За своїм характером – це наукове дослідження, а не робота реферативного типу.

Звернімо увагу, що наукова робота з літератури, підготовлена в системі МАН України, – це творча наукова робота учня, яка виконується самостійно й базується на знаннях, уміннях і навичках, здобутих під час шкільного та позашкільного вивчення літератури.

Варто зазначити, що дослідницький спосіб пізнання відповідає природі мислення людини. Першим цю закономірність виявив іще давньогрецький філософ Сократ. Теоретичним підґрунтям організації пошукової діяльності школярів можуть стати психолого-педагогічні та методичні праці, в яких важливе значення надається самостійній науковій роботі учнів. Так, на межі 50-60 років ХІХ ст. ідею дослідження підтримав відомий лікар та педагог М. Пирогов. Дослідницьку діяльність школярів під час навчання він протиставляв офіційному, яке називав ще "класно-переводним навчанням", маючи на увазі, що мета його полягає в атестації учнів, а не в їхньому розвитку. Видатний педагог К. Ушинський неодноразово повторював, що навчання повинно завжди надавати дитині можливість діяльності, відповідної її силам, і допомагати їй тільки там, де в неї не вистачає сил, поступово послаблюючи цю допомогу з віком дитини. Цю ж думку розвивала вітчизняний педагог-просвітитель і вчений Софія Русова. У багатьох своїх працях вона наголошувала, що вчителеві не варто у своїх викладах вичерпувати тему, учням потрібно надавати можливість самим доходити до її остаточного розуміння, адже це розвиває уявлення дитини, її творчі сили .

Значення дослідницької роботи в навчальному процесі розглянуто й у психологічній науці. Так, С. Рубінштейн писав: "Кожна спроба вихователя-вчителя "внести" в дитину пізнання та моральні норми, обминаючи власну діяльність дитини щодо оволодіння ними, підриває, як це чудово розумів ще К. Ушинський, самі основи здорового розумового та морального розвитку дитини, виховання її особистісних властивостей і рис". Інший відомий психолог П. Блонський, аналізуючи процес навчання, зауважував, що робота учня повинна організовуватися так, щоби з самого початку поступово підводити його до оволодіння методами наукової праці.

У своїй науковій роботі учень має продемонструвати добрі знання з відповідної теми у царині зарубіжної літератури, достатній термінологічний апарат, початкове оволодіння методикою аналізу та опису літературно-естетичних явищ, уміння самостійно робити теоретичні узагальнення та висновки. Саме тому визначено такі критерії оцінки роботи: актуальність і новизна обраної теми; науковість, самостійність дослідження; аргументоване доведення висунутих положень, якість матеріалу для дослідження; логічність, послідовність викладу думок; довершеність та умотивованість структури роботи; самостійність висновків; стилістична вправність, грамотність та якість оформлення.

Процес учнівської науково-дослідницької роботи досить тривалий і включає ряд етапів: 1) вибір теми для дослідження; 2) визначення мети й завдань дослідження, з’ясування структури роботи та складання робочого плану; 3) опрацювання наукової літератури; 4) робота з конкретним художнім текстом (текстами); 5) аналіз та систематизація опрацьованого літературного матеріалу; 6) узагальнення одержаних результатів, написання висновків; 7) оформлення роботи.

Метою досліджень учнів із зарубіжної літератури в системі МАН України є розвивати широку читацьку культуру школярів, сприяти поглибленню їхньої літературної освіти, виявляти наукові інтереси та творчий потенціал учнів, залучати до пошукової діяльності, створювати умови для самовизначення у майбутній професії.

Серед завдань, які мають бути реалізовані під час науково-дослідницької роботи в МАН, варто звернути увагу на такі:

  • навчити самостійно опрацьовувати спеціальну наукову літературу;

  • робити вибір, самостійний критичний аналіз та узагальнення наукових даних;

  • використовувати набуті знання для виконання певного наукового завдання;

  • робити самостійні висновки на основі критичного опрацювання наукових джерел, даних практичного досвіду.

Вибір теми науково-дослідницької роботи

Серед учнівських наукових досліджень із зарубіжної літератури доцільно виокремити роботи дослідницького та реферативного характеру. Зміст наукових досліджень різних видів визначається насамперед метою, що ставиться перед учнями.

Так наукові роботи дослідницького характеру спрямовано на розв’язання творчих завдань, виконання яких можливе на основі самостійного спостереження, критичного аналізу та власних висновків щодо того чи іншого літературного явища. У дослідженнях цього типу пропонуються оригінальні способи вирішення певних наукових проблем, визначається і перевіряється власна гіпотеза щодо їх розв’язання.

Наукові дослідження реферативного характеру розв’язують завдання, які сприяють поглибленому розгляду вже відомих у літературознавстві фактів. У процесі роботи над дослідженнями цього типу учні вчаться систематизовувати та узагальнювати результати відомих явищ, зіставляти та аналізувати наукові теорії, робити на їх основі власні наукові висновки.

Як засвідчує практика, в учнівських роботах реферативного характеру іноді трапляється надмірне захоплення матеріалом із певних літературних джерел (цитування або переказування), при цьому власні судження й висновки юного науковця майже не висвітлюються. Звичайно: такого недоліку треба уникати, позаяк одними з головних критеріїв оцінювання наукової роботи будь-якого типу є її самостійність і творчий характер.

Серед видів наукових досліджень з літератури доцільно виокремити:

- літературознавчі (коментар та самостійний оригінальний аналіз художнього твору, певного літературного явища, події; дослідження з питань теорії літератури; аналіз наукових першоджерел, критичних матеріалів; зіставлення варіантів одного літературного тексту, різних творів, порівняння оригіналу й перекладу тощо. Наприклад, дослідження на теми: "Масонські ремінісценції в романі М. Булгакова "Майстер і Маргарита"; "Інтер-претація образу Дон Жуана в іспанській, італійській, польській та українській літературах", "Рецепція В. Шекспіра в німецькій та амери-канській літературах доби Романтизму";

- біографічні (збір та дослідження невідомих фактів із життя письменників, перекладачів): «Відображення життєтексту у творчості Г. Гарсіа Маркеса»;

- краєзнавчі (вивчення пам'ятних місць, матеріалів музеїв, пов'язаних з життям і творчістю письменників та перекладачів). Наприклад: «Білоцерківські сторінки «Повісті про життя К.Г. Паустовського»;

- історичні (аналіз історичних подій та їх відображення у літера-турному творі). Наприклад: «Окремість та подібність серединної землі до реального світу за романом Дж. Р.Р. Толкіна «Володар перснів»; «Битва при Шрусбері у творчості В. Шекспіра»;

- мистецтвознавчі (аналіз літературних творів у зв'язку з творами образотворчого, музичного, театрального, кіно- й телемистецства тощо). «Поліфункціональність флористичних образів у художніх творах зарубіжної літератури», «Образ Доріана Ґрея у британських та американських кіноверсіях», «Функціональна роль «Трамваю бажання» Т. Вільямса у фільмі «Все про мою матір» П. Альмадовара», «Гомерівський епос у голлівудському перевтіленні».

Вибір теми – важливий і відповідальний етап, оскільки від нього залежить успіх усього дослідження. Тема наукової роботи має бути неширокою, конкретною і стосуватися однієї з актуальних проблем літературознавства. Відповідно до захоплень та уподобань учня можна обирати наукову проблему з будь-якого періоду зарубіжної літератури. Бажано, щоб учень володів мовою тієї національної спільноти (культурного регіону), літературний твір якої він береться досліджувати.

Робота може бути виконана також і в руслі компаративістичних студій (наприклад, вивчення особливостей перекладу в компаративістичній площині: «Специфіка рецепції В. Шекспіра в японській літературі», «Особливості українських перекладів роману «Коханець леді Чаттерлей» Г.Д. Лоуренса» тощо), мати історико-літературний або теоретичний характер (використання новітніх методів аналізу художнього тексту – структурно-семіотичний, міфологічний, постструктуралістський, інтертекстуальний, психоаналітичний, постколоніальний, феміністичний (ґендерний), школа читацького відгуку тощо – під час аналізу твору світової літератури).

Важливою умовою вибору теми є її актуальність, тому, на нашу думку, варто враховувати тенденції розвитку сучасної літературознавчої науки та стежити за тим, щоб теми не повторювалися у дослідженнях учнів Малої академії наук. Потрібно працювати з сучасними фаховими виданнями, які панорамно відображають розвиток світової літератури та окреслюють нові методи літературознавчого пізнання. Допоможуть у цьому такі видання: журнал світової літератури «Всесвіт», інтернет-видання «Літакцент» (), «Иностранная литература» (Росія), часописи «Всесвітня література в середніх навчальних закладах України», «Вікно у світ», «Зарубіжна література в навчальних закладах», «Русская словесность в школах Украины», «Русский язык, литература, культура в школе и вузе», газети «Літературна Україна», «Зарубіжна література» тощо.

Після того, як сформульовано літературознавчу проблему, потрібно визначити, на якому художньому матеріалі буде проводитися дослідження. Зазвичай, для цього обирають тексти видатних майстрів світової літератури – оповідання, романи, поезію – і зазначають це у самому формулюванні теми, наприклад: «Образ війни в романі «Людина і зброя» Е. Гемінґвея», «Тема вічного повернення в романі «Сто років самотності» Г. Гарсіа Маркеса», «Шекспірівські претексти в романі «Колекціонер» Дж. Фаулза» та ін. Окреслена проблема може бути досліджена на матеріалі кількох текстів. У такому разі дослідження матиме компаративістичний характер. «Конструювання нового ліричного суб’єкта в американській поезії бітників», «Образ дому в романах «Ярмарок марнославства» В. Теккерея та «Грозовий перевал» («Буреверхи») Е. Бронте», «Нова філософія речі у поетичному просторі С. Малларме та Й. Бродського», «Ніцшеанські й шопенгауерівські мотиви у прозі Ф. Бегбеде та М. Уельбека».

Для дослідження, відповідно до його мети та завдань, можна обирати наукові, публіцистичні тексти тощо. На це також слід вказати у форму-люванні теми.

Серед критеріїв, яким має відповідати тема наукового дослідження із зарубіжної літератури, доцільно виокремити такі:

  • актуальність;

  • новизна і перспективність;

  • наявність джерельної бази;

  • доступність пізнавальним можливостям учня;

  • відповідність віковим інтересам та потребам дослідника.

Тема дослідження може бути як самостійно обрана учнем, так і реко-мендована йому науковим керівником. Головне, щоби вона зацікавлювала юного науковця, відкривала нові обрії володіння літературним матеріалом, розвивала широку читацьку культуру особистості.

Робота з джерелами

Предметом наукової роботи із зарубіжної літератури є безпосередньо опрацювання друкованих чи електронних джерел.

Умберто Еко, італійський науковець та відомий письменник, поділяє джерела на первинні та вторинні. До перших (першоджерела) природно зараховуються художні чи публіцистичні тексти окремих авторів, до других (критична література) – книги та статті, які науково інтерпретують письмен-ницькі твори. Подібної класифікації дотримуються і сучасні вітчизняні дослідники цієї проблеми.

Одним із найпоширеніших серед молодих науковців способом опрацювання джерел є реферування. Цей підхід дозволяє у стислій формі опрацювати основні положення документу. Існує два шляхи опрацювання текстів реферуванням: пряме цитування ідей досліджуваної книги чи за допомогою парафрази. Парафраза – це переказування власними словами змісту якогось тексту, але без перекручувань та без додавання «чужим» думкам не притаманного смислового контексту.

Під час опрацювання джерел обов’язково на початку вказується точний бібліографічниї опис, який знадобиться під час укладання списку вико-ристаної літератури (за взірець можна взяти «Біобібліографічний покажчик» журналу «Всесвіт», що подає історію українських перекладів світової літератури від 1925 до 2000 рр.).

Надалі визначається структура реферованого тексту та основні положення, які стосуються теми дослідження й потребують опрацювання. Перевага такого способу огляду джерел полягає в тому, що, на відміну від технічного копіювання, ви отримуєте стислий переказ критичної літератури (інколи із власними коментарями окремих тез), що можна безпосередньо використати в тексті роботи, зокрема в частині огляду літературознавчих джерел.

Окрім цього, дослідник-початківець, яким є учень-член МАН України, зреферувавши потрібні документи, чіткіше уявляє структуру та концепцію дослідження обраної теми, відштовхуючись від напрацювань відомих літературознавців. А «ксерокси» у будь-якому разі передбачають огляд, нехай навіть із маркером у руці. Зрештою, відкопіювати монографічне джерело на двісті-триста сторінок є матеріально затратним способом.

Реферування літератури найкраще здійснювати за допомогою конспекту, тобто стислою у письмовій формі передачею тез певного наукового тексту. Така форма є лаконічною та водночас доволі зручною під час опрацювання літератури, оскільки, окрім зазначення «чужих» думок, можна вносити власні судження, визначати перспективи дослідження обраної теми тощо. Важливо тільки при конспектуванні вказувати після запозичених ідей сторінки першоджерела, що будуть необхідні під час облікування посилань (покликань).

Початківцю-досліднику складно правильно виокремити потрібну інформацію з масиву критичної літератури за короткий час. Процес відбору необхідної літератури необхідно здійснювати через співставлення назв джерел «із тематикою власного дослідження» та обрання того тексту, який найбільше відповідає досліджуваній темі. Крім того, варто відразу визначитися з проблематикою науково-дослідницької роботи, оскільки навіть у загально сформульованій темі («Філософські й художні особливості поетики В. Блейка») потрібно обрати відповідний аспект інтерпретування авторських творів. Цей факт дасть можливість дослідникові зорієнтуватися щодо відбору важливої науково-критичної літератури.

При формуванні джерельної бази варто зважати на дослідження відомих авторів, що досконально опрацьовували конкретні історико-літературні проблеми упродовж тривалого часу, такі, які часто стають методологічною базою наукового дослід­ження, оскільки в них чітко визначено вивчені питання та окреслено перспективність подальшого шляху дослідження. Також необхідно обов’язково звернути увагу на академічні видання з історії світової літератури за окремими періодами. У виданнях такого типу творчий спадок письменників подається в діахронічному розрізі і на науковому рівні визначаються усі проблемні аспекти творчості.

Проте перед процесом реферування конкретних текстів варто для початку скласти бібліографічний список з обраної теми. Для цього потрібно скористатися найпростішим способом – відвіданням бібліотеки. Незважаючи на те, що сьогодні доволі широко розгорнуто електронну базу із зарубіжної літератури, все-таки найбільша частина літератури наявна лише в друко-ваному вигляді. Тим більше варто враховувати той факт, що науковий етикет вимагає опрацювання та посилання на академічні видання художніх творів, а не на сумнівні публікації «кишенькових» серій.

Відповідно до правил наукового етикету, джерела потрібно опрацьо-вувати за оригіналами, а не звертатися до способу наведення цитати із вторинного тексту. В роботі з твором світової літератури важливо, щоб дослідник був обізнаний із мовою художнього твору, аби прочитати твір не лише у перекладі, а й в оригіналі.

Перший крок роботи у бібліотеці пов’язаний з опрацюванням каталогів, які містять відомості про літературу, що є у розпорядженні установи. До того ж, саме систематизована бібліотечна картотека допоможе юному досліднику зорієнтуватися у доборі необхідного матеріалу. Як правило, в усіх бібліотеках є алфавітні та тематичні (систематизовані) каталоги. Саме з другого, на нашу думку, потрібно розпочати огляд бібліографічної бази. Адже такий покажчик дає змогу окреслити тематичний вектор пошуку. Для прикладу, матеріали на тему «Жанрово-стильові особливості творчості В. Шекспіра» будуть розміщені в шухлядці під назвою «Англійська література кінця XVI – початку XVII століття».

Лише після детального студіювання систематизованого каталогу можна переходити до алфавітного, який укладено за абетковим розташуванням прізвищ авторів. Фактично цей покажчик є допоміжним, бо дозволяє доповнити бібліографічну базу різними джерелами одного дослідника, що могли випасти із систематизованого каталогу.

Окрім цих двох каталогів, варто скористатися ще й покажчиком статей із журналів та газет, у якому містяться не монографічні джерела, а короткі аналітичні матеріали з конкретних історико-літературних тем, котрі за браком фундаментальних досліджень можуть згодитися при написанні наукових робіт. Адже літературознавча стаття – це повноцінне наукове дослідження. Каталог цей також сформовано за тематичним принципом.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного (1)

    Методичні рекомендації
    Матеріали до серпневих конференцій педагогів області (методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в закладах системи загальної середньої освіти в 2010/2011 н.
  2. Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в закладах системи

    Методичні рекомендації
    Згідно з концепцією Базового компонента мета дошкільної освіти – збалансований розвиток дитини, узгодженість у її житті основних тенденцій до самореалізації, саморозвитку та самозбереження, сформованість базису особистісної культури,
  3. Методичні рекомендації щодо вивчення історія, правознавства, етики, філософії, курсу «Людина І світ»

    Методичні рекомендації
    Місце кожної держави у світі сьогодні визначають за рівнем інтелектуалізації нації. Знання й компетентність стали найбільш цінними товарами, серед яких важливе місце посіли історичні знання.
  4. Освітні інновації в національному університеті водного господарства та природокористування каталог Європейська кредитно-трансферна система Рівне 2011

    Документ
    О-72 Освітні інновації в НУВГП: каталог /Уклад. С.М.Гончаров, С.Я.Зубілевич, Т.А.Костюкова; відповідальний редактор С.М.Гончаров. – Рівне: НУВГП, 2011.
  5. Методичні рекомендації підготували (1)

    Методичні рекомендації
    Методичне забезпечення навчально-виховного процесу в навчальних закладах області в 2011-2012 навчальному році (рекомендації методичним, керівним та педагогічним кадрам).

Другие похожие документы..