Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Государственная инспекция труда в городе Санкт-Петербурге (далее Инспекция) является территориальным органом Федеральной службы по труду и занятости ...полностью>>
'Документ'
Если сердце у ребенка бьется, надавливаний на грудную клетку делать не нужно: это может привести к остановке сердца.Если вы подозреваете у ребенка тра...полностью>>
'Документ'
Згідно домовленостям, зафіксованим у спільному звіті щодо виконання Плану дій Україна-ЄС (11 березня 2008р.), передбачається розробка нового політичн...полностью>>
'Образовательная программа'
Основная образовательная программа начального общего образования Муниципального общеобразовательного учреждения Никольской средней общеобразовательно...полностью>>

Главная > Документ

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Навчальна програма

для спеціальних загальноосвітніх шкіл

інтенсивної педагогічної корекції

образотворче мистецтво

Київ

2005

Пояснювальна записка

Образотворче мистецтво, відбиваючи реальну дійсність, є унікальним у вирішенні завдань як художньо-естетичного, так і особистісного розвитку, громадського і духовного становлення підростаючого покоління. Це зумовлено не тільки природою сприймання образотворчого мистецтва, а й тим, що вже в ранньому віці образотворча діяльність стає однією з найдоступніших і емоційно-захоплюючих форм творчості. Безпосередня образотворча діяльність пробуджує в учнів позитивні емоції, естетичне ставлення до оточуючої дійсності, побуту та звичаїв, творів мистецтва, народної творчості; розвиває асоціативне мислення, активізує допитливість, зорову увагу; стимулює розвиток творчих здібностей особистості. Заняття з образотворчого мистецтва формують у учнів сферу духовних інтересів, активний погляд на життя; навчають розуміти та сприймати красу навколишнього світу, естетичну цінність художніх творів.

Головна мета шкільного курсу “Образотворче мистецтво” полягає в художньо-естетичному розвитку учнів на основі досягнення освітньої (засвоєння художньо-естетичних знань і основ образотворчої грамоти, оволодіння графічно-практичними уміннями і навичками) та корекційно-розвиткової (сенсорний, розумовий, мовленнєвий, емоційний розвиток) цілей.

Відповідно до вимог Державного стандарту спеціальної освіти предмет “Образотворче мистецтво” реалізує змістові лінії візуального мистецтва: основи образотворчого мистецтва, образотворча діяльність, сприймання візуального мистецтва та навколишньої дійсності. Програмою передбачається також залучення й інших видів мистецької діяльності, таких як художнє слово, музика, частково – екранні види мистецтва, елементи театрального дійства та ін.

Змістові лінії освітньої галузі “Образотворче мистецтво” реалізуються у процесі опанування художньо-естетичних знань, сприймання, розуміння і репродукування художніх образів та оволодіння графічно-практичними уміннями й навичками. Так, змістова лінія “Основи образотворчого мистецтва” передбачає ознайомлення молодших школярів із понятійним апаратом образотворчого мистецтва та вироблення на цій основі елементарних образотворчих умінь і навичок. Слід зауважити, що програмою не планується окремих годин на опрацювання цього матеріалу і його вивчення має вестися принагідно, у вигляді бесід та окремих завдань, під час вивчення інших програмових тем.

Змістова лінія “Образотворча діяльність” полягає в опануванні практичних дій під час відтворення учнями художніх образів шляхом запровадження у практику навчання таких різновидів занять: декоративне малювання та декоративно-прикладна діяльність, малювання з натури, тематичне малювання, ліплення.

Змістова лінія “Сприймання візуального мистецтва та навколишньої дійсності” передбачає ознайомлення учнів з особливостями різних видів і жанрів візуального мистецтва та його значенням в житті суспільства, сприймання навколишньої дійсності та мистецтва за художньо-естетичними законами, аналіз та оцінювання творів візуального мистецтва і художньо-тематичного матеріалу. У підготовчому та першому класах ця змістова лінія реалізується принагідно, а з 3-го класу – як на окремих заняттях (уроки-бесіди з образотворчого мистецтва), так і під час вивчення інших розділів програми.

В основу програми покладено такі принципи:

  • від простого до складного (від елементарної вправи до тематичної композиції);

  • від дійсності через мистецтво до життя;

  • єдність пізнавально-репродуктивної та творчої діяльності;

  • систематичний розвиток здібностей до особистісно-емоційного сприймання художнього образу в мистецтві та житті і посильного відтворення його у самостійних роботах з урахуванням психофізичних, вікових, національних, регіональних особливостей і практичного досвіду учнів.

Обов’язковою є корекційна спрямованість навчального процесу.

Шкільний курс з образотворчого мистецтва в початкових класах передбачає вирішення основних завдань:

1. Розвиток сенсорних і розумових здібностей:

  • формування цілеспрямованого сприймання оточуючого предметного середовища; вміння порівнювати (виявляти подібність і відмінність) предмети і явища, визначати головне в художніх образах творів мистецтва й у навколишньому світі; здатності аналізувати реальні предмети і явища й синтезувати їх в художньому образі на базі узагальнення суттєвих ознак, встановлення логічних зв'язків;

  • розвиток зорового аналізатора, тактильних і кінестетичних відчуттів; уміння розрізняти і визначати форму, фактуру, забарвлення, просторове розташування предметів у дійсності й в творах мистецтва;

  • удосконалення вмінь виконувати інтелектуальні операції в процесі сприймання та відтворення художніх образів (усвідомлення художньо-образотворчих завдань і кінцевого результату майбутньої роботи, розуміння різного роду інструкцій, попереднє осмислення особливостей наочно сприйнятого об’єкта (натури або зразка), цілеспрямованість і планування образотворчої діяльності, здійснення контролю за своєю роботою, самооцінка образотворчої діяльності та її результатів);

  • систематичне та цілеспрямоване формування графічних і живописних навичок (користуватися матеріально-технічними засобами, володіти дрібними м’язами руки і підкоряти рухи кисті руки контролю ока).

  1. Розвиток адекватного емоційно-естетичного ставлення до предметів і явищ навколишнього світу, інтересу до художньої творчої діяльності, здатності до сприймання, розуміння і відтворення художніх образів.

  2. Формування уявлень про образотворче мистецтво, ознайомлення з його історією та роллю у житті людей, образною мовою різних видів і жанрів мистецтва.

  3. Відпрацювання навичок художньо-естетичного сприймання та емоційно-естетичної оцінки, культури почуттів.

  4. Розвиток емоційної та словесно-логічної пам’яті, образної уяви, фантазії.

  5. Виховання у школярів основних моральних якостей особистості, працелюбності, охайності, наполегливості, вміння працювати самостійно і в колективі.

У початковій ланці заняття з курсу мають передбачати залучення учнів до співпереживання, створення відповідного темі уроку емоційного настрою, наявність трьох основних структурних елементів уроку образотворчого мистецтва: сприймання, формування творчого задуму, його посильна творча реалізація. У підготовчому та 1-их – 2-их класах методика роботи ґрунтується на широкому використанні ігрових форм, а у 3-іх – 4-их класах елементи гри включаються як складові в структуру уроку.

Запровадженню у практику навчання різновидів занять (декоративне малювання та декоративно-прикладна діяльність, малювання з натури, тематичне малювання, ліплення, бесіди про образотворче мистецтво) має передувати пропедевтична робота, що проводиться у підготовчому класі на початку першого півріччя.

Пропедевтичний період. Основними завданнями підготовчих занять є вивчення характерних особливостей учнів, ознайомлення їх з основами образотворчої грамоти. З цією метою у підготовчий період вчитель має проводити роботу, спрямовану на розвиток в учнів уваги, сприймання, уявлень про форму, колір предметів, розмір, будову складових частин, їх просторові відношення; відпрацювання вмінь слухати вчителя, організувати своє робоче місце, користуватися основними матеріально-технічними засобами, проводити від руки прості лінії, різноманітні геометричні фігури, нескладні малюнки; корекцію й розвиток моторно-рухової сфери; формування технічних вмінь; удосконалювання диференційованих рухів пальців і кисті руки.

У цей період важливу корекційно-розвиткову роль відіграють вправи, що включають зображення предметів квадратної, круглої, овальної прямокутної, трикутної форми; вправи, спрямовані на формування уявлень про просторові ознаки та відношення; вправи на розпізнавання та називання кольорів; завдання виконати нескладні малюнки. Значне місце на пропедевтичних уроках має бути відведене зоровим диктантам, роботі з мозаїкою, трафаретами, шаблонами.

Обов’язковим напрямком роботи у підготовчий період є розвиток в учнів уміння малювати від руки різноманітні види і типи ліній. Слід прагнути, щоб учні усвідомлено виконували графічні дії за допомогою олівця у заданому напрямку, змінювали напрям руху, припиняли ці дії в потрібній точці. Інтерес до роботи в учнів значно підвищується, якщо ці лінії мають певне прикладне значення (діти малюють “доріжки”, “мотузочки ”, “нитки” і т.ін.).

Першорядного значення на пропедевтичних уроках набуває ігровий характер проведення тренувальних вправ із обов’язковим застосуванням різноманітних дидактичних іграшок (будівельні конструктори, пірамідки, кульки й ін.), пласких та об’ємних геометричних фігур і тіл різного розміру, смужок з кольорового картону різної довжини і ширини, таблиць зі зразками малюнків, простих варіантів кольорових мозаїк, наборів дрібних предметів.

Декоративне малювання та декоративно-прикладна діяльність. Декоративне малювання має значну цінність як для вирішення навчальних, корекційно-розвиткових цілей, так і для естетичного виховання дітей, розвитку елементів творчості в самостійній практичній роботі.

Змістом уроків декоративного малювання є складання різних візерунків і орнаментів у смузі, квадраті, прямокутнику, колі, призначених для прикрашання предметів побуту, а також оформлення святкових листівок, плакатів, запрошень і т.ін. Учні опановують вміння гармонійно поєднувати кольори, ритмічно повторювати або чергувати елементи орнаменту. При цьому спочатку подаються завдання на малювання орнаментів з геометричних елементів, з чергуванням їх за формою, кольором, розміром, а потім переходять до завдань на малювання візерунків на основі декоративної переробки природних форм. Їх виконують за зразком, пам’яттю, уявою, словесним описом викладача. Значну роль на уроках декоративного малювання має підготовча робота, під час якої учні порівнюють та диференціюють форму, колір, розмір, пропорції геометричних та рослинних елементів, що допомагає їм усвідомити побудову орнаменту.

Основною метою декоративно-прикладної діяльності є ознайомлення учнів з прийомами і засобами художньо-декоративного оформлення виробів. Включаючи елементи зображення на площині, ліплення, художнього конструювання і моделювання, декоративно-прикладна діяльність сприяє формуванню у школярів уявлень про зв’язок різних видів образотворчої діяльності (малюнка, ліплення, декорування) на виробництві, у художніх вирішеннях оточення (навколишнього середовища), предметів побуту, в архітектурі.

Паралельно з практичною діяльністю учні знайомляться з кращими зразками декоративно-прикладного мистецтва, адже демонстрація творів народних майстрів дозволяє дітям зрозуміти красу виробів, доцільність використання їх у побуті. Під час занять школярі одержують знання про композицію, симетрію, ритм, відомості про застосування візерунків на іграшках, одязі, тканині, посуді тощо, знайомляться з художнім різьбленням по дереву й кістці, виробами із скла, керамікою й іншими творами декоративно-прикладного мистецтва, порівнюють реальні й декоративні форми за подібністю і відмінністю і т.ін.

У ході роботи над аплікаціями з картону, паперу, тканини, соломи, природних і штучних матеріалів, учні за зразком й за власним задумом виконують тематичні композиції, візерунки. Слід звертати увагу молодших школярів на застосування в аплікаціях різних прийомів (вирізування, вищипування, наклеювання), що можуть використовуватися й під час виготовлення навчальних посібників, й іграшок із паперу, картону, пластиліну, природних матеріалів.

У початкових класах вчителю необхідно систематично використовувати розгорнуте пояснення послідовності виконання дій, подаючи при цьому завдання не тільки запропонованої, а й вільної тематики, що дозволить задовольнити індивідуальні запити дітей, заохотити їх на творчі пошуки.

Малювання з натури. Головна мета уроків малювання з натури – навчити дітей сприймати та відтворювати в малюнку конструкцію предметів, співвідношення ширини і висоти, частин і цілого, їх забарвлення. Безпосередньому малюванню з натури на уроці обов’язково мають передувати обстеження та аналіз об’єкта зображення, визначення його форми, будови, забарвлення, розмірів та пропорцій окремих частин, просторових відношень. Після всебічного аналізу предмета учнів слід зорієнтувати на малювання його в такому вигляді, який він має з їхнього місця. Для цієї роботи вчителю бажано передбачити до 3-х однотипних підставок, які розташовуються перед кожним рядом учнів і містять однакові предмети, що надасть можливість ретельного аналізу об’єкта всіма учнями. Якщо моделі для малювання невеликого розміру, то їх слід роздати кожному школяру на робоче місце.

Реалізація художньо-образотворчих завдань потребує від учнів насамперед усвідомлення мети та кінцевого результату роботи, розуміння інструкцій вчителя, усвідомлення особливостей наочно сприйнятого об’єкта зображення, планування образотворчої діяльності, здійснення контролю за своєю роботою, самооцінки результатів.

Для того, щоб учні дотримувалися певної послідовності у процесі малювання з натури, вчителю необхідно на кожному уроці пояснювати і показувати закономірності побудови реальної форми предмета, визначати всі етапи його відтворення, а після пояснення стирати з дошки крейдовий малюнок і спрямовувати учнів на самостійне малювання натурних об’єктів з дотриманням потрібної послідовності.

Крім того, дуже важливо навчити школярів постійно порівнювати свій малюнок із натурою та зіставляти окремі деталі малюнка між собою. Особливого значення для вироблення навичок аналізу і відтворення конструкції та форми предметів набуває добір моделей, їх художня цінність та доступність (з урахуванням вікових особливостей й образотворчих здібностей учнів).

Малювання за темою. Змістом уроків тематичного малювання є зображення явищ навколишнього середовища й ілюстрування уривків із літературних творів.

Основними завданнями тематичного малювання в початкових класах є досягнення правильного відтворення зорового співвідношення розмірів предметів, доперспективних засобів зображення та передачі перспективних явищ на елементарному рівні, відпрацювання уміння аналізувати залежність виражальних засобів композиції від теми і задуму сюжету.

Виконання учнями практичних дій вимагає відповідної підготовчої роботи, спрямованої, перш за все, на визначення сюжету та опис об’єктів зображення. Ставлячи перед школярами завдання створення будь-якого художнього образу у власних творчих роботах, вчитель має зосередити свої зусилля на активізації зорових уявлень, формуванні в учнів творчого задуму. Після пояснення та показу прийомів роботи вчителем учні повинні визначити, що вони будуть малювати, де, як і в якій послідовності.

Уроки тематичного малювання сприяють розвитку мовленнєвої активності школярів. Для цього вчитель має використовувати різноманітні методичні прийоми: словесний опис (характеристика) об'єктів, які включено до тематичного малюнку; визначення послідовності роботи над малюнком; називання графічних дій в процесі репродукування художніх образів; розв’язання завдань композиційного характеру; порівняння малюнка з об'єктом зображення і частин малюнка між собою; розповідь про виконану роботу; оцінка своєї роботи та робіт однокласників.

Для збагачення зорових уявлень школярів можна використовувати книжкові ілюстрації, таблиці з зображенням людей і тварин, різноманітні репродукції, плакати, листівки, фотографії, іграшки, моделі, муляжі т.ін.

Ліплення. Заняття ліпленням сприяють розвитку насамперед моторно-рухової сфери, удосконаленню диференційованих рухів пальців і кисті руки, формуванню технічних вмінь у процесі зображення в об’ємі. Учні знайомляться з пластикою форм, видами ліплення (рельєф, кругла скульптура), опановують прийоми роботи з глиною і пластиліном (ліплення з цілого шматка, з’єднання окремих пласких та об’ємних частин ліпних виробів, ліплення шляхом розкатування, накладання, примазування, притискування, вдавлювання, розплющування, обробка виробу стекою з дотриманням пропорцій і т. ін.). Спочатку учні повинні навчитися катати ковбаски, стовпчики, кульки, потім – ліпити овочі, фрукти, птахів, тварин, виконувати тематичні композиції в об’ємі. Значна увага при цьому приділяється кольоровому вирішенню завдання, пластичній цільності образу.

Корекційна робота на заняттях з ліплення полягає також в формуванні вмінь орієнтуватися в завданні, встановлювати логічну послідовність виготовлення виробів, визначати прийоми ліплення, правильність дій і результатів, оцінювати готові вироби.

Бесіди про образотворче мистецтво. Бесіди про мистецтво – важливий засіб художньо-естетичного виховання школярів. Застосування творів образотворчого мистецтва значною мірою сприяє розвитку розумової та емоційної сфери учнів, формуванню їхніх моральних позицій, розширенню соціального й естетичного досвіду.

У підготовчому та 1-х – 2-х класах окремі уроки для такої роботи не виділяються, відводиться лише 10-15 хвилин на початку або наприкінці уроку. Протягом однієї бесіди, як правило, розглядається 1-2 картини чи 3-4 художні ілюстрації. Під керівництвом учителя учні ознайомлюються з репродукціями творів візуального мистецтва або ілюстраціями з дитячих книжок та аналізують їх.

Починаючи з 3-го класу для бесід відводяться спеціальні уроки. На одному уроці доцільно демонструвати не більш 3-4-х творів живопису, підібраних за одним жанром, або 5-6-ти предметів декоративно-прикладного мистецтва.

У підготовчому класі під час проведення бесіди вчитель працює над тим, щоб учні змогли впізнати і правильно назвати зображені предмети та об’єкти, охарактеризувати їх. З 2-го класу вчитель повинен приділяти увагу формуванню в школярів знань та уявлень про мистецтво, його історію, специфіку праці художників, розвитку умінь аналізувати твори образотворчого мистецтва на елементарному рівні (зміст, головна думка, окремі основні засоби художньої виразності), порівнювати зображені об'єкти, предмети за подібністю і відмінністю, виділяти та узагальнювати істотні ознаки художнього образу, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, асоціювати художній матеріал з життєвими явищами, висловлювати адекватне емоційно-естетичне ставлення.

Розповіді вчителя про мистецтво повинні бути яскравими, емоційними, виразними. Для посилення емоційного впливу художнього образу корисно залучати твори художньої літератури (рядки віршів, уривки з казок, оповідань), музичні твори. Рекомендується також використовувати кінофільми, діафільми, діапозитиви. Там, де це можливо, необхідно проводити екскурсії до музеїв, картинних галерей, художніх майстерень, місць народних художніх промислів.

У тих випадках, коли в школі відсутні репродукції картин, зазначені у програмі, їх можна замінити іншими, але тільки такими, що відповідають меті уроку й доступні за змістом розумінню учнів.

Планування уроків образотворчого мистецтва має відповідати основним дидактичним вимогам із врахуванням художньо-естетичної специфіки предмета.

Уроки образотворчого мистецтва передбачають стимулювання творчих здібностей учнів та створення на уроці особливої атмосфери творчості, що зобов’язує вчителя обирати найбільш оптимальні шляхи подання навчального матеріалу та структурування уроку. Зважаючи на це, наводимо орієнтовну структуру уроку образотворчого мистецтва, що включає декілька етапів.

I. Підготовча частина.

  1. Організаційний етап (загальна організація дітей, підготовка необхідних матеріально-технічних засобів).

  2. Вступна бесіда (мобілізація уваги, створення емоційної зацікавленості, підвищення мотивації образотворчої діяльності школярів).

  3. Встановлення зв’язку між новим і попереднім матеріалом (проведення вправ, закріплення або повторення пройденого).

II. Основна частина.

  1. Аналіз об’єкта зображення (натури або зразка), його форми, розміру, будови, забарвлення, розташування в просторі або виявлення сюжету малюнка (у тематичному малюванні).

  2. Визначення послідовності виконання малюнка (планування діяльності).

  3. Вказівки до початку роботи (рекомендації щодо композиції і техніки виконання малюнка, попередження можливих помилок).

  4. Робота учнів над малюнком і керівництво процесом образотворчої діяльності (здійснення фронтального, диференційованого й індивідуального керівництва; повторне звернення уваги дітей до об’єкта зображення; активізація і стимуляція діяльності учнів; додатковий показ технічних прийомів малювання і т.ін.).



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Навчальні програми для спеціальних загальноосвітніх шкіл інтенсивної педагогічної корекції (2)

    Документ
    Ця програма розроблена на основі програми масової школи, що належить Міністерству освіти і науки України, і таким чином відповідає Державному освітньому стандарту загальноосвітньої школи, зокрема і Державному освітньому стандарту
  2. Навчальні програми для спеціальних загальноосвітніх шкіл інтенсивної педагогічної корекції (1)

    Документ
    Ця програма розроблена на основі програми масової школи, що належить Міністерству освіти і науки України, і таким чином відповідає Державному освітньому стандарту загальноосвітньої школи, зокрема і Державному освітньому стандарту
  3. Програми для спеціальних загальноосвітніх шкіл інтенсивної педагогічної корекції

    Документ
    Програма укладена на основі програми з української мови для середньої загальноосвітньої школи з урахуванням психофізичних особливостей дітей із затримкою психічно­го розвитку, їхніх пізнавальних можливостей, готовності до вивчення другої мови.
  4. Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей (3)

    Документ
    Навчальні програми для 5-10 класів шкіл для дітей зі зниженим слухом розроблено відповідно до Закону України “Про загальну середню освіту”, Державного стандарту базової і повної середньої освіти, на основі навчальних програм початкової
  5. Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей (4)

    Документ
    Навчальні програми для 5-10 класів шкіл для дітей зі зниженим слухом розроблено відповідно до Закону України “Про загальну середню освіту”, Державного стандарту базової і повної середньої освіти, на основі навчальних програм початкової

Другие похожие документы..